Спосіб консервації тромбоконцентрату

Реферат: Спосіб консервації тромбоконцентрату включає додавання до суспендуючого середовища до інкубату донорських тромбоцитів. Як суспендуюче середовище додають розчин модифікований амінокислотами. UA 85575 U (12) UA 85575 U UA 85575 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до засобів заготівлі тромбоконцентрату з додаванням суспендуючого розчину, модифікованого амінокислотами та може знайти застосування в трансфузійній терапії при лікуванні різних захворювань. Консервовані тромбоцити - необхідний елемент корекції тромбоцитопенії, в першу чергу, в онкологічній та гематологічній практиці. Завдяки можливості трансфузії донорських тромбоцитів проводиться пересадка кісткового мозку, агресивні види хіміо- та променевої терапії [2, 6]. Умови зберігання тромбоцитів повинні бути розраховані на збереження їх оптимальної життєдіяльності і функції протягом усього періоду зберігання [1, 3, 4]. Строк придатності тромбоцитів, які отримані із збагаченої тромбоцитами плазми у полімерних контейнерах та консервовані за рецептурою "СРДА-1" та "Глюгіцир", обмежений 24 годинами, а при умові постійного перемішування на автоматичних мішалках - 72 годинами. При цьому необхідно дотримуватися певного температурного режиму [5]. Додавання суспендуючого розчину модифікованого амінокислотами при заготівлі тромбоконцентрату має ряд переваг, а саме: подовжується термін збереження функціональної повноцінності клітин до 5-7 діб, що значно розширює умови застосування концентрату тромбоцитів не лише в обласному центрі, але й у віддалених районах. А за умови впровадження додавання суспендуючого розчину до тромбоконцентрату служба крові могла б забезпечити лікувальну мережу високоякісним та ефективним компонентом крові. Задача корисної моделі полягає в удосконаленні консервації тромбоконцентрату. Поставлена задача виконується наступним чином: розглянуто зміни в енергетичному стані, фосфоліпідному та вуглеводному обміні, агрегаційно-коагуляційній здатності плазменнотромбоцитарної ланки консерванту тромбоцитів при зберіганні в суспендованому середовищі, модифікованого амінокислотами. Досліджували суспензію тромбоцитів, виділену з венозної крові групи 0 (I) донорів-чоловіків віком 20-36 років. Суспензію готували в асептичних умовах з урахуванням мінімізації адгезії кров'яних пластинок: був виключений контакт останніх з лабораторним склом, використовували лабораторне обладнання з полімерних матеріалів. Досліджувана група зразків 1 - тромбоконцентрат в 100 %-ній аутологічній плазмі з додаванням амінокислот, що входять до складу розчину для інфузій "Нефротект" (FRESENIUS КАВІ, Австрія (табл. 1). Останні були додані в інкубат з метою надання "будівельного матеріалу" для білкових компонентів розмножуються клітин, оскільки описані процеси реплікації тромбоцитів in vitro і включення амінокислот у контрактильні білки тромбоцитів. Групами контролю слугували: група зразків 2 - тромбоконцентрат в 100 %-ній аутологічній плазмі, група 3 - тромбоконцентрат у зваженому розчині SSP+ з 20 % аутологічної плазми. Тестування зразків, що зберігалися при температурі +(20±2)°С в настільному пристрої струшування платівок HELMER системи зберігання тромбоцитів PC 100 (HELMER LABS, USA and CANADA), здійснювалось протягом 5-ти діб з моменту заготівлі, щодня. Концентрацію аденілових нуклеотидів (АТФ, АДФ, АМФ) та фосфоліпідний склад мембран тромбоцитів визначали методом тонкошарової хроматографії. Концентрацію малонового діальдегіду оцінювали за реакцією взаємодії тіобарбітурової кислоти з низькомолекулярними діальдегідами. Рівень лактату визначали з використанням діагностичного набору "Lactatemono" (AUDITDIAGNOSTICS, Ірландія), активність лактатдегідрогенази - з використанням діагностичного набору "ЛДГ" (Філісіт-діагностика, Україна). Для визначення рівня загального білка використовували набір реактивів "Загальний білок" (Філісіт-діагностика, Україна), концентрації сечової кислоти - з використанням діагностичного набору "Сечова кислота" (Філісіт-діагностика, Україна). Активність каталази визначали за реакцією перекису водню з молібдатом амонію. Агрегаційну здатність тромбоцитів до колагену в кінцевій концентрації 2 мг/мл та до АДФ в концентрації 10 мкМ вивчали з використанням діагностичних наборів "Коллаген" и "АДФ" виробництва ООО "Технология-стандарт", Росія, за допомогою аналізатору агрегації тромбоцитів АР 2110. Оскільки сумарний вміст АТФ, АДФ, АМФ ( АН) - це інтегральний показник енергетичного процесу консервованих тромбоцитів, то він може відображати стан функціональної рівноваги енергозалежних анаболічних і катаболічних реакцій, що протікають в клітині. Встановлено тенденцію до зниження сумарної кількості аденілових нуклеотидів на початку терміну спостереження. Достовірне зменшення  АН спостерігали в групі зразків 1 з 2-ої доби; в групах 2, 3 - з 3-ої доби (табл. 2). Додавання амінокислот до суспендованого середовища мало позитивний вплив на рівень  АН, який на всіх етапах спостереження був істотно вище в групі зразків 1, ніж у групах 2 і 3. Даний факт можна пояснити тим, що при амінокислотному обміні в 1 UA 85575 U 5 10 15 20 25 30 35 клітині збільшується кількість оксалоацетата, -кетоглутарата і т.п., які поповнюють внутрішньоклітинний субстрат циклу трикарбонових кислот. У позаклітинному компартменті тромбоконцентрату досліджували рівень сечової кислоти (СК) і неорганічного фосфору (Фн) як катаболітів аденілових нуклеотидів. Рівень СК в зразках безпосередньо після їх заготівлі достовірних відмінностей не мав. Більш низький виявився показник концентрації неорганічного фосфору (Фн) у зразку 3. Однак очікуваним було його підвищення в середовищі з SSP+, так як в ній є надлишок неорганічного фосфору порівняно з донорською плазмою. Можна припустити, що з моменту переміщення донорських тромбоцитів ex vivo → in vitro вже з першої доби неорганічний фосфор більш активно втягується в процес ресинтезу АТФ і АДФ в розчині SSP+, ніж в аутоплазмі. У групах зразків 2 і 3 рівень МДА в інкубаті зростав на 3-ю добу, в той час як, у групі 1 - на 5у добу, що свідчить про меншу швидкості наростання пероксидації ліпідів в мембрані клітин, популяція яких поміщена в суспендуюче середовище з амінокислотами (табл. 3). В зразках груп 2 та 3 відмічена стійка тенденція до наростання активності лактатдегідрогенази; даний показник достовірно зростав на 5-у добу, а в інкубаті 1 групи не було виявлено достовірного збільшення активності даного ензиму, що може бути ознакою наявності більшої кількості функціонально повноцінних клітин в зразку з додаванням амінокислот. Було встановлено мінімальне зниження активності каталази з 1-ої по 3-ю добу для зразка 1, в порівнянні з іншими групами зразків. Альбумін як антиоксидант являє собою полідентантний хелатуючий ліганд. Встановлено зниження рівня загального білка на третю добу спостережень: в плазмі групи 1 - на 16,8 %; групи 2 - 17,2 %; групи 3 - на 20 %. В зразках 1-ої групи загальний білок витрачався менш інтенсивно. Не виключено, що амінокислоти склали конкуренцію білку донорської плазми в процесах синтезу білкових структур тромбоцитів. В суспендованому середовищі з додатково введеними амінокислотами консервовані донорські тромбоцити здатні виконувати агрегаційну функцію в більш пізні терміни зберігання (табл. 4). Доведено, що введення амінокислот до інкубуючого донорські тромбоцити середовища сприяє збереженню рівня аденілових нуклеотидів, фосфоліпідного складу, активності антиоксидантних ензимів, показників пероксидації ліпідів та агрегаційної функції кров'яних пластинок на більш пізніх термінах зберігання тромбоконцентрату. Таким чином, заявлено спосіб консервації тромбоконцентрату з додаванням суспендуючого розчину модифікованого амінокислотами, як більш ефективного засобу для подовження терміну збереження функціональної повноцінності клітин до 5 діб. Таблиця 1 Амінокислотний склад тромбоцитів зразку групи 1 амінокислоти L-аланін L-аргинін L-цистеїн L-валін L-гістидін Гліцин Гліцил-L-тірозін L-ізолейцин L-лейцин L-лізин L-метіонін L-пролін L-серін L-тирозін L-треонін L-триптофан L-фенілаланін вміст в розчині "Нефротект", г/л 6,20 8,20 0,40 8,70 9,80 5,305 3,155 5,80 12,80 12,00 2,00 3,00 7,60 0,60 8,20 3,00 3,50 2 вміст у зразках групи 1, г/л 0,124 0,164 0,008 0,174 0,196 0,106 0,063 0,116 0,256 0,240 0,040 0,060 0,152 0,012 0,164 0,060 0,070 UA 85575 U Таблиця 2 Динаміка показників кількості аденілових нуклеотидів в процесі зберігання тромбоконцентрату зразок Показники 1-а доба 2-а доба 3-я доба 4-а доба 5-а доба Внутрішньоклітинний компартмент: 5,314±0,072 5,104±0,039* 5,092±0,039* АТФ, мкмоль/мл 2,884±0,048 2,764±0,039* 2,654±0,034* АДФ, мкмоль/мл 1,474±0,013 1,420±0,014* 1,384±0,010* АМФ, мкмоль/мл 0,956±0,019 0,920±0,014 1,054±0,008* Внутрішньоклітинний компартмент: 5,030±0,037 4,978±0,0325 4,820±0,042* АТФ, мкмоль/мл 2,786±0,039 2,724±0,033 2,580±0,039* АДФ, мкмоль/мл 1,368±0,011 1,354±0,007 1,296±0,008* АМФ, мкмоль/мл 0,876±0,014 0,900±0,018 0,944±0,016* Внутрішньоклітинний компартмент: 5,014±0,012 4,948±0,027 4,856±0,046* АТФ, мкмоль/мл 2,800±0,035 2,784±0,027 2,600±0,041* АДФ, мкмоль/мл 1,280±0,014 1,224±0,020* 1,180±0,009* АМФ, мкмоль/мл 0,934±0,020 0,940±0,022 1,076±0,008* 1 2 3 4,976±0,038* 4,752±0,029* 2,448±0,039* 2,208±0,028* 1,332±0,020* 1,300±0,007* 1,204±0,008* 1,244±0,009* 4,686±0,055* 4,460±0,038* 2,324±0,038* 2,082±0,034* 1,284±0,014* 1,254±0,007* 1,078±0,010* 1,124±0,008* 4,876±0,032* 4,428±0,042* 2,360±0,032* 2,182±0,033* 1,196±0,009* 1,118±0,014* 1,184±0,009* 1,130±0,007* Примітки: * - відмінності достовірні в порівнянні з показником перших діб спостереження, р