Піридо- та піримідопіримідинові похідні як антипроліферативні агенти

1. Сполука, що має формулу 2 (19) 1 3 83881 R7 і R8, кожний незалежно вибраний з водню, С18 4алкілу, Het , аміносульфонілу, моно- або ді(С 1гідроксі-С 1-4алкілу-, С14алкіл)аміносульфонілу, гідроксикарбоніл-С 1-4алкілу, 4алкілоксі-С 1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, Het9-карбоніл-С 1-4алкілу-, Неt10карбонілу-, полігідроксі-С 1-4алкілу, Het11С 1-4алкілуабо Аr21- 4алкілу-, R9 і R10, кожний незалежно вибраний з водню, С14 4алкілу, С 3-6циклоалкілу, Het , гідроксі-С 1-4алкілу-, С1-4алкілоксі-С 1-4алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, R11 являє собою водень, С1-4алкіл, Het5, Het6-С14алкіл-, С 2-4алкенілкарбоніл-, необов'язково заміщений Het7-С1-4алкіламінокарбонілом-, С2С1-4алкілоксі-С 1-4алкіл або 4алкенілсульфоніл-, феніл, необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С 1-4алкілокси-, R12 являє собою водень, С1-4алкіл, С1Het17, Неt18-С1-4алкіл-, С24алкілоксикарбоніл-, 19 4алкенілкарбоніл, необов'язково заміщений Неt С1-4алкіламінокарбонілом-, С2-4алкенілсульфоніл-, С1-4алкілоксі-С 1-4алкіл або феніл, необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С1-4алкілокси-, R13 являє собою водень, С1-4алкіл, Het13, Het14-С14алкіл- або феніл, необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С 14алкілокси-, R14 і R15, кожний незалежно вибраний з водню, С1Неt15-С1- 4алкілу- або С1-4алкілоксіС 14алкілу, алкілу, 4 R16 і R17, кожний незалежно вибраний з водню, С1Het21-С1- 4алкілу- або С1-4алкілоксіС 14алкілу, 4алкілу, Het1 являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає піперидиніл, морфолініл, піперазиніл, фураніл, піразоліл, діоксоланіл, тіазоліл, оксазоліл, імідазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, піридиніл або піролідиніл, де зазначений Het1 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з аміно, С1гідроксі-С 1-4алкілу-, фенілу, феніл-С 14алкілу, 4алкілу-, С 1-4алкілоксі-С 1-4алкілу-, моно- або ді(С 14алкіл)аміно- або амінокарбонілу-, Неt2 являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піперазиніл, піперидиніл, піролідиніл, тіоморфолініл або дитіаніл, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, галогену, аміно, С1-4алкілу, гідроксі-С1-4алкілу-, С1-4алкілоксі-С 1-4алкілу-, гідроксіС1-4алкілоксі-С 1-4алкілу-, моноабо ді(С 14алкіл)аміно-, моно- або ді(С 1-4алкіл)С 1-4алкілу-, С 14алкілу-, моно- або ді(С 1-4алкіл)аміносульфонілу-, аміносульфонілу-, Het3, Het4 і Het8, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піперазиніл, піперидиніл, фураніл, піразоліл, діоксоланіл, тіазоліл, оксазоліл, імідазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, піридиніл або піролідиніл, де зазначений Het3, Het4 або Het8 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно, 4 С1-4алкілу, С3-6циклоалкіл-С 1-4алкілу-, аміносульфонілу-, моно- або ді(С 1-4алкіл)аміносульфонілуабо С1-4алкілу-, Het5 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з С1-4алкілу, С3-6диклоалкілу, гідроксі-С 1-4алкілу-, С14алкілоксіС 1-4алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, Het6 і Het7, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піролідиніл, піперазиніл або піперидиніл, де зазначений Het6 або Het7 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідроксі-С 1-4алкілу-, С1-4алкілоксіС 1-4алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, Het9 і Het10, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає фураніл, піперидиніл, морфолініл, піперазиніл, піразоліл, діоксоланіл, тіазоліл, оксазоліл, імідазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, піридиніл або піролідиніл, де зазначений Het9 або Het10 необов'язково заміщений С1-4алкілом, С3-6циклоалкіл-С 1-4алкілом або С14алкілом, Het11 являє собою гетероцикл, вибраний з індолілу O або 12 O , Het являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піперазиніл, піперидиніл, піролідиніл, тіоморфолініл або дитіаніл, де зазначений Неt12 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, галогену, аміно, С1-4алкілу, гідроксі-С1-4алкілу-, С1-4алкілоксі-С 1-4алкілу, гідроксіС1-4алкілоксі-С 1-4алкілу, моноабо ді(С14алкіл)аміно- або моно- або ді(С 1-4алкіл)С 1-4алкілу, Het13 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідроксі-С 1-4алкілу-, С14алкілоксі-С 1-4алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, Het14 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, С36циклоалкілу, гідроксі-С 1-4алкілу-, С 1-4алкілоксіС 14алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, Het15 і Het21, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піролідиніл, піперазиніл або піперидиніл, або де зазначені Het15 або Het21 необов'язково заміщені одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідроксі-С 1-4алкілу-, С1-4алкілоксіС 1-4алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу, 1,3, 2діоксаборолана або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, 5 83881 Het17 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідроксі-С 1-4алкілу-, С14алкілоксіС 1-4алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, Het18 і Het19, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу або піперидинілу, або де зазначені Het18 і Het19 необов'язково заміщені одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідроксі-С 14алкілу-, С 1-4алкілоксіС 1-4алкілу або полігідроксі-С 14алкілу-, Het20 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу, 2-піролідинілу, піперидинілу, піперазинілу або піразолидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 14алкілу, С 3-6циклоалкілу, гідроксі-С 1-4алкілу-, С 14алкілоксіС 1-4алкілу або полігідроксі-С 1-4алкілу-, і Аr1 , Аr 2, Аr 3, Аr 4 і Аr 5, кожний незалежно являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, С1С1-4алкілсульфоніламіно-, 4алкілсульфонілом-, аміносульфоніламіно-, гідроксі-С 1-4алкілом-, аміносульфонілом-, гідрокси-, С1-4алкілокси- або С 14алкілом. 2. Сполука за п.1, яка відрізняється тим, що: Z являє собою NH, Y являє собою -С3-9алкіл-, -С2-9алкеніл-, -С113 5алкілоксі-С 1-5алкіл-, -С 1-5алкіл-NR -С 1-5алкіл-, -С 114 5алкіл-NR -СО-С 1-5алкіл-, -С 1-6алкіл-NH-CO-, -СОС1-7алкіл-, С1-7алкіл-СО- або -С1-6алкіл-СО-С 16алкіл-, X1 являє собою О, -О-С1-2алкіл-, -О-N=CH-, NR 11 або -NR11-С1-2алкіл-; в кращому варіанті здійснення X1 являє собою прямий зв'язок, С1-2алкіл-, -ОС1-2алкіл-, -NR11, -О- або -О-СН 2-, X2 являє собою прямий зв'язок, О, -О-С1-2алкіл-, О-N=CH-, NR17-CO-, NR17-CO-С 1-2алкіл-, С1-2алкіл-, Неt20-С1-2алкіл-, NR12 або NR12-С1-2алкіл-; у кращому варіанті здійснення X2 являє собою прямий зв'язок С1-2алкіл-, -О-С1-2алкіл-, NR17-CO-, NR17CO-С1-2алкіл-, Het20-С1-2aлкiл-, -О- або -О-СН2-, R1 являє собою водень, ціано, галоген або гідрокси, переважно галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, гідроксикарбоніл-, С1-2алкілоксикарбоніл-, Het16карбоніл-, С1-4алкіл-, С2-6алкініл-, Аr5 або Het1; у додатковому варіанті здійснення R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси або Аr5, у кращому варіанті здійснення R2 являє собою водень або галоген, R3 являє собою водень, R4 являє собою водень, гідрокси, С1-4алкілокси-, Аr4-С 1-4алкілокси- або R4 являє собою С14алкілокси-, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 12 4алкілокси- або Het -, R11 являє собою водень, С1-4алкіл або С14алкілоксикарбоніл, R12 являє собою водень, С1-4алкіл або С14алкілоксикарбоніл, R13 являє собою водень або Het14-С1-4алкіл-, зокрема морфолініл-С1-4алкіл-, 6 R14 являє собою водень або С1-4алкіл, R17 являє собою водень, С1-4алкіл, Het21-С1-4алкілабо С1-4алкілоксі-С 1-4алкіл, зокрема R17 являє собою водень або С1-4алкіл, Het1 являє собою тіазоліл, необов'язково заміщений аміно, С1-4алкілом, гідроксі-С 1-4алкілом-, фенілом, феніл-С 1-4алкілом-, С1-4алкілоксі-С 1-4алкілом-, моно- або ді(С1-4алкіл)аміно- або аміно карбонілом-, Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С1-4алкілу; у додатковому варіанті здійснення Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піперидинілу, необов'язково заміщених С 1-4алкілом, переважно метилом, Het14 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het14 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 1-4алкілу; Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з піперидинілу, морфолінілу або піролідинілу, Het20 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу, 2-піролідинілу або піперидинілу, Het21 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het21 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 1-4алкілу, Аr4 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, гідрокси-, С1-4алкілокси- або С1-4алкілом, Аr5 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, гідрокси, С1-4алкілокси або С1-4алкілом. 3. Сполука за п.1, яка відрізняється тим, що: Z являє собою NH, Y являє собою -С3-9алкіл-, -C1-5алкіл-NR13-С13 5алкіл-, -С 1-5алкіл-NR -С 1-5алкіл-, -С 1-6алкіл-NH-COабо - C-NH-1-6алкіл-, X1 являє собою О, -NR 11-, -NR16-CO- або -NR16-COC1-2алкіл-, X2 являє собою прямий зв'язок, -С1-2алкіл, -О-С120 2алкіл-, -О-, -О-СН 2- або Неt -С 1- 2алкіл-, 1 R являє собою водень або галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідроксикарбоніл, С1-4алкілоксикарбоніл-, Het16-карбоніл або Аr5 , зокрема R2 являє собою водень або галоген, R3 являє собою водень, R4 являє собою водень, гідрокси, С1-4алкілокси-, Аr4-С 1-4алкілокси-, або R4 являє собою С 14алкілокси-, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 12 4алкілокси- або Het -, 11 R являє собою водень, R12 являє собою водень, С1-4алкіл або С14алкілоксикарбоніл, R13 являє собою водень або Het14-С1-4алкіл-, зокрема водень або морфолініл-С1-4алкіл-, Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С1-4алкілу; у 7 83881 додатковому варіанті здійснення Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піперидинілу, необов'язково заміщених С 1-4алкілом, переважно метилом, Het14 являє собою морфолініл, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піролідинілу, Het20 являє собою піролідиніл або піперидиніл, Аr4 являє собою феніл, Аr5 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано. 4. Сполука за п.1 або 2, яка відрізняється тим, що замісник R1 перебуває в положенні 4', замісник R2 перебуває в положенні 5', замісник R3 перебуває в положенні 3, і замісник R 4 перебуває в положенні 7 структури формули (І). 5. Сполука за будь-яким з пп.1-4, яка відрізняється тим, що а1-а2=а3-а 4 являє собою N-СН=СН-СН. 6. Сполука за будь-яким з пп.1-4, яка відрізняється тим, що а1-а2=а3-а 4 являє собою N-CH=N-CH. 7. Сполука за будь-яким з пп.1-4, яка відрізняється тим, що а1-а2=а3-а 4 являє собою СН-CH=N-CH. 8. Проміжна сполука формули більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілоксиабо Het2-, R11являє собою водень, R13 являє собою Het14-С1-4алкіл-, Het2 являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піперазиніл, піперидиніл або піролідиніл, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С1-4алкілу, Het14 являє собою морфолініл, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піролідинілу, Аr4 являє собою феніл, Аr3 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано. 9. Інгібітор кінази формули (І) або формули (XXXІ). 10. Сполука, вказана в будь-якому із пп.1-7, для застосування як лікарський засіб. 11. Застосування сполуки, вказаної в будь-якому з пп.1-7, для приготування лікарського засобу для лікування порушень, пов'язаних із клітинною проліферацією, таких як атеросклероз, рестеноз і рак. 12. Фармацевтична композиція, що містить фармацевтично прийнятний носій і, як активний інгредієнт, ефективну для інгібування кінази кількість сполуки, вказаної в будь-якому з пп.1-7. 13. Проміжна сполука, вказана в п.8, для застосування як лікарський засіб. 14. Застосування проміжної сполуки, вказаної в п.8, для приготування лікарського засобу для лікування порушень, пов'язаних із клітинною проліферацією, таких як атеросклероз, рестеноз і рак. 15. Фармацевтична композиція, що містить фармацевтично прийнятний носій і, як активний інгредієнт, ефективну для інгібування кінази кількість проміжної сполуки, вказаної в п.8. 16. Спосіб одержання сполуки, вказаної в будьякому з пп.1-7, при якому здійснюють: а) сполучення похідного 8-хлорпіримідо[5,4d]піримідину (II) з придатними заміщеними анілінами (III) з одержанням проміжних сполук формули (IV), і зняття захисту із проміжних сполук формули (IV) з наступним замиканням кільця в придатних умовах, R1 HO OH HN Y 11 R N a2 a3 R4 a1 a4 R2 N N (XXXI) , форми її N-оксидів, фармацевтично прийнятні адитивні солі та стереохімічні ізомерні форми, яка відрізняє ться тим, що: а1-а2=а3-а4 являє собою двовалентний радикал, вибраний з N-CH=CH-CH або N-CH=N-CH, Y являє собою -С3-9алкіл-, -C1-5алкіл-NR13-С15алкіл-, -С 1-6алкіл-NH-CO- або -C-NH-C 1-6алкіл-, R1 являє собою водень або галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідроксикарбоніл-, С1-4алкілоксикарбоніл-, Het16-карбонілабо Аr5, R4 являє собою гідрокси, С1-4алкілокси-, Аr4-С14 являє собою С1-4алкілокси-, 4алкілокси-, або R заміщений одним або, де можливо, двома або O O Cl V N N N R3 N R4 + (II) 8 X2 V R1 Y O H2 N R2 X2 R1 Y HN O (III) N N R2 N N R3 (IV) R4 X2 Y Зня ття захисту R1 HO HN O N N R4 R2 N N R3 Замикання кільця R1 HN O (I') X2 Y N N R4 R2 N N R3 v=Захисна група 9 83881 або b) сполучення відомого хлор-2(метилтіо)піримідо[5,4-d]піримідину з похідним 2амінофенолу формули (XXI) з одержанням проміжних сполук формули (XXII), потім амінування пі 10 ридо[3,2-d]піримідину формули (XXII) з використанням амінувального спирту (XXIII) у відомих в даній галузі умовах з наступним замиканням кільця в умовах Міцунобу з одержанням необхідних сполук формули (І"), R1 HO Cl R1 HO S N + H2 N (XX) R2 N HN N N R4 N R3 N (XXI) X2 Cl N R1 R4 R2 N (XXII) R3 +R11 N-Y-OH Y (XXIII) R1 HO OH HN R11 N N N R4 R2 N N R3 Y HN N R11 N (I'') N R4 R2 N N R3 (XXIV) (XXIV). 17. Спосіб лікування порушення, пов'язаного із клітинною проліферацією, при якому вводять тварині, що потребує подібного лікування, терапевтично ефективну кількість сполуки, вказаної в будьякому з пп.1-7. 18. Спосіб лікування порушення, пов'язаного із клітинною проліферацією, при якому вводять тварині, що потребує подібного лікування терапевтично ефективну кількість проміжної сполуки, вказаної в п.8. Даний винахід стосується макроциклів на основі піримідопіримідинів, які, як було виявлено, володіють антипроліферативною активністю, такою як протиракова активність і, відповідно, корисні в способах лікування організмів людини або тварин, наприклад, при одержанні лікарських засобів для застосування при гіперпроліферативних порушеннях, таких як атеросклероз, рестеноз і рак. Винахід стосується також способів одержання зазначених похідних піримідопіримідину, до фармацевтичних композицій, які їх включають, і їх застосуванню для виробництва лікарських засобів, які використовують для одержання антипроліферативного ефекту. Зокрема, було виявлено, що сполуки даного винаходу інгібують тирозинкіназні ферменти, які називають також тирозинкіназами. Тирозинкінази являють собою клас ферментів, які каталізують перенос термінального фосфату аденозинтрифосфату до фенольної гідроксильної групи тирозинового залишку, що перебуває в білку-мішені. Відомо, що невелика кількість онкогенів, що бер уть участь у перетворенні клітини в клітку злоякісної пухлини, кодують тирозинкіназні ферменти, включаючи деякі рецептори фактора росту, такі як EGF, FGF, IGF-1R, IR, PDGF і VEGF. Дане сімейство рецепторних тирозинкіназ і, зокрема, сімейство EGF рецепторних тирозинкіназ часто присутні у звичайних видах раку в людини, таких як рак грудей, недрібноклітинний рак легенів, включаючи аденокарциноми й рак сквамозних клітин легенів, рак сечового міхура, рак стравоходу, рак шлунково-кишкового тракту, такий як рак ободової кишки, прямої кишки або шлунка, рак передміхурової за лози, лейкемія й рак яєчників, рак бронхів або підшлункової залози, що є прикладами порушень, пов'язаних із проліферацією клітин. Відповідно, зрозуміло, що селективне інгібування тирозинкіназ буде корисно при лікуванні порушень, пов'язаних із проліферацією клітин. Підтвердженням цієї думки є розробка Herceptin® (Trastuzumab) і Gleevec™ (мезилут іматинібу), перших прикладів лікарських препаратів проти раку, спрямованих на мішень. Herceptin® (Trastuzumab) спрямований проти Her2/neu, рецепторної тирозинкінази яка, як було виявлено, збільшується в 100 разів приблизно в 30% пацієнтів з інвазивним раком грудей. Клінічні випробування Herceptin® (Trastuzumab) показали, що він володіє протипухлинною активністю проти раку грудей [Review by L.K. Shawer et al, "Smart Drugs: Tyrosine kinase inhibitors in cancer therapy", 2002, Cancer Cell Vol.1,117], і, відповідно, надали обґрунтування принципу терапії, спрямованої на рецепторні тирозинкінази. Другий приклад, Gleevec( (мезилут іматинібу), спрямований проти Abl тирозинкінази (Вс-АЬ1), структурно активної цитоплазматичної тирозинкінази, що є присутнім, фактично, у всі х пацієнтів із хронічною мієлогенною лейкемією (CML) і в 15-30% дорослих пацієнтів з гострої лімфобластичною лейкемією. При клінічних випробуваннях Gleevec( (мезилут іматинібу) показав вражаючу ефективність при мінімальних побічних ефектах, що приводить до поліпшення протягом місяців прийому. Швидкість проходження даного агента через клінічні випробування й регулятивну експертизу стала прикладом швидкої розробки лікарських засобів [Drucker B.J. & Lydon N., "Lessons learned from the 11 83881 development of an Abl tyrosine kinase inhibitor for chronic myelogenous leukaemia.", 2000, J.Clininvest 105,3]. Додатковим доказом є той факт, що інгібітори EGF рецепторної тирозинкінази специфічно послабляють ріст трансплантованої карциноми в бестимусних голих мишей, такої як карцинома молочної залози людини або карцинома сквамозних клітин людини (огляд T.R. Burke Jr,. Drugs of Future, 1992, 17, 119). У результаті спостерігався значний інтерес до розробки лікарських засобів для лікування різних видів рака, мішенню для яких є EGFR рецептор. Наприклад, кілька видів антитіл, що зв'язуються з позаклітинним доменом EGFR, перебувають у процесі клінічних випробувань, включаючи Ertibux (називаний також 3225, Cetuximab), що був розроблений Imclone Systems і перебуває в III фазі клінічних випробувань для лікування декількох видів рака. Крім того, трохи багатообіцяючих перорально активних лікарських засобів, що є ефективними й відносно специфічними інгібіторами EGFR тирозинкінази, у цей час значно просунулися в клінічних випробуваннях. Сполука ZD1839 AstrsZeneca, що тепер називається IRESSA( і прийнято для лікування розвиненого недрібноклітинного раку легенів, і сполука OSI-774 OSI/Genentech/Roche, що тепер називається Tarceva (erlotinib), показали помітну ефективність проти декількох видів раку при клінічних випробуваннях на людині. [Моrіn M.J., "From oncogene to drug: development of small molecule tyrosine kinase inhibitors as anti-tumour and antiangiogenic agents, 2000, Oncogene 19,6574]. На додаток до сказаного вище, було показано, що EFG рецепторні тирозинкінази беруть участь у незлоякісних проліферативних порушеннях, таких як псоріаз (Elder et al,. Science, 1989, 243; 811). Тому можна чекати, що інгібітори рецептора тирозинкінази типу EFG виявляться корисними для лікування незлоякісних захворювань, пов'язаних з надлишковою клітинною проліферацією, такою як псоріаз, доброякісна гіпертрофія передміхурової залози, атеросклероз і рестеноз. [У міжнародній патентній заявці WO 96/07657 і WO 97/32880] описано, що піримідопіримідини корисні як інгібітори тирозинкінази й, зокрема, рецепторних тирозинкінази типу EFG. Несподівано було виявлено, що похідні піримідопіримідинів даної формули (І), які відрізняються по своїй структурі, володіють інгібуючою активністю стосовно тирозинкінази. Відповідно, задачею даного винаходу є надання додаткових інгібіторів тирозинкінази, корисних для одержання лікарських засобів для лікування порушень, пов'язаних із клітинною проліферацією. Даний винахід стосується сполук формули (І) 3, X2 Y 2, Z X1 R4 6 a2 a3 R1 4, a4 6, 4 a1 N3 N 5, R2 R3 2 1 (I) 12 формам їх N-Оксидів, фармацевтично прийнятним адитивним солям і їх стереохімічним ізомерним формам, де а'-а2=а3-а4 являє собою двовалентний радикал, вибраний з N-CH=CH-CH, N-CH=N-CH або CH-CH=N-CH, Z являє собою О, NH або S, Y являє собою –С3-9алкіл-, -С3-9алкеніл-, -С113 5алкілокси-С 1-5алкіл-, -С 1-5алкіл-NR -С 1-5алкіл-, 14 С1-5алкіл-NR -СО-С1-5алкіл-, -С1-5алкіл-СО-NR15С1-5алкіл-, -С1-6алкіл-CO-NH-, - С1-6алкіл-NH-CO-, CO-NH-С1-6алкіл-, -NH-CO-С1-6алкіл-, -СО-С17алкіл-, -С 1-7алкіл-СО-, С 1-6алкіл-СО-С 1-6алкіл, X1 являє собою прямий зв'язок, О, -О-С111 11 С1-2алкил-, 2алкіл-, CO, -СО- С 1-2алкіл-, NR , -NR NR16-CO-, NR16-CO- С1-2алкіл-, -O-N=CH- або С 12алкіл, X2 являє собою прямий зв'язок, О, -О- С112 12 2алкіл-, CO, -СО- С 1-2алкіл-, NR , NR - С 1-2aлкiл-, 17 17 20 NR -CO-, NR -CO- С1-2aлкiл-, Het - С1-2aлкіл-, -ON=CH- або С1-2алкіл, R1 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, форміл, С1-6алкілокси-, С1-6алкіл-, С16алкілокси-, заміщений галогеном, С 1-4алкіл, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси або галогену, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, гідроксикарбоніл-, Het| 6-карбоніл-, С14алкілоксикарбоніл-, С 1-4алкілкарбоніл-, амінокарбоніл, моно- або ди(С 1-4алкіл)амінокарбоніл-, Het1, форміл, С1-4алкіл-, С2-6алкініл-, С3-6циклоалкіл-, С35 6циклоалкілокси-, С 1-6алкілокси-, Аr , Аr 1-окси, дигідроксиборан, С1-6алкілокси-, заміщений галогеном, С1-4алкіл, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з галогену, гідрокси або NR5R6, С1-4алкілкарбоніл-, де зазначений С 1-4алкіл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси або С 1-4алкілокси, R3 являє собою водень, С1-4алкіл, ціано або С1-4алкіл, заміщений одним або більше замісниками, вибраними з галогену, С1-4алкілокси-, аміно-, моноабо ди(С1-4алкіл)аміно-, С14алкілсульфонілу- або феніли, R4 являє собою водень, гідрокси, Аr3-окси, Аr4С1-4алкілокси-, С1-4алкілокси-, С1-4алкенілокси-, необов'язково заміщений Het12, або R4 являє собою С1-4алкілокси-, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з С1-4алкілокси-, гідрокси, галогену, Het 2-2-, -NR7R8, -карбоніл-NR9R10 або Het3-карбонілу-, R5 і R6, кожний незалежно вибраний з водню або С1-4алкілу, R7 і R8, кожний незалежно вибраний з водню, С1-4алкілу, Het8, аміносульфонілу-, моно- або ди(С1-4алкіл)аміносульфонілу, гідрокси- С1-4алкілу-, С1-4алкілокси-С 1-4алкілу, гідроксикарбоніл-С14алкілу-, С 3-6циклоалкілу, Het карбоніл- С 1-4алкілу-, Het10-карбонілу-, полігідрокси- С1-4алкілу, Het11 12 4алкілу- або Аr 1-4алкілу-, 9 10 R і R , кожний незалежно вибраний з водню, С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, Het4, гідрокси-С 1 13 4алкілу-, 83881 С1-4алкілокси-С 1-4алкілу або полігідроксиС1-4алкілу-, R11 являє собою водень, С1-4алкіл, Het5, Het Сі. 4алкіл-, С2-4алкенілкарбоніл-, необов'язково заміщений Het7 -С1алкілумінокарбонілом-, С2-4алкенілсульфоніл-, С14 4алкілокси-С 1-4алкіл або феніл, необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С1-4алкілокси-, R12 являє собою водень, С1-4алкіл, С1Het17, Het18-С1-4aлкіл-, С24алкілоксикарбоніл-, 19 4алкенілкарбоніл, необов'язково заміщений Het С1-4алкілумінокарбонілом-, С2-4алкенілсульфоніл-, С1-4алкілокси-С 1-4алкіл або феніл, необов'язково заміщений одним або. де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С1-4алкілокси-, R13 являє собою водень, С1-4алкіл, Het13, Het14С1-4алкіл- або феніл, необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С1-4алкілокси-, R14 і R15, кожний незалежно вибраний з водню, С1-4алкілу, Неt15-С1-4алкілу- або С1-4алкілокси С 14алкілу-, R16 і R17, кожний незалежно вибраний з водню, С1-4алкілу, Het21-С1-4алкілу- або С1-4ал кілокси С 14алкілу, Het1 являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає піперидиніл, морфолініл, піперазиніл, фураніл, піразоліл, діоксоланіл, тіазоліл, оксазоліл, імідазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, піридиніл або піролідиніл, де зазначений Het1 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з аміно, С1-4алкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, фенілу, фенілС1-4алкілу-, С1-4алкілокси-С 1-4алкілу-, моно- або ди(С1-4алкіл)аміно- або амінокарбонілу-, Неt2 являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піперазиніл, піперидиніл, піролідиніл, тіоморфолініл або дитіаніл, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, галогену, аміно, С1-4алкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, С1-4алкілокси-С 1-4алкілу-, гідрокси-С1-4алкілокси-С 1-4алкілу-, моно- або ди(С 14алкіл)аміно-, моно- або ди(С 1-4алкіл)С 1-4алкілу-, С1-4алкілу-, моноабо ди(С 14алкіл)аміносульфонілу-, аміносульфонілу-, Het3, Het4 і Het8, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піперазиніл, піперидиніл, фураніл, піразоліл, діоксоланіл, тіазоліл, оксазоліл, імідазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, піридиніл або піролідиніл, де зазначений Het3, Het4 або Het8 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси-, аміно-, С1-4алкілу-, С3-6циклоалкіл-С 1-4алкілу-, аміносульфонілу-, моноабо ди(С 14алкіл)аміносульфонілу- або С 1-4алкілу-, Неt5 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибра 14 ними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідрокси-С 14алкілу-, С 1-4алкілоксиС 1-4алкілу або полігідроксиС1-4алкілу-, Het6 і Het7, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піролідиніл, піперазиніл або піперидиніл, де зазначений Het6 або Het7 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, С1-4алкілокси С 1-4алкілу або полігідрокси-С 1-4алкілу-, Het9 і Het10, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає фураніл, піперидиніл, морфолініл, піперазиніл, піразоліл, діоксоланіл, тіазоліл, оксазоліл, імідазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, піридиніл або піролідиніл, де зазначений Het9 або Het10 необов'язково заміщений С 1-4алкілом, С36циклоалкіл-С 1-4алкілом С 1-4алкілом-, Het11 являє собою гетероцикл, вибраний з інO долілу або O Het12 являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піперазиніл, піперидиніл, піролідиніл, тіоморфолініл або дитіаніл, де зазначений Het12 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, галогену, аміно, С14алкілу-, гідрокси-С 1-4алкілу-, С 1-4алкілокси- С 1гідрокси-С 1-4алкілокси-С 1-4алкілу, моно4алкілу, або ди(С 1-4алкіл)аміно- або моно- або ди(С14алкіл)С 1-4алкілу, Het13 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6Диклоалкілу, гідрокси-С 14алкілу-, С 1-4алкілоксиС 1-4алкілу або полігідроксиС1-4алкілу-, Het14 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, С36циклоалкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, С 1-4алкілокси-С 14алкілу або полігідрокси-С 1-4алкілу-, Het15 і Het21 , кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний із групи, що включає морфолініл, піролідиніл, піперазиніл або піперидиніл або де зазначені Het15 або Het21 необов'язково заміщені одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С36циклоалкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, С 1-4алкілоксиС 14алкілу або полігідрокси-С 1-4алкілу-, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу, 1,3, 2діоксаборолану або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, Het17 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідрокси-С 1 15 4алкілу-, 83881 С1-4алкілоксиС 1-4алкілу або полігідроксиС1-4алкілу-, Het18 і Het19, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу або піперидинілу або де зазначені Het18 і Het19 необов'язково заміщені одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6Циклоалкілу, гідрокси-С 14алкілу-, С 1-4алкілоксиС 1-4алкілу або полігідроксиС1-4алкілу-, Het20 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу, 2-піролідинілу, піперидинілу, піперазинілу або піразолидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 14алкілу, С 3-6циклоалкілу. гідрокси-С 1-4алкілу-, С 14алкілоксиС 1-4алкілу або полігідрокси-С 1-4алкілу-, і Аr1 , Аr2, Аr3 , Аr 4 і Аr5 , кожний незалежно являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, С1С1-4алкілсульфонілуміно-, 4алкілсульфонілом-, аміносульфонілуміно-, гідрокси-С 1-4алкілом-, аміносульфонілом-, гідрокси-, С1-4алкілокси- або С14алкілом. У попередніх і наступних визначеннях - галоген є загальним визначенням для фтору, хлору, брому і йоду, - С1-2алкіл означає метил або етил, - С1-3алкіл означає лінійні й розгалужені насичені вуглеводні радикали, що містять від 1 до 3 атомів вуглецю, наприклад, такі як метил, етил, пропіл і подібні, - С1-4алкіл означає лінійні й розгалужені насичені вуглеводні радикали, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, наприклад, такі як метил, етил, пропіл, бутил, 1-метилетил, 2-метилпропіл, 2, 2диметилетил і подібні, - С1-5алкіл означає лінійні й розгалужені насичені вуглеводні радикали, що містять від 1 до 5 атомів вуглецю, наприклад, такі як метил, етил, пропіл, бутил, пентил, 1-метилбутил, 2, 2диметилпропіл, 2, 2-диметилетил і подібні, - мається на увазі, що С1-6алкіл включає С 15алкіл і його вищих гомологів, що містять 6 атомів вуглецю, наприклад, такі як гексил, 1, 2диметилбутил, 2-метилпентил і подібні, - мається на увазі, що С1-7алкіл включає С 16алкіл і його вищих гомологів, що містять 7 атомів вуглецю, наприклад, такі як 1,2,3-диметилбутил, 1,2-диметилпентил і подібні, - С3-9алкіл означає лінійні й розгалужені насичені вуглеводні радикали, що містять від 3 до 9 атомів вуглецю, наприклад, такі як пропіл, бутил, пентил, гексил, гептил, октил, ноніл і подібні, - С2-4алкеніл означає лінійні й розгалужені вуглеводні радикали, що містять один подвійний зв'язок і містять від 2 до 4 атомів вуглецю, наприклад, такі як винив, 2-пропеніл, 3-бутеніл, 2-бутеніл і подібні, - С3-9алкеніл означає лінійні й розгалужені вуглеводні радикали, що містять один подвійний зв'язок і містять від 3 до 9 атомів вуглецю, наприклад, такі як 2-пропеніл, 3-бутеніл, 2-бутеніл, 2-пентеніл, 3-пентеніл, 2-бутеніл, 3-гексеніл і подібні, - С2-6алкініл означає лінійні й розгалужені вуглеводні радикали, що містять один потрійний зв'я 16 зок і містять від 2 до 6 атомів вуглецю, наприклад, такі як 2-пропініл, 3-бутиніл, 2-бутиніл, 2-пентиніл, 3-пентиніл, 2-бутиніл, 3-гексиніл і подібні, - С3-6циклоалкіл є загальним визначенням для циклопропілу, циклобутилу, циклопентилу й циклогексилу, - С1-4алкілокси означає лінійні й розгалужені насичені вуглеводні радикали, такі як метокси, етокси, пропокси, бутокси, 1-метилетокси, 2метилпропокси та подібні, - мається на увазі, що С1-6алкілокси включає С1-4алкілокси й вищі гомологи, такі як метокси, етокси, пропокси, бутокси, 1-метилетокси, 2метилпропокси й подібні, - полігідрокси-С 1-4алкіл є загальним визначенням для певного вище С1-4алкілу, що містить два, три або, де можливо, більше гідрокси-замісники, наприклад, таких як трифторметил. При використанні в попередніх або наступних визначеннях термін форміл стосується радикала формули СН(=О). Коли X1 або X2 являє собою двовалентний радикал -О-N=CH-, зазначений радикал зв'язаний через атом вуглецю з утримуючої R3, R4 циклічним радикалом, відповідно, що містить R1, R2 фенільним радикалом сполуки формули (І). Мається на увазі, що зазначені в попередніх і наступних визначеннях гетероцикли включають всі свої можливі ізомерні форми, наприклад, піроліл включає також 2Н-піроліл, тріазоліл включає 1,2,4тріазоліл і 1,3,4-тріазоліл, оксадіазоліл включає 1,2,3-3-оксадіазоліл, 1,2,4-оксадіазоліл, 1,2,5оксадіазоліл і 1,3,4-оксадіазоліл, тіадіазоліл включає 1,2,3-тіадіазоліл, 1,2,4-тіадіазоліл, 1,2,5тіадіазоліл і 1,3,4-тіадіазоліл, піраніл включає 2Нпіраніл і 4Н-піраніл. Крім того, гетероцикли, зазначені в попередніх і наступних визначеннях, можуть бути пов'язані із залишком молекули формули (І) через будь-який атом вуглецю кільця або придатний гетероатом. Так, наприклад, коли гетероцикл являє собою імідазоліл, він може являти собою 1-імідазоліл, 2імідазоліл, 3-імідазоліл, 4-імідазоліл і 5-імідазоліл, коли він являє собою тіазоліл, він може являти собою 2-тіазоліл, 4-тіазоліл і 5-тіазоліл, коли він являє собою тріазоліл, він може являти собою 1,2,4-тріазол-1-іл, 1,2,4-тріазол-3-іл, 1,2,4-тріазол5-іл, 1,3,4-тріазол-1-іл і 1,3,4-тріазол-2-іл, коли він являє собою бензотіазоліл, він може являти собою 2-бензотіазоліл, 4-бензотіазоліл, 5-бензотіазоліл, 6-бензотіазоліл і 7-бензотіазоліл. Мається на увазі, що фармацевтично прийнятні адитивні солі включають форми терапевтично активних нетоксичних адитивних солей кислот, які здатні утворювати сполуки формули (І). Останні можуть бути зручно отримані обробкою форми підстави підходящою кислотою. Придатні кислоти включають, наприклад, неорганічні кислоти, такі як галогеноводневі кислоти, наприклад, хлористоводневу або бромистоводневу кислоту, сірчану, азотну, фосфорну й подібну кислоти, або органічні кислоти, наприклад, такі як оцтова, пропвонова, гідроксиоцтова, молочна, піровиноградна, щавлева, малонова, бурштинова (тобто бутандикарбонова кислота), малеїнова, фумарова, яблучна, винна, лимонна, задачансульфонова, етансуль 17 83881 фонова, бензолсульфонова, п-толуосульфонова, цикламова, саліцилова, п-аміносаліцилова, памова та подібні кислоти. Мається на увазі, що зазначені вище фармацевтично прийнятні адитивні солі включають форми терапевтично активних нетоксичних адитивних солей основи, які здатні утворювати сполуки формули (І). Прикладами подібних форм адитивних солей основи є, наприклад, солі натрію, калію, кальцію, а також солі фармацевтично прийнятних амінів, наприклад, таких як аміак, алкілуміни, бензатин, метил-D-глюкамін, гідрабамін, амінокислоти, наприклад, аргінін, лізин. Навпроти, зазначені сольові форми можна перевести у форму вільної кислоти або підстави обробкою придатною основою або кислотою. Використовуваний вище термін «адитивна сіль» включає також сольвати, які здатні утворювати сполуки формули (І), а також їх солі. Подібні сольвати являють собою, наприклад, гідрати, алкоголяти та подібні. Використовуваний вище термін стереохімічні ізомерні форми визначає можливі різні ізомерні, а також конформаційні форми, якими можуть володіти сполуки формули (І). Якщо не наведено або не зазначене інакше, хімічне позначення сполук указує на суміш всіх можливих стереохімічно й конформаційно ізомерних форм, при цьому зазначені суміші містять всі діастереомери, енантіомери і/або конформери основної молекулярної структури. Мається на увазі, що всі стереохімічні ізомерні форми сполук формули (І) як у чистому виді, так і в суміші один з одним, входять в об'єм даного винаходу. Деякі сполуки формули (І) можуть також існувати у вигляді своїх та утомерів. Мається на увазі, що хоча подібні форми особливо не зазначені в наведені вище формулах, вони входять в об'єм даного винаходу. Мається на увазі, що форми N-Оксидів сполук формули (І) включають такі сполуки формули (І), де один або кілька атомів азоту окислені до так званого N-Оксиду. Краща група сполук складається зі сполук формули (І), для яких виконується одне або більше з наступних обмежень: Z являє собою NH, Y являє собою –С3-9алкіл-, -С2-9алкеніл-, -С113 5алкілокси-С 1-5алкіл-, -С 1-5aлкіл-NR - С 1-5алкіл-, С1-6алкіл-NH-CO-, -СО-С1-7алкіл-, -С1-7алкіл-СОабо –С1-6алкіл-СО-С 1-6алкіл-, X1являє собою О, -О-С1-2апкіл-, -O-N=CH-, NR11 або –NR11-С1-2галкіл-; в конкретному варіанті втілення X1 являє собой NR11, -О- або -О-СН 2-, X2 являє собою прямий зв'язок, О, - О-С112 або NR12-С12алкіл-, - O-N=CH-, С 1-2алкіл, NR 2 2алкіл-; у конкретному варіанті здійснення X являє собою прямий зв'язок, -O-N=CH-, С1-2алкіл, -О-С12алкіл-, -О- або -О-СН 2, R1 являє собою водень, ціано, галоген або гідрокси, переважно, галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, гідроксикарбоніл-, С1-4алкілоксикарбоніл-, Het| 6-карбоніл, С1-4алкіл- , С2-6алкініл-, Аr5 або Het1; у додатковому варіанті здійснення R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси або Аr5, 18 R3 являє собою водень, R4 являє собою водень, гідрокси, С14 4 4алкілокси-, Аr -С 1-4алкілокси- або R являє собою С1-4алкілокси-, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 12 4алкілокси- або Het -, 11 R являє собою водень, С1-4алкіл- або С14алкілоксикарбоніл-, R12 являє собою водень, С1-4алкіл- або С14алкілоксикарбоніл-, R13 являє собою Het14-С1-4алкіл-, зокрема, морфолініл-С 1-4алкіл-, Het1 являє собою тіазоліл, необов'язково заміщений аміно, С1-4алкілом, гідрокси- С1-4алкілом-, фенілом, феніл-С 1-4алкілом-, С1-4алкілокси-С 14алкілом-, моно- або ди(С 1-4алкіл)аміно- або амінокарбонілом-, Неt2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 12 4алкілу-; у додатковому варіанті здійснення Het являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піперидинілу, необов'язково заміщених С 14алкілом-, переважно, метилом, Het14 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het14 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 14алкілу; Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з піперидинілу, морфолінілу або піролідинілу, Аr4 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, гідрокси, С1-4алкілокси- або С 1-4алкілом, Аr5 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, гідрокси, С1-4алкілокси або С1-4алкілом. Наступна група сполук складається з таких сполук формули (І), для яких виконується одне або більше з наступних обмежень: Z являє собою NH, Y являє собою –С3-9алкіл-, -С1-5алкіл-NR1З-С15алкіл-, -С 1-6алкіл-NH-CO- або - 3-NH-C 1-6алкіл-, X1 являє собою -О- або -NR11-, X2 являє собою прямий зв'язок, -С1-2алкіл, - ОС1-2алкіл-, - О- або -О-СН2-, R1 являє собою водень або галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідроксикарбоніл-, С1-4алкілоксикарбоніл-, Het165 карбоніл- або Аr , R3 являє собою водень, R4 являє собою водень, гідрокси, С14 4 4алкілокси-, Аr -С 1-4алкілокси-, або R являє собою С1-4алкілокси-, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 12 4алкілокси- або Het -, 11 R являє собою водень, R12 являє собою водень, С1-4алкіл- або С14алкілоксикарбоніл-, R13 являє собою Het14-С1-4алкіл-, зокрема, морфолініл-С 1-4алкіл-, Неt2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het2 необов'язково замі 19 83881 щений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 12 4алкілу; у додатковому варіанті здійснення Het являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піперидинілу, необов'язково заміщених С 14алкілом, переважно, метилом, Het14 являє собою морфолініл, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піролідинілу, Аr4 являє собою феніл, Аr5 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано. Наступна група сполук складається з таких сполук формули (І), для яких виконується одне або більше з наступних обмежень: Z являє собою NH, Y являє собою -С3-9алкіл-, -С2-9алкенил-, -С113 5алкілокси-С 1-5алкіл-, -C 1-5алкіл-NR -C 1-5алкіл-, С1-6алкіл-NH-CO-, -СО-С1-7алкіл-, -С1-7алкіл-СОабо -С1-6алкіл-СО-С 1-6алкіл-, X1 являє собою О, -О-С1-2алкіл-, -O-N=CH-, 11 NR або –NR11-С1-2алкіл-, у конкретному варіанті здійснення X1 являє собою прямий зв'язок, С111 2алкіл-, -O-С 1-2алкіл-, NR , - -О- або -О-СН 2-, 2 X являє собою прямий зв'язок, -О-, -О-С117 3 2алкіл-, -O-N=CH-, NR -CO-, NR -С 1-2aлкiл-, С 120 12 або NR12-С1-2алкіл-; у 2алкіл-, Het -С 1-2алкіл-, NR конкретному варіанті здійснення X2 являє собою прямий зв'язок, С1-2алкіл-, -О-С1-2алкіл-, NR17-CO-, NR17-CO-С1-2aлкіл-, Неt20-С1-2алкіл-, -О- або -ОСН2-, R1 являє собою водень, ціано, галоген або гідрокси, переважно, галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, гідроксикарбоніл-, Смалкілоксикарбоніл-, Het16-карбоніл, С1-4алкіл-, С2-6алкініл-, Аr5 або Het1; у додатковому варіанті здійснення R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси або Аr5, у більше конкретному варіанті здійснення R2 являє собою водень або галоген, R3являє собою водень, R4 являє собою водень, гідрокси, С14 4 4алкілокси-, Аr -С 1-4алкілокси- або R являє собою С1-4алкілокси-, заміщений одним або. де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 12 4алкілокси- або Het -, 11 R являє собою водень, С1-4алкіл- або С14алкілоксикарбоніл-, R12 являє собою водень, С1-4алкіл- або С14алкілоксикарбоніл-, R13 являє собою водень або Het14-С1-4алкіл-, зокрема, морфолініл-С1-4алкіл-, R14 являє собою водень або С1-4алкіл, R17 являє собою водень, С1-4алкіл-, Неt21-С117 4алкіл або С 1-4алкілокси-С 1-4алкіл, зокрема, R являє собою водень або С1-4алкіл, Het1 являє собою тіазоліл, необов'язково заміщений аміно, С1-4алкілом, гідрокси-С 1-4алкілом, фенілом, феніл-С 1-4алкілом, С1-4алкілокси-С 14алкілом, моно- або ди(С 1-4алкіл)аміно- або амінокарбонілом, Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше 20 замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 12 4алкілу-; у додатковому варіанті здійснення Het являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піперидинілу, необов'язково заміщених С 14алкілом, переважно, метилом, Het14 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het14 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 14алкілу, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з піперидинілу, морфолінілу або піролідинілу, Het20 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу, 2-піролідинілу або піперидинілу, Het21 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het21 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 14алкілу; Аr4 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, гідрокси, С1-4алкілокси або С1-4алкілом, Аr5 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано, гідрокси, С1-4алкілокси або С1-4алкілом. Наступна група сполук складається з таких сполук формули (І), для яких виконується одне або більше з наступних обмежень: Z являє собою NH, Y являє собою С3-9алкіл-, -С1-5алкіл-NR13-С114 5алкіл-, -С 1-5алкіл-NR -СО-С 1-5алкіл-, -С 1-6алкілNH-CO- або -СО-NH- С1-7алкіл-, X1 являє собою прямий зв'язок, С1-2алкіл-, -ОС1-2алкіл-, -О-, -О-СН2- або -NR11-, X2 являє собою -О-, -О-С1-2алкіл-, -О-С1-2алкіл-, 12 -NR -, -NR12-С1-2алкіл-, NR17-CO-, NR17-СО-С120 2алкіл- або Неt -С 1-2алкіл-, R1 являє собою водень або галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, гідроксикарбоніл-, С1-4алкілоксикарбоніл-, Het16-карбоніл або Аr5; зокрема, R2 являє собою водень або галоген, R3 являє собою водень, R4 являє собою водень, гідрокси, Смалкілокси, Аr4-С1- 4алкілокси- або R4 являє собою С14алкілокси-, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 12 4алкілокси- або Het -, 11 R являє собою водень, R12 являє собою водень, С1-4алкіл або С14алкілоксикарбоніл, R13 являє собою водень або Het14-С1-4алкіл-, зокрема, водень або морфолініл-С1-4алкіл-, R14 являє собою водень, R17 являє собою водень, Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С 12 4алкілу-; у додатковому варіанті здійснення Het являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піперидинілу, необов'язково заміщених С 14алкілом, переважно, метилом, Het14 являє собою морфолініл, 21 83881 Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піролідинілу, Het20 являє собою піролідиніл або піперидиніл, Аr4 являє собою феніл, Аr5 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано. Іншу особливу гр упу сполук становлять: - такі сполуки формули (І), де а1-а2=а3-а4 являє собою N-CH=CH-CH, - такі сполуки формули (І), де а1-а2=а3-а4 являє собою N-CH=N-CH, - такі сполуки формули (І), де а1-а2=а3-а4 являє собою CH-CH=N-CH, - такі сполуки формули (І), де –X1 - являє собою -О-, - такі сполуки формули (І), де –X1- являє собою -NR11-, зокрема, -NH-, - такі сполуки формули (І), де -X2- являє собою 17 -NR -CO-C1-2aлкiл, зокрема, -NH-CO-C1-2алкіл-, - такі сполуки формули (І), де -X2- являє собою 12 -NR -C1-2алкіл, зокрема, -NH-C1-2алкіл-, - такі сполуки формули (І), де -Y- являє собою –C1-5aлкіл-NR14-CO-C1-5aлкіл-, зокрема, -C 1-5aлкілNН-СО-C1-5aлкіл-, - такі сполуки формули (І), де R1 являє собою фтор, хлор або бром, - такі сполуки формули (І), де R2 являє собою фтор, хлор або бром, - такі сполуки формули (І), де R1 и R2 являють собою галоген, зокрема, такі сполуки формули (І), де R1 являє собою фтор, і R2 являє собою хлор, - такі сполуки формули (І), де R2 являє собою Het1, зокрема, тіазоліл, необов'язково заміщений метилом, - такі сполуки формули (І), де R2 являє собою С2-6алкініл-, зокрема, етиніл, - такі сполуки формули (І), де R2 являє собою Аr5 , зокрема, феніл, необов'язково заміщений ціано, - такі сполуки формули (І), де R3 являє собою ціано, - такі сполуки формули (І), де R4 являє собою метокси, и де вказанний метокси знаходиться в 7 положенні структури формули (І), - такі сполуки формули (І), де R4 являє собою С1-4алкілокси, заміщений одним замісником, вибранним з С1-4алкілокси- або Het2-, зокрема, пропокси, замішеного морфолінілом, - такі сполуки формули (І), де R12 являє собою водень або С1-4алкіл, зокрема, метил або де R12 являє собою С 1-4алкілоксикарбоніл-, зокрема, трет-бутоксикарбоніл-, - такі сполуки формули (І), де Het2 являє собою морфолініл, необов'язково заміщений С 14алкілом, переважно, морфолініл, зв'язаний по атому азоту із залишком сполук формули (І), - такі сполуки формули (І), де Het3 являє собою морфолініл, необов'язково заміщений С 14алкілом, переважно, морфолініл, зв'язаний по атому азоту із залишком сполук формули (І), - такі сполуки формули (І), де Het12 являє собою морфолинил, необов'язково заміщений С 1 4алкілом,, 22 зокрема, морфолініл, зв'язаний по атому азоту із залишком сполук формули (І). У наступному варіанті здійснення даного винаходу замісник R1 перебуває в положенні 4', замісник R2 перебуває в положенні 5', замісник R3 перебуває в положенні 2, і замісник R4 перебуває в положенні 6 структури формули (І). Особливу групу сполук відповідно до даного винаходу становлять такі сполуки формули (І), де аніліновий фрагмент містить замісник R2y положенні 5', і замісник R1 у положенні 4' і де зазначений замісник R 1 являє собою галоген, зокрема, фтор і де зазначений замісник R2 вибраний із групи, що включає галоген, С1-4алкілоксикарбоніл-, Het12-карбоніл-, гідроксикарбоніл-, ціано або Аr5, зокрема, зазначений R2 вибраний із хлору, брому, метоксикарбонілу, піролідинокарбонілу, морфолінокарбонілу, гідроксикарбонілу, ціано або фенілу. Сполуки даного винаходу можуть бути отримані кожним з декількох стандартних способів синтезу, які звичайно використовують фа хівці в галузі органічної хімії, і які описані, наприклад, у наступних посиланнях: ["Heterocyclic Compounds" - Vol.24 (part4) p 261-304 Fused pyrimidines, WileyInterscienee; Chem. Pharm. Bull., Vol 41 (2) 362-368 (1993); J. Chem. Soc, Perkin Trans. 1,2001, 130137]. Коротко, для сполук формули (І), де –X1- являє собою -NH-, зазначені сполуки звичайно одержують по реакції 6-фторпіридопіримідинів або 4,6дихлорпіридопіримідинів формули (II) з відповідним аніліном (III), використовуючи відомі в даній галузі умови реакції, наприклад, такі як застосування основи, такої як триетілумін, N-eтил-N-(1метилетил)- 2-пропанамін (DIPEA) тощо, або неорганічної основи, такої як Nа2СО3, К2СО3 то що, у підходящому полярному розчиннику, такому як пропан-2-ол, 1-бутанол, ацетонітрил тощо, при підвищеній температурі (60-90°С або температурі кипіння зі зворотним холодильником). На наступній стадії отримані при цьому анілинопіридопіримідини (IV) заміщають відповідним аміном формули (VII), одержуючи проміжну сполуку формули VIII. Другу реакцію заміщення проводять у відомих умовах реакції, наприклад, таких як перемішування реагентів при підвищеній температурі (70100°С), необов'язково, в придатному розчиннику, такому як пропан-2-ол, 1-бутанол або ДМСО в присутності основи, наприклад, такої як триетілумін, N-етил-N-(1-метилетил)-2-пропанамін (DIPEA) тощо. В остаточному підсумку сполуки відповідно до даного винаходу одержують після зняття захисту й замикання кільця при використанні відомих у даній галузі умов реакції. Замикання кільця звичайно здійснюють у присутності агента сполучення, наприклад, такого як 1,3дициклогексилкарбодиімід (DCC), N,N'карбонілдиімідазол (CDI), РОСl3, ТіСl4, хлоридфторид сірки (SO2Cl) або 1-1-(3диметілумшопропіл)-3-етилкарбодиімід (EDCI), у присутності гідроксибензотріазола (HOBt). 23 83881 24 P1 і Р2, кожний незалежно являють собою необов'язково захищені функціональні групи, наприклад, такі як первинний або вторинний амін, гідроксил, гідроксикарбоніл або галоген (СІ, Вr або І), які в результаті реакції дають разом із замісниками Yb відповідно, Y2, з якими вони зв'язані, двовалентний радикал Y, що визначений для наведених вище сполук формули (І). Визначення X1, X2, R1, R2, R3, і R4 аналогічні наведеними вище для сполук формули (І). Як наведено нижче як приклади в експериментальній частині опису, гр упу сполук формули (І), у якій –X1 - являє собою -О-, названих далі сполуками формули (I'), звичайно одержують за наступною схемою синтезу. Сполуки даного винаходу можна одержати сполученням відомого 6хлорпіримідопіримідину (II) з придатними заміщеними анілінами (III), які, у свою чергу, можнаодержати по схемах реакцій 3-7, одержуючи проміжні сполуки (IV). Заміщення групи 6-хлор у відомі в даній галузі умовах відповідним алкоголятом, наприклад, таким як бензилут, метилут, 2тримитилсилілетанол, приведе, після зняття захисту, відповідно, каталітичного гідрування, TMSCl, Na2S, TFA, до бажаного попередника Міцунобу формули (VI) (схема 1). Потім у результаті замикання кільця в умовах Міцунобу одержують бажані сполуки (I'). V=водень або захисна група, наприклад, така як метилкарбонільна, трет-бутильна, метальна, етильна, бензильна або тріалкілсилільна групи, R являє собою бензил або метил, і а1-а2=а3-а4, Y, X2, R1, R2, R3 i R4 аналогічні наведеними вище для сполук формули (І). Сполуки формули (I'), де X2 являє собою -О-, і 1 2 а -а =а3-а4 являє собою N-C=N-C, одержують сполученням відомого хлор-2-(метилтіо)піримідо[5,4 d]піримідину (XXVII) з похідними 2-амінофенола формули (XXVIII), одержуючи проміжні сполуки формули (XXIX). Далі, після захисту фенолу й окислювання метилтіо, піримідопіримідин формули (VIII) перетворюють у проміжну сполуку формули (IX) при використанні відповідного алкоголята. Наступне зняття захисту, за яким треба замикання кільця в умовах Міцунобу, буде приводити до необхідних сполук формули (І"). 25 83881 V=водень або захисна група, наприклад, така як метилкарбонільна, трет-бутильна, метильна, етильна, бензильна або тріалкілсилільна групи, і Y, X2 , R1, R2, R3, і R4 аналогічні наведеними вище для сполук формули (І). Альтернативно, сполуки формули (I'), де X2 являє собою -О-, і а1-а2=а3-а4 являє собою С-C=CN, одержують сполученням відомого 6фторпіримідопіримідину (II) з похідними 2 26 амінофенолу формули (XXVIII), одержуючи проміжні сполуки формули (VII). Далі, після захисту фенолу, піримідопіримідин формули (VIII) перетворюють у проміжну сполуку формули (IX) при використанні відповідного алкоголята. Наступне зняття захисту, за яким треба замикання кільця в умовах Міцунобу, буде приводити до одержання необхідних сполук формули (І"). 27 83881 28 V=водень або захисна група, наприклад, така як метилкарбоніл, трет-бутил, метильна, етильна, бензильна або тріалкілсилільна групи, і Y, X2 , R1, R2, R3 і R4 аналогічні наведеними вище для сполук формули (І). Для сполук, де X2 являє собою -ПРО-, що підходять заміщені аніліни формули (IIIа), як правило, одержують із комерційно доступних нітрофенолів (X) і a,w-захи щених галогензамещенних спиртів (XI) у лужних умовах у нереакційноздатному розчиннику, наприклад, при використанні диметилуцетамиду (DMA) у присутності К2СО3. Потім отримане нітрофенільное похідне (XII) відновлюють у стандартних умовах, наприклад, при використанні заліза/оцтової кислоти, одержуючи заміщені аніліни формули (III а) (схема 4). X являє собою галоген, такий як СІ, Вr і І; V являє собою захисн у гр уп у, наприклад, таку як метилкарбонільна. Для сполук, де X2 являє собою -NR12- або NR12-С1-2алкіл, що підходять заміщені аніліни формули (IIIb), як правило, одержують із комерційно доступних 2-нітробензальдегідів (XIII) і амінозаміщених спиртів (XIV) відбудовним амінуванням у стандартних умовах, наприклад, при використанні NaBH4 та ізопропоксиду титану(ІV) як відновлюва льних агентів в етанолі як розчиннику, одержуючи на першій стадії нітробензілуміни формули (XV). Затим вільний первинний спирт захищають по відомим у даній галузі методикам, наприклад, при використанні реакції етерифікації оцтовим ангідридом у присутності піридину. Потім одержану в результаті проміжну сполуку формули (XVI) відновлюють у стандартних умовах, наприклад, при використанні заліза/оцтової кислоти, одержуючи заміщені аніліни формули (IIIb) (схема 5). V являє собою захисн у гр уп у, наприклад, таку як метилкарбонільна, m=0 або 1, і n=1 або 2. Для сполук, де X2 являє собою -O-N=CH-, придатні заміщені аніліни формули (IIIc), як правило, одержують за схемою реакції 5. На першій стадії відомі 2-нітробензальдегіди (XIII) переводять у відповідний оксим (XVII) наприклад, за допомогою відомої в даній галузі реакції з гідроксілуміном. Потім зазначеному оксиму формули XVII дають прореагувати, наприклад, з галогензаміщеним алкілуцетатом у лужних умовах, наприклад, при використанні К2СО3 у ДМСО або з більше стійкою силільною захисною групою типу TBDMS або TBDPS, і NaH у ТГФ як умові реакції, з наступним відновленням нітрогрупи, наприклад, дією заліза/оцтової кислоти, одержуючи відповідний заміщений анілін формули (III o). 29 83881 30 X являє собою галоген, наприклад, такий як СІ, Вr і І. Для сполук, де X2 являє собою безпосередній зв'язок, і Y являє собою С1-6алкіл-NH-CO-, придатні заміщені аніліни формули (IIId), як правило, одержують за схемою реакції 7. На першій стадії відомі 2-нітробензойні кислоти (XX) амідують до проміжних сполук формули (XXII) у відомих в даній галузі умовах, наприклад, при використанні гідроксильованого аміну формули (XXI), який додають по краплинах до суміші (XX) в СН2СІ2 у присутності 1,1'-карбонілбіс-1Німідазолу. Потім вільний первинний спирт захищають по відомим у даній галузі методикам, наприклад, за допомогою етерифікації оцтовим ангідридом у присутності піридину. Потім одержану в результаті проміжну сполуку формули (XXIII) відновлюють у стандартних умовах, наприклад, при використанні заліза/оцтової кислоти, одержуючи заміщені аніліни формули (IIId). V являє собою захисн у гр уп у, наприклад, таку як метилкарбоніл. Для сполук, де X2 являє собою безпосередній зв'язок, придатні заміщені аніліни формули (III e), як правило, одержують за схемою реакції 8. На першій стадії відомі 2-нітробензальдегіди (XIII) алкенілюють, одержуючи проміжні сполуки формули (XXV) у відомі в даній галузі умовах, на приклад, по реакції Віттига з відповідною фосфонієвою сіллю формули (XXIV). Після етерифікації вільної карбонової кислоти в стандартних умовах, наприклад, при використанні етанолу в кислих умовах, проміжну сполуку формули (XXVI) відновлюють, одержуючи необхідні заміщені аніліни формули (III e). 31 83881 32 Y1являє собою С 1-7алкіл. Як наведено нижче як приклади в експериментальній частині опису, груп у сполук формули (І), де –X1-1- являє собою -NR11-, і а1-а2=а 3-а4 являє собою N-CH=N-CH, названу далі сполукою формули (I'''), як правило, одержують за наступною схемою синтезу (схема 9). Зазначені сполуки можна одержати сполученням відомого хлор-2 (метилтіо)піримідо[5,4-d]піримідину з похідними 2амінофенолу формули (XXVIII), одержуючи проміжні сполуки формули (XXIX). Потім піримідо[5,4-d]піримідин формули (XXIX) амінуюють, використовуючи амінуючий спирт (XXX), у відомих в даній галузі умовах з наступним замиканням кільця в умовах Міцунобу, одержуючи необхідні сполуки формули (I'''). Альтернативно, у випадку сполук формули (І), де -X 1-1- являє собою -NR11-, і а1-а2=а3-а4 являє собою N-CH=CH-CH, дані сполуки одержують сполученням відомих 4,6-дихлор-(XXVIF) з похідними 2-амінофенолу формули (XXVIII), одержуючи проміжні сполуки формули (XXIX'). Потім піридо[3,2-d]піримідин формули (XXIX') амінують, використовуючи амінуючий спирт (XXX), у відомих в даній галузі умовах з наступним замиканням кільця в умовах Міцунобу, одержуючи необхідні сполуки формули (І"") (схема 10). При необхідності або бажанні можна здійснити одну або більше наступних додаткових стадій: (і) зняття будь-якої захисної групи, що залишилась(груп), (іі) перетворення сполуки формули (І) або його захищеної форми в додаткову сполуку формули (І) або його захищену форму, (ііі) перетворення сполуки формули (І) або його захищеної форми в N-Оксид, сіль, четвертинний амін або сольват сполуки формули (І) або їх за хищену форму, (iv) перетворення N-Оксиду, солі, четвертинного аміну або сольвату сполуки формули (І) або його захищеної форми в сполуку формули (І) або його захищену форму, (v) перетворення N-оксиду, солі, четвертинного аміну або сольвату сполуки формули (І) або його захищеної форми в інший N-оксид, фармаце 33 83881 втично прийнятну адитивную сіль, четвертинний амін або сольват сполуки формули (І) або його захищену форму, (vi) у випадку, коли сполука формули (І) одержують у вигляді суміші (R) і (S) енантіомеров, поділ даної суміші для одержання необхідного енантіомера. Сполуки формули (І), їх N-оксиди, адитивні солі, четвертинні аміни й стереохімічні ізомерні форми можна перевести в інші сполуки відповідно до даного винаходу за допомогою відомих у даній галузі методик. Фахівцям у даній галузі буде зрозуміло, що в описані вище способах для функціональних груп проміжних сполук може знадобитися блокування за допомогою захисних груп. Функціональні групи, які бажано захистити, включають гідрокси, аміно та карбонову кислоту. Придатні захисні групи для гідроксилу включають тріалкілсилільні групи (наприклад, третбутилдиметилсилільну, третбутилди фенілсилільну або триметилсилільну), бензильну і тетрагідропіранільну. Придатні захисні групи для аміно включають третбутоксикарбонільну або бензилоксикарбонільну. Придатні захисні групи для карбонової кислоти включають С (1-6)алкіловий або бензиловий ефіри. Захист або зняття захисту з функціональних груп можна проводити до або після стадії реакції. Крім того, N-атоми в сполуках формули (І) можна метилювати за допомогою відомих у даній галузі методів з використанням СН 3-І придатному розчиннику, наприклад, такому як 2-пропанон, тетрагідрофуран або диметилформамід. Сполуки формули (І) можна також перетворювати друг у друга по відомим у даній галузі методикам перетворення функціональних груп, деякі приклади яких згадані нижче. Сполуки формули (І) можна також переводити у форми відповідних Nоксидів по відомим у даній галузі методикам трансформації тривалентного атома азоту у форму його N-оксиду. Зазначену реакцію Nокислювання, як правило, можна здійснити взаємодією вихідної сполуки формули (І) з феніл-2(фенілсульфоніл)оксазиридином або з відповідним органічним або неорганічним пероксидом. Відповідні неорганічні пероксиди включають, наприклад, пероксид водню, пероксиди лужних або лужноземельних задачалів, наприклад, пероксид натрію, пероксид калію; відповідні органічні пероксиди можуть включати пероксикислоти, наприклад, такі як надбензойна кислота або галогензаміщена надбензойна кислота, наприклад, 3хлорнадбензойная кислота, пероксоалканові кислоти, наприклад, пероксооцтова кислота, алкілгідропероксиди, наприклад, трет-бутилгідропероксид. Придатними розчинниками є, наприклад, вода, нижчі алканоли, наприклад, етанол тощо, вуглеводні, наприклад, толуол, кетони, наприклад, 2бутанон, галогензамівщені вуглеводні, наприклад, дихлорзадачан, і суміші подібних розчинників. Стереохімічно чисті ізомерні форми сполук формули (І) можна одержати за допомогою відомих у даній галузі методів. Діастереомери можна розділити фізичними методами, такими як дробова кри 34 сталізація, і хроматографічними методами, наприклад, протиточним розподілом, рідинною хроматографією і т.д. Деякі сполуки формули (І) і деякі проміжні сполуки даного винаходу можуть містити асиметричний атом вуглецю. Стереохімічно чисті ізомерні форми зазначених сполук і зазначених проміжних сполук можна одержати при застосуванні відомих у даній галузі методів. Наприклад, діастереомери можна розділити фізичними методами, такими як дробова кристалізація, і хроматографічними методами, наприклад, протиточним розподілом, рідинною хроматографією й подібними методами. Енантіомери можна виділити з рацемічних сумішей, переводячи спочатку зазначені рацемічні суміші в суміші діастереомерних солей або сполук за допомогою підходящих поділяючих агентів, наприклад, таких як хіральні кислоти, потім фізично розділяючи зазначені суміші діастереомерних солей або сполук, наприклад, дробовою кристалізацією або хроматографічними методами, наприклад, протиточним розподілом, рідинною хроматографією й подібними методами, і, нарешті, переводячи зазначені розділені діастереомерні солі або сполуки у відповідні енантіомери. Стереохімічно чисті ізомерні форми можна також одержати із чистих стереохімічних ізомерних форм відповідних проміжних сполук і вихідних речовин за умови, що проміжні реакції протікають стереоспецифічно. Альтернативний метод поділу енантіомерних форм сполук формули (І) включає рідинну хроматографію, зокрема, рідинну хроматографію з використанням хіральної нерухливої фази. Деякі проміжні сполуки й вихідні сполуки, використовувані в наведені вище методиках реакції, є описаними сполуками й можуть бути комерційно доступні або їх можна одержати згідно з відомими у даній галузі методикам. Однак при синтезі сполук формули (І) у справжньому винаході пропонуються проміжні сполуки формули (III) їх фармацевтично прийнятні адитивні солі й стереохімічні ізомерні форми, де V являє собою водень або захисну гр упу, переважно обрану із групи, що включає метилкарбоніл, трет-бутил, метил, етил, бензил або тріалкілсиліл, Y являє собою –С3-9алкіл-, -С3-9алкенил-, -С113 5алкілокси-С 1-5алкіл, -С 1-5алкіл-NR -С 1-5алкіл-, -С 114 -С1-5алкіл-СО-NR15-С15алкіл-NR -СО-С 1-5алкіл-, алкіл, -С1-6алкіл-CO-NH-, -С1-6алкіл-NH-CO-, -С15 7алкіл-СО-, -С 1-6алкіл-СО-С 1-6алкіл-, X2 являє собою прямий зв'язок, -О-, -О-С112 12 2алкіл-, CO, -СО-С 1-2алкіл-, NR , -NR - С 1-2алкіл-, -СН2-, -O-N=CH- або С 1-2алкіл, R1 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, форміл, С1-6алкілокси-, С1-6алкіл-, С16алкілокси-, заміщену галогеном, С 1-6алкіл-, заміщений гідрокси або галогеном, і R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, гідроксикарбоніл-, Het16-карбоніл-, С1 35 4алкілоксикарбоніл-, 83881 С1-4алкілкарбоніл-, амінокарбоніл-, моно- або ди(С 1-4алкіл)амінокарбоніл-, Het1, форміл, С1-4алкіл-, С2-6алкініл-, С3-6Диклоалкіл-, С35 1 6циклоалкілокси-, С 1-6алкілокси-, Аr , Ar -окси, дигідроксиборан, С1-6алкілокси-, заміщений галогеном, С1-4алкіл-, заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з галогену, гідрокси або NR5R6, С1-4алкілкарбоніл-, де зазначений С 1-4алкіл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси або С 1-4алкілокси-, R5 і R6, кожний незалежно вибраний з водню або С1-4алкілу, R12 являє собою водень, С1-4алкіл, С1Het17, Het18-С1-4алкіл-, С24алкілоксикарбоніл, 10 4алкенілкарбоніл-, необов'язково заміщений Неt С1-4алкілумінокарбонілом-, С2-4алкенілсульфоніл-, С1-4алкілокси-С 1-4алкіл- або феніл, необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С1-4алкілокси-, R13 являє собою водень, С1-4алкіл-, Het13, 14 Het -С1-4алкіл- або феніл, необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з водню, гідрокси, аміно або С1-4алкілокси-, R14 і R15, кожний незалежно обрані з водню, С1-4алкілу, Het15-С1-4aлкілу- або С1-4алкілоксиС 14алкілу, Het1 являє собою гетероцикл, вибраний з піперидинілу, морфолінілу, піперазинілу, фуранілу, піразолілу, діоксоланілу, тіазолілу, оксазолілу, імідазолілу, ізоксазолілу, оксадіазолілу, піридинілу або піролідинілу, де зазначений Het1 необов'язково заміщений аміно, С1-4алкілом, гідрокси-С 1фенілом, феніл-С 1-4алкілом-, С14алкілом-, моноабо ди(С14алкілокси-С 1-4алкілом, 4алкіл)аміно- або амінокарбонілом-, Het13 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідрокси-С 14алкілу-, С 1-4алкілокси- С 1-4алкілу або полігідроксиС1-4алкілу, Het14 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, С36циклоалкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, С 1-4алкілокси-С 14алкілу або полігідрокси-С 1-4алкілу, Het15 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, С36циклоалкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, С 1-4алкілокси-С 14алкілу або полігідрокси-С 1-4алкілу, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу, 1,3,2 36 діоксаборолану або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілу, і Het17 являє собою гетероцикл, вибраний з піролідинілу або піперидинілу, де зазначений гетероцикл необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідрокси-С 14алкілу-, С 1-4алкілокси-С 1-4алкілу або полігідроксиС1-4алкілу, Het18 і Het19, кожний незалежно являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піролідинілу, піперазинілу або піперидинілу, де зазначені Het18 і Het19 необов'язково заміщені одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С1-4алкілу, С3-6циклоалкілу, гідрокси-С 1-4алкілу-, С14алкілоксиС 1-4алкілу або полігідрокси-С 1-4алкілу, Аr1 , Аr 2, Аr 3, Аr4 і Аr5, кожний незалежно являють собою феніл, необов'язково заміщений ціано, С1-4алкілсульфоніл-, С1-4алкілсульфонілуміно-, аміносульфонілуміно-, гідрокси-С 1-4алкілом, аміносульфонілом-, гідрокси-, С1-4алкілокси- або С 14алкілом. Зокрема, проміжні сполуки формули (III), для яких виконується одне або більше з наступних обмежень: і) Y являє собою –С3-9алкіл-, - С1-5алкілокси-С 113 5алкіл, -С 1-3алкіл-NR -С 1-5алкіл-, - С 1-6алкіл-NHCO-, іі) X2 являє собою прямий зв'язок, О, -О- С112 12 2алкіл-, NR , -NR -С 1-2aлкіл-, -СН 2-, -О-N=CH- або С1-2алкіл, ііі) R1 являє собою водень, ціано, галоген або гідрокси, переважно, галоген, iv) R являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси, гідроксикарбоніл-, С1-4алкілоксикарбоніл-, Неt16-карбоніл-, С1-4алкіл-, С2-6алкініл-, Аr5 або Het1; у додатковому варіанті здійснення R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідрокси або Аr5, v) R12 являє собою водень, С С1-4алкіл або С14алкілоксикарбоніл, vi) R13 являє собою Het14-С1-4алкіл-, зокрема, морфолініл-С 1-4алкіл-, vii) Het1 являє собою тіазоліл, необов'язково заміщений аміно, С1-4алкілом, гідрокси-С 1фенілом, феніл-С 1-4алкілом-, С14алкілом-, моноабо ди(С14алкілокси-С 1-4алкілом, 4алкіл)аміно- або амінокарбонілом, viii) Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з піперидинілу або піролідинілу. Крім того, задачею даного винаходу є надання застосування проміжної сполуки формули (III) у синтезі макроциклічного інгібітору кінази, наприклад, такого як сполука формули (І). Сполуки формули (І) і проміжні сполуки формули (XXXI) даного винаходу корисні, оскільки вони мають фармакологічні властивості. Отже, вони можуть бути використані як лікарські засоби. Відповідно, у наступному аспекті даний винахід стосується до проміжних сполук формули (XXXI) 37 83881 формам їх N-Оксидів, фармацевтично прийнятним адитивним солям і стереохімічним ізомерним формам, де а1-а2=а3-а являє собою двовалентний радикал, вибраний з N-CH=CH-CH або N-CH=N-CH, Y являє собою -С3-9алкіл-, -С1-5алкіл-NR13-С15алкіл-, -С 1-6алкіл-NH-CO- або -C-NH-С 1-6алкіл-, R1 являє собою водень або галоген, R2 являє собою водень, ціано, галоген, гідроксикарбоніл, С1-4алкілоксикарбоніл-, Het16-карбоніл або Аr5, R4 являє собою гідрокси, С1-4алкілокси-, Аr4-С14 являє собою С 1-4алкілокси-, 4алкілокси- або R заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними із С 1-4алкілоксиабо Het2-, R11 являє собою водень, R13 являє собою Het14-С1-4алкіл-, зокрема, морфолініл-С 1-4алкіл-, Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу, піперазинілу, піперидинілу або піролідинілу, де зазначений Het2 необов'язково заміщений одним або, де можливо, двома або більше замісниками, вибраними з гідрокси, аміно або С1-4алкілу-; у наступному варіанті здійснення Het2 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піперидинілу, необов'язково заміщених С 1-4алкілом-, переважно, метилом, Het14 являє собою морфолініл, Het16 являє собою гетероцикл, вибраний з морфолінілу або піролідинілу, Аr4 являє собою феніл, Аr3 являє собою феніл, необов'язково заміщений ціано; а також застосування проміжної сполуки формули (XXXI) при синтезі макроциклічного інгібітору кінази, наприклад, такого як сполуки формули (І). Як описано нижче в експериментальній частині, ефект інгібування росту та противопухлинна активність даних сполук і деяких проміжних сполук була показана in vitro, за допомогою ферментних аналізів на рецепторній тирозинкіназі EGFR. В альтернативному аналізі ефект інгібування росту сполуками випробовували на клітинній лінії карциноми яєчників SKOV3 за допомогою відомих у даній галузі аналізів на цитотоксичность, таких як LIVE/DEAD (Molecular Probes) або МТТ. Відповідно, у даному винаході пропонуються сполуки формули (І) і проміжні сполуки формули (XXXI) і їх фармацевтично прийнятні N-Оксиди, адитивні солі, четвертинні аміни й стереохіхічні ізомерні форми для застосування в терапії. Більш конкретно, для лікування або попередження захворювань, опосередковуваних проліферацією клітин. Сполуки формули (І), проміжні сполуки формули (XXXI) і їх фармацевтично прийнятні Nоксиди, адитивні солі, четвертинні аміни й стереохімічні ізомерні форми можна надалі називати сполуками відповідно до винаходу. 38 Порушення, при яких сполуки відповідно до винаходу особливо корисні, являють собою атеросклероз, рестеноз, рак і ускладнення при діабеті, наприклад, ретинопатію. У світлі застосовності сполук відповідно до винаходу наданий спосіб лікування порушення, пов'язаного із проліферацією клітин, такого як атеросклероз, рестеноз і рак, при цьому даний спосіб включає введення тварині, що має потребу в подібному лікуванні, наприклад, ссавцеві, включаючи людину, що страждає на захворювання, пов'язане із проліферацією клітин, терапевтично ефективного кількості сполуки відповідно до даного винаходу. Зазначений спосіб включає системне або місцеве введення ефективної кількості сполуки відповідно до даного винаходу тварині, включаючи людини. Фахівцеві в даній галузі буде зрозуміло, що терапевтично ефективна кількість інгібіторів EGFR сьогодення винаходу являє собою кількість, достатнє для того, щоб викликати ефект інгібування росту, і що дана кількість змінюється, крім іншого, залежно від розміру, типу неоплазії, концентрації сполуки в терапевтичному препараті й стану пацієнта. Як правило, кількість інгібітору EGFR для введення як терапевтичного агента для лікування порушення проліферації клітин, такого як атеросклероз, рестеноз і рак, буде визначатися від випадку до випадку лікарем. Як правило, придатною дозою є доза, що приводить до концентрації інгібітору EGFR на ділянці лікування в інтервалі від 0,5нм до 200мкм, і звичайно від 5мкм до 10мкм. Для досягнення даних лікувальних концентрацій пацієнтові, що потребує лікування, імовірно, будуть уводити від 0,01мг/кг до 300мг/кг маси тілу, зокрема, від 10 мг/кг до 100 мг/кг маси тілу. Як вказувалося вище, наведені вище кількості можуть змінюватися залежно від конкретного випадку. У даних способах лікування зі сполук відповідно до винаходу переважно готовлять лікарські препарати до введення. Як описано нижче, придатні фармацевтичні препарати виготовляють по відомих методиках з використанням добре відомих і легкодоступних інгредієнтів. Завдяки високому ступеню селективності як інгібітори EGFR, сполуки формули (І) і проміжні сполуки формули (XXXI), вказані вище, також корисні при міченні або ідентифікації домена кінази в тирозинкіназних рецепторах. Із цією задачею в сполуки даного винаходу можна ввести мітку, зокрема, заміняючи, частково або повністю, один або більше атомів у молекулі на їхні радіоактивні ізотопи. Прикладами мічених сполук, що представляють інтерес, є сполуки, які містять, щонайменше, один атом галогену, що є радіоактивним ізотопом йоду, брому або фтору, або такі сполуки, які містять, щонайменше, один атом С або атом тритію. Одну з особливих гр уп становлять такі сполуки формули (І) і проміжні сполуки формули (XXXI), де R1 є радіоактивним атомом галогену. У принципі, будь-яка сполука відповідно до винаходу, що містить атом галогену, схильно до радіоактивного мечению шляхом заміни атома галогену підходящим ізотопом. Придатними радіоізотопами галоге 39 83881 ну для цієї мети є радіоактивні атоми йоду, наприклад, 122І, 123 І, 125 І, 131І, радіоактивні атоми брому, наприклад, 75Вr, 76Вr, 77Вr і 82Вr і радіоактивні атоми фтору, наприклад, 18F. Введення радіоактивного атома галогену можна здійснити за допомогою підходящої реакції заміщення або при використанні будь-якої описаної вище методики одержання галогенвмісного похідного формули (І). Іншою цікавою формою введення радіоактивної мітки є заміна атома вуглецю атомом 11С або заміна атома водню атомом тритію. Отже, зазначені мічені радіоактивними ізотопами сполуки відповідно до даного винаходу можна використовувати в способі специфічного маркування сайтів рецепторів у біологічному матеріалі. Зазначений спосіб включає стадії (а) введення в сполуку відповідно до винаходу радіоактивної мітки, (b) введення даної міченої сполуки в біологічний матеріал і потім (с) визначення емісії від даної міченої сполуки. Мається на увазі, що термін «біологічний матеріал» включає будь-який вид матеріалу, що має біологічну природу. Більш конкретно, даний термін стосується до зразків тканин, плазмі або рідинам організму, але також до тварин, особливо до теплокровних тварин, або частинам тварин, таким як органи. При використанні в аналізах in vivo, мічені радіоактивним ізотопом сполуки вводять тварині у вигляді відповідної композиції й визначають місце розташування зазначених радіоактивних сполук за допомогою методів відображення, наприклад, таких як комп'ютеризована томографія однопротонної емісії (SPECT) або томографія позитронної емісії (PET) і подібні. При цьому можна визначити розподіл сайтів конкретного рецептора усередині організму, і органи, що містять сайти зазначеного рецептора, можна візуалізувати за допомогою наведених вище методик відображення. Спосіб відображення органа за допомогою введення міченого радіоактивним ізотопом сполуки формули (І) і визначення емісії від цієї радіоактивної сполуки також становить частину даного винаходу. У ще одному аспекті даний винахід пропонує застосування сполук відповідно до винаходу для одержання лікарського засобу для лікування кожного із зазначених вище порушень або показань, пов'язаних із проліферацією клітин. Кількість сполуки відповідно до даного винаходу, називаного в даному описі активним інгредієнтом, необхідне для досягнення терапевтичного ефекту, безсумнівно, буде змінюватися залежно від конкретної сполуки, способу введення, віку й стану реципієнта, і конкретного порушення або захворювання, що підлягає лікуванню. Придатна денна доза може становити від 0,01мг/кг до 300мг/кг маси тілу, зокрема, від 10мг/кг до 100мг/кг маси тілу. Спосіб лікування може також включати введення активного інгредієнта в режимі від одного до чотирьох прийомів за день. Незважаючи на те, що активний інгредієнт можна вводити сам по собі, переважно надати його у формі фармацевтичної композиції. Відповідно, у даному винаході пропонується також фармацев 40 тична композиція, що містить сполуку відповідно до даного винаходу, поряд з фармацевтично прийнятним носієм або розріджувачем. Носій або розріджувач повинні бути «прийнятними» у змісті сумісності з іншими інгредієнтами даної композиції й не заподіювати шкоди їхньому реципієнтові. Фармацевтичні композиції даного винаходу можна одержати будь-яким способом, добре відомим в галузі фармацевтики, наприклад, за допомогою таких способів, які описані в [Gennaro et al. Remington's Pharmaceutical Sciences (18 th ed., Mack Publishing Company, 1990, див. особливо Part 8: Pharmaceutical preparations and their Manufacture)]. Терапевтично активна кількість конкретної сполуки у формі основи або адитивної солі, як активний інгредієнт з'єднують шляхом ретельного змішування з фармацевтично прийнятним носієм, що може приймати найрізноманітніші форми залежно від форми препарату, бажаного для введення. Бажано, щоб дані фармацевтичні композиції мали вигляд одиничних дозованих форм, переважно, для системного введення, такого як пероральне, підшкірне або парентеральне введення, або місцевого введення, такого як шляхом інгаляції, назального спрея, очних крапель або за допомогою крему, гелю, шампуню й подібні. Наприклад, при одержанні композицій у вигляді пероральної дозованої форми можна використовувати кожне зі звичайних фармацевтичних середовищ, наприклад, таку як вода, гліколі, олії, спирти й подібні у випадку пероральних рідких композицій, таких як суспензії, сиропи, еліксири й розчини або тверді носії, такі як крохмалі, цукри, каолін, що змазують речовини, що зв'язують речовини, що розпушують агенти й подібні у випадку порошків, пігулок, капсул і таблеток. Внаслідок простоти введення, таблетки й капсули являють собою найбільш кращу пероральну разову дозовану форму, у випадку якої, мабуть, використовують тверді фармацевтичні носії. Для парентеральних композицій носій звичайно включає стерильну воду, принаймні, здебільшого, хоча може містити інші інгредієнти, наприклад, для підвищення розчинності. Наприклад, можна приготувати розчини для ін'єкцій, у яких носій включає фізіологічний розчин, розчин глюкози або суміш фізіологічного розчину й розчину глюкози. Крім того, можна приготувати розчини для ін'єкцій, у яких можуть бути використані відповідні рідкі носії, суспендуючі агенти й подібні. У випадку композицій, що підходять для підшкірного введення носій необов'язково містить агент, що підвищує проникнення і/або придатний змочувальний агент, необов'язково з'єднаний з придатними добавками будь-якої природи в незначних пропорціях, при цьому дані добавки не роблять якого-небудь значного шкідливого впливу на шкіру. Зазначені добавки можуть полегшува ти нанесення на шкіру і/або можуть виявитися корисними для готування бажаних композицій. Дані композиції можна вводити різними способами, наприклад, у вигляді трансдермального пластиру, у вигляді плями, яку наносять, або у вигляді мазі. Найкраще виготовляти препарати із зазначених вище фармацевтичних композицій у вигляді разових дозованих форм для простоти введення й 41 83881 рівномірності дозування. Зазначена в даному описі й формулі винаходу разова дозована форма стосується до фізично дискретних одиниць, придатних як разові дози, при цьому кожна одиниця містить заздалегідь певну кількість активного інгредієнта, розрахованого таким чином, щоб одержати бажаний терапевтичний ефект, у сполученні з необхідним фармацевтичним носієм. Прикладами подібних разових дозованих форм є таблетки (включаючи таблетки з насічкою або з покриттям), капсули, порошки в пакетиках, пастилки, розчини для ін'єкцій або суспензії, чайні ложки лікарського засобу, столові ложки лікарського засобу й подібні, і їх окремі множини. Експериментальна частина Тут і далі термін «ADDP» означає 1,1'(азодикарбоніл)биспіперидин, «ДМФА» означає N,N-диметилформамід, «ТГФ» означає тетрагідрофуран, «ДМСО» означає диметилсульфоксид. А. Одержання проміжних сполук Приклад 1А a) Одержання хлор-2-[(6-хлорпіридо[3,2d]піримідин-4-іл)аміно]фенолу (проміжна сполука 1) Суміш 4,6-дихлорпіридо[3,2-d]піримідину (0,00255моль) і 2-амінофенолу (0,00446моль) в ізопропанолі (30мол) перемішували при 50°С протягом 2год. 30хв, потім доводили до кімнатної температури й упарювали до сухого стану. Залишок розчиняли в ефірі, фільтрували й сушили, одержуючи 1г (100%) проміжної сполуки 1. b) Одержання хлор-2-[[6-6-[(6гідроксигексил)аміно]піридо[3,2-d]піримідин-4ил]аміно]фенолу (проміжна сполука 2) Суміш проміжної сполуки 1 (0,00255моль) і 1гексанолу (0,0255моль) перемішували при 100°С протягом 3год., потім доводили до кімнатної температури. Залишок очищали хроматографією на силікагелі (елюент: DCM/MeOH/NH4 OH 97/3/0,1; 70-200мкм), одержуючи 0,71г (72%) проміжної сполуки 2, температура плавлення 260°С. Приклад А2 Одержання хлор-2-[[6-6-[(4гідроксибутил)аміно]піридо[3,2-d]піримідин-4ил]аміно]фенолу (проміжна сполука 3) Суміш проміжної сполуки 1 (0,0013моль) і 1бутанолу (0 ,026моль) перемішували при 100°С протягом 4год., потім доводили до кімнатної температури і гідролізували насиченим розчином хлориду натрію. Суміш екстрагували DCM, декантували, сушили над MgSO4, фільтрували й випарювали розчинник до сухого стану. Залишок (0,5г) очищали колонковою хроматографією на силікагелі (елюент: DCM/MeOH/NH4 OH 95/5/0,1; 70-200мкм). Залишок (81мг, 17%) кристалізували з ацетонітрилу й діетилового ефіру. Осад фільтрували й сушили, одержуючи 69мг (15%) проміжної сполуки 3, температура плавлення 227°С. Приклад A3 Одержання хлор-2-[[6-6-[(5гідроксипентил)аміно]піридо[3,2-d]піримідин-4ил]аміно]фенолу (проміжна сполука 4) Суміш проміжної сполуки 1 (0,0013моль) і 1пентанолу (0,0195моль) перемішували при 100°С протягом 4год., потім доводили до кімнатної тем 42 ператури і гідролізували насиченим розчином хлориду натрію. Суміш екстрагували DCM, декантували, сушили над MgSO4, фільтрували й випарювали розчинник до сухого стану. Залишок (0,45г) очищали колонковою хроматографією на силікагелі (елюент: DСМ/Ме ОН/МН 4ОН 95/5/0,1; 70-200мкм). Залишок (66мг, 14%) кристалізували з ацетонітрилу і діетилового ефіру. Осад фільтрували й сушили, одержуючи 59мг (12%) проміжної сполуки 4, температура плавлення 240°С. Приклад А4 А) Одержання хлор-2-[[6-6(метилтіо)піримідо[5,4-d]піримідин-4ил]аміно]фенолу (проміжна сполука 5) Суміш хлор-2-(метилтіо)піримідо[5,4d]піримідину (0,0047моль) і 4-хлорфенолу (0,0094моль) у діоксані (5мол) перемішували при 80°С протягом 1 години, потім охолоджували до кімнатної температури, осад відфільтровували, промивали водою, потім діетиловим ефіром і сушили у вакуумі, одержуючи 1,2г (80%) проміжної сполуки 5. b) Одержання хлор-2-[[6-6-[(6гідроксигексил)аміно]піримідо[5,4-d]піримідин-4ил]аміно]фенолу (проміжна сполука 6) Суміш проміжної сполуки 1 (0,00172моль) в 1гексанолі (0,0022моль) розплавляли при 100°С протягом 8ч. Залишок очищали колонковою хроматографією на силікагелі (елюент: CH2CI2/CH3OH/NH4OH 97/3/0,1; 35-70мкм), одержуючи 0,170г твердої речовини. Додавали ефір. Осад відфільтровували й сушили у вакуумі, одержуючи 135мг (20%) проміжної сполуки (6). Приклад А5 a) Одержання 4, 6-дихлорпіридо[3,2d]піримідину (проміжна сполука 7) До суміші 6-хлорпіридо[3,2-d]піримідин-4(1Н)ону [171178-33-9] (0,00275моль) і тіонілхлориду (0,179моль) додавали ДМФА (3 краплі). Реакційну суміш перемішували і кип'ятили (при 80°С) протягом 90 хвилин. Розчинник випарювали. Додавали небагато дихлорзадачану і випарювали розчинник. Залишок розчиняли в дихлорзадачані. Органічний розчин промивали насиченим водяним розчином К2СО3, потім сушили (MgSO4), фільтрували й випарювали розчинник, одержуючи 0,49 мг (89%) проміжної сполуки (7). (ВЕРХ: 85% ч). b) Одержання етилового ефіру 4-4-[2-(6хлорпіридо[3,2-d]піримідин-4ілуміно)фенокси]масляної кислоти (проміжна сполука 8) Проміжну сполуку (7) (0,00245моль) розчиняли в 2-пропанолі (20мол) (не дуже розчинна). Додавали етиловий ефір 4-4-(2-амінофенокси)масляної кислоти (0,00416моль), з наступним додаванням N,N-діетилтанаміну (0,00490моль). Реакційну суміш перемішували й кип'ятили зі зворотним холодильником протягом ночі. Потім реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і випарювали розчинник. Залишок розчиняли в діетиловому ефірі. Осад відфільтровували й сушили (насос), одержуючи 1,48г фракції (1) (зеленувата тверда речовина, 92% год по ВЕРХ-МС, є присутнім деяка кількість вихідної сполуки В). Дану фракцію (1) 43 83881 очищали, як описано нижче. Реакцію повторювали. Проміжну сполуку (7) (0,0055моль) розчиняли в 2-пропанолі (40мол) (не дуже розчинна). Додавали етиловий ефір 4-4-(2-амінофенокси)масляної кислоти (0,00935моль), з наступним додаванням N,N-діетилетанаміну (0,0110моль). Реакційну суміш перемішували і кип'ятили зі зворотним холодильником протягом ночі. Потім реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури й випарювали розчинник. Залишок поєднували із фракцією (1) і піддавали колонковій флеш-хроматографії на силікагелі (елюент: н-гексан/ЕtOАс 3/1). Фракції продукту збирали й випарювали розчинник, одержуючи 3,04г проміжноої сполуки (8) (зеленувата тверда речовина з кількісним виходом, яку використовували на наступній стадії реакції без додаткового очищення). c) Одержання етилового ефіру 4-4-{2-[6-6-(3трет-бутоксикарбонілумінопропілуміно)піридо[3,2d]піримідин-4-ілуміно]фенокси} масляної кислоти (проміжна сполука 9) Проміжну сполуку (8) (0,00026моль) і 1,1диметилетиловий ефір (3амінопропіл)карбамінової кислоти (0,00288моль) змішували протягом 3 годин при 100°С у закритому реакторі, одержуючи фракцію (1) (57% год по ВЕРХ+35% аміду). Фракцію (1) очищали, як описано нижче. Реакцію повторювали. Проміжну сполуку (8) (0,00026моль) і 1,1диметилетиловий ефір (3амінопропіл)карбамінової кислоти (0,00288моль) перемішували протягом 2,5 годин при 100°С у відкритій реакційній колбі (не в закритому реакторі, як описано вище). Суміш поєднували із фракцією (1). Очищали колонковою флеш-хроматографією на силікагелі (елюент: н-гексан/ЕtOАс 3/1). Фракції продукту збирали й випарювали розчинник, одержуючи проміжну сполуку (9) (ВЕРХ: 92% ч). d) Одержання етилового ефіру 4-4-{2-[6-6-(3амінопропілуміно)піридо[3,2-d]піримідин-4ілуміно]фенокси}масляної кислоти (проміжна сполука 10) Проміжну сполуку (9) (0,00019моль) розчиняли в дихлорзадачані (4,00мол). Додавали трифтороцтову кислоту (0,05192моль) і перемішували реакційну суміш протягом 2 годин при кімнатній температурі. Розчинник і кислоту, що залишилася, випарювали на роторному випарнику. Отриманий залишок (масло) сушили (високовакуумний насос), одержуючи проміжну сполуку (10) (ВЕРХ: 93% год; кількісний вихід; використовували на наступній стадії реакції без додаткового очищення). є) Одержання 4-4-{2-[6-6-(3амінопропілуміно)піридо[3,2-d]піримідин-4ілуміно]фенокси}масляної кислоти (проміжна сполука 11) Проміжну сполуку (10) (0,00019моль, 1екв.) розчиняли в тетрагідрофурані (8,00мол). Додавали воду (1,00мол). Додавали моногідрат гідроксиду літію (0,0019моль) у вигляді твердої речовини. Додавали ще моногідрат гідроксиду літію до досягнення лужного рН (до цих пор він був кислим через залишки CF3COOH). Реакційну суміш перемішували протягом 2 днів при 65°С. Розчинник 44 випарювали на роторному випарнику, одержуючи проміжну сполуку (11) (ВЕРХ: 78% год; кількісний вихід; використовували на наступній стадії реакції без додаткового очищення). Приклад А6 a) Одержання 6-фторпіридо[3,4-d]тримідину (проміжна сполука 12) До суміші фтор-3Н-піридо[3,4-d]піримідин-4ону (0,00605моль) і тіонілхлориду (0,39моль) додавали ДМФА (3 краплі). Реакційну суміш перемішували й кип'ятили (при 80°С протягом 7 днів. Розчинник випарювали, одержуючи 1,254г проміжної сполуки (12) (кількісний вихід неочищеного продукту; використовували на наступній стадії реакції без додаткового очищення). b) Одержання етилового ефіру 4-4-[2-(6фторпіридо[3,4-d]піримідин-4ілуміно]фенокси]масляної кислоти (проміжна сполука 13) Проміжнву сполуку (12) (0,00605моль) розчиняли в 2-пропанолі (40мол). Додавали гідрохлорид етилового ефіру 4-4-(2-амінофенокси)масляної кислоти [112290-16-1] (0,01028моль), потім додавали N,N-діетиленатамін (0,01210моль). Реакційну суміш перемішували й кип'ятили протягом ночі. Потім реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури й випарювали розчинник. Залишок очищали колонклвлю флеш-хроматографією на силікагелі (елюент: н-гексан/EtOAc 3/1). Фракції продукту збирали й випарювали розчинник, одержуючи 0,922 г проміжної сполуки (13) (вихід 41% по двох стадіях; жовтувата тверда речовина; 97% год по ВЕРХ). c) Одержання етилового ефіру 4-4-{2-[6-6-(3трет-бутоксикарбонілумінопропілуміно)піридо[3,4d]піримідин-4-ілуміно]фенокси}масляної кислоти (проміжна сполука 14) Проміжну сполуку (13) (0,00027моль) розчиняли в ДМСО (по потребі) у реакторі. Додавали 1,1диметилетиловий ефір (3амінопропіл)карбамінової кислоти [75178-96-0] (0,07 мол), потім N-етил-N-(1-метилетил)-2пропанамін [7087-68-5] (0,10мол). Реактор закривали й нагрівали реакційну суміш протягом 7 днів при 80°С. Реакційну суміш виливали у воду й тричі екстрагували продукт дихлорзадачаном. Об'єднані органічні шари сушили (MgSO4), фільтрували й випарювали розчинник, одержуючи фракцію 1 проміжної сполуки (14). Дві інші фракції проміжної сполуки 14 одержували в такий спосіб: Проміжну сполуку (13) (0,00027моль) і 1, 1диметилетиловий ефір (3амінопропіл)карбамінової кислоти [75178-96-0] (0,00299моль) змішували в (закритому) реакторі й нагрівали при 100°С протягом 3 годин, одержуючи фракцію 2 проміжної сполуки (14). Проміжну сполуку (13) (0,00008моль) і 1,1диметилетиловий ефір (3амінопропіл)карбамінової кислоти [75178-96-0] (0,0009моль) змішували у відкритій реакційній колбі й нагрівали при 80°С протягом 3 днів, одержуючи фракцію 3 проміжної сполуки (14). 45 83881 Фракції 1, 2 і 3 проміжної сполуки 14 поєднували й очищали колонковою флешхроматографією на силікагелі. Проміжну сполуку 14 також одержували в такий спосіб: Проміжну сполуку (13) (0,00027моль) розчиняли в ДМФА (3мол). Додавали 1,1диметилетиловий ефір (3амінопропіл)карбамінової кислоти [75178-96-0] (0,00040моль) і карбонат цезію (0,00135моль) і перемішували реакційну суміш протягом 4 годин при 100°С, потім протягом ночі при 115°С. Надлишок карбонату цезію видаляли фільтруванням. Фільтрат упарювали, одержуючи проміжну сполуку (14). d) Одержання етилового ефіру 4-4-{2-[6-6-(3амінопропілуміно)піридо[3,4-d]піримідин-4ілуміно]фенокси}масляної кислоти (проміжна сполука 15) Проміжну сполуку (14) (0,00055моль) розчиняли в дихлорзадачані (11,00мол). Додавали трифтороцтову кислоту (0,143моль) і перемішували реакційну суміш протягом 2 годин при кімнатній температурі. Розчинник і кислоту, що залишилась, випарювали на роторному випарнику. Отриманий залишок (масло) сушили (високовакуумний насос), одержуючи проміжну сполуку (15) (ВЕРХ: 91% год; кількісний вихід; використовували на наступній стадії реакції без додаткового очищення). є) Одержання 4-4-{2-[6-6-(3амінопропілуміно)піридо[3,4-d]піримідин-4ілуміно]фенокси}масляної кислоти (проміжна сполука 16) Проміжну сполуку (15) (0,00055моль) розчиняли в тетрагідрофурані (16,00мол). Додавали воду (2,00мол). Додавали моногідрат гідроксиду літію (0,0055моль) у вигляді твердої речовини. Додавали ще моногідрат гідроксиду літію до досягнення лужного рН (до цього він був кислим через залишки CF3COOH). Реакційну суміш перемішували протягом ночі при 65°С. Розчинник випарювали на роторному випарнику, одержуючи проміжну сполуку (16) (ВЕРХ: 78% год; кількісний вихід; використовували на наступній стадії реакції без додаткового очищення). Приклад А7 а) Одержання аліл(2-нітробензил)метілуміну (проміжна сполука 17) До розчину 2-нітробензальдегиду (1екв.) в 1,2дихлоретані (207мол) додавали пропен-1-амін (1,1екв.), потім додавали MgSO4 (2 ложки) і перемішували отриманий розчин протягом 2 годин при кімнатній температурі. Додавали NaBH(OAc)3 (3екв.) у вигляді 5 порцій (одна порція в годину) і промивали реакційну суміш К2СО3 . Після екстракції СH2Cl2 шари розділяли. Органічний шар сушили над MgSC4, фільтрували й упарювали, одержуючи проміжну сполуку 17. b) Одержання 2-2-[(аллілметілуміно)метил]-4фтор феніл]аміну (проміжна сполука 18) Розчин нітропохідного проміжної сполуки (17) (1екв.) у розчині Н2О (120мол) і NH4CI (5екв.) при кімнатній температурі розчиняли в толуолі (120мол), потім повільно додавали порошок заліза (5екв.) і реакційну суміш перемішували й кип'ятили зі зворот 46 ним холодильником при 105°С. Одержану неочищену речовину очи щали флеш-хроматографією. Фракції необхідного продукту збирали й випарювали розчинник, одержуючи 4,8г проміжної сполуки (18). c) Одержання {2-2-[(алілметілуміно)метил]-4фтор феніл}-(6-хлорпіридо[3,2-d]піримідин-4ил)аміну (проміжна сполука 19) До розчину 4,6-дихлорпіридо[3,2-d]тримідину (1екв.) в ацетонітрилі (сушили над Аl 2О3) (9мол) додавали триетілумін (3екв.). Виділявся НС1, і реакційну суміш продували N2 протягом від 10 до 15 хвилин. Додавали проміжну сполуку (18) (1,7екв.), потім реакційну суміш перемішували й кип'ятили протягом 5 годин. Після охолодження до кімнатної температури із суміші випадав ясножовтий осад. Продукт збирали й сушили у високому вакуумі, одержуючи бажаний продукт. До маткового шару додавали EtOAc, і потім випадала білу тверда речовина. Після фільтрування фільтрат концентрували й отриманий концентрат очищали фле ш-хроматографією на силікагелі (елюент: гексан/ЕtOАс 9/1). Необхідні фракції збирали й випарювали розчинник, одержуючи бажаний продукт. Збирали обидві фракції необхідного продукту, одержуючи 0,750г проміжної сполуки (19). d) Одержання N алліл-N 4-4-{2[(аллілметілуміно)метил]-4-фторфеніл}піридо[3,2d]піримідин-4,6-діаміну (проміжна сполука 20) Розчин проміжної сполуки (19) (1екв.) в 2пропенілуміні (9,8екв.) нагрівали протягом ночі в запаяній трубці при 100°С, потім отриманий розчин концентрували й сушили у високому вакуумі, одержуючи 0,487г (115%) напівтвердої речовини, що повторно розчиняли в СН 2Сl2 Потім розчин фільтрували й фільтрат знову концентрували, одержуючи 0,412г (100%) проміжної сполуки (20). є) Одержання 9(Е)- фтор-7,8,11,12,13, метил4,6-етандиилиденпіримідо[4,5b][1,4,6,11]бензотетразациклотетрадецину (проміжна сполука 21) Суміш проміжної сполуки (20) і каталізатора Граббса другого покоління (0,2екв.) в СН2Сl2 (7мол) перемішували й кип'ятили протягом 6 годин, потім реакційну суміш перемішували 72 години при кімнатній температурі й знову кип'ятили зі зворотним холодильником. Додавали додаткова кількість сполуки В (20%), потім одержану суміш перемішували й знову кип'ятили зі зворотним холодильником протягом 6 годин. Знову додавали додаткова кількість сполуки В (20%) і знову кип'я тили одержану суміш зі зворотним холодильником протягом ночі. Після концентрування отриманий залишок очищали флеш-хроматографією на силікагелі (елюент: ацетат/гексан 1/1). Збирали бажані фракції й випарювали розчинник, одержуючи 0,025 г (38%) чистої проміжної сполуки (21). В. Одержання сполук Приклад В1 Одержання хлор-8,9,10,11,12, гексагідро7Н,19Н-4,6-етандиилиденпіримідо[4,5b][13,1,4,6]бензоксатріазациклопентадецину (сполука 1) Із двох окремих краплинних лійок розчин трибутилфосфіну (0,00268моль) у ТГФ (20мол) і роз 47 83881 чин ADDP (0,00155моль) у ТГФ (20мол) одночасно повільно додавали до розчину проміжної сполуки 2 (0,00103моль) у ТГФ (20мол) і ДМФА (2мол), охолодженому до 0°С у атмосфері азоту. Реакційну суміш перемішували протягом 4 годин при кімнатній температурі, виливали в 1N розчин водної хлористоводородной кислоти та після 1 години суміш розбавляли DCM. Осад відфільтровували, органічну фазу розподіляли з 10%-ним водяним розчином карбонату калію, сушили (MgSO4) і концентрували у вакуумі. Твердий залишок руйнували ультразвуком у гарячому ізопропаноле, відфільтровували, промивали сухим ефіром і сушили у вакуумі, одержуючи 0,16г (44%) сполуки (1). Приклад В2 Одержання хлор-7,8,9,10,11,12,13, октагідро6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5b][13,1,4,6]бензоксатріазациклопентадецину (сполука 2) Із двох окремих краплинних лійок розчин ADDP (0,00102моль) у ТГФ (2мол) і розчин трибутилфосфина (0,00177моль) у ТГФ (2мол) одночасно повільно додавали до розчину проміжної сполуки 6 (0,000681моль) у ТГФ (10мол) і ДМФА (1,4мол) і перемішували при кімнатній температурі протягом 18 годин. Потім розчин ADDP 48 (0,000340моль) у ТГФ (0,7 мол) і розчин трибутилфосфина (0,000592моль) у ТГФ (0,7мол) одночасно додавали при кімнатній температурі протягом 2 годин. Суміш гідролізовали й осад відфільтровували, промивали водою, потім ізопропанолом і діетиловим ефіром і сушили у вакуумі, одержуючи 0,124г (49%) сполуки (2). температура плавлення >260°С. Приклад В3 Одержання 8,9,10,11,14, гексагідро-7Н,21Н4,6-етандиилиденпіримідо[4.5b][15,1,4,6,10]бензоксатетразациклогептадецин12(13Н)-ону (сполука 3) Гексафторфосфат (1-1-)1[біс(диметилуміно)метилен]-оксид-1Нбензотріазолію) [94790-37-1] (0,00057моль) розчиняли в ДМФА (20мол) і перемішували при кімнатній температурі. Проміжну сполуку (11) (0,00019моль) розчиняли в ДМФА (10мол) і додавали N-eтил-N-(1-метилетил)-2-пропанамін (0,00114моль). Отриманий розчин повільно додавали протягом 2 годин до першого розчину. Яснозелений розчин перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Розчинник (ДМФА) випарювали. Залишок очищали колонковою флешхроматографією, одержуючи сполуку (3). Сполуки, отримані за прикладом В3 фтор-8,9,10,11,13,14,15, октагідро-4,6-етандиілиденпіримідо[4,5-b][1,4,6,10,13]бензопентазациклогексадецин-12(7Н)-он фтор-8,9,10,11,12а,13,14,15,17, декагідро-4,6-етандиілиденпіримідо[4,5-b]-піроло[2,11][1,4,6,10,13]бензопентазациклогексадецин-12(7Н)-он фтор-8,9,10,11,13,14,15, метил-4,6-етандиілиденпіримідо[4,5b][1,4,6,10,13]бензопентазациклогексадецин-12(7Н)-он фтор-7,8,9,10,12,13,14, метил-4, етандиилиден-11Н-піримідо[4,5-b][1,4,6,9,12] бензопентазациклопентадецин-11-он фтор-8,9,10,11,13,14,15, октагідро-13-(2-4,6-етандиілиденпіримідо[4,5-b][1,4,6,10,13]бензопентазациклогексадецин-12(7Н)-он бром-7,8,9,10,11,12.13,14,17, декагідро-4,6-етандиілиденпіримідо[4, 5-b][1,4,6,10,13]бензопентазациклооктадецин-15(16Н)-он хлор-8,9,10,11.12,13,14,15,17, декагідро-4,6-етандиілиденпіримідо[4,5-b][1,4,6,10,14]бензопентазациклооктадецин-16(17Н)-он хлор-8,9,10,11,12,13,14,15,18, декагідро-4, етандиілиден-7Н-піримідо[4,5b][1,4,6,10,14]бензопентазациклононадецин-16(7Н)-он хлор-7,8,9,10,11,12,13,14,17, декагідро-4,6-етандиілиденпіримідо[4,5b][1,4,6,10,13]бензопентазациклооктадецин-15(16Н)-он Приклад В4 Одержання 8,9,10,11,14, гексагідро-7Н,21Н6,4-4-(нітрилометено)піримідо[5,4m][1,6,10,15]бензоксатріазациклогептадецин12(13Н)-ону (сполука 4) Гєксафторфосфат (1-1-)1[біс(диметілуміно)метилен]-оксид-1Нбензотріазолію) [94790-37-1] (0,00165моль) розчиняли в ДМФА (40мол) і перемішували при кімнат Сполука 6 Сполука 7 Сполука 8 Сполука 9 Сполука 10 Сполука 11 Сполука 12 Сполука 13 Сполука 14 ній температурі. Проміжну сполуку (16) (0,00055моль) розчиняли в ДМФА (20мол) і додавали N-етил-N-(1-метилетил)-2-пропанамін (0,0033моль). Отриманий розчин повільно додавали протягом 2 годин до першого розчину. Яснозелений розчин перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Розчинник (ДМФА) випарювали, одержуючи сполуку (4). Сполуки, отримані за прикладом В4 фтор-8,9,10,11,13,14,15, октагідро-6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5-b][1,6,10,13]бензотетразациклогексадецин-12(7Н)-он фтор-8,9,10,11,12а,13,14,15,17, декагідро-6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5-b]піроло[2,11][1,6,10,13]-бензотетразациклогексадецин-12(7Н)-он фтор-8,9,10,11,13,14,15, метил-6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5-b][1,6,10,13]бензотетразациклогексадецин-12(7Н)-он Сполука 15 Сполука 16 Сполука 17 49 83881 50 фтор-7,8,9,10,12,13,14, метил-6,4-4-(нітрилометено)-11Н-піримідо[4,5-b][1,6,9,12]бензотетразациклопентадецин-11-он фтор-8,9,10,11,13,14,15, октагідро-13-(2-метилпропіл)-6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5b][1,6,10,13]-бензотетразациклогексадецин-12(7Н)-он бром-7,8,9,10,11,19,13,14,17, декагідро-6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5-b][1,6,10,13]бензотетразациклооктадецин-15(16Н)-он хлор-8,9,10,11,12,13,14,17, декагідро-6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5-b][1,6,10,14]бензотетразациклооктадецин-16(7Н)-он хлор-8,9,10,11,12,13,14,15,18, декагідро-6,4-4-(нітрилометено)-7Н-піримідо[4,5-b][1,6,10,14]бензотетразациклононадецин-16(17Н)-он хлор-7,8.9.10,11,12,13,14,17, декагідро-6,4-4-(нітрилометено)піримідо[4,5-b][1,6,10,13]бензотетразациклооктадецин-15(16Н)-он Всі інші сполуки можна одержати згідно з даними методиками за умови, що сполуки, де Y являє собою С 1-5алкіл, і Х2/Х1 NH, циклізують в умовах задачатезису із замиканням кільця з використанням каталізатора Граббса другого покоління для дієнів (див. приклад В5 нижче.) Приклад В5 Одержання фтор-7,8,9,10,11,12,13, метил-4,6етандиилиденпіримідо[4,5b][1,4,6,11]бензотетразациклотетрадецину (сполука 5) Проміжну сполуку (21) (1екв.) розчиняли в суміші задачанол/діоксан (4/1), потім додавали каталізатор Pt/C (0,3екв.) і перемішували реакційну суміш протягом 4 годин в атмосфері Н 2. Одержану суміш фільтрували через тонкий шар целиту й концентрували фільтрат до сухого стану. Отриманий залишок сушили у високому вакуумі, одержуючи 0,029г (60%) чистої сполуки (5). Ідентифікація сполук Сполуки ідентифікували за допомогою ЖХ/МС із використанням системи градієнтного елюювання методом ВЕРХ зі зверненою фазою. Сполуки ідентифікували по їхньому специфічному часі втримання та піку протонійованого молекулярного іона МН+. Градієнт ВЕРХ підтримували за допомогою системи Waters Alliance HT 2790 з нагрівачем стовпчика, установленим на 40°С. Потік зі стовпчика розділяли на потік до детектора з фотодіодной матрицею (PDA) Waters 996 і спектрометрові-масспектрометру Waters-Micromass ZQ із джерелом іонізації електророзпиленням, що працює в режимі позитивної й негативної іонізації. ВЕРХ зі зверненою фазою проводили на колонку Xterra MS C18 (3,5мкм, 4,6(100мм) при об'ємній витраті 1,6мол/хв. Використовували три рухливі фази (рухлива фаза А 95% 25мм ацетату амонію+5% ацетонітрилу; рухлива фаза В: ацетонітрил, рухлива фаза С: задачанол) для установки умови градієнта від 100% А до 50% У и 50% Із за 6,5 хвилин, до 100% У за 1 хвилину, 100% У за 1 хвилину, і повторного встановлення рівноваги С100% А за 1,5 хвилини. Використовуваний об'єм введення становив 10мкл. Мас-спектри одержували скануванням від 100 до 1000 за 1сек. при часі перебування 0,1сек. Електрична напруга капілярної голки становила 3кВ, і джерело температури встановлювали на 140°С. Як газ-розпилювача використовували азот. Конусна напруга становила 10В для режиму позитивної іонізації та 20В для режиму негативної іонізації. Збір даних здійснювали за допомогою інформа ційної системи Openlynx. Waters-Micromass Сполука 18 Сполука 19 Сполука 20 Сполука 21 Сполука 22 Сполука 23 Mass-LynxТаблиця Час утримання (RT у МН+хвилинах) і молекулярна маса у вигляді MH+ Сполук. № 9 5 7 11 14 Пром.20 Пром.21 3 4 Rt 6,57 8,78 6,87 5,44 5,42 8,62 8,06 6,08 5,77 МН+ 416 387 456 470 426 413 387 379 379 С. Фармакологічні приклади Приклад СІ.: інгібування EGFR in vitro Інгібування EGFR in vitro визначали або за допомогою планшетної технології, або технології скловолоконного фільтра, [описаної Davies, S.P. et al., Biochem J. (2000), 351; p.95-105]. Технологія Flash Plate у загальному виді [описана В.A. Brown et al. in High Throughput Screening (1997), p.317328. Editor(s): Devlin, John P. Publisher: Dekker, New York, N. Y.] В аналізі EGFR кіназної реакції планшетним методом кіназний субстрат, що складається з биотинілированного полі(L-Глутамінова кислота-Lтирозин)(полі(GТ)біотину), инкубують з вищевказаним білком у присутності міченого (33Р) АТФ. Потім визначають (33Р) фосфорилювання субстрату у вигляді випромінюваної світлової енергії за допомогою планшета, покритого стрептавідином (PerkinElmer Life Sciences), шляхом захоплення й кількісного визначення зв'язування міченого біотину й міченого радіоізотопом субстрату. Докладний опис EGFR кіназну реакцію здійснюють при 30°С протягом 60 хвилин в 96-ямковому мікротитровальному планшеті (PerkinElmer Life Sciences). Для кожної сполуки проводили відгук на повну дозу від 1, 10-6М до 1, 10-10М. Як стандартні сполуки використовували IRESSA® і Tarceva™ (ерлотиніб). В 100мкл реакційного об'єму утримується 54,5мМ TrisHCl рН 8,0, 10мМ MgCl2, 100мкМ Na3VO4, 5,0мкМ неміченого АТФ, 1мМ DTT, 0,009% BSA, 51 83881 0,8мКи АТ33Р, 0,35мкг/лунка полі(GТ)біотину й 0,5мкг EGFR-кіназного домена/лунка. Реакцію зупиняють видаленням реакційної суміші й промиванням планшета 3´200мкл промивного/стоп буфера (PBS+100мМ EDTA). Після стадії кінцевого промивання в кожну лунку додавали 200мкл промивного/стоп буфера й визначали кількість фосфорильованого (33Р) полі(GТ)біотину, здійснюючи підрахунок (30сек/лунка) у мікротитровальному сцинтиляційному лічильнику. У випадку аналізу EGFR кіназної реакції методом скловолоконного фільтра кіназний субстрат, що складається з полі(L-Глутамінова-кислота-Lтирозин)(полі(GТ)біотину), інкубують із зазначеним вище білком у присутності міченого (33Р) АТФ. Потім вимірюють (33Р) фосфорилювання у вигляді радіоактивності, зв'язаної зі словолоконним фільтром. Докладний опис EGFR кіназну реакцію проводять при 25°С протягом 10 хвилин в 96-ямковому микротитровальному планшеті. Для кожної зі сполук, яку тестували, проводили відгук на повну дозу від 1, 10-6М до 1, 10-10М. Як стандартні сполуки використовували IRESSA® і Tarceva™ (ерлотиніб). В 25мкл реакційного об'єму утримується 60мМ TrisHCl рН 7,5, 3мМ MgCl2, 3мМ МnСl2, 3мкМ Na3VO4, 50мкг/мол ПЕГ20000, 5,0мкМ не міченого АТФ, 1мМ DTT, 0,1мКи АТ33Р, 62,5мкг/лунка полі(GT) і 0,5мкг EGFR-кіназного домена/лунка. Реакцію зупиняють додаванням 3%-ного розчину фосфорної кислоти. Потім 10мкл реакційної суміші наносять на фільтр Filtermat A (Wallac) і 3 рази промивають протягом 5хв 75мм фосфорної кислоти й 1 раз протягом 5хв задачанолом перед висушуванням і кількісним підрахунком за допомогою Typhoon (Amersham) з використанням LE фосфоресцуючого екрана із тривалим післясвітінням. Приклад С.2: Аналіз проліферації при недоліку сироватки на клітинах карциноми яєчника SKOV3. Клітинну лінію карциноми яєчника (SKOV3) використовували в аналізі фактора росту епідермису, стимульованого клітинною проліферацією, для оцінки інгібуючого ефекту сполук на EGF у цільних клітинах. На першій стадії клітини SKOV3 інкібували протягом 24 годин у присутності 10% сироватки FCS. На другій стадії клітини SKOV3 інкібували зі сполуками, які потрібно було протестувати, в умовах відсутності сироватки (37°С и 5% (об/об) СО2), і потім стимулювали протягом 72 годин EGF при кінцевій концентрації 100нг/мол. Вплив сполук на стимулювання EGF остаточно оцінювали за допомогою стандартного аналізу на життєздатність на МТТ клітинах. У наступних таблицях наведені значення рІС5О сполук відповідно до винаходу, отримані за допомогою наведених вище кіназних аналізів. Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 52 Номер сполуки 2 Аналіз кіназної активності in vitro (С1):ІС50 у н М 8,5 Клітини SKOV3(32): ІС50 у мкм