Спосіб переробки соєвих бобів в харчовий продукт

Спосіб переробки соєвих бобів в харчовий продукт, який передбачає вологотеплову обробку, Корисна модель відноситься до харчової та комбікормової промисловості. Відомий спосіб переробки соєвих бобів який використовують для отримання соєвого молока: промивають соєві боби, замочують їх, подрібнюють і варять. Потім одержану суспензію фільтрують і віджимають. В охолоджений продукт вводять флавоноїди. В якості флавоноїдів використовують таннин або рутини в кількості 400-700мг на 1 літр готового продукту. Корисна модель дозволила підвищити споживацькі характеристики соєвого молока: смак, запах і стабільність при зберіганні [1]. Також одним із способів приготування соєвого молока є наступний. Перед подрібненням сою замочують у воді при кімнатній температурі з розрахунку Зл води на 1кг сої. Після набухання сою подрібнюють, сметаноподібну масу змішують з водою в співвідношенні 1:6-7, кип'ятять протягом 8-10 хвилин. Одержане таким чином соєве молоко можна збагатити солями кальцію, мікроелементами, вітамінними компонентами [2]. Відомий спосіб отримання соєвого молока, що включає промивку, замочування, подрібнення і вариво соєвих бобів з подальшими фільтрацією, віджиманням, розфасовкою і стерилізацією готового продукту, відмінний тим, що соєві боби промивають водою, що має температуру 28-38°С, замочують промиті соєві боби у воді при температурі 18-25°С протягом 5-8 годин, додають свіжу порцію води, нагрівають до температури 45-55°С і подріб подрібнення, відділення осаду та сушіння, який відрізняється тим, що протитечійну екстракцію лущених соєвих бобів здійснюють при температурі 65-75°С протягом 2-4 годин, екстракт відокремлюють і висушують, отримуючи біологічно-активну субстанцію, подрібнені соєві боби змішують з дистильованою водою у гідромодулі 1:7-1:9 при температурі 65-75°С протягом 0,5-1,5 години за допомогою змішувача з електроприводом, осад (окару) відділяють, отриману суспензію висушують в розпилювальній сушарці. нюють соєві боби протягом часу, достатньому для отримання суспензії з подальшим варивом при температурі 100-110°С, одержане соєве молоко охолоджують до температури 40-50°С і додають в охолоджене соєве молоко флавоноїди в кількості, достатній для стабілізації білків соєвого молока. Подрібнення соєвих бобів і вариво здійснюють в розмельно-варильному апараті. В якості флавоноїдів використовують таннини або рутини. Кількість флавоноїдів, що використовуються, складає 400700мг на літр готового продукту [3]. Відомий спосіб отримання соєвого молока, який передбачає бланшування соєвих бобів в киплячій воді протягом 4 хвилин і промивання бобів, які бланшували струменем холодної води протягом 6-10 хвилин. Заздалегідь соєві боби вимочувалися у воді протягом 8-Ю годин. Охолоджені боби з невеликою кількістю води піддають подрібненню в дробарці. Подрібнену масу вносять у воду при температурі 50°С і через декілька хвилин масу поміщають в мішок для віджимання при створенні високого тиску на нього. Зібраний сік кип'ятять протягом 20 хвилин при перемішуванні з метою його стерилізації і часткового вилучення інгібітору трипсину [4]. Запатентований спосіб виробництва соєвого молока, що включає процес замочування сої у воді, злив води, змішування сої з новою порцією води, з температурою 95-97°С, подрібнення і нагрівання суміші до 95-97°С протягом 3-5 хвилин. Змішування сої з новою порцією води, подрібнен CD CD CO 00 О) 8366 ня до стану емульгування і нагрівання суміші проводять одночасно. Попереднє замочування сої у воді здійснюють протягом 6-7,5 годин при 15-20°С в співвідношенні соя:вода - 1:4-1:5, а злив соєвого молока проводять з одночасним охолоджуванням [5]. Відомий спосіб переробки соєвих бобів в харчовий продукт, який передбачає вологотеплову обробку, автоклавування, екстракцію, подрібнення та сушіння, який являє собою те, що лущені соєві боби обробляють гарячою водою на протязі 1,5-3 годин при температурі 80-90°С і гідромодулі не менш ніж 1:10, автоклавірують при температурі 110-120°С на протязі 10-20 хвилин, подрібнюють до пастообразного стану і за допомогою емульгуючого розчину перетворюють в емульсію, яку потім висушують в розпилювальній сушарці [6]. Цей спосіб є найближчим до винаходу по технічному рішенню та досяжному ефекту. Він обраний прототипом корисної моделі. Недоліком даного засобу є досить жорсткі режими обробки продукту, завдяки яким поруч з антипоживними знищуються досить цінні речовини. В основу корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб переробки соєвих бобів, що забезпечує максимальне зберігання корисних речовин та підвищений вміст білку та жиру і знищення антипоживішх, токсичних речовин, та речовин що мають специфічний запах, які містяться в соєвих бобах. Завдяки цьому способу можна отримати продукти підвищеної харчової якості з більшим вмістом білків, жиру та деяких вітамінів. Поставлена мета вирішується способом переробки соєвих бобів в харчовий продукт, який поєднує в собі такі температурні режими та режими часу, які забезпечують знищення або перехід в екстракт антипоживних речовин та деякої кількості білків, вітамінів і т.д., збереження більшої, ніж у найближчому аналогу, кількості цінних речовин в соєвих бобах. Цей спосіб передбачає протитечійну екстракцію лущених соєвих бобів при температурі 65-75°С на протязі 2-4 годин, подрібнення соєвих бобів, їхнє змішування з дистильованою водою у гідромодулі 1:7-1:9 при температурі 65-75°С на протязі 0,5-1,5 години, відділення осаду (окари) та висушування в розпилювальній сушарці. Завдяки цьому способу переробки соєвих бобів додатково отримуємо соєвий екстракт - дорогий і дуже цінний продукт, що може використовуватись у тваринництві і фармацевтичній промисловості. Приклад 1 250г лущених соєвих бобів підлягають протитечійній екстракції на протязі 2 годин при температурі 65°С. Після цього соєві боби подрібнюємо і змішуємо з дистильованою водою у гідромодулі 1:7 при температурі 65°С на протязі 0,5 годин, відділяємо осад (окару) та висушуємо в розпилювальній сушарці. Приклад 2 250г лущених соєвих бобів підлягають протитечійчній екстракції на протязі 3 годин при температурі 70°С. Після цього соєві боби подрібнюємо і змішуємо з дистильованою водою у гідромодулі 1:8 при температурі 70°С на протязі 1 години, відділяємо осад (окару) та висушуємо в розпилювальній сушарці. Приклад З 250г лущених соєвих бобів підлягають протитечійній екстракції на протязі 4 годин при температурі 75°С. Після цього соєві боби подрібнюємо і змішуємо з дистильованою водою у гідромодулі 1:9 при температурі 75°С на протязі 1,5 годин, відділяємо осад (окару) та висушуємо в розпилювальній сушарці. Таблиця 1 Приклади конкретного виконання Показники якості Протеїн, % Жир, % Вуглеводи, % Ізофлавони, % Інгібітор трипсину, % Вміст сухих речовин, % Найближчий аналог* 3,25 2,3 3,5 2,15 3,0 7,2 Приклад 1 3,5 2,6 1,8 0,3 0,025 7,8 Приклади Приклад 2 3,6 2,8 1,6 0,25 0,02 7,7 Приклад 3 3,4 2,7 1,4 0,20 0,015 7,6 *Дані у стовпці Прототип отримані за рахунок того, що продукт, отриманий з соєвих бобів у сухому вигляді підлягав розчиненню у гідромодулі 1:10 (як вказано у інструкції до застосування). Продукти з прикладів 1, 2, 3 розчиняли відповідно у гідромодулях 1:7, 1:8, 1:9 відповідно Наряду з замінником цільного молока отримуємо препарат ЕКСО (екстракт соєвий знежирений). Препарат ЕКСО (екстракт соєвий знежирений) окрім медичного вживання може бути також використаний як профілактична і лікувально-кормова добавка. Препарат ЕКСО одержаний за оригінальною технологією з насіння сої, хімічний склад якого представлений широким спектром водорозчинних біологічно активних речовин: ізофлавонів, білків, пептидів, амінокислот, цукрів, вітамінів, макро- і мікроелементів (таблиця 2) [7]. 8366 Таблиця 2 Поживний і хімічний склад 1 кг ЕКСО Показники Кормові одиниці Обмінна енергія, МДж Суха речовина, г Сирий протеїн, г Перетравний протеїн, г Сирий жир, г Сахара, г Лізин, г Метіонін і цистин, г Кальцій, г Фосфор, г Магній, г Кількість 1,4 15,0 930 271 270 5 256 13,56 4,0 20,0 12 18 Загальний вміст азотвмісних речовин в препараті складає в середньому 22%. Білки і пептіди ЕКСО збалансовані по амінокислотному складу і представлені як замінними так і незамінними амінокислотами. Серед білків препарату ЕКСО важливе місце займає інгібітор трипсину (19мг/г), який має властивості протизапальних речовин [7]. За змістом вітамінів, макро- і мікроелементів ЕКСО можна віднести до біологічно активних препаратів. Велику групу біологічно активних речовин складають ізофлавони, які виконують важливі біологічні функції [7]. Таким чином, використання запровадженого способу переробки соєвих бобів дозволяє отримати харчовий продукт з підвищеним змістом корисних речовин, білку та жиру і мінімальним змістом антипоживних, токсичних речовин. Також завдяки запропонованій технології додатково отримуємо дуже цінний продукт ЕКСО, який можна використовувати у харчовій, комбікормовій та фармацевтичній промисловості. Джерела інформації 1. Силенко Г.П., Капрельянц Л.В., Шерстобитов В.В., Винаров А.Ю. «Способ получения соєвого молока». Пат 2163446 Россия, МПК7, А23С11/10 ЗАО «Интер ЛАГ» №2000116911/13. Заявл. Комп'ютерна верстка Д. Шеверун Показники Калій, г Натрій, г Сірка, г Мідь, мг Цинк, мг Марганець, мг Залізо, мг Вітамін В1, мг Вітамін В2, мг Вітамін ВЗ, мг Вітамін В5, мг Вітамін В6, мг Кількість 160 25 12 70 160 140 600 66 31 158 370 40 30.06.2000. Опубл. 27.2.2001. Рус. 2. Сичкарь В.И. «Сучасні технології переробки сої на кормові цілі.» "Наукові праці" віп. 24 Одесса, 2002.-С. 196-199. 3. Способ получения соевого молока: Заявка 2000116911/13 Россия МПК 7 А23С11/10. Винаров А.Ю., Силенко Г.П., Капрельянц Л.В., Шерстобитов В.В., Винаров А.Ю. №2000116911/13; Заявл. 30.06.2000. Опубл. 27.4.2001. Рус. 4. Croxton Karen Seleste ер Boyreau «Способ получения соевого молока». Заявка 2754676. Франция, МПК6 A23L1/211, А23С11/10 №9612764 Заявл. 21.10.96. Опубл. 24.04.98. 5. Маринич А.П., Кокурин И.С, Злыднев Н.Э. «Способ производства соевого молока» Заявка 96117067/13, Россия МПК6 А23С11/10 №96117067/13 Заявл.20.08.96. Опубл. 20.09.98. 6. Левицький А.П., Лялина I.A., Вітряк М.П., Ересько Г.О., Лядська В.А., Селіванська І.А. «Спосіб переробки соєвих бобів на харчовий продукт» (11) 26287 (51)6 A23L1/20, A23L1/201 НВА "Одеська біотехнологія» 19.07.1999, бюл. №4. 7. А.П. Левицкий, С.К. Ярославцев «Соя и продукты её переработки в кормлении сельскохозяйственных животных и птицы» Одесса 2001, 80с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601