Тіазолпіразолопіримідинові сполуки як антагоністи рецептора crf1

1. Сполука Формули І R1 R2 2 3 96458 4 диметил-7-(1-пропілбутил)піразоло[1,5а]піримідин. 8. Сполука за п. 1 або фармацевтично прийнятна сіль такої сполуки, яка являє собою 3-(4-бром-2-(2метил-2Н-[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл)-7-(1етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин. 9. Сполука за п. 1 або фармацевтично прийнятна сіль такої сполуки, яка являє собою 3-(4-хлор-2морфолін-4-ілтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин. 10. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-яким із пп. 1-9 або фармацевтично при йнятну сіль такої сполуки та фармацевтично прийнятний наповнювач. 11. Сполука за будь-яким із пп. 1-9 або її фармацевтично прийнятна сіль для застосування у терапії. 12. Сполука за будь-яким із пп. 1-9 або її фармацевтично прийнятна сіль для застосування при лікуванні тривожного стану або депресії. 13. Сполука за будь-яким із пп. 1-9 або її фармацевтично прийнятна сіль для застосування при лікуванні алкогольної або наркотичної залежності. Цей винахід стосується нових тіазолпіразолопіримідинових сполук, їх фармацевтичних композицій та їх застосування як антагоністів рецептора CRF1 при лікуванні психіатричних та нейроендокринних розладів, неврологічних захворювань та метаболічного синдрому. Фактор вивільнення кортикотропіну (CRF) являє собою пептид, який складається з 41 амінокислоти та є головним фізіологічним регулятором секреції пептиду - похідного проопіомеланокортину (РОМС) з передньої частки гіпофізу. Окрім цього ендокринного впливу на гіпофіз, імуногістохімічна локалізація CRF показала, що цей гормон широко розповсюджений поза гіпоталамусом у центральній нервовій системі та викликає широке різноманіття автономних, електрофізіологічних та поведінкових ефектів, пов'язаних із нейротрансмітерними або нейромодуляторними ефектами у мозку. Є також відомості, що CRF відіграє значну роль в сумарній реакції імунної системи на фізіологічні, психологічні та імунологічні фактори стресу. CRF відіграє певну роль при психіатричних розладах та неврологічних захворюваннях, в тому числі депресіях, тривожних станах, а також при таких розладах: хвороба Альцгеймера, хорея Гантінгтона, синдром прогресуючого супрануклеарного параліча, бічний аміотрофічний склероз, хвороба Паркінсона, епілепсія, мігрень, алкогольна та наркотична залежність та пов'язані з нею симптоми абстиненції, ожиріння, метаболічний синдром, природжена гіперплазія надниркових залоз, хвороба Кушинга, гіпертензія, інсульт, синдром подразненої товстої кишки, виразка шлунка стресового походження, передменструальний синдром, сексуальна дисфункція, передчасні пологи, запальні розлади, алергії, розсіяний склероз, болі у внутрішніх органах, розлади сну, пухлини гіпофізу або ектопічні пухлини, які походять від гіпофізу, синдром хронічної втоми та фіброміалгія. Ідентифіковано підтипи рецептора CRF, CRF1 та CRF2, які нерівномірно розповсюджені у мозку, що вказує на потенціальне функціональне різноманіття. Наприклад, широко розповсюджені у мозку рецептори CRF1 відіграють значну роль в емо ційних проявах, які супроводжують вплив факторів стресу із навколишнього середовища. Виявлено, що рецептори CRF1, але не CRF2, значною мірою опосередковують деякі поведінкові явища, подібні до неспокою, патологічного страху або тривоги. Більш дискретний розподіл рецепторів CRF2 у септальній частці гіпоталамуса та наявність альтернативних ендогенних лігандів вказує на іншу функціональну роль цього рецептора. Наприклад, є відомості, що новий нейропептид групи CRF, який має підвищену спорідненість до CRF2 у порівнянні з рецепторами CRF1, пригнічує апетит, не викликаючи помітної поведінкової активації, яка спостерігається при селективному агонізмі CRF1. В інших випадках агонізм CRF2 спричиняє ефекти, подібні до ефектів, описаних для антагоністів CRF1 або для делеції гена CRF1. Наприклад, якщо агоністи CRF2 запропоновано як засоби проти ожиріння, антагоністи CRF1 також можуть ефективно застосовуватися для лікування ожиріння. Певні піроло[2,3-d]піримідини, піроло[3,2d]піримідини, піразоло[1,5-a]піримідини, 1,2,3триазоло[4,5-b]піридини та піразоло[1,5-а]-1,3,5триазини, корисні як антагоністи CRF описані у WO 94/13676, WO 97/29109, WO 98/08847 та WO 98/03510. Цей винахід пропонує нові тіазолпіразолопіримідини, корисні як антагоністи рецептора CRF1. З урахуванням вищезазначеного, бажано віднайти нові ефективні та селективні антагоністи CRF1 як потенціально цінні терапевтичні засоби для лікування психіатричних та нейроендокринних розладів, неврологічних захворювань та метаболічного синдрому. Крім того, оскільки більшість наявних на ринку лікарських засобів для центральної нервової системи та серцево-судинної системи виявляють несприятливі характеристики біодоступності та фармакокінетичні профілі, бажано також віднайти нові сполуки зі сприятливими характеристиками біодоступності та фармакокінетичними профілями у порівнянні з відомими антагоністами CRF, наприклад, СР154526 та NBI30775. За одним із варіантів здійснення цей винахід пропонує сполуку формули І 5 96458 6 де: 1 2 R та R - незалежно один від одного етил або н-пропіл; 3 R - водень, СІ, Вr, метил, трифторметил або метоксигрупа; 4 a b R - водень, Br, R R N-, метоксиметил, нбутил, ацетамідогрупа, піридин-4-іл, морфолін-4-іл, a b R та R - незалежно один від одного водень, С1-С3-алкіл, H2NCH2CH2-, (CH3)3COC(O)NHCH2CH2або CH3CH2CH2NHCH2CH2-; або фармацевтично прийнятну сіль такої сполуки. Згідно з іншим варіантом здійснення цей винахід пропонує фармацевтичну композицію, яка містить сполуку формули І або її фармацевтично прийнятну сіль та фармацевтично прийнятний наповнювач. Згідно із ще одним варіантом здійснення цей винахід стосується способу лікування депресії, тривожного стану, алкогольної або наркотичної залежності, ожиріння, гіпертензії, метаболічного синдрому, синдрому подразненої товстої кишки, епілепсії, інсульту, розладів сну, алергії, мігрені, передменструального синдрому, неплідності, сексуальної дисфункції, природженої гіперплазії надниркових залоз, хвороби Кушинга, передчасних пологів, виразки шлунка стресового походження, запальних розладів, пухлин гіпофізу або ектопічних пухлин, які походять від гіпофізу, синдрому хронічної втоми, фіброміалгії, болю у внутрішніх органах або розсіяного склерозу у пацієнта, який включає введення в організм пацієнта, який потребує лікування, терапевтично ефективної кількості сполуки формули І або її фармацевтично прийнятної солі. Згідно із ще одним варіантом здійснення цей винахід стосується застосування сполуки формули І або її фармацевтично прийнятної солі для виготовлення лікарського засобу для лікування депресії, тривожного стану, алкогольної або наркотичної залежності, ожиріння, гіпертензії, метаболічного синдрому, синдрому подразненої товстої кишки, епілепсії, інсульту, розладів сну, алергії, мігрені, передменструального синдрому, неплідності, сексуальної дисфункції, природженої гіперплазії надниркових залоз, хвороби Кушинга, передчасних пологів, виразки шлунка стресового походження, запальних розладів, пухлин гіпофізу або ектопічних пухлин, які походять від гіпофізу, синдрому хронічної втоми, фіброміалгії, болю у внутрішніх органах або розсіяного склерозу. Згідно зі ще одним варіантом здійснення цей винахід стосується сполуки формули І або її фар мацевтично прийнятної солі для застосування при лікуванні депресії, тривожного стану, алкогольної або наркотичної залежності, ожиріння, гіпертензії, метаболічного синдрому, синдрому подразненої товстої кишки, епілепсії, інсульту, розладів сну, алергії, мігрені, передменструального синдрому, неплідності, сексуальної дисфункції, природженої гіперплазії надниркових залоз, хвороби Кушинга, передчасних пологів, виразки шлунка стресового походження, запальних розладів, пухлин гіпофізу або ектопічних пухлин, які походять від гіпофізу, синдрому хронічної втоми, фіброміалгії, болю у внутрішніх органах або розсіяного склерозу. Згідно із ще одним варіантом здійснення цей винахід стосується сполуки формули І або її фармацевтично прийнятної солі для застосування у терапії. Нижчезазначені терміни, вжиті вище та нижче в описі винаходу, слід розуміти як такі, що мають нижчевказані значення (якщо не вказано інше): Термін "алкіл" означає насичену аліфатичну вуглеводневу групу, яка може бути лінійною або розгалуженою, що містить у ланцюгу від 1 атома до 5 атомів вуглецю. Термін "фармацевтично прийнятний наповнювач" стосується фармацевтично прийнятного носія лікарської форми, розчинника або домішки, призначеної для покращення характеристик лікарської форми. Такі наповнювачі мають бути сумісними з іншими інгредієнтами лікарської форми та нешкідливими для пацієнта, який їх вживає, і добре відомі фахівцям у галузі (дивись, наприклад, довідник th Remingtons Pharmaceutical Sciences, 19 Edition, Mack Publishing Company, 1995). Термін "фармацевтично прийнятна сіль" стосується відносно нетоксичних солей сполук за цим винаходом із неорганічними та органічними кислотами та основами. Ці солі можна одержувати in situ на стадіях остаточного виділення та очищення сполук. Зокрема, солі з кислотами можна одержати шляхом проведення окремої реакції очищеної сполуки у формі вільної основи з відповідною органічною або неорганічною кислотою та виділення утвореної таким чином солі (дивись, наприклад, th Remingtons Pharmaceutical Sciences, 19 Edition, Mack Publishing Company, 1995). 7 96458 Терміни "терапевтично ефективна кількість" або "ефективна кількість" означають кількість сполуки формули І за цим винаходом або фармацевтичної композиції, яка містить сполуку Формули І за цим винаходом, яка викликає біологічну або медичну реакцію або бажаний терапевтичний ефект у тканині, системі, у тварини або людини, якого намагається досягти дослідник, ветеринар, лікар або інший клініцист. Терміни "лікування", "лікувати" тощо охоплюють як сповільнення, так і обернення напрямку розвитку розладу. Ці терміни охоплюють також полегшення, зниження інтенсивності, послаблення або пригнічення одного або кількох симптомів розладу або патологічного стану, навіть якщо цей розлад або стан реально не усувається, та навіть якщо розвиток такого стану або розладу не уповільнюється або його напрям не змінюється. Термін "лікування" та аналогічні терміни охоплюють також запобіжне (наприклад, профілактичне) та паліативне лікування. Запобігання захворюванню виявляється у вигляді подовження або затримання початку розвитку симптомів захворювання. ____ Символ " " у молекулярних структурних формулах вказує місце приєднання відповідного конкретного замісника. Якщо будь-яка змінна група зустрічається більше одного разу у будь-якому фрагменті або у Формулі І, то її визначення в кожному випадку є незалежним від її визначення у будь-якому іншому випадку. Крім того, комбінації замісників та/або змінних груп є припустимими тільки в разі, якщо при таких комбінаціях утворюються стабільні сполуки. При виборі сполук за цим винаходом для фахівця у галузі ясно, що різноманітні замісники, 1 2 тобто R , R тощо, слід також вибирати відповідно до добре відомих принципів зв'язності хімічних структур. Згідно зі стандартною номенклатурою, застосовуваною в цьому описі, першою вказується кінцева частина бічного ланцюга, а потім суміжні функціональні групи в порядку наближення до точки приєднання. Наприклад, назва замісника "арилкарбоніламіноалкіл" еквівалентна позначенню "арилС(О)-NH-алкіл-". В цьому винаході розглядаються нижчезазначені варіанти здійснення, які за альтернативними варіантами можуть додатково комбінуватися: 1 2 (a) Сполука формули І, де R та R - етил; 1 2 (b) Сполука формули І, де R та R - н-пропіл; 3 (c) Сполука формули І, де R - СІ, Вr, метил або трифторметил; 3 (d) Сполука формули І, де R - СІ; 3 (e) Сполука формули І, де R - Вr; 4 a b (f) Сполука формули І, де R - R R N-, піридин 4-іл, морфолін-4-іл або ; 4 (g) Сполука формули І, де R - морфолін-4-іл; 4 (h) Сполука формули І, де R ; 8 a b (і) Сполука формули І, де R та R незалежно один від одного є С1-С3-алкіл; 1 2 3 (j) Сполука формули І, де R та R - етил, R 4 СІ та R - морфолін-4-іл; 1 2 (k) Сполука формули І, де R та R - н-пропіл, 3 4 R - СІ та R -морфолін-4-іл; 1 2 3 (l) Сполука формули І, де R та R - етил, R 4 Вr та R -морфолін-4-іл; 1 2 (m) Сполука формули І, де R та R - н-пропіл, 3 4 R - Вr та R - морфолін-4-іл; 1 2 3 (n) Сполука формули І, де R та R - етил, R 4 СІ та R ; 1 2 (о) Сполука формули І, де R та R - н-пропіл, 3 4 R - СІ та R ; 1 2 3 (р) Сполука формули І, де R та R - етил, R 4 Вr та R ; 1 2 (q) Сполука формули І, де R та R - н-пропіл, 3 4 R - Вr та R ; (r) Застосування сполуки формули І або її фармацевтично прийнятної солі для лікування депресії або тривожного стану; (s) Застосування сполуки формули І або її фармацевтично прийнятної солі для лікування алкогольної або наркотичної залежності; (t) Застосування сполуки формули І або її фармацевтично прийнятної солі для лікування алкогольної або наркотичної залежності та пов'язаних із нею симптомів абстиненції; (u) Сполука формули І або її фармацевтично прийнятна сіль, яка виявляє значення Kі стосовно до зв'язування CRF1 ≤500 нМ; (ν) Сполука формули І або її фармацевтично прийнятна сіль, яка виявляє значення Kі стосовно до зв'язування CRF1 ≤50 нМ; (w) Сполука формули І або її фармацевтично прийнятна сіль, яка виявляє значення Kі стосовно до зв'язування CRF1 ≤5 нМ; (х) Сполука формули І або її фармацевтично прийнятна сіль, яка виявляє значення Kі стосовно до зв'язування CRF1 ≤500 нМ та селективне зв'язування з CRF1 (тобто нижче значення Kі) відносно CRF2; (у) Сполука формули І або її фармацевтично прийнятна сіль, яка виявляє значення Kі стосовно до зв'язування CRF1 ≤50 нМ та селективне зв'язування з CRF1 (тобто нижче значення Kі) відносно CRF2; (z) Сполука формули І або її фармацевтично прийнятна сіль, яка виявляє значення Kі стосовно до зв'язування CRF1 ≤5 нМ та селективне зв'язування з CRF1 (тобто нижче значення Kі) відносно CRF2; та/або 9 (аа) Конкретні подані як приклади сполуки, такі як сполука за Прикладом 15, із покращеними характеристиками біодоступності та фармакокінетичними профілями у порівнянні з певними відомими антагоністами (наприклад, СР154526 та ΝΒΙ30775). Сполуки за цим винаходом відповідно до варіанта, якому віддається перевага, входять до складу фармацевтичних композицій, які вводяться в організм різними шляхами. Відповідно до варіанта, якому віддається перевага, такі композиції призначені для перорального застосування. Такі фармацевтичні композиції та способи їх виготовлення добре відомі в галузі (дивись, наприклад, довідник Remington: The Science and Practice of Pharmacy, A. Gennaro, et al., eds., 19th ed., Mack Publishing Co., 1995). Сполуки формули І, як правило, є ефективними у широкому діапазоні дозування. Наприклад, добові дози, як правило, лежать у межах від приблизно 0,0001 мг до приблизно 30 мг на 1 кг маси тіла. У деяких випадках можуть бути достатніми рівні дозування, нижчі від нижчої межі вказаного діапазону, тоді як в інших випадках можуть застосовуватися без будь-яких побічних шкідливих ефектів ще вищі дози, отже вищезазначений діапазон не обмежує жодним чином обсяг винаходу. Слід мати на увазі, що реальна застосовувана кількість сполуки може бути визначена лікарем з урахуванням відповідних обставин, в тому числі стану, що підлягає лікуванню, обраного шляху введення, реальної застосовуваної сполуки або сполук, віку, маси тіла та індивідуальної реакції пацієнта та тяжкості симптомів, які спостерігаються у пацієнта. Сполуки формули І є антагоністами CRF-1, і тому є корисними для лікування станів, які піддаються лікуванню шляхом зниження тонуса або стимуляції рецептора CRF1. Фактор вивільнення кортикотропіну (CRF) являє собою пептид, який складається з 41 амінокислоти та є головним фізіологічним регулятором секреції пептиду - похідного проопіомеланокортину (РОМС) з передньої частки гіпофізу [Рів'єр та ін. - J. Rivier et al., Proc. Natl. Acad. Sci (USA) 80:4851 (1983); Вейл та ін. - W. Vale et al., Science 213:1394 (1981)], пов'язаного із численними патологічними станами. Наприклад, окрім цього ендокринного впливу на гіпофіз, імуногістохімічна локалізація CRF показала, що цей гормон широко розповсюджений поза гіпоталамусом у центральній нервовій системі та впливає на широке різноманіття автономних, електрофізіологічних та поведінкових життєвих процесів, які відповідають ролі нейротрансмітерів або нейромодуляторів у мозку [Вейл та ін. - W. Vale et al., Rec. Prog. Horm. Res. 39:245 (1983); Кооб -G.F. Koob, Persp. Behav. Med. 2:39 (1985); Де-Суза та ін. E.B. De Souza et al., J. Neurosci. 5:3189 (1985)]. Є також відомості, що CRF відіграє значну роль в сумарній реакції імунної системи на фізіологічні, психологічні та імунологічні фактори стресу [дивись, наприклад, Блейлок - J.E. Blalock, Physiological Reviews 69:1 (1989); Морлі - J.E. Morley, Life Sci. 41:527 (1987)]. CRF відіграє певну роль при психіатричних розладах та неврологічних захворюваннях, в тому 96458 10 числі депресіях, тривожних станах [Нільсен - D.M. Nielsen, Life Sci. 78:909-919; Кунцель та ін. - Н.Е. Kunzel et al., J. Psychiatr. Res. 37:525-533; Гелерт та ін. - D.R. Gehlert et al., Eur. J. Pharmacol. 509:145-153]. Припускається також певна роль CRF в етіології та патофізіології хвороби Альцгеймера, хореї Гантінгтона, синдрому прогресуючого супрануклеарного параліча, бічного аміотрофічного склерозу, оскільки ці захворювання пов'язані з дисфункцією нейронів під впливом CRF у центральній нервовій системі [оглядову інформацію дивись у Де-Сузе - E.B. De Souze, Hosp. Practice 23:59 (1988)]. Показано, що хронічне вживання CRF викликає пошкодження у допаміновій системі, що вказує на його участь у розвитку хвороби Паркінсона [Іззо та ін. - Е. Izzo et al., Pharmacol. Biochem. Behav. 81:701-708 (2005)]. До інших неврологічних розладів, до яких має відношення CRF, належать епілепсія [Барам та ін. - T.Z. Baram et al., Brain Res. 770:89-95 (1997)] та мігрень [Теохарідес та ін. - Т.С. Theoharides et al., Endocrinology 136:5745-5750 (1995)]. Виявлено, що CRF має відношення до алкогольної та наркотичної залежності та пов'язаних з нею симптомів абстиненції [Оверстріт та ін. - D.H. Overstreet et al., Pharmacol. Biochem. Behav. 77:405-413; Шахам та ін. - Υ. Shaham et al., Psychopharmacology (Berl) 137:184190]. Крім того, є відомості, що CRF відіграє певну роль у різних ендокринних розладах та серцевосудинних захворюваннях, наприклад, в ожирінні [Тимофеева та Ричард - Ε. Timofeeva and D. Richard, Neuroendocrinology 66:327-340 (1997)], метаболічному синдромі [Уорд та ін. - А.М. Ward et al., Metabolism 53:720-726(2004)], природженій гіперплазії надниркових залоз [Мерке та Катлер D.P. Merke and G.B. Cutler Jr., Endocrinol. Metab. Clin. North Am. 30:121-135 (2001)], хворобі Кушинга [Лабер та ін - Μ. Labeur et al., Curr. Drug Targets Immune Endocr. Metabol. Disord. 4:335-342 (2004)], гіпертензії [Бриско - R.J. Briscoe, et al., Brain Res. 881:204-207 (2000)] та інсульті [Стівенс та ін. - S.L. Stevens et al., J. Cereb. Blood Flow Metab. 23:11511159 (2003)]. Показано, що з CRF пов'язані порушення шлунково-кишкової системи, наприклад, синдром подразненої товстої кишки [Таш та ін. - Y. Tache et al., Eur. J. Surg. Suppl: 16-22 (2002)] виразка шлунка стресового походження [Габрі та ін. K.Е. Gabry et al., Моl. Psychiatry 7:474-483, 433 (2002)]. Крім того, є відомості, що CRF відіграє певну роль при різних порушеннях здоров'я у жінок, наприклад, при передменструальному синдромі [Факінетті та ін. - F. Facchinetti et al., Psychosom. Med. 56:418-422 (1994)], неплідності [Гіззоні та ін. - L. Ghizzoni et al., Endocrinology 138:4806-4811 (1997)], сексуальній дисфункції [Джонс та ін. - J.E. Jones et al., Am. J. Physiol. Regul. Integr. Сотр. Physiol. 283:R591-597 (2002)] та передчасних пологах [Вадхва та ін. - P.D. Wadhwa et al., Am. J. Obstet. Gynecol. 191:10631069 (2004)]. Також є відомості, що CRF відіграє значну роль в імунній системі, що вказує на терапевтичний потенціал при лікуванні запальних розладів [Граваніс та Маргіоріс - A. Gravanis and A.N. Margioris, Curr. Med. Chem. 12:1503-1512 (2005)], алергій [Сінгх та ін. - L.K. Singh et. al., Brain Behav. 11 Immun. 13:225-239 (1999)], розсіяного склерозу та інших аутоімунних розладів [Бену та ін. -С Benou et al., J. Immunol. 174:5407-5413 (2005)]. На додаток до вищезазначеного, CRF має відношення до болів у внутрішніх органах [Нейсен та ін. - Μ. Nijsen et al., Neurogastroenterol. Motil. 17:423-432 (2005)], розладів сну [Баклі та Шатцберг - Τ.Μ. Buckley and A.F. Schatzberg, J. Clin. Endocrinol. Metab. 90:3106-3114(2005)], пухлин гіпофізу або ектопічних пухлин, які походять від гіпофізу [Дітеріх та ін. - K.D. Dieterich et al., J. Clin. Endocrinol. Metab. 83:3327-3331 (1998)], синдрому хронічної втоми та фіброміалгії [Неек та Кроффорд - G. Neeck and L.J. Crofford, Rheum. Dis. Clin. North Am. 26:989-1002 (2000)]. Ідентифіковано підтипи рецептора CRF, CRF1 та CRF2, які нерівномірно розповсюджені у мозку [Чалмерс та ін. - D.T. Chalmers et al., TIPS 17:166172 (1996 що вказує на потенціальне функціональне різноманіття [Хайнріхс та ін. - S.C. Heinrichs et al., Regul. Peptides 71:15 (1997)]. Наприклад, широко розповсюджені у мозку рецептори CRF1 відіграють значну роль в емоційних проявах, які супроводжують вплив факторів стресу з навколишнього середовища [Лібш та ін. - G. Liebsch et al., Regul. Peptides 59: 229-239 (1995); Шульц - D.W. Schulz, PNAS 93: 10477-82 (1996)]. Виявлено, що рецептори CRF1, але не CRF2, значною мірою опосередковують деякі поведінкові явища, подібні до тривожного стану [Хайнріхс та ін., 1997]. Більш дискретний розподіл рецепторів CRF2 у септальній частці гіпоталамуса [Чалмерс та ін. - D.T. Chalmers et al., J. Neurosci. 15(10): 6340-50 (1995)] та наявність альтернативних ендогенних лігандів [Воган та ін. - J. Vaughan et al., Nature 378: 287-292 (1995)] вказує на іншу функціональну роль цього 96458 12 рецептора [Хайнріхс та ін., 1997]. Наприклад, є відомості, що новий нейропептид групи CRF, який має підвищену спорідненість до CRF2 у порівнянні з рецепторами CRF1, пригнічує апетит, не викликаючи профіля поведінкової активації, яка спостерігається при селективному агонізмі CRF1 (Тезвал та ін. - Н. Tezval et al., PNAS 101(25): 9468-9473 (2004)]. У деяких випадках агонізм CRF2 спричиняє ефекти, подібні до ефектів, описаних для антагоністів CRF1 або для делеції гена CRF1 [Хайнріхс - S.C. Heinrichs, Trends in Pharmacological Sciences 20(8):311-315 (1999)]. Наприклад, якщо агоністи CRF2 запропоновано як засоби проти ожиріння, антагоністи CRF1 також можуть ефективно застосовуватися для лікування ожиріння [Контореджі та ін. - С. Contoreggi et al., Neuroendocrinology 80(2): 111-123 (2004)]. Одержання сполук за цим винаходом Усі сполуки за цим винаходом можна одержати хімічним шляхом, наприклад, із застосуванням описаних нижче шляхів синтезу. Однак поданий нижче розгляд не призначений для будь-якого обмеження обсягу винаходу. Наприклад, конкретні стадії синтезу в кожній з описаних нижче схем можна комбінувати різними способами в межах даної схеми або зі стадіями з інших схем для одержання додаткових сполук формули І. Продукти кожної стадії можна виділити звичайними способами, в тому числі екстракцією, випарюванням, осадженням, хроматографією, фільтруванням, розтиранням, кристалізацією тощо. У поданих нижче схемах усі замісники, якщо не вказано інше, відповівідповідають поданим вище визначенням, а відповідні реагенти добре відомі та розповсюджені в галузі., 13 Сполуки формули (6а,b), (7) або 8(а-с) можна одержати за реакціями, ілюстрованими на Схемі 1. Відповідною сполукою формули (6а,b), (7) або (8а1 2 с) є сполука, де R та R відповідають визначен3a 3b ням для формули І, R - Η або СН3, R - Вr або 3c СН3 та R - Η, СН3 або Вr. Згідно зі Схемою 1, Стадія 1, піразоло[1,5а]піримідин-7-он формули (1) перетворюють у 7хлор-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин, застосовуючи оксихлорид фосфору та диметиланілін в інертному розчиннику, наприклад, у толуолі, при температурі кипіння розчинника. На Стадії 2 проводять реакцію магнійорганічної сполуки (реактиву Гріньяра) формули (3) (X СІ або Вr) з хлоридом формули (2) в інертному розчиннику, наприклад, у толуолі, при температурі кипіння, і одержують 7-алкілпіразолопіримідин формули (4). За альтернативним варіантом 7алкілпіразолопіримідин формули (4) можна одер 96458 14 жати, як показано на Стадіях 3, 4 та 5. На Стадії 3 етилацетоацетат ацилюють хлорангідридом кислоти формули (4а) у присутності хлориду магнію, і одержують складний дикетоефір формули (4b). Складний дикетоефір формули (4b) декарбоксилюють в умовах реакції Крапхо (Krapcho), і одержують дикетон формули (4с). Наприклад, для декарбоксилування нагрівають сполуку формули (4b) у диметилсульфоксиді при температурі від приблизно 130°С до 170°С. На Стадії 5 для одержання 7-алкіл піразолопіримідину формули (4) дикетон формули (4с) циклізують із 3-аміно-5метилпіразолом у протонодонорному розчиннику, наприклад, у метанолі, етанолі або оцтовій кислоті. Перевага віддається застосуванню оцтової кислоти при температурі від приблизно 0°С до 60°С. Піразолопіримідин формули (4) перетворюють у йод-піразолопіримідин формули (5) на Стадії 6, застосовуючи надлишок N-йодсукциніміду в ацетонітрилі. 15 96458 16 Згідно зі Схемою 1, Стадія 7 або Стадія 8, йодпіразолопіримідин формули (5) вводять в реакцію з тіазолгалогенідом цинку в умовах реакції перехресного сполучення Негіші (Negishi), і одержують тіазолілпіразолопіримідин формули (6а) або формули (6b) (Єнсен та ін. - J. Jensen; N. Skjaerbaek; P. Vedso, Synthesis 2001, 128). Тіазолгалогенід цинку одержують способами, добре відомими фахівцям. Наприклад, на Стадії 7 2триметилсиланілтіазол обробляють н-, втор- або трет-бутиллітієм, а потім замінюють літій на цинк за допомогою ZnCl2. Цинкорганічний реагент сполучають з йодпіразолопіримідином формули (5) у присутності паладієвого каталізатора, наприклад, дихлор[1,1'-біс(дифенілфосфшо)фероцен]паладію (ІІ)-дихлорметану в інертному розчиннику, наприклад, у THF, при температурі кипіння протягом від приблизно 12 год до 36 год, і одержують тіазолпіразолопіримідин формули (6а). За альтернативним варіантом на Стадії 8 одержують тіазолбромід цинку, застосовуючи 5-бром4-метилтіазол та металічний цинк, і використовують його для перехресного сполучення за Негіші, по суті згідно з описом Стадії 7, і одержують тіазолпіразолопіримідин формули (6b). Згідно зі Схемою 1 (Стадія 9) тіазол формул (6а,b) бромують, одержуючи бром- або дибромтіа3b зол формули (7), де R - Вr або СН3- Тіазол бро мують одним чи двома еквівалентами N3a бромсукциніміду залежно від того, R є СН3 або ж 3a R є Н. Алкілтіазол формул (8а-с) одержують або з тіазолу формул (6а,b) на Стадії 11, або з бромтіазолу формули (7) на Стадії 10. На Стадії 10 шляхом обміну галогену на літій із застосуванням н-, вторабо трет-бутиллітію одержують тіазоллітієвий реагент, який потім вводять в реакцію з електрофільними сполуками, наприклад, із галогеналкілами, такими як йодметилметиловий простий ефір або йодбутан. На Стадії 11 тіазоллітієвий реагент одержують шляхом депротонування, застосовуючи н-, втор- або трет-бутиллітій, а потім вводять його в реакцію з електрофільною сполукою, з йодметилметиловим простим ефіром або йодбутаном. Для фахівця в галузі зрозуміло, що циклічну систему тіазолу можна легко функціоналізувати, і одержати проміжні сполуки тіазолу, наприклад, 2триметилсиланілтіазол (Дондоні та ін. - Dondoni A.; et. al. J. Org. Chem. 1988, 53, 1748). 5-бром-4метилтіазол одержують шляхом бромування 4метилтіазолу бромом в оцтовій кислоті (Коллінз та ін. - Collins I.J., et. al. WO 2003093252, 13 листопада 2003 p.). 2,5-диметил-4H-піразоло[1,5а]піримідин-7-он (1) легко одержати шляхом конденсації етилацетоацетату та 5-метил-2H-піразол3-іламіну в киплячій оцтовій кислоті. Сполуки формули (9), формули (10) або формули (11) можна одержати за реакціями, ілюстрованими на Схемі 2. Відповідною сполукою формули (9), формули (10) або формули (11) є сполука, 1 2 a b де R , R , R та R відповідають визначенням для 3b 4a a b формули І, R - Вr або СН3 та R - -NR R або -Nморфолініл, a "het" відповідає визначенню, показаному на схемі. На Стадії 1 бромтіазол формули (7) сполучають із цинкгетероциклічним реагентом в умовах реакції перехресного сполучення за Негіші, і одер жують тіазолгетероцикл формули (9). Наприклад, 1-метил-1,2,4-триазол обробляють н-, втор- або трет-бутиллітієм, а потім хлоридом цинку при температурі від приблизно -80°С до -65°С, і проводять in situ реакцію з бромтіазолом формули (7). Перевага віддається проведенню реакції в інертному розчиннику, наприклад, у THF, у присутності паладієвого каталізатора, наприклад, дихлор[1,1'біс(дифенілфосфіно)фероцен]паладію (ІІ)дихлорметану або тетракіс(трифенілфосфін)паладію (0). Реакційну суміш 17 96458 18 підігрівають до температури кипіння зі зворотним холодильником. За альтернативним варіантом цинк-гетероциклічний реагент одержують із галогенгетероциклу, наприклад, 4-йодпіридину, та металічного цинку. Згідно зі Схемою 2, Стадія 2, проміжну сполуку - 2-формілтіазол - одержують шляхом обміну галогену на літій із застосуванням я-, втор- або третбутиллітію та подальшого проведення реакції з Nформілморфоліном. Формілтіазол піддають відновлювальному амінуванню у присутності органічного аміну, наприклад, морфоліну, і одержують морфолінілметилтіазол формули (10). Реакції відновлювального амінування, добре відомі в га лузі, у типових випадках виконують із застосуванням неорганічного боргідридного реагента, наприклад, боргідриду натрію або ціаноборгідриду натрію. Перевага віддається застосуванню триацетоксиборгідриду натрію в інертному розчиннику, наприклад, дихлорметані або THF. На Стадії 3 бромтіазол формули (7) піддають a b реакції заміщення з аміном формули -NR R або з морфоліном, і одержують амінотіазол формули (11). Реакцію виконують в інертному розчиннику, наприклад, у THF або діоксані, застосовуючи неорганічну основу, наприклад, карбонат цезію, при температурі від 70°Сдо 110°С. Сполуки формули (13), формули (14) або формули (15) можна одержати за реакціями, ілюстрованими на Схемі 3. Відповідною сполукою формули (13), формули (14) або формули (15) є 1 2 4 сполука, де R , R та R відповідають визначенням для формули І. Для фахівця у галузі зрозуміло, що 4бромтіазол формули (12) можна легко перетворити у сполуку з іншою функціональною групою. Наприклад, на Стадії 1 бромід можна дегалогенувати із застосуванням хлориду міді (І), і одержати тіазол формули (13), котрий потім хлорують Nхлорсукцинімідом, і одержують 4-хлортіазол формули (14). Згідно зі Схемою 3, Стадія 3, 4-бромтіазол формули (12) піддають реакції витіснення з метилатом натрію у присутності йодиду міді (І) у метанолі при температурі від приблизно 100°С до 120°С в інертному розчиннику, наприклад, диметилформаміді, і одержують 4-метокситіазол формули (15). 19 Сполуки формул (17), формули (18), формули (19), формули (20), формули (20а) або формули (21) можна одержати за реакціями, ілюстрованими на Схемі 4. Відповідною сполукою формули (17), формули (18), формули (19), (20), формули (20а) 1 2 a b або формули (21) є сполука, де R , R , R та R 4a відповідають визначенням для формули І, R - a b NR R або -N-морфолініл, а "het" відповідає визначенню, показаному на схемі. Згідно зі Схемою 4, Стадія 1, йодпіразолопіримідин формули (5) та 5-бромтіазол формули (16) піддають перехресному сполученню за Негіші, і одержують диметилпіролілтіазол формули (17). Наприклад, 5-бромтіазол формули (16) обробляють н-, втор- або трет-бутиллітієм, а потім хлоридом цинку при температурі від приблизно -80°С до -65°С. Проводять in situ реакцію цинкорганічного реагента з йодпіразолопіримідином формули (5). Перевага віддається проведенню реакції сполучення в інертному розчиннику, наприклад, THF, при температурі кипіння зі зворотним холодильником, у присутності паладієвого каталізатора, наприклад, 6іс(три-трет-бутилфосфін)паладію (0). На Стадії 2 відщеплюють групу захисту від диметилпіролілтіазолу формули (17), і одержують амінотіазол формули (19). Диметилпірол обробляють гідроксиламіном в оцтовій кислоті при температурі від приблизно 60°С до 100°С протягом від приблизно 4 год до 8 год, за варіантом, якому віддається перевага, - приблизно 6 год. На Стадії 3 для одержання тіазолацетаміду формули (18) застосовують ті самі умови, що на Стадії 2, за винят 96458 20 ком того, що реакцію продовжують протягом приблизно 72 год. Згідно зі Схемою 4, Стадія 4, 2-амінотіазол формули (19) перетворюють у 2-бромтіазол формули (20), застосовуючи модифіковану реакцію Зандмейєра (Sandmeyer). Перевага віддається застосуванню алкілнітриту, наприклад, третбутилнітриту, та броміду міді (II) в ацетонітрилі при температурі від приблизно 60°С до 80°С. На Стадії 5 2-бромтіазол формули (20) піддаa b ють реакції витіснення з аміном формули -NR R або з морфоліном, і одержують амінотіазол формули (21). Реакцію виконують в інертному розчиннику, наприклад, у метанолі, THF або діоксані, або без розведення з надлишком аміну при температурі від приблизно 70°С до 110°С. За альтернативним варіантом реакцію виконують із реагентним аміном та надлишком триетиламіну або неорганічної основи, наприклад, карбонату цезію. При синтезі амінотіазолів формули (21) мається на увазі також виконання різних стадій відщеплення груп захисту, наприклад, видалення групи третбутилового складного ефіру карбамінової кислоти (ВОС), яке може бути необхідним або доцільним для виконання вищезгаданих реакцій, якщо група a b NR R має додаткову амінну функціональну групу згідно з визначенням для формули І. Вибір та використання відповідних груп захисту добре відомі та розповсюджені в галузі (дивись, наприклад, монографію Гріні - Protecting Groups in Organic Synthesis, Theodora Greene (Wiley-Interscience)). 21 96458 22 Згідно зі Схемою 4 (Стадія 6) 2-бромтіазол формули (20) сполучають із цинк-гетероциклічним реагентом, застосовуючи реакцію перехресного сполучення за Негіші, і одержують тіазолгетероцикл формули (20а) способом, аналогічним описаному для Схеми 2, Стадія 1. Для фахівця зрозуміло, що функціоналізований тіазол формули (16) можна одержати спосо бами, відомими у галузі. Наприклад, шляхом циклізації тіосечовини з бромкетоном, наприклад, з 3бром-1,1,1-трифторпропан-2-оном, одержують 4трифторметилтіазол-2-іламін. Подальшим бромуванням та введенням групи захисту аміну з використанням гексан-2,5-діону одержують сполуку формули (16). Сполуку формули (23) можна одержати за реакціями, ілюстрованими на Схемі 5. Відповідною 1 2 сполукою формули (23) є сполука, де R та R від4b повідають визначенням для формули І, a R відповідає визначенню, показаному на схемі. Йодпіразолопіримідин формули (5) та 4-хлор2-морфолінотіазол, наприклад, формули (22), піддають перехресному сполученню, і одержують піразолопіримідин-тіазол формули (23). Наприклад, реагенти сполучають у присутності йодиду міді, ацетату паладію та трифенілфосфіну, а також основи, наприклад, карбонату цезію. Перевага віддається проведенню реакції сполучення в інертному розчиннику, наприклад, у DMF, при температурі від приблизно 100°С до 150°С протягом 424 год. Для фахівця зрозуміло, що функціоналізований тіазол формули (22) можна одержати способами, відомими у галузі. Наприклад, 2,4дихлортіазол можна ввести в реакцію з морфоліном, і одержати 2-морфоліно-тіазол формули (22). 2,4-дихлортіазол можна також піддати вичерпному бромуванню, і одержати 2,5-дибром-4-хлортіазол. Шляхом подальшого обміну брому на літій із застосуванням н-бутиллітію в THF при -90°С та гасіння водою одержують 2-бром-4-хлортіазол [J. Chem. Soc. Perkin Trans I: Org. Bioorg. Chem. (1972-1999), (2):215-219 (1992)]. 2-бром-4хлортіазол можна піддати реакції перехресного сполучення за Негіші із цинк-гетероциклічним реагентом, і одержати тіазол-2-ілтриазол або тіазол-2ілпіридин. Сполуку формули (27) можна одержати за реакціями, ілюстрованими на Схемі 6. Відповідною 1 2 сполукою формули (27) є сполука, де R та R від повідають визначенням для формули І, a "het" відповідає визначенням, показаним на схемі відповідно для Стадії 1 або Стадії 3. 23 Згідно зі Схемою 6, Стадія 1, гетероциклілтіазол, наприклад, формули (25), одержують шляхом проведення реакції йодпіразолопіримідину формули (5) з бромтіазолом формули (24). Реакцію виконують у присутності N-бутиламонійброміду та основи, наприклад, ацетату калію, із застосуванням паладієвого каталізатора, наприклад, ацетату паладію та трис(2,4-ди-трет-бутилфеніл)фосфіну, в інертному розчиннику, наприклад, у Nметилпіролідиноні, при температурі приблизно 100-150°С. За альтернативним варіантом на Стадії 2 тіазолілпіразолопіримідин формули (6а) йодують, і одержують 2-йодтіазол формули (26). Цей тіазол обробляють діізопропіламідом літію при температурі від -70°С до -80°С протягом приблизно 1 год, а потім обробляють N-йодсукцинімідом при приблизно такій самій температурі в інертному розчиннику, наприклад, у THF. Потім виконують Стадію 3, на якій одержують триазоліл- або 4-піридилтіазол формули (25), застосовуючи реакцію перехресного сполучення за Негіші в умовах, аналогічних описаним для Схеми 2, Стадія 1. Згідно зі Схемою 6, Стадія 4, тіазолілпіразолопіримідин формули (25) бромують, одержуючи бромтіазол формули (27). Бромування здійснюють із застосуванням N-бромсукциніміду у присутності незначної кількості оцтової кислоти в інертному розчиннику, наприклад, в ацетонітрилі. Сполуку формули (27), де het = 2,5диметилпірол-1-іл, можна піддати подальшим перетворенням для одержання сполук за цим винаходом, як показано на Схемі 4, Стадії 2, 3, 4 та 5. Для фахівця в галузі зрозуміло, що гетероциклілтіазоли формули (24) можна легко одержати способами, відомими у галузі. Наприклад, амід тіазол-2-карбонової кислоти можна циклізувати у триазол із застосуванням 1,1-диметокси-N,Nдиметилметанаміну, а потім N-метилгідразину, і одержати триазолілтіазол, який потім можна бромувати N-бромсукцинімідом. За літературними методиками можна одержати 4-тіазол-2-іл-піридин, який можна бромувати для одержання 4-(5бромтіазол-2-іл)-піридину. 5-бром-2-(2,5диметилпірол-1-іл)тіазол можна легко одержати шляхом проведення реакції 2-аміно-5-бромтіазолу з гексан-2,5-діоном. Вживання в цьому описі абревіатури "TLC" (ТШХ) означає хроматографію в тонкому шарі; "HPLC" (РХВЕ) означає рідинну хроматографію високої ефективності; "LC/MS" (РХ/МС) означає рідинну хроматографію/мас-спектрометрію; "GC/MS" (ГХ/МС) означає газову хроматографію/мас-спектрометрію; "HR-ToF' означає часопролітну мас-спектрометрію високого розрізнення; "АРСІ" означає хімічну іонізацію при атмосферному тиску; "δ" означає хімічний зсув відносно тетраметилсилану у мільйонних частках; "THF" означає тетрагідрофуран; "EtOAc" означає етилацетат; "МеОН" означає метанол; "EtOH" означає етанол; "DMF" означає диметил формамід. ПРИКЛАДИ Мається на увазі, що фахівець у галузі може здійснити цей винахід у найповнішому його обсязі без додаткового експериментування. Подані ниж 96458 24 че описи підготовчих синтезів та приклади наведено з метою більш детального опису винаходу. Вони призначені для ілюстрування винаходу, але не для будь-якого обмеження його обсягу. Реагенти та вихідні матеріали є легкодоступними для фахівця або можуть бути легко синтезовані ним. Приклади 1-35 представляють типові сполуки та ілюструють процеси їх одержання. Приклади A-D ілюструють різні біологічні випробування, які можна застосувати для визначення біологічних властивостей сполук за цим винаходом. Фахівець у галузі може без утруднень визначити придатні видозміни методик, описаних у прикладах. Назви сполук за цим винаходом визначено за допомогою ® програмного забезпечення ChemDraw Ultra , версія 7.0.1. Назви солей утворено з назв вільних основ та приєднаних кислот. Підготовчий синтез 1 2,5-диметил-4Н-піразоло[1,5-a]піримідин-7-он Додають краплями етилацетоацетат (128 г, 0,98 моль) до розчину 5-метил-2H-піразол-3іламіну (100 г, 0,95 моль) в оцтовій кислоті (500 мл), підтримуючи температуру 25-28°С. Нагрівають суміш зі зворотним холодильником протягом 10 год, а потім охолоджують до кімнатної температури. Додають реакційну суміш до третбутилметилового ефіру (5 л), охолодженого до 5°С, підтримуючи температуру нижче 10°С. Перемішують протягом 1 год при 5°С і фільтрують. Сушать одержаний матеріал у вакуумі протягом ночі, і одержують білу тверду речовину (158 г, 96%). Підготовчий синтез 2 7-хлор-2,5-диметил-піразоло[1,5-a]піримідин До суспензії 2,5-диметил-4H-піразоло[1,5а]піримідин-7-ону (10,0 г, 61,3 ммоль) у толуолі (1,50 мл) додають N,N-диметил анілін (9,7 мл, 76,7 ммоль). Додають краплями до цієї білої суспензії оксихлорид фосфору (11,2 мл, 122,6 ммоль). Нагрівають суміш зі зворотним холодильником 3 год в інертній атмосфері, охолоджують до кімнатної температури, та концентрують одержану реакційну суміш під зниженим тиском, одержуючи коричневе масло. Розчиняють це масло в етилацетаті (250 мл) та підлуговують 1,0-н. розчином NaOH. Відділяють органічну фазу, а лужну водну фазу екстрагують етилацетатом (2×100 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над безводним сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим тиском, одержуючи коричневу тверду речовину. Очищають цей матеріал флеш-хроматографією зі ступінчастим градієнтним елююванням від суміші 80% гексан/20% (30% THF/гексан) до 0% гексан/100% (30% THF/гексан) (приріст по 20%), і одержують світло-зелену тверду речовину (6,65 г, 35 + 59%). ES/MS m/z ( Сl) 182,3 (М+1) . Альтернативна методика: Додають 2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин7-он (20 г, 122 ммоль) до 1,4-діоксану (60 мл). Перемішують суміш при 22°С протягом 10 хв, після чого додають Ν,Ν-діетиланілін (20,8 мл, 128 ммоль). Перемішують додатково 5 хв, після чого додають оксихлорид фосфору (11,7 мл, 126 ммоль) протягом 15 хв. Перемішують суміш при 22°С протягом 15 хв, потім нагрівають до 80-85°С за 35 хв, і витримують реакційну суміш при цій 25 температурі протягом 1,5 год. Повільно додають охолоджену реакційну суміш до розчину дикалійфосфату (106,7 г, 612,82 ммоль) у воді (325 мл), охолодженого до 0-5°С, підтримуючи під час додавання температуру нижче 5°С. Перемішують суміш при 22°С, після чого додають метил-третбутиловий ефір (150 мл). Відділяють органічний шар, і екстрагують водний шар метил-третбутиловим ефіром (2×100 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і випарюють розчинник. Очищають продукт хроматографією на силікагелі, елююючи сумішшю гексан/етилацетат (2/1), і одержують вказану в заголовку сполуку у вигляді жовтої твердої речо35 + вини (20,7 г, 88%). ES/MS m/z ( Cl) 182 (М+1) . Підготовчий синтез 3 7-(1-пропіл-бутил)-2,5-диметил-піразоло[1,5а]піримідин У висушену в шафі колбу, обладнану зворотним холодильником, завантажують безводний THF (40 мл), йод (каталітичну кількість), магнієву стрічку (1,92 г, 78,9 ммоль) та 4-бромгептан (9,4 мл, 52 ммоль). Нагрівають реакційну суміш до кипіння на масляній бані. На початку реакції Гріньяра температура реакційної суміші різко підвищується. Перемішують реакційну суміш ще протягом 4 год при 90°С і охолоджують до кімнатної температури. Дають металічному магнію осісти (можна також застосувати центрифугування), і переносять магнійорганічний реагент за допомогою канюлі під позитивним тиском аргону у колбу, яка містить 7хлор-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (4,80 г, 26,3 ммоль) у безводному толуолі (20 мл). Реакційну суміш кип'ятять зі зворотним холодильником в інертній атмосфері протягом ночі. Охолоджують реакційну суміш до кімнатної температури і гасять водою. Розводять етилацетатом (150 мл), потім додають воду (100 мл) та насичений розчин хлориду амонію (50 мл). Розділяють фази, та екстрагують водну фазу дихлорметаном (75 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над безводним сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим тиском. Одержаний залишок очищають флеш-хроматографією зі ступінчастим градієнтним елююванням від суміші 80% гексан/20% (20% етилацетат/гексан) до 0% гексан/100% (20% етилацетат/гексан) (приріст по 20%), і одержують жовті + кристали (3,08 г, 48%). ES/MS m/z 2,46,3 (М+1) . Альтернативна методика: Нагрівають суміш магнієвих стружок (3,5 г, 144 ммоль) та каталітичної кількості йоду (100 мг) у THF (100 мл) до 65°С в атмосфері азоту. Додають кілька крапель нерозведеного 4-бромгептану, і нагрівають суміш до початку реакції. Потім додають протягом 2 год розчин 4-бромгептану (17,6 мл, 94,9 ммоль) у THF (42 мл), підтримуючи температуру 65-70°С. Нагрівають суміш зі зворотним холодильником ще протягом 1 год, після чого охолоджують до 22°С. Додають одержаний магнійорганічний реагент до розчину 7-хлор-2,5диметил-піразоло[1,5-a]піримідину (10,2 г; 53,3 96458 26 ммоль) у THF (60 мл), охолодженого до 0°С, в атмосфері азоту. Додають розчин магнієвого реагента через канюлю протягом 45 хв, підтримуючи температуру нижче 10°С. Потім перемішують суміш ще протягом 30 хв при 5°С. Додають до цієї суміші 10% (мас.) водний розчин хлориду амонію (125 мл), і перемішують при 22°С протягом 30 хв. Відділяють органічний шар, та екстрагують водний шар етилацетатом (2×25 мл). Об'єднують органічні шари, і сушать над сульфатом натрію. Фільтрують суміш, і випарюють розчинник. Очищають неочищений продукт флеш-хроматографією на силікагелі з елююванням сумішшю гексан/етилацетат (5/1), і одержують вказану в заголовку сполуку (8 г, + 62%). ES/MS m/z 246 (М+1) . Підготовчий синтез 3а 7-(1-пропілбутил)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин Альтернативна методика синтезу Стадія 1: Етиловий складний ефір 3-ацетил-3оксо-4-пропілгептанової кислоти Додають до дихлорметану (500 мл) однією порцією хлорид магнію (14,63 г, 153,70 ммоль), а потім етилацетоацетат (19,55 мл, 20,00 г, 153,79 ммоль), і перемішують суміш при кімнатній температурі протягом 1 год. Охолоджують суміш у льодо-водяній бані, і додають краплями піридин (24,86 мл, 24,32 г, 307,39 ммоль). Додають до білої суспензії краплями при 0°С ди-нпропілацетилхлорид (25,00 г, 153,70 ммоль) в атмосфері азоту. Після завершення додавання відстороняють охолоджувальну баню, підігрівають до кімнатної температури, і перемішують 16 год. Гасять реакційну суміш 1-н. НСl (400 мл), та відділяють нижній шар. Сушать органічний шар над сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують у вакуумі, одержуючи жовте масло (34 г, 86%). Цей продукт застосовують безпосередньо на наступній стадії без додаткового очищення. Стадія 2: 5-пропіл-октан-2,4-діон Розчиняють етиловий складний ефір 3ацетил-3-оксо-4-пропіл-гептанової кислоти (32,4 г, 126,39 ммоль) у диметилсульфоксиді (100 мл) та воді (5 мл). Витримують розчин при 150°С протягом 6-8 год або контролюють хід реакції за допомогою GC/MS. Охолоджують реакційну суміш, і екстрагують її гептаном (3×100 мл). Промивають об'єднані органічні фази водою (100 мл) та розсолом (100 мл). Концентрують у вакуумі при 50°С для видалення більшої частини гептану. Одержують 23,29 г масла, яке безпосередньо використовують на наступній стадії. Стадія 3: 7-(1-пропілбутил)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин Змішують 5-пропілоктан-2,4-діон (15 г, 81,40 ммоль) з оцтовою кислотою (15 мл), та охолоджують суміш на льодяній бані. Додають частинами 5аміно-3-метилпіразол (7,91 г, 81,40 ммоль), та перемішують при кімнатній температурі. Через 3 год перевіряють завершення реакції за допомогою GC/MS. GC вказує бажаний регіоізомер у порівнянні з аутентичним зразком. Відганяють надлишок оцтової кислоти. Додають воду (50 мл), та екстрагують гептаном (50 мл). Промивають гептан розсолом (50 мл). Сушать органічний шар над 27 96458 MgSO4, фільтрують, і концентрують у вакуумі, 1 одержуючи неочищене масло (15,8 г, 79%). H ЯМР (CDCI3): 6,39 (s, 1H); 6,31 (s, 1H); 3,75 (m, 1H); 2,55 (s, 3H); 2,45 (s, 3H); 1,71 (q, 4H); 1,23 (m, 4H); 0,85 (t, 6H). 28 Нижчезазначену сполуку одержують, як описано для Підготовчого синтезу 3, застосовуючи будь-яку методику. Для виготовлення магнійорганічного реагента застосовують 3-бромпентан. Підготовчий синтез Хімічна назва 4 7-(1-етил-пропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин Підготовчий синтез 5 7-(1-пропілбутил)-3-йод-2,5-диметилпіразоло [1,5-a]піримідин Розчиняють 7-(1-пропілбутил)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (3,08 г, 12,5 ммоль) у безводному ацетонітрилі (2,5 мл), і додають 6 порціями (кожна по 0,70 г) Nйодсукцинімід (4,2 г, 18,7 ммоль) через 10хвилинні інтервали. Перемішують 2,5 доби при кімнатній температурі. Відганяють ацетонітрил, і розводять одержане масло дихлорметаном (100 мл). Промивають насиченим розчином хлориду амонію (2×50 мл). Відділяють органічну фазу, суПідготовчий синтез 6 шать над безводним сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим тиском, одержуючи темночервоне масло. Очищають це масло флеш-хроматографією зі ступінчасто-градієнтним елююванням від суміші 100% гексан/0% (20% етилацетат/гексан) до 0% гексан/100% (20% етилацетат/гексан) (приріст по 50%), і одержують оранже1 ве масло (10,97 г, 87%). H ЯМР (400 МГц, CDCI3): 6,42 (s, 1Н), 3,74-3,70 (m, 1H), 2,58 (s, 3H), 2,46 (s, 3H), 1,74-1,68 (m, 4H), 1,28-1,14 (m, 4H), 0,84 (t, J=7,0 Гц, 6Н). Нижчезазначену сполуку одержують, як описано для Підготовчого синтезу 5. Хімічна назва 7-(1-етилпропіл)-3-йод-2,5-диметилпіразоло[1,5 -а]піримідин Альтернативна методика Підготовчого синтезу 6: Додають оцтову кислоту (1 мл) та Nйодсукцинімід (6,7 г, 29,9 ммоль) однією порцією до розчину 7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідину (6 г, 27,5 ммоль) в ацетонітрилі (60 мл). Перемішують суміш при 22°С протягом 2 год. Випарюють розчинник, і розчиняють залишок у воді (50 мл) та метил-третбутиловому ефірі (100 мл). Відділяють органічний шар, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і випарюють розчинник, одержуючи вказану в заго+ ловку сполуку (9,2 г, 96%). ES/MS m/z 344 (М+1) . Підготовчий синтез 7 2-триметилсиланілтіазол Змішують н-бутиллітій (20,4 мл, 51,0 ммоль, 2,5 Μ у гексані) з діетиловим ефіром (50 мл) у тригорлій колбі, обладнаній крапельною лійкою та термометром. Охолоджують суміш до -78°С, і додають краплями розчин тіазолу (4,25 г, 50,0 ммоль) у діетиловому ефірі (50 мл). Після завершення додавання перемішують реакційну при 78°С протягом 30 хв, після чого додають хлортриметилсилан (5,4 г, 50,0 ммоль). Перемішують при 78°С протягом 1 год, після чого підігрівають до кімнатної температури. Гасять реакційну суміш доданням насиченого розчину бікарбонату натрію. Естрагують водний шар діетиловим ефіром. Промивають об'єднані органічні фази розсолом, і сушать над сульфатом натрію. Фільтрують, та концентрують під зниженим тиском, одержуючи залишок. Очищають залишок дистиляцією, і одержують 8,33 г (т. кип. 52-56°С/15 мм. рт. ст. (1999,83 1 Па)) вказаної в заголовку сполуки. Н ЯМР (400 МГц, CDCI3) 8,13 (d, 1Н, J=2,6 Гц), 7,54 (d, 1H, J=2,6 Гц), 0,43 (s, 9H). Фізичні дані + ES/MS m/z 218,1 (М+1) Фізичні дані 1 Н ЯМР (400 МГц, CDCI3): 6,44 (s, 1H), 3,59 (m, 1H), 2,61 (s, 3H), 2,49 (s, 3H), 1,86-1,76 (m, 4H), 0,85 (t, J=7,5 Гц, 6Н) Підготовчий синтез 8 5-бром-4-метилтіазол Додають бром (9,27 мл, 182 ммоль) до розчину. 4-метилтіазолу (15,0 г, 1,52 ммоль) в оцтовій кислоті (30 мл) при 0°С. Повільно нагрівають реакційну суміш до кімнатної температури і перемішують протягом ночі. Розводять суміш дихлорметаном, і промивають 1-н. розчином NaOH та розсолом. Сушать органічний шар над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують у вакуумі. Неочищений продукт очищають хроматографією на колонці із силікагелем при елююванні сумішшю гексан/етилацетат (5/1), і одержують вказану в 1 заголовку сполуку (9,94 г, 37%). H ЯМР (400 МГц, CDCI3): δ 8,69 (s, 1H), 2,43 (s, 3Н). Підготовчий синтез 9 Етиловий складний ефір тіазол-2-карбонової кислоти До суміші 2-триметилсилілтіазолу (135 г, 858,1 ммоль) з толуолом (1350 мл) додають розчин етилхлорформіату (98,4 мл, 1,03 моль) у толуолі (1350 мл) протягом 15 хв. Перемішують реакційну суміш при 22°С протягом 2 год. Додають 25% (мас.) водний розчин карбонату натрію (5 л), і перемішують протягом 30 хв. Відділяють органічний шар, та екстрагують водний шар дихлорметаном (2×1 л). Об'єднують органічні шари, і випарюють розчинник, одержуючи вказану в заголовку сполу+ ку (134 г, 99%). ES/MS m/z 158 (М+1) . Підготовчий синтез 10 Амід тіазол-2-карбонової кислоти Додають етиловий складний ефір тіазол-2карбонової кислоти (150 г, 0,9 моль) до суміші метанолу (75 мл) та 30% водного розчину гідроксиду амонію (750 мл), і кип'ятять суміш зі зворотним холодильником протягом 1 год. Потім охолоджу 29 ють до 22°С, і випарюють метанол у вакуумі. Перемішують суміш 30 хв при кімнатній температурі, і відділяють тверду речовину фільтруванням. Сушать відділену тверду речовину у вакуумі, і одержують вказану в заголовку сполуку (98 г, 85%). + ES/MS m/z 129 (М+1) . Підготовчий синтез 11 1-метил-5-тіазол-2-іл-1Н-[1,2,4]триазол Охолоджують 1,1-диметокси-N,N-диметилметанамін (240 мл) до 10°С, і додають до нього трьома порціями амід тіазол-2-карбонової кислоти (60 г, 421 ммоль). Перемішують суміш при 10°С протягом 30 хв. Потім суміш поступово нагрівають до кипіння протягом 45 хв. Відділяють дистиляцією метанол, який утворюється, а потім нагрівають реакційну суміш до 100°С протягом 1,5 год. Охолоджують суміш до 60°С, та видаляють надлишок 1,1-диметокси-N,N-диметилметанаміну шляхом вакуум-дистиляції. Охолоджують залишок до 22°С, і додають гексан (200 мл). Розтирають суміш 15 хв, фільтрують, і сушать твердий продукт до постійної маси, після чого використовують на наступній стадії. Додають тверду речовину (68 г), виділену, як описано вище, до оцтової кислоти (680 мл), і охолоджують суміш до 10°С. Додають Nметилгідразин (27 мл, 509 ммоль) з такою швидкістю, щоб температура не перевищувала 15°С. Підігрівають суміш до 20°С за 30 хв, а потім поступово нагрівають до 90°С. Перемішують при 90°С протягом 30 хв, після чого охолоджують до 22°С. Видаляють оцтову кислоту вакуум-дистиляцією. Додають залишок до води, і встановлюють рН 8 додаванням 25% водного розчину гідроксиду натрію. Екстрагують водний шар метил-третбутиловим ефіром (3×600 мл). Об'єднують органічні шари, і випарюють розчинник. Одержаний залишок очищають хроматографією на силікагелі, елююючи сумішшю гексан/ізопропанол (9/1), і одержують вказану в заголовку сполуку (49 г, 70%). + ES/MS m/z 167 (М+1) . Підготовчий синтез 12 5-(5-бромтіазол-2-іл)-1-метил-1H-[1,2,4]триазол До суміші метил-5-тіазол-2-іл-1Н[1,2,4]триазолу (6,55 г; 39,4 ммоль) та диметилформаміду (32 мл) додають трьома порціями протягом 1 год N-бромсукцинімід (14 г, 78,8 ммоль). Перемішують суміш при 22°С протягом 18 год, після чого додають її до води (300 мл), охолодженої до 0-5°С. Відділяють водний шар, та екстрагують його метил-трет-бутиловим ефіром (2×200 мл). Об'єднують органічні шари, та промивають 7% водним розчином бікарбонату натрію (100 мл), а потім сушать над сульфатом натрію. Фільтрують, та випарюють розчинник, одержуючи вказану в заголовку 79 81 сполуку (9,5 г, 93%). ES/MS m/z ( Br/ Br) 245/247 + (M+1) . 96458 30 Підготовчий синтез 13 2,5-диметил-3-[2-(2-метил-2Н-[1,2,4]триазол-3іл)тіазол-5-іл]-7-(1-пропіл-бутил)піразоло[1,5а]піримідин Змішують 5-(,5-бромтіазол-2-іл)-1-метил-1H[1,2,4]триазол (6,5 г, 23,8 ммоль) та 2,5-диметил-7(1-пропілбутил)піразоло[1,5-а]піримідин (6 г, 24,5 ммоль) в N-метилпіролідиноні (58 мл), і перемішують одержану суміш в атмосфері азоту до повного розчинення. Потім додають тетра-Nбутиламонійбромід (5,47 г, 16,7 ммоль) та ацетат калію (11,8 г, 119 ммоль), і нагрівають суміш до 100° С в атмосфері азоту. Знегажують гарячу суміш трьома послідовними циклами вакуумування та продування азотом. Потім додають ацетат паладію (216 мг, 0,94 ммоль) та трис(2,4-ди-третбутилфеніл)фосфан (787 мг, 1,2 ммоль). Витримують суміш 4 год при 125°С в атмосфері азоту. Охолоджують суміш до 22°С, і додають її до води (750 мл). Екстрагують водний шар метил-третбутиловим ефіром (3×200 мл), об'єднують органічні фази, і випарюють. Очищають залишок фільтруванням через шар силікагелю з елююванням сумішшю гексан/етилацетат (4/1). Об'єднують фракції, які містять продукт, і випарюють розчинник, одержуючи вказану в заголовку сполуку (7 г, 72%). ES/MS m/z 410 (М+1)+. Підготовчий синтез 14 2,5-диметил-7-(1-пропілбутил)-3-тіазол-5-ілпіразоло[1,5-а]піримідин У колбу, висушену в сушильній шафі, завантажують 2-триметилсиланіл-тіазол (1,765 г, 11,24 ммоль), розчинений у безводному THF (30 мл), і охолоджують в інертній атмосфері до -78°С. Повільно додають н-бутиллітій (2,5 Μ розчин у гексані, 4,5 мл, 11,24 ммоль), і перемішують 30 хв при 78°С. Додають безводний хлорид цинку (2,26 г, 16,58 ммоль) однією аліквотною часткою, і перемішують 30 хв при -78°С. Дають реакційній суміші нагрітися до кімнатної температури, перемішують 30 хв, і додають 7-(1-пропілбутил)-3-йод-2,5диметил-піразоло[1,5-а]піримідин (1,624 г, 5,18 ммоль) та дихлор[1,1'біс(дифенілфосфіно)фероцен]паладій (ІІ)дихлорметан (0,423 г, 0,518 ммоль). Нагрівають зі зворотним холодильником протягом ночі на масляній бані (90°С) в інертній атмосфері. Охолоджують реакційну суміш до кімнатної температури, гасять насиченим розчином бікарбонату натрію, і розводять етилацетатом (150 мл). Відділяють водний шар, та екстрагують його етилацетатом (75 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над безводним сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим тиском. Очищають одержаний залишок флеш-хроматографією зі ступінчастоградієнтним елююванням сумішами від 100% гексан/0% (30% THF/гексан) до 0% гексан/100% (30% THF/гексан) (приріст по 10%), і одержують білу тверду речовину (0,720 г, 42%). ES/MS m/z 329,0 + (М+1) . Нижчезазначену сполуку одержують, як описано для Підготовчого синтезу 14. 31 Підготовчий синтез 15 96458 32 Хімічна назва Фізичні дані 1 7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-тіазол-5-іл- Н ЯМР (400 МГц, CDCI3): δ 8,75 (s, 1H), 8,75 піразоло[1,5-а]піримідин (s, 1H), 8,28 (s, 1H), 6,47 (s, 1H), 3,62-3,55 (m, 1H), 2,65 (s, 3H), 2,61 (s, 3H), 1,89-1,75 (m, 4H), 0,85 (t, 6H, J=7,5 Гц), 0,85 (t, 6H, J=7,5 Гц) Альтернативна методика Підготовчого синтезу 15: Додають н-бутиллтій (76,5 мл, 191 ммоль, 2,5 Μ у гексані) до розчину 2-триметилсилілтіазолу (30 г, 191 ммоль) у THF (450 мл) при -78°С в атмосфері азоту, підтримуючи під час додавання температуру нижче -74°С. Перемішують суміш при -78°С протягом 30 хв, після чого додають однією порцією хлорид цинку (сухий порошок, 39,9 г, 286 ммоль), і підігрівають до 22°С протягом 1 год. Додають 7-(1етилпропіл)-3-йод-2,5-диметилпіразоло[1,5с]піримідин (30 г, 87 ммоль) та хлорид 1,1'біс(дифенілфосфіно)фероценпаладію (II) (6,5 г, 8 ммоль), і нагрівають суміш до кипіння зі зворотним холодильником в атмосфері азоту протягом 8 год. Охолоджують суміш до 22°С, і додають 10% водний розчин хлориду амонію (450 мл). Відділяють органічний шар, і промивають водний шар метилтрет-бутиловим ефіром (2×100 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і випарюють розчинник, одержуючи вказану в заголовку сполуку (20,4 г, 78%). ES/MS + m/z 301 (М+1) . Підготовчий синтез 16 7-(1-етилпропіл)-3-(2-йодтіазол-5-іл)-2,5диметилпіразоло[1,5-д]піримідин Додають свіжовиготовлений розчин діізопропіламіду літію (150 мл, 62,4 ммоль, 0,6 Μ у THF) до суміші 7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-тіазол-5ілпіразоло[1,5-а]піримідину (17,8 г, 62,4 ммоль) з THF (100 мл) при -78°С в атмосфері азоту, підтримуючи температуру під час додавання нижче 74°С. Перемішують суміш при -78°С протягом 1 год, після чого додають розчин N-йодсукциніміду (15 г, 63 ммоль) у THF (100 мл), підтримуючи температуру нижче -74°С. Поступово підігрівають реакційну суміш до 22°С, після чого додають 10% водний розчин хлориду амонію (300 мл). Відділяють органічний шар, і промивають водний шар метил/ирет-бутиловим ефіром (2×200 мл). Об'єднують органічні шари, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і випарюють розчинник. Одержаний залишок очищають хроматографією на силікагелі, елююючи сумішшю гексан/ацетон (5/1), і одержують вказану в заголовку сполуку (15 г, 60%). + ES/MS m/z 427 (М+1) . Приклад 1 7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-(4-метилтіазол-5-іл)-піразоло[1,5-а]-піримідин Додають цинк ® (Rieke , 10 г у 100 мл THF, 13,2 мл, 18,48 ммоль) до 5-бром-4-метилтіазолу (2,13 г, 18,48 ммоль), і нагрівають суміш зі зворотним холодильником протягом 2 год. Охолоджують суміш до кімнатної температури, і осаджують цинк центрифугуванням. Розчин 7-(1-етилпропіл)-3-йод-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідину (900 мг, 2,62 ммоль) у безводному тетрагідрофурані (10 мл) продувають азотом, і додають до нього розчин бромовмісної цинкорганічної сполуки, а потім [1,1'біс(дифенілфосфіно)-фероцен]дихлорпаладій (II) (106 мг, 0,13 ммоль). Перемішують реакційну суміш при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом ночі, і охолоджують до кімнатної температури. Додають до реакційної суміші розчин хлориду амонію, та екстрагують її дихлорметаном. Сушать органічну фазу над сульфатом натрію, фільтрують, і видаляють розчинник у вакуумі. Неочищений продукт очищають хроматографією на колонці із силікагелем, елююючи сумішшю гексан/етилацетат (3/1), і одержують вказану в заго1 ловку сполуку (652 мг, 79%). H ЯМР (400 МГц, CDCI3): δ 8,80 (s, 1H), 6,48 (s, 1H), 3,63 (m, 1H), 2,57 (s, 3H), 2,43 (s, 3H), 2,40 (s, 3H), 1,85 (m, ,4H), + 0,90 (t, 6H, J=7,3 Гц). ES/MS m/z 31,5 (M+1) . Підготовчий синтез 17 3-(2,4-дибромтіазол-5-іл)-2,5-диметил-7-(1пропілбутил)піразоло[1,5-a]-піримідин Розчиняють 2,5-диметил-7-(1-пропілбутил)-3тіазол-5-іл-піразоло[1,5-а]-піримідин (3,15 г, 9,59 ммоль) в ацетонітрилі (100 мл), і додають Nбромсукцинімід (4,27 г, 24,0 ммоль) однією аліквотною порцією. Перемішують протягом ночі в інертній атмосфері, та підтверджують повноту проходження реакції за допомогою ТШХ. Концентрують суміш під зниженим тиском, розводять одержане масло дихлорметаном (150 мл), і промивають водою (75 мл). Сушать органічну фазу над безводним сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим тиском. Одержане масло очищають флеш-хроматографією при ступінчастоградієнтному елююванні сумішами від 100% гексан/0% (30% THF/гексан) до 0% гексан/100% (30% THF/гексан) (приріст: 0%, 10%, 15%, 20%, 25%, 30%, 35%, 40%, 45%, 50%, 100% (30% THF/гексан)), і одержують жовті кристали (3,70 г, 79 81 + 79%). ES/MS m/z ( Вr Вr) 486,7 (М+1) . Нижчезазначені сполуки одержують в основному як описано для Підготовчого синтезу 17 із тим винятком, що як розчинник використовують дихлорметан. 33 Приклад 2 3* 96458 Хімічна назва 3-(2,4-дибромтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]-піримідин 3-(2-бром-4-метилтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]-піримідин 34 Фізичні дані 79 81 MS (APCI) m/z ( Br Br) 459,1 + (М+1) 79 + ES/MS m/z ( Br) 393 (М+1) *Використовують 1,1 екв. NBS, і перемішують 3 доби. Приклад 4 3-(4-бром-2-морфолін-4-ілтіазол-5-іл)-2,5диметил-7-(1-пропілбутил)-піразоло[1,5а]піримідин У висушену в сушильній шафі колбу завантажують 3-(2,4-дибромтіазол-5-іл)-2,5-диметил-7-(1пропілбутил)тразоло[1,5-а]піримідин (0,973 г, 2,00 ммоль), безводний діоксан (20 мл), морфолін (0,872 г, 10,0 ммоль) та карбонат цезію (1,95 г, 6,00 ммоль). Нагрівають зі зворотним холодильником на масляній бані (105°С) в інертній атмосфері протягом ночі. Перевіряють завершення реакції за допомогою РХ/МС. Розводять суміш етилацетатом Приклад 5* 6 7 8 9 (100 мл), промивають водою (50 мл), і повторно екстрагують водний шар етилацетатом (50 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим тиском. Очищають одержаний залишок флешхроматографією, елююючи сумішами від 100% гексан/0% (40% дихлорметан/20% етилацетат/2% 7-н. аміак у метанолі/38% гексан) до 0% гексан/100% (40% дихлорметан/20% етилацетат/2% 7-н. аміак у метанолі/38% гексан) при ступінчастоградієнтному елююванні з прирістом по 10%, і одержують злегка забарвлену тверду речовину 79 + (0,878 г, 89%). ES/MS m/z ( Вr) 491,7 (М+1) . Сполуки за поданими нижче прикладами одержують в основному як описано для Прикладу 4, застосовуючи як амін або 2,0 диметиламін/THF, або морфолін, та THF або діоксан як розчинник. Реакції проводять у закритій посудині або у трубці Шленка (Schlenk). Хімічна назва {4-бром-5-[2,5-диметил-7-(1-пропіл-бутил)піразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-тіазол-2-іл}диметиламін 3-(4-бром-2-морфолін-4-іл-тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло-[1,5-a]піримідин {4-бром-5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-піразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-тіазол-2-іл}-диметиламін {5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-піразоло[1,5-а]піримідин-3іл]-4-метил-тіазол-2-іл}диметиламін 7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-(,4-метил-2-морфолін-4-ілтіазол-5-іл)-піразоло[1,5-a]піримідин Фізичні дані 79 + ES/MS ( Вr) 449,8 (М+1) . 81 MS (APCI) m/z ( Br) 466,5 + (М+1) 81 MS (APCI) m/z ( Вr) 424,4 (M+1)+ + ES/MS m/z 358 (M+1) ES/MS m/z 400 (M+1) + *3астосовують 6 екв. карбонату цезію. Приклад 10 3-[4-бром-2-(2-метил-2H-[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл]-2,5-диметил-7-(1-пропілбутил)піразоло[1,5-а]піримідин У висушену в сушильній шафі колбу завантажують 1-метил-1,2,4-триазол (0,498 г, 6,00 ммоль) та безводний THF (20 мл), і охолоджують суміш в інертній атмосфері до -78°С. Повільно додають нбутиллітій (2,5 Μ розчин у гексані, 2,4 мл, 6,0 ммоль), і перемішують 30 хв. Додають безводний хлорид цинку (1,36 г, 10,0 ммоль) однією порцією, і перемішують 30 хв при -78°С. Дають реакційній суміші нагрітися до кімнатної температури, перемішують 30 хв, і додають 3-(2,4-дибромтіазол-5іл)-2,5-диметил-7-(1-пропілбутил)-піразоло[1,5а]піримідин (0,973 г, 2,00 ммоль) та дихлор[1,1'біс(дифенілфосфіно)фероцен]паладій (ll)дихлорметан (0,163 г, 0,200 ммоль). Нагрівають реакційну суміш зі зворотним холодильником протягом ночі на масляній бані (90°С) в інертній атмосфері. Охолоджують реакційну суміш до кімнатної температури, гасять водою і розводять етилацетатом (100 мл). Розділяють шари, і екстрагують водний шар дихлорметаном (50 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над безводним сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим 35 тиском. Очищають одержаний залишок флешхроматографією, елююючи сумішами від 100% гексан/0% (10% ацетонітрил/40% THF/50% гексан) до 0% гексан/100% (10% ацетонітрил/40% THF/50% гексан) зі ступінчасто-градієнтним елююванням з прирістом по 10%, і одержують білу тве79 рду речовина (0,090 г, 9%). ES/MS m/z ( Br) 487,7 + (М+1) . Альтернативна методика: До розчину 2,5-диметил-3-[2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл]-7-(1пропілбутил)піразоло[1,5-а]піримідину (6 г, 14,65 ммоль) в ацетонітрилі (60 мл) додають однією порцією N-бромсукцинімід (2,74 г, 15,4 ммоль), і перемішують суміш при 22°С протягом 10 год. Випарюють розчинник, і розчиняють залишок у суміші води (50 мл) та метил-трет-бутилового ефіру (100 мл). Відділяють органічний шар, та додатково екстрагують водний шар метил-трет-бутиловим ефіром (2×50 мл). Об'єднують органічні фази, і випарюють розчинник. Одержаний продукт очищають фільтруванням через шар силікагелю з елююванням сумішшю гексан/етилацетат (3/1). Об'єднують фракції, які містять продукт, і випарюють розчинник. Додають гептан (25 мл), і розтирають тверду речовину. Відділяють тверду речовину фільтруванням і сушать у вакуумі, одержуючи вказану в заголовку сполуку (5,5 г, 77%). ES/MS m/z 79 81 + ( Вr/ Вr) 488/490 (М+1) . Приклад 11* 96458 36 Приклад 10а Гідрохлорид 3-[4-бром-2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл]-2,5-диметил-7-(1пропілбутил)піразоло [1,5-a]піримідину Розчиняють 3-[4-бром-2-(2-метил-2H[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл]-2,5-диметил-7-(1пропілбутил)піразоло[1,5-а]піримідин (750 мг, 1,54 ммоль) в ацетоні (5 мл), і додають 1 М розчин НСI у діетиловому ефірі (1,84 мл, 1,84 ммоль). Перемішують суміш при кімнатній температурі протягом 3 год і концентрують у вакуумі. Розчиняють залишок у суміші діетиловий ефір/гексан (1/1) (5 мл), і кристалізують бажану сіль НСI (526 мг, 6,%). 81 + 1 ES/MS m/z ( Br) 490 (М+1) ; H ЯМР(СОСІ3): 8,20 (s, 1H), 6,82 (s, 1Н), 4,21 (s, 3Н), 3,64 (m, 1H), 2,49 (m, 3Н), 2,44 (s, 3Н), 1,75 (m, 4Н), 1,96 (m, 4Н), 0,81 (m, 6Н). Нижчезазначену сполуку одержують в основному як описано для Прикладу 10. Хімічна назва 7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-[4-метил-2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл]-піразоло[1,5-а]піримідин Фізичні дані + ES/MS m/z 396 (М+1) *3амість безводного хлориду цинку застосовують 0,5 Μ розчин хлориду цинку в THF. Витримують при 80°С протягом 3 діб. Приклад 12 3-(4-бром-2-(2-метил-2Н-[1,2,4]триазол-3іл)тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-a]піримідин В атмосфері азоту додають н-бутиллітій (2,5 Μ розчин у гексані, 0,6 мл, 1,5 ммоль) до розчину 1метил-1,2,4-триазолу (124,5 мг, 1,5 ммоль) у THF (3 мл) при -78°С, і перемішують суміш 30 хв. Додають безводний хлорид цинку (409 мг, 3,0 ммоль), продовжують перемішування ще протягом 30 хв, підігрівають суміш до кімнатної температури і перемішують протягом 2 год. Додають 3-(2,4дибромтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (229 мг, 0,5 ммоль), а потім тетракіс(трифенілфосфін)паладій (58 мг, 0,05 ммоль), і кип'ятять зі зворотним холодильником протягом ночі. Охолоджують до кімнатної температури, розводять етилацетатом, і промивають насиченим розчином хлориду амонію. Сушать органічну фазу над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують, одержуючи залишок. Неочищений продукт очищають флешхроматографією, елююючи сумішшю гексан:етилацетат (10:2,5), і одержують вказану в заголовку сполуку у вигляді жовтої піни (77 мг). MS 79 + (APCI) m/z ( Br) 460,4 (М+1) . Альтернативна методика з Прикладу 21: Додають оцтову кислоту (1 мл) та Nбромсукцинімід (4,1 г, 22 ммоль) до розчину 7-(1етилпропіл)-2,5-диметил-3-[2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)-тіазол-5-іл]піразоло[1,5а]піримідину (8 г, 21 ммоль) в ацетонітрилі (80 мл). Перемішують суміш 2 год при 22°С. Потім випарюють розчинник, і додають до одержаного залишку воду (50 мл) та метил-трет-бутиловий ефір (100 мл). Відділяють органічний шар, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і випарюють розчинник. Перекристалізовують одержаний залишок з ізопропілового спирту, і одержують вказану в заголовку сполуку (8,7 г, 90%). ES/MS (m/z): 79 81 + ( Br/ Br) 460/462 (М+1) . Приклад 12а n-толуолсульфонат 3-(4-бром-2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)2,5-диметилпіразоло[1,5-a]піримідину 37 Розчиняють 3-(4-бром-2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)-тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (50 мг, 0,109 ммоль) в ацетоні (3 мл). Додають 0,25 Μ водний розчин n-толуолсульфонової кислоти (434,4 мкл, 0,109 ммоль), і випарюють одержану суміш досуха. Додають етилацетат (12 мл) для часткового розчинення твердої речовини. Додають метанол (1 мл) для одержання прозорого розчину. Концентрують розчин шляхом повільного випаровування до одержання кристалів. Відділяють кристали фільтруванням, і сушать у вакуумі при 25°С, одержуючи приблизно 50 мг вказаної в заголовку сполуки. Стехіометричний склад солі визначають за допомогою іонної хроматографії, застосовуючи такі умови HPLC: колонка: Phenomenex Phenosphere SAX, 4,6×150 мм при 30°С; рухома фаза: 50% ацетонітрил/50% 0,025 Μ натрійфосфатного буфера, рН 4,5; швидкість потоку 1,5 мл/хв; детектування: УФ на довжині хвилі 205 нм; об'єм проби 5 мкл; тривалість аналізу 3 хв. Теоретично розрахована кількість тозилату: 27,2%; знайдено: 28,4% тозилату (середнє значення для трьох аналізів). Приклад 13 {4-хлор-5-[2,5-диметил-7-(1-пропілбутил)піразоло[1,5-а]піримідин-3-іл]тіазол-2-іл}диметиламін Приклад 14 15 96458 У висушену в сушильній шафі колбу завантажують {4-бром-5-[2,5-диметил-7-(1пропілбутил)піразоло[1,5-а]піримідин-3-іл]тіазол-2ілдиметиламін (0,20 г, 0,44 ммоль) та безводний THF (3,0 мл), і охолоджують в інертній атмосфері до -78°С. Повільно додають н-бутиллітій (1,6 Μ розчин у гексані, 0,42 мл, 0,67 ммоль), і перемішують 30 хв. Додають N-хлорсукцинімід (0,120 г, 0,889 ммоль) однією порцією, і перемішують 30 хв при -78°С. Дають реакційній суміші нагрітися до кімнатної температури і перемішують протягом 5 год, контролюючи хід реакції за допомогою РХ/МС. Розводять суміш етилацетатом (100 мл), промивають насиченим розчином хлориду амонію (50 мл), і екстрагують водний шар дихлорметаном (50 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над безводним сульфатом магнію, фільтрують, і концентрують під зниженим тиском. Очищають одержаний залишок флеш-хроматографією, елююючи сумішами від 100% гексан/0% (25% THF/гексан) до 0% гексан/100% (25% THF/гексан) зі ступінчастоградієнтним елююванням (приріст по 10%), і одержують білу тверду речовину (0,087 г, 48%). ES/MS 3,5 + m/z ( Сl) 406,0 (M+1) . Нижчезазначені сполуки одержують в основному як описано для Прикладу 13, застосовуючи відповідні бромтіазоли, одержані, як описано вище. Хімічна назва 3-(4-хлор-2-морфолін-4-іл-тіазол-5-іл)-2,5-диметил-7-(1пропілбутил)піразоло[1,5-а]піримідин {4-хлор-5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-піразоло[1,5-а]піримідин-3іл]тіазол-2-іл}-диметиламін Підготовчий синтез 18 2,4-дихлортіазол Охолоджують до 5°С суміш тіазолідин-2,4діону (50 г, 0,43 моль) в оксихлориді фосфору (240 мл), та додають піридин (34 мл, 0,43 моль) протягом 15 хв. Нагрівають суміш при 125°С протягом 4 год, після чого охолоджують до 22°С. Видаляють залишок оксихлориду фосфору вакуумдистиляцією, і додають залишок до води (1л), охолодженої до 5°С. Екстрагують суміш дихлорметаном (3×400 мл). Об'єднують органічні фази, і випарюють розчинник, одержуючи вказану в заголовку сполуку (50 г, 76%). ΕΙ/MS m/z: 35 35 35 37 37 37 + ( Сl Сl/ Сl Сl/ Сl Сl) 153/155/157 (М+1) . Підготовчий синтез 19 4-хлор-2-морфолінотіазол До суміші 2,4-дихлортіазолу (34 г, 0,22 моль) в ацетонітрилі (425 мл) додають карбонат калію (60,9 г, 0,44 моль), а потім краплями морфолін (21,2 мл, 0,225 моль) на протязі 30 хв. Нагрівають суміш зі зворотним холодильником до 40°С, а потім охолоджують до 22°С. Фільтрують суміш, та випарюють фільтрат. Розтирають залишок з ізопропіловим спиртом (60 мл) при 22° С протягом 1 год. Відділяють тверду речовину фільтруванням і сушать у вакуумі до постійної маси, одержуючи вказану в заголовку сполуку (34,5 г, 76%). ES/MS 35 + m/z ( Cl) 205 (М+1) . 38 Фізичні дані 35 ES/MS m/z ( Сl) 448,0 + (М+1) 35 MS (APCI) m/z ( Сl) + 378,0 (М+1) Приклад 16 3-(4-хлор-2-морфолін-4-іл-тіазол-5-іл)-7-(1етилпропіл)-2,5-диметил-піразоло[1,5-а]піримідин В атмосфері азоту розчиняють 3-(4-бром-2морфолін-4-іл-тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (116 мг, 0,25 ммоль) у THF (1,5 мл), і охолоджують розчин до 78°С. Додають н-бутиллітій (0,1 мл, 2,5 Μ у гексані, 0,25 ммоль), і перемішують при -78°С протягом 30 хв. Додають N-хлорсукцинімід (33,4 мг, 0,25 ммоль), і перемішують ще 30 хв, повільно підігріваючи до кімнатної температури. Після перемішування протягом ночі гасять реакційну суміш доданням насиченого розчину хлориду амонію, і екстрагують етилацетатом. Промивають органічний шар розсолом, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують, одержуючи залишок. Очищають неочищений продукт флешхроматографією, елююючи сумішшю гексан:дихлорметан:етилацетат (5:5:2), і одержують вказану в заголовку сполуку (54 мг). MS (APCI) m/z 39 35 + 1 ( Cl) 420,6 (М+1) ; H ЯМР (400 МГц, CDCI3): 6,44 (s, 1Н), 3,79 (t, 4H, J=4,8 Гц), 3,63-3,56 (m, 1H), 3,47 (t, 4H, J=4,8 Гц), 2,55 (s, 3H), 2,45 (s, 3H), 1,88-1,75 (m, 4H), 0,87 (t, 6H, J=7,5 Гц). Альтернативна методика з Підготовчого синтезу 6: Змішують 7-(1-етилпропіл)-3-йод-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (9 г, 26,2 ммоль) та 4-хлор-2-морфолінотіазол (7,5 г, 36,7 ммоль) у диметилформаміді (90 мл), заздалегідь знегаженому азотом. Додають карбонат цезію (17,8 г, 5,5 ммоль), йодид міді (250 мг, 1,31 ммоль), трифенілфосфін (550 мг, 2,09 ммоль) та ацетат паладію (117 мг, 0,52 ммоль). Витримують суміш при 125°С протягом 16 год, а потім охолоджують до 22°С. Додають воду (900 мл), та екстрагують метилтрет-бутиловим ефіром (3×200 мл). Об'єднують органічні фази, та випарюють розчинник. Очищають хроматографією на силікагелі з елююванням сумішшю гексан/етилацетат (4/1), і одержують вказану в заголовку сполуку (6,4 г, 62%). ES/MS m/z 35 + ( Cl) 420 (М+1) . Приклад 16а Гідрохлорид 3-(4-хлор-2-морфолін-4-іл-тіазол5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідину Розчиняють 3-(4-хлор-2-морфолін-4-іл-тіазол5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин (1,40 г, 3,33 ммоль) в ацетоні (10 мл) при 50°С, і охолоджують розчин до кімнатної температури. Додають хлороводень (2 Μ розчин у діетиловому ефірі, 2,0 мл, 4,0 ммоль), та інтенсивно перемішують у пристрої для ультразвукової обробки. Злегка концентрують розчин, та додають Приклад 18 96458 мінімальну кількість діетилового ефіру для кристалізації солі з НСI. Охолоджують суміш у холодильнику протягом ночі. Додають додаткову кількість хлороводню (2 Μ у діетиловому ефірі, 2,0 мл, 4,0 ммоль), і охолоджують у холодильнику. Відділяють кристалічну речовину фільтруванням і сушать, одержуючи вказану в заголовку сполуку (1,15 г, 35 + 1 75%). ES/MS m/z ( СI) 420 (М+1) ; H ЯМР (CDCI3): 9,18 (br, 1Н), 6,86 (s, 1H), 3,72 (m, 4H), 3,49 (m, 1H), 3,39 (m, 4H), 2,48 (s, 3H), 2,38 (s, 3H), 1,79 (m, 4H), 0,79 (m, 6H). Приклад 17 3-(4-бром-2-бутилтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)2,5-диметилпіразоло-[1,5-а]піримідин В атмосфері азоту додають н-бутиллітій (2,5 Μ розчин у гексані, 0,2 мл, 0,5 ммоль) до розчину 3(2,4-дібромтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметил-піразоло[1,5-а]піримідину (230 мг, 0,5 ммоль) у THF (3 мл) при -78°С. Через 30 хв додають 1-йодбутан (138 мг, 0,75 ммоль), і продовжують перемішування протягом 1 год. Підігрівають суміш до кімнатної температури і перемішують протягом 1 год. Гасять реакційну суміш доданням насиченого розчину хлориду амонію, і екстрагують етилацетатом. Сушать органічний шар над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують, одержуючи залишок. Очищають неочищений продукт флеш-хроматографією з елююванням сумішшю гексан/етилацетат (10/1,5), і одержують вказану в заголовку сполуку у вигляді оранжевої піни (78 мг). 81 + ES/MS m/z ( Br) 437,4 (М+1) . Сполуку за поданим нижче Прикладом одержують в основному як описано для Прикладу 17. Хімічна назва 3-(4-бром-2-метоксиметил-тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин Приклад 19 7-(1-етилпропіл)-3-(2-метоксиметилтіазол-5іл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-a]піримідин В атмосфері азоту додають н-бутиллітій (2,5 Μ розчин у гексані, 0,4 мл, 1,0 ммоль) до розчину 7(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-тіазол-5-ілпіразоло[1,5-а]піримідину (300 мг, 1,0 ммоль) у THF (3 мл) при -78°С. Перемішують 30 хв, і додають 1-йодметилметиловий ефір (205 мг, 1,2 ммоль). Продовжують перемішування протягом 1 год, після чого повільно підігрівають до кімнатної температури і перемішують протягом ночі. Гасять реакційну суміш доданням насиченого розчину хлориду амонію, і екстрагують етилацетатом. Промивають органічний шар розсолом, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують у вакуумі, одержуючи залишок. Очищають неочищений продукт флеш-хроматографією, елююючи сумішшю гексан/етилацетат (10/2), і одержують вказану в заголовку сполуку у вигляді жов+ тої піни (184 мг). MS (APCI) m/z 345,3 (M+1) . Приклад 20 3-(4-хлор-2-метоксиметилтіазол-5-іл)-7-(1етилпропіл)-2,5-диметил-піразоло[1,5-a]піримідин Додають при перемішуванні н-бутиллітій (2,5 Μ розчин у гексані, 174 мл, 0,43 ммоль) до розчину 40 Фізичні дані 81 MS (APCI) m/z ( Вr) 424,6 + (М+1) 7-(1-етилпропіл)-3-(2-метоксиметилтіазол-5-іл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідину (150 мг, 0,43 ммоль) у THF (3 мл) при -78°С. Перемішують 30 хв, і додають N-хлорсукцинімід (87 мг, 0,653 ммоль). Перемішують 30 хв, після чого повільно нагрівають реакційну суміш до кімнатної температури та залишають для продовження реакції протягом ночі. Гасять реакційну суміш доданням насиченого розчину хлориду амонію, екстрагують етилацетатом, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують, одержуючи залишок. Очищають продукт флеш-хроматографією, елююючи сумішшю гексан/етилацетат (10/2), і одержують вказану в заголовку сполуку (7 мг). MS (APCI) 35 + m/z ( СI) 379,3 (M+1) . Приклад 21 7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-[2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл)піразоло[1,5а]піримідин Змішують 3-(4-бром-2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (175 мг, 0,38 ммоль) та хлорид міді (І) (132 мг, 1,33 ммоль) у DMF (5 мл), і нагрівають суміш при 120°С протягом 24 год. Охолоджують до кімнатної температури, розводять етилацетатом і промивають розсолом. 41 Сушать органічний шар над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують у вакуумі, одержуючи залишок. Очищають продукт флешхроматографією, елююючи гексаном, а потім сумішшю гексан/EtOAc (10/1,8), і одержують жовтооранжеву тверду речовину (45 мг). ES/MS m/z + 382,0 (М+1) . Альтернативна методика: Додають н-бутиллітій (2,5 Μ розчин у гексані, 57,6 мл, 144 ммоль) до розчину N-метилтриазолу (11,95 г, 144 ммоль) у THF (600 мл) при -78°С в атмосфері азоту, підтримуючи під час додавання температуру нижче -74°С. Потім додають однією порцією хлорид цинку (сухий порошок 26 г, 192 ммоль), і підігрівають суміш до 22°С протягом 1 год. Додають 7-(1-етил-пропіл)-3-(2-йодтіазол-5іл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин (12,5 г, 29 ммоль) та тетракіс(трифенілфосфін)паладій як каталізатор (1,15 г, 0,01 моль) однією порцією, і кип'ятять суміш зі зворотним холодильником в атмосфері азоту протягом 8 год. Охолоджують суміш до 22° С, і додають воду (300 мл). Відділяють органічний шар, та екстрагують водний шар метил-трет-бутиловим ефіром (2×200 мл). Об'єднують органічні фази, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і випарюють розчинник. Очищають продукт пропусканням через шар силікагелю з елююванням сумішшю гексан/етилацетат (4/1), і одержують вказану в заголовку сполуку (8 г, 72%). + ES/MS m/z 382 (М+1) . Приклад 22 3-(4-хлор-2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин Перемішують у флаконі суміш 7-(1етилпропіл)-2,5-диметил-3-[2-(2-метил-2Н[1,2,4]триазол-3-іл)тіазол-5-іл)піразоло[1,5а]піримідину (20 мг, 0,052 ммоль) та Nхлорсукциніміду (7,6 мг, 0,0569 ммоль) в дихлорметані (0,5 мл) та ацетонітрилі (0,5 мл) при кімнатній температурі протягом ночі. Концентрують, одержуючи залишок. Очищають продукт флешхроматографією, елююючи гексаном, а потім сумішшю гексан/етилацетат (10/1,5), і одержують вказану в заголовку сполуку (16 мг). ES/MS m/z 35 + ( Cl) 416,0 (М+1) . Приклад 23 7-(1-етилпропіл)-3-(4-метокси-2-морфолін-4-ілтіазол-5-іл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин Перемішують суміш 3-(4-бром-2-морфолін-4іл-тіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідину (162 мг, 0,35 ммоль), метилату натрію (57 мг, 1,05 ммоль) та йодиду міді (І) (67 мг, 0,35 ммоль) у метанолі (3 мл) у герметично закритому флаконі місткістю 4 мл протягом 15 год при 120°С. Охолоджують до кімнатної температури, відділяють тверді речовини фільтруванням, і концентрують фільтрат у вакуумі. Очищають залишок флеш-хроматографією, елююючи сумішшю гексан/THF (10/2). Перекристалізовують продукт із метанолу, і одержують вказану в заголовку сполуку (20 мг). ES/MS m/z 416,0 + (М+1) . 96458 42 Підготовчий синтез 20 4-бром-5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин-3-іл]тіазол-2-карбальдегід В атмосфері азоту додають н-бутиллітій (1,6 Μ розчин у гексані, 0,312 мл, 0,50 ммоль) до розчину 3-(2,4-дібромтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідину (230 мг, 0,50 ммоль) у THF (2,5 мл) при -78°С, і перемішують 30 хв. Додають розчин N-формілморфоліну (58 мг, 0,50 ммоль) у THF (0,5 мл), перемішують протягом 1 год, а потім витримують реакційну суміш при 20°С протягом ночі. Підігрівають суміш до кімнатної температури, розводять діетиловим ефіром і гасять доданням 4-н. НСI (4 мл). Розділяють шари, і екстрагують органічний шар 4-н. НСI (2×4 мл). Об'єднують водні фази, додають твердий бікарбонат натрію до рН 8-9, після чого екстрагують діетиловим ефіром. Об'єднують усі органічні фази, промивають розсолом, сушать над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують, одержуючи залишок. Очищають неочищений продукт флешхроматографією, елююючи сумішшю гексан/дихлорметан/етил ацетат (5/5/1), і одержують вказану в заголовку сполуку (154 мг). MS (APCI) 81 + m/z ( Br) 409,0 (М+1) . Приклад 24 3-(4-бром-2-морфолін-4-іл-метилтіазол-5-іл)-7(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин Змішують 4-бром-5-[7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]-піримідин-3-іл]тіазол-2карбальдегід (150 мг, 0,368 ммоль), морфолін (35 мг, 0,405 ммоль) та триацетоксиборгідрид натрію (97 мг, 0,46 ммоль) у дихлорметані (3 мл) та метанолі (0,5 мл). Перемішують протягом ночі, додають додатково морфолін (35 мг, 0,405 ммоль) та триацетоксиборгідрид натрію (97 мг, 0,46 ммоль), і перемішують ще протягом 4 год. Видаляють розчинник у вакуумі, розводять залишок дихлорметаном, та промивають розсолом. Сушать органічну фазу над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують у вакуумі. Очищають одержаний продукт флеш-хроматографією, елююючи сумішшю дихлорметану з 2 Μ метанольним розчином аміаку (10:1), і одержують суміш. Цю суміш очищають на колонці з оберненою фазою з градієнтним елююванням (зміна складу елюенту від вода/ацетонітрил (80/20) до вода/ацетонітрил (10/90)), і одержують вказану в заголовку сполуку 81 + (20 мг). ES/MS m/z ( Br) ,480,0 (М+1) . Приклад 25 3-(4-бром-2-піридин-4-іл-тіазол-5-іл)-7-(1етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин В атмосфері азоту додають н-бутиллітій (1,6 Μ розчин у гексані, 0,312 мл, 0,5 ммоль) до розчину 3-(2,4-дибромтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідину (229 мг, 0,5 ммоль) у THF (4 мл) при -78°С. Після перемішування протягом 30 хв додають безводний хлорид цинку (264 мг, 1,5 ммоль), і продовжують перемішування протягом 30 хв. Підігрівають реакційну суміш до кімнатної температури і перемішують протягом 1 год. Додають 4-йодпіридин (103 мг, 0,5 ммоль), а потім 1,1'-біс(дифенілфосфіно)фероценпаладій (ІІ)-хлорид 43 (адукт із дихлорметаном) (0,408 мг, 0,05 ммоль). Кип'ятять реакційну суміш зі зворотним холодильником протягом ночі. Охолоджують до кімнатної температури, розводять етилацетатом, і промивають водою та розсолом. Сушать органічний шар над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують, одержуючи залишок. Очищають неочищений продукт флеш-хроматографією, елююючи сумішшю дихлорметану з 2-н. метанольним розчином аміаку (10:0,75), і одержують суміш. Цю суміш очищають на колонці з оберненою фазою з градієнтним елююванням (зміна складу елюенту від вода/ацетонітрил (80/20) до вода/ацетонітрил (10/90)), і одержують вказану в заголовку сполуку 79 + (19 мг). ES/MS m/z ( Br) 456,0 (М+1) . Підготовчий синтез 21 4-трифторметилтіазол-2-іламін Додають тіосечовину (4,0 г, 52,3 ммоль) та 3бром-1,1,1-трифторпропан-2-он (5,5 мл, 10 г, 52,3 ммоль) до етанолу (100 мл), і нагрівають при 50°С протягом 2 год. Охолоджують до кімнатної температури і концентрують досуха. Розчиняють залишок у воді, та встановлюють рН>12 за допомогою 2 Μ NaOH. Екстрагують діетиловим ефіром (4 рази). Сушать об'єднані органічні екстракти над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують у вакуумі. Очищають одержаний продукт хроматографією на силікагелі (СН2СІ2), і одержують вказану в заголовку сполуку (6,9 г, 79%). ES/MS m/z 169 + (М+1) . Підготовчий синтез 22 Гідробромід 5-бром-4-трифторметил-тіазол-2іламіну Додають краплями бром (2,0 мл, 6,28 г, 39,3 ммоль) до охолодженого на льодяній бані розчину 4-трифторметилтіазол-2-іламіну (6,0 г, 35,7 ммоль) у діетиловому ефірі (60 мл). Після завершення додавання перемішують протягом 1 год, а потім підігрівають до кімнатної температури. Відділяють тверду речовину фільтруванням і промивають діетиловим ефіром, одержуючи вказану в заголовку 79 81 сполуку (10,5 г, 90%). ES/MS m/z ( Br/ Br) 247/249 + (M+1) . Підготовчий синтез 23 5-бром-2-(2,5-диметилпірол-1-іл)-4-трифторметилтіазол Додають гексан-2,5-діон (3,5 мл, 3,4 г, 30,2 ммоль) до розчину гідроброміду 5-бром-4трифторметилтіазол-2-іламіну (9,0 г, 27,4 ммоль) у метанолі (60 мл). Перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. Додають фосфатний буфер (50 мл, рН 7). Відділяють утворений осад фільтруванням і промивають водою. Розчиняють осад у СН2Сl2, і сушать над сульфатом натрію. Фільтрують, і концентрують у вакуумі, одержуючи 1 вказану в заголовку сполуку (8,2 г, 92%). H ЯМР(400 МГц, CDCI3) δ 5,91 (s, 2H), 2,27 (s, 6H). Приклад 26 3-[2-(2,5-диметилпірол-1-іл)-4трифторметилтіазол-5-іл]-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин 96458 44 Охолоджують розчин 5-бром-2-(2,5диметилпірол-1-іл)-4-трифторметилтіазолу (2,2 г, 6,6 ммоль) у THF (2,5 мл) у бані з сухим льодом. Додають краплями трет-бутиллітій (1,7 Μ розчин у пентані, 8,5 мл, 14,5 ммоль). Перемішують протягом 45 хв, після чого додають краплями хлорид цинку (0,5 Μ у THF, 14,6 мл, 7,3 ммоль). Перемішують 5 хв, і відстороняють охолоджувальну баню. Перемішують 30 хв, після чого додають 7-(1етилпропіл)-3-йод-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин (1,5 г, ,4,4 ммоль) та біс(три-третбутилфосфін)паладій (0) (450 мг, 0,9 ммоль). Кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 24 год. Охолоджують реакційну суміш, виливають її в діетиловий ефір, і промивають водою (двічі). Екстрагують об'єднані водні шари діетиловим ефіром. Сушать об'єднані органічні фази над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують досуха у вакуумі. Очищають одержаний залишок хроматографією на силікагелі (градієнт 75-100% СН2СІ2 у гексані), і одержують вказану в заголовку сполуку (1,47 г, 72%). HR-ToF-MS m/z обчислено для + C23H26F3N,5S+H : 462,1939, знайдено: 462,1915. Приклад 27 5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол-2-іламін Додають гідроксиламін (2 мл, 50% водний розчин) до розчину 3-[2-(2,5-диметилпірол-1-іл)-4трифторметилтіазол-5-іл]-7-(1-етилпропіл)-2,5диметил-піразоло[1,5-а]піримідину (1,1г, 2,3 ммоль) в оцтовій кислоті (10 мл). Витримують реакційну суміш при 80°С протягом 6 год. Охолоджують до кімнатної температури. Виливають у діетиловий ефір та промивають 2 Μ NaOH (двічі), а потім один раз водою. Сушать органічну фазу над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують досуха у вакуумі. Очищають одержаний залишок хроматографією на силікагелі (елюент 40% етилацетату в гексані), і одержують вказану в заголовку + сполуку (0,76 г, 87%). ES/MS m/z 384 (М+1) . Підготовчий синтез 24 3-(2-бром-4-трифторметилтіазол-5-іл)-7-(1етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин Нагрівають суміш броміду міді (II) (540 мг, 2,4 ммоль) та трет-бутилнітриту (0,36 мл, 310 мг, 3,0 ммоль) в ацетонітрилі (20 мл) до 60°С. Додають 5[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол-2-іламін (755 мг, 2,0 ммоль) у формі твердої речовини. Витримують реакційну суміш при 80°С протягом 2 год. Охолоджують суміш, виливають у діетиловий ефір, і екстрагують водою (тричі). Сушать органічний шар над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують досуха у вакуумі. Очищають одержаний залишок хроматографією на силікагелі у СН2СІ2, і одержують вказану в заголовку сполуку (0,77 г, 79 81 + 87%). ES/MS m/z ( Br/ Br) 447, 449 (M+1) . 45 Приклад 28 {5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол-2іл}диметиламін Нагрівають герметично закриту трубку, яка містить 3-(2-бром-4-трифторметилтіазол-5-іл)-7-(1етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]-піримідин (313 мг, 0,7 ммоль) та диметиламін (2 Μ у THF, 4 мл, 8 ммоль) у метанолі (4 мл) при 80° С протягом 2 год. Охолоджують реакційну суміш і концентруПриклад 29 96458 ють у вакуумі. Очищають одержаний залишок хроматографією на силікагелі з градієнтним елююванням (0-30% етилацетату в СН2СІ2), і одержують вказану в заголовку сполуку (0,28 г, 97%). HR+ ToF-MS m/z обчислено для C19H2,4F3N,5S+H 412,1770, знайдено: 412,1783. Сполуку за поданим нижче прикладом одержують, як описано для Прикладу 28, з тим винятком, що реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником протягом 8 год. Хімічна назва 7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-3-(2-морфолін-4іл-4-трифторметил-тіазол-5-іл)-піразоло[1,5a]піримідин Приклад 30 N-{5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло [1,5-а]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол-2іл}ацетамід Додають гідроксиламін (50% водний розчин 5 мл) до розчину 3-[2-(2,5-диметилпірол-1-іл)-4трифторметилтіазол-5-іл]-7-(1-етилпропіл)-2,5диметил-піразоло[1,5-а]піримідину (2,4 г, 5,2 ммоль) в оцтовій кислоті (2,5 мл). Витримують реакційну суміш при 80° С протягом 72 год. Охолоджують суміш до кімнатної температури, виливають у діетиловий ефір і промивають 2 Μ NaOH (двічі) а потім один раз водою. Сушать органічну фазу над сульфатом натрію, фільтрують, і концентрують досуха. Одержаний залишок очищають хроматографією на колонці з елююванням сумішшю 40% етилацетату в гексані, і одержують вказану в заголовку сполуку (0,28 г, 13%). HR-ToF-MS + m/z обчислено для C19H22F3N,5OS+H 426,1575, знайдено: 426,1565. Приклад 31 Tpeт-бутиловий складний ефір (2-{5-[7-(1етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5-а]піримідин3-іл]-4-трифторметилтіазол-2іламіно}етил)карбамінової кислоти 46 Фізичні дані HR-ToF-MS m/z обчислено для + C21H26F3N,5OS+Н : 454,1873, знайдено; 454,1888 Додають трет-бутиловий складний ефір (2аміноетил)карбамінової кислоти (0,5 мл, 506 мг, 3,2 ммоль) до розчину 3-(2-бром-4трифторметилтіазол-5-іл)-7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідину (100 мг, 0,22 ммоль) та триетиламіну (0,3 мл, 222 мг, 2,2 ммоль) у метанолі (1 мл). Випарюють метанол, і нагрівають залишок при 80°С протягом ночі. Охолоджують суміш до кімнатної температури, та концентрують у вакуумі. Очищають одержаний залишок хроматографією на колонці з градієнтним елююванням (10-50% етилацетату в СН2СІ2), і одержують вказану в заголовку сполуку (0,11 г, 97%). + ES/MS m/z 527,2 (М+1) . Подані нижче сполуки одержують в основному як описано для Прикладу 31, застосовуючи відповідні аміни. Підготовчий синтез або Хімічна назва приклад Підготовчий синтез 25* трет-бутиловий складний ефір [2-({5-[7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-я]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол2-іл}пропіламіно)етил]карбамінової кислоти Підготовчий синтез 26** трет-бутиловий складний ефір (S)-(1-{5-[7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол2-іл}піролідин-3-іл)карбамінової кислоти Приклад 32*** гідрохлорид N-{5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол-2-іл}-N,N'-дипропілетан-1,2-діаміну Фізичні дані ES/MS m/z 569,3 + (М+1) ES/MS m/z 553,3 + (М+1) ES/MS m/z 511,2 + (М+1) *Нагрівають зі зворотним холодильником в EtOH протягом ночі. Випарюють EtOH, і нагрівають при 110°С протягом 24 год. **Витримують при 80°С в ЕtOН протягом ночі. ***Одержують сіль з НСI, та перекристалізовують її з суміші EtOAc/гексан. Приклад 33 1 Гідрохлорид N -{5-[7-(1-етилпропіл)-2,5диметилпіразоло[1,5-а]піримідин-3-іл]-4трифторметилтіазол-2-іл}етан-1,2-діаміну Додають тpет-бутиловий складний ефір (2-{5[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-4-трифторметилтіазол-2іламіно}етил)-карбамінової кислоти (101 мг, 0,192 47 ммоль) до 1 Μ розчину НСI у метанолі (1 мл). Витримують суміш при 70°С протягом ночі. Охолоджують суміш і концентрують у вакуумі із суміші метанол/етилацетат. Розтирають одержаний залишок з етилацетатом, і одержують вказану в заПриклад 34 35 96458 головку сполуку (64 мг, 78%). ES/MS m/z 427,0 + (М+1) . Вказані нижче сполуки одержують в основному як описано для Прикладу 33. Хімічна назва 1 гідрохлорид N -{5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметил-піразоло[1,51 а]піримідин-3-іл]-4-трифторметил-тіазол-2-іл}-N -пропілетан-1,2діаміну гідрохлорид (S)-1-{,5-[7-(1-етилпропіл)-2,5-диметилпіразоло[1,5а]піримідин-3-іл]-4-трифторметил-тіазол-2-іл}піролідин-3-іламіну Приклад А Оцінка ефективності in vivo із застосуванням зв'язування ex vivo Для оцінки ефективності in vivo сполуки за цим винаходом випробовують із використанням зв'язування ex vivo. З застосуванням методик, запропонованих Гелертом та іншими (D.R. Gehlert et al, EJP, 509: 145-153 (2005)), сполуки вводять пероральним шляхом пацюкам. Потім оцінюють зв'язу125 вання І-соважину у мозочку ex vivo, як описано Гелертом та ін. Наприклад, сполука за Прикладом 15 забезпечує 65% інгібування у дозі 10 мг/кг. Приклад В Випробування зв'язування CRF1 із застосуванням фільтрування Обмеження використання експресії людського CRF1 на плазмідній основі, пов'язані з генеруванням рекомбінантної клітинної лінії з густиною рецепторів, достатньою для виконання випробування зв'язування, долаються шляхом застосування системи Phoenix для ретровірусної експресії, ліцензованої фірмою Stanford. Для одержання мембран застосовується стабільна клітинна лінія HEKhCRF1, а реакційні суміші для випробування зв'язування (200 мкл) мають склад, описаний нижче: 125 50 мкл І-соважину (кінцева концентрація 0,2 нМ), 50 мкл сполуки та 100 мкл мембран з CRF1 (2,5 мг/суміш). Реакційні суміші інкубують при кімнатній температурі протягом 2 год, після чого реакції припиняють шляхом фільтрування через попередньо оброблені планшети (96-лункові) зі скловолокнистими фільтрами FB Мillіроrе. Планшети двічі промивають охолодженим льодом випробувальним буфером (50 мМ Tris, 12,5 мМ NaCl, 1 мМ EDTA, 10 мМ MgCl2, 0,05% BSA, pH 7,2), сушать на повітрі протягом ночі та сканують у присутності 100 мкл Microscint 40 у лічильнику MicroBeta. Неспецифічне зв'язування (NSB) визначають у присутності 0,5 мкМ неміченого соважину. Як правило, виконують три паралельних проби, і середні значення графічно обробляють із застосуванням програмного пакету Graph Pad Prism. При цьому випробуванні взяті за приклади сполуки за цим винаходом інгібують зв'язування 125 І-соважину (4 нМ) у клітинах, фіксованих на рулоні, зі значенням Kі (константи інгібування) нижче від 1 мкМ. Наприклад, сполука за Прикладом 15 має Кі 6,2 нМ. Приклад С Випробування зв'язування CRF2 із застосуванням фільтрування 48 Фізичні дані ES/MS m/z 469,2 + (М+1) ES/MS m/z 453,0 + (М+1) Обмеження використання експресії людського CRF2 на плазмідній основі, пов'язані з генеруванням рекомбінантної клітинної лінії з густиною рецепторів, достатньою для виконання випробування зв'язування, долаються шляхом застосування системи Phoenix для ретровірусної експресії, ліцензованої фірмою Stanford. Для одержання мембран застосовується стабільна клітинна лінія HEKhCRF2, а реакційні суміші для випробування зв'язування (200 мкл) мають склад, описаний нижче: 125 50 мкл І-соважину (кінцева концентрація 0,2 нМ), 50 мкл сполуки та 100 мкл мембран з CRF2 (2,5 мг/суміш). Реакційні суміші інкубують при кімнатній температурі протягом 2 год, після чого реакції припиняють шляхом фільтрування через попередньо оброблені планшети (96-лункові) зі скловолокнистими фільтрами FB МШіроге. Планшети двічі промивають охолодженим льодом випробувальним буфером (50 мМ Tris, 12,5 мМ NaCl, 1 мМ EDTA, 10 мМ MgCl2, 0,05% BSA, pH 7,2), сушать на повітрі протягом ночі та сканують у присутності 100 мкл Microscint 40 у лічильнику MicroBeta. Неспецифічне зв'язування (NSB) визначають у присутності 0,5 мкМ неміченого соважину. За альтернативним варіантом сполуки випробовують із застосуванням сцинтиляційного приблизного методу. Це випробування виконують, як описано ни125 жче. Реакційні суміші містять 50 мкл І-соважину (кінцева концентрація 0,2 нМ), 50 мкл сполуки неміченого соважину (NSB) та 100 мкл гранул SPA, які містять 250 мкг аглютиніну із зародків пшениці (WGA), та мембрани з CRF2 (1,5 мкг/суміш). Планшети інкубують протягом 4-5 год при кімнатній температурі, після чого центрифугують при 200g протягом 10 хв. Зв'язану радіоактивність оцінюють, застосовуючи сцинтиляційний лічильник Wallac Trilux. Зв'язування визначають, як правило, для трьох паралельних проб, і середні значення графічно обробляють із застосуванням програмного забезпечення Graph Pad Prism. Сполуки попередньо піддають скринінгу при фіксованій концентрації, і, в разі виявлення достатньої активності, визначають потім криві концентраційної залежності реакції. Конкретні взяті за приклади сполуки за цим винаходом, випробувані за методикою випробування зв'язування CRF2, виявляють низьку спорідненість до рецепторів CRF2. Наприклад, сполука за Прикладом 15 забезпечує 11% інгібування у концентрації 50 мкМ. Цей результат свідчить, що сполуки за цим винаходом є селективними до рецептора CRF1 (у порівнянні з CRF2). 49 Приклад D Біодоступність та фармакокінетичні властивості Показник об'єму розподілу (Vdist) характеризує зв'язок між кількістю лікарського засобу в організмі та його концентрацією у крові або плазмі. Об'єм розподілу означає об'єм рідини, який був би необхідним для вміщення загальної кількості лікарського засобу в організмі при тій самій концентрації, яка спостерігається у крові або у плазмі: Vdist = кількість лікарського засобу в організмі / концентрація лікарського засобу у крові або у плазмі (Гудмен та Джиллмен - Goodman and Gillman's). При дозі 10 мг та концентрації у плазмі 10 мг/л об'єм розподілу становив би 1 літр. Об'єм розподілу характеризує міру присутності лікарського засобу у позасудинній тканині. Великий об'єм розподілу відображає тенденцію сполуки до переважного зв'язування з компонентами тканин у порівнянні до зв'язування з протеїнами плазми. У клінічних дослідженнях показник Vdist можна застосовувати для визначення дози, необхідної для досягнення концентрації у стабільному стані. Для визначення об'єму розподілу самцям пацюків лінії Sprague Dawley (N=3) вводять внутрішньовенно одну дозу 1 мг/кг досліджуваної сполуки. Відбирають кілька проб плазми на протязі періоду від 0,08 год до 24 год після введення. Проби плазми аналізують методом РХ/МС/МС для визначення концентрацій у плазмі. Виконують фармакокінетичні розрахунки для визначення фармакокінетичних параметрів, в тому числі Vdist та кліренсу плазми (Сlр). Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 96458 50 Сполуки за цим винаходом, яким віддається перевага, мають сприятливі профілі біодоступності. Наприклад, переважна більшість наявних на ринку лікарських засобів для центральної нервової та серцево-судинної систем виявляють у людському організмі значення Vdist