Спосіб виробництва структурованих ліпідів

Спосіб виробництва структурованих ліпідів, який включає отримання вихідного реагента, реакцію переетерифікації, очищення кінцевого продукту, який відрізняється тим, що вихідний реагент отримують реакцією ферментативної конденсації середньоланцюгових жирних кислот з етиловим спиртом, реакцію переетерифікації проводять шляхом ферментативної трансетерифікації жиру з підвищеним вмістом довголанцюгових поліненасичених жирних кислот та етилового ефіру середньоланцюгової кислоти при температурі 5-75 °С, а очищення продукту проводять методом високовакуумної дистиляції. Винахід належить до олійно-жирової промисловості та пов'язаний з виробництвом функціонального жирового продукту. Найбільш близьким до винаходу є спосіб виробництва структурованих ліпідів шляхом реакції ферментного ацидолізу (United States Patent № 6. 608. 223 Cholesterol lowering structured lipids containing omega 3 polyunsaturated fatty acids and their process there of, Rao, et al., 19 August, 2003), що передбачає два ступені реакції: на першому проводять реакцію гідролізу для отримання вільних жирних кислот (довголанцюгових омегакислот), на другому етапі здійснюють реакцію ацидолізу між отриманими жирними кислотами та кокосовою олією (джерело середньоланцюгових жирних кислот). Кінцевий продукт виділяють очисткою методом хроматографічної абсорбції. Недоліком даного способу є необхідність використання вуглеводних розчинників для проведення реакції ацидолізу та її довготривалість (6...48 годин), а також високовартісний спосіб очистки цільового продукту методом хроматографічної абсорбції, що суттєво впливає на собівартість отриманого продукту. В основу винаходу поставлена задача розроблення ферментної технології виробництва структурованих ліпідів. Використання каталізаторів ферментного походження дозволить максимально зберегти біологічну цінність складових компонентів, а повторне використання ферментів та етилових ефірів дасть змогу зменшити собівартість продукту. Поставлена задача вирішується тим, що у способі виробництва структурованих ліпідів, який включає отримання вихідного реагента, реакцію переетерифікації, очищення кінцевого продукту, згідно з корисною моделлю, вихідний реагент отримується реакцією ферментативної конденсації середньоланцюгових жирних кислот з етиловим спиртом, реакція переетерифікації полягає в ферментативній трансетерифікації жиру з підвищеним вмістом довголанцюгових поліненасичених жирних кислот та етилового ефіру середньоланцюгової кислоти при температурі 5-75 °С, а очищення продукту проводять методом високовакуумної дистиляції. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю запропонованих ознак та очікуваним технічним результатом полягає у наступному. (19) UA (11) 96997 (13) C2 (21) a201000526 (22) 20.01.2010 (24) 26.12.2011 (46) 26.12.2011, Бюл.№ 24, 2011 р. (72) НЕКРАСОВ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ, ГЛАДКИЙ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ, ПЛАХОТНА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА, УКРАЇНЕЦЬ АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, ПОЛІЩУК ГАЛИНА ЄВГЕНІЇВНА, РИБАК ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ (56) US 20030078298 A1, 24.04.2003 RU 2151788 C1, 27.06.2000 US 5753473, 19.05.1998 3 96997 як жировий компонент використовуються ліпіди рослинного і тваринного походження, збагачені поліненасиченими кислотами, так званими омегакислотами. Ненасичені жирні кислоти самостійно не виробляються організмом і тому їх необхідно вводити до повсякденного раціону харчування. Багато експертів вважають, що населення нашої держави вживає лише 20 % необхідної кількості ненасичених жирних кислот, а їх дефіцит для хворих людей ще більший. Жири, збагачені омега3-, омега-6- та омега-9-кислотами після надходження до організму, відразу транспортуються до клітин, впливаючи на їх структуру та активність. Вони мають широкий та глибокий вплив на різні системи організму: регулюють роботу серця та судин; є джерелом енергії; є будівельним матеріалом клітин, в тому числі клітин мозку; приймають участь в утворенні гормонів та посилюють їх дію; регулюють запальні процеси; посилюють роботу мозку та нервової системи; приймають участь в забезпеченні передачі нервових імпульсів; зміцнюють імунітет та знімають алергію; попереджують онкологічні захворювання; є сильними гепатопротекторами; регулюють рівень холестерину; впливають на ліпідним обмін; знижують рівень триацилгліцеринів крові та ін. Важливим є те, що омега-3-, омега-6- та омега-9-кислоти є сильними профілактичними засобами, які не мають побічної дії. Триацилгліцерини, що мають у своєму складі середньоланцюгові жирні кислоти, у звичайних умовах ендогенно не утворюються. Середньоланцюгові триацилгліцерини - особлива група ліпідів і хоча з хімічної точки зору - це сполуки, до складу яких входять насичені жирні кислоти, однак їх засвоєння в організмі людини суттєво відрізняється від найбільш поширених триацилгліцеринів довголанцюгових насичених жирних кислот. Відмінність в метаболізмі пов'язана з меншим розміром молекул середньоланцюгових триацилгліцеринів та потраплянням їх одразу до кров'яного русла. Вони швидко гідролізуються в кишковому тракті. Навіть якщо здатність засвоювати жир знижена (наприклад, у недоношених дітей, госпіталізованих хворих), середньоланцюгові триацилгліцерини поглинаються кишковою стінкою. Як було зазначено вище, середньоланцюгові триацилгліцерини можуть всмоктуватися безпосередньо в кров, оминаючи лімфатичну систему та через це не потребують додаткового емульгування. Крім того вони миттєво метаболізуються як джерело енергії (в 4 печінці, м'язах, мозку). При нормальному рівні вживання (