Бензотієно[3,2-с]піридини як a2 антагоністи

1. Похідні бензотієно[3,2-с]піридину формули

їх N-оксидні форми, фармацевтично прийнятні адитивні солі або стереохімічно ізомерні форми, де:

кожний R1 незалежно є воднем, галогеном, С1-6алкілом, нітро, гідрокси або С1-4алкокси;

Alk є С1-6алкандіїлом;

n дорівнює 1 або 2;

р дорівнює 0, 1 або 2;

D є 1- або 2-бензімідазолілом, 2(3Н)бензоксазолон-3-ілом або радикалом формул

,

в яких кожний Х незалежно є О, S aбо NR12;

R2 є воднем, С1-6алкілом, арилом або арилС1-6алкілом;

R3 є воднем, С1-6алкілом, С1-6алкілокси, С1-6алкілтіо, аміно або моно- або ді(С1-6алкіл)аміно;

R4, R5, R6, R7, R8, R10, R11 та R12 кожний незалежно є воднем або С1-6алкілом;

R9 є воднем, С1-6алкілом або арилом; або

R3 та R4 взяті разом можуть утворювати бівалентний радикал -R3-R4 формули

-СН2-СН2-СН2-

(а-1);

-СН2-СН2-СН2-СН2-

(а-2);

-СН=СН-СН2-

(а-3);

-СН2-СН=СН-

(а-4) або

-СН=СН-СН=СН-

(а-5);

де один або два атоми водню згаданих радикалів від (а-1) до (а-5) кожний незалежно може бути заміщений гало, С1-6алкілом, арилС1-6алкілом, трифторметилом, аміно, гідрокси, С1-6алкокси або С1-10алкілкарбонілокси; або, там де можливо, два гемінальних атомів водю можуть бути заміщені С1-6 алкіліденом або арилС1-6алкіліденом; або

-R3-R4- можуть також бути

-S-CH2-CH2-

(a-6);

-S-CH2-CH2-CH2-

(a-7);

-S-CH=CH-

(a-8);

-NH-CH2-CH2-

(a-9);

-NH-CH2-CH2-CH2-

(a-10);

-NH-CH=CH-

(a-11);

-NH-CH=N-

(a-12);

-S-CH=N-

(a-13) або

-CH=CH-O-

(a-14);

в яких один або, там де можливо, два, або три атоми водню згаданих радикалів від (а-6) до (а-14) кожний незалежно може бути заміщений С1-6алкілом або арилом; і

арил є фенілом або фенілом, заміщеним одним, двома або трьома замісниками, що вибирають з гало, гідрокси, нітро, ціано, трифторометилу, С1-6алкілу,

С1-6алкілтіо, меркапто, аміно, моно- та ді(С1-6алкіл)аміно, карбоксилу, С1-6алкілоксикарбонілу та С1-6алкілкарбонілу.

2. Сполука згідно з п. 1, де арил є фенілом або фенілом, заміщеним гало або С1-6алкілом.

3. Сполука згідно з п. 1 або 2, де Alk є метиленом, 1,2-етандіїлом, 1,3-пропандіїлом або 1,4-бутандіїлом.

4. Сполука згідно з будь-яким пунктом з 1 по 3, де D є радикалом формули (а), (b), (c), (d) або (f).

5. Сполука згідно з будь-яким пунктом з 1 по 4, де D є радикалом формули (а).

6. Сполука згідно з будь-яким пунктом з 1 по 5, де n дорівнює 1 та R1 є воднем, хлоро, фторо, метилом, метокси або нітро.

7. Сполука за п. 1, де сполука є

.

8. Сполука згідно з будь-яким пунктом з 1 по 7 для використання як лікарського препарату.

9. Сполука згідно з будь-яким пунктом з 1 по 7 для використання у виробництві медикаменту для лікування депресії або хвороби Паркінсона.

10. Композиція, що містить активний інгредієнт та фармацевтично прийнятний носій, яка відрізняється тим, що як активний інгредієнт використовують терапевтично ефективну кількість сполуки згідно з будь-яким пунктом з 1 по 7.

11. Спосіб одержання сполуки згідно з п. 1, який відрізняється тим, що проводять

а) N-алкілування похідних бензотієно[3,2-с]піридину формули (ІІ) алкілувальним реагентом формули (ІІІ)

,

в якому W1 – прийнятна реакційна відщеплювальна група, D, Alk, p, n та R1 є такими, як це визначено у п. 1, у прийнятному розчиннику, у присутності основи та необов’язково у присутності каталізатора;

b) зняття захисту з N-захищеної проміжної сполуки формули (IV), де Р є захисна група та Alk, p, n та R1 є такими, як це визначено у п. 1, з наступним N-ацилюванням одержаної проміжної сполуки ацилпохідним формули (V), де W2 – прийнятна реакційна відщеплювальна група та R9 є таким, як визначено у п.1, у прийнятному розчиннику та у присутності основи; утворюючи, таким чином, сполуку формули (1-е);

с) N-алкілування аміну формули (VI) проміжною сполукою формули (VII) в якій W3 –прийнятна реакційна відщеплювальна група;

d) і, якщо це необхідно, перетворення сполук формули (І) в кожну іншу наступними відомими фахівцю перетвореннями і, в подальшому, якщо це необхідно, перетворення сполук формули (І) в терапевтично активну нетоксичну кислотно-адитивну сіль шляхом обробки кислотою, або в терапевтично активну нетоксичну основно-адитивну сіль шляхом обробки основою або, навпаки, перетворення форми кислотно-адитивної солі у вільну основу шляхом обробки лугом, або перетворення основно-адитивної солі у вільну кислоту шляхом обробки кислотою; і, якщо це необхідно, одержання стереохімічно ізомерних форм або їх N-оксидів.