Піперазинілові, піперидинілові та морфолінілові похідні як інгібітори гістон дезацетилази

1. Сполука формули (І) A 31.05.2001 UA (21) 20040907277 (22) 11.03.2003 (24) 15.11.2006 (86) PCT/EP03/02510, 11.03.2003 (31) 60/363,799 (32) 13.03.2002 (33) US (31) PCT/EP02/14833 (32) 23.12.2002 (33) EP (46) 15.11.2006, Бюл. № 11, 2006 р. (72) Ван Емелен Крістоф, BE (73) ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА Н.В., BE (11) (54) ПІПЕРАЗИНІЛОВІ, ПІПЕРИДИНІЛОВІ ТА МОРФОЛІНІЛОВІ ПОХІДНІ ЯК ІНГІБІТОРИ ГІСТОН ДЕЗАЦЕТИЛАЗИ R2 R1 Q X (CH2)t N Y 77264 ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ L A , (I) z Z її N-оксидні форми, фармацевтично прийнятні солі приєднання та стереохімічно ізомерні форми, де t дорівнює 0, 1, 2, 3 або 4, і коли t дорівнює 0, тоді мають на увазі прямий зв'язок; (19) МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ A61P 27/02 (2006.01) A61P 27/06 (2006.01) A61P 29/00 (2006.01) A61P 31/18 (2006.01) A61P 35/00 (2006.01) A61P 35/02 (2006.01) A61P 37/02 (2006.01) A61P 37/04 (2006.01) A61P 37/06 (2006.01) A61P 37/08 (2006.01) A61P 43/00 (2006.01) C07D 207/09 (2006.01) C07D 207/14 (2006.01) C07D 211/26 (2006.01) C07D 211/58 (2006.01) C07D 213/74 (2006.01) C07D 213/78 (2006.01) C07D 217/02 (2006.01) C07D 217/04 (2006.01) C07D 239/42 (2006.01) C07D 241/04 (2006.01) C07D 295/14 (2006.01) C07D 295/155 (2006.01) C07D 295/20 (2006.01) C07D 295/22 (2006.01) C07D 295/26 (2006.01) C07D 307/68 (2006.01) C07D 317/58 (2006.01) C07D 401/04 (2006.01) C07D 401/06 (2006.01) C07D 401/12 (2006.01) C07D 401/14 (2006.01) C07D 403/04 (2006.01) C07D 403/12 (2006.01) C07D 405/12 (2006.01) C07D 405/14 (2006.01) C07D 409/12 (2006.01) C07D 413/04 (2006.01) C07D 413/12 (2006.01) C07D 471/10 (2006.01) C12Q 1/48 (2006.01) C2 C07D 249/12 (2006.01) A61K 31/40 (2006.01) A61K 31/438 (2006.01) A61K 31/4427 (2006.01) A61K 31/445 (2006.01) A61K 31/4545 (2006.01) A61K 31/472 (2006.01) A61K 31/495 (2006.01) A61K 31/496 (2006.01) A61K 31/506 (2006.01) A61K 31/517 (2006.01) A61K 31/5377 (2006.01) A61K 31/55 (2006.01) A61K 31/551 (2006.01) A61K 45/00 (2006.01) A61P 1/04 (2006.01) A61P 3/10 (2006.01) A61P 5/00 (2006.01) A61P 9/00 (2006.01) A61P 9/02 (2006.01) A61P 9/08 (2006.01) A61P 9/10 (2006.01) A61P 11/00 (2006.01) A61P 11/02 (2006.01) A61P 11/06 (2006.01) A61P 13/08 (2006.01) A61P 13/10 (2006.01) A61P 13/12 (2006.01) A61P 15/00 (2006.01) A61P 17/00 (2006.01) A61P 17/04 (2006.01) A61P 17/06 (2006.01) A61P 17/10 (2006.01) A61P 17/14 (2006.01) A61P 17/16 (2006.01) A61P 19/02 (2006.01) A61P 19/06 (2006.01) A61P 21/04 (2006.01) A61P 25/00 (2006.01) A61P 25/16 (2006.01) A61P 25/28 (2006.01) 3 77264 4 CH3 C N H3 C (R6) N кожна Q являє собою азот або O s N N O N N , (a-17) , (a-18) ; , (a-19) (R6) (R6) s C кожна Х являє собою азот або (R5) s (R6) s N ; (R6) s (R6) N , (a-20) (R6) s s N N C , (a-21) ; кожна Y являє собою азот або кожна Z являє собою -NH-, -О- або –CH2-; R1 являє собою –C(O)NR3R4, -NHC(O)R7, -С(O)-С1-6 алкандіїлSR7, -NR8C(O)N(OH)R7, -HR8С(O)С1-6 алкандіїлSR7, -NR8C(O)C=N(OH)R7 або іншу Znхелатуючу групу, де R3 та R4 кожна, незалежно, вибирається із водню, гідрокси, С1-6алкілу, гідроксіС1-6алкілу, аміноС1-6алкілу або аміноарилу; R7 являє собою водень, С1-6алкіл, С1-6 алкілкарбоніл, арилС1-6алкіл, С1-6алкілпіразиніл, піридинон, піролідинон або метилімідазоліл; R8 являє собою водень або С1-6алкіл; R2 являє собою водень, гідрокси, аміно, гідроксі С1-6алкіл, С1-6алкіл, С1-6алкілокси, арилС1-6алкіл, амінокарбоніл, гідроксикарбоніл, аміноС1-6алкіл, амінокарбонілС1-6алкіл, гідроксикарбонілС1-6алкіл, гідроксіамінокарбоніл, С1-6алкілоксикарбоніл, С1-6 алкіламіноС1-6алкіл або ді(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл; -L- являє собою бівалентний радикал, що вибирається із –NR9C(O)-, -NR9SO2- або -NR9CH2-, де R9 являє собою водень, С1-6алкіл, С3-10 циклоалкіл, гідроксіС1-6алкіл, С1-6алкілоксіС1-6алкіл або ді(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл; (R6)s , (a-25) N H (a-2) (R6) s , (a-30) , (a-29) , (R6) s , (a-32) , N N S (a-34) , N , (a-35) (R6)s (R6) s (a-4) N NH (R6) s O N N H O (a-38) (R6)s , (a-37) , N , (a-39) , , (R6) s (a-7) (R6) s S S , (a-41) , , , (R6) s (R6) s N (a-14) (a-15) , (R6) s S S , (a-12) H N N , (a-16) S N NH N , (a-43) O (R5)s , (a-44) (R6) s N N H N N (a-46) , , (a-47) , , (a-48) (R6)s (R6) s O N , O (a-11) , (a-42) 6 O (R )s (R6)s (R6) s O (a-10) H N (a-8) (R6) s , (R6) s N S , (a-40) (R5) s N O (a-6) , (a-36) (R6) s N (a-45) (R6) s H N (R6) s (R6) s N N , , (R6) s N , (a-31) N N H (a-33) O (R6)s N (R5) s N (a-13) , (R6) s O (R5)s (a-3) s O N O N N , O N (R6) S N (a-1) , (a-28) , (R6) s N N (a-9) (R6) s (a-27) (R6)s (R6) s N (a-5) , (a-26) із (R5) s H N N O N (R5) s (R6) s N являє собою радикал, що вибирається (R5) s , (a-24) , (R6) s N (R5) s A (a-23) , (a-22) (R6) s , (a-49) , (a-50) , (a-51) , де кожна s дорівнює, незалежно, 0, 1, 2, 3,4 або 5; кожна R5 або R6 вибирається незалежно, із водню; гало; гідрокси; аміно; нітро; тригалоС1-6алкілу; тригалоС1-6алкілокси; С1-6алкілу; С1-6алкілу, заміщеного арилом та С3-10циклоалкілом; С1-6 алкілокси; С1-6алкілоксіС1-6алкілокси; С1-6 алкілкарбонілу; С1-6алкілоксикарбонілу; С1-6 алкілсульфонілу; ціаноС1-6алкілу; гідроксіС1-6 алкілу; гідроксіС1-6алкілокси; гідроксіС1-6алкіламіно; аміноС1-6алкілокси; ді(С1-6алкіл)амінокарбонілу; ди(гідроксіС1-6алкіл)аміно; (арилС1-6алкіл)аміно; ді(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілокси; ді(С1-6 5 77264 6 алкіл)аміноС1-6алкіламіно; ді(С1-6алкіл)аміноС1-6 одним, двома або трьома замісниками, що алкіламіноС1-6алкілу; арилсульфонілу; вибираються, незалежно, із гало, аміно, нітро, С1-6 арилсульфоніламіно; арилокси; арилоксіС1-6алкілу; алкілу, С1-6алкілокси, гідроксіС1-4алкілу, арилС1-6алкендіїлу; (арил)(С1-6алкіл)аміно; трифторометилу, трифторометилокси, гідроксіС1-4 (арил)(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; ді(С1-6 алкілокси, С1-4алкілсульфонілу, С1-4алкілоксіС1-4 алкіл)аміно(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; ді(С1-6 алкілокси, С1-4алкілоксикарбонілу, аміноС1-4 алкіл)аміноС1-6алкіл(С1-6алкіл)аміно; ді(С1-6 алкілокси, ді(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілокси, ді(С1-4 алкіл)аміноС1-6алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; алкіл)аміно, ді(С1-4алкіл)амінокарбонілу, ді(С1-4 аміносульфоніламіно(С1-6алкіл)аміно; алкіл)аміноС1-4алкілу, ді(С1-4алкіл)аміноС1-4 аміносульфоніламіно(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; алкіламіноС1-4алкілу, ді(С1-4алкіл)аміно(С1-4 ді(С1-6алкіл)аміносульфоніламіно(С1-6алкіл)аміно; алкіл)аміно, ді(С1-4алкіл аміно(С1-4алкіл)аміноС1-4 ді(С1-6алкіл)аміносульфоніламіно(С1-6 алкілу, ді(С1-4алкіл)аміноС1-4алкіл(С1-4алкіл)аміно, алкіл)аміноС1-6алкілу; ціано; тіофенілу; тіофенілу, ді(С1-4алкіл)аміноС1-4алкіл(С1-4алкіл)аміноС1-4 заміщеного ді(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл(С1-6 алкілу, аміносульфоніламіно(С1-4алкіл)аміно, алкіл)аміноС1-6алкілом, ді(С1-6алкіл)аміноС1-6 аміносульфоніламіно(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, алкілом, С1-6алкілпіперазинілС1-6алкілом, ді(С1-4алкіл)аміносульфоніламіно(С1-4алкіл)аміно, гідроксіС1-6алкілпіперазинілС1-6алкілом, гідроксіС1-6 ді(С1-4алкіл)аміносульфоніламіно(С1-4 алкілоксіС1-6алкілпіперазинілС1-6алкілом, ді(С1-6 алкіл)аміноС1-4алкілу, ціано, піперидинілС1-4 алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілом, С1-6 алкілокси, піролідинілС1-4алкілокси, алкілоксипіперидинілом, С1-6 аміносульфонілпіперазинілу алкілоксипіперидинілС1-6алкілом, морфолінілС1-6 аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, ді(С1-4 алкілом, гідроксиС1-6алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6 алкіл)аміносульфонілпіпера зинілу, ді(С1-4 алкілом, або ди(гідроксіС1-6алкіл)аміноС1-6алкілом; алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, фуранілу; фуранілу, заміщеного гідроксіС1-6 гідроксіС1-4алкілпіперазинілу, гідроксіС1-4 алкілом; бензофуранілу; імідазолілу; оксазолілу; алкілпіперазиніл С1-4алкілу, С1-4 оксазолілу, заміщеного арилом та С1-6алкілом; С1-6 алкілоксипіперидинілу, С1-4алкілоксипіперидиніл алкілтриазолілу; тетразолілу; піролідинілу; С1-4алкілу, гідроксіС1-4алкілоксиС1-4 піролілу; піперидинілС1-6алкілокси; морфолінілу; алкілпіперазинілу, гідроксіС1-4алкілоксиС1-4 С1-6алкілморфолінілу; морфолінілС1-6алкілокси; алкілпіперазинілС1-4алкілу, (гідроксіС1-4алкіл)(С1-4 морфолінілС1-6алкілу; морфолінілС1-6алкіламіно; алкіл)аміно, (гідроксіС1-4алкіл)(С1-4алкіл)аміноС1-4 морфолінілС1-6алкіламіноС1-6алкілу; піперазинілу; алкілу, гідроксіС1-4алкіламіноС1-4алкілу, С1-6алкілпіперазинілу; С1-6алкілпіперазинілС1-6 ди(гідроксіС1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, фуранілу, алкілокси; піперазинілС1-6алкілу; фуранілу, заміщеного -СН=СН-СН=СН-, нафталінілсульфонілпіперазинілу; піролідинілС1-4алкілом, піролідинілС1-4алкілокси, нафталінілсульфонілпіперидинілу, морфолінілом, морфолінілС1-4алкілокси, нафталінілсульфонілу; С1-6алкілпіперазинілС1-6 морфолінілС1-4алкілом, морфолінілС1-4алкіламіно, алкілу; С1-6алкілпіперазинілС1-6алкіламіно; С1-6 морфолінілС1-4алкіламіноС1-4алкілом, алкілпіперазинілС1-6алкіламіноС1-6алкілу; С1-6 піперазинілом, С1-4алкілпіперазинілом, С1-4 алкілпіперазинілсульфонілу; алкілпіперазинілС1-4алкілокси, піперазинілС1-4 аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілокси; алкілом, С1-4алкілпіперазинілС1-4алкілом, С1-4 аміносульфонілпіперазинілу; алкілпіперазинілС1-4алкіламіно, С1-4 аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; ді(С1-6 алкілпіперазинілС1-4алкіламіноС1-4алкілом, алкіл)аміносульфонілпіперазинілу; ді(С1-6 піримідинілпіперазинілом, алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; піримідинілпіперазинілС1-4алкілом, гідроксіС1-6алкілпіперазинілу; гідроксіС1-6 піперидиніламіноС1-4алкіламіно, алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 піперидиніламіноС1-4алкіламіноС1-4алкілом, (С1-4 алкілоксипіперидинілу; С1-6алкілоксипіперидиніл алкілпіперидиніл)(гідроксіС1-4алкіл)аміноС1-4 С1-6алкілу; піперидиніламіноС1-6алкіламіно; алкіламіно, (С1-4алкілпіперидиніл)(гідроксіС1-4 піперидиніламіноС1-6алкіламіноС1-6алкілу; (С1-6 алкіл)аміноС1-4алкіламіноС1-4алкілом, піридинілС1-4 алкілпіперидиніл)(гідроксіС1-6алкіл)аміноС1-6 алкілокси, гідроксіС1-4алкіламіно, ди(гідроксіС1-4 алкіламіно; (С1-6алкілпіперидиніл)(гідроксіС1-6 алкіл)аміно, ді(С1-4алкіл)аміноС1-4алкіламіно, алкіл)аміноС1-6алкіламіноС1-6алкілу; гідроксіС1-6 амінотіадіазолілом, аміносульфонілпіперазинілС1-4 алкілоксіС1-6алкілпіперазинілу; гідроксиС1-6 алкілокси або тіофенілС1-4алкіламіно; алкілоксиС1-6алкілпіперазинілС1-6алкілу; кожна R5 та R6 може бути поміщена на азот на (гідроксіС1-6алкіл)(С1-6алкіл)аміно; (гідроксіС1-6 заміну водню; вище зазначений арил являє собою алкіл)(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; гідроксіС1-6 феніл, або феніл, заміщений одним або більшою алкіламіноС1-6алкілу; ди(гідроксіС1-6алкіл)аміноС1-6 кількістю замісників, кожен із яких вибирається, алкілу; піролідинілС1-6алкілу; піролідинілС1-6 незалежно, із гало, С1-6алкілу, С1-6алкілокси, алкілокси; празолілу; тіопіразолілу; піразолілу, трифторометилу, ціано або гідроксикарбонілу. 2. Сполука за п. 1, яка відрізняється тим, що заміщеного двома замісниками, що вибираються із С1-6алкілу або тригалоС1-6алкілу; піридинілу; кожна R3 та R4 вибирається, незалежно, із водню, піридинілу, заміщеного С1-6алкілокси, арилокси гідрокси, гідроксіС1-6алкілу, аміноС1-6алкілу або або арилом; піримідинілу; аміноарилу; тетрагідропіримідинілпіперазинілу; тетрагідропіримідинілпіперазинілС1-6алкілу; хінолінілу; індолу; фенілу; фенілу, заміщеного 7 77264 8 алкілоксипіперидинілу, С1-4алкілоксипіперидиніл С1-4алкілу, гідроксіС1-4алкілоксиС1-4 являє собою радикал, що вибирається алкілпіперазинілу, гідроксіС1-4алкілоксиС1-4 із (а-1), (а-2), (а-3), (а-4), (а-5), (а-6), (а-7), (а-8), (аалкілпіперазинілС1-4алкілу, (гідроксіС1-4алкілС1-4 9), (а-10), (а-11), (а-12), (а-13), (а-14), (а-15), (а-16), алкіл)аміно, (гідроксіС1-4алкіл)(С1-4алкіл)аміноС1-4 (а-17), (а-18), (а-19), (а-20), (а-21), (а-22), (а-23), (аалкілу, піролідинілС1-4алкілокси, морфолінілС1-4 24), (а-25), (а-26), (а-27), (а-28). (a-29), (а-30), (аалкілокси, морфолінілС1-4алкілу, С1-4 31), (а-32), (а-33), (а-34), (а-35), (а-36), (а-37), (аалкілпіперазинілу, С1-4алкілпіперазинілС1-4 38), (а-39), (а-40), (а-41), (а-42), (а-43) або (а-44), алкілокси, С1-4алкілпіперазинілС1-4алкілу, кожна R5 або R6 вибирається, незалежно, із гідроксіС1-4алкіламіпо, ди(гідроксіС1-4алкіл)аміно, водню, гало, гідрокси, аміно, тригалоС1-6алкілу; ді(С1-4алікіл)аміноС1-4алкіламіно, амінотіадіазолілу, тригалоС1-6алкілокси; С1-6алкілу; С1-6алкілокси; С1-6 аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілокси або алкілоксіС1-6алкілокси; С1-6алкілкарбонілу; С1-6 тіофенілС1-4алкіламіно. алкілсульфонілу; ціаноС1-6алкілу; гідроксіС1-6 3. Сполука за п.1, де t дорівнює 0, яка алкілу; гідроксіС1-6алкілокси; гідроксіС1-6алкіламіно; відрізняється тим, що аміноС1-6алкілокси; ді(С1-6алкіл)амінокарбонілу; R1 являє собою –C(O)NR3R4, -С(O)-С1-6 7 8 ди(гідроксиС1-6алкіл)аміно; арил(С1-6алкіл)аміно; алкандіїлSR , -NR C(O)N(OH)R7, -NR8C(O)С1-6 ді(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілокси; ді(С1-6 алкандіїлSR7, -NR8C(O)C=N(OH)R7 або іншу Znалкіл)аміноС1-6алкіламіно; арилсульфонілу; хелатуючу групу, де R3 та R4 кожна, незалежно, арилокси; арилС2-6алкендіїлу; ді(С1-6алкіл)аміно; вибирається із водню, гідрокси, гідроксіС1-6алкілу ді(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; ді(С1-6алкіл)аміноС1-6 або аміноС1-6алкілу; R2 являє собою водень, алкіл(С1-6алкіл)аміно С1-6алкілу; ціано; тіофенілу; гідрокси, аміно, гідроксіС1-6алкіл, С1-6алкіл, С1-6 тіофенілу, заміщеного ді(С1-6алкіл)аміноС1-6 алкілокси, арилС1-6алкіл, амінокарбоніл, аміноС1алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілом, ді(С1-6 С1-6алкіламіноС1-6алкіл або ді(С1-6 6алкіл, алкіл)аміноС1-6алкілом, С1-6алкілпіперазинілС1-6 алкіл)аміноС1-6алкіл; -L- являє собою бівалентний алкілом або ди(гідроксіС1-6алкіл)аміноС1-6алкілом; радикал, що вибирається із -NHC(O)або – фуранілу; імідазолілу; С1-6алкілтриазолілу; NHSO2-; тетразолілу; піролідинілу; піперидинілС1-6 алкілокси; морфолінілу; С1-6алкілморфолінілу; морфолінілС1-6алкілокси; морфолінілС1-6алкілу; являє собою радикал, що вибирається С1-6алкілпіперазинілу; С1-6алкілпіперазинілС1-6 із (а-1), (а-3), (а-4), (а-5), (а-6), (а-7), (а-8), (а-9), алкілокси; С1-6алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 (а-10), (а-11), (а-12), (а-13), (a-14), (а-15), (а-16), алкілпіперазинілсульфонілу; (а-17), (а-18), (а-19), (а-20), (а-21), (а-22), (а-23), аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілокси; (а-24), (а-25), (а-26), (а-28), (а-29), (а-30), (а-31), аміносульфонілпіперазинілу; (а-32), (а-33), (а-34), (а-35), (а-36), (а-37), (а-38), аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; ді(С1-6 (а-39), (а-40), (а-41), (а-42), (а-44), (а-45), (а-46), алкіл)аміносульфонілпіперазинілу; ді(С1-6 (а-47), (а-48) або (а-51); алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; кожна s дорівнює, незалежно, 0, 1, 2, 3 або 4; гідроксіС1-6алкілпіперазинілу; гідроксіС1-6 R5 являє собою водень; гало; гідрокси; аміно; алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 нітро; тригалоС1-6алкіл; тригалоС1-6алкілокси; С1-6 алкілоксипіперидинілу; С1-6алкілоксипіперидиніл алкіл; С1-6алкілокси; С1-6алкілкарбоніл; С1-6 С1-6алкілу; гідроксіС1-6алкілоксіС1-6 алкілоксикарбоніл; С1-6алкілсульфоніл; гідроксіС1-6 алкілпіперазинілу; гідроксіС1-6алкілоксіС1-6 алкіл; арилокси; ді(С1-6алкіл)аміно; ціано; тіофеніл; алкілпіперазинілС1-6алкілу; (гідроксіС1-6алкіл)(С1-6 фураніл; фураніл, заміщений гідроксіС1-6алкілом; алкіл)аміно; (гідроксіС1-6алкіл)(С1-6алкіл)аміноС1-6 бензофураніл; імідазоліл; оксазоліл; оксазоліл, алкілу; піролідинілС1-6алкілокси; піразолілу; заміщений арилом та С1-6алкілом; С1-6 тіопіразолілу; піразолілу, заміщеного двома алкілтриазоліл; тетразоліл; піролідиніл; піроліл; замісниками, що вибираються із С1-6алкілу або морфолініл; С1-6алкілморфолініл; піперазиніл; С1-6 тригалоС1-6алкілу; піридинілу; піридинілу, алкілпіперазиніл; гідроксіС1-6алкілпіперазиніл; С1-6 заміщеного С1-6алкілокси або арилом; алкілоксипіперидиніл; піразоліл; піразоліл, піримідинілу; хінолінілу; індолу; фенілу; фенілу, заміщений одним або двома замісниками, що заміщеного одним, двома або трьома замісниками, вибираються із С1-6алкілу або тригалоС1-6алкілу; що вибираються, незалежно, із гало, аміно, С1-6 піридиніл; піридиніл, заміщений С1-6алкілокси, алкілу, С1-6алкілокси, гідроксіС1-4алкілу, арилокси або арилом; піримідиніл; хінолініл; індол; трифторометилу, трифторометилокси, гідроксіС1-4 феніл або феніл, заміщений одним або двома алкілокси, С1-4алкілоксіС1-4алкілокси, аміноС1-4 замісниками, що вибираються, незалежно, із гало, алкілокси ді(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілокси, ді(С1-4 С1-6алкілу, С1-6алкілокси або трифторометилу; алкіл)аміно, ді(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, ді(С1-4 і R6 являє собою водень; гало; гідрокси; аміно; алкіл)аміноС1-4алкіл(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, нітро; тригалоС1-6алкіл; тригалоС1-6алкілокси; С1-6 піперидинілС1-4алкілокси, піролідинілС1-4алкілокси, алкіл; С1-6алкілокси; С1-6алкілкарбоніл; С1-6 аміносульфонілпіперазинілу, алкілоксикарбоніл; С1-6алкілсульфоніл; гідроксіС1-6 аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, ді(С1-4 алкіл; арилокси; ді(С1-6алкіл)аміно; ціано; алкіл)аміносульфонілпіперазинілу, ді(С1-4 піридиніл; феніл; або феніл, заміщений одним або алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, двома замісниками, що вибираються, незалежно, гідроксіС1-4алкілпіперазинілу, гідроксіС1-4 із гало, С1-6алкілу, С1-6алкілокси або алкілпіперазинілС1-4алкілу, С1-4 трифторометилу. A A 9 77264 4. Сполука за пп.1 та 2, де t дорівнює 0 або 1, яка відрізняється тим, що C ; кожна Q являє собою кожна Х являє собою азот; R1 являє собою -C(О)NH(OH); R2 являє собою водень, гідрокси, С1-6алкіл або арилС1-6алкіл; -L- являє собою бівалентний радикал, що вибирається із -NHC(O)- або -NHSО2-; A являє собою радикал, що вибирається із (а-1) або (а-20); кожна s дорівнює, незалежно, 0 або 1; і кожна R5 вибирається, незалежно, із водню або фенілу. 5. Сполука за пп. 1, 2 та 4, де t дорівнює 1, яка відрізняється тим, що 10 C ; кожна Q являє собою кожна Х являє собою азот; кожна Y являє собою азот; кожна Z являє собою -О- або -СН2-; R1 являє собою -C(O)NH(OH); R2 являє собою водень; -Lявляє собою бівалентний радикал, що вибирається із -NHC(O)- або –NHSO2; A , являє собою радикал, що вибирається із (а-1) або (а-20); кожна s дорівнює, незалежно, 0 або 1; і кожна R5 вибирається, незалежно, із водню або фенілу. 6. Сполука за пп.1, 2, 4 та 5, яка відрізняється тим, що вибирається із сполук за номерами №4, №10, №8, №6, №1, №12 та №14 O HO O O N N H N N O S N H O HO O N N H N Co.No.4 S N H O N Co.No.10 O O N H N H N N N HO O N H N N O HO N O O Co.No.8 Co.No.6 O HO S N H O O O HO N N H N N O S N H O (B); Co.No.1 O N N H N N O S N H O (A); Co.No.12 O HO N N H N N H N O S O Co.No.14 7. Фармацевтична композиція, що містить фармацевтично придатні носії та як активний інгредієнт терапевтично сполуки за пп.1-6. ефективну кількість 11 77264 12 O 8. Спосіб одержання фармацевтичної композиції R O O CF COOH Q X N за п. 7, де фармацевтично прийнятні носії та H (CH ) L N A сполуку за пп. 1-6 ретельно змішують. Y z Z 9. Сполука за будь-яким із пп. 1-6 для (II) застосування як ліків. O R 10. Застосування сполуки за будь-яким із пп. 1-6 HO Q X N H для виробництва медикаментів для лікування (CH ) L N A Y z Z проліферативних хвороб. 11. Спосіб одержання сполуки за п.1, який (I-a) характеризується тим, що проміжну сполуку 12. Спосіб виявлення або ідентифікації HDAC у формули (II) піддають реакції з відповідною біологічній пробі, що включає виявлення або кислотою, такою як, наприклад, трифторооцтова визначення утворення комплексу між міченою кислота, з одержанням гідроксамової кислоти сполукою за п.1 та HDAC. 1 формули (І-а), де R являє собою -C(О)NH(OH) 13. Комбінація протиракового агента та інгібітора HDAC за будь-яким із пп.1-6. 2 3 2 t t 2 2 t Даний винахід стосується сполук, що мають гістон дезацетилазну (HDAC) інгібуючу ферментну активність. Крім того, він стосується способів одержання цих сполук, композицій, що містять ці сполуки, так само як і їх застосування, як in vitro, так і in vivo, для інгібування HDAC та як ліків, наприклад, як ліків для інгібування проліферативних станів, таких як рак та псоріаз. В усіх еукаріотних клітинах геномна ДНК у хроматині зв'язується з гістонами з утворенням нуклеосом. Кожна нуклеосома складається із білкового октамеру, що утворений з двох копій кожного гістону Н2А, Н2В, НЗ та Н4. ДНК обвивається навколо цього білкового ядра, і основні амінокислоти зазначених гістонів взаємодіють з негативно зарядженими фосфатними групами даної ДНК. Найбільш загальною посттрансляційною модифікацією цих ядерних гістонів є оборотне ацетилювання аміногруп консервативних, високоосновних Nтермінальних лізинових залишків. Стаціонарний стан гістонного ацетилювання встановлюється шляхом досягнення динамічної рівноваги між конкуруючими гістон ацетилтрансферазою(ами) та гістон дезацетилазою(ами), на яку у даному тексті робиться посилання як на "HDAC". Гістон не ацетилювання та дезацетилювання давно пов'язується з транскрипційним контролем. Нещодавнє клонування генів, що кодують різні гістон ацетилтрансферази та гістон дезацетилази, дало можливе пояснення щодо зв'язку між гістонним ацетилюванням та транскрипційним контролем. Зазначене оборотне ацетилювання гістонів може спричиниш хроматинове ремоделювання, і як таке воно діє як контрольний механізм для транскрипції генів. Загалом, гіперацетилювання гістонів полегшує експресію генів, тоді як гістонне дезацетилювання корелює з транскрипційною репресією. Було показано, що гістон ацетилтрансферази діють як транскрипційні коактиватори, тоді як гістон дезацетилази, як було встановлено, пов'язані зі шляхами транскрипційної репресії. Динамічна рівновага між гістонним ацетилюванням та дезацетилюванням є суттєвою для нормального росту клітин. Інгібування гістон дезацетилази призводить до затримки клітинного циклу, клітинної диференціації, апоптозу та зміни трансформованого фенотипу. Тому інгібітори HDAC можуть мати високий терапевтичний потенціал у лікуванні хвороб або станів, пов'язаних з проліферацією клітин [Marks et al., Nature Reviews: Cancer 1: 194-202, 2001]. Дослідження інгібіторів гістон дезацетилаз (HDAC) вказує, що ці ферменти дійсно відіграють важливу роль у проліферації та диференціації клітин. Інгібітор трихостатин A (Trichostatin A) (TSA) зумовлює затримку клітинного циклу як у G1, так і у G2 фазах, змінює трансформований фенотип різних клітинних ліній, індукує диференціацію лейкозних клітин Оренда (Friend) та інших. Як повідомлялось, TSA (та субероїланілід гідроксамова кислота SAHA) інгібують ріст клітин, індукують термінальну диференціацію та запобігають утворенню пухлин у мишей [Finnin et al., Nature, 401: 188-193, 1999]. Трихостатин A як також повідомлялось, є корисним у лікуванні фіброзу, наприклад, фіброзу печінки, та цирозу печінки (Geerts et al. European Patent Application EP 0827742, published 11 March. 1998]. Патентна заявка WO 01/383222 від 31 травня 2001 року розкриває, окрім іншого, інгібітори гістон дезацетилази загальної формули Cy-L1-Ar-Y1C(O)-NH-Z, композиції та способи лікування хвороб та станів, пов'язаних з проліферацією клітин. Патентна заявка WO 01/70675 від 27 вересня 2001 року розкриває інгібітори гістон дезацетилази формул Cy-X-Y1-W та Cy-S(O)2-NH-Y3-W і запроваджує також композиції та способи лікування хвороб та станів, пов'язаних з проліферацією клітин. Проблема, яка має бути розв'язана, полягає у тому, щоб запровадити інгібітори гістон дезацетилази з високою ферментною активністю, котрі виявляють поліпшені властивості, такі як клітинна активність та підвищена біодоступність, краще, оральна біодоступність, та мають незначні або зовсім не мають побічних ефектів. Нові сполуки даного винаходу розв'язують 13 77264 вищезазначені проблеми. Ці сполуки відрізняються від сполук попереднього доробку за своєю структурою. Сполуки даного винаходу виявляють чудову in vitro гістон дезацетилазну інгібуючу ферментну активність. Зазначені сполуки мають поліпшені властивості щодо клітинної активності та специфічні властивості щодо інгібування розвитку клітинного циклу як у G1, так і G2 контрольних точках (р21 індукційна здатність). Сполуки даного винаходу виявляють добру метаболічну стійкість та високу біодоступність, і більш конкретно, вони виявляють оральну біодоступність. Даний винахід стосується сполук формули (І) 14 їх N-оксидних форм, фармацевтично прийнятних солей приєднання та стереохімічно ізомерних форм, де t дорівнює 0, 1, 2, 3 або 4, і коли t дорівнює 0, тоді мається на думці прямий зв'язок; кожна Q являє собою азот або ; кожна X являє собою азот або ; кожна Υ являє собою азот або ; кожна Ζ являє собою -ΝΗ-, -О- або -СН2-; R1 являє собою -C(O)NR3R4, -NHC(O)R7, -С(О)С1-6алкандіілSR7, -NR8C(O)N(OH)R7, -NR8C(O)С1-6 aлкaндiiлSR7, -NR8C(O)C=N(OH)R7 або іншу Znхелатуючу групу, де R3 та R4 кожна, незалежно, вибирається із водню, гідрокси, С1-6алкілу, гідроксиС1-6алкілу, аміноС1-6алкілу або аміноарилу; R7 являє собою водень, С1-6алкіл, С1-6 алкілкарбоніл, арилС1-6алкіл, С1-6алкілпіразиніл, піридинон, піролідинон або метилімідазоліл; R8 являє собою водень або С1-6алкіл; R2 являє собою водень, гідрокси, аміно, гідроксиС1-6алкіл, С1-6алкіл, С1-6алкілокси, арилС1-6 алкіл, амінокарбоніл, гідроксикарбоніл, аміноС1-6 алкіл, амінокарбонілС1-6алкіл, гідроксикарбонілС1-6 алкіл, гідроксиамінокарбоніл, С1-6 алкілоксикарбонїл, С1-6алкіламіноС1-6алкіл або ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл; -L- являє собою бівалентний радикал, що вибирається із -NR9C(O)-, -NR9SO2- або -NR9CH2-, де R9 являє собою водень, С1-6алкіл, С3-10 диклоалкіл, гідроксиС1-6алкіл, С1-6алкілоксиС1-6 алкіл або ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл; являє собою радикал, що вибирається із до кожна s дорівнює, незалежно 0, 1, 2, 3, 4 або 5; 15 77264 16 кожна R5 або R6 вибирається, незалежно, із алкілоксиС1-6алкілпіперазинілС1-6алкілу; водню; гало; гідрокси; аміно; нітро; тригалоС1-6 (гідроксиС1-6алкіл)(С1-6алкіл)аміно; (гідроксиС1-6 алкілу; тригалоС1-6алкілокси; С1-6алкілу, алкіл)(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; гідроксиС1-6 заміщеного арилом та С3-10циклоалкілом; С1-6 алкіламіноС1-6алкілу; ди(гідроксиС1-6алкіл)аміно алкілокси; С1-6алкілоксиС1-6алкілокси; С1-6 С1-6 алкілу; піролідинілС1-6алкілу; піролідинілС1-6 алкілкарбонілу; С1-6алкілоксикарбонілу; С1-6 алкілокси; піразолілу; тіопіразолілу; піразолілу, алкілсульфонілу; ціаноС1-6алкілу; гідроксиС1-6 заміщеного двома замісниками, що вибираються із алкілу; гідроксиС1-6алкілокси; гідроксиС1-6 С1-6алкілу або тригалоС1-6алкілу; піридинілу, алкіламіно; аміноС1-6алкілокси; ди(С1-6 заміщеного С1-6алкілокси, арилокси або арилом; алкіл)амінокарбонілу; ди(гідроксиС1-6алкіл)аміно; піримідинілу; тетрагідропіримідинілпіперазинілу; (арил)(С1-6алкіл)аміно; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 тетрагідропіримідинілпіперазинілС1-6алкілу; алкілокси; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіламіно; ди(С1-6 хінолінілу; індолу; фенілу; фенілу, заміщеного алкіл)аміноС1-6алкіламіноС1-6алкілу; одним, двома або трьома замісниками, що арилсульфонілу; арилсульфоніламіно; арилокси; вибираються, незалежно, із гало, аміно, нітро, С1-6 арилоксиС1-6алкілу; арилС2-6алкендіілу; ди(С1-6 алкілу, С1-6алкілокси, гідроксиС1-4алкілу, алкіл)аміно; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; ди(С1-6 трифторометилу, трифторометилокси, гідроксиС1-4 алкіл)аміно(С1-6алкіл)аміно; ди(С1-6алкіл)аміно(С1-6 алкілокси, С1-4алкілсульфонілу, С1-4алкілоксиС1-4 алкіл)аміноС1-6алкілу; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 алкілокси, С1-4алкілоксикарбонілу, аміноС1-4 алкіл(С1-6алкіл)аміно; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 алкілокси, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілокси, ди(С1-4 алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; алкіл)аміно, ди(С1-4алкіл)амінокарбонілу, ди(С1-4 аміносульфоніламіно(С1-6алкіл)аміно; алкіл)аміноС1-4алкілу, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4 аміносульфоніламіно(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; алкіламіноС1-6алкілу, ди(С1-4алкіл)аміно(С1-4 ди(С1-6алкіл)аміносульфоніламіно(С1-6алкіл)аміно; алкіл)аміно, ди(С1-4алкіл)аміно(С1-4алкіл)аміноС1-4 ди(С1-6алкіл)аміносульфоніламіно(С1-6 алкілу, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкіл(С1-4алкіл)аміно, алкіл)аміноС1-6алкілу; ціано; тіофенілу; тіофенілу, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкіл(С1-4алкіл)аміноС1-4 заміщеного ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл(С1-6 алкілу, аміносульфоніламіно(С1-4алкіл)аміно, алкіл)аміноС1-6алкілом, ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 аміносульфоніламіно(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, алкілом, С1-6алкілпіперазинілС1-6алкілом, ди(С1-4алкіл)аміносульфоніламіно(С1-4алкіл)аміно, гідроксиС1-6алкілпіперазинілС1-6алкілом, ди(С1-4алкіл)аміносульфоніламіно(С1-4 гідроксиС1-6алкілоксиС1-6алкілпіперазинілС1-6 алкіл)аміноС1-6алкілу, ціано, піперидинілС1-4 алкілом, ди(С1-6 алкілокси, піролідинілС1-4алкілокси, алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілом, С1-6 аміносульфонілпіперазинілу, алкілоксипіперидинілом, С1-6 аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, ди(С1-4 алкілоксипіперидинілС1-6алкілом, морфолінілС1-6 алкіл)аміносульфонілпіперазинілу, ди(С1-4 алкілом, гідроксиС1-6алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6 алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, алкілом, або ди(гідроксиС1-6алкіл)аміноС1-6 гідроксиС1-4алкілпіперазинілу, гідроксиС1-4 алкілом; фуранілу; фуранілу, заміщеного алкілпіперазинілС1-4алкілу, С1-4 гідроксиС1-6алкілом; бензофуранілу; імідазолілу; алкілоксипіперидинілу, С1-4алкілоксипіперидиніл оксазолілу; оксазолілу, заміщеного арилом та С1-6 С1-4алкілу, гідроксиС1-4алкілоксиС1-4 алкілом; С1-6алкілтриазолілу; тетразолілу; алкілпіперазинілу, гідроксиС1-4алкілоксиС1-4 піролідинілу; піролілу; піперидинілС1-6алкілокси; алкілпіперазиніл С1-4алкілу, (гідроксиС1-4алкіл)(С1-4 морфолінілу; С1-6алкілморфолінілу; морфолінілС1-6 алкіл)аміно, (гідроксиС1-4алкіл)(С1-4алкіл)аміноС1-4 алкілокси; морфолінілС1-6алкілу; морфолінілС1-6 алкілу, ди(гідроксиС1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, алкіламіно; морфолінілС1-6алкіламіноС1-6алкілу; фуранілу, фуранілу, заміщеного -СН=СН-СН=СН-, піперазинілу; С1-6алкілпіперазинілу; С1-6 піролідинілС1-4алкілом, піролідинілС1-4алкілокси, алкілпіперазинілС1-6алкілокси; піперазинілС1-6 морфолінілом, морфолінілС1-4алкілокси, алкілу; нафталінілсульфонілпіперазинілу; морфолінілС1-4алкілом, морфолінілС1-4алкіламіно, нафталінілсульфонілпіперидинілу, морфолінілС1-4алкіламіноС1-4алкілом, нафталінілсульфонілу; С1-6алкілпіперазинілС1-6 піперазинілом, С1-4алкілпіперазинілом, С1-4 алкілу; С1-6алкілпіперазинілС1-6алкіламіно; С1-6 алкілпіперазинілС1-4алкілокси, піперазинілС1-4 алкілпіперазинілС1-6алкіламіноС1-6алкілу; С1-6 алкілом, С1-4алкілпіперазинілС1-4алкілом, С1-4 алкілпіперазинілсульфонілу; алкілпіперазинілС1-4алкіламіно, С1-4 аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілокси; алкілпіперазинілС1-4алкіламіноС1-6алкілом, аміносульфонілпіперазинілу; тетрагідропіримідинілпіперазинілом, аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; ди(С1-6 тетрагідропіримідинілпіперазинілС1-4алкілом, алкіл)аміносульфонілпіперазинілу; ди(С1-6 піперидиніламіноС1-4алкіламіно, алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; піперидиніламіноС1-4алкіламіноС1-4алкілом, (С1-4 гідроксиС1-6алкілпіперазинілу; гідроксиС1-6 алкілпіперидиніл)(гідроксиС1-4алкіл)аміноС1-4 алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 алкіламіно, (С1-4алкілпіперидиніл)(гідроксиС1-4 алкілоксипіперидинілу; С1-6алкілоксипіперидиніл алкіл)аміноС1-4алкіламіноС1-4алкілом, піридинілС1-4 С1-6алкілу; піперидиніламіноС1-6алкіламіно; алкілокси, гідроксиС1-4алкіламіно, гідроксиС1-4 піперидиніламіноС1-6алкіламіноС1-6алкілу; (С1-6 алкіламіноС1-4алкілом, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4 алкілпіперидиніл)(гідроксиС1-6алкіл)аміноС1-6 алкіламіно, амінотіадіазолілом, алкіламіно; (С1-6алкілпіперидиніл)(гідроксиС1-6 аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілокси, або алкіл)аміноС1-6алкіламіноС1-6алкілу; гідроксиС1-6 тіофенілС1-4алкіламіно; алкілоксиС1-6алкілпіперазинілу; гідроксиС1-6 кожна R5 та R6 може бути поміщена на азот на 17 77264 18 заміну водню; бутандііл, 1,5-пентандііл, 1,6-гександііл, та їх вищезазначений арил являє собою феніл, або розгалужені ізомери, такі як 2-мтилпентандііл, 3феніл, заміщений одним або більшою кількістю метилпентандііл, 2,2-диметилбутандііл, 2,3замісників, кожен із яких вибирається, незалежно, диметилбутандііл і таке подібне; тригалоС1-6алкіл із гало, С1-6алкілу, С1-6алкілокси, трифторометилу, визначає С1-6алкіл, що містить три ідентичних або ціано або гідроксикарбонілу. різних гало замісників, наприклад, трифторометил; Вираз "гістон дезацетилазний інгібітор" або С2-6алкендііл визначає бівалентні вуглеводневі "інгібітор гістон дезацетилази" застосовується для радикали з прямими та розгалуженими ідентифікації сполуки, котра здатна взаємодіяти з ланцюгами, що містять один подвійний зв'язок та гістон дезацетилазою та інгібувати її активність, мають від 2 до 6 вуглецевих атомів, такі як, більш конкретно, її ферментну активність. наприклад, етендііл, 2-пропендііл, 3-бутендііл, 2Інгібування ферментної активності гістон пентендііл, 3-пентендііл, 3-метил-2-бутендііл і таке дезацетилази означає зниження здатності гістон подібне; аміноарил визначає арил, заміщений дезацетилази вилучати ацетильну групу із гістону. аміно; і С3-10циклоалкіл включає циклічні Краще, коли таке інгібування є специфічним, тобто вуглеводневі групи, що мають від 3 до 10 інгібітор гістон дезацетилази знижує здатність вуглецевих атомів, такі як ' циклопропіл, гістон дезацетилази вилучати ацетильну групу із циклобутил, циклопентил, циклопентеніл, гістону при концентрації, що є нижчою, ніж циклогексил, циклогексеніл, циклогептил, концентрація даного інгібітора, котра потрібна для циклооктил і таке подібне. продукування деякого іншого, неспорідненого Вираз "інша Zn-хелатуюча група" стосується біологічного ефекту. групи, котра здатна взаємодіяти з Zn-іоном, що Як застосовується у попередніх визначеннях може бути присутнім на ферментному так і у подальшому викладі, вираз гало є зв'язувальному сайті. дженериком до фторо, хлоро, бромо та йодо; С1-4 Фармацевтично прийнятні солі приєднання алкіл визначає насичені вуглеводневі радикали з охоплюють фармацевтично прийнятні кислі солі прямими або розгалуженими ланцюгами, що приєднання та фармацевтично прийнятні основні мають від 1 до 4 вуглецевих атомів, такі як, солі приєднання. Фармацевтично прийнятні кислі наприклад, метил, етил, пропіл, бутил, 1солі приєднання, як згадувались вище, включають, метилетил, 2-метилпропіл і таке подібне; С1-6алкіл як мається на думці, терапевтично активні включає С1-4алкіл та його вищі гомологи, що нетоксичні кислі форми солей приєднання, котрі мають від 5 до 6 вуглецевих атомів, такі як, здатні утворювати сполуки формули (І). Сполуки наприклад, пентил, 2-метилбутил, гексил, 2формули (І), котрі мають основні властивості, метилпентил і таке подібне; С1-6алкандііл визначає можуть перетворюватись у свої фармацевтично бівалентні насичені вуглеводневі радикали з прийнятні кислі солі приєднання обробкою прямими та розгалуженими ланцюгами, що мають зазначеної основної форми відповідною кислотою. від 1 до 6 вуглецевих атомів, такі як, наприклад, Відповідні кислоти включають, наприклад, метилен, 1,2-етандііл, 1,3-пропандііл, 1,4неорганічні кислоти, такі як галоїдоводневі бутандііл, 1,5-пентандііл, 1,6-гександііл, та їх кислоти, наприклад, хлористоводнева або розгалужені ізомери, такі як 2-мтилпентандііл, 3бромистоводнева кислота; сірчана; азотна; метилпентандііл, 2,2-диметилбутандііл, 2,3фосфорна і подібні кислоти; або органічні кислоти, диметилбутандііл і таке подібне; тригалоС1-6алкіл такі як, наприклад, оцтова, трифторооцтова, визначає С1-6алкіл, що містить три ідентичних або пропанова, гідроксиоцтова, молочна, різних гало замісників, наприклад, трифторометил; піровиноградна, щавлева, малонова, бурштинова С2-6алкендііл визначає бівалентні вуглеводневі (тобто бутандикислота), малеїнова, фумарова, радикали з прямими та розгалуженими яблучна, винна, лимонна, метансульфонова, ланцюгами, що містять один подвійний зв'язок та етансульфонова, бензолсульфонова, рмають від 2 до 6 вуглецевих атомів, такі як, толуолсульфонова, цикламінова, саліцилова, рнаприклад, етендііл, 2-пропендііл, 3-бутендііл, 2аміносаліцилова, памова і подібні кислоти. пентендііл, 3-пентендііл, 3-метил-2-бутендііл і таке Сполуки формули (І), що мають кислотні подібне; аміноарил визначає арил, заміщений властивості, можуть перетворюватись у свої аміно; і як застосовується у попередніх фармацевтично прийнятні основні солі визначеннях так і у подальшому, вираз гало є приєднання обробкою зазначеної кислотної форми дженериком до фторо, хлоро, бромо та йодо; С1-4 придатною органічною або неорганічною алкіл визначає насичені вуглеводневі радикали з основами. Відповідні основні сольові форми прямими або розгалуженими ланцюгами, що включають, наприклад, амонієві солі, солі лужних мають від 1 до 4 вуглецевих атомів, такі як, та лужноземельних металів, наприклад, солі літію, наприклад, метил, етил, пропіл, бутил, 1натрію, калію, магнію, кальцію і таке подібне, солі з метилетил, 2-метилпропіл і таке подібне; С1-6алкіл органічними основами, наприклад, бензатинові, Nвключає С1-4алкіл та його вищі гомологи, що метил-D-глюкамінові, гідрабамінові солі та солі з мають від 5 до 6 вуглецевих атомів, такі як, амінокислотами, такими як, наприклад, аргінін, наприклад, пентил, 2-метилбутил, гексил, 2лізин і таке подібне. метилпентил і таке подібне; С1-6алкандііл визначає Вираз "кисла або основна сіль приєднання" бівалентні насичені вуглеводневі радикали з включає також гідратні та сольватні форми прямими та розгалуженими ланцюгами, що мають приєднання, котрі здатні утворювати сполуки від 1 до 6 вуглецевих атомів, такі як, наприклад, формули (І). Прикладами таких форм є, метилен, 1,2-етандііл, 1,3-пропандііл, 1,4наприклад, гідрати, алкоголяти і таке подібне. 19 77264 20 Вираз "стереохімічно ізомерні форми сполук Друга група інтересних сполук складається із формули (І)", як застосовується у даному тексті, тих сполук формули (І), щодо яких застосовуються визначає всі можливі сполуки, що складаються із одне або більше із наступних обмежень: однакових атомів, котрі зв'язані тією самою a) t дорівнює 1; послідовністю зв'язків, але мають відмінні тривимірні структури, що не є рівнозначними, які b) кожна Q являє собою ; можуть мати сполуки формули (І). Якщо окремо не c) кожна X являє собою азот; зазначено або не вказано, хімічне позначення d) кожна Υ являє собою азот; сполук відповідає суміші всіх можливих e) кожна Ζ являє собою -О- або -СН2; стереохімічно ізомерних форм, які можуть мати f) R1 являє собою -C(O)NH(OH); зазначені сполуки. Зазначена суміш може містити g) R7 являє собою водень; усі діастереомери та/або енантіомери базової h) -L- являє собою бівалентний радикал, що молекулярної структури зазначеної сполуки. Як вибирається із -NHC(O)- або -NHSO2-; мається на думці, всі стереохімічно ізомерні форми сполук формули (І), як у чистій формі, так і у суміші одна з одною, входять до обсягу даного і) являє собою радикал, що винаходу. вибирається із (а-1) або (а-20); N-оксидні форми сполук формули (І), як j) кожна s дорівнює, незалежно, 0 або 1; мається на думці, включають ті сполуки формули k) кожна R5 вибирається, незалежно, із водню (І), де один або кілька атомів азоту є окисненими або фенілу. до так званого N-оксиду, зокрема, ті N-оксиди, де Третя група інтересних сполук складається із один або більше піперидинових, піперазинових тих сполук формули (І), де R1 являє собою або піридазинілових азотів є N-окисненими. C(O)NH(OH). Деякі зі сполук формули (І) можуть також Четверта група інтересних сполук складається існувати у своїй таутомерій формі. Хоча такі із тих сполук формули (І), де R1 являє собою форми й не вказані у явному вигляді у C(O)NH(OH), і R2 являє собою водень. вищенаведених формулах, вони також включені, П'ята група інтересних сполук складається із як мається на думці, в обсяг даного винаходу. тих сполук формули (І), щодо яких застосовуються Як мається на думці, вираз "сполуки формули одне або більше із наступних обмежень: (І)" при його застосуванні у подальшому викладі a) t дорівнює 0; включає всі фармацевтично прийнятні солі b) R1 являє собою -C(O)NR3R4, -С(О)-С1приєднання та всі стереоізомерні форми. алкандіілSR7, -NR8C(O)N(OH)R7, -NR8C(O)С16 Як застосовується у даному тексті, вирази 7 8 7 6алкандіілSR , -NR C(O)C=N(OH)R або іншу Zn"гістон дезацетилаза" та "HDAC", як мається на хелатуючу групу, де R3 та R4 кожна, незалежно, думці, стосуються будь-якого представника вибирається із водню, гідрокси, гідроксиС1-6алкілу сімейства ферментів, котрий вилучає ацетильні або аміноС1-6алкілу; групи із ε-аміногруп лізинових залишків у N-кінці c) R2 являє собою водень, гідрокси, аміно, гістону. Якщо окремо не зазначено у контексті, гідроксиС1-6алкіл, С1-6алкіл, С1-6алкілокси, арилС1вираз "гістон", як мається на думці, стосується амінокарбоніл, аміноС1-6алкіл, С16алкіл, будь-якого гістонного білка, включаючи Н1, Н2А, або ди(С1-6алкіл)аміноС16алкіламіноС1-6алкіл Н2В, Н3, Н4 та Н5, від будь-якого виду. HDAC 6алкіл; білки людини або генні продукти включають, проте d) -L- являє собою бівалентний радикал, що не обмежуючись цим, HDAC-1, HDAC-2, HDAC-3, вибирається із -NHC(O)- або -NHSO2-; HDAC-4, HDAC-5, HDAC-6, HDAC-7, HDAC-8, HDAC-9 та HDAC-10. Гістон дезацетилаза може e) являє собою радикал, що бути також одержана із протозойного або вибирається із (а-1), (а-3), (а-4), (а-5), (а-6), (а-7), грибкового джерел. (а-8), (а-9), (а-10), (а-11), (а-12), (а-13), (а-14), (аПерша група інтересних сполук складається із 15), (а-16), (а-17), (а-18), (а-19), (а-20), (а-21), (атих сполук формули (І), щодо яких застосовуються 22), (а-23), (а-24), (а-25), (а-26), (а-28), (а-29), (аодне або більше із наступних обмежень: 30), (а-31), (а-32), (а-33), (а-34), (а-35), (а-36), (аa) t дорівнює 0 або 1; 37), (а-38), . (а-39), (а-40), (а-41), (а-42), (а-44), (а45), (а-46), (а-47), (а-48) або (а-51); f) кожна s дорівнює, незалежно, 0, 1, 2, 3 b) кожна Q являє собою ; або 4; c) кожна X являє собою азот; g) R5 являє собою водень; гало; гідрокси; d) R1 являє собою -C(O)NH(OH); 2 аміно; нітро; тригалоС1-6алкіл; тригалоС1-6 с) R япляг собою водень, гідрокси, С1-6алкіл алкілокси; С1-6алкіл; С1-6алкілокси; С1-6 або арилС1-6алкіл; алкілкарбоніл; С1-6алкілоксикарбоніл; С1-6 i) -L- являє собою бівалентний радикал, що алкілсульфоніл; гідроксиС1-6алкіл; арилокси; ди вибирається із -NHC(O)- або -NHSO2-; (С1-6алкіл)аміно; ціано; тіофеніл; фураніл; фураніл, заміщений гідроксиС1-6алкілом; бензофураніл; g) являє собою радикал, що імідазоліл; оксазоліл; оксазоліл, заміщений вибирається із (а-1) або (а-20); арилом та С1-6алкілом; С1-6алкілтриазоліл; h) кожна s дорівнює, незалежно, 0 або 1; тетразоліл; піролідиніл; піроліл; морфолініл; С1-6 і) кожна R5 вибирається, незалежно, із водню алкілморфолініл; піперазиніл; С1-6алкілпіперазиніл; або фенілу. 21 77264 22 гідроксиС1-6алкілпіперазиніл; С1-6 С1-6алкілу; гідроксиС1-6алкілоксиС1-6 алкілоксипіперидиніл; піразоліл; піразоліл, алкілпіперазинілу; гідроксиС1-6алкілоксиС1-6 заміщений одним або двома замісниками, що алкілпіперазинілС1-6алкілу; (гідроксиС1-6алкіл)(С1-6 вибираються із С1-6алкілу або тригалоС1-6алкілу; алкіл)аміно; (гідроксиС1-6алкіл)(С1-6алкіл)аміноС1-6 піридиніл; піридиніл, заміщений С1-6алкілокси, алкілу; піролідинілС1-6алкілокси; піразолілу; арилокси або арилом; піримідиніл; хінолініл; індол; тіопіразолілу; піразолілу, заміщеного двома феніл; або феніл, заміщений одним або двома замісниками, що вибираються із С1-6алкілу або замісниками, що вибираються, незалежно, із гало, тригалоС1-6алкілу; піридинілу; піридинілу, С1-6алкілу, С1-6алкілокси або трифторометилу; заміщеного С1-6алкілокси або арилом; h) R6 являє собою водень; гало; гідрокси; піримідинілу; хінолінілу; індолу; фенілу; фенілу, аміно; нітро; тригалоС1-6алкіл; тригалоС1-6 заміщеного одним, двома або трьома замісниками, алкілокси; С1-6алкіл; С1-6алкілокси; С1-6 що вибираються, незалежно, із гало, аміно, С1-6 алкілкарбоніл; С1-6алкілоксикарбоніл; С1-6 алкілу, С1-6алкілокси, гідроксиС1-4алкілу, алкілсульфоніл; гідроксиС1-6алкіл; арилокси; ди трифторометилу, трифторометилокси, гідроксиС1-4 (С1-6алкіл)аміно; ціано; піридиніл; феніл; або алкілокси, С1-4алкілоксиС1-4алкілокси, аміноС1-4 феніл, заміщений одним або двома замісниками, алкілокси, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілокси, ди(С1-4 що вибираються, незалежно, із гало, С1-6алкілу, алкіл)аміно, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, ди(С1-4 С1-6алкілокси або трифторометилу. алкіл)аміноС1-4алкіл(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, Шоста група інтересних сполук складається із піперидинілС1-4алкілокси, піролідинілС1-4алкілокси, тих сполук формули (І), щодо яких застосовуються аміносульфонілпіперазинілу, одне або більше із наступних обмежень: аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, ди(С1-4 а) кожна R3 та R4 вибирається, незалежно, із алкіл)аміносульфонілпіперазинілу, ди(С1-4 водню, гідрокси, гідроксиС1-6алкілу, аміноС1-6алкілу алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, або аміноарилу; гідроксиС1-4алкілпіперазинілу, гідроксиС1-4 алкілпіперазинілС1-4алкілу, С1-4 b) являє собою радикал, що алкілоксипіперидинілу, С1-4алкілоксипіперидиніл вибирається із (а-1), (а-2), (а-3), (а-4), (а-5), (а-6), С1-4алкілу, гідроксиС1-4алкілоксиС1-4 (а-7), (а-8), (а-9), (а-10), (а-11), (а-12), (а-13), (а-14), алкілпіперазинілу, гідроксиС1-4алкілоксиС1-4 (а-15), (а-16), (а-17), (а-18), (а-19), (а-20), (а-21), (аалкілпіперазинілС1-4алкілу, (гідроксиС1-4алкіл)(С1-4 22), (а-23), (а-24), (а-25), (а-26), (а-27), (а-28), (аалкіл)аміно, (гідроксиС1-4алкіл)(С1-4алкіл)аміноС1-4 29), (а-30), (а-31), (а-32), (а-33), (а-34), (а-35), (аалкілу, піролідинілС1-4алкілокси, морфолінілС1-4 36), (а-37), (а-38), (а-39), (а-40), (а-41), (а-42), (аалкілокси, морфолінілС1-4алкілу, С1-4 43) або (а-44); алкілпіперазинілу, С1-4алкілпіперазинілС1-4 5 6 c) кожна R або R вибирається, незалежно, із алкілокси, С1-4алкілпіперазинілС1-4алкілу, водню; гало; гідрокси; аміно; нітро; тригалоС1-6 гідроксиС1-4алкіламіно, ди(гідроксиС1-4алкіл)аміно, алкілу; тригалоС1-6алкілокси; С1-6алкілу; С1-6 ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкіламіно, алкілокси; С1-6алкілоксиС1-6алкілокси; С1-6 амінотіадіазолілу, аміносульфонілпіперазинілС1-4 алкілкарбонілу; С1-6алкілсульфонілу; ціаноС1-6 алкілокси, або тіофснілС1-4алкіламіно. алкілу; гідроксиС1-6алкілу; гідроксиС1-6алкілокси; Група сполук, яким віддається перевага, гідроксиС1-6алкіламіно; аміноС1-6алкілокси; ди(С1-6 складається із тих сполук формули (І), де кожна R алкіл)амінокарбонілу; ди(гідроксиС1-6алкіл)аміно; та R4 вибирається, незалежно, із водню, гідрокси, (арил)(С1-6алкіл)аміно; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 гідроксиС1-6алкілу, аміноС1-6алкілу або аміноарилу; алкілокси; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіламіно; арилсульфонілу; арилокси; арилС2-6алкендіілу; являє собою радикал, що вибирається ди(С1-6алкіл)аміно; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; із (а-1), (а-2), (а-3), (а· 4), (а-5), (а-6), (а-7), (а-8), (ади(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6 9), (а-10), (а-11), (а-12), (а-13), (а-14), (а-15), (а-16), алкілу; ціано; тіофенілу; тіофенілу, заміщеного (а-17), (а-18), (а-19), (а-20), (а-21), (а-22), (а-23), (ади(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6 24), (а-25), (а-26), (а-27), (а-28), (а-29), (а-30), (аалкілом, ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілом, С1-6 31), (а-32), (а-33), (а-34), (а-35), (а-36), (а-37), (аалкілпіперазинілС1-6алкілом або ди(гідроксиС1-6 38), (а-39), (а-40), (а-41), (а-42), (а-43) або (а-44); алкіл)аміноС1-6алкілом; фуранілу; імідазолілу; С1-6 кожна R5 або R6 вибирається, незалежно, із алкілтриазолілу; тетразолілу; піролідинілу; водню; гало; гідрокси; аміно; нітро; тригалоС1-6 піперидинілС1-6алкілокси; морфолінілу; С1-6 алкілу; тригалоС1-6алкілокси; С1-6алкілу; С1-6 алкілморфолінілу; морфолінілС1-6алкілокси; алкілокси; С1-6алкілоксиС1-6алкілокси; С1-6 морфолінілС1-6алкілу; С1-6алкілпіперазинілу; С1-6 алкілкарбонілу; С1-6алкілсульфонілу; ціаноС1-6 алкілпіперазинілС1-6алкілокси; С1-6 алкілу; гідроксиС1-6алкілу; гідроксиС1-6алкілокси; алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 гідроксиС1-6алкіламіно; аміноС1-6алкілокси; ди(С1-6 алкілпіперазинілсульфонілу; алкіл)амінокарбонілу; ди(гідроксиС1-6алкіл)аміно; аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілокси; арил(С1-6алкіл)аміно; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 аміносульфонілпіперазинілу; алкілокси; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6алкіламіно; аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; ди(С1-6 арилсульфонілу; арилсульфоніламіно; арилокси; алкіл)аміносульфонілпіперазинілу; ди(С1-6 арилС1-6алкендіілу; ди(С1-6алкіл)аміно; ди(С1-6 алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; алкіл)аміноС1-6алкілу; ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 гідроксиС1-6алкілпіперазинілу; гідроксиС1-6 алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілу; ціано; тіофенілу; алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 тіофенілу, заміщеного ди(С1-6алкіл)аміноС1-6 алкілоксипіперидинілу; С1-6алкілоксипіперидиніл алкіл(С1-6алкіл)аміноС1-6алкілом, ди (С1-6 23 77264 24 алкіл)аміноС1-6алкілом, С1-6алкілпіперазинілС1-6 алкіл, С1-6алкіламіноС1-6алкіл або ди(С1-6 алкілом або ди(гідроксиС1-6алкіл)аміноС1-6алкілом; алкіл)аміноС1-6алкіл; фуранілу; імідазолілу; С1-6алкілтриазолілу; -L- являє собою бівалентний радикал, що тетразолілу; піролідинілу; піперидинілС1-6 вибирається із -NHC(O)- або -NHSO2-; алкілокси; морфолінілу; С1-6алкілморфолінілу; являє собою радикал, що вибирається морфолінілС1-6алкілокси; морфолінілС1-6алкілу; із (а-1), (а-3), (а-4), (а-5), (а-6), (а-7), (а-8), (а-9), (аС1-6алкілпіперазинілу; С1-6алкілпіперазинілС1-6 10), (а-11), (а-12), (а-13), (а-14), (а-15), (а-16), (аалкілокси; С1-6алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 17), (а-18), (а-19), (а-20), (а-21), (а-22), (а-23), (аалкілпіперазинілсульфонілу; 24), (а-25), (а-26), (а-28), (а-29), (а-30), (а-31), (ааміносульфонілпіперазинілС1-6алкілокси; 32), (а-33), (а-34), (а-35), (а-36), (а-37), (а-38),(ааміносульфонілпіперазинілу; 39), (а-40), (а-41), (а-42), (а-44), (а-45), (а-46), (ааміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; ди(С1-6 47), (а-48) або (а-51); кожна s дорівнює, алкіл)аміносульфонілпіперазинілу; ди(С1-6 незалежно, 0, 1, 2, 3 або 4; алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-6алкілу; R5 являє собою водень; гало; гідрокси; аміно; гідроксиС1-6алкілпіперазинілу; гідроксиС1-6 нітро; тригалоС1-6алкіл; тригалоС1-6алкілокси; С1-6 алкілпіперазинілС1-6алкілу; С1-6 алкіл; С1-6алкілокси; С1-6алкілкарбоніл; С1-6 алкілоксипіперидинілу; С1-6алкілоксипіперидиніл алкілоксикарбоніл; С1-6алкілсульфоніл; гідрокси С1-6алкілу; гідроксиС1-6алкілоксиС1-6 С1-6алкіл; арилокси; ди(С1-6алкіл)аміно; ціано; алкілпіперазинілу; гідроксиС1-6алкілоксиС1-6 тіофеніл; фураніл; фураніл, заміщений гідрокси алкілпіперазинілС1-6алкілу; (гідроксиС1-6алкіл) С1-6алкілом; бензофураніл; імідазоліл; оксазоліл; (СС1-6алкіл)аміно; (гідроксиС1-6алкіл)( С1-6 оксазоліл, заміщений арилом та С1-6алкілом; С1-6 алкіл)аміноС1-6алкілу; піролідинілС1-6алкілокси; алкілтриазоліл; тетразоліл; піролідиніл; піроліл; піразолілу; тіопіразолілу; піразолілу, заміщеного морфолініл; С1-6алкілморфолініл; піперазиніл; С1-6 двома замісниками, що вибираються із С1-6алкілу алкілпіперазиніл; гідроксиС1-6алкілпіперазиніл; С1-6 або тригалоС1-6алкілу; піридинілу; піридинілу, алкілоксипіперидиніл; піразоліл; піразоліл, заміщеного С1-6алкілокси або арилом; заміщений одним або двома замісниками, що піримідинілу; хінолінілу; індолу; фенілу; феніну, вибираються із С1-6алкілу або тригалоС1-6алкілу; заміщеного одним, двома або трьома замісниками, піридиніл; піридиніл, заміщений С1-6алкілокси або що вибираються, незалежно, із гало, аміно, С1-6 арилом; піримідиніл; хінолініл; індол; феніл; або алкілу, С1-6алкілокси, гідроксиС1-4алкілу, феніл, заміщений одним або двома замісниками, трифторометилу, трифторометилокси, гідроксиС1-4 що вибираються, незалежно, із гало, С1-6алкілу, алкілокси, С1-4алкілоксиС1-4алкілокси, аміноС1-4 С1-6 алкілокси або трифторомстилу; алкілокси, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілокси, ди(С1-4 і R6 являє собою водень; гало; гідрокси; аміно; алкіл)аміно, ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, ди(С1-4 нітро; тригалоС1-6алкіл; тригалоС1-6алкілокси; С1-6 алкіл)аміноС1-4алкіл(С1-4алкіл)аміноС1-4алкілу, алкіл; С1-6алкілокси; С1-6алкілкарбоніл; С1-6 піперидинілС1-4алкілокси, піролідинілС1-4алкілокси, алкілоксикарбоніл; С1-6алкілсульфоніл; гідрокси аміносульфонілпіперазинілу, С1-6алкіл; арилокси; ди(С1-6алкіл)аміно; ціано; аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, ди(С1-4 піридиніл; феніл; або феніл, заміщений одним або алкіл)аміносульфонілпіперазинілу, ди(С1-4 двома замісниками, що вибираються, незалежно, алкіл)аміносульфонілпіперазинілС1-4алкілу, із гало, С1-6алкілу, С1-6алкілокси або гідроксиС1-4алкілпіперазинілу, гідроксиС1-4 трифторометилу. алкілпіперазинілС1-4алкілу, С1-4 Інша група сполук, яким віддається перевага, алкілоксипіперидинілу, С1-4алкілоксипіперидиніл складається із тих сполук формули (І), де t С1-4алкілу, гідрокси(С1-4алкілоксиС1-4 алкілпіперазинілу, гідроксиС1-4алкілоксиС1-4 алкілпіперазинілС1-4алкілу, (гідроксиС1-4алкіл)(С1-4 дорівнює 0 або 1; кожна Q являє собою ; алкіл)аміно, (гідроксиС1-4алкіл)(С1-4алкіл)аміноС1-4 кожна X являє собою азот; R1 являє собою акілу, піролідинілС1-4алкілокси, морфолінілС1-4 C(O)NH(OH); R2 являє собою водень, гідрокси, С1-6 алкілокси, морфолінілС1-4алкілу, С1-4 алкіл або арилС1-6алкіл; -L- являє собою алкілпіперазинілу, С1-4алкілпіперазинілС1-4 бівалентний радикал, що вибирається із -NHC(O)алкілокси, С1-4алкілпіперазинілС1-4алкілу, гідроксиС1-4алкіламіно, ди(гідроксиС1-4алкіл)аміно, або -NHSО2-; являє собою радикал, що ди(С1-4алкіл)аміноС1-4алкіламіно, вибирається із (а-1) або (а-20); кожна s дорівнює, амінотіадіазолілу, аміносульфонілпіперазинілС1-4 незалежно, 0 або 1; і кожна R5 вибирається, алкілокси, або тіофенілС1-4алкіламіно. незалежно, із водню або фенілу. Ще одна група сполук, яким віддається Група сполук, яким віддається більша перевага, складається із тих сполук формули (І), перевага, складається із тих сполук флокули (І), де де t дорівнює 0; R1 являє собою -C(O)NR3R4, -С(О)-С1-6 7 8 7 8 алкандіілSR , -NR C(O)N(OH)R , -NR C(O)С1-6 t дорівнює 1; кожна Q являє собою ; кожна X 7 8 7 алкандіілSR , -NR C(O)C=N(OH)R або іншу Znявляє собою азот; кожна Υ являє собою азот; 3 4 хелатуючу групу, де R та R кожна, незалежно, кожна Ζ являє собою -О- або -СН2-; R1 являє вибирається із водню, гідрокси, гідроксиС1-6алкілу собою -C(O)NH(OH); R2 являє собою водень; -Lабо аміноС1-6алкілу; R2 являє собою водень, являє собою бівалентний радикал, що гідрокси, аміно, гідроксиС1-6алкіл, С1-6алкіл, С1-6 алкілокси, арилС1-6алкіл, амінокарбоніл, аміноС1-6 вибирається із -NHC(O)- або -NHSO2-; 25 77264 являє собою радикал, що вибирається із (а-1) або NaOH, у присутності (а-20); кожна s дорівнює, незалежно, 0 або 1; і такого як етанол. кожна R5 вибирається, незалежно, із водню або фенілу. Найбільша перевага віддається сполукам за номерами №4, №10, №8, №6, №1, №12 та №14. Сполуки формули (І) та їх фармацевтично прийнятні солі і N-оксиди, та іх стереохімічно ізомерні форми можуть бути одержані у звичайний спосіб. Загальна схема синтезу охоплює, наприклад: а) Гідроксамові кислоти формули (І), де R1 являє собою -C(O)NH(OH), на зазначені сполуки робиться посилання як на сполуки формули (1-а), можуть бути одержані шляхом реакції проміжної сполуки формули (II) з відповідною кислотою, такою як, наприклад, трифторооцтова кислота. Зазначена реакція проводиться у відповідному розчиннику, такому як, наприклад, метанол. h) проміжні спонуки формули (II) можуть бути одержані шляхом реакції проміжної сполуки формули (III) з проміжною сполукою формули (IV) у присутності відповідних реагентів, таких як N'(етилкарбонімідоїл)-N,N-димeтил-1,3пропандіамін, моногідрохлорид (EDС) та 1гідрокси-1H-бензотріазол (НОВТ). Дана реакція може проводитись у придатному розчиннику, такому як суміш DCM та THF. с) проміжні сполуки формули (III) можуть бути одержані шляхом реакції проміжної сполуки формули (V) з відповідною основою, такою як 26 придатного розчинника, Сполуки формули (І) можуть бути також зручно одержані з використанням способу твердофазового синтезу. Загалом, твердофазовий синтез включає реакцію проміжної сполуки у сполученні з полімерним носієм. Ця проміжна сполука на полімерному носії може потім використовуватись у ряді стадій синтезу. Після кожної стадії багаторазове фільтрування смоли та її промивання з використанням різних розчинників очищає її від забруднень та домішок. На кожній стадії дану смолу можна розділяти для проведення реакцій з різними проміжними сполуками на наступній стадії, що дозволяє синтезувати велику кількість сполук. Після останньої стадії даної процедури зазначену смолу обробляють реактивом для відщеплення від зразка. Більш детальне пояснення способів, що застосовуються у твердофазовій хімії, подане у таких працях як, наприклад, ["The Combinatorial Index" (В. Bunin, Academic Press) та Novabiochem's 1999 Catalogne & Peptide Handbook (Novabiochem AG, Switzerland)], на які у даному тексті робиться посилання. Сполуки формули (І) та деякі проміжні сполуки можуть мати принаймні один стереогенний центр у своїй структурі. Цей стереогенний центр може бути присутній у R або S конфігурації. Сполуки формули (І), що отримані у процесах, описаних вище, являють собою, загалом, рацемічні суміші енантіомерів, котрі можуть бути відділені один від одного за допомогою відомих у даній галузі процедур розділення. Рацемічні сполуки формули (І) можуть бути перетворені у відповідні діастереомерні сольові форми шляхом реакції з придатною хіральною кислотою. Зазначені діастереомерні сольові форми потім розділяють, наприклад, за допомогою селективної або фракційної кристалізації, і енантіомери вивільнюють звідти лугом. Альтернативний метод розділення енантіомерних форм сполук формули (І) включає рідинну хроматографію з використанням хіральної стаціонарної фази. Зазначені чисті стереохімічно ізомерні форми можуть бути також одержані із відповідних чистих стереохімічно ізомерних форм відповідних вихідних матеріалів за умови, що дана реакція носить стереоспецифічний характер. Якщо потрібен специфічний стереоізомер, то зазначена сполука може бути синтезована за допомогою стереоспецифічних способів одержання, чому віддається перевага. У цих методах вигідно використовувати енантіомерно чисті вихідні матеріали. Сполуки формули (І), їх фармацевтично 27 77264 28 прийнятні кислі солі приєднання та стереоізомерні станів, таких як виразковий коліт, хвороба Крона, форми мають цінні фармакологічні властивості, алергічний риніт, реакція "трансплантат проти котрі полягають у тому, що вони мають хазяїна", кон'юнктивіт, астма, респіраторний інгібіторний ефект щодо гістон дезацетилази дистрес-синдром у дорослих (ARDS), хвороба (HDAC). Бехчета, відторгнення трансплантата, кропив'янка, Даний винахід запроваджує спосіб інгібування алергічний дерматит, гніздова алопеція, аномального росту клітин, включаючи склеродермія, екзантема, екзема, дерматоміозит, трансформовані клітини, шляхом застосування акне, діабет, системний червоний вовчак, хвороба ефективної кількості сполуки даного винаходу. Кавасакі, множинний склероз, емфізема, кістозний Аномальний ріст клітин стосується росту клітин, фіброз та хронічний бронхіт; незалежного від нормальних регуляторних e)лікування ендометріозу, фіброми матки, механізмів (наприклад, втрата контактного дисфункціональної маткової кровотечі та інгібування). Це включає інгібування росту пухлин ендометріальної гіперплазії; як прямим шляхом, шляхом зупинки росту, f) лікування очної васкуляризації, включаючи термінальної диференціації та/або апоптозу васкулопатію, що вражає ретинальні та ракових клітин, так і непрямим шляхом, хоріоїдальні судини; інгібуванням реваскуляризації пухлин. g) лікування серцевої дисфункції; Даний винахід також запроваджує спосіб h) інгібування імуносупресивних станів, таких інгібування росту пухлин шляхом призначення як лікування ВІЛ інфекцій; ефективної кількості сполуки даного винаходу і) лікування ниркової дисфункції; суб'єкту, наприклад, ссавцю (і більш конкретно, j) приглушення ендокринних розладів; людині), що потребує такого лікування. Зокрема, k) інгібування дисфункції глюконеогенезу; даний винахід запроваджує спосіб інгібування l) лікування невропатології, наприклад, росту пухлин шляхом застосування ефективної хвороби Паркінсона або невропатології, що кількості сполук даного винаходу. Приклади призводить до розладу пізнавальної системи, пухлин, що можуть бути піддані інгібуванню, наприклад, хвороби Альцгеймера, або нейронних включають, але не обмежуються цим, рак легень хвороб, пов'язаних з поліглютаміном; (наприклад, аденокарцинома та недрібноклітинний m) інгібування нервово-м'язових патологій, рак легень), панкреатичні форми раку (наприклад, наприклад, бічного аміотрофічного склерозу; карцинома підшлункової залози, така як, n) лікування спінальної м'язової атрофії; наприклад, екзокринна панкреатична карцинома), о) лікування інших патологічних станів, що рак товстої кишки (наприклад, колоректальні піддаються лікуванню шляхом підсилення карциноми, такі як, наприклад, аденокарцинома експресії гена; товстої кишки та аденома товстої кишки), рак р) підсилення генної терапії. передміхурової залози, включаючи застарілу Таким чином, даний винахід розкриває хворобу, гемопоетичні пухлини лімфоїдного сполуки формули (І) для застосування як ліків, так походження (наприклад, гострий лімфоцитарний само як і застосування даних сполук для лейкоз, В-клітинна лімфома, лімфома Беркіта), виробництва ліків для лікування одного або мієлоїдні лейкози (наприклад, гострий більшої кількості із перелічених вище станів та мієлобластний лейкоз (AML)), тиреоїднозахворювань. фолікулярний рак, мієлодиспластичний синдром Сполуки формули (І), їх фармацевтично (MDS), пухлини мезенхімального походження прийнятні кислі солі приєднання та стереоізомерні (наприклад, фібросаркоми та рабдоміосаркоми), форми можуть мати цінні діагностичні властивості, меланоми, тератокарциноми, нейробластоми, які полягають у тому, що вони можуть гліоми, доброякісні пухлини шкіри (наприклад, використовуватись для виявлення або кератоакантоми), карцинома молочної залози ідентифікації HDAC у біологічній пробі, що (наприклад, задавнений рак молочної залози), рак включає виявлення або вимірювання утворення нирок, рак яєчника, рак січового міхура та комплексу між міченою сполукою та HDAC. епідермоїдний рак. У способах виявлення або ідентифікації Сполука згідно з даним винаходом може можуть використовуватись сполуки, котрі мічені використовуватись для інших терапевтичних агентами мічення, такими як радіоактивні ізотопи, цілей, наприклад: ферменти, флюоресцентні речовини, світні а) сенсибілізація пухлин щодо променевої речовини і т.д. Приклади радіоактивних ізотопів терапії шляхом застосування сполуки згідно з включають 125І, 131І, 3Н та 14С. Ферменти звичайно даним винаходом до, підчас або після роблять виявлюваними шляхом спряження з опромінення даної пухлини для лікування раку; відповідним носієм, котрий, у свою чергу, каталізує b) лікування атропатій та остеопатологічних виявлювану реакцію. Прикладами таких ферментів станів, таких як ревматоїдний артрит, остеоартрит, є бета-галактозидаза, бета-глюкозидаза, лужна ювенільний артрит, подагра, поліартрит, фосфатаза, пероксидаза та малатдегідрогеназа, псоріатичний артрит, анкілозивний спондиліт та краще, пероксидаза хрону. Світні речовини системний червоний вовчак; включають, наприклад, люмінол, похідні люмінолу, c) інгібування проліферації клітин гладкої люциферин, екворин та люциферазу. мускулатури, включаючи васкулярні Біологічні проби можуть визначатись як тілесні проліферативні розлади, атеросклероз та тканини або тілесні води. Прикладами вод рестеноз; організму є цереброспінальна рідина, кров, d) лікування запальних станів та дермальних плазма, сироватка, сеча, слина і таке подібне. 29 77264 30 Завдяки своїм корисним фармакологічним потрібним фармацевтичним носієм. Прикладами властивостям, розглядувані сполуки можуть бути таких стандартних дозових форм слугують використані для складання різних таблетки (включаючи шорсткі таблетки або фармацевтичних форм, призначених для таблетки з покриттям), капсули, пілюлі, порошкові уживання. упаковки, облатки, розчини або суспензії для Для приготування фармацевтичних композицій ін'єкцій, чайні ложки, столові ложки і таке подібне, даного винаходу ефективну кількість даної та кратні їм сегреговані порції. сполуки у формі основної або кислої солі Фахівці у даній галузі можуть легко визначити приєднання, як активний інгредієнт, поєднують у ефективну кількість за результатами тестів, що вигляді тонкої суміші з фармацевтично подані в тексті. Загалом, вважають, що ефективна прийнятним носієм, котрий може приймати кількість складає від 0,005мг/кг до 100мг/кг ваги широкий різновид форм, у залежності від форми тіла, і зокрема, від 0,005мг/кг до 10мг/кг ваги тіла. препарату, потрібної для уживання. Ці У деяких випадках доцільно потрібну дозу фармацевтичні композиції бажано мати в унітарній розділяти на дві, три, чотири або більше субдоз і дозовій формі, що придатна, краще, для вживати через відповідні інтервали часу протягом перорального, ректального, черезшкірного доби. Зазначені субдози можуть бути складені як застосування або у вигляді парентеральних стандартні дозові форми, що містять, наприклад, ін'єкцій. Наприклад, при приготуванні композицій у від 0,5 до 500мг, і, зокрема, від 10 до 500мг формі пероральних доз може використовуватись активного інгредієнта на стандартну дозову будь-яке зі звичайних фармацевтичних форму. середовищ, таких як, наприклад, вода, гліколі, олії, Як інший аспект даного винаходу, спирти і таке подібне, у випадку пероральних передбачається комбінація HDAC-інгібітора з рідких препаратів, таких як суспензії, сиропи, іншим протираковим агентом, особливо для еліксири та розчини; або тверді носії, такі як використання як ліків, зокрема, для лікування раку крохмалі, цукри, каолін, мастила, зв'язувальні або споріднених хвороб. речовини, дезінтегратори і таке подібне у випадку Для лікування вищезазначених станів сполуки порошків, пілюль, капсул та таблеток. даного винаходу можуть бути з вигодою Завдяки легкості уживання, таблетки та застосовані у комбінації з одним або більшою капсули являють собою найбільш придатні кількістю інших медичних препаратів, більш стандартні дозові форми для перорального конкретно, з іншими протираковими агентами. застосування, і в цьому випадку Прикладами протиракових агентів є: використовуються, очевидно, тверді - координаційні сполуки платини, наприклад, фармацевтичні носії. Для парентеральних цисплатин, карбоплатин або оксаліплатин; композицій носій звичайно включає стерильну - таксанові сполуки, наприклад, паклітаксел воду, принаймні, у більшій своїй частині, хоча або доцетаксел; можуть бути включені й інші інгредієнти, - топоізомеразні інгібітори (топоізомерази І), наприклад, для поліпшення розчинності. Для такі як камптотекінові сполуки, наприклад, ін'єкцій можуть бути, наприклад, виготовлені ірінотекан або топотекан; розчини, в яких носій включає сольовий розчин, - топоізомеразні інгібітори (топоізомерази II), розчин глюкози або суміш сольового розчину та такі як протипухлинні подофілотоксинові похідні, розчину глюкози. Можуть бути також виготовлені наприклад, етопозид або тенипозид; суспензії для ін'єкцій, і в цьому разі можуть протипухлинні барвінкові алкалоїди, використовуватись відповідні рідкі носії, агенти наприклад, вінбластин, вінкристин або вінорелбін; для суспендування і таке подібне. У композиціях, протипухлинні нуклеозидні похідні, що придатні для черезшкірного уведення, носій наприклад, 5-флюороурацил, гемцитабін або включає, при потребі, агент, котрий сприяє капецитабін; проникненню, та/або придатний змочувальний азотно-гірчичні або нітрозосечовинні агент, що можуть бути, при потребі, скомбіновані з алкілувальні агенти, наприклад, циклофосфамід, придатними добавками будь-якої природи у хлорамбуцил, кармустин або ломустин; незначних пропорціях, добавками, котрі не чинять протипухлинні антрациклінові похідні, значної шкідливої дії на шкіру. Зазначені добавки наприклад, даунорубіцин, доксорубіцин, можуть полегшувати нанесення на шкіру та/або ідарубіцин або мітоксантрон; можуть бути корисними при виготовленні - HER2 антитіла, наприклад, трастузумаб; потрібних композицій. Ці композиції можуть - антагоністи естрогенних рецепторів або застосовуватись у різні способи, наприклад, як селективні модулятори естрогенних рецепторів, транедермальні петчі, як бляшки або як мазь. наприклад, тамоксифен, тореміфен, дролоксифен, Особлива перевага віддається складанню фаслодекс або ралоксифен; вищезазначених фармацевтичних композицій у - інгібітори ароматази, такі як екземестан, стандартній дозовій формі для легкості уживання анастрозол, летразол та ворозол; та однорідності дозування. Стандартна дозова - агенти диференціювання, такі як ретиноїди, форма в даній специфікації та формулі винаходу вітамін D та агенти, що блокують метаболізм стосується фізично дискретних одиниць як ретиноєвої кислоти (RAMBA), наприклад, акутан; уніфікованих дозових форм, кожна одиниця інгібітори ДНК метилтрансферази, містить попередньо визначену кількість активного наприклад, азацитидін; інгредієнта, що розрахована на отримання - інгібітори кінази, наприклад, флавоперидол, бажаного терапевтичного ефекту, сумісно з іматиніб мезилат або гефитиніб; 31 77264 32 - інгібітори фарнезилтрансферази; або характеризуються наявністю тетрациклінової - інші HDAC інгібітори. кільцевої структури з незвичайним цукром, Вираз "координаційна сполука платини" донозаміном, що приєднаний глікозидним застосовується у даному тексті для позначення зв'язком. будь-якої координаційної сполуки платини, що Ампліфікація білка рецептора 2 фактору інгібує ріст пухлинних клітин, котра постачає епідермального росту людини (HER 2) при платину у формі іонів. первинних карциномах молочної залози корелює, Вираз "таксанові сполуки" вказує на клас як було показано, з несприятливим клінічним сполук, що мають систему таксанового кільця і прогнозом для деяких пацієнтів. Трастузумаб є стосуються або одержані із екстрактів деревини олюдненим моноклональним IgG1 капа антитілом дерев виду тисових (Taxus). високої очистки, одержаним із рекомбінантної Вираз "топоізомеразні інгібітори" ДНК, що зв'язується з високою спорідненістю та використовується для позначення ферментів, що специфічністю з позаклітинним доменом HER 2 здатні змінювати топологію ДНК в еукаріотних рецептора. клітинах. Вони мають критичне значення для Багато видів раку молочної залози мають важливих клітинних функцій та проліферації естрогенні рецептори, і ріст цих пухлин може клітин. Є два класи топоізомераз в еукаріотних стимулюватись естрогеном. Вирази "антагоністи клітинах, а саме, типу І та типу II. Топоізомераза І естрогенних рецепторів" та "селективні являє собою мономерний фермент з приблизною модулятори естрогенних рецепторів" молекулярною вагою 100000. Даний фермент використовуються для визначення конкуруючих зв'язується з ДНК і запроваджує тимчасовий інгібіторів зв'язування естрадіолу з естрогенним розрив одиничної нитки, розкручує подвійну рецептором (ER). Селективні модулятори спіраль (або дозволяє розкрутити її) і потім знову естрогенних рецепторів, коли вони зв'язані з замикає даний розрив перед відділенням від нитки даним ER, індукують зміни у тривимірній ДНК. Топоізомераза II має схожий механізм дії, конфігурації даного рецептора, що інгібує його котрий включає індукування розривів ниток ДНК зв'язування з чутливим до естрогену елементом або утворення вільних радикалів. (ERE) на ДНК. Вираз "камптотекінові сполуки" У жінок у постклімактеричному періоді використовується для позначення сполук, що головним джерелом циркулюючого естрогену є стосуються або одержані із материнської перетворення наднирковозалозних та оваріальних камптотекінової сполуки, котра являє собою андрогенів (андростендіону та тестостерону) . в нерозчинний у воді .алкалоїд, одержаний із естрогени (естрон та естрадіол) ароматазним деревини китайського дерева Camptothecin ферментом у периферичних тканинах. Депривація acuminata або деревини індійського дерева естрогену через інгібування або інактивацію Nothapodytes foetida. ароматази є ефективним та селективним Вираз "подофілотоксинові сполуки" лікуванням для деяких постклімактеричних використовується для позначення сполук, що пацієнтів із залежним від гормону раком молочної стосуються або одержані із материнського залози. подофілотоксину, котрий екстрагують із Вираз "антиестрогенний агент" мандрагори. використовується у даному тексті для позначення Вираз "протипухлинні барвінкові алкалоїди" не лише антагоністів естрогенних рецепторів та використовується для позначення сполук, що селективних модуляторів естрогенних рецепторів, стосуються або одержані із екстрактів барвінку а й для позначення інгібіторів ароматази, як це (Vinca rosea). розглянуто вище. Вираз "алкілувальні агенти" охоплює різні Вираз "агенти диференціювання" охоплює групи хімічних речовин, загальною рисою яких є сполуки, що можуть, різними шляхами, інгібувати те, що вони мають здатність вносити, за проліферацію клітин та індукувати диференціацію. фізіологічних умов, алкільні групи у біологічно Відомо, що вітамін D та ретиноїди відіграють життєві макромолекули, такі як ДНК. У випадку головну роль у регулюванні росту та більшості найбільш важливих агентів, таких як диференціації широкого різновиду нормальних та азотні гірчиці та нітрозосечовини, активні злоякісних типів клітин. Агенти, що блокують алкілувальні частинки генеруються in vivo після метаболізм региноєвої кислоти (RAMBA's), складних розщеплювальних реакцій, деякі з яких є підвищують рівні ендогенних ретиноєвих кислот ферментними. Найбільш важливими шляхом інгібування опосередкованого цитохромом фармакологічними діями зазначених Р450 катаболізму ретиноєвих кислот. алкілувальних агентів є такі, що порушують Зміни у ДНК метилуванні є одними із самих фундаментальні механізми, котрі стосуються звичайних аномалій у неоплазії у людини. проліферації клітин, зокрема синтезу ДНК, та Гіперметилування у промоторах вибраних генів поділу клітин. Здатність алкілувальних агентів звичайно асоціюється з інактивацією залучених порушувати функцію та цілісність ДНК у швидко генів. Вираз "інгібітори ДПК метилтрансферази" проліферуючих тканинах запроваджує основу для застосовується для позначення сполук, що діють їх терапевтичного застосування та їх багатьох через фармакологічне інгібування ДПК токсичних властивостей. метилтрансферази та реактивацію експресії генів Вираз "протипухлинні антрациклінові похідні" пухлинного супресора. включає антибіотики, що одержані із грибка Strep. Вираз "інгібітори кінази" включає активні Peuticus var. caesius, та їх похідні, котрі інгібітори кіназ, що задіяні у рочвитку клітинного 33 77264 34 циклу та запрограмованому некрозі клітин лікарського засобу та інгібітора HDAC, що (апоптозі). застосовуються, способу їх застосування, виду Вираз "інгібітори фарнезилтрансферази" пухлини, котра піддається лікуванню, та використовується для позначення сполук, що були конкретного хазяїна, що проходить курс лікування. розроблені для запобігання фарнезилації Ras та Оптимальний спосіб та порядок застосування, інших внутрішньоклітинних білків. Було показано, дозові кількості та схема можуть бути легко що вони впливають на проліферацію та визначені фахівцями у даній галузі з виживання злоякісних пухлин. використанням звичайних способів і з урахуванням Вираз "інші HDAC інгібітори" включає, але не поданої в даному тексті інформації. обмежується цим, наступні сполуки: Координаційна сполука платини - жирні кислоти з короткими ланцюгами, застосовується, переважно, у дозі 1-500мг на наприклад, бутират, 4-фенілбутират або квадратний метр (мг/м2) площі поверхні тіла, валпроєва кислота; наприклад, 50-400мг/м2, зокрема, цисплатин у дозі гідроксамові кислоти, наприклад, приблизно 75мг/м2 і карбоплатин у дозі приблизно субероїланілід гідроксамова кислота (SAHA), 300мг/м2 на курс лікування. біарилгідроксамат А-161906, біциклічні арил-NТаксанова сполука використовується, гідроксикарбоксаміди, піроксамід, CG-1521, PXDпереважно, у дозі 50-400мг на квадратний метр 101, сульфонамідгідроксамова кислота, LAQ-824, (мг/м2) площі поверхні тіла, наприклад, 75трихостатин A (TSA), оксамфлатин, скриптед, m250мг/м2, зокрема, паклітаксел у дозі приблизно карбоксицинамова кислота, бісгідроксамова 175-250мг/м2 і доцетаксел дозі приблизно 75кислота або аналог трапоксин-гідроксамової 150мг/м2 на курс лікування. кислоти; Кампотекінова сполука використовується, - циклічні тетрапептиди, наприклад, трапоксин, переважно, у дозі 0,1-400мг на квадратний метр апідицин або депсипептид; (мг/м2) площі поверхні тіла, наприклад, 1-300 - бензаміди, наприклад, MS-275 або СІ-994, мг/м2, зокрема, ірінотекан у дозі приблизно 100або 150мг/м2 і топотекан у дозі приблизно 1-2мг/м2 на - депудецин. курс лікування. Для лікування раку сполуки згідно з даним Протипухлинна нодофілотокасинова похідна винаходом можуть бути призначені .пацієнту, як використовується, переважно, у дозі 30-300мг на визначено вище, у сполученні з опромінюванням. квадратний метр (мг/м2) площі померхні тілa, Опромінення означає застосування іонізуючого наприклад, 50-250мг/м2, зокрема, етонозид у дозі випромінювання, і зокрема, гаммаприблизно 35-100мг/м2 і тенинозид у дозі 2 випромінювання, особливо того, що емітується приблизно 50-250мг/м на курс лікування. лінійними прискорювачами або радіоізотопами, Протипухлинний барвінковий алкалоїд котрі звичайно використовуються у теперішній час. використовується, переважно, у дозі 2-30мг на Опромінення пухлини радіоізотопами може бути квадратний метр (мг/м2) площі поверхні тіла, зовнішнім або внутрішнім. зокрема, вінбластин у дозі приблизно 3-12мг/м2, Даний винахід також стосується комбінації вінкристин у дозі приблизно 1-2мг/м2 і вінорелбін у згідно з даним винаходом протиракового агента та дозі приблизно 10-30мг/м2 на курс лікування. інгібітора HDAC згідно з даним винаходом. Протипухлинна нуклеозидна похідна Даний винахід також стосується комбінації використовується, переважно, у дозі 200-2500мг згідно з даним винаходом для застосування у на квадратний метр (мг/м2) площі поверхні тіла, фармакотерапії, наприклад. для інгібування росту наприклад, 700-1500мг/м2, зокрема, 5-FU у дозі пухлинних клітин. 200-500мг/м2, гемцитабін у дозі приблизно 800Даний винахід стосується способу інгібування 1200мг/м2 і капецитабін у дозі приблизно 1000росту пухлинних клітин у людською суб'єкта, 2500мг/м2 на курс лікування. котрий включає призначення даному суб'єкту Алкілувальні агенти, такі як азотно-гірчичні або ефективної кількості комбінації згідно з даним нітрозосечовинні, використовуються, переважно, у винаходом. дозі 100-500мг на квадратний метр (мг/м2) площі Даний винахід також запроваджує спосіб поверхні тіла, наприклад, 120-200мг/м2, зокрема, інгібування аномального росту клітин, включаючи циклофосфамід у дозі приблизно 100-500мг/м2, трансформовані клітини, шляхом застосування хлорамбуцил у дозі приблизно 0,1-0,2мг/кг, ефективної кількості комбінації згідно з даним кармустин у дозі приблизно 150-200мг/м2 і винаходом. ломустин у дозі приблизно 100-150мг/м2 на курс Інший лікарський засіб та інгібітор HDAC лікування. можуть застосовуватись одночасно (наприклад, в Протипухлинні антрациклінові похідні окремих або єдиних композиціях) або послідовно у використовуються, переважно, у дозі 10-75мг на будь-якому порядку. В останньому випадку квадратний метр (мг/м2) площі поверхні тіла, зазначені дві сполуки будуть застосовуватись наприклад, 15-60мг/м2, зокрема, доксорубіцин у 2 протягом такого періоду і у такій кількості, та у дозі приблизно 40-75мг/м , даунорубіцин у дозі 2 такий спосіб, котрі достатні для гарантії того, що приблизно 25-45мг/м і ідарубіцин у дозі приблизно досягається сприятливий або синергічний ефект. 10-15мг/м2 на курс лікування. Зрозуміло, що спосіб, якому віддається перевага, Трастузумаб використовується, переважно, у порядок застосування, відповідні дозові кількості дозі 1-5мг на квадратний метр (мг/м2) площі та схеми для кожного компонента даної комбінації поверхні тіла, зокрема, 2-4мг/м2 на курс лікування. будуть залежати від конкретного іншого Антиестрогенний агент застосовується, 35 77264 36 переважно, у дозі приблизно 1-100мг на добу, у на думці трифторооцтова кислота, під "THF" залежності від конкретного агента та стану, що мається на думці тетрагідрофуран, під "BSA" піддається лікуванню. Тамоксифен мається на думці бичачий сироватковий альбумін, використовується, переважно, перорально у дозі під "DMSO" мається на думці диметилсульфоксид, 5-50мг, краще, 10-20мг два рази на добу, терапію і під "Hepes" мається на думці 4-(-2-гідроксиетил)продовжують протягом достатнього часу для 1-піперазин-етансульфонова кислота. досягнення та підтримки терапевтичного ефекту. Під [ ]D20 мається на думці оптичне обертання, Тореміфен застосовується, переважно, що вимірюється на довжині хвилі D-лінії натрію перорально у дозі приблизно 60мг один раз на при температурі 20°С. Окрім фактичного значення добу, терапію продовжують протягом достатнього наведені концентрація та розчинник того розчину, часу для досягнення та підтримки терапевтичного що використовувався для вимірювання оптичного ефекту. Анастрозол застосовуєтья, переважно, обертання. перорально у дозі приблизно 1мг один раз на А. Одержання проміжних сполук добу. Дролоксифен застосовується, переважно, а) Одержання перорально у дозі приблизно 20-100мг один раз на добу. Ралоксифен застосовується, переважно, перорально у дозі приблизно 60мг один раз на добу. Екземестан використовується, переважно, перорально у дозі приблизно 25мг один раз на добу. Зазначені дози можуть призначатись, наприклад, одноразово, двічі або більше разів на курс лікування, котрий може повторюватись, наприклад, кожні 7, 14, 21 або 28 діб. Розчин [1,1'-біфеніл]-4-сульфонілхлориду З урахуванням своїх корисних (0,016моль) у DCM (50мл) додавали по краплях фармакологічних властивостей компоненти при 0°С до розчину 4-(фенілметил)-2комбінацій згідно з даним винаходом, тобто інший морфолінметанаміну (0,0145моль) та TEA лікарський засіб та інгібітор HDAC, можуть (0,023моль) у DCM (50мл). Дану суміш доводили використовуватись для складання різних до кімнатної температури, потім перемішували фармацевтичних форм, призначених для протягом ночі, виливали у льодяну воду та уживання. Зазначені компоненти можуть екстрагували DCM. Органічний шар застосовуватись окремо в індивідуальних відокремлювали, осушували (MgSO4), фармацевтичних композиціях або в унітарній фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок фармацевтичній композиції, котра містить обидва (6г) кристалізували із діетилового ефіру. Осад зазначені компоненти. відфільтровували та висушували, з виходом 3,1г Тому даний винахід також стосується (62%) проміжної сполуки 1,Тпл. 128°С. фармацевтичної композиції, що включає інший b) Одержання лікарський засіб та інгібітор HDAC сумісно з одним або більшою кількістю фармацевтичних носіїв. Даний винахід також стосується комбінації згідно з даним винаходом у формі фармацевтичної композиції, що містить протираковий агент та інгібітор HDAC згідно з даним винаходом сумісно з одним або більшою кількістю фармацевтичних носіїв. Даний винахід також стосується використання комбінації згідно з даним винаходом у виробництві Суміш проміжної сполуки 1 (0,0071моль) та фармацевтичної композиції для інгібування росту Pd/C (0,5г) у МеОН (50мл) та оцтовій кислоті (5мл) пухлинних клітин. гідрували при кімнатній температурі протягом 5 діб Даний винахід також стосується продукту, що під тиском 3бар, потім фільтрували через целіт. містить як перший активний інгредієнт інгібітор Целіт промивали DCM/MeOH. Фільтрат HDAC згідно з даним винаходом і як другий випарювали. Залишок (3г) розчиняли у активний інгредієнт протираковий агент, як діетиловому ефірі. Осад фільтрували, промивали комбінований препарат для одночасного, окремого діетиловим ефіром та висушували, з виходом 2,6г або послідовного використання при лікуванні (100%) проміжної сполуки 2, Тпл. 151°С. пацієнтів, що потерпають від раку. c) Одержання Експериментальна частина Наступні приклади запроваджені для ілюстрації. У даному тексті під "DCM" мається на думці дихлорометан, під "DMF" мається на думці диметилформамід, під "ЕtOАс" мається на думці етилацетат, під "іРrOН" мається на думці ізопропіл, під "МеОН" мається на думці метанол, під "EtOH" мається на думці етанол, пiд "TEA" мається на думці триетиламін, під "TFA" мається 37 77264 38 Гідрид натрію 60% (0,014моль) додавали Розчин діазендикарбонової кислоти, біс(1порціями при 0°С до суміші проміжної сполуки 2 метилетил)ефіру (0,0097моль), у THF (10мл) (0,0069моль) у THF (30мл) під струменем азоту. додавали по краплях при 5°С до розчину Дану суміш перемішували при 0°С протягом 1 проміжної сполуки 5 (0,0064моль), 1Н-ізоіндолгодини. По краплях додавали розчин 21,3(2Н)-діону (0,0097моль) у THF (50мл) під (метилсульфоніл)-5-піримідинкарбонової кислоти, струменем азоту. Дану суміш перемішували при етилового ефіру (0,009моль) у THF (20мл). Дану кімнатній температурі протягом 6 годин, виливали суміш перемішували при кімнатній температурі у льодяну воду та екстрагували EtOAc. Органічний протягом 4 годин, виливали у льодяну воду та шар відокремлювали, осушували (MgSO4), екстрагували EtOAc. Органічний шар промивали фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок водою, осушували (MgSO4), фільтрували, і (11г) очищали методом колонкової хроматографії розчинник випарювали. Залишок (3г) очищали на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/EtOAc методом колонкової хроматографії на силікагелі 99/1). Чисті фракції збирали, і розчинник (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH 99/5). Чисті випарювали, з виходом 2,8г (75%) проміжної фракції збирали, і розчинник випарювали. сполуки 6, Тпл. 100°С. Залишок (0,6г) очищали методом колонкової c) Одержання хроматографії на силікагелі (хіралпак) (елюент: CH3CN 100). Дві фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,255г (8%) проміжної сполуки 3(А), [[ ]D20=-32,6 (с=0,00485 DMF) та 0,25г (8%) проміжної сполуки 4(В), [ ]D20=+33,8 (с=0,005, DMF). Приклад А2 а) Одержання Тетрагідроалюмінат(1-), літій (0,04моль) додавали порціями при 5°С до THF (40мл) під струменем азоту. По краплях додавали розчин етилового ефіру 1-бензил-4трифенілметилпіперазин-2-карбонової кислоти (0,01моль) у THF (40мл). Дану суміш перемішували протягом 2 годин, виливали у суміш ЕtOАс/вода та фільтрували через целіт. Opгaнічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали, з виходом 4,05 і проміжної сполуки 5. Цей продукт час юсову вал и безпосередньо на наступній реакційній стадії. b) Одержання Гідразин моногідробромід (0,005моль) додавали до розчину проміжної сполуки 6 (0,0025моль) у ЕtOН (25мл). Дану суміш перемішували та нагрівали зі зворотним холодильником протягом 4 годин, потім охолоджували до кімнатної температури. Розчинник випарювали. Залишок розчиняли у ΝaCI екстрагували ЕtOАс/DCM. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали, з виходом 3,55г проміжної сполуки 7. Цей продукт використовувався безпосередньо на наступній реакційній стадії. d) Одержання Суміш проміжної сполуки 7 (0,0025моль), 2нафталінсульфонілхлориду (0,0027моль) та TEA (0,004моль) у DCM (20мл) перемішували при кімнатній температурі протягом ночі, виливали у льодяну воду та екстрагували DCM. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/EtOAc 98/2). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали. Залишок відфільтровували та висушували, з виходом 0,693г (41%) проміжної сполуки 8, Тпл. 39 77264 40 219°С. е) Одержання Суміш проміжної сполуки 8 (0,0009моль) у НСІ 12N (0,6мл) та 2-пропаноні (18мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин. Розчинник випарювали. Залишок розчиняли у воді. Водний шар промивали діетиловим ефіром, підлуговували карбонатом калію та екстрагували EtOAc. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (0,5г) кристалізували із діетилового ефіру. Осад відфільтровували та висушували. Залишок (0,38г) розчиняли у суміші вода/EtOAc. Органічний шар випарювали. Залишок розчиняли у діетиловому ефірі. Осад відфільтровували та висушували, з виходом 0,044г (48%) проміжної сполуки 9, Тпл. 210°С. f) Одержання Етиловий ефір 2-(метилсульфоніл)-5піримідинкарбонової кислоти (0,0029моль) додавали при кімнатній температурі до розчину проміжної сполуки 9 (0,002моль) та карбонату калію (0,007моль) в ацетонітрилі (50мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 3 годин, потім перемішували при 80°С протягом ночі, охолоджували до кімнатної температури, виливали у льодяну воду та екстрагували EtOAc. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (2г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH 99/1). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,76г (48%) проміжної сполуки 10. Приклад A3 а) Одержання Розчин 2-нафталінсульфонілхлориду (0,016моль) у DCM (50мл) додавали по краплях при 0°С до розчину 4-(феніл метил)-2морфолінметанаміну (0,015моль) та TEA (0,024моль) у DCM (50мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі, виливали у льодяну воду та екстрагували DCM. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали, з виходом 6г (100%) проміжної сполуки 11. Цей продукт використовувався безпосередньо на наступній реакційній стадії. b) Одержання Розчин 1-хлороетилового ефіру хлоровугільної кислоти (0,016моль) у 1,2-дихлороетані (2мл) додавали при кімнатній температурі до суміші проміжної сполуки 11 (0,014моль) у 1,2дихлороетані (48мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 45 хвилин, потім при 80°С протягом 3 годин. Додавали МеОН (100мл). Дану суміш перемішували при 80°С протягом 4 діб, виливали у воду та екстрагували EtOAc. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (3,5г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH/NH4OH 92/8/0,5). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали. Залишок (0,38г, 9%) кристалізували із діетилового ефіру. Осад відфільтровували та висушували, з виходом 0,21г проміжної сполуки 12, Тпл. 140°С. Приклад А4 а) Одержання Розчин [1,1'-біфеніл]-4-карбонілхлориду (0,016моль) у DCM (50мл) додавали по краплях при 0°С до розчину 4-(фенілметил)-2морфолінметанаміну (0,0145моль) та TEA (0,023моль) у DCM (50мл). Дану суміш 41 77264 42 перемішували при кімнатній температурі протягом 12 годин, виливали у льодяну йоду та екстрагували DСМ. Органічний шар проминали карбонатом калію 10%, відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (6,2г) кристалізували із суміші CH3CN/діетиловий ефір. Осад С відфільтровували та висушували. Маточний шар уміш проміжної сполуки 15 (0,0109моль) та випарювали. Залишок (3,3г) очищали методом Pd/C (1г) у МеОН (80мл) та оцтової кислоти (8мл) колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) піддавали гідруванню при кімнатній температурі (елюент: DCM/МеОН/NН4OН I98/2/0,1). Чисті протягом 4 діб під тиском 3бар і потім фільтрували фракції збирали, і розчинник випарювали, з через целіт. Целіт промивали MeOH/DCM. виходом 1,5г (27%). Фракцію (0,39г) Фільтрат випарювали. Залишок (7,2г) очищали кристалізували із суміші СН3СN/діетиловий ефір. методом колонкової хроматографії на силікагелі Осад відфільтровували та висушували, з виходом (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH/NН4OН 97/3/0.1). 0,12г проміжної сполуки 13, Тпл. 133°С. Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з b) Одержання виходом 0,8г проміжної сполуки 16. Приклад А6 a) Одержання 1-хлороетиловий ефір хлоровугільної кислоти (0,0066моль) додавали при кімнатній температурі до суміші проміжної сполуки 13 (0,006моль) у 1,2дихлороетані (35мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 45 хвилин, потім при 80°С протягом З годин. Додавали МеОН (60мл). Дану суміш перемішували при 80°С протягом 8 діб, потім охолоджували до кімнатної температури. Розчинник випарювали. Додавали EtOAc. Осад фільтрували, промивали діетиловим ефіром та висушували, з виходом 1,8г (100%) проміжної сполуки 14, Тпл. 284°С. Приклад А5 а) Одержання Розчин 2-нафталінкарбонілхлориду (0,017моль) у DCM (60мл) додавали по краплях при 0°С до суміші 4-(феніл метил)-2морфолінметанаміну (0,015моль) та TEA (0,026моль) у DCM (60мл). Протягом ночі температуру даної суміші доводили до кімнатної, і дану суміш виливали у льодину воду. Органічний шар відокремлювали, промивали карбонатом калію 10%, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок кристалізували із суміші диетилового ефір/DIPE. Осад відфільтровували та висушували, з виходом 4,6г (85%) проміжної сполуки 15, Тпл. 104°С. b) Одержання Розчин 2-нафталінсульфонілхлориду (0,011моль) у DCM (5мл) додавали при 5°С до суміші 3-(амінометил)-1-піперидинкарбонової кислоти, 1,1-диметилового ефіру (0,01моль) та TEA (0,014моль) у DCM (15мл). Дану суміш перемішували при 20°С протягом 18 годин. Додавали .карбонат калію 10%. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали до сухого стану, з виходом 4,6г (>100%) проміжної сполуки 17. b) Одержання Суміш проміжної сполуки 17 (0,0089моль) у HCl/iPrOH 5N (40мл) перемішували при 50°С протягом 15 хвилин, підлуговували NH4OH. Даний розчинник випарювали до сухого стану. Залишок розчиняли у DCM та фільтрували. Фільтрат осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали до сухого стану, з виходом 2,9г (>100%) проміжної сполуки 18. Приклад А7 a) Одержання 43 77264 44 Фільтрат випарювали. Залишок розчиняли у воді, . підлуговували NH4OH, потім екстрагували діетиловим ефіром. Відокремлений органічний шар осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (267г) відокремлювали методом високоефективної рідинної хроматографії (елюент: толуол/етанол 98,5/1,5). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали. Одну із фракцій кристалізували із ацетонітрилу, відфільтровували та висушували, з виходом 107г (транс) проміжної N-(фенілметил)-бензолметанамін (1моль) сполуки 20. розчиняли у діетиловому ефірі та перетворювали c) Одержання у сіль хлористоводневої кислоти (1:1) за допомогою 6N НСI/2-пропанол. Осад відфільтровували та висушували з одержанням 234г і потім додавали до 4-оксо-1піперидинкарбонової кислоти, етилового ефіру та (СН2О)n (30г) в оцтовій кислоті (1600мл). Дану суміш перемішували протягом 110 хвилин при 6065°С, потім охолоджували до кімнатної температури і виливали на суміш лід/вода/NН4OН. Утворений в результаті білий маслянистий осад екстрагували діетиловим ефіром. Відокремлений органічний шар промивали водою, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали Суміш проміжної сполуки 20 (0,01моль) та при кімнатній температурі, з виходом 436г Pd/C (1,5г) у EtOH (200мл) піддавали гідруванню проміжної сполуки 19. при 50°С протягом ночі під тиском 3бар, потім b) Одержання фільтрували через целіт. Фільтрат випарювали до сухого стану, з виходом 2,1г (>100%) проміжної сполуки 21). d) Одержання Проміжну сполуку 19 (макс. 0,55моль неочищеного залишку) розмішували у EtOH (1500мл). Частину гідроборату натрію додавали порціями, що призвело до екзотермічного підвищення температури до 30°С. Тому дану реакційну суміш охолоджували на бані з льодяною водою, і ще додавали гідроборат натрію (загалом, 1,5моль), і при цьому реакційна температура залишалась на рівні ±16°С. Дану реакційну суміш перемішували протягом 1 години при ±16°С. Шляхом випарювання дану суміш концентрували до половини первинного об'єму. Концентрат охолоджували. Додавали воду. Дану суміш піддавали додатковому концентруванню (значне спінення !) до повного випаровування етанолу. Водний концентрат охолоджували, потім екстрагували діетиловим ефіром. Органічний шар відокремлювали, промивали водою, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Маслянистий залишок розчиняли у DIPE та обробляли сумішшю HCl/2-прпанол. У результаті утворився липкий осад. Розчинник випарювали. Залишок суспендували у теплому ацетонітрилі, потім охолоджували, і осад вилучали фільтрацією. Розчин 2-нафталінсульфонілхлориду (0,0054моль) у DCM (2мл) додавали при 5°С до суміші проміжної сполуки 21 (0,0049моль) та TEA (0,0069моль) у DCM (10мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували протягом 18 годин при кімнатній температурі. Додавали карбонат калію 10%. Диму суміш екстрагували DCM. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4). фільтрували, і розчинник випарювали до сухою стану, і одержанням 2г (100%) проміжної сполуки 22 (транс). е) Одержання Суміш проміжної сполуки 22 (0,0043моль) у 45 77264 НСІ 6Ν (20мл) перемішували та-нагрівали зі зворотним холодильником протягом 24 годин. Розчинник випарювали до сухого стану. Залишок підлуговували NaOH 3N. Додавали EtOAc. Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Осад фільтрували, промивали діетиловим ефіром та висушували, з виходом 1,37г (97%) проміжної сполуки 23 (транс). В. Одержання кінцевих сполук Приклад В1 а) Одержання 46 Суміш проміжної сполуки 25 (В) (0,0002моль) у TFA (1мл) та МеОН (15мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 4 діб. Осад відфільтровували та висушували. Залишок (0,08г) розчиняли у МеОН/СН3СN. Осад фільтрували, промивали МеОН, потім діетиловим ефіром та висушували, з виходом 0,046г сполуки 1 (В), [ ]D20=+32,85 (с=0,0047, DMF), Тпл. 164°С. Приклад В2 Одержання Суміш проміжної сполуки 4 (0,0004моль) та NaOН (0,0008моль) у ЕtOН (10мл) перемішували при 80°С протягом 48 годин, потім охолоджували до кімнатної температури. Осад фільтрували, промивали діетиловим ефіром та висушували, з виходом 0,188г (90%) проміжної сполуки 24 (В) Νа. b) Одержання Розчин N'-(етилкарбонімідоїл)-N,N-диметил1,3-пропандіаміну, моногідрохлориду (0,0005моль) у DCM (5мл), потім розчин 1-гідрокси-1Нбензотриазолу (0,0005моль) у THF (5мл) додавали при кімнатній температурі до суміші проміжної сполуки 24 (0,0003моль) та О-(тетрагідро-2Нпіран-2-іл)-гідроксиламіну (0,0005моль) у DCM (10мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі, виливали у воду та екстрагували DCM. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (0,29г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (10мкм) (елюент: DCM/MeOH 99/1). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,142г (66%) проміжної сполуки 25 (В). c) Одержання Суміш проміжної сполуки 10 (0,0088моль) та Pd/C 10% (1,3г) в оцтовій кислоті (2мл) та ЕtOН (200мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 9 діб під тиском 3бар, потім фільтрували через целіт. Фільтрат випарювали до сухого стану. Суміш фільтрували через целіт. Фільтрат випарювали до сухого стану. Залишок розчиняли у DCM. Органічний шар промивали карбонатом калію 10%, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (2,7г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: толуол/іРrOН/NН4OН 90/10/0,2). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,29г (8%) проміжної сполуки 26. Проміжну сполуку 26 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1], з одержанням 0,065г (51%) сполуки 2, Тпл. 243°С. Приклад В3 Проміжну сполуку 10 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1], з одержанням 0,26г (100%) сполуки 3, Тпл. 135°С. 47 Приклад В4 Одержання Гідрид натрію 60% (0,0059моль) додавали при 0°С до суміші проміжної сполуки 2 (0,0039моль) у THF (15мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували при 0°С протягом 1 години. По краплях додавали розчин 2-(метилсульфоніл)-5піримідинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,0051моль) у THF (10мл). Дану суміш перемішували при 0°С протягом 2 годин, потім доводили до кімнатної температури протягом 2 годин, виливали у льодяну воду та екстрагували EtOAc. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (2г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH/NН4OН 97/3/0,1). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали. Залишок кристалізували із діетилового ефіру. Осад відфільтровували та висушували, з виходом 0,075г проміжної сполуки 27, Тпл. 170°С. Проміжну сполуку 27 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,236г (64%) сполуки 4, Тпл. 163°С. Приклад В5 Одержання 77264 48 Гідрид натрію 60% (0,0043моль) додавали порціями при 0°С до суміші проміжної сполуки 2 (0,0036моль) та 6-хлоро-3-піридинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,0047моль) у DMF (20мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували при 90°С протягом 12 годин, потім охолоджували до кімнатної температури та виливали у льодяну воду. Додавали EtOAc. Дану суміш екстрагували EtOAc. Органічний шар промивали водою, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (1,7г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/EtOAc 85/15 потім DCM/MeOH/NН4OН 97/3/0,1). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали. Залишок (0,42г) кристалізували із діетилового ефіру. Осад відфільтровували та висушували, з виходом 0,36г (22%) проміжної сполуки 28, Тпл. 186°С. Проміжну сполуку 28 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,155г (62%) сполуки 5, Тпл. 210°С. Приклад В6 Одержання Гідрид натрію (0,0032моль) додавали при 0°С до суміші проміжної сполуки 12 (0,0016моль) у THF (10мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували при кімнатній температурі 45 протягом 1 години. По краплях при 0°С додавали розчин 2-(метилсульфоніл)-5-піримідинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,0019моль) у THF (10мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин. Додавали лід та ЕtOАс. Суміш екстрагували ЕtOАс. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), 49 77264 фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (0,75г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH 99/1). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,22г (73%) проміжної сполуки 29. Проміжну сполуку 29 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,055г (50%) сполуки 6, Тпл. 179°С. Приклад В7 Одержання Гідрид натрію 60% (0,0052моль) додавали при 0°С до суміші проміжної сполуки 12 (0,0026моль) у DMF (20мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували при 0°С протягом 1 години. По краплях при 0°С додавали розчин 6-хлоро-3піридинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,0034моль) у DMF (10мл). Дану суміш доводили до кімнатної температури, потім перемішували при 90°С протягом 12 годин, виливали у льодяну воду та екстрагували DCM. Органічний шар промивали водою, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (1,4г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: циклогексан/ЕtOАс 60/40). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,5г (42%) проміжної сполуки 30. Проміжну сполуку 30 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,23г (66%) сполуки 7, Тпл. 157°С. Приклад В8 Одержання 50 Суміш проміжної сполуки 14 (0,003моль), 2(метилсульфоніл)-5-піримідинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,004моль) та карбонату калію (0,0061моль) в ацетонітрилі (30мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 12 годин, виливали у воду та екстрагували EtOAc. Органічний шар відокремлювали, промивали водою, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (1,4г) кристалізували із суміші СН3СN/діетиловий ефір. Осад відфільтровували та висушували, з виходом 1,1г (79%) проміжної сполуки 31, Тпл. 184°С. Проміжну сполуку 31 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,156г (47%) сполуки 8, Тпл. 290°С. Приклад В9 Одержання Гідрид натрію (0,0044моль) додавали при 0°С до суміші проміжної сполуки 16 (0,0022моль) у THF (15мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували при 0°С протягом 1 години. По краплях додавали розчин 2-(метилсульфоніл)-5піримідинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,0029моль) у THF (5мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин, виливали у льодяну воду та екстрагували ЕtOАс. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали. Залишок (1г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH/NН4OН 97/3/0,1). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,58г (90%) проміжної сполуки 32. Проміжну сполуку 32 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,091г (50%) сполуки 9, Тпл. 246°С. 51 Приклад В10 Одержання Гідрид натрію 60% у маслі (0,0042моль) додавали порціями при 5°С до суміші проміжної сполуки 18 (0,0032моль) у THF (10мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували протягом 30 хвилин. Додавали розчин 2(метилсульфоніл)-5-піримідинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,0039моль) у THF (2мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 18 годин. Додавали карбонат калію 10%. Дану суміш екстрагували DCM. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали до сухого стану. Залишок (1,6г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: від DCM 100 до DCM/MeOH 98/2). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,9г (60%) проміжної сполуки 33. Проміжну сполуку 33 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,19г (50%) сполуки 10, Тпл. 210°С. Приклад В11 Одержання 77264 52 Гідрид натрію (0,0102моль) додавали порціями при 5°Сдо суміші проміжної сполуки 23 (0,004моль) у THF (10мл) під струменем азоту. Дану суміш перемішували протягом 1 години. Додавали розчин 2-(метилсульфоніл)-5піримідинкарбонової кислоти, етилового ефіру (0,0053моль) у THF (5мл). Дану суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин. Додавали карбонат калію 10%. Дану суміш екстрагували DCM. Органічний шар відокремлювали, осушували (MgSO4), фільтрували, і розчинник випарювали до сухого стану. Залишок (1,1г) очищали методом колонкової хроматографії на силікагелі (15-40мкм) (елюент: DCM/MeOH/NН4OН 95/5/0,1). Чисті фракції збирали, і розчинник випарювали, з виходом 0,17г (9%) проміжної сполуки 34, Тпл. 189°С. Проміжну сполуку 34 обробляли аналогічно тому як описано у прикладі [В1] з одержанням 0,194г (68%) сполуки 11 (транс), Тпл. 176°С. У Таблиці F-1 подано перелік сполук, що були одержані згідно з одним із вищерозглянутих Прикладів. У даних таблицях використано наступні скорочення: C2HF3O2 означає трифтороацетатну сіль, і Co.No. означає № сполуки, Ех. [Вn°] стосується того самого способу, що описаний у Вn° прикладах. Деякі сполуки характеризуються через точку плавлення (пір). 53 77264 54 сполук може визначатись in vitro з використанням субклітинної тканини людини (дивись приклад С.4). У даному тексті метаболічна стійкість сполук виражається як % ліків, що піддались метаболічному перетворенню після 15 хвилинного інкубування цих сполук з мікросомамм. Кількісні дані щодо спонук диною винаходу були одержані з використанням LC-MS (рідинно-хроматографічного та мас-спектроскопічного) аналізу Протипухлинний супресор р53 транскрипційним шляхом активує ряд генів, включаючи WAF1/CІP1 ген, як реакція на ушкодження ДНК. 21kDa продукт гена WAF1 знайдений у комплексі, що включає цикліни, циклін-залежні кінази (CDK) та проліферувальний клітинний ядерний антиген (PCNA), у нормальних, але нетрансформованих клітинах, і, як ввижається, є універсальним інгібітором активності CDK. Одним із наслідків зв'язування p21WAFl з CDK та інгібування останнього є запобігання залежному від CDK фосфорилуванню та наступній інактивації Rb білка, що суттєво для розвитку клітинного циклу. Тому індукція p21WAFl як реакція на клітинний контакт з інгібітором HDAC є ефективним та специфічним індикатором інгібування розвитку клітинного циклу як у G1, так і G2 контрольних точках. Здатність даних сполук індукувати p21WAF1 визначали з використанням твердофазового імуноферментного p21WAF1 аналізу (WAF1 ELISA of Oncogene). Зазначений p21WAF1 аналіз являє собою "сандвічевий" імуноферментний аналіз із С. Фармакологічний приклад застосуванням як моноклонального антитіла миші, У in vitro пробі на інгібування гістон так і поліклонального антитіла кроля. дезацетилази (дивись приклад С.1) вимірюється Поліклональне антитіло кроля, що є специфічним інгібування HDAC ферментної активності, що щодо людського білка WAF1, іммобілізували на досягається з допомогою сполук формули (І). поверхні пластикових комірок, запроваджених у Клітинну активність сполук формули (І) наборі. Будь-який p21WAF1, присутній у пробі, що визначали на клітинах пухлини А2780 з має аналізуватись, зв'яжеться з іммобілізованим використанням колориметричної проби на антитілом. Біотинильоване детекторне токсичність або виживання клітин [Mosmann Tim, моноклональне антитіло також розпізнає p21WAF1 Journal of Immunological Methods 65: 55-63, 1983 білок людини і зв'язується з будь-яким p21WAF1, (дивись приклад С.2)]. що утримується зазначеним іммобілізованим Кінетична розчинність у водних середовищах антитілом. Дане детекторне антитіло, у свою вимірює здатність сполуки залишатись у водному чергу, зв'язується пероксидаза-кон'югованим розчині при розведенні (дивись приклад С.3). стрептавідином. Дана пероксидаза хрону каталізує Маточні DMSO розчини розводять простим перетворення хромогенного субстратного тетраводним буферним розчинником у три послідовні метилбензидину із безбарвного розчину у стадії. Для кожного розведення за допомогою блакитний розчин (або жовтий після додавання нефелометра вимірюють каламутність. інгібітора), інтенсивність якого пропорційна Метаболізм ліків означає, що розчинна у кількості p21WAF1 білка, зв'язаного з цією ліпідах ксенобіотична або ендобіотична сполука поверхнею. Зазначений забарвлений реакційний трансформується ферментативним шляхом у продукт аналізують кількісно з допомогою полярний(ні), водорозчинний(ні) та здатний(ні) до спектрофотометра. Кількісні дані одержують екскреції метаболіт(и). Основним органом, де шляхом побудови еталонної кривої з здійснюються метаболічні перетворення ліків, є використанням відомих концентрацій p21WAF1 (за печінка. Метаболічні продукти є часто менш умови ліофілізації) . (дивись приклад С.5). активними, ніж вихідні ліки, або є інактивними. Приклад C.I: In vitro проба на інгібування гістон Проте, деякі метаболіти можуть мати підвищену дезацетилази: активність або токсичні ефекти. Тому метаболізм HeLa ядерні екстракти (постачальник: Biomol) ліків може включати процеси як "детоксикації", так інкубували при 60мкг/мл з 2 10-8Μ міченим і "токсикації". Одна із головних ферментних радіоактивним ізотопом пептидним субстратом. Як систем, що визначає здатність даного організму субстрат для визначення активності HDAC взаємодіяти з ліками та хімічними речовинами, використовували синтетичний пептид, тобто репрезентується цитохром Р450 амінокислоти 14-21 гістону Н4. Даний субстрат був монооксигеназами, котрі є НАДФ (NADPH)підданий біотинилюванню у NН2-кінцевій частині 6залежними ферментами. Метаболічна стійкість 55 77264 56 аміногексаново-кислотним спейсером та витримували як моношарові культури при 37°С у захищений у СООН-кінцевій частині амідною зволоженій атмосфері з 5% вмістом СО2. групою, і специфічно [3Н]ацетильований по лізину Раз на тиждень клітини пасирували з 16. Даний субстрат, біотин-(6використанням розчину трипсин/EDTA при аміногексановий)GIу-АIа-([3Н]-ацетил-Lys-Аla-Нisвідношенні розщеплення 1:40. Усі середовища та Аrg-Lys-Val-NH2), додавали у буфері, що містив додаткові препарати були одержані від фірми Life 25мМ Hepcs, 1М цукрози, 0,1мг/мл BSA (альбумін Technologies. Клітини не містили мікоплазмових бичачої сироватки) та 0,01% Triton Х-100 при рH забруднень, як було визначено з використанням 7,4. За 30 хвилин реакція диацитилювання була набору Gen-Probe Mycoplasma Tissue Culture припинена шляхом додавання НСІ та оцтової (постачальник: BioMerieux). кислоти (кінцева концентрація складала, Клітини висівали у 96-коміркові культуральні відповідно, 0,035мМ та 3,8мМ). Після припинення планшети NUNC (постачальник: Life даної реакції вільний 1Н-ацетат екстрагували Technologies) та дозволяли їм прилипнути до етилацетатом. Після перемішування та пластика протягом ночі. Щільності посіву складали центрифугування радіоактивність в аліквотній 1500 клітин на комірку у загальному об'ємі кількості і верхньої (органічної) фази вимірювали з середовища 200мкл. Після прилипання клітин допомогою -лічильника. середовище змінювали, і до кінцевого об'єму Для кожного експерименту паралельно 200мкл додавали ліки та/або розчинники. Після проводили контрольні досліди (використовували інкубації протягом чотирьох днів середовище було контрольні зразки, що містили HeLa ядерний замінено 200мкл свіжого середовища, і щільність екстракт та DMSO без сполуки), сліпу інкубацію (з клітин та їх життєздатність оцінювали з DMSO, але без HeLa ядерного екстракту або використанням аналізу на основі МТТ. До кожної сполуки) та дослідження випробуваних зразків (що комірки додавали 25мкл розчину МТТ, і дані містили сполуку, розчинену у DMSO, та HeLa клітини піддавались додатковому інкубуванню ядерний екстракт). У першому прикладі сполуки протягом 2 годин при 37°С. Потім дане випробували при концентрації 10-5М. Коли дані середовище ретельно відсмоктували, і блакитний сполуки виявляли активність при 10-5М, була МТТ-формазановий продукт був солюбілізований побудована крива концентрація-реакція, де шляхом додавання 25мкл гліцинового буфера з сполуки випробувались при концентраціях у межах наступним додаванням 100мкл DMSO. Дані 10-5-10-12М. У кожному тесті значення для сліпого планшети струшували протягом 10 хвилин на досліду віднімали як від контрольного значення, планшетному шейкері, і оптичну густину на хвилі так і значення для випробуваних зразків. 540нм вимірювали за допомогою 96-коміркового Контрольний зразок репрезентував 100% спектрофотометра Макс (Етах) (постачальник: дезацетилювання субстрату. Для кожного фірма Sopachem). У межах даного експерименту випробуваного зразка радіоактивність виражали як результати для кожної експериментальної умови є відсоток від середнього значення для контрольних середніми із 3 ідентичних комірок. З метою зразків. Відповідні ІС50-значення (концентрація первинного скринінгу сполуки випробувались при ліків, що потрібна для зниження кількості одній фіксованій концентрації 10-6Μ. Для активних метаболітів на 50% відносно контрольних зразків) сполук дані експерименти повторювались з метою обчислювали з використанням пробіт-аналізу для одержання повних кривих концентрація-реакція. ранжованих даних. У даному тексті ефекти Для кожного експерименту паралельно випробуваних сполук виражені як pIC50 (від'ємний проводились контрольні досліди (в яких ліки були логарифм значення IC50). Усі випробувані сполуки відсутні) та сліпе інкубування (при якому були відсутні клітини або ліки). Значення для сліпого виявили мали значення pIC50 7 (дивись Таблицю досліду віднімали від усіх контрольних значень і F-2). значень для випробуваних зразків. Для кожного Приклад С.2: Визначення випробуваного зразка середнє значення щодо антипроліферативної активності на клітинах А2780 росту клітин (в одиницях оптичної густини) Усі випробувані сполуки розчинялись у DMSO, виражали як відсоток від середнього значення для і додаткові розведення робились у росту клітин контрольних зразків. Відповідні ІС50культуральному середовищі. У пробах на значення (концентрація ліків, що потрібна для проліферацію клітин кінцеві концентрації DMSO не зниження росту клітин на 50% відносно перевищували 0,1% (об'єм/об'єм). Контрольні контрольних зразків) обчислювали з зразки містили клітини А2780 та DMSO, і не використанням пробіт-аналізу для ранжованих містили сполуку, і зразки для сліпих досліджень даних. [Finney, D.J., Probit Analyses, 2nd Ed. Chapter містили DMSO, але не містили клітин. МТТ 10, Graded Responses, Cambridge University Press, розчиняли при 5мг/мл у PBS (фізіологічний розчин Cambridge 1962]. У даному тексті ефекти із фосфатним буфером). Готували гліциновий випробуваних сполук виражені як pIC50 (від'ємний буфер, що містив 0,1Μ гліцину та 0,1Μ NaCl, логарифм значення ІС50). Більшість випробуваних величина рН якого встановлювалась на рівні 10,5 сполук виявили клітинну активність при тестовій з допомогою NaOH (1N) (усі реактиви були від концентрації 10-6М, і 12 сполук мали значення фірми Мерк). Ракові клітини яєчника людини pIC50 5 (дивись Таблицю F-2). А2780 (люб'язно надані д-ром Т.К. Гамильтоном Приклад С.3: Кінетична розчинність у водних (Fox Chase Cancer Centre, Pennsylvania, USA)) середовищах культивували у середовищі RPMI 1649 з додатком На першій стадії розведення 10мкл 2мМ L-глутаміну, 50мкг/мл гентаміцину та 10% концентрованого вихідного розчину даної активної сироватки плода корови. Клітини, як належить, 57 77264 58 сполуки, солюбілізованого у DMSO (5мМ), Для випробуваних зразків інкубаційна суміш додавали до 100мкл фосфатно-цитратного містила PBS (0,1М), сполуку (5мкМ), мікросоми буфера рН 7,4 та перемішували. На другій стадії (1мг/мл) та NADPH-генеруючу систему (0,8мМ розведення аліквотну кількість (20мкл) розчину глюкоза-6-фосфату, 0,8мМ хлориду магнію та 0,8 першої стадії розведення додатково вливали у одиниць глюкоза-6-фосфат дегідрогенази). 100мкл фосфатно-цитратного буфера рН 7,4 та Контрольні зразки містили той самий матеріал, перемішували. Нарешті, на третій стадії але мікросоми були замінені на інактивовані розведення проба (20мкл) другої стадії теплом (10 хвилин при 95°С) мікросоми. розведення додатково розводилась у 100мкл Відновлення сполук у контрольних зразках у всіх фосфатно-цитратного буфера рН 7,4 та випадках складало 100%. перемішувалась. Усі розведення проводились у Дані суміші піддавали попередній інкубації 96-коміркових планшетах. Зразу ж після останньої протягом 5 хвилин при 37°С. Дана реакція стадії розведення каламутність зазначених трьох розпочиналась у нульовий момент часу (t=0) послідовних стадій розведення визначали з шляхом додавання 0,8мМ NADP, і зразки допомогою нефелометра. З метою виключення інкубували протягом 15 хвилин (t=15). Реакцію випадкових похибок для кожної сполуки робили по завершали шляхом додавання 2 об'ємів DMSO. три розведення. Виходячи із вимірювань Потім дані зразки піддавали центрифугуванню каламутності, проведено ранжувания даних сполук протягом 10 хвилин при 900 g, і супернатанти на три категорії. Сполуки з високою розчинністю зберігали при кімнатній температурі не більше 24 отримали 3 категорію, і для цих сполук перше годин перед проведенням аналізу. Усі інкубації розведення дає прозорий розчин. Сполуки з проводили по два рази. Аналіз супернатантів середньою розчинністю отримали 2 категорію. Для проводився з використанням LC-MS аналізу. цих сполук перше розведення дає каламутний Елюювання зразків робили на колонці типу Xterra розчин, і друге розведення дає прозорий розчин. MS С18 (50 4,6мм, 5мкм, Waters, US). Сполуки з низькою розчинністю отримали 1 Застосовували систему високоефективної рідинної категорію, і для цих сполук як перше, так і друге хроматографії типу Aliance 2790 (постачальник: розведення дає каламутний розчин. Була виміряна фірма Waters, US). Елюювання проводили розчинність 11 сполук. Із зазначених сполук 6 буфером А (25мМ амонійацетату (рН 5,2) в виявили 3 категорію, дві сполуки Н2О/ацетонітрил (95/5)), розчинником В був продемонстрували 2 категорію, і три сполуки ацетонітрил, і розчинником С метанол при виявили 1 категорію (див. Таблицю F-2). швидкості потоку 2,4мл/хвилину. Приклад С.4: Метаболічна стійкість Використовувався градієнт, що підвищував Субклітинні тканинні препарати виготовляли концентрацію органічної фази від 0% до 50% В та згідно з Gorrod et al. (Xenobiotica 5: 453-462, 1975) 50% С протягом 5 хвилин і до 100% В протягом 1 шляхом центрифугального розділення після хвилини у лінійний спосіб, і концентрацію механічної гомогенізації тканини. Тканину печінки органічної фази підтримували на стаціонарному промивали у льодяному буфері 0,1Μ Tpic(Tris)-HCl рівні протягом ще 1,5 хвилини. Загальний (рН 7,4) для вимивання надлишків крові. Потім інжекційний об'єм зразків складав 25мкл. Як тканину промокали до сухого стану, зважували та детектор застосовувався потрійно-квадрупольний грубо розрізали з використанням . хірургічних мас-спектрометр Quattro (постачальник: фірма ножиців. Шматки тканини гомогенізували у 3 Micromass, Manchester, UK) з джерелом ESI. об'ємах льодяного 0,1Μ фосфатного буфера (рН Температури джерела та десольватації 7,4) з використанням гомогенізатора або марки встановлювались на рівні, відповідно, 120 та Potter-S (фірма Braun, Italy), обладнаного 350°С, і як розпилювальний та осушувальний газ тефлоновим товкачиком, або Sorvall Omni-Mix використовувався азот. Збирання даних протягом 7 10с. В обох випадках посудину підчас проводилось способом позитивного сканування процесу гомогенізації тримали у/на льоді. (реакція однозарядного іона). Конусна напруга Тканинні гомогенати піддавали встановлювалась на рівні 10В, і час перебування центрифугуванню при 9000 g протягом 20 хвилин складав 1с при 4°С з використанням центрифуги марки Sorvall Метаболічна стійкість виражалась як % або ультрацентрифуги марки Beckman. Утворений метаболізму даної сполуки після 15 хвилин в результаті супернатант зберігали при -80 °С і інкубування у присутності активних мікросом позначали як 'S9'. Загальний іонний струм ЗІС Е акт при t 15 Фракцію S9 можна додатково центрифугувати Е акт % метаболізм у 100% 100 ЗІС Е акт при t 0 при 100000 g протягом 60 хвилин (4°С) з використанням ультрацентрифуги Beckman. Сполуки, котрі мали відсоток метаболізму Утворений в результаті супернатант ретельно менше 20%, визначались як такі, що мають високу відсмоктували, поділяли на аліквотні кількості та метаболічну стійкість. Сполуки, котрі мали позначали як 'цитозоль'. Дану таблетку піддавали метаболізм у межах 20-70%, визначались як такі, повторному суспендуванню в 0,1Μ фосфатному що мають проміжну метаболічну стійкість, і буфері (рН 7,4) у кінцевому об'ємі 1мл на 0,5г ваги сполуки, котрі виявляли відсоток метаболізму оригінальної тканини і позначали як 'мікросоми'. вище 70, визначались як такі, що мають низьку Усі субклітинні фракції були поділені на метаболічну стійкість. Коли проводився скринінг аліквотні кількості, миттєво заморожені у рідкому метаболічної стійкості, завжди включали три азоті та поміщені на зберігання при -80°С до еталонних сполуки. Верапаміл включали як використання. 59 77264 60 сполуку з низькою метаболічною стійкістю (% комірці вимірювали з використанням метаболізму = 73%). Цисаприд включали як спектрофотометричного планшетного зчитувача сполуку з помірною метаболічною стійкістю (% при довжинах хвиль 450/595нм. метаболізму = 45%), і пропанол був включений як Для кожного експерименту паралельно сполука з проміжною - високою метаболічною проводились контрольні досліди (в яких ліки були стійкістю (25% метаболізму). Зазначені еталонні відсутні) та сліпе інкубування (при якому були сполуки використовувались для підтвердження відсутні клітини або ліки). Значення для сліпого достовірності аналізу метаболічної стійкості. Були досліду віднімали від усіх контрольних значень і випробувані десять сполук. Шість сполук виявили значень для випробуваних зразків. Для кожного метаболізм менше 20%, і чотири сполуки мали випробуваного зразка значення для індукції р21 метаболізм від 20 до 70%. WAF1 (в одиницях оптичної густини) виражали як Приклад С.5: Здатність до індукування р21 відсоток значення для p21WAF1, присутнього у Наступний протокол застосований для контрольних зразках. Відсоток індукції вище 130% визначення рівня експресії білка р21 у ракових визначали як значну індукцію. У цьому аналізі клітинах яєчника людини А2780. Клітини А2780 випробувались одинадцять сполук. Усі вони (20000 клітин/180мкл) висівали у 96виявили значну індукцію. мікрокоміркових планшетах у середовищі RPMI 1640, до якого додавали 2мМ L-глутаміну, Таблиця F-2 50мкг/мл гентаміцину та 10% сироватки плода корови. 24 години перед лізисом даних клітин Перелік результатів для сполук, що додавали сполуки при кінцевих концентраціях 10-5, випробувались згідно з прикладами C.1, C.2 та С.3 10-6, 10-7 та 10-8М. Усі випробувані сполуки розчиняли у DMSO, і подальші розведення були Активність Клітинна Сполука Категорія зроблені у культуральному середовищі. За 24 ферменту Активність № розчинності години після додання даної сполуки супернатанти РІС50 РІС50 відокремлювались від даних клітин. Клітини 1 7,723 6,232 2 промивали 200мкл льодяного PBS. Комірки 2 8,059 5,691 1 відсмоктували, і додавали 30мкл лізисного буфера 3 7,647 5,62 1 (50мМ Tris.HCl (рН 7,6), 150мМ NaCl, 1% Nonidet 4 8,097 6,248 1 p40 та 10% гліцерину). Планшети інкубували 5 7,549 5,689 протягом ночі при -70°С. 6 7,421 6,384 3 Відповідна кількість комірок 7 7,323 5,69 3 мікротитрувального планшета була вилучена із 8 7,487 7,438 3 фольгового пакета і поміщена у пустий тримач 9 7,609