Спосіб визначення питомого електроопору порошку коксу

Реферат: Спосіб визначення питомого електроопору порошку коксу включає пропускання через спресований зразок постійного стабілізованого струму, вимірювання падіння напруги на зразку матеріалу з подальшим перерахунком. Вимірювання проводиться при постійній щільності зразка за рахунок використання пресуючого пристрою і матриці, що включає струмові і потенційні електроди і ємність для розміщення зразка навіски коксу. UA 88639 U (12) UA 88639 U UA 88639 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до процесів визначення показників готовності коксу і може бути використана в коксохімічній промисловості. Питомий електроопір широко використовується як характеристика, що відбиває структурні зміни речовини коксівного вугілля, що відбуваються на всіх стадіях його термічної обробки, а також особливостей молекулярної структури вугілля і коксів. Відомий спосіб контролю готовності коксу шляхом вимірювання питомого електроопору порошку, шматків і насипних мас (Журнал "Кокс і хімія", 1968. - № 9. - С. 19-22). Спосіб полягає в тому, що в спеціальну ємність поміщають випробувану подрібнену пробу, окремий шматок або порцію натурального гранулометричного складу, пропускають електричний струм і вимірюють питомий електроопір, за величиною якого оцінюють готовність випробування коксу. До недоліків вищенаведеного способу можна віднести трудомісткість і тривалість випробування, а також необхідність відбору та підготовки проб. Відомий спосіб контролю готовності коксу (Онусатіс Б.А. Освіта та структура кам'яновугільного коксу, М., 1960 p.), суть якого полягає в тому, що під час видачі коксового пирога з камери коксування в коксонапрямній кліті залишають гарячий коксовий пиріг, відводять кліть з коксом убік, охолоджують його водою, а потім з різних його ділянок відбирають проби і заміряють їх питомий електроопір. За отриманими даними роблять висновок про розподіл готовності коксу в обсязі коксового пирога. Відомий спосіб контролю готовності коксу (Брук А.С., Пінчук С.І., Невойса Е.Г. Авторське свідоцтво № 62719, опубл. 30.08.1978 р., бюл. № 32), згідно з яким під час видачі коксу з камер коксування безперервно автоматично вимірюють і реєструють електроопір коксового масиву по всій довжині і шляхом автоматичного інтегрування вимірюваних величин електроопору оцінюють середній рівень готовності кожного коксового пирога, оцінюють нерівномірність готовності коксового пирога по довжині і висоті шляхом аналітичного визначення параметрів варіації вимірюваної величини електроопору, а по середнім величинам електроопору коксових пирогів, що складають партію коксу, і за параметрами варіації електроопору кожного коксового пирога щодо середньозваженої величини електроопору партії коксу оцінюють рівень і ступінь рівномірності готовності партії коксу в цілому. Однак обидва перерахованих вище способи є складними, трудомісткими і не придатні для виробничого контролю з метою регулювання технологічного режиму процесу коксування. Найбільш близьким до пропонованої корисної моделі є спосіб за ГОСТ 4668 "Матеріали вуглецеві. Метод вимірювання питомого електричного опору порошку", взятий як прототип, суть якого полягає у вимірюванні падіння напруги на ділянці стовпчика вуглецевого матеріалу з розміром зерен 0,315-0,400 мм, укладеного в матриці між двома пуансонами під тиском 6,12 2 МПа (60 кгс/см ) при проходженні постійного струму. Значна вартість установки, наявність перехідних опорів між електродами і зразком, застаріла конструкція гвинтового преса, мостова схема вимірювання ускладнюють конструкцію установки і роблять неможливим надійне співставлення результатів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу визначення питомого електроопору порошку коксу за рахунок того, що вимірювання проводиться при постійній щільності зразка, оскільки основним визначаючим фактором величини цього показника для порошку коксу є сталість щільності його завантаження. Поставлена задача вирішується постійністю ваги завантаження зразка в постійний обсяг матриці, оснащенням існуючої установки вимірювання питомого електроопору оригінальним вузлом пресування і сучасним вимірювальним цифровим комплексом. Установка складається з преса гідравлічного типу Vitol, що забезпечує тиск 2 тонни, матриці, яка включає в себе струмові і потенційні електроди і ємність для розміщення зразка навішування коксу, і вимірювача питомого електричного опору, який формує стабілізований струм силою 500 мА і вимірює падіння напруги на зразку порошкового матеріалу, яке потім автоматично перераховує в питомий електричний опір і виводиться на цифрове табло. Установка працює наступним чином. При підготовці проби порошку коксу до випробування використовується порошок аналітичного подрібнення (не більше 0,2 мм). Пробу ретельно перемішують і квартують, відібраний порошок сушать при температурі 150 °C не менше 20 хвилин. Просушену пробу обробляють магнітом з метою видалення феромагнітних домішок. Ці операції зменшують розбіжність між паралельними визначеннями показника питомого електроопору. Підготовлену подрібнену пробу випробуваного вуглецевого матеріалу з щільністю зразка 3 1,0-1,1 г/см , що забезпечується величиною завантаження вагою 3 грами з мірного циліндра, завантажують в ємність для розміщення зразка навішування коксу матриці. Потім за допомогою гідравлічного вузла пресування ущільнюють матеріал в матриці. Після прикладення тиску 1 UA 88639 U 5 10 потенційні зонди підключають до вимірювальної ланцюга, пропускають струм 500 мА і відраховують падіння напруги. Питомий електричний опір визначають за формулою: U S P  , I L де І - сила струму; U - падіння напруги; L - відстань між потенційними електродами; S - переріз матриці. Значення S і L є константами приладу. Таким чином, корисна модель характеризується меншою кількістю обладнання, габаритною компактністю і значно меншим впливом кваліфікації людського фактора на результат вимірювання за рахунок зменшення кількості ручних регульованих і фіксованих параметрів при проведенні вимірювань. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб визначення питомого електроопору порошку коксу, що включає пропускання через спресований зразок постійного стабілізованого струму, вимірювання падіння напруги на зразку матеріалу з подальшим перерахунком, який відрізняється тим, що вимірювання проводиться при постійній щільності зразка за рахунок використання пресуючого пристрою і матриці, що включає струмові і потенційні електроди і ємність для розміщення зразка навіски коксу. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2