Гідролізований білково-полісахаридний комплекс

Реферат: Винахід належить до гідролізованих електростатично зв'язаних білково-полісахаридних комплексів, одержаних від утворення комплексу між білком та полісахаридом, із подальшим його гідролізом, а також до способу одержання таких комплексів. Білок зазначеного комплексу вибирають з молока, сої, яйця, м'яса, риби, рослинного або молочного білка. UA 108467 C2 (12) UA 108467 C2 UA 108467 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Галузь винаходу Даний винахід стосується гідролізованих білково-полісахаридних комплексів, зокрема, одержаних шляхом утворення комплексу між білком та полісахаридом із подальшим гідролізом. Одержані комплекси мають гарні емульгуючі та стабілізуючі властивості та можуть застосовуватися у харчових, косметичних та фармацевтичних продуктах. Винахід додатково стосується способу одержання таких комплексів. Рівень техніки Білково-полісахаридні комплекси добре відомі з рівня техніки через їх здатність стабілізувати емульсії та піни. Наприклад, у US 3,944,680 описується застосування цих комплексів в якості переважної альтернативи окремому глобулярному білку, що міститься у стійких при зберіганні емульсіях, що збиваються. US 6,197,319 стосується застосування цих комплексів у косметичних композиціях для уникнення нестабільних продуктів, які можна одержати, якщо білки або полісахариди застосовуються окремо. У ЕР 340 035 описано застосування мікрофрагментованої іонічної дисперсії комплексу полісахарид/білок в якості замінника у харчових продуктах, таких, як морозиво, заправки для салатів, соуси, спреди та підливи. Емульгатор, який має високу емульгуючу властивість, описано у WO 2004/078334. Емульгатор одержали шляхом утворення комплексу між кислим полісахаридом та білком або гідролізованим білком шляхом нагрівання при рН в межах від 2 до 5. Більш того, Pilosof, A.M.R. et аl. у Food Hydrocolloids, 19, 2005, 361-369, звертається до впливів гідролізованого соняшникового білку на взаємодію з полісахаридом у пінах. Неповний гідроліз білку підвищує його властивості піноутворення, а також впливає на взаємодії між білком та полісахаридом. У WO 2004/028281 висвітлено застосування електростатично зв'язаного білковополісахаридного комплексу в якості поверхнево-активної речовини та стабілізатора у будьякому типі емульсій та пін. Мета даного винаходу Таким чином, метою даного винаходу є додаткове покращення емульгуючих та стабілізуючих властивостей білково-полісахаридних комплексів. Суть винаходу Дана мета досягнута у незалежних пунктах формули винаходу. У залежних пунктах формули додатково розвивається центральна ідея винаходу. Тому, у першому аспекті винахід стосується гідролізованого білково-полісахаридного комплексу, одержаного, та/або який можна одержати шляхом гідролізу білково-полісахаридного комплексу за допомогою ферменту. Застосування комплексу відповідно до будь-якого пункту 1-5 в якості емульгатора та/або стабілізатора у харчових продуктах, переважно таких, як десерти, заморожені десерти, молочні продукти, корм для домашніх тварин, кулінарні вироби, дієтичні лікувальні продукти; у косметичних продуктах переважно таких, як креми, піни, муси, гелі, шампуні, емульсії; або у фармацевтичних продуктах переважно таких, як пігулки, капсули, сиропи, також є частиною винаходу. Нарешті, винахід також стосується способу одержання гідролізованого білковополісахаридного комплексу, який передбачає наступні стадії: - a. змішування розчину білку з полісахаридом таким чином, щоб стимулювати утворення комплексу - b. гідролізування утвореного комплексу за допомогою ферменту, переважно до ступеня гідролізу білку у гідролізованому білково-полісахаридному комплексі, який становить 1-50 %, переважніше 2-25 %, переважніше 3,5-20 %, - для одержання згаданого гідролізованого білково-полісахаридного комплексу. Креслення Винахід додатково проілюстровано за допомогою супровідних креслень, зокрема: - на фіг. 1 зображено профілі ОФ-ВЕРХ, одержані на колонці С18 для гідролізованих комплексів WPI (ВіРRO)/аравійська камідь або гідролізату WPI при рН 4.2 за допомогою: А) концентрату грибної протеази Enzeco; В) Кислої протеази II; С) концентрату бромелайну Enzeco. В усіх зразках ферменти інактивували за допомогою нагрівання, перед ОФ-ВЕРХ дослідженням та декомплексацією. - на фіг. 2 проілюстровано висоту збитого шару (%), виміряного протягом часу, для емульсій, приготовлених з (∆) 0,1мас. %; (□) 0,5мас. % або (◊) 1 UA 108467 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1,0мас. % або комплексів WPI/аравійська камідь з (а, b) без ферменту; або гідролізованих з (с, d) грибною протеазою Enzeco; (e, f) бромелайном Enzeco та (g, h) Кислою протеазою II. - фіг. 3 є таблицею результатів значень ДН, одержаних при гідролізі (протягом 2 годин) WPI та комплексів WPI/аравійська камідь при рН 4,2, виміряних за допомогою способу ОФА (офтальдиальдегід). Детальний опис винаходу Винахід стосується гідролізованих білково-полісахаридних комплексів. В контексті даного винаходу термін "гідролізований білково-полісахаридний комплекс" означає комплекс між білком та полісахаридом, який після утворення комплексу між незміненим білком та полісахаридом, піддали гідролізу. Під терміном "комплекс" розуміють будь-яку форму асоціації між білком та полісахаридом. До такої асоціації можуть належати гідрофобні взаємодії, взаємодії Ван-дер-Ваальса, електростатичні взаємодії, водневі зв'язки, ковалентні взаємодії або диполь-диполь індуковані взаємодії. Комплекси згідно винаходу переважно є електростатично зв'язаними комплексами. Тому, повний заряд білку, переважно, протилежний повному заряду полісахариду. Однак, дана заявка також охоплює електростатичні комплекси, утворені за допомогою білкових зарядних петчів, тобто за умов, коли білок та полісахарид мають схожий повний заряд. В контексті даного винаходу під терміном "гідроліз" розуміють гідроліз білку, після його приєднання до полісахариду. Гідроліз переважно здійснюють із застосуванням ферменту. Фермент обирають такий, щоб він міг діяти на білок у білково-полісахаридному комплексі. Такий фермент можна обрати з ендопротеази, наприклад, пепсину, трипсину, хімотрипсину, α-хімотрипсину, бромелайну, папаїну, фіцину, ендопротеази зі свинячої підшлункової залози, коров'ячої підшлункової залози, слизової оболонки шлунку свині, слизу шлункового соку свині, вистілка шлунку свині, Bacillus subtilis, Bacillus spp., Aspergillus oryzae, Aspergillus sojae, Aspergillus spp., Rhizopus niveus, Carica papaya, Ananas comosus, сім'ї Bromeliceae, видів фікусу, екзопротеази із Aspergillus oryzae, Aspergillus sojae, Aspergillus spp., Carica papaya. Переважно, ферментом є ендопротеза. Ферменти, які можна застосовувати згідно даного винаходу, наявні на ринку та постачаються компанією Novozymes, наприклад, під торговими марками Alcalase®, Neutrase®, Protamex®, Flavourzyme®. З'ясували, що ступінь гідролізу білку у білково-полісахаридному комплексі за допомогою ферменту менший, ніж ступінь гідролізу білку тим самим ферментом, але, коли білок вільний (див. Фіг. 3). Такого результату слід очікувати, адже доступ до розщепленої ділянки білку дещо обмежений через присутність полісахариду. Однак, нижчий ступінь гідролізу білковополісахаридних комплексів не виявив жодного впливу на дію комплексів як стабілізуючих агентів. Насправді, з'ясували, що ступінь гідролізу 1-50 %, переважно 2-25 %, переважніше 3,520 %, є прийнятною для досягнення корисних ефектів згідно винаходу. Білок білково-полісахаридного комплексу перед гідролізом переважно обирають серед одного або більше джерел: молока, сої, яйця, м'яса, риби або рослинного білку. Переважно, це молочний білок, такий, як сироватковий білок або казеїн, переважніше - білок коров'ячого молока. Навіть переважніше, це білок коров'ячої сироватки. Полісахаридом, що застосовують у даному винаході, може бути будь-який полісахарид, прийнятний для міжмолекулярної асоціації з білком. Тому, переважним є іонний або катіонний полісахарид. Полісахарид згідно винаходу можна обрати з камеді, гідроколоїдів, мікробних або грибкових екзо-полісахаридів. Переважно, його обирають з одного або більше джерел: аравійської камеді, пектинів, каррагенанів, желатину ссавців, такого, як свинячий желатин, рибний желатин, арабіногалактанів, житніх арабіноксиланів, пшеничних арабіноксиланів, альгінату, альгінату пропіленгліколю, карбоксиметилцелюлози, хітозану, ксантанової камеді (полісахариду В), агару, екзо-полісахаридів з молочних бактерій. Найпереважніше, полісахарид обирають з аравійської камеді та/або хітозану. У комплексах згідно винаходу ступінь гідролізу білку може варіюватися від 1 % до 50 %. Переважно, від 2 % до 25 %, переважніше від 3,5 % до 20 %. Пептидний профіль, одержаний від гідролізу білку у комплексі, можна визначити шляхом декомплексації білкової фракції з полісахариду. Під "декомплексацією" розуміють диссоціацію білково-полісахаридного комплексу. Декомплексації можна досягти шляхом зміни рН та осадження полісахариду, наприклад, в ацетонітрилі. Після декомплексації можна дослідити білкові профілі, наприклад, за допомогою ОФ-ВЕРХ С18. Цей спосіб відомий з рівня техніки для характеристики пептидного профілю. З'ясували, що білкові профілі відрізнялися від профілів білку, гідролізованого тим самим ферментом, але без 2 UA 108467 C2 5 10 15 20 25 3035 40 45 50 55 60 утворення комплексу з полісахаридом. Це проілюстровано на фігурі 1 (А, В та С), де показано, що гідроліз білку за допомогою трьох різних ферментів відбувається у інших ділянках білків, асоційованих з полісахаридом у формі комплексу, ніж у білках, які не були попередньо асоційовані з полісахаридом. Тому, можна побачити, що комплекси, одержані в результаті гідролізу білковополісахаридного комплексу відрізняються за структурою від комплексів, утворених від асоціації гідролізованого білку з полісахаридом. Крім цього, було продемонстровано, що комплекси згідно винаходу забезпечують підвищену емульгуючу стабільність протягом тривалого часу порівняно з негідролізованими комплексами, негідролізованим білком або гідролізованим білком. Це проілюстровано на фігурі 2, на якій зображено найкращу піноутворюючу стабільність протягом тривалого часу у комплексах, які прогідролізували за допомогою грибкової протеази, бромелайну або кислої протеази. Гідролізовані білково-полісахаридні комплекси, одержані в результаті гідролізу комплексу за допомогою кислої протеази, продемонстрували особливо гарні результати стосовно піноутворюючої стабільності. У прикладах, показаних на фігурі 2, грибкову протеазу та бломелайн одержали з ринку від компанії Enzyme Development Corporation. Вони містили ендопротеази від Aspergillus oryzae та ендопротеази, відповідно, від Bromeliceae. Кисла протеаза II була наявна на ринку від компанії Amano та містила ендопротеази від Rhizopus niveus. Таким чином, комплекси згідно винаходу можна застосовувати як емульгатори та/або стабілізатори у харчових, косметичних або фармацевтичних продуктах. Харчові продукти, які містять комплекси згідно винаходу, переважно обирають серед десертів, заморожених десертів, молочних продуктів, корму для тварин, кулінарних виробів, лікувальних дієтичних продуктів тощо. Зокрема, до них можуть належати соуси, супи, майонез, заправки до салатів, вершки, морозиво, шоколад, муси, молоко тощо. Комплекси згідно винаходу можна застосовувати у косметичних продуктах, таких, як вершки, піни, муси, гелі, шампуні, емульсії тощо. Фармацевтичними продуктами, до яких можна додавати комплекси згідно винаходу, можуть бути таблетки, капсули, сиропи тощо. При застосуванні в якості емульгатора та/або стабілізатора, комплекси переважно наявні у продукті у кількості від 0,01 до 10 мас. %, переважно 0,1-5 мас. %, найпереважніше 0,1-0,5 мас. % згаданого продукту. Насправді, було з'ясовано, що емульгуючі та стабілізуючі властивості є оптимальними при низьких концентраціях. Тому, перевагою продуктів згідно винаходу є те, що вони є високоефективними емульгаторами та/або стабілізаторами. Додатково винахід стосується способу одержання таких гідролізованих білковополісахаридних комплексів. Перша стадія способу передбачає змішування розчину білку та полісахариду таким чином, щоб стимулювати утворення комплексу. Білок, що застосовують у способі згідно даного винаходу, переважно не проходить жодну стадію гідролізу перед змішуванням з полісахаридом. Білок можна обрати з одного або більше джерел: молока, сої, яйця, м'яса, риби або рослинного білку. Переважно, це молочний білок, такий, як сироватковий білок або казеїн, переважніше коров'ячий молочний білок. Навіть переважніше, це коров'ячий сироватковий білок. Полісахаридом, що застосовують у даному винаході, може бути будь-який полісахарид, здатний до міжмолекулярної асоціації з білком. Тому, ним переважно є іонний або катіонний полісахарид. Полісахарид згідно винаходу можна обрати серед камеді, гідроколоїдів, мікробних або грибкових екзо-полісахаридів. Переважно, його обирають з одного або більше джерел: аравійської камеді, пектинів, каррагенанів, желатину ссавців, такого, як свинячий желатин, рибний желатин, арабіногалактанів, житніх арабіноксиланів, пшеничних арабіноксиланів, альгінату, альгінату пропіленгліколю, карбоксиметилцелюлози, хітозану, ксантанової камеді (полісахариду В), агару, екзо-полісахаридів з молочних бактерій. Найпереважніше, полісахарид обирають з аравійської камеді та/або хітозану. Умови для стимулювання утворення комплексу, зокрема, для стимулювання утворення електростатично зв'язаного комплексу, змінюються залежно від джерела білку та полісахариду, що застосовується. Білок та полісахарид можна змішати у масовому співвідношенні білок:полісахарид, як 20:11:20. Переважно, білок та полісахарид змішують у масовому співвідношенні білок: полісахарид, як 5:1-1:5, переважніше 2:1-1:2. Найпереважніше, білок та полісахарид змішують у масовому співвідношенні білок: полісахарид, як 2:1. 3 UA 108467 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Вміст полісахариду у розчині переважно становить 0,1-10 %, переважніше 0,4-5 %. З'ясували, що у даному винаході можна корегувати рН розчину для стимулювання електростатичної асоціації білку з полісахаридом. рН розчину, який містить білок та полісахарид, може варіюватися від 3,0 до 8,0, переважно від 3,0 до 7,0. У переважному варіанті втілення рН може варіюватися від 3,0 до 5,0. У іншому переважному варіанті втілення рН може варіюватися від 6,0 до 7,0. Наприклад, коли сироваткові білки змішують з іонним полісахаридом, таким, як аравійська камідь, рН переважно становить в межах 3,0-5,0, переважніше близько 4,2. Коли сироваткові білки перемішують з катіонним полісахаридом, таким, як хітозан, рН переважно становить в межах 6,0-7,0, переважніше близько 6,5. Корекцію рН можна здійснити шляхом застосування звичайних кислот, таких, як соляна кислота, фосфорна кислота, лимонна кислота, оцтова кислота, мурашина кислота, або основ, таких, як гідроксид натрію, гідроксид калію. Розчин перемішують протягом часу, необхідного для стимулювання утворення комплексу між білком та полісахаридом. Період часу може коливатися від 1 секунди до 30 хвилин. Утворення комплексу може бути миттєвим. Утворення комплексу можна довести за допомогою способів, відомих фахівцю з рівня техніки, таких, як визначення ступеня непрозорості, вимірювання ступеня розсіювання світла або визначення ступеня провідності. Незмінені білково-полісахаридні комплекси потім гідролізують, наприклад, за допомогою ферменту. Фермент обирають такий, щоб він міг діяти на білок у білково-полісахаридному комплексі. Такий фермент можна обрати серед ендопротеази, такої, як пепсин, трипсин, хімотрипсин, αхімотрипсин, бромелаін, папаін, фіцин, ендопротеази зі свинячої підшлункової залози, коров'ячої підшлункової залози, слизової оболонки шлунку свині, слизу шлункового соку свині, вистілка шлунку свині, Bacillus subtilis, Bacillus spp., Aspergillus oryzae, Aspergillus sojae, Aspergillus spp., Rhizopus niveus, Carica papaya, Ananas comosus, сім'ї Bromeliceae, видів фікусу, екзопротеази із Aspergillus oryzae, Aspergillus sojae, Aspergillus spp., Carica papaya. Переважно, ферментом є ендопротеза. Ферменти, що можна застосовувати у даному винаході, постачаються на ринок компанією Novozymes, наприклад, під торговими марками Alcalase®, Neutrase®, Protamex®, Flavourzyme®. Співвідношення білок: фермент у розчині становить 1:5-1:1000, переважно 1:10-1:100, переважніше 1:50. Гідроліз можна здійснювати при температурі в межах 30-70 °C. Оптимальна температура залежить від обраного ферменту. Переважно, температура, при якій здійснюється гідроліз, знаходиться в межах від 40 до 50 °C. Гідроліз можна здійснювати від 10 хвилин до 3 годин, переважно протягом приблизно 2 годин. Білково-полісахаридний комплекс переважно прогідролізований до ступеня гідролізу 1-50 %, переважніше 2-25 %, навіть переважніше 3,5-20 %. Ступінь гідролізу визначається ОФА (офтальдиальдегід) способом, відомим фахівцю з рівня техніки для наступного гідролізу білку. Перевагою одержаного гідролізованого білково-полісахаридний комплексу є те, що він є високоефективний у якості емульгатора та/або стабілізатора у композиціях, до яких його додали. Крім того, він містить лише природні компоненти, тому він більш дієвий, ніж звичайні емульгатори, до складу яких входять хімічно модифіковані або синтезовані продукти. Також, комплекси згідно винаходу є більш універсальними з огляду на продукти, до яких їх можна додавати. Наприклад, залежно від виду білку та полісахариду, вони функціонують як емульгатори та/або стабілізатори відносно ряду значень рН. Наприклад, їх можна застосовувати у кислих продуктах, які мають рН близько 4,5, таких, як майонез, а також у продуктах, які мають рН понад 6,5, таких, як молоко. Після гідролізу, свої переваги може мати інактивування ферменту. Інактивувати фермент можна за допомогою теплової обробки, обробки під тиском або додавання до ферменту особливого інгібітора. Переважно, його здійснюють за допомогою нагрівання розчину, який містить гідролізований білково-полісахаридний комплекс та ферменти. Теплову обробку переважно здійснюють при температурі 80-100 °C протягом 5-30 хвилин. Додатково, розчин, після гідролізу та частково після інактивування ферменту, можна піддати ультрафільтрації. Перевагою є те, що відбувається відокремлення комплексів згідно винаходу від вільних пептидів, утворених на стадії гідролізу. У переважному варіанті втілення розчин потім висушують за допомогою способу, відомого з рівня техніки, такого, як висушування розпилюванням, сублімація або вакуумне висушування. Комплекси згідно винаходу можуть бути у формі розчину, гелю або сухого порошку. 4 UA 108467 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У ще одному варіанті втілення гідролізовані білково-полісахаридні комплекси можна висушити у присутності додаткових інгредієнтів. Альтернативно, висушений гідролізований білково-полісахаридний комплекс можна змішати з іншими сухими інгредієнтами. Одержаними продуктами можуть бути, наприклад, сухе молоко або дегідратований суп в порошку, які містять комплекси згідно винаходу. Даний винахід додатково проілюстровано за допомогою наступних необмежувальних прикладів. Приклади Приклад 1 - приготування гідролізованого комплексу аравійська камідь-сироватковий білок Ізолят сироваткового білку (WPI - ВіРrо від Davisco Foods International) змішали з аравійською камеддю (розчинна камідь від Colloides Naturels International) у масовому співвідношенні білок:полісахарид - 2:1, загальна концентрація WPI становить 2 мас. % (білкова основа) та провели корекцію рН до 4.2. Потім до розчину додали концентрат ферменту бромелайн Enzeco® у співвідношенні білок:фермент - 1:50. Після 2 годин ступінь гідролізу становив 3,7 %, і гідролізований комплекс піддали нагріванню (90 °C, 15 хвилин), щоб інактивувати фермент, та ультрафільтрації, щоб видалити незв'язані пептиди, утворені протеазою. Одержаний гідролізований комплекс сублімували для одержання порошку. Приклад 2 - приготування гідролізованого комплексу хітозан -сироватковий білок У даному прикладі хітозан та сироваткові білки застосовувалися в якості полісахариду та, відповідно, білку. Хітозан 252 (ступінь диацетилювання > 90 %, Mahtani Chitosan PVT Ltd) одержали від France Chitine. Ізолят сироваткового білку одержали від Davisco Foods International під торговою маркою ВіРrо®. До змішування з білком, здійснили водну дисперсію хітозану при 50° з корекцією рН до 5,9. Потім до дисперсії хітозану додали білок (у водному розчині) і за допомогою оцтової кислоти здійснили корекцію рН до 6,5. Концентрація сироваткового білку у суміші становила 0,9 мас. %. Концентрація хітозану у суміші становила 0,45 мас. %. Після змішування протягом 20 хвилин, додали грибну протеазу з Bacillus subtilis (Corolase 7089) при концентрації 0,018 мас. %. Для досягнення ступеня гідролізу 12 % суміш перемішували протягом 2 годин при 50 °C. Потім суміш піддали ультрафільтрації при 50 °C із застосуванням спірального мембранного модуля для фільтрації тангенційним потоком 1 PZHK зі шкалою з показником пористості 2 ультрамембрани 100 кДа (0,09 м .). Тиск на вході встановили 0,75 бар (швидкість насосу 6). Спочатку суміш концентрували до подвійної концентрації, потім розпочали диафільтрацію шляхом додавання 1 диаоб'єму (800 мл) деіонізованої води. Для денатурації ферменту в ультраконцентраті застосували теплову обробку при 90 °C протягом 15 хвилин. Потім ультра концентрат сублімували для одержання продукту згідно даного винаходу. Приклад 3 Гідролізований комплекс аравійська камідь-сироватковий білок, одержаний у першому прикладі, дослідили на предмет емульгуючої здатності у трьох різних концентраціях (0.1, 0.5 та 1 мас. %). Емульсії приготували із застосуванням соняшникової олії торгової марки (Merit Selection). До 90г деіонізованої води додали 10г олії. Потім додали 0.1, 0.5 та 1 мас. % гідролізованого комплексу, одержаного у прикладі 1 та розведеного у дистильованій воді. Нарешті, у якості консерванту додали 0,02 мас. % NaN3. Перед емульгацією суміш попередньо гомогенізували за допомогою Ultra-Turrax (Janke-Kunkel, GmBH) протягом 30 секунд. Емульгацію здійснили із застосуванням гомогенізатора Емульсіфлекс-С5 (Avestin Co., Canada) у дві стадії, точніше, при 400 бар (6000 од. тиску) та 80 бар (1100 од. тиску) при кімнатній температурі (23 °C). Результати зображено на фігурі 2. Можна побачити, що піноутворююча здатність, тобто, стійкість емульсії до фазорозділення, комплексу згідно винаходу (фіг. 2d, f, h) покращилася через 28 днів зберігання порівняно з негідролізованим окремо сироватковим білком (фіг. 2а), порівняно з негідролізованими комплексами (фіг. 2b) або порівняно з гідролізованим сироватковим білком (фіг. 2с, e, g). Більш того, результати продемонстрували, що концентрація гідролізованого комплексу згідно винаходу близько 0,1 мас. % особливо ефективна у стабілізації емульсії. 5 UA 108467 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Гідролізований білково-полісахаридний комплекс, який одержують в результаті гідролізу білково-полісахаридного комплексу за допомогою ферменту, який відрізняється тим, що білково-полісахаридний комплекс є електростатично зв'язаним комплексом, а білок вибирають з одного або більше джерел: з молока, сої, яйця, м'яса, риби або рослинного білка, переважно з молочного білка, такого як сироватковий білок або казеїн, переважніше коров'ячий молочний білок, навіть переважніше коров'ячий сироватковий білок. 2. Комплекс відповідно до будь-якого з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що полісахарид вибирають з одного або більше джерел: з камеді, гідроколоїдів, мікробних або грибкових екзополісахаридів, переважно вибирають з одного або більше джерел аравійської камеді, пектинів, карагенанів, желатину ссавців, такого як свинячий желатин, рибний желатин, арабіногалактанів, житніх арабіноксиланів, пшеничних арабіноксиланів, альгінату, альгінату пропіленгліколю, карбоксиметилцелюлози, хітозану, ксантанової камеді (полісахариду В), агару, екзо-полісахаридів з молочних бактерій, найпереважніше вибирають з аравійської камеді та/або хітозану. 3. Комплекс відповідно за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що ступінь гідролізу білка у гідролізованому білково-полісахаридному комплексі становить від 1 до 50 %, переважно 2-25 %, найпереважніше 3,5-20 %. 4. Застосування комплексу відповідно за будь-яким з пунктів 1-3 як емульгатора та/або стабілізатора у харчових продуктах, переважно таких як десерти, заморожені десерти, молочні продукти, корм для тварин, кулінарні вироби, дієтичні лікувальні продукти; у косметичних продуктах, переважно таких як креми, піни, муси, гелі, шампуні, емульсії; або у фармацевтичних продуктах, переважно таких як пігулки, капсули, сиропи. 5. Застосування відповідно за п. 4 у кількості від 0,01 до 10 мас. %, переважно 0,1-5 мас. %, переважніше 0,1-0,5 мас. % згаданого продукту. 6. Спосіб одержання гідролізованого білково-полісахаридного комплексу, який передбачає наступні стадії: a) змішування розчину білка та полісахариду таким чином, щоб стимулювати утворення комплексу; b) гідроліз утвореного комплексу за допомогою ферменту, переважно до ступеня гідролізу білка у гідролізованому білково-полісахаридному комплексі, який становить 1-50 %, переважніше 225 %, навіть переважніше 3,5-20 %, для одержання згаданого гідролізованого білково-полісахаридного комплексу. 7. Спосіб відповідно за п. 6, який відрізняється тим, що змішування здійснюють при такому рН, щоб стимулювати електростатичне утворення комплексу між білком та полісахаридом. 8. Спосіб відповідно за п. 6 або 7, де рН розчину становить 3,0-8,0, переважно 3,0-7,0, переважніше 3,0-5,0 або 6,0-7,0. 9. Спосіб відповідно за пп. 6-8, який відрізняється тим, що масове співвідношення білок:полісахарид становить 20:1-1:20, переважно 5:1-1:5, переважніше 2:1-1:2, найпереважніше 2:1. 10. Спосіб відповідно за будь-яким з пп. 6-9, який відрізняється тим, що фермент вибирають з ендопротеази, такої як пепсин, трипсин, хімотрипсин, а-хімотрипсин, бромелайн, папаїн, фіцин, ендопротеази зі свинячої підшлункової залози, коров'ячої підшлункової залози, слизової оболонки шлунка свині, слизу шлункового соку свині, вистілки шлунка свині, Bacillus subtilis, Bacillus spp., Aspergillus oryzae, Aspergillus sojae, Aspergillus spp., Rhizopus niveus, Carica papaya, Ananas comosus, сім'ї Bromeliceae, видів фікусу, екзопротеази із Aspergillus oryzae, Aspergillus sojae, Aspergillus spp., Carica papaya, переважно з ендопротеази. 11. Спосіб відповідно за будь-яким з пп. 6-10, який відрізняється тим, що фермент інактивують після стадії гідролізу, переважно за допомогою теплової обробки, обробки під тиском або додавання інгібітора, специфічного для ферменту, переважніше за допомогою теплової обробки, яку здійснюють при температурі 80-100 °C протягом 5-30 хвилин. 12. Спосіб відповідно за будь-яким з пп. 6-11, який відрізняється тим, що після стадії гідролізу йде стадія ультрафільтрації одержаної суміші. 13. Спосіб відповідно за будь-яким з пп. 8-12, який відрізняється тим, що після стадії гідролізу йде стадія висушування. 6 UA 108467 C2 7 UA 108467 C2 8 UA 108467 C2 Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 9