Спосіб одержання імідазо[1,2-c][2,3]бензодіазепінів та проміжні продукти при їх одержанні

1. Спосіб одержання імідазо[1,2с][2,3]бензодіазепінів загальної формули 1 C2 2 79737 1 3 79737 R3 R2 O O O X (5) O Y 4 2,3-диметил-6-(4-нітрофеніл)-(12Н)[1,3]діоксоло[4,5-h]імідазо[1,2с][2,3]бензодіазепіну, 2,3-диметил-6-(4-метоксифеніл)-(12Н)[1,3]діоксоло[4,5-h]імідазо[1,2с][2,3]бензодіазепіну, 2,3-діетил-6-феніл-(12Н)-[1,3]діоксоло[4,5h]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепіну, 2,3-дифеніл-6-феніл-(12Н)-[1,3]діоксоло[4,5h]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепіну. 4. Ефіри фенілоцтових кислот загальної формули 5 R3 R1 , у якій X, Y, R , R і R мають вказані вище значення, б) реакцію конденсації з аміаком або донором аміаку з одержанням оксазолу загальної формули 6 1 2 3 R2 R3 R2 O O O X O (5) Y N O X O (6) Y R1 , у якій X, Y, R , R і R3 мають вказані вище значення, і подальший гідразиноліз з одержанням у результаті сполук загальної формули 1 1 2 N R3 X N Y R2 N (1) R1 , у якій R1 означає водень, С1-С6алкіл, нітрогрупу, галоген, ціаногрупу, С1-С4алкоксигрупу, -СF 3, гідроксигрупу або С1-С6алканоїлоксигрупу, R2 і R3 мають ідентичні або різні значення і означають водень, галоген, С1-С6алкоксигрупу, гідроксигрупу, ціаногрупу, С1-С6алканоїл, С2-С6алкініл, С2-С6алкеніл, необов'язково заміщений галогеном, гідроксигрупою або С 1-С6алкоксигрупою С 1С6алкіл, С3-С7циклоалкіл або необов'язково заміщений галогеном, С1-С4алкоксигрупою або С 1С4алкілом арил або гетероарил, Х означає водень або галоген, Y означає С1-С6алкоксигрупу, або Х і Y разом означають -О-(СН2)n-O-, де n означає 1, 2 або 3. 5. Оксазольні похідні загальної формули 6 R3 R1 , у якій X, Y, R , R2 і R3 мають вказані вище значення. 2. Спосіб за п. 1, у якому сполуки загальної формули 5 за реакцією одержання в одному апараті взаємодією з ацетатом амонію й аміаком або донором аміаку при температурі в інтервалі від 0 до 150°С в розчиннику або суміші розчинників, а потім взаємодією з гідразином при температурі в інтервалі від 0 до 200°С, необов'язково в автоклаві, перетворюють у сполуки загальної формули 1. 3. Спосіб за п. 1 або 2, при якому одержують сполуки: 2,3-диметил-6-феніл-(12Н)-[1,3]діоксоло[4,5h]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепіну, 2,3-диметил-6-(4-хлорфеніл)-(12Н)[1,3]діоксоло[4,5-h]імідазо[1,2с][2,3]бензодіазепіну, N 1 R2 O X O Y R1 (6) , у якій R1 означає водень, С1-С6алкіл, нітрогрупу, галоген, ціаногрупу, С1-С4алкоксигрупу, -СF 3, гідроксигрупу або С1-С6алканоїлоксигрупу, R2 і R3 мають ідентичні або різні значення і означають водень, галоген, С1-С6алкоксигрупу, гідроксигрупу, ціаногрупу, С1-С6алканоїл, С2-С6алкініл, С2-С6алкеніл, необов'язково заміщений галогеном, 5 79737 6 гідроксигрупою або С 1-С6алкоксигрупою С 1С6алкіл, С3-С7циклоалкіл або необов'язково заміщений галогеном, С1-С4алкоксигрупою або С1С4алкілом арил або гетероарил, Х означає водень або галоген, Y означає С1-С6алкоксигрупу, або Х і Y разом означають -O-(СН2)n-O-, де n означає 1, 2 або 3. Даний винахід стосується нового способу одержання імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепінів наведеної нижче загальної формули (1), а також нових проміжних продуктів, які одержують за цим способом, R1 означає водень, С1-С6алкіл, нітрогрупу, галоген, ціаногрупу, С1-С 4алкоксигрупу, -CF 3, гідроксигрупу або С1-С6алканоїлоксигрупу, R2 і R3 мають ідентичні або різні значення і означають водень, галоген, С1-С6алкоксигрупу, гідроксигрупу, ціаногрупу, С1-С6алканоїл, С2С6алкініл, С2-С6алкеніл, необов'язково заміщений галогеном, гідроксигрупою або С1С6алкоксигрупою С 1-С6алкіл, С3-С7циклоалкіл або необов'язково заміщений галогеном, С1С4алкоксигрупою або С 1-С4алкілом арил або гетероарил, X означає водень або галоген, Y означає С1-С6алкоксигрупу або X і Y разом означають -О-(СН2)n-О-, де n означає 1, 2 або 3, і оксазольних похідних загальної формули 6 у якій R1 означає водень, С1-С6алкіл, нітрогрупу, галоген, ціаногрупу, С1-С 4алкоксигрупу, -CF 3, гідроксигрупу або С1-С6 балканоїлоксигрупу, R2 і R3 мають ідентичні або різні значення і означають водень, галоген, С1-С6алкоксигрупу, гідроксигрупу, ціаногрупу, С1-С6 алканоїл, С2С6алкініл, С2-С6 алкеніл, необов'язково заміщений галогеном, гідроксигрупою або С 1С6алкоксигрупою С 1-С6алкіл, С3-С7циклоалкіл або необов'язково заміщений галогеном, С1С4алкоксигрупою або С 1-С4алкілом арил або гетероарил, X означає водень або галоген, Y означає С1-С6алкоксигрупу або X і Y разом означають -О-(СН2)n-О-, де n означає 1, 2 або 3. Винахід стосується також нових проміжних продуктів для одержання сполук, які мають фармакологічну дію, - похідних фенілоцтової кислоти загальної формули 5 у якій у якій R1 означає водень, С1-С6алкіл, нітрогрупу, галоген, ціаногрупу, С1-С 4алкоксигрупу, -CF 3, гідроксигрупу або С1-С6алканоїлоксигрупу, R2 і R3 мають ідентичні або різні значення і означають водень, галоген, С1-С6алкоксигрупу, гідроксигрупу, ціаногрупу, С1-С6алканоїл, С2С6алкініл, С2-С6алкеніл, необов'язково заміщений галогеном, гідроксигрупою або С1С6алкоксигрупою С 1-С6алкіл, С3-С7циклоалкіл або необов'язково заміщений галогеном, С1С4алкоксигрупою або С 1-С4алкілом арил або гетероарил, X означає водень або галоген, Y означає С1-С6алкоксигрупу або X і Y разом означають - О(СН 2)п-0-, де n означає 1, 2 або 3. Радикали у вказаних загальних формулах мають наступні значення: Під С1-С6алкілом мається на увазі відповідно прямоланцюговий або розгалужений алкіл, такий, наприклад, як метил, етил, пропіл, ізопропіл, бу 7 79737 тил, ізобутил, втор-бутил, пентил, ізопентил або гексил. R2 і R3 при їх значенні С2-С6алкеніл містять відповідно принаймні один подвійний зв'язок, при цьому як приклад можна назвати вініл, пропеніл, бутен-1-іл, ізобутеніл, пентен-1-іл, 2,2-диметилбутен-1-іл, 3-метилбутен1-іл або гексен-1-іл. Якщо R2 і R3 означають С 1-С6алкініл, то вони містять відповідно принаймні один потрійний зв'язок, при цьому як приклад можна назвати етиніл, пропініл, бутин-1-іл, бутин-2-іл, пентин-1-іл, пентин-2-іл, 3-метилбутин-1-іл або гексин-1-іл. Вищеописані алкенільні й алкінільні радикали необов'язково можуть бути також заміщені атомами галогену. У випадку галогенованого алкільного радикала останній може бути галогенований одноабо багатократно, разом з тим він може бути повністю галогенований, наприклад -CF3. Під галогеном як замісником вищевказаних радикалів маються на увазі відповідно фтор, хлор, бром і йод. Якщо R2 і R3 означають арил або гетероарил, то вони можуть бути одно-, дво- або трикратно заміщені галогеном, С1-С4алкоксигрупою або С1С4алкілом; при цьому можливі будь-які перестановки. Арил і гетероарил можуть бути представлені у вигляді моно- або біциклу і містити в циклі 5-12, переважно 5-9 атомів, як арил можна назвати, наприклад, феніл, біфеніл, нафтил або іденіл, а як гетероарил, що містить 1-3 гетероатоми, таких, наприклад, як сірка, кисень і/або азот, можна назвати серед інших тієніл, фурил, піраніл, піроліл, піразоліл, піридил, піримідил, піридазиніл, оксазоліл, ізооксазоліл, тіазоліл, ізотіазоліл, 1,3,4оксадіазол-2-іл, 1,2,4-оксадіазол-5-іл, 1,2,4оксадіазол-3-іл, хіноліл, ізохіноліл, бензо[1]тієніл і бензофураніл. Кращими є 2-тієніл, 3-тієніл, піридин-2-іл, піридин-3-іл, піридин-4-іл і феніл. Якщо R2 і R3 означають С3-С7циклоалкіл, то під цим поняттям маються на увазі, наприклад, циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил і циклогептил. Як С 1-С6алканоїл прийнятні відповідно прямоланцюгові або розгалужені аліфатичні карбоновокислотні залишки, такі, наприклад, як форміл, ацетил, пропіоніл, бутаноїл, ізопропілкарбоніл, капроїл, валероїл або триметилацетил. Переважно R1 означає водень, хлор, нітрогрупу або метоксигрупу; R2 і R3 означають водень, С1С4алкіл або феніл; X і Y означають разом -О-СН2О-. Способи одержання сполук загальної формули 1 описані в заявці [WO 97/28163]. В основу даного винаходу була покладена задача розробити новий спосіб синтезу сполук загальної формули 1. Об'єктом даного винаходу є також нові, не відомі дотепер проміжні продукти загальних формул 5 і 6, які одержують при здійсненні вказаного синтезу і які можуть використовуватися як такі або у вигляді похідних як вихідні матеріали для синтезу інших цільових молекул. 8 Вказану задачу вдається вирішити завдяки об'єкту винаходу, ознаки якого розкриті у формулі винаходу. Запропонований у винаході спосіб відрізняється меншим числом проміжних стадій у порівнянні із синтезом, відомим з рівня техніки, помітним зниженням кількості операцій з очищення і підвищенням загального виходу продуктів. Спосіб за винаходом дозволяє одержувати сполуки формули 1 у промисловому масштабі. Відповідно до вищевикладеного об'єктом винаходу є спосіб одержання імідазо[1,2с][2,3]бензодіазепінів загальної формули 1, у якій R1, R2 і R3, а також X і Y мають вказані вище значення, з фенілоцтових кислот загальної формули 4 у якій X, Y і R1 мають вказані вище значення, який здійснюється а) етерифікацією спиртом формули 5а з одержанням ефіру фенілоцтової кислоти формули 5 у якій X, Y, R1, R2 і R3 мають вказані вище значення, б) реакцією конденсації з аміаком або донором аміаку з одержанням оксазолу загальної формули 6 9 79737 10 у якій X, Y, R1, R2 і R3 мають вказані вище значення, і наступним гідразинолізом з одержанням у результаті сполук загальної формули 1. Імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепіни загальної формули 1 синтезують відповідно до схеми 1. Процес перетворення сполуки загальної формули 2 у сполуку загальної формули 3 здійснюють за допомогою відомого способу [див., наприклад, Journ. Chem. Soc, Perkin Trans. 1 (1991), стор.169173] за реакцією Фріделя-Крафтса. Так, наприклад, сполуки загальної формули 2 піддають такій реакції в присутності кислот Л'юіса, таких, наприклад, як тетрахлорид олова, трихлорид алюмінію, тетрахлорид титану, і ацилювального агента, такого, наприклад, як бензоїлхлорид, ангідрид бензойної кислоти або якого-небудь іншого активованого похідного карбонової кислоти. Істотного підвищення виходу вдається досягти в тих випадках, коли до реакційної суміші додатково додають М,№диметилацетамід . Як розчинники можуть = служити галогеновані вуглеводні, такі, наприклад, як метиленхлорид або етиленхлорид або їх суміші. Реакцію проводять при температурах в інтервалі від -ЗО до +50°С, переважно, однак, в інтервалі від 0 до 25°С. Процес перетворення сполуки загальної формули 3 у сполуку загальної формули 4 здійснюють за допомогою відомого способу, який використовується при реакції омилення. Так, наприклад, сполуку загальної формули 3 нагрівають у присут ності основи, такої як гідроксид лужного металу, переважно гідроксиду натрію, у розчиннику, такому як нижчий, переважно первинним спиртом, або у воді або в їх сумішах. Реакцію проводять при температурах в інтервалі від 25 до 150°С, переважно, однак, в інтервалі від 70 до 110°С. Процес перетворення сполуки загальної формули 4 у сполуку формули 5 здійснюють за допомогою відомого способу етерифікації. Так, наприклад, сполуку загальної формули 4 піддають такій реакції в присутності активуючого агента, такого як карбонілдіімідазол, і спирту формули 5а такого як 3-гідрокси-ц-бутанон. Як розчинники можуть служити галогеновані вуглеводні, такі, наприклад, як метиленхлорид або етиленхлорид, а також ТГФ і їх суміші. Реакцію проводять при температурах в інтервалі від -20 до +100°С, переважно, однак, в інтервалі від 0 до 25°С. 11 79737 Для фахівців у даній галузі очевидно, що значення R2 і R3 у сполуках загальної формули 5 можуть змінюватися за стандартними методами. Так, зокрема, це можна здійснювати за рахунок використання при етерифікації інших спиртів, так само як і шляхом переетерифікації вже наявного складного ефіру. З урахуванням вищевикладеного R2 і R3 можуть означати водень, галоген, алкоксигрупу, гідроксигрупу, ціаногрупу, алканоїл, необов'язково заміщений алкініл, необов'язково заміщений алкеніл, необов'язково заміщений галогеном, гідроксигрупою або алкоксигрупою алкіл, циклоалкіл або необов'язково заміщений арил або гетероарил. При перетворенні сполуки загальної формули 5 у сполуку загальної формули 6 використовують відомий спосіб одержання оксазолів, який здійснюють реакцією конденсації двох карбонільних груп з аміаком. Так, зокрема, сполуку загальної формули 5 піддають взаємодії з ацетатом амонію, аміаком, розчином аміаку або з яким-небудь іншим донором аміаку, таким, наприклад, як ацетамід або формамід, у присутності оцтової кислоти. Як розчинники можуть служити галогеновані вуглеводні, такі, наприклад, як метиленхлорид або етиленхлорид, органічні кислоти, такі, наприклад, як мурашина кислота або оцтова кислота, нижчі спирти, такі, наприклад, як метанол або етанол, а також етиленгліколь і їх суміші. Реакцію проводять при температурах в інтервалі від 0 до 150°С, переважно, однак, в інтервалі від 50 до 100°С. Процес перетворення сполуки загальної формули 6 у сполуку загальної формули 1 здійснюють за допомогою відомого способу шляхом гідразинолізу, відповідно утворення гідразону. Так, зокрема, сполуку загальної формули 6 піддають обмінній реакції з гідразином або гідратом гідразину. Як розчинники можуть служити галогеновані вуглеводні, такі, наприклад, як метиленхлорид або етиленхлорид, органічні кислоти, такі, наприклад, як мурашина кислота або оцтова кислота, нижчі спирти, такі, наприклад, як метанол або етанол, а також етиленгліколь і їх суміші. Реакцію проводять при температурах в інтервалі від 0 до 200°С, переважно, однак, в інтервалі від 80 до 120°С. Реакцію можна проводити в автоклаві. Процес перетворення сполуки загальної формули 5 у сполуку загальної формули 1 також здійснюють за так званим методом одержання в одному апараті. Так, зокрема, сполуку загальної формули 5 піддають взаємодії з ацетатом амонію, аміаком, розчином аміаку або з яким-небудь іншим донором аміаку, таким, наприклад, як ацетамід або формамід, у присутності оцтової кислоти. Як розчинники можуть служити галогеновані вуглеводні, такі, наприклад, як метиленхлорид або етиленхлорид, органічні кислоти, такі, наприклад, як мурашина кислота або оцтова кислота, нижчі спирти, такі, наприклад, як метанол або етанол, а також етиленгліколь і їх суміші. Реакцію проводять при температурах в інтервалі від 0 до 150°С, переважно, однак, в інтервалі від 50 до 100°С. Після завершенні реакції до реакційної суміші додають гідразин або гідрат гідразину. Реакцію проводять при температурах в інтервалі від 0 до 200°С, пе 12 реважно, однак, в інтервалі від 80 до 120°С. Реакцію можна проводити в автоклаві. Якщо в описі не вказується, яким способом одержують вихідні сполуки, то це означає, що вони або відомі, або їх можна одержувати за відомими або описаними у даній заявці методами. Нижче запропонований у винаході спосіб більш докладно пояснюється на прикладах. Приклади Метиловий ефір 2-бензоїл-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти (сполука 3) 79мл тетрахлориду олова і 25мл N,N'диметилацетаміду в 270мл метиленхлориду змішують при кімнатній температурі з 39мл бензоїлхлориду. Потім до цієї суміші при 0°С додають по краплях 44г метилового ефіру 4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти (2) і розчин протягом 12год перемішують при кімнатній температурі. Для наступної переробки додають при 15°С 660мл води і водну фазу екстрагують метиленхлоридом. Об'єднані органічні фракції промивають 6н. водним NaOH і досуха концентрують за допомогою роторного випарника. Сирий продукт 3 (74г) кристалізують з етанолу. 1 Н-ЯМР (CDCl3): d = 3,61 (s, 3Н, ОМе), 3,80 (s, 2H, бензил. СН2), 6,03 (s, 2H, ОСН20), 6,84 і 6,88 (2s по 1H, 3- і 6-Н арил), 7,43-7,80 (m, 5H, PhCO). Tпл 74-76°С. Аналіз спалюванням: розр.: С 68,45 Н 4,73; виявл.: С 68,53 Н4,59. Аналогічним шляхом одержують наступні сполуки: метиловий ефір 2-(4-хлорбензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, метиловий ефір 2-(4-нітробензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, метиловий ефір 2-(4-метоксибензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, метиловий ефір 2-(4-метилбензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, метиловий ефір 2-(4-ціанобензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти. 2-бензоїл-4,5-(метилендіокси)фенілоцтова кислота (сполука 4) Суспензію з 10г сполуки 2 у 50 мл 1н. водного NaOH протягом 2 год нагрівають зі зворотним холодильником. Потім додають 10 мл 1н. водної сірчаної кислоти, тверду речовину, яка випала в осад, відфільтровують і промивають водою. Отриманий продукт 4 (8,3 г) сушать під вакуумом і без подальшого очищення використовують на наступній стадії. 1 H-ЯМР (ДМСО): d = 3,68 (s, 2H, бензил. СН2), 6,12 (s, 2H, ОСН2О), 6,86 і 7,03 (2s по 1H, 3- і 6-Н арил), 7,50-7,73 (m, 5Н, PhCO), 12,18 (шир. s, 1H, СООН). tпл 185-189°С. Аналіз спалюванням: розр.: С 67,60 Н 4,25; виявл.: С 67,66 Н 4,20. Аналогічним шляхом одержують наступні сполуки: 2-(4-хлорбензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтову кислоту, 2-(4нітробензоїл)-4,5-(метилендіокси)фенілоцтову 13 79737 кислоту, 2-(4-метоксибензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтову кислоту, 2-(4метилбензоїл)-4,5-(метилендіокси)фенілоцтову кислоту, 2-(4-ціанобензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтову кислоту. 3-оксобут-2-иловий ефір 2-бензоїл-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти (сполука 5). 50г сполуки 4, 19г 3-гідрокси-2-бутанону і 32г 1Ч,1ч['-карбонілдіімідазолу розчиняють при кімнатній температурі в 500мл метиленхлориду і перемішують протягом 3 днів. Для наступної переробки змішують з 200мл повністю демінералізованої води і потім екстрагують метиленхлоридом. Об'єднані органічні фракції концентрують за допомогою роторного випарника. Сирий продукт двократно кристалізують з метанолу й у результаті одержують 45г сполуки 5. 1 Н-ЯМР (CDCl3): d = 1,32 (d, 3H, J= 6.9, СН3СО), 2,11 (s, 3Н, CH3C=O), 3,88 (s, 2Н, бензил. СН2), 5,03 (q, 1H, J= 6.9, СН-О), 6,04 (s, 2Н, ОСН2О), 6,87 і 6,90 (2 s а 1H, 3- і 6-Н арил), 7,42-7,74 (m, 5H, PhCO). tпл 81-83°С. Аналіз спалюванням: розр.: С 67,60 Н 5,12; виявл.: С 67,83 Н 5,04. Аналогічним шляхом одержують наступні сполуки: 3-оксобут-2-иловий ефір 2-(4-хлорбензоїл)-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, 3-оксобут-2-иловий ефір 2-(4-нітробензоїл)4,5-(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, 3 -оксобут-2-иловий ефір 2-(4метоксибензоїл)-4,5 -(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, 4-оксогекс-3-иловий ефір 2-бензоїл-4,5(метилендіокси)фенілоцтової кислоти, 2-оксо-1,2-дифенілет-1-иловий ефір 2-бензоїл4,5-(метилендіокси)фенілоцтової кислоти. 2-бензоїл-4,5-(метилендіокси)бензил-4,5диметилоксазол (сполука 6) До 10г сполуки 5 і 19г ацетату амонію в 200мл 1,2-дихлоретану додають 14мл концентрованої оцтової кислоти і суміш протягом 6 год нагрівають зі зворотним холодильником. Потім додають 100мл 1н. водного NaOH і екстрагують метиленхлоридом. Об'єднані органічні екстракти упарюють за допомогою роторного випарника і сирий продукт фільтрують через силікагель (гексан:етиловий ефір оцтової кислоти в співвідношенні від 9:1 до 8:2). У результаті одержують 6,9г чистої сполуки 6 (в'язке масло). Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 14 1 Н-ЯМP (CDCl3): d = 1,94 і 2,03 (2 s а 3Н, 2 СН3), 4,13 (s, 2Н, бензил. СН2), 6,01 (s, 2Н, ОСН2О), 6,83 і 6,86 (2 s а 1H, 3- і 6-Н арил), 7,417,80 (m, 5H, PhCO). Аналіз спалюванням: розр.: С 71,63 H 5,11 N 4,18; виявл.: С 71,47 Н 5,04 N 3,94. Аналогічний шляхом одержують наступні сполуки: 2-(4-хлорбензоїл)-4,5-(метилендіокси)бензил-4,5-диметилоксазол, 2-(4-нітробензоїл)-4,5(метилендіокси)бензил-4,5-диметилоксазол, 2-(4метоксибензоїл)-4,5-(метилендіокси)бензил-4,5диметилоксазол, 2-бензоїл-4,5(метилендіокси)бензил-4,5-діетилоксазол, 2бензоїл-4,5-(метилендіокси)бензил-4,5дифенілоксазол. 2,3-диметил-6-феніл-(12Н)[1,3]діоксоло[4,5-h]іміда-зо[1,2-с][2,3]бензодіазепін (сполука 1) В автоклаві до 2г сполуки 6, розчинених у 18мл етиленгліколю і 2мл концентрованої оцтової кислоти, додають 0,5мл гідрату гідразину. Після цього протягом 12 год нагрівають до 120°С і потім реакційну суміш змішують при кімнатній температурі з 2н. водним NaOH. Далі кілька разів екстрагують етиловим ефіром оцтової кислоти й об'єднані органічні фази концентрують досуха за допомогою роторного випарника. На завершення сирий продукт очищають хроматографією на колонці (гексан:етиловий ефір оцтової кислоти в співвідношенні від 9:1 до 8:2). Вихід чистої сполуки 1 становить 1,2г. 1 Н-ЯМР (ДМСО): d = 2,01 і 2,20 (2 s a 3H, 2 СН3), 3,82 (шир. s, 2H, бензил. СН2), 6,08 (s, 2H, ОСН2О), 6,55 і 7,15 (2 s a 1H, 2 арил-Н), 7,48-7,72 (m, 5H, PhCO). tпл:177°С. Аналіз спалюванням: розр.: С 72,49 Н 5,18 N 12,88; виявл.: С 72,33 Н 5,31 N 12,46. Аналогічним шляхом одержують наступні сполуки: 2,3-диметил-6-(4-хлорфеніл)-(12Н)[1,3]діоксоло[4,5-b]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепін, 2,3-диметил-6-(4-нітрофеніл)-(12Н)[1,3]діоксоло[4,5-b]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепін, 2,3-диметил-6-(4-метоксифеніл)-(12Н)[1,3]діоксоло[4,5-1і]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепін, 2,3-діетил-6-феніл-(12Н)-[1,3]діоксоло[4,5b]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепін, 2,3-дифеніл-6-феніл-(12Н)-[1,3]діоксоло[4,5b]імідазо[1,2-с][2,3]бензодіазепін. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601