Спосіб визначення фальсифікації м’яса забійних тварин та птиці за обробки хлором

Реферат: Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки хлором. 3 Використовують подрібнену м'язову тканину в кількості 2,0-2,1 г, додають 4,0-4,1 см дистильованої води та настоюють упродовж 5-10 хвилин для приготування м'ясо-водної витяжки у співвідношенні 1:2, потім до профільтрованої м'ясо-водної витяжки у кількості 2,0-2,1 3 3 см додають послідовно реактиви: 0,2-0,3 см розчину йодистого калію з масовою 3 концентрацією 5,0 %, 0,2-0,3 см розчину водорозчинного крохмалю з масовою концентрацією 3 2,0 % та 2,0-2,1 см концентрованої хлорводневої кислоти і в подальшому упродовж 1-4 хвилин спостерігають за наявністю або відсутністю синього кольору. UA 81944 U (12) UA 81944 U UA 81944 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до ветеринарної медицини, і може бути використана для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки хлором при визначенні їх якості та безпечності у виробничих лабораторіях на потужностях з переробки м'яса, супермаркетах, оптових базах, у державних лабораторіях ветеринарної медицини та у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках. За результатами цього методу можна отримати якісні показники при оцінці м'яса забійних тварин та птиці. Аналогом корисної моделі є метод визначення інтенсивності кольору м'яса за допомогою приладу монохромату УМ-2 [1], в якому використовують зняття спектрів відображення селеновим фотоелементом кольору м'яса і м'ясних продуктів при різних довжинах хвилі 545 нм, 582, 650 нм. Як еталон для побудови градуйованого графіку і проведення аналізу використовують молочне скло із відомим коефіцієнтом відображення, що відкалібрований по свіжоприготованому оксиду магнію. Недоліком даного методу є те, що він громіздкий та довготривалий у підготовці, виконанні та підрахунку, оксид магнію не стійкий. Крім того, метод дає похибку у визначенні 25-30 %. Прототипом корисної моделі є метод визначення ступеня свіжості м'яса забійних тварин і птиці за допомогою реакції з міді сульфатом [2], в якому використовують витяжку зі свіжих м'язів забійних тварин та розчин міді сульфату з масовою концентрацією 5 %. По інтенсивності забарвлення м'ясної витяжки встановлюють ступінь свіжості м'яса. Недоліком даного методу є те, що дослідження повинні проводити відразу після забою тварин. Крім того, метод дає похибку у визначенні 40-45 %. В основу даної корисної моделі поставлено задачу - визначити фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці за обробки їх хлором для довготривалого зберігання та усунення ознак псування за допомогою використання м'ясо-водної витяжки у співвідношенні 1:2 та додавання до неї послідовно реактивів: йодистого калію, водорозчинного крохмалю та концентрованої хлорводневої кислоти, що забезпечить достовірність результатів при визначенні якості та безпечності м'яса. Задача корисної моделі вирішується тим, що поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини, тушки птиці зрізують ножицями в кількості 2,0-2,1 г, 3 3 подрібнюють, кількісно переносять у конічну колбу місткістю 25 см , доливають 4,0-4,1 см дистильованої води і настоюють 5-10 хвилин. Приготовлену м'ясо-водну витяжку у співвідношенні 1:2 фільтрують крізь паперовий беззольний фільтр. У пробірку градуйованою 3 3 піпеткою на 2 см вносять профільтровану м'ясо-водну витяжку у кількості 2,0-2,1 см і додають 3 послідовно реактиви: 0,2-0,3 см розчину йодистого калію з масовою концентрацією 5,0 %, 0,23 3 0,3 см розчину водорозчинного крохмалю з масовою концентрацією 2,0 % та 2,0-2,1 см концентрованої хлорводневої кислоти. Вміст пробірки збовтують, ставлять в штатив на 1-4 хвилини і спостерігають за зміною кольору. За фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці хлором вміст пробірки забарвлюється у синій колір, а за відсутності фальсифікації - колір безбарвний. Етапи вирішення даної задачі наведено у нижчезазначених прикладах. Приклад 1. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці в кількості 1,0-1,1 г, що подрібнюють 3 3 ножицями, кількісно переносять у конічну колбу місткістю 25 см , доливають 1,0-1,1 см дистильованої води і настоюють 10-15 хвилин. Приготовлену м'ясо-водну витяжку у співвідношенні 1:1 фільтрують крізь паперовий беззольний фільтр. У пробірку градуйованою 3 3 піпеткою на 2 см вносять профільтровану м'ясо-водну витяжку у кількості 0,5-0,6 см і додають 3 послідовно реактиви: 0,1-0,2 см розчину йодистого калію з масовою концентрацією 2,0 %, 0,13 3 0,2 см розчину водорозчинного крохмалю з масовою концентрацією 1,0 % та 1,5-1,6 см концентрованої хлорводневої кислоти. Вміст пробірки збовтують, ставлять в штатив на 1-4 хвилини і спостерігають за зміною кольору. За фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці хлором вміст пробірки забарвлюється у синій колір, а за відсутності фальсифікації - колір безбарвний. Приклад 2. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці в кількості 1,0-1,1 г, що подрібнюють 3 3 ножицями, кількісно переносять у конічну колбу місткістю 25 см , доливають 1,0-1,1 см дистильованої води і настоюють 8-10 хвилин. Приготовлену м'ясо-водну витяжку у співвідношенні 1:1 фільтрують крізь паперовий беззольний фільтр. У пробірку градуйованою 3 3 піпеткою на 2 см вносять профільтровану м'ясо-водну витяжку у кількості 1,0-1,1 см і додають 3 послідовно реактиви: 0,2-0,3 см розчину йодистого калію з масовою концентрацією 4,0 %, 0,23 3 0,3 см розчину водорозчинного крохмалю з масовою концентрацією 1,0 % та 2,0-2,1 см 1 UA 81944 U 5 10 15 концентрованої хлорводневої кислоти. Вміст пробірки збовтують, ставлять в штатив на 1-4 хвилин і спостерігають за зміною кольору. За фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці хлором вміст пробірки забарвлюється у синій колір, а за відсутності фальсифікації - колір безбарвний. Приклад 3. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці в кількості 2,0-2,1 г, що подрібнюють 3 3 ножицями, кількісно переносять у конічну колбу місткістю 25 см , доливають 4,0-4,1 см дистильованої води і настоюють 5-10 хвилин. Приготовлену м'ясо-водну витяжку у співвідношенні 1:2 фільтрують крізь паперовий беззольний фільтр. У пробірку градуйованою 3 3 піпеткою на 2 см вносять профільтровану м'ясо-водну витяжку у кількості 2,0-2,1 см і додають 3 послідовно реактиви: 0,2-0,3 см розчину йодистого калію з масовою концентрацією 5,0 %, 0,23 3 0,3 см розчину водорозчинного крохмалю з масовою концентрацією 2,0 % та 2,0-2,1 см концентрованої хлорводневої кислоти. Вміст пробірки збовтують, ставлять в штатив на 1-4 хвилин і спостерігають за зміною кольору. За фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці хлором вміст пробірки забарвлюється у синій колір, а за відсутності фальсифікації - колір безбарвний. Порівняльна оцінка результатів випробування вищезазначених способів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за хлором до прототипу представлена в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння методів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки хлором до прототипу № п/п Показники, що порівнюються 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 2 Співвідношення м'ясо-водної витяжки Кількість м'язів, г Кількість дистильованої 3 води, см Експозиція настоювання м'ясо-водної витяжки, хв. Кількість профільтрованої 3 м'ясо-водної витяжки, см Додавання реактивів: 3 Розчин міді сульфату,см концентрація, % 3 Йодистий калій, см концентрація, % Водорозчинний крохмаль, 3 см концентрація, % Концентрована хлор-воднева 3 кислота, см Експозиція появи кольору, хв. Швидкість визначення досліду, хв. Стабільність показників інтенсивності кольору, % % співвідношення результатів досліджень до вмісту аміно-аміачного азоту в м'ясі % співвідношення результатів досліджень до вмісту сірководню в м'ясі Прототип Приклади 2 5 3 1 4 1:3 1:1 1:1 1:2 10,0 г 1,0-1,1 1,0-1,1 2,0-2,1 30,0 1,0-1,1 1,0-1,1 4,0-4,1 10-15 10-15 8-10 5-10 2,0 0,5-0,6 1,0-1,1 2,0-2,1 0,3 5,0 0,1-0,2 2,0 0,2-0,3 4,0 0,2-0,3 5,0 0,1-0,2 0,2-0,3 0,2-0,3 1,0 1,0 2,0 1,5-1,6 2,0-2,1 2,0-2,1 5,0 1-4 1-4 1-4 25,0 20-25 16-20 12-18 50,6 67,1 80,7 99,5 63,6-65,1 87,0-89,0 88,8-93,7 98,1-99,0 59,5-60,8 88,5-91,0 87,4-91,5 98,5-99,3 2 3 6 UA 81944 U 5 10 Дані таблиці 1 свідчать, що стабільність показників інтенсивності кольору при встановленні фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки хлором була найвищою у прикладі № 3 - 99,5 %. Також більш достовірні дані - у 98,1-99,0 % були отримані в порівнянні до методу визначення вмісту аміно-аміачного азоту в м'ясі [3] та у 98,5-99,3 % до методу визначення вмісту сірководню в м'ясі [4]. Використовуючи метод за прикладом № 3, ми визначили фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці хлором за інтенсивністю кольору на 36 пробах: 8 пробах свинини; 9 пробах яловичини, 5 пробах баранини; 4 пробах козлятини; 3 пробах конини; 7 пробах тушок птиці. Результати представлено у таблиці 2. Таблиця 2 Показники фальсифікації м'яса хлором за інтенсивністю кольору № п/п Види м'яса Показники інтенсивності Кількість кольору за прикладом № 3 за проб фальсифікації м'яса хлором 1. 5 Козлятина 4 Конина 3 6. 35 Баранина 5. 30 9 4. 25 Яловичина 3. 20 8 2. 15 Свинина Тушки птиці 7 Наявність синього кольору (позитивна реакція) Наявність синього кольору (позитивна реакція) Наявність синього кольору (позитивна реакція) Наявність синього кольору (позитивна реакція) Наявність синього кольору Наявність синього кольору (позитивна реакція) Показники інтенсивності кольору за прикладом № 3 за відсутності фальсифікації м'яса хлором Відсутність синього кольору (негативна реакція) Відсутність синього кольору (негативна реакція) Відсутність синього кольору (негативна реакція) Відсутність синього кольору (негативна реакція) Відсутність синього кольору Відсутність синього кольору (негативна реакція) Проведеними дослідженнями визначено, що за фальсифікації хлором м'яса різних видів забійних тварин та тушок птиці відмічалось в досліджуваній м'ясо-водній витяжці наявність синього кольору (позитивна реакція), а за відсутності фальсифікації хлором - відсутність синього кольору (негативна реакція) Ці дані по наявності інтенсивності синього кольору були стабільними та достовірними, отже ці показники можна використовувати при визначенні якості та безпечності м'яса забійних тварин та птиці. Крім того, слід зазначити, що метод є експресним, простим у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники по наявності інтенсивності синього кольору при визначенні фальсифікації м'яса забійних тварин і птиці за їх обробки хлором. Метод за прикладом № 3 нами пропонується як якісний спосіб для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки хлором поряд з іншими методами визначення даних якостей (вміст аміно-аміачного азоту, сірководню, аміаку, величина рН, органолептика) [3, 4]. Метод має перевагу перед існуючими методами визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці в тому, що результати мають конкретні, достовірні якісні показники за інтенсивністю кольору. Джерела інформації 1. Антипова Л.В., Глотова И.А., Рогов И.А. Определение цветности мяса и мясных продуктов// Методы исследования мяса и мясных продуктов. - М.: Колос, 2001. - С. 204-211. 2. ГОСТ 23392 - 78 Мясо. Методы химического и микроскопического анализа свежести мяса. - М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1978. - 8 с. - (Межгосударственный стандарт). 3. Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів. Наказ держ. департаменту вет. мед № 28, 2002. - 68 с. 4. Богатко Н.М. Біохімічні та мікроскопічні дослідження м'яса та м'ясопродуктів за визначення їх ветеринарно-санітарної оцінки: Методичні рекомендації/ Н.М. Богатко. - Біла Церква, 2012. - 46 с. 3 UA 81944 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки хлором, який відрізняється тим, що використовують подрібнену м'язову тканину в кількості 2,0-2,1 г, 3 додають 4,0-4,1 см дистильованої води та настоюють упродовж 5-10 хвилин для приготування м'ясо-водної витяжки у співвідношенні 1:2, потім до профільтрованої м'ясо-водної витяжки у 3 3 кількості 2,0-2,1 см додають послідовно реактиви: 0,2-0,3 см розчину йодистого калію з 3 масовою концентрацією 5,0 %, 0,2-0,3 см розчину водорозчинного крохмалю з масовою 3 концентрацією 2,0 % та 2,0-2,1 см концентрованої хлорводневої кислоти і в подальшому упродовж 1-4 хвилин спостерігають за наявністю або відсутністю синього кольору. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4