Спосіб одержання гідролізату з молюсків

Спосіб одержання гідролізату з молюсків, що включає подрібнення молюсків, відділення інтерс 3 тулкову (інтерстиціальну) рідину видалити, то мідія загине, а тканини, які поміщені в холодильну камеру при температурі від +2 до +5°С, утворюватимуть біогенні стимулятори. Знаходячись в новому якісному стані, пристосовуючись до нових умов існування, тканини виробляють особливі речовини, що володіють лікувальними і лікувальнопрофілактичними властивостями. З метою визначення терміну експозиції тканин мідій при зниженій температурі, проводили перевірку біологічної активності водних екстрактів з цих тканин. Використовували модифікований авторами метод К. Бакирджієва (див. Калашник, И. А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. - К: Урожай, 1990. - 160 с). Культуру хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae вирощували на 5 % розчині глюкози з добавкою водного екстракту з тканин мідій після експозиції при зниженій температурі. Швидкість росту культури дріжджів оцінювали шляхом реєстрації спектрів поглинання світла в діапазоні 190-550 нм на спектрофотометрі на початку і в кінці тесту. На Фіг. видно, що водні екстракти з тканин мідій після витримки при температурі від +2 до +5 °С протягом 3–4 діб. значно стимулювали зростання культури дріжджів. Після 4 діб. витримки тканин мідій в холодильнику, чинник, стимулюючий зростання дріжджів у водному екстракті, проявляє нижчу активність, що, ймовірно, пов'язано з автолізом тканин за рахунок власних травних ферментів. Проведений експеримент дозволив зробити висновок, що термін витримки сировини при температурі від +2 до +5 °С повинен складати 3-4 доби. Корисна модель пояснюється ілюстраціями. На Фіг. - Динаміка зміни максимумів в спектрах поглинання, що характеризують зростання культури дріжджів (280 нм) і вміст речовин у водному екстракті (425 - 540 нм).Приклади реалізації способу. Приклад 1. 10,0 кг свіжої мідії промивали водопровідною водою до виходу чистої води. У промитої мідії розколювали стулки так, щоб з них витекла інтерстиціальна рідина, але м'яке тіло молюсків не було пошкоджене. Мідії, звільнені від інтерстиціальної рідини, поміщали на 3 доби в холодильну камеру при температурі +2 °С. Після закінчення витримки мідій ретельно подрібнювали. Біогенні стимулятори екстрагували з подрібненої маси потрійним об'ємом киплячої води, супернатант відокремлювали, використовуючи капронове сито („газ”), а осад, що залишився, гідролізували. 5,5 кг подрібненої маси заливали 3,7 л дистильованої води і нагрівали до 60 °С. Потім додавали 130 мл 40 %-го розчину NaOH до 1,25 л дистиляту, з'єднували з нагрітою масою і вели гідроліз протягом 3 годин при постійному нагріві суміші до 80 °С. Після закінчення процесу 9,6 л гідролізату 50761 4 фільтрували через капронове сито з розміром вічка 1x1 мм і нейтралізували 165 мл 37 %-ої соляної кислоти до рН=7,4. Стулки і негідролізований осад заливали 1 л 2 %-го розчину NaOH і нагрівали до кипіння протягом 30 хв. Одержаний гідролізат об'ємом 1,1 л фільтрували від стулок і негідролізованого осаду через капронове сито з розміром вічка 1x1 мм і нейтралізували 124 мл 37 %-ої соляної кислоти до рН=7,4. Об'єднаний гідролізат з'єднували з екстрактом біогенних стимуляторів і пастерізували при 80 °С протягом 60 хв. Вихід складав 10,5 л. Одержаний гідролізат очищали від осаду центрифугуванням, розливали в стерильну тару і автоклавірували при 0,6 атм протягом 30 хв. Приклад 2 Технологія одержання водного екстракту біогенних стимуляторів до етапу проведення гідролізу не відрізнялася від технології, наведеної в Прикладі 1. 1,0 кг свіжій мідії промивали водопровідною водою до виходу чистої води. У промитої мідії розколювали стулки так, щоб з них витікла інтерстиціальна рідина, але м'яке тіло молюсків не було пошкоджене. Мідій, звільнених від інтерстиціальної рідини, поміщали на 4 доби в холодильну камеру при температурі 5 °С. Після закінчення витримування мідій ретельно подрібнювали. Біогенні стимулятори екстрагували з подрібненої маси тканин потрійним об'ємом киплячої води, супернатант відокремлювали, а осад, що залишився, гідролізували так, щоб отримати продукт з низьким вмістом куховарської солі. Для цього нейтралізацію мідійного гідролізату здійснювали оцетовою кислотою. 0,6 кг мідії подрібнювали, засипали в реактор, з'єднав з 0,6 л дистильованої води, і нагрівали до 60 °С. Після додавання 6 г сухого натра їдкого вели гідроліз при температурі 80 °С протягом 3 годин. Після відділення стулки фільтруванням, гідролізат остигав протягом 8-12 години Для нейтралізації додавали 1,4 мл крижаної оцетової кислоти до рН=7,2. Вихід за об'ємом склав 0,8 л, вміст амінного азоту був 11,55 %. Гідролізат мав приємний і несолоний смак. Надалі гідролізат з'єднували з водним екстрактом біогенних стимуляторів і пастеризували при 80 °С протягом 60 хв. Одержаний гідролізат очищали від осаду центрифугуванням, розливали в стерильну тару і автоклаввірували при 0,6 атм протягом 30 хв. В процесі гідролізу в розчинений стан переводиться більше 60 % сухих речовин і 45 % загального азоту гідролізованої частини мідій. Основні фізико-хімічні показники гідролізату приведені в Табл. 1. Середній вміст загального азоту складає 7,33 % від сухої маси. Фізико-хімічні показники лужного гідролізату. 5 50761 6 Таблиця 1 Фізико-хімічні показники лужного гідролізату Найменування показника Відносна щільність при 20 С Активна кислотність, рН Масова частка сухих речовин, % Масова частка білкових речовин, % Масова частка вуглеводів, % Масова частка солі, % Масова частка азотистих речовин, % Масова частка свободних амінокислот, % В Табл. 2 відображені результати кількісного амінокислотного аналізу лужного гідролізату, виготовленого з мідій, які були зібрані перед весняним Норма від 1,15 до 1,20 від 6,8 до 7,4 від 25,4 до 34,2 від 11,9 до 13,6 від 2,9 до 3,2 від 5,9 до 8,0 від 61 до 66 від 1,04 до 2,25 нерестом (квітень) і після осіннього нересту (листопад). Таблиця 2 Результати кількісного амінокислотного аналізу лужного мідійного гідролізату. До нересту (квітень) Після нересту (листопад) Кількість Мк-моль-1 мг %, по мг Мк-моль-1 мг %, по мг ГАМК 32.8 3.4 1.8 7.8 0.8 1.1 Лізин 37.1 5.4 2.9 8.1 1.2 1.6 Гістидин 4.7 0.7 0.4 1.4 0.2 0.3 Аргінін 5.2 0.9 0.5 2.6 0.5 0.6 Орнитин 61.5 8.1 4.3 13.5 1.8 2.5 Аспарагінова 116.5 15.5 8.3 67.5 9.0 12.3 Треонін 31.3 3.7 2.0 13.3 1.6 2.2 Серин 154.8 16.3 8.7 20.8 2.2 3.0 Глутамінова 101.7 14.9 8.0 20.7 3.0 4.2 Пролін 50.0 5.8 3.1 25.0 2.9 4.0 Гліцин 697.7 52.3 27.9 314.0 23.5 32.4 Аланін 312.5 27.8 14.8 165.2 14.7 20.2 Цистин 15.2 1.8 1.0 8.4 1.0 1.4 Валін 29.0 3.4 1.8 8.3 1.0 1.3 Метіонін 42.6 6.4 3.4 7.4 1.1 1.5 Ізолейцин 13.1 1.7 0.9 1.8 0.2 0.3 Лейцин 39.4 5.2 2.8 10.1 1.3 1.8 Тирозин 57.5 10.4 5.6 27.4 5.0 6.8 Фенілаланін 20.1 3.3 1.8 9.8 1.6 2.2 Глутамін 4.1 0.6 0.3 1.4 0.2 0.3 Сума 1826.7 187.6 100.0 734.4 72.8 100.0 Дані приведені в перерахунку на 100 мл гідролізату До переваг запропонованого способу відноситься те, що одержують гідролізат, збагачений біогенними стимуляторами, які підсилюють активність гідролізату. Одержаний гідролізат може бути використай як лікувально-профілактичний харчо вий продукт; як компонент біологічно активних добавок; у вигляді медичного препарату лікувально-оздоровчого і профілактичного призначення; може бути сировиною для косметичної промисловості. 7 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 50761 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601