Похідні тетрагідроіндазолону

1. Сполука 4-(6,6-диметил-4-оксо-3трифторметил-4,5,6,7-тетрагідроіндазол-1-іл)-2(транс-4-гідроксициклогексиламіно)-бензамід, або її фармацевтично прийнятна сіль. 2. Фармацевтична композиція, що містить сполуку або сіль за п. 1 та є фармацевтично прийнятною. 3. Застосування сполуки або солі за п. 1 при приготуванні препаратів для лікування раку. 4. Сполука транс-4-({2-(амінокарбоніл)-5-[6,6диметил-4-оксо-3-(трифторметил)-4,5,6,7тетрагідро-1Ніндазоліл]феніл}аміно)циклогексилгліцинат, або її фармацевтично прийнятна сіль. 5. Фармацевтична композиція, що містить сполуку або сіль за п. 4 та є фармацевтично прийнятною. 6. Застосування сполуки або солі за п. 4 при приготуванні препаратів для лікування раку. (19) UA (21) a200710606 (22) 27.02.2006 (24) 27.12.2010 (86) PCT/US2006/006988, 27.02.2006 (31) 60/656,230 (32) 25.02.2005 (33) US (31) 60/705,715 (32) 04.08.2005 (33) US (31) 60/727,965 (32) 18.10.2005 (33) US (46) 27.12.2010, Бюл.№ 24, 2010 р. (72) ХУАНГ КЕННЕТ ХЕ, US, ІВС ЖЕРОН, US, ВІЛ ДЖЕЙМС, US, БАРТА ТОМАС, US, ГЕНГ ЛІФЕНГ, US, ХІНКЛЕЙ ЛІНДСЕЙ, US, ХЕНСОН ГУННАР, US (73) СЕРЕНЕКС, ІНК., US (56) US 5 104 442 A US 6 395 766 B1 US 6 395 905 B1 WO 02/20480 A1 US 6 716 856 B1 US 2004/180889 A1 US 2003/212121 A1 FUKUMOTO ET AL.:"Novel, Non-acylguanidine-type Na+/H+ Exchenger Inhibitors: Synthesis and Pharmacology of 5-Tetrahydroquinolinylidene Aminoguanidine Derivatives" J. MED. CHEM., vol. 45, No. 14, 2002, pages 3009-3021 C2 2 (11) 1 3 ознакою ракових клітин є їхня аномальна відповідь на механізми регуляції, які регулюють клітинний розподіл у нормальних клітинах, і продовжують ділитися доти, доки, зрештою, не вбивають хазяїна. Ангіогенез являє собою у високому ступені регульований процес при нормальних станах, однак, багато захворювань обумовлені персистентним нерегульованим ангіогенезом. Нерегульований ангіогенез може або викликати конкретне захворювання безпосередньо, або загострення існуючого патологічного стану. Наприклад, неоваскуляризація ока не тільки відома як найпоширеніша причина сліпоти, але її також вважають домінуючою причиною багатьох очних захворювань. Крім того, при деяких існуючих станах, наприклад, при артриті, знову утворені капілярні кровоносні судини проникають у суглоби й руйнують хрящ, або у випадку діабету нові капіляри, утворені в сітківці, проникають у склоподібне тіло, кровоточать і викликають сліпоту. Ріст і метастаз солідних пухлин також залежать від ангіогенеза (Folkman, J., Cancer Research, 46, 467-473 (1986), Folkman, J., Journal of the National Cancer Institute, 82, 4-6 (1989)). Показано, наприклад, що пухлини, які збільшуються більш, ніж до 2мм, повинні містити їхнє власне кровопостачання, і роблять це за допомогою індукції росту нових капілярних кровоносних посудин. Як тільки ці нові кровоносні судини виявляються заключеними в пухлині, вони забезпечують засоби для пухлинних клітин для надходження в кровообіг і метастазування у віддалені місця, такі як печінка, легеня або кістка (Weidner, N., et al., The New England Journal of Medicine, 324(1), 1-8 (1991)). В умовах нерегульованого ангіогенеза терапевтичні методи, розроблені для контролю, придушення і/або інгібування ангіогенеза, можуть привести до припинення або ослаблення цих станів і захворювань. Запалення пов'язане з рядом розладів, таких як біль, головні болі, лихоманка, артрит, астма, бронхіт, менструальні болі, тендонит, бурсит, псоріаз, екзема, опіки, дерматит, запальний кишковий синдром, хвороба Крона, гастрит, синдром роздратованої кишки, неспецифічний виразковий коліт, судинні захворювання, хвороба Ходжкіна, склеродерма, ревматична лихоманка, діабет типу І, важка міастенія, саркоідоз, нефротичний синдром, синдром Бехчета, поліміозит, алергія, кон'юнктивіт, гінгівіт, післяопераційний набряк, ішемія міокарда тощо. Білок теплового шоку 90 (HSP-90) являє собою клітинний білок-шаперон, який необхіден для активації декількох еукаріотичних протеінкіназ, включаючи циклінзалежну кіназу CDK4. Показано, що гелданаміцин, інгібітор активності HSP-90 при укладанні білка, володіє антипроліферативними й противопухлинними активностями. HSP-90 являє собою молекулярний шаперон, що керує нормальним укладанням, внутрішньоклітинним розташуванням і протеолітичним перетворенням багатьох ключових регуляторів клітинного росту й виживання. Його функція руйнується в процесі онкогенезу, що робить можливою злоякісну трансформацію й стимулює швидкий соматич 92907 4 ний розвиток, а також дає можливість мутантним білкам зберігати або навіть здобувати функцію. Інгібування HSP-90 буде сповільнювати цей процес, отже, має потенційну терапевтичну користь (Whitesell L, Lindquist, SL, Nature Rev. Cancer, 2005, 10, 761-72). Вважають, що ансаміцинові антибіотики, наприклад, гербиміцин А (НА), гелданаміцин (GM) і 17-аліламіногелданаміцин (17-AAG) проявляють їхні протиракові ефекти за допомогою міцного зв'язування N-кінцевої кишені HSP-90, дестабілізуючи за допомогою цього субстрати, які в нормі взаємодіють із HSP-90 (Stebbins, С. et al. Cell 1997, 89, 239-250). Ця кишеня є високо консервативною і має слабку гомологію із Атф-зв'язуючим місцем ДНК-гірази (Stebbins, С. et al., див. вище; Grenert, J. P. et al. J. Biol. Chem. 1997, 272, 23843-50). Дослідження in vitro і in vivo продемонстрували, що блокування цієї N-кінцевої кишені ансаміцинами й іншими інгібіторами HSP-90 змінює функцію HSP-90 і інгібірує укладання білка. Показано, що при високих концентраціях ансаміцини й інші інгібітори HSP-90 запобігають зв'язуванню білкових субстратів з HSP-90 (Scheibel, Τ. Η. et al. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 1999, 96, 1297-302; Schulte, T. W. et al., J. Biol. Chem. 1995, 270, 24585-8; Whitesell, L, et al. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 1994, 91, 8324-8328). Також продемонстровано, що ансаміцини інгібують АТФ-залежне вивільнення білкових субстратів, пов'язаних із шаперонами (Schneider, С. L. et al. Proc. Natl. Acad. Sci., USA 1996, 93, 14536-41; Sepp-Lorenzino et al. J. Biol. Chem. 1995, 270, 16580-16587). У кожному разі ці субстрати руйнуються за допомогою убихітинзалежного процесу в протеасомі (Schneider, С. L, див. вище; Sepp-Lorenzino, L, et al. J. Biol. Chem. 1995, 270, 16580-16587; Whitesell, L. et al. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 1994, 91, 8324-8328). Дестабілізація субстрату HSP-90 відбувається в пухлинних і нетрансформованих клітинах по-різному, і показано, що вона особливо ефективна на підгрупі регуляторів передачі сигналу, наприклад, Raf (Schulte, Т. W. et al., Biochem. Biophys. Res. Commun. 1997, 239, 655-9; Schulte, T. W., et al., J. Biol. Chem. 1995, 270, 24585-8), ядерних регуляторів стероїдів (Segnitz, В.; U. Gehring J. Biol. Chem. 1997, 272, 18694-18701; Smith, D. F. et al. Моl. Cell Biol. 1995, 15, 6804-12), v-Src (Whitesell, L, et al. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 1994, 91, 8324-8328) і деяких трансмембранних тирозинкіназ (SeppLorenzino, L. et al. J. Biol. Chem. 1995, 270, 1658016587), таких як рецептор EGF (EGFR) і HER2/Neu (Hartmann, F., et al. Int. J. Cancer 1997, 70, 221-9; Miller, P. et al. Cancer Res. 1994, 54, 2724-2730; Mimnaugh, E. G., et al. J. Biol. Chem. 1996, 271, 22796-801; Schnur, R. et al. J. Med. Chem. 1995, 38, 3806-3812), CDK4 і мутантного р53. Erlichman et al. Proc. AACR 2001, 42, abstract 4474. Індукована ансаміцином втрата цих білків приводить до виборчого переривання деяких регуляторних біохімічних шляхів і приводить у результаті до зупинки росту в конкретних фазах клітинного циклу (MuiseHeimericks, R. С. et al. J. Biol. Chem. 1998, 273, 29864-72) і апоптозу і/або диференціації клітин, оброблених у такий спосіб (Vasilevskaya, A. et al. 5 Cancer Res., 1999, 59, 3935-40). Інгібітори HSP-90, таким чином, залишаються багатообіцяючими для лікування і/або попередження багатьох типів раків і проліферативних розладів, а також багатообіцяючими як традиційні антибіотики. Також відомо, що результатом інгібування HSP-90 є підвищений рівень регуляції експресії шаперона HSP70. Вважають, що підвищений рівень регуляції HSP70 має терапевтичну користь для лікування широкого ряду нейродегенеративних захворювань, включаючи, але не обмежуючись: хворобу Альцгеймера; хворобу Паркінсона; деменцію, що розвивається при хворобі дифузійних тілець Леви; бічний аміотрофічний склероз (БАС); поліглутамінову хворобу; хворобу Гентингтона; спінальну й бульбарну м'язову атрофію (СБМА) і атаксію, зв'язані зі спинним мозком і мозочком (SCA1-3.7). Отже, сполуки, описані у винаході, мають потенційну терапевтичну користь для лікування таких нейродегенеративних захворювань (Muchowski, P. J., Wacker J. L., Nat. Rev. Neurosci. 2005, 6, 11-22.; Shen Η. Υ., et al. J. Biol. Chem. 2005, 280, 39962-9). Інгібуваня HSP-90 також має противогрибкову активність, як в якості єдиної терапії, так і у сполученні зі стандартними противогрибковими терапіями, такими як клас лікарських засобів азолів. Отже, сполуки, описані у винаході, мають потенційну терапевтичну користь для лікування грибкових інфекцій, включаючи, але не обмежуючись, небезпечні для життя системні грибкові інфекції (Cowen, L. E., Lindquist, S., Science 2005, 309, 2185-9). Інгібування HSP-90 також має противомалярійну активність; отже, інгібітори цього білка корисні в якості противомалярійних лікарських засобів. Отже, у даній області техніки продовжує існувати необхідність у нових способах лікування рака, запалення й розладів, пов'язаних із запаленням, а також станів або захворювань, пов'язаних з нерегульованим ангіогенезом. У широкому аспекті винахід охоплює сполуки формули І, показаної нижче, фармацевтичні композиції, що містять ці сполуки, і способи із застосуванням таких сполук або композицій при лікуванні захворювань і/або станів, пов'язаних із клітинною проліферацією, таких як рак, запалення, артрит, ангіогенез або тому подібне. У винаході запропоновані сполуки формули І, або їх фармацевтично-прийнятна сіль, де R3 й R4 незалежно являють собою (а) Н, (б) галогено або (в) групу С1-С15 алкіл, де аж до шести атомів вуглецю в зазначеній алкільній групі можливо за 92907 6 міщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, вибраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атом О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де R22 являє собою (і) гетероарил, (ii) арил, (iii) насичений або ненасичений С3~С10 циклоалкіл або (iv) насичений або ненасичений С2~С10 гетероциклоалкіл, де кожен арил, гетероарил, насичений або ненасичений циклоалкіл або насичений або ненасичений гетероциклоалкіл незалежно можливо заміщений щонайменше однією групою, що незалежно являє собою гідрокси, галогено, аміно, ціано, карбокси, карбоксамідо, нітро, оксо, -S-(С1-С6)алкіл, SO2-(С1-С6)алкіл, -SO2-арил, -SО-(С1-С6)алкіл, -SOарил, -SO2NH2, -SO2NH-(С1-С6)алкіл, -SO2NH-арил, (С1-С6)алкокси або моно- або ді(С1-С6)алкіламіно; і кожний R22 можливо конденсований із групою С6-С10арил, С5-С6 насиченою циклічною групою або групою С5-С10гетероциклоалкіл; де кожний (в) можливо заміщений у будьякому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(С1С6)алкілом, -SO2-(С1-С6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(С1-С6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(С1-С6)алкілом, -SO2-арилом, С1-С6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10) алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23, де Ζ являє собою OR0 або -N(R30)2, де кожен R30 незалежно являє собою -Н або С1С6алкіл, або N(R30)2 являє собою пірролідиніл, піперидиніл, піперазиніл, азепаніл, 1,3- або 1,4діазепаніл або морфолиніл, кожний з яких можливо заміщений гідрокси, аміно, аміноалкілом, С1С6алкілом, моно- або ді-(С1-С6)алкіламіно, (С1С6)алкокси або галогеном; R0 являє собою -Н, -С1-С10алкіл, -С2С10алкеніл, -С2-С10алкиніл, арил, гетероарил або С1-С6аціл; R23 являє собою (1) гетероарил, (2) арил, (3) насичений або ненасичений С 5С10циклоалкіл або (4) насичений або ненасичений С 5С10гетероциклоалкіл, і групи R23 можливо заміщені щонайменше однією групою, що незалежно являє собою гідрокси, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(С1С6)алкіл, -SO2-(С1-С6)алкіл, -SO2-арил, -SO-(С1С6)алкіл, -SO-арил, -SO2NH2, -SO2NH-(С1-С6)алкіл, -SO2NH-арил, (С1-С6)алкокси або моно- або ді-(С1С10) алкіламіно; тому що R3 й R4 разом з атомами, до яких вони приєднані, утворять 5-12-членну моно-, бі- або трициклічну кільцеву систему, конденсовану з кільцем, що містить Q1 й Q2, де це 5-12-членне кільце є частково ненасиченим або ароматичним і можливо містить один або два атоми кисню, 7 S(O)m, де m дорівнює 0, 1 або 2, азоту або NR33, де R33 представляє собою водень або С1-С6алкіл; R7 являє собою О, S, NH, N-OH, N-NH2, NNHR22, N-NH-(С1-С6алкіл), N-O-(С0-С6)aлкiл-R22 або N-(С1-С6алкокси, можливо заміщений карбокси); Υ являє собою N або CRC, де кожен RC незалежно являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC, С1-С10алкіл, С2С10алкеніл, С2-С10алкиніл, С1-С10галогеноалкіл, С3С7циклоалкіл, С3-С7циклоалкіл (С1-С6) алкіл, гетероциклоалкл, арил або гетероарил, де кожна група алкіл, арил, циклоалкіл, гетероциклоалкіл і гетероарил можливо заміщений 1-4 групами, які незалежно являють собою С1-С6алкіл, С1-С6алкокси, галоген, гідрокси, аміно, моно- або ді-(С1-С6)алкіламіно, ціано, нітро, галогено (С1С6)алкіл, галогено (С1-С6)алкокси, карбоксамід, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де групи арил і гетероарил можливо заміщені 1-4 групами, які являють собою незалежно С1-С6алкіл, С1-С6алкокси, галоген, гідрокси, аміно, моно- або ді-С1-С6алкіламіно, галогено С1-С6алкіл або карбоксамід; RC' являє собою С1-С6алкіл, -ORC"- або N(RCN)2, де RC" являє собою -Н, C1-C10алкіл, C1C10галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Η, -C1C10алкіл, -C1-C10галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -С1-С6аціл, -арил або гетероарил, де кожна група алкіл, циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил і гетероарил можливо заміщена 1-4 групами, які являють собою незалежно С1-С6алкіл, С1-С6алкокси, галоген, гідрокси, аміно, моно- або ді-С1-С6алкіламіно, нітро, галогено С1-С6алкіл, галогено С1-С6алкокси або карбоксамід; Φ1 являє собою N або CRC; Q1, Q2 й Q3 незалежно являють собою N або CRQ, де один і тільки один з Q1, Q2 й Q3 являє собою C-R21, і де кожен RQ незалежно являє собою водень, галоген, -N(RCN)2, С1-С6алкіл, С1-С6галогеноалкіл, С3С7 циклоалкіл, арил або гетероарил, або R21, де кожна група алкіл, циклоалкіл, арил і гетероарил можливо заміщений 1-4 групами, які незалежно являють собою С1-С6алкіл, С1-С6алкокси, галоген, гідрокси, аміно, моноабо ді-(С1С6)алкіламіно, галогено (С1-С6)алкіл, галогено (С1С6)алкокси або карбоксамід; R2i являє собою ціано, -С(О)ОН, -С(О)-О(С1С6алкіл) або групу формули де R1 й R2 являють собою незалежно Н, гідрокси, С1-С6алкіл, С2-С6алкеніл, С2-С6алкиніл, гетероарил, арил, С3-С8циклоалкіл, гетероциклоалкіл, де кожна група алкіл, циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил і гетероарил можливо заміщена 1-4 групами, які незалежно являють собою С1-С6алкіл, С1-С6алкокси, галоген, гідрокси, аміно, моно- або 92907 8 ді-(С1-С6) алкіламіно, нітро, галогено (С1-С6) алкіл, галогено (С1-С6) алкокси або карбоксамід; або R1 й R2 разом з атомом азоту, до якого вони обоє приєднані, утворять гетероциклоалкіл, що можливо містить один або більш, ніж один додатковий гетероатом, що являє собою незалежно О, N, S або N(RCN); і X4 являє собою О, S, NH, NOH, N-NH2l N-NHарил, N-NH-(С1-С6алкіл) або N-(С1-С6алкокси); Х2 й Х3 незалежно являють собою С, О, N або S(O)p, де p дорівнює 0, 1 або 2; і n дорівнює 0, 1, 2, 3 або 4; за умови, що, коли (і) Х2 являє собою С, тоді R5 й R6 незалежно являють собою Н, С1С6алкіл або арил, де арил можливо заміщений 1-4 групами, які незалежно являють собою С1-С6алкіл, С1-С6алкокси, галоген, гідрокси, аміно, моно- або ді-(С1-С6) алкіламіно, нітро, галогено (С1-С6) алкіл, галогено (С1-С6)алкокси або карбоксамід, де будь-які два сусідніх заміщених положення арила разом з атомами вуглецю, до яких вони приєднані, утворять ненасичений циклоалкіл або гетероциклоалкіл; або R5 й R6 разом з атомом вуглецю, до якого вони приєднані, утворять 3-8-членне кільце; (іі) Х2 являє собою N, тоді R6 відсутній, і R5 являє собою Η або С1С6алкіл; (ііі) Х3 являє собою С, тоді він заміщений двома групами, які незалежно являють собою Η або С1-С6алкіл, або моно- або ді(С1-С6)алкіламіно(С1-С6)алкіл; і (iv) Х2 являє собою О або S(O)р, тоді R6 й R5 відсутні. Винахід також включає проміжні сполуки, які корисні при одержанні сполук за винаходом. У винаході також запропоновані фармацевтичні композиції, що містять сполуки або фармацевтично прийнятну сіль формули І і щонайменше один фармацевтично прийнятний носій, розчинник, ад'ювант або розріджувач. Далі у винаході запропоновані способи лікування захворювання, такого як рак, запалення, артрит, ангіогенез й інфекція, у пацієнта, що потребує такого лікування, при яких цьому пацієнтові вводять сполуки або фармацевтично прийнятну сіль формули І або фармацевтичну композицію, що містить сполуки або сіль формули І. У винаході також запропоновано застосування сполуки або солі відповідно до формули І для виготовлення лікарського засобу для застосування при лікуванні раку, запалення, артриту, ангіогенеза або інфекції. У винаході також запропоновані способи одержання сполук за винаходом і проміжні сполуки, що використовуються в цих способах. У винаході також запропоновані способи лікування захворювання або стану, пов'язаного із клітинною проліферацією, при яких вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі формули І пацієнтові, що потребує такого лікування. У винаході також запропоновані способи лікування захворювання або стану, пов'язаного із клі 9 тинною проліферацією, при яких вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі формули І пацієнтові, що потребує такого лікування, де це захворювання або стан являє собою рак, запалення або артрит. Далі у винаході запропоновані способи лікування особи, що страждає на захворювання або порушення білків, які або є білками-мішенями для HSP-90, або побічно впливають на ці білок-мішені, при яких особі, що потребує такого лікування, вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі формули І. Далі у винаході запропоновані способи лікування особи, що страждає на захворювання або порушення білків, які або є білками-мішенями для HSP-90, або побічно впливають на ці білок-мішені, при яких особі, що потребує такого лікування, вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі формули І, де розлад, опосередкований HSP-90, обрано із групи запальних захворювань, інфекцій, аутоімунних розладів, удару, ішемії, серцевих розладів, неврологічних розладів, фіброгенних розладів, проліферативних розладів, пухлин, лейкемій, новоутворень, раків, карцином, метаболічних захворювань і злоякісного захворювання. Далі у винаході запропоновані способи лікування особи, що страждає фіброгенним розладом білків, які або є білками-мішенями для HSP-90, або побічно впливають на ці білок-мішені, при яких особі, що потребує такого лікування, вводять терапевтично ефективну кількість сполук або солі формули І, де цей фіброгенний розлад обраний із групи склеродерми, поліміозиту, системної червоної волчанки, ревматоїдного артриту, цирозу печінки, утворення келоіда, інтерстиціального нефриту й легеневого фіброзу. У винаході запропоновані способи захисту особи від інфекції, викликаної організмом, обраним з видів Plasmodium, переважно Plasmodium falciparum. Ці способи включають введення сполуки або солі формули І, переважно в ефективній кількості, особі, підданому ризику інфекції внаслідок впливу такого організму. У винаході, крім того, запропоновані способи зниження рівня інфекції у особи, де інфекція викликана організмом, обраним з видів Plasmodium, знову ж, переважно Plasmodium falciparum. Ці способи включають введення інфікованій особі ефективної кількості сполуки або солі формули І. Далі у винаході запропоновані способи лікування особи, інфікованої багатоклітинним паразитом. Ці способи включають введення кількості сполуки за винаходом, ефективного для знищення паразита. Далі у винаході запропоновані способи лікування особи, інфікованої багатоклітинним паразитом, де цей паразит являє собою Plasmodium falciparum. Ці способи включають введення кількості сполуки або солі за винаходом, ефективної для знищення паразиту. Далі у винаході запропоновані сполуки або її фармацевтична композиція в наборі з інструкціями із застосування сполук або композиції. Далі у винаході запропоновані сполуки, які можна вводити окремо або в комбінації з іншими 92907 10 лікарськими засобами або терапевтичними агентами, відомими як ефективні для лікування захворювання, для посилення загальної ефективності терапії. Далі у винаході запропоновані способи лікування грибкової інфекції у пацієнта, що потребує такого лікування, при якому вводять ефективну кількість сполуки або солі формули І і можливий противогрибковий агент або лікарський засіб. У формулі І R3 й R4 являють собою, як відзначено вище, незалежно (а) водень, (б) галогено або (в) групу алкіл, що має від 1-15 атомів вуглецю. Всі, але не більш, ніж приблизно шість, з атомів вуглецю в алкільной групі можуть бути заміщені незалежно різними групами, перерахованими вище у зв'язку з формулою І. Таким чином, коли алкільна група являє собою метил, тобто алкільну групу з одного атома вуглецю, у результаті заміщення цього атома вуглецю, наприклад, атомом азоту або сірки, ця група не буде являти собою алкільну групу, але замість цього буде являти собою групу аміно або тіо, відповідно. Подібним чином, коли атом, що заміщає вуглець, перебуває на кінці алкільной групи, кінцева група стане іншим угрупуванням, таким як піримідиніл, аміно, феніл або гідрокси. Заміщення атома вуглецю групою, такою як, наприклад, атом кисню, азоту або сірки, буде вимагати відповідної регуляції числа атомів водню або інших атомів, необхідних для заповнення валентності атома, що заміщає. Таким чином, коли заміщення предствавляє собою N або О, число груп, приєднаних до заміщаючого атому буде зменшено на один або два для заповнення валентності атома азоту або кисню, відповідно. Подібні міркування будуть легко очевидні фахівцям у даній області техніки відносно заміщення етенілом й етинілом. Таким чином, заміщення, як припустимо тут, призводить в результаті до терміна "С1-С15алкіл", як визначено у зв'язку з формулою І, що охоплює групи, такі як, але не обмежені: аміно, гідрокси, феніл, бензил, пропіламіноетокси, бутоксіетиламіно, пірид-2-ілпропіл, діетиламінометил, пентілсульфоніл, метилсульфонамідоетил, 3-[4-(бутілпірмідин-2-іл)етил]феніл, бутокси, диметиламіно, 4-(2-(бензиламіно)етил)піридил, бут-2-еніламіно, 4-(1-(метиіламіно)пент-3-ен-2ілтіо)феніл, 2-(N-метил-гексанамідо)етокси)метил і 4-(((3-метокси-4-(4-метил-1Н-імідазол-2-іл)бут-1еніл)(метил)аміно)-метил)феніл. Переважні сполуки формули І включають ті, де R3 й R4 являють собою незалежно водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, -S(O)pабо -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільній групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, 11 оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(С1-C6) алкілом, -SO2-(С1-C6) алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(С1-C6) алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SО-(С1-C6)алкілом, -SO2-арилом, С1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Навіть більше переважні сполуки формули І включають ті, де R3 й R4 являють собою незалежно водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-або -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільній групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкінілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(С1-C6) алкілом, -SO2-(С1-C6) алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(С1-C6) алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(С1-C6)алкілом, -SО2-арилом, С1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10) алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Додаткові переважні сполуки формули І включають ті, де R3 й R4 являють собою незалежно водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-C14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкені лом, С 2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, амін о, ціано, нітро, -SH, -S-(С1-C6) алкілом, -SO2-(С1-C6) алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(С1-C6) алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(С1-C6)алкілом, -SО2-арилом, С1-С6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10) алкіламно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Найбільш переважні сполуки формули І включають ті, де R3 й R4 являють собою незалежно водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, гідроксил, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, С1-С6алкокси, моноабо ді-(С1-С10) алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Додаткові переважні сполуки формули І включають ті, де R3 й R4 являють собою незалежно водень, галогено або -ORZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільної групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, 92907 12 обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(С1C6)алкілом, -SO2-(С1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(С1-C6)алкілом, -SO2-арилом, С1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10) алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Найбільш переважні сполуки формули І включають ті, де R3 й R4 являють собою незалежно водень, галогено або -ORZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14 алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, С1-С6алкокси, моноабо ді-(С1-С10) алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Переважні сполуки формули І включають ті, де Х1 являє собою атом вуглецю, можливо заміщений С1-С6алкілом, більш переважно С1-С3алкілом. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою атом вуглецю, можливо заміщений С1-С6алкілом, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, С1-С6алкіл, С1-С3галогеноалкіл, С3С7циклоалкіл або С3-С7циклоалкіл (С1-С6)алкіл. Більш переважно в сполуках формули І Х1 являє собою атом вуглецю, можливо заміщений С1~С2алкілом, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, С1-С4алкіл, С1-С3галогеноалкіл, циклопропіл або циклопропіл (С1-С2)алкіл. Ще більш переважними сполуками формули І є ті, де Φ1 являє собою СН. Іншими більше переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою СН, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, С1-С3алкіл, С1-С3галогеноалкіл, С3С5циклоалкіл або С3-С5циклоалкіл (С1-С6)алкіл. Навіть більше переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою СН, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, метил, етил, трифторметил, циклопропіл або циклопропілметил. Особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою СН, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою метил, етил або циклопропіл. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою СН, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою трифторметил. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою CH, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою метил. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Φ1 являє собою СН, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою етил. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою СН, і Υ являє собою CRC, де RC являє собою циклопропіл. 13 Ще іншими переважними сполуками формули І є ті, де Φ1 являє собою СН, Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, С1-С3алкіл, С1С3галогеноалкіл або С3-С7циклоалкіл, і R3 являє собою аміно або С1-С3алкіламіно, заміщений на аміно або алкілі можливо заміщеним арильною, можливо заміщеним гетероциклоалкільною або можливо заміщенимї циклоалкільною групою. Переважними замісниками на цих циклічних групах є гідроксид, С1-С3алкокси, оксо, галогено, С1С3алкіл, аміно, моно- або ді-С1-С3алкіламіно й нітро. Більш переважно можливими замісниками на цих циклічних групах є гідрокси, С1-С3алкокси й оксо. Ці циклічні групи можливо заміщені 1-4, переважно 1-3 із цих замісників. Ще більш переважними сполуками формули І є ті, де Φ1 являє собою N. Іншими більше переважними сполуками формули І є ті, де Φ1 являє собою N й Υ являє собою CRC, де RC являє собою Н, С1-С3алкіл, С1-С3галогеноалкіл, С3-С5циклоалкіл або С3-С5циклоалкіл (С1-С2)алкіл. Навіть більш переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою N й Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, метил, етил, трифторметил, циклопропіл або циклопропілметил. Особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою N й Υ являє собою CRC, де RC являє собою метил, етил або циклопропіл. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою N й Υ являє собою CRC, де RC являє собою трифторметил. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою N й Υ являє собою CRC, де RC являє собою метил. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Х1 являє собою N й Υ являє собою CRC, де RC являє собою етил. Іншими особливо переважними сполуками формули І є ті, де Φ1 являє собою N й Υ являє собою CRC, де RC являє собою циклопропіл. Ще іншими переважними сполуками формули І є ті, де Φ1 являє собою N, Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, С1-С3алкіл, С1-С3галогеноалкіл або С3-С7циклоалкіл, і R3 являє собою аміно або С1-С3алкіламіно, заміщений на аміно або алкіл можливо заміщений арильною, можливо заміщений гетероциклоалкільною або можливо заміщений циклоалкільною групою. Переважними замісниками на цих циклічних групах є гідрокси, С1С3алкокси, оксо, галогено, С1-С3алкіл, аміно, моноабо ді-С1-С3алкіламіно й нітро. Більш переважно можливими замісниками на цих циклічних групах є гідрокси, С1-С3алкокси й оксо. Ці циклічні групи можливо заміщені 1-4, переважно 1-3 із цих замісників. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де Q3 являє собою CR21, де R21 являє собою групу формули R7 являє собою О; і Υ являє собою CRC, де RC являє собою водень, С1-С3алкіл, С3-С5циклоалкіл, трифторметил або С3-С5циклоалкіл (С1-С2)алкіл. Такі сполуки являють собою тут сполуки формули II. 92907 14 Іншими переважними сполуками формули II є ті, де R3 й R4 являють собою, як відзначено вище, незалежно (а) водень, (б) галогено або (в) групу алкіл, що має від 1-15 атомів вуглецю. Всі, але не більш, ніж приблизно шість, з атомів вуглецю в алкільной групі можуть бути заміщені незалежно різними групами, перерахованими вище у зв'язку з формулою І. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де Q3 являє собою CR21, де R21 являє собою групу формули Х3 являє собою С, заміщений R9a й R9b, де R9a й R9b незалежно являють собою Η або С1-С6алкіл. Такі сполуки тут далі являють собою сполуки формули III. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де Q3 являє собою CR21, де R21 являє собою групу формули Q1 й Q2 незалежно являють собою С, заміщений R10a й R10b, де R10a й R10b незалежно являють собою Η або С1-С6 алкіл. Такі сполуки тут далі являють собою сполуки формули IV. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де Q3 являє собою CR21, де R21 являє собою групу формули Φ1 являє собою С, заміщений R11, де R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', С1C10алкіл, С2-С10алкеніл, С2-С10алкиніл, С1 С10галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С3 С7циклоалкіл, (С1-С10)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де RC' являє собою -С1-С6алкіл, -ORC" або N(RCN)2, де RC" являє собою -Н, С1-С10алкіл, С1С10галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Η, -С1C10алкіл, -С1-С10галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -С1-С6аціл, -арил або гетероарил. Такі сполуки тут далі являють собою сполуки формули V. Переважними сполуками формули V є ті, де R11 являє собою водень, галоген, С1-С10алкіл, С1С10галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С3 С7циклоалкіл (С1-С10)алкіл, арил або гетероарил. Більше переважними сполуками формули V є ті, де R11 являє собою Η або С1-С6алкіл. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де Q3 являє собою CR21, де R21 являє собою групу формули 15 Φ1 являє собою N. Такі сполуки тут далі являють собою сполуки формули Va. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де Q3 являє собою CR21, де R21 являє собою групу формули Х2 являє собою С, заміщений R5 й R6, де R5 й R6 незалежно являють собою Η або С1-С4алкіл. Такі сполуки тут далі являють собою сполуки формули VI. Переважні сполуки кожної з формул I-VI включають сполуки, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-або -NH-; і RZ1 являє собою групу С1С14алкіл, де аж до п'яти атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбоніл, етеніл, етиніл або угрупування, обраного з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкінілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(С1C6)алкілом, -SO2-(С1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(С1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(С1-C6)алкілом, -SО2-арилом, С1-С6алкокси, С2С10лкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді-(С1С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Більше переважними сполуками за винаходом є сполуки формул I-VI, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, при умові, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-С6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(C1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Більше переважними сполуками за винаходом є сполуки формул I-VI, де R4 являє собою Н, C1-С4 алкіл або галоген. Кращі сполуки формул II-VI включають ті, де Φ1 являє собою атом вуглецю, можливо заміщений C1-С3алкілом (переважно метилом) і Υ являє собою CRC, де RC являє собою C1-С2алкіл, трифторметил, циклопропіл або цик 92907 16 лопропіл (C1-С2)алкіл. Більш переважно в сполуках формул II-VI Φ1 являє собою СН й Υ являє собою CRC, де RC являє собою C1-С2 алкіл (переважно метил). Більше переважними сполуками за винаходом є сполуки формули І, де Q3 являє собою CR21, де R21 являє собою групу формули Х2 являє собою С, заміщений двома групами, які незалежно являють собою Η або С1-С4 алкіл; Φ1 являє собою С, заміщений Η або С1С6алкілом; Q1 й Q2 незалежно являють собою С, заміщений Η або С1-С6алкілом; R7 являє собою О; Υ являє собою CRС, де RС являє собою -Н, метил, етил, трифторметил або циклопропіл; R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, S(O)р- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкінілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, С1-С6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -OС1-С10алкіл-Z або R23; і n дорівнює 1 або 2. Більше переважними сполуками за винаходом є сполуки формули І, де R1 й R2 незалежно являють собою Η або С1С4алкіл; Q1 й Q2 обоє являють собою СН; Х2 являє собою С, заміщений двома незалежно обраними С1-С4алкільньїми групами; і n дорівнює 1. Інші переважні сполуки за винаходом включають сполуки, що мають формулу VII, де Φ1 й RC є такими, як визначено у формулі І; 17 R5 й R6 незалежно являють собою Η або С1~С4алкіл; R11 являє собою Η або С1-С6алкіл; R10a й R10b незалежно являють собою Η або С1-С6алкіл; R9a й R9b незалежно являють собою Η або С1С6алкіл; R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(С1С6)алкілом, -SO2-(С1-С6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(С1-С6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(С1-С6)алкілом, -SO2-арилом, С1-С6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і n дорівнює 1 або 2. Переважні сполуки формули VII включають ті, де R1 й R2 незалежно являють собою Η або С1С4алкіл; R10a й R10b обоє являють собою Н; і R5 й R6 незалежно являють собою С1-С4алкіл. Інші переважні сполуки формули VII включають ті, де Φ1 являє собою N. Інші переважні сполуки формули VII включають ті, де Φ1 являє собою CRC, де RC являє собою водень, метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. У кращому втіленні даного аспекту група RC, похідна від Х1, являє собою водень, метил або трифторметил, і група RC, похідна від Y, носить визначення, дане у зв'язку з формулою І. Інші переважні сполуки формули І включають сполуки формули VIII, де RC являє собою Н, С1-С6алкіл, трифторметил або циклопропіл; і R1-R6, Φ1 й Х4 носять такого ж визначення, як для формули І. Переважні сполуки формули VIII включають ті, де Φ1 являє собою N. Переважні сполуки формули VIII включають ті, де Φ1 являє собою CRC, де RC являє собою во 92907 18 день, метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. У кращому втіленні даного аспекту група RC, похідна від Х1, являє собою водень, метил або трифторметил, і група RC, похідна від Y, носить визначення, дане у зв'язку з формулою І. Переважні сполуки формули VIII включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-C14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільній групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С2 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, С1-С6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Переважні сполуки формули VIII включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -О-, -NH-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SО2NН(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. Переважні сполуки формули VIII включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -О-, -ΝΗ-, S(O)р- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2 19 С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. Інші переважні сполуки формули VIII включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -Оабо -ΝΗ-; і RZ1 являє собою групу C1-C14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Інші переважні сполуки формули VIII включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з Ν, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкінілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. Інші переважні сполуки формули VIII включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. 92907 20 Ще іншими переважними сполуками формули VIII є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще іншими переважними сполуками формули VIII є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. Ще іншими переважними сполуками формули VIII є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкінілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SО2(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. Ще іншими переважними сполуками формули VIII є ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце. Ще іншими переважними сполуками формули VIII є ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони 21 приєднані, утворять 6-членне кільце; і Х4 являє собою О. Ще іншими переважними сполуками формули VIII є ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце; і Х4 являє собою N-ОН. Іншими переважними сполуками формули І є сполуки формули IX: де R11 являє собою водень або метил, переважно водень; Re являє собою Н, С1-С2алкіл, трифторметил або циклопропіл; і R3, R4 й Х4 носять ті ж визначення, як для формули І. Переважні сполуки формули IX включають ті, де Re являє собою С1-С2алкіл, трифторметил або циклопропіл. Переважні сполуки формули IX включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Переважні сполуки формули IX включають ті, де RC являє собою метил, етил, трифторметил або циклопропіл, R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, -S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1 92907 22 C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. Переважні сполуки формули IX включають ті, де RC являє собою метил, етиіл, трифторметил або циклопропіл, R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, -S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-ССC1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2-С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді-(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH 23 (C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. 92907 24 Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкінлокси, моно- або ді-(С1С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і X4 являє собою N-OH. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце; і Х4 являє собою О. Ще інші переважні сполуки формули IX включають ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце; і Х4 являє собою N-ОН. Переважні сполуки формул І-ІХ включають сполуки, де Х4 являє собою О. Ще іншими переважними сполуками формул ІІХ є ті, де Х4 являє собою N-OH. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де R21 являє собою ціано, R7 являє собою О й Υ являє собою CRC, де RC являє собою Н, метил, етил, трифторметил або циклопропіл. Іншими переважними сполуками формули І є ті, де R21 являє собою ціано, R7 являє собою О й Υ являє собою CRC, де RC являє собою Н, метил, трифторметил або циклопропіл. Ще іншими переважними сполуками формули І є ті, де R21 являє собою ціано й Х3 являє собою С, заміщений двома групами, які незалежно являють собою Η або С1-С6алкіл. Більше переважними сполуками формули І є ті, де R21 являє собою ціано й Q1 й Q2 незалежно являють собою С, заміщений Η або C1-C6алкілом. Ще іншими переважними сполуками формули І є ті, де R21 являє собою ціано й Φ1 являє собою С, заміщений Η або С1-С6алкілом. Ще іншими переважними сполуками формули І є ті, де R21 являє собою ціано й Х2 являє собою С, заміщений двома групами, які незалежно являють собою Η або С1-С4алкіл. В інших кращих сполуках формули І R21 являє собою ціано й R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О, -NH-, -S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, 25 SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще в інших переважних сполуках формули І R21 являє собою ціано й R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще в інших переважних сполуках формули І R21 являє собою ціано й R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Іншими більше переважними сполуками формули І є ті, де R21 являє собою ціано й R4 являє собою Н, С1-С4алкіл або галоген. Особливо переважні сполуки формули І включають ті, де R21 являє собою ціано й Х2 являє собою 3, заміщений двома групами, які незалежно являють собою Η або С1-С4алкіл; Φ1 являє собою 3, заміщений Η або C1C6алкілом; Q1 й Q2 незалежно являють собою 3, заміщений Η або C1-C6алкілом; Х3 являє собою 3, заміщений двома групами, які незалежно являють собою Η або С1-С6алкіл; 92907 26 R7 являє собою О; Υ являє собою CRC, де RC являє собою Η або СН3; і R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і n дорівнює 1 або 2. На такі сполуки посилаються тут як на сполуки формули X. Переважні сполуки формули X включають ті, де R1 й R2 незалежно являють собою Η або Сі-С4 алкіл; Q1 й Q2 обоє являють собою СН; Х2 являє собою 3, заміщений двома незалежно обраними групами С1-С4алкіл; і n дорівнює 1. Особливо переважні сполуки формули І включають ті, де R21 являє собою ціано. На такі сполуки посилаються тут далі як на сполуки формули XI. Переважними сполуками формули XI є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою галоген або водень. Переважними сполуками формули XI є ті, де R3 являє собою галоген. Переважними сполуками формули XI є ті, де R3 являє собою водень, a R4 являє собою галоген. Переважними сполуками формули XI є ті, де R4 являє собою галоген. Інші переважні сполуки формули І включають сполуки формули XII: R3 й R4 незалежно являють собою галоген або водень за умови, що щонайменше один з R3 й R4 являє собою галоген, а Х1, RC, R5 й R6 є такими, як визначено для формули І. Переважні сполуки формули XII включають ті, де Φ1 являє собою N. Переважні сполуки формули XII включають ті, де Φ1 являє собою CRC, де RC являє собою во 27 день, метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. Переважними сполуками формули XII є ті, де R3 являє собою галоген. Іншими переважними сполуками формули XII є ті, де R4 являє собою галоген. Ще іншими переважними сполуками формули XII є ті, де R3 являє собою фтор-, a R4 являє собою водень або фтор-. Особливо переважними сполуками формули XII є ті, де R4 являє собою фтор-, a R3 являє собою водень, бром- або фтор-. Іншими особливо переважними сполуками формули XII є ті, де R4 являє собою водень. Ще іншими переважними сполуками формули XII є ті, де R3 являє собою водень. Особливо переважні сполуки формули XII включають ті, де R3 й R4 являють собою фтор-. Переважними сполуками формули XII є ті, де R3 й R4 являють собою бром- і фтор- відповідно. Ще інші формули І включають сполуки формули XIII: де R1-R6, X4, Φ1 й RC є такими, як визначено у формулі І. Переважні сполуки формули XIII включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -О-, -ΝΗ-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Іншими переважними сполуками формули XIII є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або 92907 28 атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Іншими переважними сполуками формули XIII є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У ще інших переважних сполуках формули XIII R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце. У більше переважних аспектах раніше описані кращі втілення формули XIII включають сполуки, де Х1 являє собою N або CRC, де RC являє собою водень, метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. У більше переважних аспектах раніше описані переважні втілення формули XIII включають сполуки, де Φ1 являє собою N. У більше переважних аспектах раніше описані переважні втілення формули XIII включають сполуки, де Φ1 являє собою CRC, де RC являє собою водень, метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. Інші переважні сполукиформули І включають сполуки формули XIV: де RC являє собою -Н, -СН3, -CF3 або циклопропіл й R3 й R4 незалежно являють собою галоген або водень, за умови, що щонайменше один з R3 й R4 являє собою галоген, і R5 й R6 є такими, як визначено для формули І. 29 Ще іншими переважними сполуками формули II-XIV є ті, де R21 являє собою ціано; R7 являє собою О; і Υ являє собою СН або С(СН3). Ще іншими переважними сполуками формули II-XIV є ті, де R21 являє собою ціано; і R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1 RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, -S(O)p- або S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще іншими переважними сполуками формули II-XIV є ті, де R21 являє собою ціано; і R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще іншими переважними сполуками формули II-XIV є ті, де R21 являє собою ціано; і R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. 92907 30 В іншому аспекті винахід охоплює сполуки формули І, де Υ являє собою CRC, де RC являє собою -Н, С1-310алкіл, С1-310галогеноалкіл або С3С7циклоалкіл. В іншому аспекті винахід охоплює сполуки формули І, де Υ являє собою СН. В іншому аспекті винахід охоплює сполуки формули І, де Υ являє собою CRC, де RC являє собою С1-310алкіл, С1-310галогеноалкіл або С 3С7циклоалкіл. В іншому аспекті винахід охоплює сполуки формули І, де Υ являє собою CRC, де RC являє собою метил, етил, трифторметил або циклопропіл. В іншому аспекті винахід охоплює сполуки формули І, де Υ являє собою CRC, де RC являє собою метил. В іншому аспекті винахід охоплює сполуки формули І, де Υ являє собою CRC, де RC являє собою циклопропіл. Ще інші переважні сполуки формули І включають сполуки формули XV: де Х1-Х4, Q1, Q2, RC й R1-R4 є такими, як визначено у формулі І. Переважними сполуками формули XV є ті, де Q1 й О2 являють собою кожен незалежно водень або С1-36алкіл. Іншими переважними сполуками формули XV є ті, де RC являє собою С1-36алкіл, С3-С7 циклоалкіл, С1-36галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл (С1-36)алкіл або гетероциклоалкіл. Більш переважними сполуками формули XV включають ті, де RC являє собою С3-С7циклоалкіл, С1-36галогеноалкіл, гетероциклоалкіл або С3С7циклоалкіл (С1-36)алкіл. Особливо переважні сполуки формули XV включають ті, де Re являє собою С1-33алкіл, С3С5циклоалкіл, С3-С5циклоалкіл (С1-33)алкіл або С132галогеноалкіл. Додаткові формули XV включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -О-, -ΝΗ-, -S(O)pабо -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH 31 (C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -С1-С10алкіл-Z або R23. Інші переважні сполуки формули XV включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С20алкенілом, С2С20алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще іншими переважними сполуками формули XV є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H) RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Більше переважними сполуками формули XV є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, -N(H)-R22-RZ2, де RZ2 являє собою групу С1-С13алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ2 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6 алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. На такі сполуки посилаються тут як на сполуки формули XVa. 92907 32 Переважними сполуками формули XVa є ті, де Φ1 являє собою N. Переважними сполуками формули XVa є ті, де R22 являє собою гетероарил, арил, насичений С3С10циклоалкіл або насичений С 2С10гетероциклоалкіл. Більше переважними сполуками формули XVa є ті, де R22 являє собою гетероарил, арил, насичений С3-С10циклоалкіл або насичений С 2С10гетероциклоалкіл; і X1 являє собою N. Особливо переважними сполуками формули XVa є ті, де R22 являє собою насичений С3С10циклоалкіл або насичений С 2С10гетероциклоалкіл. Особливо переважними сполуками формули XVa є ті, де R22 являє собою насичений С3С10циклоалкіл або насичений С 2С10гетероциклоалкіл й Φ1 являє собою N. Переважними сполуками формули XV є ті, де Φ1 являє собою N. На такі сполуки посилаються тут як на сполуки формули XVI. Переважні сполуки формули XVI включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О-, -NH-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Переважні сполуки формули XVI включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -О-, -ΝΗ-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. 33 Переважні сполуки формули XVI включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -О-, -NH-, S(O)p- або -S(O)2NH-, де p дорівнює 0, 1 або 2; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. Інші переважні сполуки формули XVI включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Ζ1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з Ν, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Інші переважні сполуки формули XVI включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Ζ1RZ1, де Z1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. Інші переважні сполуки формули XVI включають ті, де R3 й R4 незалежно являють собою во 92907 34 день, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -Оабо -NH-; і RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H) RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою О. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -N(H) RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільній групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два 35 атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NН(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Х4 являє собою N-OH. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце; і Х4 являє собою О. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3, R4 й атоми вуглецю, до яких вони приєднані, утворять 6-членне кільце; і Х4 являє собою N-ОН. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3 й R4 обоє являють собою -Н. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3 й R4 обоє являють собою -Н; і Х4 являє собою О. Ще іншими переважними сполуками формули XVI є ті, де R3 й R4 обоє являють собою -Н; і Х4 являє собою N-OH. В іншому аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXII Переважні сполуки формули XXII включають ті, де Re являє собою C1-C6алкіл, 33-37циклоалкіл, C1-C6галогеноалкіл, 33-37циклоалкіл (C1-C6)алкіл або гетероциклоалкіл. Більше переважні сполуки формули XXII включають ті, де RC являє собою 33-37циклоалкіл, C1-C6галогеноалкіл, гетероциклоалкіл або 3337циклоалкіл (C1-C6)алкіл, і Х2 являє собою атом вуглецю, a R5 й R6 являють собою C1-C6алкіл. Особливо переважні сполуки формули XXII включають ті, де RC являє собою С1-3алкіл, 3335циклоалкіл, 33-35циклоалкіл (С1-С3)алкіл або С1С2галогеноалкіл. Інші особливо переважні сполуки формули XXII включають ті, де Re являє собою метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, перфторпропіл, 2,2,2-трифторетил, фторметил, дифторметил, перфторетил або трифторметил. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули І, де Q3 являє собою C-R21. У більш переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули І, де Q3 являє собою C-R21, де R21 являє собою ціано. 92907 36 У більш переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXIV, В іншому переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули І, де Φ1 являє собою N. У більш переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули І, де Q3 являє собою C-R21, де R21 являє собою -С(О)ОН, -С(О)О(C1-C6алкіл)або групу формули В іншому більше переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули І, де Q3 являє собою C-R21, де R21 являє собою групу формули У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою N. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою N й R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH 37 (C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою N й R4 являє собою Н; і R3 являє собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SО2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою N й R4 являє собою Н; і R3 являє собою -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С1алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою N й R4 являє собою Н; і R3 являє собою -N(H) RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH 92907 38 (C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і RC являє собою метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою N й R3 являє собою Н; і R4 являє собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SCNH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою N; R3 являє собою Н; R4 являє собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним,де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6 алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і Уявляє собою метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою CR11, де R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', C1-310алкіл, С2-310алкеніл, С2-310алкиніл, С1-310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С3 С7циклоалкіл (C1-310)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де 39 де RC' являє собою -С1-36алкіл, -ORC" або -N(RCN)2, собою -Н, C1-310алкіл, C1С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Н, -C1310алкіл, -C1-310галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -C1-310aціл, -арил або гетероарил. У більше переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою CR11, де R11 являє собою водень, галоген, C1-310 алкіл, C1-310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С3С7циклоалкіл (C1-310)алкіл, арил або гетероарил. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою CR11, де R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', C1-310алкіл, С2-310алкеніл, С2-310алкиніл, C1-310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С 3С7циклоалкіл (C1-310)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де RC' являє собою -С1-36алкіл, -ORC" або -N(RCN)2, де RC" являє собою -Η, С1-310алкіл, С1310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Н, -С1310алкіл, -С1-310галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -С1-310аціл, -арил абогетероарил; і R3 й R4 незалежно являють собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільній групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою CR11, де R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', C1-310алкіл, С2-310алкеніл, С2-310алкиніл, С1-310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С 3С7циклоалкіл (С1-310)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де RC' являє собою -С1-36алкіл, -ORC" або -N(RCN)2, де RC" являє собою -Н, С1-310алкіл, С1310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; RC" являє 310галогеноалкіл, 92907 40 кожен RCN незалежно являє собою -Н, -С1-С1-310галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -С1-310аціл, -арил абогетероарил; і R4 являє собою Н; і R3 являє собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою CR11, де R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', C1-310алкіл, C2-310алкеніл, C2-310алкиніл, C1-310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С3 С7циклоалкіл (C1-310)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де RC' являє собою -С1-36алкіл, -ОRC'' або -N(RCN)2, де RC'' являє собою -Н, C1-310алкіл, C1310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Н, -C1310алкіл, -C1-310галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -C1-310аціл, -арил абогетероарил; і R4 являє собою Н; і R3 являє собою -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільній групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10 алкілом, С1-С10галогеноалкілом, С2С10алкенілом, С2-С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, SH, -S-(C1-C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, SO2NH2, -SO2NH-(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, SO2-арилом, -SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1C6алкокси, С2-С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді-(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою CR11, де 310алкіл, 41 R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', C1-310алкіл, С2-310алкеніл, С2-310алкиніл, C1-310галогеноалкіл, С3-С7 циклоалкіл, С 3С7циклоалкіл (C1-310)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де RC' являє собою -C1-36алкіл, -ORC" або -N(RCN)2, де RC" являє собою -Н, C1-310алкіл, C1310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Н, -C1310алкіл, -C1-310галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -C1-310аціл, -арил абогетероарил; і R4 являє собою Н; і R3 являє собою -N(H)RZ1, де RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23; і RC являє собою водень, метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Φ1 являє собою CR11, де R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', C1-310алкіл, C2-310алкеніл, C2-310алкиніл, C1-310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С 3С7циклоалкіл (C1-310)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де RC' являє собою -C1-310алкіл, -ORC" або N(RCN)2, де RC" являє собою -Н, C1-36алкіл, C1310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Н, -C1310алкіл, -C1-310галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -C1-310аціл, -арил абогетероарил; і R3 являє собою Н; і R4 являє собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, 92907 42 де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1C6)алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SO2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С10алкіл-Z або R23. У переважному аспекті у винаході запропоновані сполуки формули XXV, де Х1 являє собою CR11, де R11 являє собою водень, галоген, ціано, нітро, -C(O)RC', C1-310алкіл, C2-310алкеніл, C2-310алкиніл, C1-310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, С3 С7циклоалкіл (C1-310)алкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил, де RC' являє собою -C1-36алкіл, -ORC" або -N(RCN)2, де RC" являє собою -Н, C1-310алкіл, C1310галогеноалкіл, С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил або гетероарил; кожен RCN незалежно являє собою -Н, -C1310алкіл, -C1-310галогеноалкіл, -С3-С7циклоалкіл, гетероциклоалкіл, -C1-310аціл, -арил абогетероарил; і R3 являє собою Н; і R4 являє собою водень, галогено або -Z1RZ1, де Z1 являє собою -О- або -NH-; RZ1 являє собою групу С1-С14алкіл, де аж до п'яти з атомів вуглецю в алкільной групі можливо заміщені незалежно R22, карбонілом, етенілом, етинілом або угрупуванням, обраним з N, О, S, SO2 або SO, за умови, що два атоми О, два атоми S або атоми О й S не є безпосередньо сусідніми один з одним, де RZ1 можливо заміщений у будь-якому доступному положенні С1-С10алкілом, С1 С10галогеноалкілом, С2-С10алкенілом, С2 С10алкинілом, гідрокси, карбокси, карбоксамідо, оксо, галогено, аміно, ціано, нітро, -SH, -S-(C1-C6) алкілом, -SO2-(C1-C6)алкілом, -SO2NH2, -SO2NH(C1-C6)алкілом, -SO2NH-арилом, -SO2-арилом, SO-(C1-C6)алкілом, -SО2-арилом, C1-C6алкокси, С2С10алкенілокси, С2-С10алкинілокси, моно- або ді(С1-С10)алкіламіно, -ОС1-С-10алкіл-Z або R23; і RC являє собою водень, метил, етил, циклопропіл, циклопропілметил, фторметил, дифторметил або трифторметил. В іншому аспекті винахід охоплює спосіб лікування рака, при якому пацієнтові, що потребує цього, вводять фармацевтично прийнятну кількість сполуки або солі формули І або фармацевтичної композиції, що містить сполуку або сіль формули І. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для лікування раку, запалення або артриту в пацієнта, що потребує такого лікування. В іншому аспекті винахід охоплює впаковану ємність, що містить сполуки або сіль формули І й інструкції із застосування цієї сполуки. 43 В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для лікування захворювання або стану, пов'язаного із клітинною проліферацією, у пацієнта, що потребує такого лікування. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для лікування захворювання або стану, пов'язаного із клітинною проліферацією, у пацієнта, що потребує такого лікування, де захворювання або стан являє собою рак, запалення або артрит. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для лікування захворювання або розладу, пов'язаного з активністю білка теплового шоку 90, у особи, що потребує цього. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І, окремо або в комбінації з іншим терапевтичним агентом, для виготовлення лікарського засобу для лікування захворювання або розладу, пов'язаного з активністю білка теплового шоку 90 і/або його білків-мішеней, у особи, що потребує цього, де розлад, опосередкований HSP90, обрано із групи запальних захворювань, інфекцій, аутоіммунних розладів, удару, ішемії, серцевих розладів, неврологічних розладів, фіброгенних розладів, проліферативних розладів, пухлин, лейкемій, новоутворень, раків, карцином, метаболичних розладів і злоякісного захворювання. У переважному аспекті винахід охоплює способи лікування рака у особи, що потребує такого лікування, при яких вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі формули І у комбінації щонайменше з одним іншим терапевтичним агентом. В більше переважному аспекті винахід охоплює способи лікування рака у особи, що потребує такого лікування, при яких вводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі формули І у комбінації щонайменше з одним іншим протираковим агентом. В іншому переважному аспекті винахід охоплює способи лікування рака, при яких особі, що потребує такого лікування, уводять терапевтично ефективну кількість сполуки або солі формули І у комбінації із променевою терапією. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для лікування фіброгенного розладу, пов'язаного з активністю білка теплового шоку 90, у особи, що потребує такого лікування, де цей фіброгенний розлад обраний із групи склеродерми, поліміозиту, системної червоної волчанки, ревматоїдного артриту, цирозу печінки, утворення келоіда, інтерстиціального нефриту й легеневого фіброзу. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського за 92907 44 собу для захисту особи від інфекції, викликаної організмом, обраним з видів Plasmodium. У переважному аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для захисту суб'єкта від інфекції, викликаної Plasmodium falciparum. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для зниження рівня інфекції, викликаної організмом, обраним з видів Plasmodium, у особи, що потребує такого лікування. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для зниження рівня інфекції, викликаної Plasmodium falciparum, у особи, що потребує такого лікування. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для лікування пацієнта, інфікованого багатоклітинним паразитом. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І для виготовлення лікарського засобу для лікування пацієнта, інфікованого багатоклітинним паразитом, що являє собою Plasmodium falciparum. В іншому аспекті винахід охоплює застосування терапевтично ефективної кількості сполуки або солі формули І у комбінації з одним або більш ніж одним відомим противогрибковим лікарським засобом для виготовлення лікарського засобу для лікування пацієнта, інфікованого грибковою інфекцією. Визначення Термін "алкокси" представляє групу алкіл із зазначеним числом атомів вуглецю, приєднану до вихідного молекулярного угрупування через кисневий місток. Приклади груп алкокси включають, наприклад, метоксі, етоксі, пропоксі і ізопропоксі. Як використають тут, термін "алкіл" включає алкільні групи з визначеним числом атомів вуглецю. Алкільні групи можуть бути нормальними або розгалуженими. Приклади "алкілу" включають метил, етил, пропил, ізопропіл, бутил, ізо-, втор- і трет-бутил, пентил, гексіл, гептіл, 3-етилбутіл тощо. Термін "алкеніл", як використають тут, означає прямоланцюговий або розгалужений вуглеводень, що містить від 2 до 10 атомів вуглецю і містить щонайменше один подвійний зв'язок вуглецьвуглець, утворений за рахунок видалення двох атомів водню. Репрезентативні приклади алкеніла включають, але не обмежуються, етеніл, 2пропеніл, 2-метил-2-пропеніл, 3-бутеніл, 4пентеніл, 5-гескеніл, 2-гептеніл, 2-метил-1-гептеніл й 3-деценіл. Термін "алкенокси" відноситься до групи алкеніл, приєднаної до вихідної групи через атом кисню. Термін "алкиніл", як використають тут, означає прямоланцюговий або розгалужений вуглеводень, 45 що містить від 2 до 10 атомів вуглецю і містить щонайменше один потрійний зв'язок вуглецьвуглець. Репрезентативні приклади алкиніла включають, але не обмежуються, ацетиленіл, 1пропиніл, 2-пропиніл, 3-бутиніл, 2-пентиніл й 1бутиніл. Термін "арил" відноситься до ароматичної вуглеводневої кільцевої системи, що містить щонайменше одне ароматичне кільце. Це ароматичне кільце може бути можливо конденсоване або інакше з'єднано з іншими ароматичним вуглеводним кільцям або неароматичним вуглеводним кільцем. Приклади арильних груп включають, наприклад, феніл, нафтил, 1,2,3,4-тетрагідронафталін і дифеніл. Переважні приклади арильних груп включають феніл, нафтил й антраценіл. Більш переважними арильними групами є феніл і нафтил. Найбільш переважними є феніл. Арильні групи за винаходом можуть бути заміщені різними групами, як запропоновано тут. Таким чином, будь-який атом вуглецю, присутній всередині арильної кільцевої системи й доступний для заміщення, може бути додатково зв'язаний з рядом кільцевих замісників, таких як, наприклад, галоген, гідрокси, нітро, ціано, аміно, С1-С8алкіл, С1-С8алкокси, моно- і ді-(С1С8алкіл)аміно, С3-С10циклоалкіл, (С3С10циклоалкіл)алкіл, (С3-С10циклоалкіл)алкокси, С2-С9гетероциклоалкіл, С1-С8алкеніл, С1С8алкиніл, галогено (С1-С8)алкіл, галогено (С1С8)алкокси, оксо, аміно (С1-С8)алкіл, моно- і ді-(С1С8алкіл)аміно (С1-С8)алкіл, С1-С8аціл, С1 С8ацілокси, С1-С8сульфоніл, С1-С8тіо, С1 С8сульфонамідо, С1-С8аміносульфоніл. Термин "карбокси", як використають тут, означає групу -СО2Н. Термін "циклоалкіл" ставиться до С3С8циклічного вуглеводню. Приклади циклоалкіла включають циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклогептил і циклооктіл. Більш переважними є групи С3-С6циклоалкіл. Циклоалкільні групи за винаходом можуть бути заміщені різними групами, як запропоновано тут. Таким чином, будь-який атом вуглецю, присутній всередині циклоалкільної кільцевої системи й доступний для заміщення, може бути додатково зв'язаний з рядом кільцевих замісників, таких як, наприклад, галоген, гідрокси, нітро, ціано, аміно, С1-С8алкіл, С1-С8алкокси, моно- і ді-(С1-С8алкіл)аміно, С3С10циклоалкіл, (С3-С10циклоалкіл)алкіл, (С3С10циклоалкіл)алкокси, С2-С9гетероциклоалкіл, С1С8алкеніл, С1-С8алкиніл, галогено (С1-С8)алкіл, галогено (С1-С8)алкокси, оксо, аміно (С1-С8)алкіл і моно- і ді-(С1-С8алкіл)аміно (С1-С8)алкіл. Терміни "галоген" або "галогено" включають фтор, хлор, бром і йод. Термін "галогеноалкоксі" відноситься до групи алкоксі, заміщеної одним або більш, ніж одним атомом галогену, де кожен атом галогену незалежно являє собою F, СІ, Вr або І. Переважними галогенами є F й СІ. Переважні групи галогеноалкоксі містять 1-6 атомів вуглецю, більш переважно 1-4 атома вуглецю й ще більш переважно 1-2 атома вуглецю. "Галогеноалкоксі" включають групи пергалогеноал коксі, такі як OCF3 або OCF2CF3. Переважною групою галогеноалкоксі є трифторметоксі. 92907 46 Термін "галогеноалкіл" відноситься до алкільної групи, заміщеної одним або більш ніж одним атомом галогену, де кожен атом галогену незалежно являє собою F, СІ, Вr або І. Перважними галогенами є F й СІ. Переважні групи галогеноалкіл містять 1-6 атомів вуглецю, більш переважно 1-4 атома вуглецю й ще більш переважно 1-2 атома вуглецю. "Галогеноалкіл" включає групи пергалогеноалкіл, такі як CF3 або CF2CF3. Перважною групою галогеноалкіл є трифторметил. Термін "гетероциклоалкіл" відноситься до кільця або кільцевої системи, що містить щонайменше один гетероатом, обраний з азоту, кисню й сірки, де зазначений гетероатом перебуває в неароматичному кільці. Кільце гетероциклоалкіл може бути можливо конденсоване або інакше з'єднано з іншими гетероциклоалкільними кільцями і/або неароматичними вуглеводними кільцями і/або фенільними кільцями. Переважні групи гетероциклоалкіл мають від 3 до 7 членів. Більше переважні групи гетероциклоалкіл мають 5 або 6 членів. Приклади гетероциклоалкільних груп включають, наприклад, 1,2,3,4-тетрагідроізохинолиніл, піперазиніл, морфолиніл, піперидиніл, тетрагідрофураніл, пірролідиніл, піридиноніл і піразолідиніл. Переважні гетероциклоалкільні групи включають піперидиніл, піперазиніл, морфолиніл, пірролідиніл, піридиноніл, дигідропірролідиніл і пірролідиноніл. Гетероциклоалкільні групи за винаходом можуть бути заміщені різними групами, як запропоновано тут. Таким чином, будь-який атом вуглецю, присутній всередині гетероциклоалкільного кільця й доступний для заміщення, може бути додатково зв'язаний з рядом кільцевих замісників, таких як, наприклад, галоген, гідрокси, нітро, ціано, аміно, С1-С8алкіл, С1-С8алкокси, моноі ді-(С1С8алкіл)аміно, С3-С10циклоалкіл, (С3С10циклоалкіл)алкіл, (С3-С10циклоалкіл)алкокси, С2-С9 гетероциклоалкіл, С1-С8алкеніл, С1 С8алкиніл, галогено (С1-С8)алкіл, галогено (С1С8)алкокси, оксо, аміно (С1-С8)алкіл і моно- і ді-(С1С8алкіл)аміно (С1-С8)алкіл. Термин "гетероарил" відноситься до ароматичної кільцевої системи, що містить щонайменше один гетероатом, обраний з азоту, кисню й сірки. Гетероарильне кільце може бути можливо конденсоване або інакше з'єднано з одним або більш ніж одним гетероарильним кільцем, ароматичними або неароматичними вуглеводними кільцями або циклоалкільними кільцями. Приклади гетероарильних груп включають, наприклад, піридин, фуран, тіеніл, 5,6,7,8-тетрагідроізохінолін і піримидини. Гетероарильні групи за винаходом можуть бути заміщені різними групами, як запропоновано тут. Таким чином, будь-який атом вуглецю, присутній всередині гетероарильної кільцевої системи й доступний для заміщення, може бути додатково зв'язаний з рядом кільцевих замісників, таких як, наприклад, галоген, гідрокси, нітро, ціано, аміно, С1С8алкіл, С1-С8алкокси, моно- і ді-(С1-С8алкіл)аміно, С3-С10циклоалкіл, (С3-С10циклоалкіл)алкіл, (С3С10циклоалкіл)алкокси, С2-С9гетероциклоалкіл, С1С8алкеніл, С1-С8алкиніл, галогено (С1-С8)алкіл, галогено (С1-С8)алкокси, оксо, аміно (С1-С8)алкіл і моно- і ді-(С1-С8алкіл)аміно (С1-С8)алкіл. 47 Переважні приклади гетероарильних груп включають тіеніл, бензотіеніл, піридил, хіноліл, піразоліл, піримідил, імідазоліл, бензимідазоліл, фураніл, бензофураніл, дибензофураніл, тіазоліл, бензотіазоліл, ізоксазоліл, оксадіазоліл, ізотіазоліл, бензизотіазоліл, триазоліл, пірроліл, індоліл, піразоліл і бензопіразоліл. Сполуки за даним винаходом можуть містити один або більш ніж один асиметричний атом вуглецю, так що ці сполуки можуть існувати в різних стереоізомерних формах. Ці сполуки можуть являти собою, наприклад, рацемати, хиральні нерацемічні або діастереомери. У цих ситуаціях окремі енантіомери, тобто оптично активні форми, можуть бути отримані шляхом асиметричного синтезу або шляхом поділу рацематів. Поділ рацематів можна здійснити, наприклад, загальноприйнятими способами, такими як кристалізація в присутності поділяючого агента; хроматографія з використанням, наприклад, хирального стовпчика ВЕЖХ; або шляхом перетворення рацемічної суміші поділяючим агентом з утворенням діастереомерів, поділу діастереомерів шляхом хроматографії й видалення поділяючого агента з утворенням вихідної сполуки в енантіомерно збагаченій формі. Кожну з вищеописаних методик можна повторити для підвищення енантіомерної чистоти сполуки. Коли сполуки, описані тут, містять олефінові подвійні зв'язки або інші центри геометричної асиметрії, і якщо не зазначене інше, мається на увазі, що ці сполуки включають цис, транс, Z- і Εконфігурації. Подібним чином, всі таутомерні форми також варто включати. Фармацевтичні композиції Сполуки загальної формули І можна вводити перорально, місцевим шляхом, парентерально, шляхом інгаляції або розпилення або ректально в препаратах стандартних лікарських форм, що містять загальноприйнятні нетоксичні фармацевтично прийнятні носії, ад'юванти й наповнювачі. Термін "парентеральний", як використовують тут, включає черезшкірні, підшкірні, внутрішньосудинні (наприклад, внутрішньовенні), внутрішньом'язові або підоболочні методики ін'єкції або інфузії тощо. Крім того, запропоновано фармацевтичний препарат, що містить сполуки загальної формули І і фармацевтично прийнятний носій. Одна або більш ніж одна сполука загальної формули І може бути присутньою у сполученні з одним або більш ніж одним нетоксичним фармацевтично прийнятним носієм і/або розріджувачем і/або ад'ювантом, і, якщо бажано, іншими активними інгредієнтами. Фармацевтичні композиції, що містять сполуки загальної формули І, можуть перебувати у формі, придатній для перорального застосування, наприклад, у вигляді таблеток, пастилок, коржів, водних або масляних суспензій, диспергованих порошків або гранул, емульсій, твердих або м'яких капсул, або сиропів або еліксирів. Композиції, призначені для перорального застосування, можна виготовляти відповідно до будь-якого способу, відомого у даній області техніки для виготовлення фармацевтичних композицій, і такі композиції можуть містити один або більш ніж один агент, обраний із групи, що складається з 92907 48 підсолоджуючих агентів, коригуючих агентів, красячих агентів і консервуючих агентів з метою забезпечення фармацевтично витончених і прийнятних на смак препаратів. Таблетки містять активний інгредієнт у суміші з нетоксичними фармацевтично прийнятними ексципієнтами, які придатні для виготовлення таблеток. Ці ексципієнти можуть являти собою, наприклад, інертні розріджувачі, такі як карбонат кальцію, карбонат натрію, лактоза, фосфат кальцію або фосфат натрію; гранулюючі і розпушуючі агенти, наприклад, кукурудзяний крохмаль або альгинова кислота; сполучні агенти, наприклад, крохмаль, желатин або аравійська камедь, і змазуючі агенти, наприклад, стеарат магнію, стеаринова кислота або тальк. Таблетки можуть бути непокритими, або вони можуть бути покриті за допомогою відомих методик. У деяких випадках такі покриття можна готовити за допомогою відомих методик для вповільнення розпушення й усмоктування в шлунково-кишковому тракті й, отже, забезпечити пролонговану дія протягом тривалого періоду. Наприклад, можна використати затримуючу речовину, таку як глицерилмоностеарат або глицерилдистеарат. Препарати для перорального застосування можуть бути також представлені у вигляді твердих желатинових капсул, де активний інгредієнт змішаний з інертним твердим розріджувачем, наприклад, карбонатом кальцію, фосфатом кальцію або каоліном, або у вигляді м'яких желатинових капсул, де активний інгредієнт змішаний з водним або масляним розчином, наприклад, арахісовим маслом, рідким вазеліном або маслиновим маслом. Препарати для перорального застосування можуть бути також представлені у вигляді коржів. Водні суспензії містять активні речовини в суміші з ексципієнтами, придатними для виготовлення водних суспензій. Такі ексципієнти представляють собою суспендуючі агенти, наприклад, натрійкарбоксиметилцелюлозу, метилцелюлозу, гідропропіл-метилцелюлозу, альгинат натрію, полівінілпірролідон, смолу трагакант й аравійську камедь; диспергуючі або зволожуючі агенти можуть являти собою натуральний фосфатид, наприклад, лецитин, або продукти конденсації алкіленоксида з жирними кислотами, наприклад, поліоксиетиленстеарат, або продукти конденсації етиленоксида із довголанцюговими аліфатичними спиртами, наприклад, гептадекаетиленоксицетанол, або продукти конденсації етиленоксида із частковими ефірами, утвореним від жирних кислот і гексита, такі як поліоксиетиленсорбітмоноолеат, або продукти конденсації етиленоксида із частковими ефірами, утвореним від жирних кислот й ангідридів гексита, такі як, наприклад, поліетиленсорбітанмоноолеат. Водні суспензії можуть також містити один або більш ніж один консервант, наприклад, етил- або н-пропіл-пара-гідроксибензоат, один або більш ніж один барвниковий агент, один або більш ніж один коригуючий агент і один або більш ніж один підсолоджуючий агент, такий як сахароза або сахарин. Препарати масляних суспензій можна готовити шляхом суспендування активних інгредієнтів у рослинному маслі, наприклад, арахісовому маслі, 49 маслиновому маслі, кунжутному маслі або кокосовому маслі, або в мінеральному маслі, такому як рідкий вазелін. Масляні суспензії можуть містити згущуючий агент, наприклад, бджолиний віск, твердий вазелін або цетиловий спирт. Можуть бути додані підсолоджуючі агенти і коригуючі агенти для забезпечення прийнятних на смак пероральних препаратів. Ці композиції можна консервувати шляхом додавання антиоксиданту, такого як аскорбінова кислота. Диспергуючі порошки й гранули, придатні для виготовлення водної суспензії шляхом додавання води, містять активний інгредієнт у суміші з диспергируючим або зволожуючим агентами, суспендуючим агентом й одним або більш ніж одним консервантом. Приклади придатних диспергируючих або зволожуючих агентів або суспендуючих агентів наведені і згаданими вище. Можуть також бути присутніми додаткові ексципієнти, наприклад, підсолоджуючі, коригуючі і красячі агенти. Фармацевтичні композиції за винаходом можуть також перебувати у формі емульсій - масло у воді. Масляна фаза може являти собою рослинне масло або мінеральне масло, або їхню суміш. Придатні емульгуючі агенти можуть являти собою натуральні смоли, наприклад, аравійську камедь або смолу трагакант, натуральні фосфатиди, наприклад, соєві, лецитин, а також ефіри й часткові ефіри, утворені від жирних кислот і гексита, ангідридів, наприклад, сорбітанмоноолеат, і продукти конденсації зазначених часткових ефірів з етиленоксидом, наприклад, поліоксиетиленсорбітанмоноолеат. Емульсії можуть також містити підсолоджуючі і коригуючі агенти. Препарати сиропів й еліксирів можна готовити з підсолоджуючими агентами, наприклад, гліцерином, пропіленгликолем, сорбітом, глюкозою або сахарозою. Такі препарати можуть також містити деемульгатор, консервант, а також коригуючі і красячі агенти. Фармацевтичні композиції можуть перебувати у формі стерильної ін'єкційної водної або масляної суспензії. Препарат цієї суспензії можна готовити відповідно до відомого в даній області техніки, використовуючи ті придатні диспергуючі або зволожуючі агенти й суспендуючі агенти, які могли бути згадані вище. Стерильний ін'єкційний препарат може також являти собою стерильний ін'єкційний розчин або суспензію в нетоксичному парентерально прийнятному розріджувачі або розчиннику, наприклад, у вигляді розчину в 1,3бутандіолі. Серед прийнятних наповнювачів і розчинників, які можна використати, перебуває вода, розчин Рінгера й ізотонічний розчин хлориду натрію. Крім того, стерильні фіксовані масла загальноприйнятно використовують як розчинник або суспендуюче середовища. Для цієї мети можна використати будь-яке м'яке фіксоване масло, що включає синтетичні моно- або дигліцериди. Крім того, жирні кислоти, такі як олеїнова кислота, знаходять застосування при виготовленні ін'єкційних препаратів. Сполуки загальної формули І можна також вводити у формі суппозиторіїв, наприклад, для ректального введення лікарського засобу. Ці ком 92907 50 позиції можна готовити шляхом змішування лікарського засобу з підходящим не дратівним ексципієнтом, що є твердим при звичайних температурах, але рідким при ректальній температурі, і, отже, буде плавитися в прямій кишці з вивільненням лікарського засобу. Такі речовини включають масло какао й поліетиленгликолі. Сполуки загальної формули І можна вводити парентерально в стерильному середовищі. Лікарський засіб, залежно від використовуваної концентрації й носія, може бути або суспендований, або розчинений в носії. Переважно ад'юванти, такі як місцеві анестетики, консерванти й буферні агенти можуть бути розчинені в носії. Для розладів ока або інших зовнішніх тканин, наприклад, порожнини рота й шкіри, препарати переважно застосовують у вигляді місцевого гелю, розчину, що розпилюється, мазі або крему, або у вигляді супозиторія, що містить активні інгредієнти в сумарній кількості, наприклад, від 0,075 до 30% мас/мас, переважно від 0,2 до 20% мас/мас і найбільше переважно від 0,4 до 15% мас/мас. При виготовленні препарату у вигляді мазі активні інгредієнти можна застосовувати або з парафінової, або мазевої основи, що зміли з водою. Альтернативно препарати активних інгредієнтів можна виготовляти у вигляді крему із кремовою основою - масло у воді. Якщо бажано, водна фаза кремової основи може включати, наприклад, щонайменше 30% мас/мас багатоатомного спирту, такого як пропіленгликоль, бутан-1,3-диол, манніт, сорбіт, гліцерин, поліетиленгликоль й їхньої суміші. Місцевий препарат може бажано включати сполуки, що підсілюють всмоктування або проникнення активного інгредієнта через шкіру або інші області впливу. Приклади таких підсілювачів шкірної проникності включають диметилсульфоксид і родинні аналоги. Сполуки за даним винаходом можна також вводити за допомогою черезшкіряного пристрою. Переважно місцеве введення будуть здійснювати, використовуючи пластир, або типу резервуара й пористої мембрани, або ряду твердих матриксів. У кожному разі активний інгредієнт доставляється безупинно з резервуара або мікрокапсул через клеючу мембрану, що є проникною для активного інгредієнта, що перебуває в контакті зі шкірою або слизистою оболонкою реципієнта. Якщо активний агент всмоктується через шкіру, реципієнтові вводиться регульований і визначений потік активного агента. У випадку мікрокапсул інкапсулюючий агент може також функціонувати як мембрана. Черезшкіряний пластир може включати сполуки в підходящій системі розчинників із клеючою системою, такою як акрілова емульсія, і поліефірний пластир. Масляну фазу емульсій за даним винаходом можна утворити з відомих інгредієнтів відомим способом. Хоча ця фаза може містити винятково емульгатор, вона може містити суміш щонайменше одного емульгатора з жиром або маслом, або й з жиром, і з маслом. Переважно гідрофільний емульгатор включають разом з ліпофільним емульгатором, що діє як стабілізатор. Переважно також включати як масло, так і жир. Разом емульгатор(и) зі стабілізитором(ами)або без них становлять так званий емульсійний віск, і 51 цей віск разом з маслом і жиром становить так звану емульгуючу мазеву основу, що утворить масляну дисперсійну фазу препаратів у вигляді крему, емульгатори й стабілізатори емульсій, придатні для використання в препаратах за даним винаходом, включають Твін 60, Span 80, цетостеариловий спирт, миристіловий спирт, гліцерилмоностеарат і лаурілсульфат натрію, серед іншого. Вибір підходящих масел або жирів для препарату базується на досягненні бажаних косметичних властивостей, оскільки розчинність активної сполуки в більшості масел, імовірних для використання в препаратах у вигляді емульсії, дуже низка. Таким чином, крем переважно повинен являти собою нежирний, безбарвний і и продукт, що відмивається, з підходящою консистенцією, щоб уникнути протікання з тюбиків або інших контейнерів. Можна використати прямоланцюжкові або розгалужені моно- або двохосновні алкілові ефіри, такі як діізоадипат, ізоцетилстеарат, пропіленгликолевий диефір жирних кислот какао, ізопропілмиристат, децілолеат, ізопропілпальмітат, бутилстеарат, 2-етилгексилпальмітат або суміш розгалужених ефірів. їх можна використати окремо або в комбінації залежно від необхідних властивостей. Альтернативно можна використати ліпіди з високою крапкою плавлення, такі як білий м'який вазелін і/або рідкий вазелін, або інші мінеральні масла. Препарати, придатні для місцевого введення в око, також включають очні краплі, де активні інгредієнти розчинені або суспендовані в підходящому носії, зокрема, у водному розчиннику для активних інгредієнтів. Протизапальні активні інгредієнти переважно присутні в таких препаратах у концентрації від 0,5 до 20%, переважно від 0,5 до 10% й, зокрема, приблизно 1,5% мас/мас. Для терапевтичних цілей активні сполуки даної комбінації за винаходом звичайно поєднують із одним або більш ніж одним ад'ювантом, придатним для зазначеного шляху введення. Якщо їх уводять перорально, сполуки можна змішувати з лактозою, сахарозою, крохмальним порошком, целюлозними ефірами алканових кислот, целюлозними алкілефірами, тальком, стеариновою кислотою, стеаратом магнію, оксидом магнію, солями натрію й калію фосфорної й сарною кислот, желатином, аравійською камеддю, альгінатом натрію, полівинілпірролідоном і/або полівініловим спиртом, а потім пресують у таблетки або інкапсулюють для зручного введення. Такі капсули або таблетки можуть містити препарат регульованого вивільнення, що може бути представлений у вигляді дисперсії активної сполуки в гідроксипропілметилцеллюлозі. Препарати для парентерального введення можуть перебувати у формі водних або неводних ізотонічних стерильних ін'єкційних розчинів або суспензій. Ці розчини й суспензії можна готовити зі стерильних порошків або гранул, що мають один або більш ніж один з носіїв або розріджувачів, згаданих для використання в препаратах для перорального введення. Сполуки можна розчиняти у воді, поліетиленгликолі, пропіленгликолі, етанолі, кукурудзяній олії, бавовняній олії, арахісовій олії, кунжутній олії і, бензиловому спирті, хлориді натрію і/або 92907 52 різних буферах. Інші ад'юванти й режими введення добре й широко відомі в області фармацевтики. Рівні дозування порядку від приблизно 0,1мг до приблизно 140мг на кілограм маси тіла в добу корисні при лікуванні вищевказаних станів (від приблизно 0,5мг до приблизно 7м на пацієнта на добу). Кількість активного інгредієнта, яку можна поєднувати з носіями-речовинами-носіями для одержання єдиної лікарської форми, буде варіювати залежно від хазяїна, що підлягає лікуванню, і конкретного режиму введення. Стандартні лікарські форми будуть звичайно містити між приблизно 1мг і приблизно 500мг активного інгредієнта. Добову дозу можна вводити в кількості від однієї до чотирьох доз на добу. У випадку сполук за даним винаходом на уражену область від двох до чотирьох разів на добу. Повинне бути зрозуміло, однак, що конкретний рівень дози для будь-якого конкретного пацієнта буде залежати від ряду факторів, включаючи активність конкретної застосовуваної сполуки, вік, масу тіла, загальний стан здоров'я, стать, режим харчування, час введення, шлях введення й швидкість виділення, концентрацію лікарського засобу й вага конкретного захворювання, що проходить терапію. Для введення тварині, яка не представляє собою людини, композицію можна також додавати в корм для тварин або питну воду. Може бути зручним готовити композиції корму для тварин і питної води так, щоб тварина приймала терапевтично ефективну кількість композиції паралельно з його харчуванням. Може бути також зручно представляти композицію у вигляді премикса для додавання в корми або питну воду. Переважні тварини, що не представляють собою людини, можуть бути свійськими тваринами. Сполуки за даним винаходом можна вводити окремо або в комбінації щонайменше з одним додатковим терапевтичним агентом або терапією, наприклад, променевою терапією, пацієнтові, що потребує такого лікування. Додатковий терапевтичний агент або терапію можна застосовувати одночасно, окремо або послідовно стосовно введення сполуки за винаходом. Такі додаткові терапевтичні агенти включають, але не обмежені, протиракові агенти, протизапальні агенти тощо. Сполуки за даним винаходом можуть бути отримані шляхом використання відомих хімічних реакцій і методик. Репрезентативні способи для синтезу сполук за винаходом представлені нижче. Повинно бути зрозуміло, що природа замісників, необхідних для бажаної цільової сполуки, часто визначає кращий спосіб синтезу. Всі змінні групи цих способів є такими, як описано в загальному описі, якщо вони конкретно не визначені нижче. Способи одержання Загальна методика Репрезентативні синтетичні методики для одержання сполук за винаходом зображені нижче на приведених далі схемах. Якщо не зазначене інше, Φ1, Х2, Х3, n, R5, R6, R7, RС, R22, R11 й Υ мають значення, визначені у зв'язку з формулою І. Значення R є таким, як викладено вище у зв'язку з формулою XVII. 53 92907 54 55 92907 56 57 92907 58 59 92907 60