Спосіб підготовки цукровмісної сировини до спиртового зброджування

Реферат: UA 68613 U UA 68613 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до спиртової галузі та біотехнології в цілому, а саме до підготовки цукровмісної сировини до спиртового зброджування. Основними видами сировини для біотехнології етилового спирту в Україні та багатьох інших країнах світу є зернові культури (кукурудза, жито, пшениця) та цукровмісна сировина цукробурякова та тростинна меляса [1, 2]. На жаль, останнім часом в Україні спостерігається стійка тенденція до підвищення цін на традиційні види сировини для біосинтезу спирту, що призводить до підвищення собівартості етилового спирту та ослаблення його конкурентноспроможності на зовнішньому ринку. У зв'язку з цим, актуальним напрямком для вітчизняної спиртової галузі є розширення сировинної бази шляхом використання для біосинтезу етанолу нових, більш дешевих видів джерел вуглеводів. Сировина для виробництва спирту повинна відповідати таким вимогам: бути дешевою і добре зберігатись, мати високий вміст вуглеводів або крохмалю, які за допомогою існуючих технічних засобів та життєдіяльності дріжджів можна перетворити у спирт етиловий. Враховуючи те, що на сьогоднішній день цукровмісні крохмалепродукти (патоки, глюкозні і глюкозо-фруктозні сиропи) є багатотоннажними продуктами харчової промисловості та мають стійкий і стабільно зростаючий попит як в Україні, так і в усьому світі, значно зростає інтерес до використання для біосинтезу етилового спирту вищевказаних продуктів. Ці продукти широко використовують у виробництві безалкогольних напоїв, морсів, сиропів, кондитерських виробів, пивоварінні [3, 4, 5]. З огляду на це, одним з перспективних видів сировини для виробництва етилового спирту в Україні у промисловому масштабі є глюкозо-фруктозний сироп (ГФС). Відомо декілька способів спиртового зброджування мелясного сусла, які передбачають використання як сировини цукробурякової меляси [6]. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є спосіб підготовки меляси до спиртового зброджування, згідно з яким мелясу незалежно від способу зброджування піддають тепловому обробленню (пастеризують або стерилізують шляхом нагріву до температури 109-110 °C та витримують за цієї температури впродовж 1,5-2 хвилин), проводять хімічне антисептування шляхом внесення хлорного вапна з розрахунку 0,5-0,6 кг на 1 т меляси, підкислюють сірчаною або соляною кислотами з розрахунку відповідно, 198 та 140 кг на 100 дал спирту, вносять живильні речовини діафоній фосфат та карбамід з розрахунку відповідно, 13 та 7,6 кг на 100 дал спирту та витримують у антисепторах впродовж 8-12 годин [7]. Причиною, що перешкоджає одержанню очікуваного технічного результату, є висока інфікованість меляси та потреба в додатковому її термічному обробленні та антисептуванні, а також у витраті кислот для створення оптимального значення рН для життєдіяльності дріжджів. Метою наших досліджень було удосконалення відомого способу приготування цукровмісного середовища для спиртового зброджування шляхом використання запропонованого технологічного прийому та параметрів процесу. Технічний результат від реалізації нашого способу полягає в розширенні сировинної бази для біосинтезу етилового спирту, зменшенню тривалості підготовки сировини та зниження собівартості кінцевого продукту. Споживчі властивості, пов'язані з технічним результатом: як цукровмісне середовище, приготовлене за способом, що пропонується, використовують глюкозо-фруктозний сироп ГФС42, збагачений джерелами живильних речовин, без теплового оброблення, без внесення хлорного вапна за рахунок чого відбувається скорочення тривалості процесу приготування середовища, а також за рахунок запропонованих параметрів процесу знижуються витрати тепла, антисептика та кислот. Технічний результат досягається таким чином, що у способі приготування цукровмісного середовища до спиртового зброджування, що включає в себе збагачення ГФС-42 солями живлення, внесення кукурудзяного екстракту у кількості 0,5-1 % від об'єму сусла, виключено стадії теплового оброблення, антисептування та підкислення. При використанні меляси як сировини для спиртового зброджування у зв'язку з 5 інфікованістю меляси (загальна кількість мікроорганізмів КОЕ в 1 г, не більше 1,0 × 10 [8]) виникає потреба в обов'язковому її тепловому обробленні, антисептуванні, а також підкисленні для створення оптимального значення рН для життєдіяльності дріжджів. На відміну від меляси ГФС-42 не потребує теплового оброблення та антисептування, а підкислення сусла з ГФС-42відбувається за рахунок внесення кукурудзяного екстракту. Заявлені параметри процесу встановлені шляхом експериментальних досліджень і є оптимальними. При цьому збільшення кількості кукурудзяного екстракту недоцільно, тому, що призводить до заниженого значення рН середовища. Запропонований спосіб здійснюють таким чином. 1 UA 68613 U 5 Закачують у збірник добового запасу потрібну кількість ГФС-42, вносять діамоній фосфат та карбамід з розрахунку відповідно, 13 та 7,6 кг на 100 дал спирту, додають кукурудзяний екстракт у кількості 0,5-1 % від об'єму сусла, перемішують і передають на приготування сусла. Технологічні показники заявленого способу, які підтверджують досягнення технічного результату і переваги в порівнянні зі способом-прототипом, наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння технологічних показників Показник/Стадія підготовки Сировина: меляса цукробурякова Стадії підготовки: Теплове оброблення 109-110 °C 0,5-0,6 кг хлорного вапна на 1 т Антисептування меляси Діамоній фосфат 13 кг та Внесення живильних речовин карбамід 7,6 кг на 100 дал спирту Сірчана (198 кг) або соляна (140 Підкислення кг) кислота на 100 дал спирту Витримування 8-12 годин Дозріла бражка: Концентрація етилового 10,5 спирту, % об. Вміст незброджених цукрів, % 0,38 3 Біомаса дріжджів, г/дм 22,5 10 15 20 25 30 35 Сировина: глюкозо-фруктозний сироп (ГФС-42) Не має Не має Діамоній фосфат 13 кг та карбамід 7,6 кг на 100 дал спирту Кукурудзяний екстракт 0,5-1 % від об'єму сусла Не має 10,5 0,39 22,4 З даних таблиці 1 видно, що сукупність технологічного прийому та параметрів, що заявлені, дає змогу підготувати середовище для спиртового зброджування з використанням цукровмісної сировини ГФС-42 замість меляси та забезпечити скорочення тривалості процесу приготування середовища, а також за рахунок запропонованих параметрів процесу знизити витрати тепла, антисептика та кислоти. Дозріла бражка, одержана за заявленим способом, має близькі показники: концентрація спирту, незброджені цукри та біомасу дріжджів, що свідчить про ідентичність процесу спиртового зброджування сировини. Приклад 1. Підбір ефективної раси дріжджів для зброджування глюкозо-фруктозних сиропів. Об'єктами досліджень були: глюкозо-фруктозний сироп ГФС-42, процеси спиртового зброджування сусла, яке було приготовлено з ГФС-42 та дозріла бражка. У дослідах по зброджуванню сусла з ГФС-42, використовували чисті культури дріжджів з музею УкрНДІспиртбіопрод: Saccharomyces cerevisiae раси В, У-563, XII та штам М-5. Ці культури дріжджів традиційно використовують у спиртовому виробництві для зброджування цукро- та крохмалевмісної сировини. Дріжджі для дослідів розмножували за технологічним режимом, що застосовується у спиртовому виробництві. Показники ГФС-42 аналізували за методиками, прийнятими у практиці спиртового виробництва [9]: концентрацію сухих речовин (СР) аереометричним методом, масову частку суми зброджуваних цукрів - поляриметричним методом, величину рН - потенціометричним методом, масову часту загального азоту - за методом К'єльдаля, масову частку фосфору - колориметричним методом Бригса. В лабораторних умовах досліджували процес спиртового зброджування сусла з ГФС-42 за методом "бродильної проби" [10]. Розрахункову наважку сиропу ГФС-42 зважували на вагах з точністю до 0,01 г, готували сусло шляхом розведення наважки сиропу стерильною водопровідною водою та вносили необхідну кількість азотистого і фосфорного живлення (у вигляді діамонійфосфату та карбаміду з розрахунку, відповідно, 0,2 % і 0,1 % до маси сухих 3 речовин сиропу). Зброджування проводили у колбах об'ємом 250 см . В кожну колбу вносили дріжджі з розрахунку 5 г/л, закривали колби сірчанокислими затворами та ставили на бродіння. Зброджування проводили у термостаті за температури 30 °C впродовж 96 годин. Контроль процесу зброджування проводили за кількістю СО 2, що виділявся під час бродіння. У дозрілій бражці визначали видиму густину та істинні сухі речовини СР - ареометричним методом, вміст незброджених цукрів - методом з резорциновим реагентом [10]. В бражних дистилятах 2 UA 68613 U 5 визначали концентрацію етилового спирту ареометричним методом [9]. Біомасу дріжджів визначали ваговим методом. Досліджено фізико-хімічний склад ГФС-42, який було одержано безпосередньо з ТОВ "ТД "Крахмалопродукт", який є виробником даного продукту згідно з ТУ У 15.6-3216426-009:2005. Результати досліджень основних показників ГФС-42 наведено в таблиці 2. Таблиця 2 Показники сиропу глюкозно-фруктозного (ГФС-42) Найменування показника Масова частка сухих речовин (СР), % Масова частка суми зброджуваних цукрів, % Значення рН, од 3 Кислотність, см (0,1 н NaOH)/100 г CP Масова частка сірчистого ангідриду, % Масова частка загального азоту, % Масова частка фосфору, (у перерахунку на Р2О5), % 10 15 20 25 Значення 70,4 68,02 3,8 2,8 0,024 0,27 0,0014 Як показують дані таблиці 2, за показниками вміст СР, рН та масовою часткою суми зброджуваних цукрів ГФС-42 є сировиною, яка придатна для спиртового зброджування. Але вміст загального азоту на рівні 0,27 %, а особливо фосфору (0,0014 %) дає змогу зробити висновок про те, що сусло з ГФС-42 не буде мати необхідну кількість азоту та фосфору для нормальної життєдіяльності дріжджів та здійснення біосинтезу етилового спирту. З огляду на одержані дані, для забезпечення дріжджів достатньою кількістю азотного та фосфорного живлення, при приготуванні з ГФС-42 сусла для спиртового зброджування, необхідно вносити додаткові джерела азоту та фосфору. Згідно до прийнятих норм у практиці спиртового зброджування живлення для дріжджів вносили у вигляді діамонійфосфату (ДАФ) та карбаміду. Результати спиртового зброджування сусла з ГФС-42 різними спиртовими дріжджами наведено у таблиці 3. Як видно з даних таблиці 3, незалежно від раси дріжджів, процес спиртового зброджування сусла, приготовленого з ГФС-42 без додавання ростових речовин, гальмується, основний продукт метаболізму - етиловий спирт накопичується на низькому рівні (6,4-7,1 % об), хоча у середовищі є достатня кількість цукру. Кількість накопиченої біомаси дріжджів свідчить про те, що дріжджі відчувають дефіцит ростових речовин, тобто середовище не має достатньої кількості амінокислот та вітамінів, які необхідні для розвитку дріжджових клітин та сприяють підвищенню питомої швидкості росту, а також їх ферментативній та спиртоутворюючій здатності. Тому в подальших дослідах для оптимізації середовища, крім азотного та фосфорного живлення, як ростові речовини для дріжджів використовували кукурудзяний екстракт (КЕ). Таблиця 3 Результати спиртового зброджування ГФС-42 Показники дозрілої бражки Значення показника при зброджуванні штамом або расою спиртових дріжджів В М-5 У-563 XII 3 Кількість СО2, (г/100 см ), що виділився за 96 годин Видима густина, % СР Істинні СР, % Значення рН середовища, од Кислотність, град. Концентрація етилового спирту, % об. Вміст незброджених цукрів, % 3 Біомаса дріжджів, г/дм 5,4 5,6 5,8 5,5 1,3 5,4 3,6 0,43 1,1 5,2 3,6 0,44 0,8 4,8 3,6 0,45 1,0 5,0 3,6 0,45 6,4 6,5 7,1 6,8 2,58 9,6 2,43 9,8 2,32 10,4 2,41 9,7 30 3 UA 68613 U 5 10 Найкращі результати зброджування сусла, приготовленого з ГФС-42, було одержано при використанні КЕ у кількості 1 % від об'єму середовища, які наведено у таблиці 4. Як видно з даних таблиці 4, найкращих результатів спиртового зброджування сусла, приготовленого з ГФС-42 при внесенні КЕ у кількості 1 % від об'єму середовища, досягнуто при використанні дріжджів Saccharomyces cerevisiae У-563. За однакових умов (температура бродіння на рівні 30-32 °C при тривалості процесу 96 годин) цей штам дріжджів накопичує максимальну кількість спирту (12,2 % об.) при мінімальному рівні залишкового цукру в дозрілій бражці. Також, результати досліджень показують, що використання КЕ позитивно впливає на накопичення біомаси дріжджів, яка збільшується майже у 2 рази у порівнянні з варіантами зброджування сусла без КЕ. Таблиця 4 Результати спиртового зброджування ГФС-42 з використанням КЕ Показники дозрілої бражки Значення показника при зброджуванні штамом або расою спиртових дріжджів В М-5 У-563 XII 3 Кількість СО2, (г/100 см ), що виділився за 96 годин Видима густина, % СР Істинні СР, % Значення рН середовища, од Кислотність, град. Концентрація етилового спирту, % об. Вміст незброджених цукрів, % 3 Біомаса дріжджів, г/дм 15 20 25 30 35 40 9,7 9,8 9,95 9,8 -1,2 2,1 3,4 0,54 -1,2 2,0 3,4 0,54 -1,6 1,8 3,4 0,55 -1,5 1,9 3,4 0,55 11,7 11,8 12,2 12,0 0,68 17,2 0,63 16,5 0,32 23,3 0,44 18,8 Проведені дослідження складу та біотехнологічних властивостей ГФС-42 показали придатність цієї сировини для спиртового зброджування. Встановлено, що для біосинтезу максимальної кількості спирту у дозрілій бражці необхідно вносити у сусло, яке готують з ГФС42, ростові речовини для дріжджів, у вигляді кукурудзяного екстракту з розрахунку 1 % до об'єму середовища. Встановлено, що найбільш ефективними дріжджами для зброджування ГФС-42 є дріжджі Saccharomyces cerevisiae У-563. Приклад 2. Оптимізація технологічних параметрів вирощування спиртових дріжджів. У дослідах по вирощуванню дріжджів на суслі з ГФС-42, використовували чисту культуру дріжджів Saccharomyces cerevisiae У-563. Дріжджі для дослідів розмножували за технологічним режимом, що застосовується у спиртовому виробництві. Для відпрацювання процесу вирощування дріжджів готували сусло із ГФС-42 концентрацією 4, 6, 8, 10 та 12 % СР, підкислювали сусло до значення рН від 4,6 до 5,4 за допомогою сірчаної кислоти молярною 3 концентрацією 1 моль/дм . Розрахункову наважку сиропу ГФС-42 зважували на вагах з точністю до 0,01 г, готували сусло шляхом розведення наважки сиропу стерильною водопровідною водою та вносили необхідну кількість азотистого і фосфорного живлення (у вигляді діамонійфосфату та карбаміду з розрахунку, відповідно, 0,2 % і 0,1 % до маси сухих речовин сиропу. Як джерело додаткового живлення для дріжджів (амінокислот та ростових речовин) вносили кукурудзяний екстракт (КЕ) з розрахунку 1 % до об'єму зброджуваного середовища. Тривалість культивування дріжджів становила від 14 до 24 годин за температури 30 °C. Щоб забезпечити середовище необхідним рівнем аерації, процес вирощування проводили в -1 качалкових колбах на лабораторній качалці за частоти 220 хв . В кожну колбу вносили засівні дріжджі з розрахунку: 2,5; 5,0; 7,5; 10,0 г/л. Кількість біомаси дріжджів визначали ваговим методом у перерахунку на 75 % вологість [9]. У зрілих дріжджах визначали видиму густину та істинні сухі речовини СР - ареометричним методом, вміст незброджених цукрів - методом з резорциновим реагентом [10]. В бражних дистилятах визначали концентрацію етилового спирту ареометричним методом, вміст гліцерину, альдегідів - за хімічними методами, які використовуються у спиртовому виробництві [9]. Концентрація сухих речовин сусла або цукрів в суслі - один з важливих технологічних факторів, від якого залежить кількість отриманого в результаті бродіння спирту, вторинних та побічних продуктів, а саме: зі збільшенням концентрації сухих речовин збільшується вміст альдегідів та кислот, що приводить до прискорення реакції етерифікації, збільшується вміст 4 UA 68613 U складних етерів. Одержані результати вирощування дріжджів на суслі з ГФС-42 з різною концентрацією СР наведено у таблиці 5. Таблиця 5 Вплив концентрації СР і введеного цукру на синтез біомаси дріжджів Показники Концентрація цукру, % рН, од. Концентрація спирту, % об. 3 Біомаса 75 % вологості, г/дм 3 Незброджені цукри, г/100 см 5 10 15 Варіанти, концентрація СР, % 6 8 10 12 5,82 7,84 9,8 11,76 5,44 5,18 5,11 5,04 3,2 3,5 4,3 5,2 18,4 21,3 18,2 16,4 1,75 2,32 2,94 3,53 4 3,92 5,3 1,8 15,8 1,18 За даними таблиці 5 видно, що максимальну біомасу дріжджів, за однакових умов культивування накопичено у варіанті на суслі, приготовленому з ГФС-42 концентрацією СР на рівні 8 %. При збільшенні концентрації СР до 10-12 % кількість накопиченої біомаси менше, відповідно, на 14,5-23 %. Наступним етапом досліджень, було визначення оптимального значення рН сусла для вирощування дріжджів. Кількість вторинних та побічних продуктів знаходиться в прямій залежності від величини рН середовища, що зброджується. Зниження величини рН призводить до значного збільшення кількості метаболітів таких як альдегіди та органічні кислоти. Для дослідів використовували сусло приготовлене з ГФС-42 концентрацією СР 8 %. Процес вирощування дріжджів проводили за температури 30 °C впродовж 24 год. Результати досліджень наведено у таблиці 6. Таблиця 6 Вплив величини рН вихідного сусла 8 % і дріжджів СР на синтез біомаси Показники зрілих дріжджів рН, од. Концентрація спирту, % об. 3 Біомаса 75 % вологості, г/дм 3 Незброджені цукри, г/100 см 3 Концентрація альдегідів, г/дм а.а. Концентрація гліцерину, % 20 4,6 4,47 3,1 17,8 2,35 1,06 0,525 Величина рН вихідного сусла, од 4,8 5,0 5,2 5,4 4,64 4,92 5,08 5,24 3,3 3,5 3,5 3,3 19,4 22,1 22,1 19,5 2,24 2,12 2,11 2,23 0,972 0,877 0,875 0,881 0,562 0,582 0,584 0,642 Дані таблиці 6 показують, що для накопичення максимальної кількості біомаси дріжджів на 3 рівні 22,1 г/дм необхідно підкислювати сусло, що приготовлене на ГФС-42, до значення рН рівні 5,0-5,2 од. При збільшенні значення рН до 5,4 од. кількість біомаси знижується за рахунок утворення гліцерину, а при зниженні величини рН накопичується більша кількість альдегідів. Для визначення оптимальної тривалості процесу культивування дріжджів становила за температури 30-32 °C, вирощування проводили на суслі концентрацією 8 % СР при значенні рН 5,1. Результати наведено у таблиці 7. 25 Таблиця 7 Вплив тривалості процесу вирощування на накопичення біомаси дріжджів Показники зрілих дріжджів рН, од. Концентрація спирту, % об. 3 Біомаса 75 % вологості, г/дм 3 Незброджені цукри, г/100 см 14 4,95 2,9 18,2 2,35 5 Тривалість процесу, годин 16 18 20 22 4,93 4,92 4,92 4,94 3,2 3,5 3,5 3,7 19,5 22,3 22,3 22,5 2,24 2,12 2,11 2,03 24 4,94 4,1 23,2 1,97 UA 68613 U 5 Дані таблиці 7 показують, що для накопичення достатньої кількості біомаси дріжджів необхідно процес культивування на суслі, приготовленому на ГФС-42, проводити впродовж 1820 годин. Збільшення тривалості культивування не призводить до значного накопичення біомаси дріжджів, але при цьому дріжджі втрачають активність. Подальшими дослідженнями було визначено вплив кількості засівних дріжджів на характер метаболізму дріжджів та накопичення біомаси дріжджів під час вирощування на суслі з ГФС-42, концентрацією 8 % СР при величині рН 5,1 тривалості 20 годин за температури 30-32 °C. Результати досліджень наведено в таблиці 8. Таблиця 8 Вплив кількості засівних дріжджів на СР на синтез біомаси дріжджів та характер їх метаболізму 3 Кількість засівних дріжджів, г/дм 2,5 5,0 7,5 10,0 4,92 4,92 4,94 4,94 1,9 1,8 1,8 1,7 3,2 3,5 3,8 4,1 21,5 22,2 28,8 28,9 2,31 2,12 1,98 1,92 1,12 1,09 1,05 1,04 2,31 2,54 2,75 2,84 0,578 0,580 0,582 0,584 Показники зрілих дріжджів рН, од. Видима густина, % СР Концентрація спирту, % об. 3 Біомаса 75 % вологості, г/дм 3 Незброджені цукри, г/100 см 3 Концентрація альдегідів, г/дм а. а. 3 Концентрація сивушного масла, г/дм а. а. Концентрація гліцерину, % 10 15 20 25 30 35 40 Одержані дані свідчать про те, що для оптимального співвідношення продуктів метаболізму та біомаси дріжджів кількість засівних дріжджів для стадії вирощування біомаси дріжджів 3 повинна становити 7,5 г/дм . За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що для максимального накопичення біомаси дріжджів процесу вирощування на суслі з ГФС-42 встановлено такі параметри: концентрація сухих речовин сусла не більше 8 %, значення рН сусла на рівні 4,85,0; тривалість культивування 18-20 годин за температури 30-32 °C, кількість засівних дріжджів на рівні 7,5 % до об'єму середовища. Перелік літературних джерел: 1. Янчевський В. К. Спиртова галузь: проблеми вітчизняної технології [Текст] / В. К. Янчевський, С. Т. Олійнічук // - К.: Харчова і переробна промисловість.-1999, № 3. - С. 19-20. 2. Шиян П. Л. Інноваційні технології спиртової промисловості. Теорія і практика [Текст]: моногр. / П. Л. Шиян, В. В. Сосницький, С. Т. Олійнічук. - К.: ВД "Асканія", 2009.-424 с. 3. Коваленко Г. А. Современные технологии переработки растительного сырья в сахаристые крахмалопродукты (патоки, сиропы) [Текст]/ Г. А. Коваленко, Л. В. Перминова // Фундаментальные исследования.-2008. - № 1 - С. 80-80. 4. Бондаренко Ю. Вплив глюкозно-фруктозного сиропу на споживчі властивості цукристих виробів [Текст] / Ю. Бондаренко, В. Дробот // Хлібопек. і кондит. пром-сть України.-2009. - № 6. С. 8-10. 5. Ладур Т. А. Глюкозо-мальтозные сиропы в пивоварении [Текст]/ Т. А. Ладур // Пиво и напитки.-1997. - № 4. - С. 8. 6. Технология спирта / В. Л. Яровенко, В. А. Маринченко, В. А. Смирнов и др./ Под ред. В. Л. Яровенко. – М.: Колос, 1999. - С. 64. 7. Технологический регламент производства этилового спирта и прессованных хлебопекарных дрожжей из мелассно-спиртовой бражки. Часть 1. Том 1. Брожение. Утв. дир. УкрНИИспиртбиопрод 18.06.1990. - С. 50-55. 8. ДСТУ 3696-98. Меляса цукробурякова. Технічні умови. 9. Инструкция по технохимическому контролю спиртового производства. - М.: Агропромиздат, 1986.-400 с. 10. Полыгалина Г. В. Технологический контроль спиртового и ликеро-водочного производства [Текст]: / Г. В. Полыгалина: М.: - Колос, 1999.-336 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб приготування цукровмісного середовища до спиртового зброджування, що включає збагачення солями живлення, який відрізняється тим, що як сировину використовують 6 UA 68613 U глюкозо-фруктозний сироп ГФС-42, в який вноситься кукурудзяний екстракт у кількості 0,5-1 % від об'єму сусла. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7