Глюкопіранозилоксипіразольні похідні, фармацевтична композиція, що містить ці похідні, і проміжні сполуки для їх одержання

Даний винахід відноситься до глюкопіранозилоксипіразольних похідних або їх фармацевтично прийнятних солей, що придатні як медикаменти, фармацевтичних композицій, що містять ці сполуки, і їх проміжних сполук. Діабет є одним з пов'язаних зі способом життя захворювань, причини якого полягають у зміні харчових звичок і відсутності фізичних вправ. Тому у відношенні пацієнтів з діабетом застосовується лікування за допомогою дієти і фізичних вправ. Крім того, коли його достатній контроль і безперервне здійснення такого лікування є важкими, одночасно здійснюється лікарське лікування. В даний час як антидіабетичні засоби застосовуються бігуанідини, похідні сульфонілсечовини і засоби, що підвищують чутливість до інсуліну. Однак у бігуанідинів і похідних сульфонілсечовини іноді виявляються побічні ефекти, такі як лактоацидоз і гіпоглікемія, відповідно. У випадку використання речовин, що підсилюють чутливість до інсуліну, іноді спостерігаються такі побічні дії, як набряк, і це також пов'язано з розвитком ожиріння. Тому, щоб розв'язати ці проблеми, бажано розробити антидіабетичні засоби, що мають новий механізм дії. В останні роки розвивалася розробка, антидіабетичних засобів нового типу, що сприяють екскреції глюкози із сечею і більш низькому рівню глюкози в крові шляхом запобігання зворотного всмоктування надлишку глюкози у нирках (J, Сlin. Invest., Vol.79, pp.1510-1515 (1987)). Крім того, повідомляється, що НГЛС2 (SGLT2 співпереносник 2Na+/глюкози) є присутнім у сегменті S1 проксимальних канальцш нирок, ι в основному бере участь у реабсорбції глюкози, профільтрованої через клубочки (J. Clin. Invest., Vol.93, pp.397-404 (1994)), Відповідно, приглушення активності людського НГЛС2 запобігає зворотному всмоктуванню надлишку глюкози в нирках, потім сприяє екскреції надлишку глюкози із сечею і нормалізує рівень глюкози в крові. Тому була бажана швидка розробка протидіабетичних засобів, що володіють сильною приглушуючою дією на людський НГЛС2 і мають новий механізм дії. Також, оскільки такі засоби сприяють екскреції надлишку глюкози із сечею і, отже, нагромадження глюкози в організмі знижується, вони, як передбачається, також будуть мати запобіжний або знижуючий ефект у відношенні ожиріння. Що стосується сполук, що мають піразольну частину, описано, що WAY-123783 підвищувало кількість екскретованої глюкози у нормальних мишей. Однак, його вплив на людей зовсім не описаний (J. Med. Chem., Vol.39, pp.3920-3928 (1996)). Даний винахід відноситься до глюкопіранозилоксипіразольного похідного, представленого загальною формулою: де R1 представляє атом водню або нижчу алкільну групу; один з Q1 і Т1 представляє групу, представлену формулою: тоді як інший являє собою нижчу алкільну груп у або галоген(нижчу алкільну) групу; a R2 являє собою атом водню, нижчу алкільну груп у, нижчу алкокси-групу, нижчу алкілтіогрупу, галоген(нижчу алкільну) груп у або атом галогену, або до його фармацевтично прийнятної солі. Даний винахід також відноситься до фармацевтичної композиції, що включає як активний інгредієнт глюкопіранозилоксипіразольне похідне, представлене загальною формулою: де R1 являє собою атом водню або нижчу алкільну груп у; один з Q1 і Т1 являє собою групу, представлену формулою: тоді як інший являє собою нижчу алкільну груп у або галоген(нижчу алкільну) групу; a R2 являє собою атом водню, нижчу алкільну групу, нижчу алкоксигрупу, нижчу алкілтіогрупу, галоген(нижчу алкільну) групу або атом галогену, або його фармацевтично прийнятну сіль. Крім того, даний винахід відноситься до глюкопіранозилоксипіразольного похідного, представленого загальною формулою: де R1 являє собою атом водню або нижчу алкільну групу; один з Q1 і Т1 представляє 2,3,4,6-тетра-Oацетил-b-D-глюкопіранозилоксигрупу, тоді як інший являє собою нижчу алкільну групу або галоген(нижчу алкільну) груп у; a R2 являє собою атом водню, нижчу алкільну групу, нижчу алкоксигрупу, нижчу алкілтіогрупу, галоген(нижчу алкільну) груп у або атом галогену, або до його солі, і до бензилпіразольного похідного, представленого загальною формулою: де R2’ являє собою нижчу алкільну груп у, нижчу алкоксигрупу, нижчу алкілтіогрупу, галоген(нижчу алкільну) гр упу або атом галогену; і R3 представляє нижчу алкільну гр упу, або до його солі. Авторами даного винаходу проведене поглиблене дослідження для того, щоб знайти сполуки, що володіють придушуючою дією на людський НГЛС2. В результаті було виявлено, що глюкопіранозилоксипіразольні похідні, представлені вищенаведеною загальною формулою (І), виявляють чудову придушуючу дію на людський НГЛС2, як зазначено нижче, створюючи тим самим основу даного винаходу. Тобто, даний винахід відноситься до глюкопіранозилоксипіразольного похідного, представленого загальною формулою: де R1 представляє атом водню або нижчу алкільну групу; один з Q1 і Т1 представляє групу, представлену формулою: тоді як інший являє собою нижчу алкільну груп у або галоген(нижчу алкільну) групу; a R2 являє собою атом водню, нижчу алкільну груп у, нижчу алкоксигрупу, нижчу алкілтіогрупу, галоген(нижчу адкильну) груп у або атом галогену, або до його фармацевтично прийнятної солі, фармацевтичної композиції, що містить цю сполуку, і до його проміжної сполуки. Для сполук, представлених вищенаведеною загальною формулою (І), термін "нижча алкільна група" означає алкільну групу з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 6 атомів вуглецю, таку як метильна група, етильна група, пропільна група, ізопропільна група, бутильна група, ізобутильна група, вторбутильна група, трет-бутильна група, пентильна група, ізопентильна група, неопентильна група, третпентильна група, гексильна група тощо; термін "нижча алкоксигрупа" означає алкоксигрупу з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 6 атомів вуглецю, таку як метоксигрупа, етоксигрупа, пропоксигрупа, ізопропоксигрупа, бутоксигрупа, ізобутоксигрупа, втор-бутоксигрупа, трет-бутоксигрупа, пентилоксигрупа, ізопентилоксигрупа, неопентилоксигрупа,. третпентилоксигрупа, гексилоксигрупа тощо; і, термін "нижча алкілтіогрупа" означає алкілтіогрупу з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 6 атомів вуглецю, таку як метилтіогрупу, е тилтіогруп у, пропілтіогрупу, ізопропілтіогрупу, бутилтіогр упу, ізобутилтіоірупу, вторбутилтіогрупу, трет-бугилтіогруп у, пентилтіогрупу, ізопентилтіогрупу, неопентилтіогрупу, трет-пентилтіогрупу, гексилтіогрупу або тому подібне. Термін "атом галогену" означає атом фтору, а том хлору, атом брому або атом йоду; і термін "галоген(нижча алкільна)група" означає вищевказану нижчу алкільну групу, заміщену різними або однаковими атомами галогену, у кількості від 1 до 3, визначеними як зазначено вище. Для замісника R1 переважними є атом водню або алкільна група з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 3 атомів вуглецю; атом водню, етильна група, пропільна група або ізопропільна група є більш переважними. Для замісника R2 переважними є алкільна група з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 4 атомів вуглецю, алкоксигрупа з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 3 атомів вуглецю, або алкілтіогрупа з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 3 атомів вуглецю; етильна група, етоксигрупа, ізопропоксигрупа або метилтіогрупа є більш переважними. Для замісників Q1 і Т1 переважно, щоб один з них був алкільною групою з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 3 атомів вуглецю, і більш переважно, щоб один з них був метильною групою. Наприклад, сполуки, представлені вище загальною формулою (І), даного винаходу можуть бути одержані за наступною методикою: де X і Υ представляють відхідну групу, таку як атом галогену, мезилоксигрупа або тозилоксигрупа; R3 представляє нижчу алкільну гр упу або галоген(нижчу алкільну)груп у; R 4 представляє метильну або групу етильну групу; R5 представляє нижчу алкільну групу; один з Q2 і Т2 являє собою 2, 3, 4, 6-тетра-О-ацетил-b-Dглюкопіранозилоксигрупу, тоді як інший представляє нижчу алкільну груп у або галоген (нижчу алкільну) груп у; a R1, R2, Q1 і Т 1 мають ті ж значення, що зазначені вище. Процес 1 Сполука, представлена вищенаведеною загальною формулою (IV), може бути одержана шляхом конденсації бензилового похідного, представленого загальною формулою (II) з кетоацетатом, представленим загальною формулою (III), в присутності основи, такої як гідрид натрію або трет-бутоксид калію, в інертному розчиннику. Як приклади інертного розчинника можна привести 1,2-диметоксіетан, тетрагідрофуран, Ν,Νдиметилформамід, змішаний з них розчинник тощо. Температура реакції звичайно складає від кімнатної температури до температури дефлегмації, а час реакції звичайно складає від 1 години до однієї доби, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. Процес 2 Піразолонове похідне, представлене вищенаведеною загальною формулою (V), може бути одержане шляхом конденсації сполуки, представленої вищенаведеною загальною формулою (IV) з гідразином або моногідратом гідразину в інертному розчиннику. Як приклади інертного розчинника, що використовується в реакції, можна привести толуол, тетрагідрофуран, хлороформ, змішаний з них розчинник тощо. Температура реакції звичайно знаходиться в інтервалі від кімнатної температури до температури дефлегмації, а час реакції звичайно складає від 1 години до 1 доби, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. Одержане піразолонове похідне, представлене вищенаведеною загальною формулою (V), можна також використовувати в процесі 3 після перетворення його в сіль звичайним шляхом. Процес 3 У випадку піразолонових похідних, представлених вищенаведеною загальною формулою (V), де R3 є нижчою алкільною групою, відповідна сполука, представлена вищенаведеною загальною формулою (VII), може бути одержана шляхом проведення з відповідним піразолоновим похідним, представленим вищенаведеною загальною формулою (V), глікозидування із застосуванням ацетобром-a-D-глюкози в присутності основи, такої як карбонат срібла, в інертному розчиннику, і проведення з одержаною сполукою Nалкілування з використанням алкілуючої речовини, представленої вищенаведеною загальною формулою (VI) в присутності основи, такої як карбонат калію, в інертному розчиннику, як того вимагають обставини. Як приклади розчинника, що використовується при реакції глікозидування, можна привести тетрагідрофуран тощо. Температура реакції звичайно складає від кімнатної температури до температури дефлегмації, а час реакції звичайно складає від 1 години до 1 доби, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. Як приклади розчинника, що використовується при реакції N-алкілування, можна привести ацетонітрил, Ν,Ν-диметилформамід, тетрагідрофуран, змішаний з них розчинник тощо. Температура реакції звичайно складає від кімнатної температури до температури дефлегмації, а час реакції звичайно складає від 1 години до 1 доби, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. (2) У випадку піразолонових похідних, представлених вищенаведеною загальною формулою (V), де R3 є галоген(нижчою алкільною) групою, відповідна сполука, представлена вищенаведеною загальною формулою (VII), може бути одержана шляхом проведення з відповідним піразолоновим похідним, представленим вищенаведеною загальною формулою (V), глікозидування з застосуванням ацетобром-a-D-глюкози в присутності основи, такої як карбонат калію, в інертному розчиннику, і проведення з одержаною сполукою Nалкілування з використанням алкілуючої речовини, представленої вищенаведеною загальною формулою (VI) в присутності основи, такої як карбонат калію, в інертному розчиннику, як того вимагають обставини. Як приклади розчинника, що використовується при реакції глікозидування, можна привести ацетонітрил, тетрагідрофуран то що. Температура реакції звичайно складає від кімнатної температури до температури дефлегмації, а час реакції звичайно складає від 1 години до 1 доби, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. Як приклади розчинника, що використовується при реакції N-алкілування, можна привести ацетонітрил, Ν,Ν-диметилформамід, тетрагідрофуран, змішаний з них розчинник тощо. Температура реакції звичайно знаходиться в інтервалі від кімнатної температури до температури дефлегмації, а час реакції звичайно складає від 1 години до 1 доби, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. Одержані сполуки, представлені вищенаведеною загальною формулою (VII), також можна використовува ти в процесі 4 після перетворення в їх солі звичайним шляхом. Процес 4 Сполуки (І) даного винаходу можуть бути одержані шляхом проведення лужного гідролізу сполуки, представленої вищенаведеною загальною формулою (VII). Як приклад розчинника, що використовується в реакції, можна привести метанол, етанол, тетрагідрофуран, воду, змішаний з них розчинник тощо, а як приклад основи, що використовується, можна привести гідроксид натрію, етоксид натрію тощо. Температура реакції звичайно складає від 0° до кімнатної температури, а час реакції звичайно складає від 30 хвилин до 6 годин, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. Зі сполук, представлених вищенаведеною загальною формулою (І), сполуки, де замісник R 1 є нижчою алкільною групою, можуть бути одержані відповідно до наступної методики: де Q1, R 2, R5 , Т 1 і X мають ті ж значення, що зазначені вище. Процес 5 Сполука, представлена вищенаведеною загальною формулою (Іb) за даним винаходом, може бути одержана шляхом проведення N-алкілування сполуки, представленої вищенаведеною загальною формулою (Iа) за даним винаходом, з використанням N-алкілуючої речовини, представленої вищенаведеною загальною формулою (VI), в присутності такої основи, як карбонат калію або карбонат цезію, і іноді каталітичної кількості йодиду натрію в інертному розчиннику. Як приклад інертного розчинника, що використовується в даній реакції, можна привести Ν,Ν-диметилформамід, диметоксіетан, диметилсульфоксид, тетрагідрофуран, етанол, змішаний з них розчинник тощо. Температура реакції звичайно складає від кімнатної температури до температури дефлегмації, а час реакції звичайно складає від 10 хвилин до 1 доби, змінюючись в залежності від вихідного матеріалу, що використовується, розчинника і температури реакції. Сполуки, представлені вищенаведеною загальною формулою (VII) і їх солі, що використовуються у вищенаведеному процесі одержання, є сполуками, придатними як проміжні сполуки для сполук, представлених ви щенаведеною загальною формулою (1) даного винаходу. Для сполук, представлених вищенаведеною загальною формулою (VII), а також сполук, представлених вищенаведеною загальною формулою (І) даного винаходу, переважно, щоб один із замісників Q2 і Т2 був алкільною групою з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 3 атомів вуглецю, і більш переважно, щоб один з них був метильною групою. Для сполуки, представленої вищенаведеною загальною формулою (V) як вихідний матеріал, існують наступні три таутомери, що змінюються в залежності від зміни умов реакції: де R2 і R3 мають ті ж значення, що представлені вище. Сполуки, представлені вищенаведеною загальною формулою (V) і їх солі, що використовуються у ви щенаведеному процесі одержання, є сполуками, придатними як проміжні сполуки для сполук, представлених ви щенаведеною загальною формулою (І) даного винаходу. Для сполук представлених вищенаведеною загальною формулою (V), а також сполук, представлених вищенаведеною загальною формулою (І) даного винаходу, переважно, щоб замісник R3 був алкільною групою з прямим або розгалуженим ланцюгом, що має від 1 до 3 атомів вуглецю, і більш переважно, щоб R3 був метильною групою. Сполуки, представлені вищенаведеною загальною формулою (І) даного винаходу., одержані за допомогою вищенаведених процесів одержання, можуть бути виділені і очищені за допомогою звичайних засобів виділення, таких як фракційна перекристалізація, очищення із застосуванням хроматографії та екстрагування розчинником. Глюкопіранозилоксипіразольні похідні, представлені вищенаведеною загальною формулою (І) даного винаходу, можуть бути перетворені в їх фармацевтично прийнятні солі звичайним способом. Приклади таких солей включають кислотно-адитивні солі з мінеральними кислотами, такими як соляна кислота, бромистоводнева кислота, йодистоводнева кислота, сірчана кислота, азотна кислота, фосфорна кислота тощо, солі кислотно-адитивні з органічними кислотами, такими як мурашина кислота, оцтова кислота, метансульфонова кислота, бензолсульфонова кислота, п· толуолсульфонова кислота, пропіонова кислота, лимонна кислота, янтарна кислота, винна кислота, фумарова кислота, масляна кислота, щавлева кислота, малонова кислота, малеїнова кислота, молочна кислота, яблучна кислота, вугільна кислота, глютамінова кислота, аспарагінова кислота тощо, і солі з неорганічними основами, такими як натрієва сіль, калієва сіль тощо. Сполуки, представлені вищенаведеною загальною формулою (І) даного винаходу, включають їх сольвати з фармацевтично прийнятними розчинниками, такими як етанол і вода. Сполуки, представлені вищенаведеною загальною формулою (І) даного винаходу, володіють чудовою приглушуючою дією на людський НГЛС2 і надзвичайно корисні як засоби для профілактики і лікування діабету, ускладнень діабету, ожиріння і т.п. Наприклад, у наступному дослідженні приглушуючої дії на активність людського НГЛС2 сполуки даного винаходу виявляли сильну інгібуючу активність у відношенні людського НГЛС2. З іншого боку, оскільки WAY-123783 має вкрай низьку інгібуючу активність у відношенні людського НГЛС2, не можна очікувати, щоб він виявляв достатній вплив як інгібітор людського НГЛС2. Коли фармацевтичні композиції за даним винаходом застосовуються при практичному лікуванні, використовуються різні лікарські форми, в залежності від їх застосування. Прикладами лікарських форм є порошки, гранули, дрібні гранули, сухі сиропи, таблетки, капсули, ін'єкції, розчини, мазі, супозиторії, припарки і т.п., що приймаються перорально або вводяться парентерально. Зазначені фармацевтичні композиції можуть бути одержані змішуванням з відповідною фармацевтичною добавкою або розведенням і розчиненням такою добавкою, як, наприклад, наповнювачі (основи), дезінтегратори, зв'язувальні речовини, поліпшуючі ковзання речовини, розчинники, буфери, що створюють ізотоничність речовини, антисептики, зволожувачі, емульгатори, диспергатори, стабілізатори, що поліпшують розчинення добавки і т.п., і готуванням суміші у вигляді лікарської форми звичайним шляхом. Коли фармацевтичні композиції даного винаходу застосовуються для практичного лікування, дозування сполуки, представленої вищенаведеною загальною формулою (І), або її фармацевтично прийнятної солі як активного інгредієнта визначається відповідно в залежності від віку, статі, ваги тіла і міри симптомів і лікування кожного пацієнта, що приблизно знаходиться в межах від 0,1 до 1000мг на добу для дорослої людини у випадку перорального прийому, і приблизно в інтервалі від 0,01 до 300мг на добу для дорослої людини у випадку парентерального введення, і добова доза може бути розподілена на разові дози в кількості від одного до декількох на добу і вводитися відповідним чином. Приклади Даний винахід далі більш детально ілюструється за допомогою наступних довідкових прикладів, прикладів і прикладів досліджень. Однак даний винахід не обмежується ними. Приклад 1 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-он До розчину 4-ізопропоксибензилового спирту (0,34г) у тетрагідрофурані (6мл) додають триетиламін (0,28мл) і метансульфонілхлорид (0,16мл) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Одержану нерозчинну речовину видаляють фільтруванням. Одержаний розчин 4ізопропоксибензилметансульфонату в тетрагідрофурані додають до суспензії гідриду натрію (60%, 81мг) і метилацетоацетату (0,20мл) у 1,2-диметоксіетані (10мл) і суміш перемішують при 80°С протягом ночі. Реакційну суміш виливали у насичений водний розчин гідрокарбонату натрію і одержану суміш екстрагують діетиловим ефіром. Органічний шар промивають насиченим розчином соли і сушать над безводним сульфатом магнію. Розчинник видаляють під зниженим тиском, залишок розчиняють у толуолі (5мл). До розчину додають безводний гідразин (0,19мл) і суміш перемішують при 80°С протягом ночі. Розчинник видаляють під зниженим тиском і залишок очищають колонковою хроматографією на силікагелі (елюент: дихлорметан/метанол=10/1) з одержанням 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3ону (95мг). 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1,22 (6H, д, J=6,0Гц), 1,99 (3Н, с), 3,45 (2Н, с), 4,40-4,60 (1Н, м), 6,656,80 (2Н, м), 6,95-7,10 (2Н, м). Приклад 2 1.2-дигідро-5-метил-4-[(4-пропілфеніл)метил]-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4пропілбензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d 6) d м.д.: 0,75-0,95 (3Н, м), 1,45-1,65 (2Н, м), 1,99 (3Н, с), 2,40-2,55 (2Н, м), 3,32 (2Н, с), 6,95-7,10 (4Н, м). Приклад 3 1,2-дигідро-4-[(4-ізобутилфеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4ізобутилбензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 0,83 (6Н, д, J=6,6Гц), 1,70-1,85 (1Н, м), 1,99 (3Н, с), 2,30-2,45 (2Н, м), 3,50 (2Н, с), 6,90-7,10 (4Н, м). Приклад 4 1,2-дигідро-5-метил-4-[(4-пропоксифеніл)метил]-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4пропоксибензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d 6) d м.д.: 0,95 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,60-1,75 (2Н, м), 1,98 (3Н, с), 3,46 (2Н, с), 3,75-3,90 (2Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 6,95-7,10 (2Н, м). Приклад 5 4-[(4-етоксифеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4 етоксибензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1,20-1,35 (3Н, м), 1,98 (3Н, с), 3,46 (2Н, с), 3,85-4,05 (2Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 6,95-7,10 (2Н,м). Приклад 6 1,2-дигідро-5-метил-4-[(4-трифторметилфеніл)метил]-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4трифторметилбензилового спирту замість 4-ізопропоксибешилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 2,02 (3Н, с), 3,64 (2Н, с), 7,30-7,45 (2Н, м), 7,55-7,70 (2Н, м). Приклад 7. 4-[(4-трет-бутилфеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4трет-бутилбензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1,24 (9Н, с), 2,01 (3Н, с), 3,49 (2Н, с), 7,00-7,15 (2Н, м), 7,15-7,30 (2Н, м). Приклад 8 4-[(4-бутоксифеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4бутоксибензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 0,91 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,30-1,50 (2Н, м), 1,55-1,75 (2Н, м), 1,98 (3Н, с), 3,46 (2Н, с), 3,80-3,95 (2Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 6,95-7,10 (2Н, м). Приклад 9 1,2-дигідро-5-метил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4(метилтіо)бензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1,99 (3Н, с), 2,42 (3Н, с), 3,50 (2Н, с), 7,05-7,20 (4Н, м). Приклад 10 5-етил-1.2-дигідро-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 1, з використанням 4(метилтіо)бензилового спирту замість 4-ізопропоксибензилового спирту і використанням 3-оксопентаноату замість метил ацетоацетату. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1,02 (3Н, т, J=7,6Гц), 2,39 (2Н, кв, J=7,6Гц), 2,42 (3Н, с), 3,51 (2Н, с), 7,05-7,20 (4Н, м). Приклад 11 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-он До суспензії гідриду натрію (60%, 40мг) у 1,2-диметоксиетані (1мл) додають метилацетоацетат (0,11мл), 4ізопропілбензилхлорид (0,17г) і каталітичну кількість йодиду натрію, і суміш перемішують при 80°С протягом ночі. Реакційну суміш виливають у насичений водний розчин гідрокарбонату натрію, і суміш екстрагують діетиловим ефіром. Органічний шар промивають насиченим розчином соли і сушать над безводним сульфатом магнію. Розчинник видаляють під зниженим тиском і залишок розчиняють у толуолі (1мл). До розчину додають безводний гідразин (0,094мл) і суміш перемішують при 80°С протягом ночі. Розчинник видаляють під зниженим тиском, і залишок очищають колонковою хроматографією на силікагелі (елюент: дихлорметан/метанол=10/1) з одержанням 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропілфеніл}метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону (0,12г). 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1,16 (6Н, д, J=6,9Гц), 2,01 (3Н, с), 2,70-2,90 (1Н, м), 3,49 (2Н, с), 6,957,20 (4Н, м). Приклад 12 4-[(4-етилфеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному в прикладі 11, з використанням 4етилбензилхлориду замість 4-ізопропілбензилхлориду. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1,13 (3Н, т, J=7,6Гц), 2,00 (3Н, с), 2,45-2,60 (2Н, м), 3,49 (2Н, с), 7,007,15' (4Н, м). Приклад 13 1,2-дигідро-5-метил-4-[(4-метилфеніл)метил]-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 11, з використанням 4метилбензилброміду замість 4-ізопропілбензилхлориду. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1.98 (3Н, с), 2,23 (3Н, с), 3,48 (2Н, с), 6,95-7,10 (4Н, м). Довідковий приклад 1 4-бензил-1,2-дигідро-5-трифторметил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 11, з використанням етилтрифторацетоацетату замість метилацетоацетату і з використанням бензилброміду замість 4ізопропілбензилхлориду. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 3,73 (2Н, с), 7,05-7,35 (5Н, м), 12,50-13,10 (1Н, шир.с). Приклад 14 1,2-дигідро-4-[(4-метилфеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 11, з використанням 4метоксибензилброміду замість 4-ізопропілбензилхлориду. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 1.99 (3Н, с), 3,47 (2Н, с), 3,69 (3Н, с), 6,75-6,85 (2Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м), 8,70-11,70 (2Н, шир.) Довідковий приклад 2 4-бензил-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-он Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 11, з використанням бензилброміду замість 4-ізопропілбензилхлориду. 1 Н-ЯМР (500мгц, DMSO-d6) d м.д.: 2,00 (3Н, с), 3,54 (2Н, с), 7,05-7,30 (5Н, с). Приклад 15 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)- 1Н-піразол До суспензії 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону (46мг), ацетобром-aDглюкози (99мг) і молекулярного сита 4Å в тетрагідрофурані (3мл) додають карбонат срібла (66мг) і суміш перемішують при затіненні світла при 65°С протягом ночі. Реакційну суміш очищають колонковою хроматографією на амінопропіловому силікагелі (елюент: тетрагідрофуран). Подальше очищення препаративною тонкошаровою хроматографією на силікагелі (розчинник, який проявляє: етилацетат/гексан=2/1) дає 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-Dглюкопіранозилокси)-1H-піразол (42мг). 1 Н-ЯМР (500мгц, CDC 13) d м.д.: 1,25-1,35 (6Н, м), 1,88 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,05 (3Н, с), 2,10 (3Н, с), 3,45-3,65 (2Н, м), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,13 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,31 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 4,40-4,55 (1Н, м), 5,15-5,35 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 6,95-7,05 (2Н, м). Приклад 16 5-метил-4-[(4-пропілфеніл)метил]-3-[2,3,4,3-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 1,2дигідро-5-метил-4-[(4-пропілфеніл)метил]-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500МГц, CDCl3) d м.д.: 0,91 (3Н, т, J=7,3Гц), 1,50-1,65 (2Н, м), 1,86 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,05 (3Н, с), 2,10 (3Н, с), 2,45-2,55 (2Н, м), 3,55 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,63 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,13 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,30 (1Н, дд, J=3,9, 12,4Гц), 5,15-5,35 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 7,00-7,20 (4Н, м). Приклад 17 4-[(4-ізобутилфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 1,2дигідро-4-[(4-ізобутилфеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 0,87 (6Η, д, J=6,6Гц), 1,70-1,85 (1Н, м), 1,87 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,10 (3Н, с), 2,40 (2Н, д, J=7,2Гц), 3,56 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,63 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,14 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,31 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5,15-5,35 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 6,95-7,10 (4Н, м). Приклад 18 5-метил-4-[(4-пропоксифеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 1,2дигідро-5-метил-4-[(4-пропоксифеніл)метил]-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,01 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,70-1,85 (2Н, м), 1,89 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,10 (3Н, с), 3,53 (1Н, д, J=15,7Гц), 3,59 (1Н, д, J=15,7Гц), 3,80-3,95 (3Н, м), 4,14 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,31 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5,15-5,35 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 6,95-7,10 (2Н, м). Приклад 19 4-[(4-етоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 4[(4-етоксифеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,38 (3Н, т, J=7,0Гц), 1,89 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,10 (3Н, с), 3,53 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,59 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 3,98 (2Н, кв, J=7,0Гц), 4,13 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,31 (1Н, дд, J= 4,0, 12,4Гц), 5,15-5,30 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 6,95-7,10 (2Н, м). Приклад 20 5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-трифторметилфеніл)метил]-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 1,2дигідро-5-метил-4-[(4-трифторметилфеніл)метил]-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,85 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,14 (3Н, с), 3,65 (1Н, д, J=15,9Гц), 3,71 (1Н, д, J=15,9Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,14 (1Н, дд, J=2,4, 12,4Гц), 4,31 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5,15-5,40 (3Н, м), 5,55-5,65 (1Н, м), 7,20-7,30 (2Н, м), 7,45-7,55 (2Н, м). Приклад 21 4-[(4-трет-бутилфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 4[(4-третбутилфеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,27 (9Н, с), 1,84 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,14 (3Н, с), 3,56 (1Н, д, J=15.8Гц), 3,64 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,13 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,31 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5,15-5,30 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м), 7,20-7,30 (2Н, м). Приклад 22 4-[(4-бутоксифеніл)метил]-5-метил-3-[2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 4[(4-бутоксифеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4 ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 0,96 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,40-1,55 (2Н, м), 1,65-1,80 (2Н, м), 1,88 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,10 (3Н, с), 3,52 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,59 (1Н, д, J.=15,8Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 3,91 (2Н, т, J=6,5Гц), 4,13 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,31 (1H, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5 15-5,30 (3Н,м), 5,50-5,60 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 6,95-7,10 (2Н,м). Приклад 23 5-метил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2.3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 1,2дигідро-5-метил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500МГц, CDCl3) d м.д.: 1,88 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,07 (3Н, с), 2,12 (3Н, с), 2,44 (3Н, с), 3,50-3,65 (2Н, м), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,13 (1Н, дд, J=2,4, 12,4Гц), 4,31 (1Н, дд, J=4,1, 12,4Гц), 5,15-5,30 (3Н, м), 5,55-5,65 (1Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м), 7,10-7,20 (2Н, м), 8,65-8,85 (1Н, шир.с) Приклад 24 5-етил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-[2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 5етил-1,2-дигідро-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500МГц, CDCl3) d м.д.; 1,13 (3Н, т, J=7,6Гц), 1,88 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,44 (3Н, с), 2,45-2,55 (2Н, м), 3,50-3,70 (2Н, м), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,05-4,20 (1Н, м), 4,31 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5,155,35 (3Н, м), 5,55-5,65 (1Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м), 7,10-7,20 (2Н, м), 8,80-9,20 (1Н, шир.с). Приклад 25 4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана способом, подібним описаному у прикладі 15, з використанням 1,2дигідро-4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,20 (6Η, Д, J=6,9Гц), 1,85 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,13 (3Н, с), 2,75-2,90 (1Н, м), 3,56 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,63 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,05-4,20 (1Н, м), 4,31 (1Н, дд, J= 4,0, 12,4Гц), 5,15-5,35 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 7,00-7,15 (4Н, м), 8,70-9,30 (1Н, шир.с). Приклад 26 4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-[2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Нпіразол До розчину 1,2-дигідро-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-5-трифторметил-3Н-піразол-3-ону (2,0г) в ацетонітрилі (100мл) додають ацетобром-a-D-глюкозу (3,1г) і карбонат калію (1,1г) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. До реакційної суміші додають воду і одержану суміш екстрагують етилацетатом. Органічний шар промивають насиченим водним розчином гідрокарбонату натрію і насиченим розчином соли і сушать над безводним сульфатом магнію. Розчинник видаляють під зниженим тиском і залишок очищають колонковою хроматографією на силікагелі (елюент: гексан/етилацетат=1/1) з одержанням 4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозил-окси)-5-трифторметил-1Н-піразолу (2,0г). 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,91 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,04 (3Н, с), 2,09 (3Н, с), 2,45 (3Н, с), 3,73 (2Н, с), 3,75-3,90 (1Н, м), 4,15-4,35 (2Н, м), 5,15-5,65 (4Н, м), 7,00-7,20 (4Н, м). Приклад 27 4-бензил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана в такий же спосіб, що описаний у прикладі 26, з використанням 4бензил-1,2-дигідро-5-трифторметил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-5трифторметил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,89 (3Н, с), 2,02 (3Н, с), 2 ,04 (3Н, с), 2,08 (3Н, с), 3,70-3,90 (3Н, м), 4,154,30 (2Н, м), 5,10-5,50 (4Н, м), 7,10-7,30 (5Н, м). Приклад 28 4-[(4-метоксифетл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана в такий же спосіб, що описаний у прикладі 26, з використанням 1,2-дигідро-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-трифторметил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4метилтіофеніл)метил]-5-трифторметил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,93 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,05 (3Н, с), 2,09 (3Н, с), 3,65-3,75 (2Н, м), 3,77 (3Н, с), 3,75-3,90 (1Н, м), 4,15-4,35 (2Н, м), 5,10-5,45 (4Н, м), 6,75-6,85 (2Н, м), 7,00-7,15 (2Н, м). Приклад 29 4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана в такий же спосіб, що описаний у прикладі 15, з використанням 1,2-дигідро-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,89 (3Н, с), 2,02 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,05 (3Н, с), 2,10 (3Н, с), 3,45-3,65 (2Н, м), 3,76 (3Н, с), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,11 (1Н, дд, J=2,2, 12,4Гц), 4,30 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5,15-5,35 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м). Приклад 30 4-бензил-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана в такий же спосіб, що описаний у прикладі 15, з використанням 4бензил-1,2-дигідро-5-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Нпіразол-3-ону. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,86 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,11 (3Н, с), 3,59 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,66 (1Н, д, J=15,8Гц), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,11 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц),-4,30 (1Н, дд, J=4,0, 12,4Гц), 5,15-5,30 (3Н, м), 5,50-5,65 (1Н, м), 7,05-7,30 (5Н, м), 8,75-9,55 (1H, шир.с). Приклад 31 4-[(4-метоксифеніл)метил]-1,5-диметил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)піразол Суспензію 4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Hпіразолу (18мг), карбонату калію (14мг) і йодметану (4,7мг) в ацетонітрилі (2мл) перемішують при 75°С протягом ночі. Реакційну суміш фільтрують через селітÒ і розчинник з фільтрату видаляють під зниженим тиском. Залишок очищають препаративною тонкошаровою хроматографією (розчинник, який проявляє: бензол/ацетон=2/1) з одержанням 4-[(4-метоксифеніл)метил]-1,5-диметил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-Dглюкошранозил-окси)піразолу (4мг). 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,90 (3Н, с), 2,01 (3Н, с), 2,03 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,07 (3Н, с), 3,45-3,60 (2Н, м), 3,60 (3Н, с), 3,76 (3Н, с), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,13 (1Н, дд, J=2,4, 12,4 Hz), 4,29 (1Н, дд, J=4,1, 12,4Гц), 5,155,30 (3Н, м), 5,50-5,60 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м). Приклад 32 1-метил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5трифторметилпіразол Суспензію 4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5трифторметил-1H-піразолу (30мг), карбонату калію (8,0мг) і йодметану (8,2мг) у тетрагідрофурані (1мл) перемішують при 75°С протягом ночі. Реакційну суміш фільтрують через селітÒ і розчинник з фільтрату видаляють під зниженим тиском. Залишок очищають препаративною тонкошаровою хроматографією (розчинник, який проявляє: дихлорметан/зтилацетат=5/1) з одержанням 1-метил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметилпіразолу (13мг). 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,89 (3Н, с), 2,02 (3Н, с), 2,04 (3Н, с), 2,07 (3Н, с), 2,44 (3Н, с), 3,65-3,95 (6Н, м), 4,14 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,29 (1Н, дд, J=4,3, 12,4Гц), 5,15-5,35 (3Н, м), 5,50-5,65 (1Н, м), 7,00-7,20 (4Н, т). Приклад 33 1-етил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5трифторметилпіразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 32, з використанням йод етану замість йодметану. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 1,40 (3Н, т, J=7,2Гц), 1,90 (3Н, с), 2,02 (3Н, с), 2,04 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,44 (3Н, с), 3,72 (2Н, с), 3,80-3,90 (1Н, м), 4,05-4,20 (3Н, м), 4,27 (1Н, дд, J=4,5, 12,4Гц), 5,10-5,35 (3Н, м), 5,55-5,65 (1Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м), 7,10-7,20 (2Н, м). Приклад 34 4-[(4-метилтіофеніл)метил]-1-пропіл-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5трифторметилпіразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 32, з використанням йодпропану замість йодметану. 1 Н-ЯМР (500мгц, CDCl3) d м.д.: 0,92 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,75-1,90 (2Н, м), 1,89 (3Н, с), 2,02 (3Н, с), 2,04 (3Н, с), 2,06 (3Н, с), 2,44 (3Н, с), 3,72 (2Н, с), 3,80-3,90 (1Н, м), 3,90-4,05 (2Н, м), 4,12 (1Н, дд, J=2,3, 12,4Гц), 4,27 (1Н, дд, J=4,5, 12,4Гц), 5,10-5,35 (3Н, м), 5,55-5,65 (1Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м), 7,10-7,20 (2Н, м). Приклад 35 3-(b-Р-Глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-1Н-піразол До розчину 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Нпіразолу (61мг) у етанолі (3мл) додають 1н водний розчин гідроксиду натрію (0,53мл) і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 2 годин. Розчинник видаляють під зниженим тиском і залишок очищають шляхом твердофазного екстрагування на ОДС (ODS; розчинник, що промиває: дистильована вода, елюент: метанол) з одержанням 3-(β-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-1H-піразолу (39мг). 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,26 (6Н, д, J=5,9Гц), 2,05 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,753,90 (1Н, м), 4,45-4,60 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 7,00-7,15 (2Н, м). Приклад 36 3-(b-D-Глюкопіранозилокси)-5-метил-4-[(4-пропілфеніл)метил]-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 5метил-4-[(4-пропілфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 4-[(4ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,91 (3Н, т, J=7,5Гц), 1,50-1,65 (2Н, м), 2,05 (3Н, с), 2,45-2,60 (2Н, м), 3,253,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,83 (1Н, д, J=11,9Гц), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,00-7,15 (4Н, м). Приклад 37 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізобутилфеніл)метил]-5-метил-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-ізобутилфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 4[(4-ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюко-піранозилокси)-1H-ніразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,87 (6Н, д, J=6,6Гц), 1,70-1,90 (1Н, м), 2,04 (3Н, с), 2,41 (2Н, д, J=7,1Гц), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,90 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,95-7,15 (4Н, м). Приклад 38 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-4-[(4-пропоксифеніл)-метил]-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 5 метил-4-[(4-пропоксифеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу замість 4[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,02 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,65-1,80 (2Н, м), 2,05 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,603,75 (3Н, м), 3,80-3,90 (3Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 7,05-7,15 (2Н, м). Приклад 39 4-[(4-етоксифеніл)метил]--3-[b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-етоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 4-[(4ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,34 (3Н, т, J=7,0Гц), 2,05 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,60-3,75 (3Н, м), 3,803,90 (1Н, м), 3,97 (2Н, кв, J=7,0Гц), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 7,05-7,15 (2Н, м). Приклад 40 3-[b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-4-[(4-трифторметилфеніл)-метил]-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 5метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-трифторметилфеніл)метил]-1Н-піразолу замість 4-[(4-ізо-пропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,б-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Нпіразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2,08 (3Н, с), 3,20-3,40 (4Н, м), 3,67 (1Н, дд, J=5,0, 11,9Гц), 3,75-3,90 (3Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,30-7,45 (2Н, м), 7,45-7,60 (2Н, м). Приклад 41 4-[(4-трет-бутилфеніл)метил]-3-[b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-трет-бутилфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу замість 4[(4-ізопро-поксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, СD3ОD) d м.д.: 1,28 (9Н, с), 2,06 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,60-3,90 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,05-7,15 (2Н, м), 7,20-7,30 (2Н, м). Приклад 42 4-[(4-бутоксифеніл)метил]-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-бутоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу замість 4-[(4ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,97 (3Hf, т, J=7,4Гц), 1,40-1,55 (2Н, м), 1,65-1,80 (2Н, м), 2,05 (3Н, с), 3,303,45 (4Н, м), 3,60-3,75 (3Н, м), 3,83 (1Н, д, J=12,0Гц), 3,91 (2Н, т, J=6,4Гц), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 7,05-7,15 (2Н, м). Приклад 43 3-(b-D-Глюкопіранозилокси)-5-метил-4-[(4-метилтіофеніл)-метил]-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 5метил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 4[(4-ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4, 6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2,06 (3Н, с), 2,42 (3Н, с), 3,20-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,80-3,90 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,05-7,20 (4Н, м). Приклад 44 5-етил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метилтіофеніл)-метилі-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 5етил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 4-[(4ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,06 (3Н, т, J=7,6Гц), 2,42 (3Н, с), 2,47 (2Н, кв, J=7,6Гц), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,60-3,80 (3Н, м), 3,80-3,90 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,10-7,20 (4Н, м). Приклад 45 3-(b-D-Глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-5-метил-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-ізопропілфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу замість 4[(4-ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,20 (6Н, д, J=6,9Гц), 2,05 (3Н, с), 2,75-2,90 (1Н, м), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,553,90 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,00-7,15 (4Н, м). Приклад 46 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-5-трифторметил-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Н-піразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Hпіразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2,42 (3Н, с), 3,25-3,50 (4Н, м), 3,69 (1Н, дд, J=4,9, 12,0Гц), 3,75-3,90 (3Н, м), 4,90-5,10 (1Н, м), 7,10-7,20 (4Н, м). Приклад 47 4-бензил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4бензил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Н-піразолу замість 4-[(4 ізопропоксифеніл)-метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CP3OD) d м.д.: 3,25-3,45 (4Н, м), 3,67 (1Н, дд, J=5,3, 12,0Гц), 3,80-3,95 (3Н, м), 4,97 (1Н, д, J=7,4Гц), 7,05-7,25 (5Н, м). Приклад 48 3-(b-D-Глюкопіранозилокси)-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-трифторметил-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-метоксифеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1H-піразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Нпіразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 3,25-3,45 (4Н, м), 3,67 (1Н, д, J=5,4, 12,1Гц), 3,73 (3Н, с), 3,75-3,90 (3Н, м), 4,90-5,00 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 7,05-7,15 (2Н, м). Приклад 49 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-1Н-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу замість 4-[(4ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2.04 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,73 (3Н, с), 3,80-3,90 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,75-6,85 (2Н, м), 7,05-7,15 (2Н, м). Приклад 50 4-бензил-3-(b-D-глюкозопіранозилокси)-5-метил-1H-піразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4бензил-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюколіранозилокси)-1H-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2.05 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,60-3,90 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,05-7,25 (5Н, м). Приклад 51 3-(b-D-Глюкопіраиозилокси)-4-[(4-метоксифеніл)метил]-1,5-диметилпіразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-метоксифеніл)метил]-1,5-диметил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)піразолу замість 4[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2,06 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,70 (6Н, м), 3,73 (3Н, с), 3,75-3,90 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 7,05-7,15 (2Н, м). Приклад 52 3-(b-D-Глюкопіранозилокси)-1-метил-4-[(4-метилтіофеніл)-метил]-5-трифторметилпіразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 1метил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5трифторметилпіразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-Dглюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2,42 (3Н, с), 3,30-3,50 (4Н, м), 3,69 (1Н, дд, J=4,7, 12,0Гц), 3,75-3,90 (6Н, м), 5,25-5,35 (1Н, м), 7,05-7,20 (4Н, м). Приклад 53 1-етил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метилтіофеніл)-метил]-5-трифторметилпіразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 1етил-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметилпіразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Hпіразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,38 (3Н, т, J=7,1Гц), 2,42 (3Н, с), 3,30-3,50 (4Н, м), 3,60-3,75 (1Н, м), 3,753,90 (1Н, м), 4,14 (2Н, кв, J=7,1Гц), 5,25-5,35 (1Н, м), 7,05-7,20 (4Н, м). Приклад 54 3-(b-D-Глюкопіранозилокси)-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-1-пропіл-5-трифторметилпіразол Названа в заголовку сполука одержана тим же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4[(4-метилтіофеніл)метил]-1-пропіл-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5трифторметилпіразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-Dглюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,90 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,75-1,90 (2Н, м), 2,42 (3Н, с), 3,30-3,50 (4Н, м), 3,69 (1Н, дд, J=4,9, 12,0Гц), 3,75-3,90 (3Н, м), 4,00-4,10 (2Н, м), 5,25-5,35 (1Н, м), 7,05-7,20 (4Н, м). Приклад 55 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-4-[(4-метилфеніл)метил]-1H-піразол 5-метил-4-[(4-метилфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол одержаний тим же способом, що описаний у прикладі 15, з використанням 1,2-дигідро-5-метил-4-[(4метилфеніл)метил]-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3ону. Потім названу в заголовку сполука, одержували в такий же спосіб, як описано в прикладі 35, з використанням 5-метил-4-[(4-метилфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Нпіразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)1H-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2,04 (3Н, с), 2,26 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,90 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,95-7,15 (4Н, м). Приклад 56 4-[(4-етилфеніл)метил]-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-1H-піразол 4-[(4-етилфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразол одержаний тим же способом, що описаний у прикладі 15, з використанням 4-[(4-етилфеніл)метил]-1,2-дигідро-5-метил-3Нпіразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3Н-піразол-3-ону. Потім названу в заголовку сполуку одержували таким же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4-[(4етилфеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу замість 4-[(4ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,18 (3Н, d, J=7,6Гц), 2,04 (3Н, с), 2,57 (2Н, кв, J=7,6Гц), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,90 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,95-7,20 (4Н, м). Приклад 57 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метилфеніл)метил]-5-трифторметил-1H-піразол 4-[(4-метилфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1H-піразол одержаний тим же способом, що описаний у прикладі 26, з використанням 1,2-дигідро-4-[(4метилфеніл)метил]-5-Трифторметил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-5трифтор-метил-3Н-піразол-3-ону. Потім названу в заголовку сполуку одержували таким же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4-[(4-метилфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-Dглюкопіранозилокси)-5-трифтор-метил-1Н-піразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 2,25 (3Н, с), 3,20-3,45 (4Н, м), 3,55-3,70 (1Н, м), 3,70-3,90 (3Н, м), 4,80-4,95 (1Н,м), 6,90-7,15 (4Н,м). Приклад 58 4-[(4-етилфеніл)метил]-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Н-піразол 4-[(4-етилфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетгра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Н-піразол одержаний тим же способом, що описаний у прикладі 26, з використанням 4-[(4-етилфеніл)метил]-1,2-дигідро5-трифтор-метил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-метилтіо-феніл)метил]-5-трифторметил-3Нпіразол-3-ону. Потім названу в заголовку сполуку одержували таким же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4-[(4-етилфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил1Н-піразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)-метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,18 (3Н, т, J=7,6Гц), 2,50-2,60 (2Н, м), 3,15-3,40 (4Н, м), 3,55-3,65 (1Н, м), 3,70-3,90 (3Н, м), 4,80-4,95 (1Н, м), 6,95-7,15 (4Н, м). Приклад 59 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-5-трифторметил-1Н-піразол 4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Hпіразол одержаний тим же способом, що описаний у прикладі 26, з використанням 1,2-дигідро-4-[(4ізопропілфеніл)метил]-5-трифторметил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-метилтіофеніл)мегил]-5Трифторметил-3Н-піразол-3-ону. Потім названа в заголовку сполука була одержана таким же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-Dглюкопіранозилокси)-5-трифтор-метил-1H-піразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6тетра-О-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,20 (6Н, д, J=6,9Гц), 2,75-2,85 (1Н, м), 3,15-3,40 (4Н, м), 3,55-3,65 (1Н, м), 3,70-3,90 (3Н, м), 4,80-4,95 (1Н, м), 7,00-7,15 (4Н, м). Приклад 60 4-[(4-хлорфеніл)метил]-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1H-піразол 4-[(4-хлорфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифторметил-1Н-піразол одержаний тим же способом, що описаний у прикладі 26, з використанням 4-[(4-хлорфеніл)метил]-1,2-дигідро5-трифторметил-3Н-піразол-3-ону замість 1,2-дигідро-4-[(4-метилтіофеніл)метил]-5-трифторметил-3Н-піразол3-ону. Потім названу в заголовку сполуку одержували таким же способом, що описаний у прикладі 35, з використанням 4-[(4-хлорфеніл)метил]-3-(2,3,4,6-тетра-O-ацетил-b-D-глюкопіранозилокси)-5-трифтор-метил1Н-піразолу замість 4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-3-(2,3,4,6-тетра-О-ацетил-b-Dглюкопіранозилокси)-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 3,20-3,40 (4Н, м), 3,55-3,70 (1Н, м), 3,75-3,90 (3Н, м), 4,80-4,95 (1Н, м), 7,10-7,25 (4Н, м). Приклад 61 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-5-метил-1H-пропілпіразол До суспензії 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-1H-піразолу (50мг) і карбонату цезію (0,20г) у Ν,Ν-диметилформаміді (1мл) додають йодпропан (0,036мл) при 50°С и суміш перемішують протягом ночі. До реакційної суміші додають воду й одержану суміш очищають твердофазним екстрагуванням на ОДС (розчинник, який промиває: дистильована вода, елюент: метанол). Одержану напівочищену речовину очищають колонковою хроматографією на силікагелі (елюент: дихлорметан/метанол =8/1) з одержанням 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-1Н-пропілпіразолу (28мг). 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,87 (3Η, т, J=7,4Гц), 1,26 (6H, д, J=6,0Гц), 1,65-1,80 (2Н, м), 2,07 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,75-3,95 (3Н, м), 4,40-4,60 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 7,007,10 (2Н, м). Приклад 62 1-етил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропілфеніл)-метил]-5-метилпіразол Названа в заголовку сполука, одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням йодетану замість йодпропану. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,26 (6Н, д, J=6,0Гц), 1,29 (3Н, т, J=7,2Гц), 2,08 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,75-3,90 (1Н, м), 3,96 (2Н, кв, J=7,2Гц), 4,40-4,60 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м). Приклад 63 1-етил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метилпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-1H-піразолу замість 3-(b-Dглюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-1H-піразолу і використанням йодетану замість йодпропану. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,29 (3Н, т, J=7,1Гц), 2,07 (3Н, с), 3,20-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (6Н, м), 3,82 (1H, дд, J=2,0, 12,0Гц), 3,90-4,05 (2Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 7,05-7,15 (2Н,м). Приклад 64 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-1-пропілпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-метоксифеніл)метил]-5-метил-1Н-піразолу замість 3-(b-Dглюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропоксифеніл)метил]-5-метил-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,87 (3Н, т, J=7,5Гц), 1,65-1,80 (2Н, м), 2,07 (3Н, с), 3,35-3,45 (4Н, м), 3,603,75 (3Н, м), 3,73 (3Н, с), 3,75-3,85 (1Н, м), 3,85-3,95 (2Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н,м), 7,00-7,15 (2Н,м). Приклад 65 1-етил-4-[(4-етоксифеніл)метил]-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-метилпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням 4-[(4-етоксифеніл)метил]-5-метил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 3-(b-D-глюкопіранозилокси)4-[(4-ізо-пропоксифеніл)метил]-5-метил-1Н-піразолу і використанням йодетану замість йодпропану 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,28 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,34 (3Н, т, J=7,2Гц), 2,07 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,75-3,85 (1Н, м), 3,90-4,00 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н,м), 7,00-7,15 (2Н,м). Приклад 66 4-[(4-етоксифеніл)метил]-3-(b-В-глюкопіранозилокси)-5-метил-1-пропілпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням 4-[(4-етоксифеніл)метил]-5-метил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 3-(b-D-глюкопіранозилокси)4-[(4-ізо-пропоксифеніл)метил]-5-метил-1Н-піразолу. 1 Н-ЯМР (500МГц, CD3OD) d м.д.: 0,87 (3Н, т, J=7,6Гц), 1,34 (3Н, т, J=7,1Гц), 1,65-1,80 (2Н, м), 2,07 (3Н, с), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,81 (1Н, дд, J=2,1, 12,1Гц), 3,85-4,05 (4Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,85 (2Н, м), 7,00-7,15 (2Н, м). Приклад 67 1-етил-4-[(4-етоксифеніл)метил]-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-метилпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням 4-[(4-етилфеніл)метил]-5-метил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4[(4-ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-1Н-піразолу і використанням йодметану замість йодпропану. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,17 (3Н, т, J=7,6Гц), 1,28 (3Н, т, J=7,2Гц), 2,06 (3Н, с), 2,56 (2Н, кв, J=7,6Гц), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,75-3,85 (1Н, м), 3,90-4,00 (2Н, м), 5,00-5,10 (1Н,м), 7,00-7,15 (4Н,м). Приклад 68 4-[(4-етилфеніл)метил]-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-5-метил-1-пропілпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням 4-[(4-етилфеніл)метил]-5-метил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-1H-піразолу замість 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4[(4-ізопропокси-феніл)метил]-5-метил-1H-піразолу. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,87 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,17 (3Н, т, J=7,6Гц), 1,65-1,80 (2Н, м), 2,06 (3Н, с), 2,56 (2Н, кв, J=7,6Гц), 3,25-3,45 (4Н, м), 3,60-3,95 (6Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 7,00-7,15 (4Н,м). Приклад 69 1-бутил-3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропоксифеніл)-метил]-5-метилпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61, з використанням бромбутану замість йодпропану. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 0,92 (3Н, т, J=7,4Гц), 1,20-1,40 (8Н, м), 1,60-1,75 (2Н, м), 2,07 (3Н, с), 3,253,45 (4Н, м), 3,55-3,75 (3Н, м), 3,81 (1Н, дд, J=2,1, 12,0Гц), 3,91 (2Н, т, 3=7,2Гц), 4,45-4,55 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м). Приклад 70 3-(b-D-глюкопіранозилокси)-4-[(4-ізопропілфеніл)метил]-1-ізопропіл-5-метилпіразол Названа в заголовку сполука одержана таким же способом, що описаний у прикладі 61,з використанням 2бромпропану замість йодпропану. 1 Н-ЯМР (500мгц, CD3OD) d м.д.: 1,26 (6Н, д, J=6,0Гц), 1,30-1,40 (6Н, м), 2,08 (3Н, с), 3,15-3,45 (4Н, м), 3,553,75 (3Н, м), 3,78 (1Н, дд, J=2,3, 12,0Гц), 4,35-4,45 (1Н, м), 4,45-4,55 (1Н, м), 5,00-5,10 (1Н, м), 6,70-6,80 (2Н, м), 7,00-7,10 (2Н, м). Приклад дослідження 1 Дослідження інгібуючої дії на активність людського НГЛС2 1) Конструювання плазмідного вектора, що експресує людський НГЛС2 Одержання бібліотеки кДНК для ампліфікації за допомогою ПЦР здійснювали шляхом зворотної транскрипції всієї РНК, взятої з людської нирки (Ori gene) з оліго dT як праймера, застосовуючи систему попередньої ампліфікації Super Script (Gibco-BRL: LIFE TECHNOLOGIES). Фрагмент ДНК, що кодує людський НГЛС2, ампліфікували за допомогою реакції ПЦР, при якій використовували бібліотеку кДНК людської нирки, описану вище, як матрицю, а наступні олігонуклеотиди 0702F і 0712R, представлені як послідовності 1 і 2, відповідно, використовували як праймери. Ампліфікований фрагмент ДНК лігували у вектор pCR (Invitrogen) для клонування, за стандартною методикою, прикладеною до набору. Escherichia coli НВ101 трансформували звичайним способом і потім робили селекцію трансформантів на агаровому середовищі LB, що містить 50мкг/мл канаміцину. Після того, як плазмідну ДНК екстрагували з одного з трансформантів і очищали, робили ампліфікацію фрагменту ДНК, що кодує людський НГЛС2, шляхом реакції ПЦР, при якій наступні олігонуклеотиди 0714F і 0715R, представлені у вигляді послідовності номер 3 і номер 4, відповідно, використовували як праймери. Ампліфікований фрагмент ДНК розщеплювали за допомогою рестрикційних ферментів Xho I і Hind III і потім очищали за допомогою системи очищення Wizard (Promega). Цей очищений фрагмент ДНК вставляли у відповідні сайти рестрикції pcDNA3.1 (-) Myc/His-B (Introgen) - вектора для експресії злитого білка. Escherichia coli HB101 трансформували звичайним способом і потім робили селекцію трансформантів на агаровому середовищі LB, що містить 50мкг/мл ампіциліну. Після того, як плазмідну ДНК екстрагували з цього трансформанту і очищали, аналізували послідовність основ фрагменту ДНК, вставленого в сайти поліклонування вектора pcDNA3.1 (-) Myc/His-B. Цей клон мав єдину заміну основи (АТС, що кодує ізолейцин-433, був заміщений на GTC) у порівнянні з людським НГЛС2, про яку повідомляли Wells et al. (Am. J. Physiol., Vol.263, pp.459-465 (1992)). Потім одержували клон, у якому валін замінений на ізолейцин-433. Цей плазмідний вектор, що експресує людський НГЛС2, в якому пептид, представлений послідовністю номер 5, злитий з аланіновим залишком, на карбоксильному кінці позначений як KL29. Послідовність номер 1 ATGGA GGAGCACACA GAGGC Послідовність номер 2 GGCATAG AAGCCCCAGAGG A Послідовність номер 3 AACCTCGAGA TGG AGGA GCACACAGAGGC Послідовність номер 4 AACAAGCTTGGCA TAG AAGCCCCAGAGG A Послідовність номер 5 KLGPEQK LISEEDLNSAVDHHHHHH 2) Одержання клітин, що тимчасово експресують людський НГЛС2. Плазміду KL29, що експресує людський НГЛС2, трансфікували в клітини COS-7 (RIKEN CELL BANK RCB0539) шляхом електропорації. Електропорацію виконували за допомогою GENE PULSER II (Bio-Rad Laboratories) в умовах: 0,290кв, 975мкф, 2x106 клітин COS-7 і 20мкг KL29 у 500мкл середовища ОРТІ-MEM І (Gibco-BRL: LIFE TECHNOLOGIES) у кюветі типу 0,4 см. Після перенесення гена клітини збирали шляхом центрифугування і знову суспендували із середовищем ОРТІ-MEM І (1мл на кювету). У кожну комірку у 96-комірковому планшеті додавали 125мкл цієї суспензії клітин. Після культивування протягом ночі при 37°С в атмосфері 5% СО2 у кожну комірку додавали 125мкл модифікованого за Дульбекко середовища Голка, що містило 10% фетальної бичачої сироватки (Sanko Jyunyaku), 100од/мл натрієвої солі пеніциліну G (Gibco-BRL: LIFE TECHNOLOGIES), 100мкг/мл стрептоміцин-сульфату (Gibco-BRL: LIFE TECHNOLOGIES). Ці клітини культивували до наступного дня, а потім їх використовували для виміру інгібуючої активності у відношенні поглинання метил-a-Dглюкопіранозиду. 3) Вимірювання інгібуючої активності у відношенні поглинання метил-a-D-глюкопіранозиду Після того, як випробувані сполуки розчиняли в диметилсульфоксиді і розбавляли буфером для визначення поглинання (буфер рН 7,4, що містить 140мМ хлориду натрію, 2мМ хлориду калію, 1мМ хлориду кальцію, 1мМ хлориду магнію, 5мМ метил-а-О-глюкопіранозиду, 10мМ 2-[4-(2-гідроксіетил)-1піперазиніл]етансульфонової кислоти і 5мМ трис(гідроксиметил)амінометану), кожен розріджувач використовували як випробуваний зразок для визначення інгібуючої активності. Після видалення середовища від клітин COS-7, що тимчасово експресують людський НГЛС2, у кожну комірку додавали 200мкл буфера для попередньої обробки (буфер рН 7,4, що містить 140мМ холінхлориду, 2мМ хлориду калію, 1мМ хлориду кальцію, 1мМ хлориду магнію, 10мМ 2-[4-(2-гідроксіетил)-1-піперазиніл]етансульфонової кислоти і 5мМ трис(гідроксиметил)амінометану) і клітини інкубували при 37°С протягом 10 хвилин. Після того, як буфер для попередньої обробки видаляли, знову додавали 200мкл того ж буфера і клітини інкубували при 37°С протягом 10 хвилин. Буфер для проведення вимірювань одержували шляхом додавання 7мкл метил-a-D-(U14С)глюкопіранозиду (Amersham Pharmacia Biotech) до 525мкл одержаного образу для досліджень. Для контролю буфер для проведення вимірів готували без випробуваної речовини. Щоб оцінити вихідне поглинання під час відсутності випробуваної речовини і натрію, готували в такий же спосіб буфер для проведення вимірювання вихідного поглинання, що містить 140мМ холінхлориду замість хлориду натрію. Після видалення буфера для попередньої обробки в кожну комірку додавали 75мкл кожного буфера для вимірювання, клітини інкубували при 37°С протягом 2 годин. Після того як видаляли буфер для проведення вимірювання в кожну комірку додавали 200мкл буфера, що промиває, (буфер із рН 7,4, що містить 140мМ холінхлориду, 2мМ хлориду калію, 1мМ хлориду кальцію, 1мМ хлориду магнію, 10мМ метил-а-Оглюкопіранозиду, 10мМ 2-[4-(2-гідроксіетил)-1-піперазиніл]-етансульфонової кислоти і 5мМ трис(гідроксиметил)амінометану) і відразу ж видаляли. Після двох додаткових промивань клітини солюбілізували додаванням 75мкл 0,2н гідроксиду натрію в кожну комірку. Після того, як лізати клітин переносили в PicoPlate (Packard) і в кожну комірку додавали 150мкл MicroScint-40 (Packard), проводили вимірювання радіоактивності за допомогою сцинтиляційного лічильника для мікропланшетів TopCount (Packard). Різницю в поглинанні одержували як 100% значення шляхом вирахування значення радіоактивності при вихідному поглинанні зі значення радіоактивності в контрольному зразку, а потім концентрації, при яких поглинання інгібувалось на 50% (ІС50), розраховували за кривою концентрація-інгібування за методом найменших квадратів. Результати показані в наступній таблиці 1. Таблиця 1 Випробувана сполука Приклад 35 Приклад 36 Приклад 37 Приклад 38 Приклад 39 Приклад 43 Приклад 44 Приклад 45 Приклад 46 Приклад 48 Приклад 49 Приклад 52 Приклад 55 Приклад 56 Приклад 58 WAY-123783 Значення ІС 50 (нм) 181 441 346 702 185 84 509 441 679 415 383 835 280 190 634 >100000 Прикладдослідження 2 Дослідження за полегшуючим ефектом на виведення глюкози з сечею Метод А) Як експериментальну тварину використовували пацюків SD лінії, що голодували протягом ночі, (стан при останньому обстеженні), самці, 5-тижневого віку, 120-150г). Випробувану сполуку (25,40мг) суспендували в 762мкл етанолу і розчиняли шляхом додавання 3,048мл поліетиленгліколю 400 і 3,81мл фізіологічногоого розчину, і потім одержували розчин 3,3мг/мл. Частину цього, розчину розбавляли розчинником (фізіологічний розчин: поліетиленгліколь 400:етанол=5:4:1) і потім одержували кожний розчин з концентрацією 3,3, 1 або 0,33 (мг/мл). Кожний з цих розчинів вводили під шкіру пацюкам у дозі 3мл/кг (10, 3 і 1мг/кг). Для контролю підшкірно вводили тільки розчинник (фізіологічний розчин: поліетиленгліколь 400: етанол=5:4:1) у дозі 3мл/кг. Відразу після цього підшкірного введення перорально вводили розчин глюкози 200 г/л у дозі 10мл/кг (2г/кг). Підшкірне введення робили за допомогою голки 26G і 1мл шприца. Пероральне введення робили за допомогою шлункового зонда для пацюків і 2,5мл шприца. Число особин в одній групі дорівнювало 3. Збирання сечі здійснювали в клітці для визначення загального метаболізму після того, як завершували ці введення. Час відбору зразків при збиранні сечі складав 4 години після введення глюкози. Після закінчення збирання сечі реєстрували обсяг сечі і визначали концентрацію глюкози в сечі. Концентрацію глюкози визначали за допомогою набору для лабораторних досліджень: Glucose B-Test WAKO (Wako Pure Chemical Inductries, Ltd). Кількість екскреції глюкози із сечею через 4 години на 1 організм розраховували за обсягом сечі і концентрацією глюкози. Метод В) Як експериментальну тварину використовували пацюків лінії 3D, що голодували протягом ночі, (стан при останнбому обстеженні), самці, 7-тижневого віку, 180-200г). Випробувану сполуку (10мг) суспендували або розчиняли в 300мкл етанолу і розчиняли шляхом додавання 1,2мл поліетиленгліколю 400 і 1,5мл фізіологічногоого розчину, а потім одержували розчин 3,3мг/мл. Частину цього розчину розбавляли розчинником (фізіологічний розчин: поліетиленгліколь 400:етанол=5:4:1), а потім кожний розчин готували з концентрацією 3,3, 0,33 або 0,033 (мг/мл). Після того, як визначали вагу тіла пацюків, вводили розчин випробуваної сполуки шляхом внутрішньовенної ін'єкції в хвостову вен у в дозі 3мл/кг (10, 1 і 0,1мг/кг). Для контролю вводили тільки розчинник (фізіологічний розчин: поліетиленгліколь 400:етанол=5:4:1) шляхом внутрішньовенної ін'єкції в хвосто ву вен у в дозі 3мл/кг. Відразу ж після цього внутрішньовенного введення перорально вводили розчин глюкози 200г/л у дозі 10мл/кг (2г/кг). Внутрішньовенне введення робили за допомогою голки 26G і шприца на 1мл. Пероральне введення виконували за допомогою шлункового зонда для пацюків і шприца на 2,5мл. Кількість особин в одній групі дорівнювала 3. Збирання сечі здійснювали в клітці для визначення загального метаболізму після того, як завершували ці введення. Час відбору зразків при збиранні сечі складав 24 години після введення глюкози. Після закінчення збирання сечі, реєстрували обсяг сечі і визначали концентрацію глюкози в сечі. Концентрацію глюкози визначали за допомогою набору для лабораторних досліджень: Glucose B-Test WAKO (Wako Pure Chemical Inductries, Ltd). Кількість екскреції глюкози із сечею через 24 години на 200 г ваги тіла розраховували за обсягом сечі, концентрації глюкози і ваги тіла. Результати представлені в наступній таблиці 2. Таблиця 2 Випробувана сполука Приклад 35 Приклад 45 Доза Кількість екскреції Метод (мг/кг) глюкози з сечею (мг) 0,1 16 В 1 74 10 188 А 1 22,1 3 83,2 В 10 0,1 1 10 153,3 2 45 132 Приклад дослідження 3 Дослідження на гостру токсичність Метод А) Готували суспензію 100мг/мл шляхом додавання до випробуваної сполуки 0,5% розчину натрійкарбоксиметилцелюлози. Як експериментальну тварину використовували самців мишей ICR 6-7тижневого віку, що голодували протягом 4 годин (Clea Japan, 28-33г, 5 тварин у кожній групі). Випробувану суспензію, описану вище, вводили експериментальним тваринам, описаним вище, перорально в дозі 10мл/кг (1000мг/кг) і потім встановлювали спостереження за ними на 24 години після введення. Метод В) Готували суспензію 200мг/мл шляхом додавання до випробуваної сполуки розчинника (фізіологічний розчин: поліетиленгліколь 400:етанол=5:4:1). Як експериментальну тварину використовували самців мишей ICR 5-тижневого віку, що голодували протягом 4 годин (Clea Japan, 26-33г, 5 тварин у кожній групі). Випробувану суспензію, описану вище, вводили експериментальним тваринам, описаним вище, підшкірно в дозі 3мл/кг (600мг/кг) і потім встановлювали спостереження за ними на 24 години після введення. Результати показані в наступній таблиці 3. Таблиця 3 Випробувана сполука Приклад 35 Приклад 45 Метод В А Число смертей 0/5 0/5 Промислова застосовність Глюкопіранозилоксибензилбензольні похідні, представлені вищенаведеною загальною формулою (І) за даним винаходом, і їх фармацевтично прийнятні солі володіють інгібуючою активністю у відношенні людського НГЛС2 і виявляють чудову гіпоглікемічну дію за допомогою виведення надлишку глюкози із сечею за рахунок запобігання зворотного всмоктування глюкози в нирках. Тому можуть бути одержані засоби профілактики або лікування діабету, ускладнень діабету, ожиріння тощо, що містять глюкопіранозилоксибензилбензольне похідне вищенаведеної загальної формули (І) за даним винаходом або його фармацевтично прийнятну сіль. Крім того, сполуки, представлені вищенаведеними загальними формулами (V) і (VII) і їх солі є важливими сполуками як проміжні продукти при виробництві сполук, представлених вищенаведеною загальною формулою (І), і їх фармацевтично прийнятних солей. Відповідно, сполуки даного винаходу, представлені вищенаведеною загальною формулою (І), і їх фармацевтично прийнятні солі можуть бути легко одержані через ці сполуки.