Спосіб комплексної переробки багатих на мідь окислених та карбонатних руд

Реферат: Спосіб комплексної переробки багатих на мідь окислених та карбонатних руд включає сульфатно-кисле вилуговування, електроекстракцію міді з поверненням відпрацьованого розчину на стадію вилуговування, переробку залишків руди після вилуговування та промивки. Розчин, отриманий сульфатно-кислим вилуговуванням, проходить випарювання та кристалізацію з отриманням мідного купоросу або електроекстракцію з отриманням компактної та дисперсної міді, а отримані після промивки залишків руди кислі промивні води направляють на цементаційну обробку з отриманням цементної міді та розчину залізного купоросу. UA 104298 U (54) СПОСІБ КОМПЛЕКСНОЇ ПЕРЕРОБКИ БАГАТИХ НА МІДЬ ОКИСЛЕНИХ ТА КАРБОНАТНИХ РУД UA 104298 U UA 104298 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області гідрометалургії та може бути використана для комплексної безвідходної переробки багатих на мідь окислених та карбонатних руд з отриманням металевої міді, мідного купоросу та інших цінних речовин. Відомий спосіб переробки змішаних оксидно-сульфідних мідних руд, що включає подрібнення руди з подальшим вилуговуванням розчином сульфатної кислоти 10-40 г/л, промивку залишку вилуговування, змішування екстракту з розчинами промивки залишків вилуговування, очищення екстракту від завислих частинок, вилучення міді органічним екстрагентом, електроекстракцією з отриманням катодної міді, повернення відпрацьованого електроліту на стадію вилуговування, флотаційну обробку залишку руди після вилуговування при рН 2,0-6,0 для вилучення мідьвмісних сульфідних матеріалів [1]. Недоліком відомого способу є технологічна складність. Спосіб включає процеси флотації та рідинної екстракції, які є енерго- та матеріалозатратними; такий спосіб недоцільно використовувати для переробки багатих на мідь матеріалів. Найбільш близьким аналогом є спосіб переробки шламів нейтралізації кислих шахтних вод, що включає попереднє подрібнення шламу, сульфатно-кисле вилуговування з додаванням імідодіацетатного амфоліту для одночасної сорбції міді та цинку. Від отриманої пульпи просіюванням відділяють амфоліт та здійснюють його десорбцію сульфатною кислотою з утворенням десорбованого амфоліту та сульфатно-кислого розчину. Десорбований амфоліт повертають на стадію вилуговування та одночасної сорбції. З сульфатно-кислого розчину шляхом електроекстракції здійснюють послідовне вилучення спочатку міді за постійної густини 2 2 струму 5 А/дм , а потім цинку за постійної густини струму 2 А/дм . Відпрацьований сульфатнокислий розчин повертають на стадію десорбції металів з амфоліту. Отриману пульпу після відділення від неї амфоліту нейтралізують вапном, після чого здійснюють розділення на твердий залишок та рідку частину. Твердий залишок сушать та подрібнюють з отриманням будівельного в'яжучого [2]. Недоліком даного способу є використання високовартісного процесу іонного обміну, що супроводжується втратами амфоліту в результаті механічного руйнування його гранул при просіювання на стадії відділення амфоліту від пульпи. Поетапне електрохімічне осадження міді та цинку за постійних густин струму повністю не розділяє ці метали та не отримує високоякісний кінцевий продукт. Електроекстракція здійснюється за постійної густини струму, тому при виснаженні розчину за іонами осаджуваних металів на катоді будуть формуватися дисперсні осади з меншим класом чистоти, ніж у компактного металу. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення режимів електроекстракції міді та способу комплексної переробки руд шляхом створення безвідходної технології переробки сировини. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб комплексної переробки багатих на мідь окислених та карбонатних руд, який включає сульфатно-кисле вилуговування, промивку залишків руди водою, електроекстракцію міді з поверненням відпрацьованого розчину на стадію вилуговування, переробку залишків руди після вилуговування та промивки, згідно з корисною моделлю, розчин отриманий сульфатно-кислим вилуговуванням проходить випарювання та кристалізацію з отриманням мідного купоросу або електроекстракцію з отриманням компактної та дисперсної міді, а отримані після промивки залишків руди кислі промивні води направляють на цементаційну обробку з отриманням цементної міді та розчину залізного купоросу. Крім того, процес електроекстракції компактної міді здійснюють з поетапним зниженням 2 робочої густини струму від 4,5 до 1 А/дм відповідно до виснаження екстракту за іонами міді, а 2 електроекстракцію дисперсної міді здійснюють за постійної густини струму 10-15 А/дм . Отриманий на стадії цементаційної обробки розчин залізного купоросу нейтралізують вапном, зневоднюють та висушують з отриманням ферогіпсу або використовують як кінцевий продукт (концентрат залізовмісного коагулянту). Суть корисної моделі пояснюється схемою, де представлений спосіб комплексної переробки багатих на мідь окислених та карбонатних руд. Спосіб здійснюється наступним чином. Рудна порода, що містить 10-25 мас. % Сu, у вигляді основних карбонатів, направляється на промивку від глинистої складової у спеціальні апарати грохоти. Після промивки глинисто-водяна емульсія підлягає відстоюванню з подальшим відділенням глинистої складової, що утилізується на виробництві цегли. Відділена від глинистої складової вода повертається на стадію промивки руди. Рудна порода направляється на подрібнення дробильними апаратами до частинок розміром