Композиція трав’яного чаю релаксаційної дії

Реферат: Композиція трав'яного чаю релаксаційної дії містить подрібнену рослинну повітряно-суху сировину хмелю звичайного, фенхелю звичайного. Додатково композиція має дерен справжній (кизил), щирицю триколірну (амарант), материнку звичайну, липу серцелисту, череду трироздільну. UA 111176 U (12) UA 111176 U UA 111176 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до харчової промисловості і може бути використана у виробництві трав'яних чаїв та одночасно - як лікувально-профілактичний засіб із загальнозміцнюючою, заспокійливою та антиоксидантною дією на організм людини. Трав'яний чай - настій сировини рослинного походження, який містить композицію з кількох складових або ж однієї. Зазвичай у композиціях трав'яних чаїв використовується сировина культивованих рослин або ж дикорослих у різних кількостях та поєднаннях. Традиційно лікувальні трав'яні збори не мають привабливих смакових якостей, а також існують обмеження по тривалості та частоті вживання. Однією з відомих культивованих рослин із широким спектром терапевтичної дії є фенхель звичайний (Foeniculum vulgare), чиї плоди містять до 6,5 % ефірних олій із характерним анісовим ароматом і пряно-солодкуватим смаком. Основні компоненти ефірної олії фенхелю (анетол, естрагол, фенхон) виявляють сильну антисептичну дію та надають чайному напою приємного аромату. Із древніх часів плоди фенхелю використовували як лікувальний засіб, зцілюючи хвороби верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту та шкіри. Як заспокійливий засіб настій плодів рекомендують при неврастенії, а також підвищеній збудливості центральної нервової системи (Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. A.M. Гродзінський. - К., 1989. - 544.). Хміль звичайний (Humulus lupulus) добре відомий компонент заспокійливих трав'яних зборів. Супліддя ("шишки") містять ефірну олію (0,2-1,7 %), а також гумулен (до 50 %), мірцен (до 25 %), смоли (11-20 %), холін, аспарагін, валеріанову кислоту, лейкоантоціанідини та естрогеноподібні речовини. Заспокійлива дія виявляється завдяки 2-метил-3-бутен-2-олу. Вживання хмелю, як і фенхелю, забезпечує політерапевтичну дію на організм: сечогінну, жовчогінну, протиалергічну, протизапальну, болетамувальну. Препарати хмелю виявляють бактерицидну та фунгіцидну дію, використовують при лікуванні пієлонефриту і циститу, нирковокам'яної хвороби, серцевосудинних захворювань. Настій з плодів застосовують як заспокійливий засіб на центральну нервову систему. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є трав'яний збір, що складається з трави лаванди колоскової, собачої кропиви звичайної, шишкоягід ялівцю звичайного, пагонів пасльону чорного, плоди фенхелю звичайного, суплідь хмелю звичайного у рівних дозах (Рослини дарують здоров'я: Фітотерапевтичний енциклопедичний довідник /Укладачі Д.А. Орач, О.Д. Орач; За ред. К.Φ. Форманчука. - Львів: Аверс, 2007. - 568 с.). Плоди фенхелю і супліддя хмелю звичайного є традиційними компонентами трав'яних зборів, що поліпшують сон, усувають неврози і заспокійливо діють на нервову систему людини. Окрім наведених рослин існують інші традиційні лікарські і харчові види, які виявляють на організм людини подібну дію та мають додатково цілий спектр корисних властивостей. Проте їх використання і поєднання в композиціях є усталеним і вкрай рідко спостерігається пропозиція нових комбінацій у зборах. В основу корисної моделі поставлена задача розширення асортименту трав'яних чаїв, які завдяки збалансованому підбору якісного та кількісного складу забезпечують кращі органолептичні показники якості чаю та одночасно характеризуються релаксаційною, загальнозміцнюючою та антиоксидантною дією на організм людини. Поставлена задача вирішується створенням трав'яного чаю, який характеризуються релаксаційною дією, завдяки вмісту ефірних олій, 2-метил-3-бутен-2-олу, кумаринів; а також загальнозміцнюючими та антиоксидантними властивостями завдяки комплексу біологічно активних сполук (бетаціаніну, органічних кислот, флавоноїдів, вітамінів А, С, Е). Створена композиція вирізняється новим поєднанням рослинних компонентів, склад яких збалансований якісно та кількісно, а їх дія має широкий спектр позитивних впливів на організм людини, насамперед супроводжується м'яким заспокійливим ефектом. У поєднанні із фруктовим присмаком і комплексом ароматів забезпечується антистресовий вплив на організм людини, збір є профілактичним, рекомендований до вечірнього споживання. Композиція трав'яного чаю релаксаційної дії готується у вигляді суміші при наступному співвідношенні компонентів з вологістю 8-10 %, мас. %: дерен справжній (плоди) 77 фенхель звичайний (плоди) 8 липа серцелиста (суцвіття) 5 череда трироздільна (трава) 4 материнка звичайна (трава) 3 щириця триколірна (листки) 2 хміль звичайний (супліддя) 1. 1 UA 111176 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Для досягнення комплексної оздоровчо-профілактичної дії авторами залучено до складу чайного напою плоди дерену справжнього (кизилу). Їх настій є потужним вітамінним засобом з антиоксидантною дією, нормалізує обмінні процеси, а також посилює імунітет. Дерен справжній має в'яжучу, кровоспинну, протицинготну, протидіабетичну, жарознижувальну, протизапальну, бактерицидну, жовчогінну і сечогінну, загальнозміцнюючу дію; виявляє позитивний вплив при шлунково-кишкових захворюваннях; згубно впливає на тифозні, дизентерійні, малярійні та інші хвороботворні мікроорганізми. Плоди дерену справжнього збирають достиглими у фазі щільного м'якуша, їх миють та закладають у сушильні агрегати, де спочатку плоди прив'ялюють при температурі +30, а потім досушують при +50 °C до твердого, але не крихкого стану. У суміш додають цілими. Квітки липи серцелистої (Тіlіа cordata) виявляють позитивний вплив на нервову систему відвар усуває головний біль і нервове збудження. В народній медицині цей засіб використовують при істерії та епілепсії. Настій липового цвіту призначають як потогінний і жовчогінний засіб, для поліпшення травлення, при болях у шлунку та кишкових колітах, гарячкових і застудних станах, як протизапальне при хворобах нирок і жовчного міхура. Суцвіття разом із приквітками збирають під час масового цвітіння. Череда трироздільна (Bidens tripartita) сприятливо діє на важливі функціональні системи організму, виявляючи сечогінну, потогінну та жовчогінну дію, поліпшуючи травлення та нормалізуючи обмін речовин. Відвар трави череди добре відомий як бактерицидний засіб при різноманітних ураженнях шкіри, а також як вітамінний - при хворобах легень, шкіри та органів шлунково-кишкового тракту. Череда - одна з небагатьох рослин, вживання якої не має протипоказань. Трава череди містить флавоноїди, дубильні речовини, червоний флобафен, каротин, кумарини, аскорбінову кислоту, слиз, аміни, гіркоти, багата на марганець. Сировиною слугують листки і верхівкова частина пагонів, довжиною 15 см, які збирають в період бутонізації рослин. Материнка звичайна (Origanum vulgare) доповнює збір трав, що виявляють заспокійливий вплив на організм. Відвар трави вживають при безсонні. Материнка також діє на організм людини як комплексний засіб, оскільки виявляє сечо-, пото-, жовчо- і вітрогінні, бактерицидні, антигельмінтні властивості, поліпшує травлення та перистальтику кишківника. У своєму складі надземна частина рослин містить ефірну олію (до 1,2 %), флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500 мг%). Основними компонентами ефірної олії є тимол і карвакрол, сумарний вміст яких становить близько 44 %; крім того присутні сексвітерпени, вільні спирти, геранілацетат та ін. Сировиною слугує надземна частина рослин, яка скошується під час цвітіння на висоті 20-30 см від верхівки. Щириця триколірна (Amaranthus tricolor), відома також під назвою амарант, листки якої (часто у висушеному вигляді) широко використовують як харчовий продукт. Для деяких країн Азії та Африки сушене листя щириці є предметом експорту. В країнах Південної Африки щириця є однією із чотирьох найбільш вживаних у їжу рослин природної флори. Багатий цінними сполуками біохімічний склад щириці обумовлює ефективність його як лікарської рослини, що виявляє цитопротекторну, протизапальну, детоксикаційну, протипухлинну дію, посилює захисні функції, а також позитивно впливає на потенційні можливості організму. Одночасно із широким використанням як джерела амінокислот, пектинів, мікроелементів надземна біомаса щириці має антибактеріальну дію та застосовується у вигляді відварів для лікування застудних захворювань. Екстрактивні препарати можуть використовуватися при лікуванні тонзилітів, циститів і пієлонефритів. За рахунок великого вмісту біологічно активних речовин (рутин, бетаціанін, дубильні речовини, органічні кислоти, вітаміни А, С, Е) щириця виявляє антиоксидантні, протекторні, а також імуномодулюючі властивості. За експериментальними даними авторів у листках щириці триколірної накопичується від 955 до 2010 мг% аскорбінової кислоти, а загальна сума органічних кислот становить 1,6-2,5 %. Висушені листки є цінним джерелом біогенних елементів, особливо калію (39,0), кальцію (34,6), магнію (6,0) та фосфору (1,7 мг/кг). Пурпуровий колір листків зумовлений присутністю забарвлюючої речовини амарантину, що відносять до групи бетаціанінів. Цей пігмент разом з іншими алкалоїдами щириці є біологічно активною речовиною, яка володіє антибактеріальними та фунгіцидними властивостями, а також підвищує діурез. Висушене листя пурпурово забарвлених рослин надає настою привабливого рожево-червоного забарвлення, покращуючи якісні показники даного напою. Сировиною щириці слугує верхівкова частина пагонів з листками довжиною 10 см, а також листки із всієї рослини, яку збирають починаючи з фази бутонізації до цвітіння. Збір сировини рекомендується проводити у сонячну погоду. Свіжозібрані листки щириці подрібнюють до 2 UA 111176 U 5 10 15 20 розмірів 1×2 см. Процес сушіння необхідно проводити у сушильних агрегатах з постійною подачею повітря при температурі не більше +35 °C. Сировину фенхелю звичайного збирають, коли плоди в центральних суцвіттях набудуть бурого відтінку. Рослини скошують, досушують у снопах або валках, після чого обмолочують (ТУ 9198-009-0140070322-12). У запропонованій трав'яній композиції суплідь хмелю міститься у 5 разів менше, ніж рекомендовано для вживання з лікувальною метою, оскільки даний збір є профілактичним. Супліддя рекомендовано заготовляти у середині серпня, зриваючи разом із плодоніжками. Після сушіння вони розсипаються на окремі луски, тому не потребують додаткового подрібнення. Сировину липи, материнки і череди готують до використання відповідно до вимог Державної Фармакопеї України (Державна Фармакопея України: в 3 т. /ДП "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів". - 2-е вид. - Харків, 2014. - Т. 3. - 732 с.). Трав'яний чай готується купажуванням попередньо підготовленої сировини - очищеної, висушеної та подрібненої. Тривалість купажування визначається візуально до повного перемішування компонентів. Із зазначених рослинних складових готують трав'яний чай шляхом запарювання однієї порції 25-27 г 1 літром окропу. Настоюють протягом 0,5-1 години. Рекомендоване повторне заварювання. Для більш повного розкриття аромату та екстракції біологічно-активних компонентів приготування чаю доцільне у термосі. Смакові показники трав'яного чаю релаксаційної дії порівняно з іншими композиціями мають виразний приємний смак з кислинкою та тонким анісовим ароматом. Пурпурово-рожевий колір обумовлений присутністю плодів дерену та листків щириці. Завдяки заспокійливій дії рекомендований до вечірнього споживання. Корисна модель дозволяє розширити асортимент трав'яних чаїв. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Композиція трав'яного чаю релаксаційної дії, що містить подрібнену рослинну повітряно-суху сировину хмелю звичайного, фенхелю звичайного, яка відрізняється тим, що додатково включає малопоширені харчові та традиційні лікарські рослини, а саме: дерен справжній (кизил), щирицю триколірну (амарант), материнку звичайну, липу серцелисту, череду три роздільну, при наступному співвідношенні з вологістю 8-10 %, мас. %: дерен справжній (плоди) 77 фенхель звичайний (плоди) 8 липа серцелиста (суцвіття) 5 череда трироздільна (трава) 4 материнка звичайна (трава) 3 щириця триколірна (листки) 2 хміль звичайний (супліддя) 1. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3