Дисперсійний пристрій м’якого рентгенівського діапазону

Реферат: UA 71634 U UA 71634 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі приладобудування, зокрема до дисперсійного пристрою на основі багатошарових рентгенівських дзеркал (БРД), що працюють в рентгенівських спектрометрах при флюоресцетному хімічному аналізі в діапазоні довжин хвиль м'якого рентгенівського випромінювання (0,4-20,0 нм). Вона може бути використана при удосконаленні рентгенівських спектрометрів, квантометрів та поліхроматорів. Відомий дисперсійний пристрій для виділення аналізованої смуги рентгенівського спектра на основі фільтрів, зібраний за схемою так званого диференційного детектора [1], який складається з селективного фільтра і вторинного випромінювача. Досліджуване проміння, пройшовши через селективний тонкошаровий фільтр, потрапляє на випромінювач. Як матеріал випромінювача зазвичай використовують хімічний елемент з атомним номером на одиницю меншим, ніж атомний номер елемента фільтра. Проміння з енергією, вищою за потенціал збудження матеріалу фільтра, затримується тонкошаровим фільтром, а з енергією, нижчою за потенціал збудження випромінювача, не поглинається випромінювачем. Лише проміння, що лежить між потенціалами збудження тонкошарового фільтра і випромінювача, викликає флуоресценцію випромінювача, яка реєструється детектором. Аналізована смуга рентгенівського спектра лежить між краями поглинання фільтра і випромінювача. Недоліком такого пристрою є відносно низька селективність (Δ). Смуга пропускання рентгенівського спектра може бути вузькою лише в обмежених випадках, оскільки задається обмеженим набором країв поглинання існуючих хімічних елементів. Крім того, такий дисперсійний пристрій має слабку світлосилу. Помітного покращання селективності можна досягти при використанні замість фільтрів багатошарових молекулярних структур (БМС) [2], відомих також як плівки Ленгмюра-Блоджетт. Вони є багатошаровим покриттям солей довголанцюгових карбонових кислот, на кінцях яких висаджені атоми важких металів. Періоди таких БМС досягають 6-8 нм, що дозволяє їх використовувати в області м'якого рентгенівського діапазону з довжинами хвиль 40 %) і стабільніші до зовнішніх дій: опромінення, вологи і навіть помірного нагріву (100-200 °C) [3]. До того ж на відміну від БМС, де періодичність визначається довжиною органічних молекул, вибір яких обмежений, період БРД можна плавно задавати в широкому діапазоні з точністю ~ 0,1 нм, і, таким чином, точніше підстроїтися під конструктивні особливості конкретного приладу. Недоліком БРД є відносно невисока селективність (