Спосіб оцінки ступеня зрілості ендокринної системи плода та новонародженого

Спосіб оцінки ступеня зрілості ендокринної системи плода і новонародженого, що включає дослідження стану ендокринних і нейроендокринних структур системи та їхніх елементів, з наступною оцінкою цих станів по бальній шкалі, який відрізняється тим, що оцінюють стан залозистої паренхіми епіфіза мозку по площі, займаної ділянками різного типу будівлі і 100% площі, займаної первинною мезенхімальною стромою та паренхімою, оцінюють у 1 бал, 100% площі, займаної псевдотрабекулярними структурами, оцінюють у 2 бали, 100% площі, займаної целлюлярними струк В сучасний період плід визнається повновласним пацієнтом, до якого можуть бути застосовні спеціальні методи діагностики, лікування і профілактики У результаті посилення інтересу ДОСЛІДНИКІВ до закономірностей внутрішньоутробного розвитку плоду стали ВІДОМІ ІСТОТНІ деталі морфофункцюнального становлення нервової, ендокринної й імунної систем, що забезпечують гомеостаз плоду, при цьому виявилася їхня рання інтеграція в антенатальному періоді онтогенезу У постнатальний період роль ендокринної системи зводиться до регуляції процесів ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ організму У період внутрішньоутробного розвитку ендокринна система крім функцій, що забезпечують підтримку гомеостазу, бере участь у регуляції процесів росту та діфференціровки тканин плоду Особливості становлення ендокринної системи в антенатальний період визначають не тільки адаптаційні реакції організму у постнатальному житті Вони можуть лягти в основу патогенезу ендокринних захворювань дорослої людини, а також можуть позначитися на характері обмінних проце турами, оцінюють у 3 бали, обчислюють коефіцієнт зрілості за формулою К3 = | — Мх1 + — Птх2 + — 100 100 100 ЦхЗкГ, де КЗ - коефіцієнт зрілості епіфіза, М - площа, займана первинною мезенхімальною стромою і паренхімою в %, Пт - площа, займана структурами псевдотрабекулярного типу будівлі в %, Ц - площа, займана структурами целлюлярного типу будівлі в %, Г - термін гестацм плоду або новонародженого в тижнях, і якщо його значення відповідає величині 0,06±0,008, то ступінь зрілості епіфіза відповідає терміну гестацм, при більш низьких значеннях цього показника має місце уповільнення темпів внутрішньоутробного розвитку епіфіза, при більш високих, навпаки, прискорення сів, виразності імунної ВІДПОВІДІ, властивостях бластогенезу і, у кінцевому рахунку, на тривалості життя Як відомо, ендокринна система складається з двох частин центральної, що включає нейроендокринні утворення проміжного мозку (гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз), і периферичної, яка представлена такими залозами внутрішньої секреції, як надниркові залози, щитоподібна та паращитоподібні залози, гонади, екзокринний апарат підшлункової залози Регуляція ДІЯЛЬНОСТІ периферичної ланки ендокринної системи здійснюється органами, що складають центральну ланку - гіпоталамусом і гіпофізом Епіфіз мозку здійснює функції центрального регулятора ендокринних залоз, виступаючи як тонічний інгібітор ппофізарно-ппоталамичної системи У ряді випадків шишкоподібна залоза може впливати на периферичні залози внутрішньої секреції, минаючи систему ппофізппоталамус Епіфіз не є залозою внутрішньої секреції з односпрямованим характером дії, а виконує в організмі роль ендогенного адаптагена [Слепушкін В Д , Пашинський В Г Эпифиз и адаптация (О (О ю о ю 50566 организма - Томськ Видавництво Томського університету, 1982 - 212 з] і неспецифічного модулятора, що здійснює "тонке" настроювання органів і тканин для роботи в режимі найбільш відповідному умовам зовнішнього і внутрішнього середовища, ЩО ПОСТІЙНО ЗМІНЮЮТЬСЯ Адаптаційні резерви плоду, а потім новонародженого значною мірою залежать від зрілості його ендокринної системи КІЛЬКІСТЬ методик, що дозволяють визначити ступінь зрілості тих чи інших ендокринних та нейроендокринних структур, незначна Відомо спосіб визначення ступеню зрілості надниркових залоз плодів та новонароджених шляхом виміру товщини їх дефінітивної (остаточної) кори [Гуша-Вакулик Г І Патологическая анатомия эндокринных желез плода при адаптации беременной к действию отдельних средових факторов // Дисертація на пошук вченого звання доктора медичних наук -Харків, 1994] Установлено, що в зрілих, добре сформованих надниркових залозах товщина дефінітивної кори складає 250450мкм При незначному уповільненні темпів ембріонального розвитку надниркових залоз товщина їхньої дефінітивної кори коливається в межах 150250мкм При значному уповільненні темпів внутрішньоутробного розвитку надниркових залоз товщина їх дефінітивної не перевищує ЮОмкм, причому в подібних випадках можливо говорити про гіпоплазію цих органів Механізм різного ступеня розвитку надниркових заліз плодів автор методики пояснює в такий спосіб Стресові ситуації під час вагітності стимулюють продукцію кортизола наднирковими залозами матері Стероїди крізь плаценту проникають у кровоток плода Материнські гормони можуть гальмувати інкрецію плодового адренокортикотропного гормона та формування ВІДПОВІДНИХ структур по осі ппоталамус-ппофіздефінітивна кора надниркових залоз Про ступінь зрілості нейроппофіза (задньої долі гіпофіза) можна судити по КІЛЬКОСТІ нейросекрета, який у ньому міститься [Кобозева Н В , Гуркін Ю А Перинатальная ендокринологія - Москва Медицина, 1986 - 310 с ] 3 метою візуалізацм нейросекрета, що містить вазопресин та оксітоцин, ГІСТОЛОГІЧНІ зрізи нейроппофізів плодів та новонароджених фарбували паральдепд-фуксином по Гоморі-Габу з дофарбленням азокармином по Гейденгайну КІЛЬКІСТЬ нейросекрета в задній долі гіпофіза оцінювалась по п'ятибальній шкалі Авторами було встановлено, що нейросекрет починає з'являтися в нейроппофізі плода на 12-13 тижні гестацм У цей період його дуже мало - 0,5 бала У 14-16 тижнів внутрішньоутробного розвитку КІЛЬКІСТЬ нейросекрета в нейроппофізі зростає до 1,01,5 балів У плодів на 17-25 тижні внутрішньоутробного розвитку зміст нейросекрета в задній долі гіпофізу складає 2,0-2,5 бали Найбільша КІЛЬКІСТЬ нейросекреторної речовини (4,0-4,5 бали) міститься в нейроппофізі плода у терміні 26-31 тиждень У плодів 32-37 тижнів зміст нейросекрета в задній долі гіпофіза складає 2,5-3,5 бали У доношених плодів (38-40 тижнів) та новонароджених зміст нейросекрета оцінюється в 2,0-2,5 бали Авторами встановлено, що в умовах патологічного плину вагітності виявляється уповільнення темпів ембріонального розвитку нейроппофіза плоду, що морфологічно реалізується в зменшенні загальної КІЛЬКОСТІ нейросекрета аж до повного його зникнення Даний спосіб оцінки ступеню зрілості ендокринної системи плодів і новонароджених до спосібу, що заявляється є найбільш близьким по технічній сутності та досягаемому результату, тому він обраний нами як прототип В основу винаходу покладено задачу розширення арсеналу засобів для оцінки ступеня зрілості ендокринної системи плодів та новонароджених шляхом оцінки ступеня зрілості епіфіза мозку Задача, покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі оцінки ступеня зрілості ендокринної системи плодів та новонароджених, який включає дослідження стану ендокринних і нейроендокринных структур системи та їхніх елементів з наступною оцінкою цих станів по бальній шкалі, згідно винаходу, оцінюють стан залозистої паренхіми епіфіза мозку по площі, займаної ділянками різного типу будівлі і 100% площі, займаної первинної мезенхімальною стромою та паренхімою, оцінюють у 1 бал, 100% площі, займаної псевдотрабекулярними структурами, оцінюють у 2 бали, 100% площі, займаної целлюлярними структурами, оцінюють у 3 бали, обчислюють коефіцієнт зрілості по формулі К3= — М х і + — П т х 2 + — Ц х З І - і, 00 100 100 ) де КЗ - коефіцієнт зрілості епіфіза, М - площа, займана первинною мезенхімальною стромою і паренхімою в %, Пт - площа, займана структурами псевдотрабекулярного типу будівлі в %, Ц - площа, займана структурами целлюлярноготипу будівлі в %, Г - термін гестациі плоду або новонародженого в тижнях, і якщо його значення відповідає величині 0,06+0,008, то ступінь зрілості епіфіза відповідає терміну гестацм, при більш низьких значеннях цього показника має місце уповільнення темпів внутрішньоутробного розвитку епіфіза, при більш високих, навпаки, прискорення Відомо, ЩО зачатки епіфіза з'являються в ембріонів людини на 6-7-й тижню внутрішньоутробного розвитку [Волкова О В , Пекарський МІ Эмбриогенез и возростная гистология внутренних органов человека - Москва Медицина, 1976 -413с] Основні етапи ембриогенезу епіфіза мозку вперше описав А М Хелимський [Хелимський А М Епифиз - Москва Медицина, 1969 - с 181] Він, досліджує шишкоподібні залози 24-х плодів у ВІЦІ ВІД 3-Х ДО 10-ТИ МІСЯЧНИХ МІСЯЦІВ та установив, що в епіфізі 3 місячного плоду уже виявляються мікроглия і судини У цей період паренхіма шишкоподібної залози представлена переважно первинною ембріональною мезенхімою з наявністю безлічі епендімоподібньїх клітин - майбутніх пшеалоцитів В 4,5 місяця в епіфізі плода починається І перебудова У цитоплазмі кліток з'являються зерна темно-бурого пігменту Петлі первинної епіфізарної паренхіми навколо ділянок первинної строми стають більш рівномірними і тонкими Епіфіз як би суцільно складається із розеткоподібних структур, 50566 які нагадують залози У 7,5 МІСЯЦІВ шишкоподібна залоза має так називаний псевдотрабекулярний тип будівлі 3 8 МІСЯЦІВ починається друга внутрішньоутробна перебудова епіфіза Пшеальні клітини починають утворювати суцільні поля з численними капілярами і залоза поступово здобуває целлюлярний тип будівлі Однак, до моменту народження II перебудова ще не завершується ВІДПОВІДНО до зведень Волкової О В і Пекарського М И [Волкова О В , Пекарський М І Эмбриогенез и возростная гистология внутренних органов человека -Москва Медицина, 1976 - с 413] остаточно процеси II перебудови завершуються тільки наприкінці 1-го року життя Як видно з вище викладеного, процеси ембріональних перебудов у шишкоподібній залозі відбуваються неодночасно, тому одній залозі можна виявляти ділянки різного ступеня зрілості Чим більший термін гестацм, тим більш питому вагу займають зріли ділянки паренхіми Однак, при впливі різних стресових факторів на плід процеси внутрішньоутробних переорієнтувань та рекомбінацій структурних елементів в епіфізі можуть прискорюватися чи, навпаки, сповільнюватися Спосіб виконують слідуючим чином Для оцінки ВІДПОВІДНОСТІ ступеня зрілості залозистої паренхіми епіфіза плоду та новонародженого терміну гестацм використовують спеціальний коефіцієнт коефіцієнт зрілості (КЗ) Для розрахунку даного коефіцієнта розроблена умовна шкала ВІДПОВІДНО ДО ЦІЄЇ шкали 100% площі, займаної первинною мезенхімальною стромою, оцінюються в 1 бал, 100% площі, займаної структурами, що відповідають псевдотрабекулярному типу будівлі, оцінюються в 2 бали, 100% площі целлюлярного типу будівлі - у 3 бали Визначення площі різних ділянок будівлі роблять на серійному зрізі з максимальною площею перетину залози за допомогою окуляра із сіткою із 100 крапками КЗ обчислюється шляхом розподілу суми балів на термін гестацм даного плоду чи новонародженого, вимірюваний у тижнях У такий спосіб формула для обчислення КЗ наступна К3 = M 1 0 От • 100 0 100 ЦхЗ - I де КЗ - коефіцієнт зрілості епіфіза, М - площа, займана первинною мезенхімальною стромою і паренхімою в %, Пт - площа, займана структурами псевдотрабекулярного типу будівлі в %, Ц - площа, займана структурами целлюлярного типу будівлі в %, Г - термін гестацм плоду чи новонародженого тижнях Емпіричним шляхом встановлено, що КЗ епіфізів плодів і новонароджених від матерів із фізіологічним плином вагітності в середньому складає 0,06±0,008уе, 1=2,46, 0,01