Спосіб виявлення факторів небезпеки використання генетично модифікованої раундапостійкої сої в продуктах харчування людей

- С. 25-28. 2. Гинцбург А.Л. Подходы к оценке биобезопасности генетически модифицированных микроорганизмов, используемых в пищевой продукции /А.Л. Гинцбург, Б.С. Народицкий //Сб. трудов 7-го Всероссийского конгресса "Здоровое питание населения России". - Москва, 2003. С. 123-124. 3. Дурст Л. Кормление сельскохозяйственных животных /Л. Дурст, М. Виттман /Пер. с нем. А.И. Чигрина, А.А. Дягилева; Под ред. И.И. Ибатуллина, Г.В. Проваторова. - Винница: Новая книга, 2003. - 382 с. 4. Ермакова И.В. Влияние сои с геном EPSPS CP4 на физиологическое состояние и репродуктивные функции крыс в первых двух поколениях //Современные проблемы науки и образования. - 2009. - № 5. - С. 15-21. 5. Ермакова И.В. Генетически модифицированная соя приводит к снижению веса и увеличению смертности крысят первого поколения. Предварительные исследования //Экоинформ, 2006. - № 1. - С. 4-10. 6. Ермакова И.В., Барсков И.В. Изучение физиологических и морфологических параметров у крыс и их потомства при использовании диеты, содержащей сою с TpancrenoMEPSPS CP4 //Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. - 2008. - № 6. - С. 19-20. 7. Ивановцев В.В. Идентификация трансгенной сои в продуктах и кормах /В.В. Ивановцев, В.В. Светличкин, А.В. Каверин //Журнал "Ветеринария и кормление". - Москва, 2006. - № 6. - С. 21-22. 8. Кулик М.Φ. Вплив довготривалого згодовування трансгенної сої на відтворювальну здатність свиней /М.Ф. Кулик, Я.М. Кулик, Ю.В. Обертюх, В.В. Хіміч //Розведення і генетика тварин. Міжвід. темат. наук. зб. - Київ, 2015. - Вип. 49. – С. 213-220. 9. Кулик Я.М. Згодовування поросятам генетично модифікованої сої впродовж трьох поколінь викликає відсутність статевого потягу в кнурів /Я.М. Кулик, Μ.Φ. Кулик, В.В. Хіміч та ін. //Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету "Аграрна наука та харчові технології". - 2015. - Вип. 1(90). – С. 25-36. 10. Малыгин А.Г. Влияние соевой диеты на репродуктивные функции мышей //Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. - 2008. - № 6. - С. 23. 11. Малыгин А.Г., Ермакова И.В. Соевая диета подавляет репродуктивные функции грызунов //Современные проблемы науки и образования. Биологические науки. - 2008. - № 6. С. 26. 12. Методические указания "Определение генетически модифицированных источников (ГМИ) растительного происхождения методом полимеразной цепной реакции". МУК 4.2.190204. 13. Agrobacterium tumefaciens str. C58 Ті plasmid, complete sequence. NCBI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Agrobacterium_tumefaciens. 14. Malatesta M., Biggiogera Μ., Manuali Ε., Rocchi Μ.Β.L., Baldelli В., Gazzanelli G.: Fine structural analyses of pancreatic acinar cell nuclei from mice fed on GM soybean. Eur. J. Histochem., 2003, 47, 385-388. 15. Malatesta M., Caporalony C., Gavaudan S., Rocchi M.B.L., Tiberi C., Gazzanelli G. Ultrastructural, morphometrical and immunocytochemical analysis of hepatocyte nuclei from mice fed on genetically modified soybean. Cell Struct. Funct, 2002, 27, 173-180. 2 UA 116767 U 16. Pusztai A. ReportofprojectcoordinatorondataproducedattheRowettResearch institute. SOAEFD flexible Fund Project Ro 818. 22 October 1998. 17. Vecchio L. Cisterna В., Malatesta M., Martin T.E., Biggiogera B. Ultrastructural analysis of testes from mice fed on genetically modified soybean. Eur. J. Histochem., 2003, 48, 449-453. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 1. Спосіб виявлення факторів небезпеки використання генетично модифікованої раундапостійкої сої в продуктах харчування людей, при якому визначають в бобах наявність трансгенних білків та імунної реакції через антитіла, який відрізняється тим, що зерно сої в екструдованому вигляді згодовують курам-несучкам з 2-тижневого віку курчат і впродовж несучості та виконують інкубацію отриманих яєць з встановленням їх заплідненості та вивід курчат. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що заплідненість яєць та вивід курчат з яєць курейнесучок, яким згодовували трансгенну раундапостійку сою, становлять 77,5-80 та 40-48 % при низькому рівні життєздатності курчат, що є об'єктивним фактором, за яким виявляють небезпеку використання генетично модифікованої раундапостійкої сої в продуктах харчування, особливо дітей і молодих людей. Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3