Спосіб виробництва солоду з використанням активованих плазмохімічним методом водних розчинів

1. Спосіб виробництва солоду, який відрізняється тим, що як замочувальну рідину використовують розчин, активований під дією контактної нерівноважної плазми, оптимальний час активації 30-60 хв., параметри рН = 9-10, вміст пероксидних сполук 600-700 мг/л, що використовується як стимулятор росту. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в результаті використання активованих водних роз 3 віднести те, що якість сусла отриманого з готового солоду не має значних позитивних змін показників. Технічний результат при реалізації корисної моделі полягає в скороченні терміну солодовирощування, підвищенні ефективності дезинфекції зерна та можливості отримання більш якісного екологічно чистого солоду, не забрудненого залишками складних хімічних речовин, з якого буде отримано високоякісне сусло, яке відрізнятиметься підвищеним вмістом цукру. Поставлена задача вирішується завдяки використанню при замочуванні води активованої під дією контактної нерівноважної плазми. Активована під дією контактної нерівноважної плазми вода має антисептичні та антибактеріальні властивості. Така вода представляє собою кластерну структуру після плазмової обробки та проявляє ростостимулюючі властивості, крім того вона покращує ряд технологічних якостей солоду, що є позитивним з практичної точки зору в технологічних процесах пивоварних виробництв. Характеристика активованої води, яка використовується при замочуванні зерна приведена в таблиці 1. Активують водопровідну воду з направленою зміною властивостей та реакційної здатності в результаті ведення процесу в плазмових розрядах зниженого тиску з напругою 1000-2000 В, силою струму 10,0-200,0 мА з наступним переходом по мірі підвищення електропровідності в режим контактної нерівноважної плазми з параметрами: напруга від 400 до 600 В, сила струму до 150 мА. Отримана активна вода має специфічний склад. Найбільш легко піддаються виявленню продукти реакції, які визначають реакційну здатність активованої контактною нерівноважною плазмою води. В першу чергу це стосується пероксиду водню та надперекисних сполук, збуджених часток та радикалів, які відіграють важливу роль в окисно-відновних процесах. В наслідок активації водний розчин має наступні параметри: рН = 9-10, вміст пероксидних сполук 600-700 мг/л. Спосіб впроваджують таким чином: ячмінь з вологістю 12-14 % промивають від домішок та бруду. Після відмивки ячмінь замочують активованою водою повітряно-водним способом, до досягнення вологості зерна - 38-42 %. Температура замочувальної рідини становить 14 °C. Солодовирощування проводять при температурі 18-20 С, висота шару пророщуваного зерна 45-55 мм. Двічі на добу проводять ворошіння. Тривалість пророщування складає 5-7 діб, з послідуючим сушінням свіжоприготованого солоду до вологості 5-6 %, та варкою з нього сусла. Корисна модель пояснюється нижче приведеними даними, які не охоплюють, та не обмежують повний обсяг корисної моделі. Приклад 1. Беруть очищений та відсортований ячмінь, який після промивки та зняття спливу замочують звичайною водою (контрольний варіант), використовуючи повітряно-водний спосіб; температура замочувальної рідини складає 14 С. Солодовирощування проводять при температурі 18 °C, висота шару 50 мм. Двічі на добу проводять ворошіння. Тривалість солодовирощування складає 7 64761 4 діб. Сушать зелений солод при температурі 6585 °C, на протязі 8 годин. З готового солоду варять сусло. Приклад 2. Спосіб аналогічний прикладу 1. Зерно ячменю замочують водою активованою під дією контактної нерівноважної плазми на протязі 10 хв. Тривалість солодовирощування складає 6,5 діб. Незначний час активації води дає низьку ефективність дії активованих водних розчинів на процес солодовирощування. Приклад 3. Спосіб аналогічний прикладу 1. Зерно ячменю замочують водою активованою під дією контактної нерівноважної плазми на протязі 30 хв. Тривалість солодовирощування складає 5,5 діб. Приклад 4. Спосіб аналогічний прикладу 1. Зерно ячменю замочують водою активованою під дією контактної нерівноважної плазми на протязі 60 хв. Тривалість солодовирощування складає 5 діб. Приклад 5. Спосіб аналогічний прикладу 1. Зерно ячменю замочують водою активованою під дією контактної нерівноважної плазми на протязі 90 хв. Тривалість солодовирощування складає 5 діб. Отримані дані свідчать про те, що при достатньо високій концентрації пероксидних сполук, процес економічно нецілеспрямований внаслідок більш тривалої обробки водних розчинів. В таблицях 2 і 3 (приклад 3 і 4) приведені данні, які відповідають оптимальним параметрам активованих розчинів. Після завершення пророщування замоченого зерна його сушать з отриманням готового продукту. Слід відмітити, що при сушці солоду температура сушки є достатньою для повної термодеструкції пероксиду водню та надперекисних сполук, які є в активованій воді. Як результат готовий солод не має в своєму складі хімічних речовин, тож є хімічно чистим та безпечним продуктом для подальшої переробки. Таким чином пропонований спосіб дозволяє отримати солод більш високої якості (з більшою кількістю борошнистих солодових зерен), в більш короткі строки (5-5,5 діб) та без домішок хімічних речовин, антисептиків та гормональних стимуляторів росту по екологічно безпечній технології, в якій не використовуються токсичні речовини. До того ж в суслі приготованому з солоду пророщеному на активній воді підвищується вміст цукру на 1-1,5 %, що є значним технологічним результатом. Пропонований спосіб є досить економічним, оскільки затрати на виробництво активованих водних розчинів в 10-20 разів менші ніж на приготування складних ростостимулюючих сумішей та розчинів хімічних речовин. До того ж речовини, які виступають в якості ростостимуляторів потребують специфічних умов зберігання, а це теж значно підвищує собівартість готової продукції. До того ж слід відмітити, що при зливі відпрацьованого технологічного розчину його не потрібно нейтралізувати та очищувати, оскільки для виробництва солоду не потрібно додатково використовувати дезинфікуючі, миючі, та стерилізуючи речовини, оскільки пероксид в значній мірі виконує функцію дезинфектору. До того ж замочувальну 5 64761 воду можна використовувати в зворотному циклі виробництва після її фільтрації та повторної активації, що зменшить витрати водного ресурсу. Використання даного способу виробництва солоду дозволить розширити технологічні можли 6 вості виробництва високоякісного солоду, підвищити якість та екологічну безпеку продукту та значно скоротити витрати на виробництво. Таблиця 1 Характеристики води активованої під дією контактної нерівноважної плазми Дослід Час активації, хв. 10 30 60 90 Вода 1 (контроль) 2 3 4 5 Водопровідна Активована Активована Активована Активована рн До активації 7,6 7,6 7,6 7,6 7,6 після активації 10,5 10,0 9,0 8,5 Концентрація пероксиду, мг/л 200 600 700 1000. Таблиця 2 Енергія та здатність проростання, % Дослід Енергія проростання 1 (контроль) 3 4 91 94 95 Ефект енергії проростання 3 4 Здатність проростання 92 95 97 Ефект здатності проростання 3 5 Таблиця 3 Скловидність солодового ячмінного зерна, % Дослід 1 (контроль) 3 4 скловидне 6 5 4 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Зерно частково скловидне 20 17 12 Підписне борошнисте 74 78 84 Ефект кількості борошнистих зерен 4 10 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601