Спосіб отримання сухого екстракту плаценти

Винахід належить до галузі медицини і може бути використаний для одержання медичних і косметичних препаратів. Відомий спосіб одержання сухого екстракту плаценти шляхом обробки подрібненої плаценти сумішшю хлороформу і етанола з наступним упарюванням і висушуванням [1]. Недоліком способу є інактивація біологічно активних речовин (БАР) під час контакту екстракту з органічними реагентами і низький їх ви хід. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб одержання сухого порошку плаценти, відповідно до якого кріоконсервовану плаценту подрібнюють у воді чи фізіологічному розчині, отриману суспензію розділяють на екстракт і щільний осад і автоклавують, після чого поєднують в єдину масу, висушують у сушильній шафі при температурі 50-60°С до постійної ваги, подрібнюють у порошок і повторно автоклавують [2]. Недоліки способу: - одержуваний екстракт не містить електрофоретичні низькомолекулярні фракції і деякі білки-ферменти, що грають важливу роль у життєдіяльності клітин і тканин; - екстракт містить низькі концентрації БАР; - дворазове автоклавування і термічне сушіння знижують функціональну активність БАР. В основу винаходу поставлена задача створити такий спосіб одержання сухого екстракту плаценти, у якому б за рахунок зміни умов обробки плаценти, забезпечувалася можливість поліпшення якісного і кількісного складу БАР в екстракті. Ця задача вирішується тим, що у способі, який включає гомогенізацію кріоконсервованої плаценти, екстрагування у фізіологічному розчині і висушування одержаного екстракту, після гомогенізації плаценту тричі циклірують у рідкому азоті, а висушування екстракту здійснюють методом ліофілізації. Триразове циклірування гомогенату в рідкому азоті сприяє більш інтенсивному руйнуванню клітин і виходу з них БАР, унаслідок чого одержуваний екстракт містить більш широкий спектр БАР і в більш високих концентраціях. Для порівняння в екстрактах, отриманих способом, що заявляється, і за прототипом, були досліджені групи білків від 90кДа і нижче (таблиця). З таблиці видно, що екстракт, отриманий способом, що заявляється, містить більш широкий спектр білківферментів, низькомолекулярних білків і пептидів, які мають цінність під час клінічного застосування, при цьому концентрація їх ви ще, ніж у прототипі. Висушування методом ліофілізації дозволяє максимально зберегти вихідні властивості екстракту і забезпечує його довгострокове зберігання. Спосіб здійснюють таким чином. Кріоконсервовану тканину плаценти розморожують, подрібнюють ножицями, промивають декількома порціями фізіологічного розчину і гомогенізують. Отриманий гомогенат помішують у стерильні металеві контейнери і заморожують у рідкому азоті (-196°С) протягом 30 хвилин. Розморожують на водяній бані при 37°С. Після розморожування циклірування повторюють двічі. Потім протягом 24 годин екстрагують розморожений гомогенат фізіологічним розчином при співвідношенні гомогенату і розчину 1:3. Отриману суспензію фільтрують за допомогою капронового фільтра, центрифугують при 4000 об/хв протягом 15 хвилин і відокремлюють екстракт. Екстракт помішують у сублімаційну камеру і ліофілізують протягом 44 годин (холодовий режим - 36 годин при 50°С). Після ліофілізації сухий порошок екстракту фасують у стерильні флакони. Таблиця Якісний і кількісний склад білків в екстрактах плаценти Компоненти, Мм 89кДа 71 кДа 50 кДа 38кДа 29кДа 28кДа 23кДа 22кДа 15кДа 13кДа 11,5кДа За винаходом, мг/мл 0,150±0,011 0,172±0,011 0,112±0,01 0,045±0,01 0,103±0,01 0,075±0,01 0,102±0,01 0,097±0,01 0,036±0,01 0,134±0,011 0,089±0,01 За прототипом, мг/мл 0,106±0,011 0,131±0,012 0,079±0,01 0,037±0,011 0,061±0,01 Джерела інформації: 1. Патент №1524 (Україна), А61К35/50, 2000р. 2. Патент №55004А (Україна), А61К35/50, 2003р.