Спосіб визначення фальсифікації м’яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню

Реферат: Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом. 3 Використовують м'язову тканину площею розміром 1,5×2,0 см, на яку наносять 0,5-0,6 см 3 концентрованої сірчаної кислоти та 0,2-0,4 см йодисто-калієвого крохмалю і через 1-5 хвилин встановлюють наявність або відсутність світло-синього кольору, при цьому враховують, що 3 йодисто-калієвий крохмаль містить 1,5-1,6 г крохмалю водорозчинного, 50,0-50,1 см дистильованої води та 1,5-1,6 г йодистого калію. UA 81945 U (12) UA 81945 U UA 81945 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема, до ветеринарної медицини, і може бути використана для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню при визначенні їх якості та безпечності у виробничих лабораторіях на потужностях з переробки м'яса, супермаркетах, оптових базах, у державних лабораторіях ветеринарної медицини та у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках. За результатами цього метода можна отримати якісні показники при оцінці м'яса забійних тварин та птиці. Аналогом корисної моделі є метод визначення інтенсивності кольору м'яса за допомогою приладу монохромату УМ-2 [1], в якому використовують зняття спектрів відображення селеновим фотоелементом кольору м'яса і м'ясних продуктів при різних довжинах хвилі 545 нм, 582 нм, 650 нм. Як еталон для побудови градуйованого графіку і проведення аналізу використовують молочне скло із відомим коефіцієнтом відображення, що відкалібрований по свіжоприготованому оксиду магнію. Недоліком даного методу є те, що він громіздкий та довготривалий у підготовці, виконанні та підрахунку, оксид магнію не стійкий. Крім того, метод дає похибку у визначенні 25-30 %. Прототипом корисної моделі є метод визначення ступеня свіжості м'яса забійних тварин і птиці за допомогою реакції з міді сульфатом [2], в якому використовують витяжку з свіжих м'язів забійних тварин та розчин міді сульфату з масовою концентрацією 5 %. По інтенсивності забарвлення м'ясної витяжки встановлюють ступінь свіжості м'яса. Недоліком даного методу є те, що дослідження повинні проводити відразу після забою тварин. Крім того, метод дає похибку у визначенні 40-45 %. В основу даної корисної моделі покладено задачу - визначити фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці за обробки їх пероксидом водню для довготривалого зберігання та усунення ознак псування за допомогою використання концентрованої сірчаної кислоти та йодистокалієвого крохмалю, що забезпечить достовірність результатів при визначенні якості та безпечності м'яса. Задача корисної моделі вирішується тим, що на поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та на тушку птиці площею розміром 1,5 × 2,0 см 3 3 наноситься 0,5-0,6 см концентрованої сірчаної кислоти та 0,2-0,4 см йодисто-калієвого крохмалю і через 1-5 хвилин встановлюють зміну кольору. Етапи вирішення даної задачі наведено у нижчезазначених прикладах. Приклад 1. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 2,5 × 3,0 см, на яку 3 3 наносять 0,1-0,2 см концентрованої сірчаної кислоти та 0,2-0,4 см йодисто-калієвого крохмалю і через 6-8 хвилин встановлюють наявність або відсутність світло-синього кольору. Приклад 2. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 1,5 × 2,0 см, на яку 3 3 наносять 0,2-0,4 см концентрованої сірчаної кислоти та 0,1-0,2 см йодисто-калієвого крохмалю і через 6-8 хвилин встановлюють наявність або відсутність світло-синього кольору. Приклад 3. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 1,5 × 2,0 см, на яку 3 3 наносять 0,5-0,6 см концентрованої сірчаної кислоти та 0,2-0,4 см йодисто-калієвого крохмалю і через 1-5 хвилин встановлюють наявність або відсутність світло-синього кольору. Порівняльна оцінка результатів випробування вищезазначених способів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню до прототипу представлена в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння методів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню до прототипу №п/п 1 1. Показники, що порівнюються Прототип 2 Кількість проби м'язів Площа м'язів, см 3 Кількість дистильованої води, см 3 10,0 г 30,0 1 1 4 2,5×3,0 Приклади 2 5 1,5×2,0 3 6 1,5×2,0 UA 81945 U Продовження таблиці1 Порівняння методів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню до прототипу 1 2. 3. 4. 5. 6. 7. 5 10 2 Додавання реактиву: 3 Розчин міді сульфату, см концентрація, % 3 Концентрована сірчана кислота, см 3 Йодисто-калієвий крохмаль, см Склад реактиву: крохмаль водорозчинний, г 3 дистильована вода, см йодистий калій, г Експозиція появи кольору, хв. Швидкість визначення досліду, хв. Стабільність показників інтенсивності кольору, % % співвідношення результатів досліджень до вмісту аміно-аміачного азоту в м'ясі % співвідношення результатів досліджень до вмісту сірководню в м'ясі 3 4 5 6 0,3 5,0 0,1-0,2 0,2-0,4 0,2-0,4 0,1-0,2 0,5-0,6 0,2-0,4 2,0-2,1 2,5-2,6 1,5-1,6 5,0 25,0 30,0-30,1 2,0-2,1 6-8 8-10 60,0-60,1 2,5-2,6 8-10 10-12 50,0-50,1 1,5-1,6 1-5 3-8 52,5 68,2 81,3 99,6 62,1-64,4 87,5-90,2 89,5-94,2 98,9-99,2 60,7-62,4 90,8-92,5 91,6-93,5 98,2-99,1 Дані таблиці 1 свідчать, що стабільність показників інтенсивності кольору при встановленні фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню була найвищою у прикладі № 3-99,6 %. Також більш достовірні дані - у 98,9-99,2 % були отримані в порівнянні до методу визначення вмісту аміно-аміачного азоту в м'ясі [3] та у 98,2-99,1 % до методу визначення вмісту сірководню в м'ясі [4]. Використовуючи метод за прикладом № 3, ми визначили фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці пероксидом водню за інтенсивністю кольору на 38 пробах: 10 пробах свинини; 10 пробах яловичини, 5 пробах баранини; 4 пробах козлятини; 3 пробах конини; 6 пробах тушок птиці. Результати представлено у таблиці 2. Таблиця 2 Показники фальсифікації м'яса пероксидом водню за інтенсивністю кольору № п/п Види м'яса 1. 2. Яловичина 3. Баранина 4. Козлятина 5. Конина 6. 15 Свинина Тушки птиці Показники інтенсивності Кількість кольору за прикладом № 3 за проб фальсифікації м'яса пероксидом водню Наявність світло-синього 10 кольору (позитивна реакція) Наявність світло-синього 10 кольору (позитивна реакція) Наявність світло-синього 5 кольору (позитивна реакція) Наявність світло-синього 4 кольору (позитивна реакція) Наявність світло-синього 3 кольору Наявність світло-синього 6 кольору (позитивна реакція) Показники інтенсивності кольору за прикладом № 3 за відсутності фальсифікації м'яса пероксидом водню Відсутність світло-синього кольору (негативна реакція) Відсутність світло-синього кольору (негативна реакція) Відсутність світло-синього кольору (негативна реакція) Відсутність світло-синього кольору (негативна реакція) Відсутність світло-синього кольору Відсутність світло-синього кольору (негативна реакція) Проведеними дослідженнями визначено, що за фальсифікації пероксидом водню м'яса різних видів забійних тварин та тушок птиці відмічалось наявністю світло-синього кольору (позитивна реакція), а за відсутності фальсифікації пероксидом водню - відсутність світло 2 UA 81945 U 5 10 15 20 синього кольору (негативна реакція) Ці дані по наявності інтенсивності світло-синього кольору були стабільними та достовірними, отже ці показники можна використовувати при визначенні якості та безпечності м'яса забійних тварин та птиці. Крім того, слід зазначити, що метод є експресним, простим у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники по наявності інтенсивності світло-синього кольору при визначенні фальсифікації м'яса забійних тварин і птиці за їх обробки пероксидом водню. Метод за прикладом № 3 нами пропонується як якісний спосіб для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню поряд з іншими методами визначення даних якостей (вміст аміно-аміачного азоту, сірководню, аміаку, величина рН, органолептика) [3, 4]. Метод має перевагу перед існуючими методами визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці в тому, що результати мають конкретні, достовірні якісні показники за інтенсивністю кольору. Джерела інформації: 1. Антипова Л.В., Глотова И.А., Рогов И.А. Определение цветности мяса и мясных продуктов// Методы исследования мяса и мясных продуктов. - М.: Колос, 2001. - С. 204-211. 2. ГОСТ 23392-78 Мясо. Методы химического и микроскопического анализа свежести мяса. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1978.-8 с. - (Межгосударственный стандарт). 3. Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів. Наказ держ. департаменту вет. мед № 28, 2002.-68 с. 4. Богатко Н.М. Біохімічні та мікроскопічні дослідження м'яса та м'ясопродуктів за визначення їх ветеринарно-санітарної оцінки: Методичні рекомендації/ Н.М. Богатко. - Біла Церква, 2012.-46 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки пероксидом водню, який відрізняється тим, що використовують м'язову тканину площею розміром 1,5×2,0 см, на 3 3 яку наносять 0,5-0,6 см концентрованої сірчаної кислоти та 0,2-0,4 см йодисто-калієвого крохмалю і через 1-5 хвилин встановлюють наявність або відсутність світло-синього кольору, при цьому враховують, що йодисто-калієвий крохмаль містить 1,5-1,6 г крохмалю 3 водорозчинного, 50,0-50,1 см дистильованої води та 1,5-1,6 г йодистого калію. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3