Спосіб виробництва замінника зеленого та/або чорного чаю з рослинної сировини

Реферат: Спосіб виробництва замінника зеленого та/або чорного чаю з рослинної сировини, що включає зав'ялювання, ферментацію, сушіння, подрібнювання і купажування, причому як рослинну сировину використовують свіже молоде листя та/або стебла винограду, подрібнювання здійснюють після сушіння до фракції 0,05-5,0 мм, а сушіння здійснюють при температурі 6590 °C. UA 93003 U (12) UA 93003 U UA 93003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до чайної промисловості і може бути використана при переробці рослинної сировини, а саме при переробці листів і стебел винограду і виробництві з них зеленого та/або чорного замінника чаю. Найбільш близьким по технічній суті і технічному результату, що досягається, до корисної моделі, що заявляється, є спосіб виробництва замінника чаю із рослинної сировини (див. патент 7 РФ № 2226059 від 25.04.2002, опубл. 27.03.2004, МПК A23F 3/34), що включає зав'ялювання, ферментацію в ємностях з листяних порід, сушіння, подрібнювання і купажування. Як рослинну сировину використовують зніт вузьколистий. Зав'ялювання сировини провадять при формуванні шару 80-100 мм із примусовим обдуванням повітрям з температурою 21-23 °C до відносної вологості 52-54 %. Потім сировину подрібнюють і ферментують. Ферментацію напівфабрикату провадять в осикових або липових ящиках при товщині шару 15-22 мм і при температурі 25-27 °C протягом 5 годин 45 хв. - 6 годин 45 хв. до появи характерного фруктового запаху. Сушать ферментований напівфабрикат при температурі 30-55 °C протягом 3-5 годин до відносної вологості 5-6 %. Чай подрібнюють до фракції 2,3-3,0 мм. Купажування здійснюють буркуном лікарським (листя і верхівки стебел), черемхою (вегетативна частина), ромашкою лікарською (квіти), звіробоєм (суцвіття і листя), деревієм звичайним (верхівки квітучих стебел), материнкою звичайною (верхівки квітучих стебел), м'ятою перцевою (листя), березовими бруньками, кропивою, хвоєю сосни і іншими лікарськими травами. Чай з рослинної сировини, отриманий відомим способом, має низькі смакові і якісні характеристики і містить недостатню кількість біологічно активних речовин. Це пояснюється тим, що зніт вузьколистий надає чаю при його заварюванні гіркуватий присмак. При подрібнюванні зніту до фракції 2,3-3,0 мм одержують тільки один сорт чаю. Листя зніту містять такі органічні сполуки, як флавоноїди, дубильні речовини (до 20 %), слизові речовини (до 15 %), танін пірогалової групи (до 10 %), алкалоїди (0,1 %), кумарини, цукри, крохмаль, а також аскорбінову кислоту (вітамін С), залізо, марганець, провітамін А (ретинолу ацетат). Такий хімічний склад листів зніту, у сукупності з гіркуватим присмаком, обумовлює використання чаю із них через недостачу біологічно активних речовин практично тільки як засобу народної медицини, наприклад, як обволікаючого, протизапального, ранозагоювального, заспокійливого, кровоспинного і проносного засобу. Вітаміни і мінерали утримуються в листі зніту в незначних кількостях. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб виробництва замінника чаю із рослинної сировини шляхом використання нової рослинної сировини, виконання нових операцій і нової послідовності виконання операцій, що забезпечує підвищення смакових і якісних характеристик, а також підвищення кількості біологічно активних речовин. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виробництва замінника чаю із рослинної сировини, що включає зав'ялювання, ферментацію, сушіння, подрібнювання і купажування, відповідно до технічного рішення, новим є те, що як рослинну сировину використовують свіже молоде листя та/або стебла винограду, подрібнювання здійснюють після сушіння до фракції 0,05-5,0 мм, а сушіння здійснюють при температурі 65-90 °C. Новим є також те, що при виробництві замінника зеленого та/або чорного чаю після зав'ялювання свіже молоде листя та/або стебла винограду щільно укладають у ємності з листяних порід і піддають томлінню в нагрівальній шафі, розігрітій до температури 23-27 °C, або в провітрюваному приміщенні при температурі 25-27 °C протягом 6-48 годин, скручують, піддають ферментації і сушать при температурі 65-90 °C. Новим є і те, що як рослинну сировину використовують сушене листя та/або стебла винограду, які попередньо зволожують, витримують протягом 2-6 годин у закритій ємності при температурі 25-30 °C і потім піддають томлінню і подальшій ферментації в ємності. Новим є і те, що при виробництві чорного чаю листя і стебла винограду після зав'ялювання перетирають до появи соку, скачують, скручують, розкладають шаром 3-25 см, кладуть під гніт, накривають вологою тканиною, піддають бродінню протягом 6-48 годин при температурі 2327 °C, потім розкладають тонким шаром і піддають сушінню. Новим є і те, що частину висушених листів винограду присмажують. Новим є і те, що після подрібнювання листів та/або стебел винограду їх розділяють на фракції 4-5 мм, 3-4 мм, 2-3 мм, 1-2 мм, 0,05-1 мм. Новим є і те, що фракцію 0,05-1 мм гранулюють. Новим є і те, що перед грануляцією фракцію 0,05-1 мм просочують натуральним соком фруктів, овочів, ягід, зокрема соком винограду, цитрусових та/або їхньою сумішшю, та/або водною витяжкою із сушених фруктів, ягід, зокрема ізюму, овочів у співвідношенні 1-2 літри соку та/або водної витяжки на 1 кг сировини, і піддають сушінню при температурі 45-65 °C до повного висихання. 1 UA 93003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Новим є і те, що в суміш фракції 0,05-1 мм із соком та/або водною витяжкою вводять 25-30 г меду або жовтого цукру, попередньо розчинивши його в соку та/або водній витяжці. Новим є і те, що перед грануляцією фракцію 0,05-1 мм просочують виноградним вином у співвідношенні 1,0-1,5 літри вина на 1 кг сировини і 25-30 г меду або жовтого цукру, попередньо розчиненого в вині, перемішують, витримують до повного усмоктування, розкладають отриману суміш шаром 1,5-2 см і піддають сушінню при температурі 45-65 °C до повного висихання. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеним меленим червоним буряком або його соком у співвідношенні 8-12 г сушеного буряка або 60-120 г соку на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеною меленою морквою або її соком у співвідношенні 90-110 г сушеної моркви або 200-300 г соку на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеною меленою оболонкою червоних сортів винограду в співвідношенні 140-160 г сушеної оболонки на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеною меленою оболонкою темних сортів амурського дикого винограду та/або соком амурського дикого винограду в співвідношенні 140-160 г оболонки на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду змішують із настоєм цибульного і часникового лушпиння в співвідношенні 0,3-1 л настою цибульного і часникового лушпиння на 1 кг чаю з листів і стебел винограду і піддають сушінню. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують лікарськими травами, листами плодово-ягідних рослин сушеними та/або ферментованими в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Новим є і те, що після сушіння листя та/або стебла винограду купажують здрібненими сухофруктами, сушеним виноградом, ізюмом, цедрою цитрусових, сушеними ягодами і овочами або їхньою сумішшю в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Новим є і те, що після сушіння листя та/або стебла винограду купажують чорним чаєм та/або зеленим чаєм або їхньою сумішшю в співвідношенні 1:1. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду обприскують сумішшю виноградних соків, сумішшю вин, меду і інших фруктово-ягідних соків, після чого листи досушують. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують кісточками темних і світлих сортів винограду в співвідношенні 100-130 г сушених і мелених кісточок на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Новим є і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують продуктами бджільництва, а саме сушеним і меленим підмором бджіл або продуктами життєдіяльності воскової молі в співвідношенні 15-50 г на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі і технічним результатом, що досягається, полягає в наступному. За рахунок того, що, у сукупності з відомими ознаками, як рослинну сировину використовують свіжі молоді листя та/або стебла винограду, подрібнювання здійснюють після сушіння до фракції 0,05-5,0 мм, а сушіння здійснюють при температурі 65-90 °C, забезпечується підвищення смакових і якісних характеристик, а також підвищення кількості біологічно активних речовин. Молоде листя та/або стебла винограду багаті біологічно активними речовинами. Виноградне листя і стебла є багатим джерелом вітамінів А, К, В6 і С, марганцю, магнію, заліза, кальцію, клітковини, ніацину і рибофлавіну. Усього 30 г свіжих виноградних листів (5-6 штук) забезпечують 100 % добової норми людини вітаміну А, який є потужним антиоксидантом. Жиророзчинні вітаміни А (3,853 ME в 5-6 листах) і К (15,2 мкг) зміцнюють імунітет, захищають клітини від агресії вільних радикалів, забезпечують здоров'я шкіри, костей і травного тракту, поліпшують зір і контролюють зсілість крові. Кальцій сприяє зміцненню костей, зубів, нервової і м'язової тканини. Залізо необхідне для формування червоних кров'яних тілець. Магній сприяє синтезуванню специфічних білків - протеогліканів, які беруть участь у формуванні хрящів і кісткової тканини. Крім того, листи винограду містять стильбен синтази - особливий фермент, без якого неможливе виробляння іншого потужного антиоксиданту ресвератрола. Ресвератрол або його попередники містяться як у листах, так і у стеблах винограду. У листях винограду містяться також жирні кислоти омега-3 і омега-6, які знижують ризик розвитку хвороб серця (наприклад, інсультів), артриту, рака передміхурової і молочної залози, рака товстої кишки, і є антидепресантами. Стебла винограду ефективні при діареї, гепатиті, пліснярці. Чай з виноградного листя і стебел здатний пригнічувати ріст і розвиток мікробів у ротовій порожнині, у тому числі ті, що викликають карієс і пародонтоз, перешкоджає утворенню зубного нальоту. Чай 2 UA 93003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 з виноградних листів і стебел містить також велику кількість таких біологічно активних речовин (флавоноїдів), як антоціани, кверцетин, ізокверцетин і олігомерні проантоціанідини. Вони мають здатність, особливо виражену в сполученні з аскорбіновою кислотою, яка є присутньою у виноградних листях і стеблах, зменшувати проникність і ламкість капілярів, контролювати згортання крові, і підвищувати еластичність еритроцитів. Флавоноїди, потрапляючи в організм людини з їжею, впливають на активність багатьох ферментів. В організмі людини вони нейтралізують вільні радикали, які утворюються під впливом ультрафіолетового випромінювання і радіації, захищаючи клітини від руйнування мембран і внутрішньоклітинних структур. Кверцетин нормалізує тонус судин, сприяє виведенню з організму надлишків натрію і хлору, є антигістамінним засобом і засобом профілактики серцево-судинних захворювань. При здійсненні здрібнювання листя та/або стебел винограду до фракції 0,05-5,0 мм після сушіння при температурі 65-90 °C забезпечується можливість одержання різних сортів виноградного чаю. При цьому листя та/або стебла винограду зберігають високі смакові і якісні характеристики, а також високий вміст біологічно активних речовин. Технічний результат досягається також за рахунок того, що при виробництві замінника зеленого та/або чорного чаю після зав'ялювання свіжі молоде листя та/або стебла винограду щільно укладають у ємності з листяних порід і піддають томлінню в нагрівальній шафі, розігрітій до температури 23-27 °C, або в провітрюваному приміщенні при температурі 25-27 °C протягом 6-48 годин, скручують, піддають ферментації і сушать при температурі 65-90 °C. При томлінні, що відбувається при тривалому збереженні однакової температури, листи та/або стебла винограду стають більш ніжними і здобувають більше виражені смак і аромат при збереженні всіх їхніх корисних властивостей. Досягненню технічного результату сприяє також те, що як рослинну сировину використовують сушене листя та/або стебла винограду, які попередньо зволожують, витримують протягом 2-6 годин у закритій ємності при температурі 25-30 °C і потім піддають томлінню і подальшій ферментації в ємності. Це також дозволяє поліпшити смак і аромат чаю при збереженні всіх його корисних властивостей. При виробництві чорного виноградного чаю листя і стебла винограду після зав'ялювання перетирають до появи соку, скачують, скручують, розкладають шаром 3-25 см, кладуть під гніт, накривають вологою тканиною, піддають бродінню протягом 6-48 годин при температурі 2327 °C, потім розкладають тонким шаром і піддають сушінню. Це дозволяє активізувати всі біологічно активні речовини, що сприяє поліпшенню смаку і аромату чаю при збереженні всіх його корисних властивостей. Поліпшити смак і аромат чаю при збереженні всіх його корисних властивостей дозволяє і те, що в його складі використовують частину злегка підсмаженого листя винограду. При розділенні здрібненого листя та/або стебел винограду на фракції 4-5 мм, 3-4 мм, 2-3 мм, 1-2 мм, 0,05-1 мм забезпечується можливість одержання різних сортів чаю. Фракція 4-5 мм використовується для одержання чаю вищого сорту. Для заварювання такого чаю необхідно використовувати воду, нагріту до температури 100 °C, і настоювати протягом 15-20 хвилин. Фракція 3-4 мм використовується для одержання чаю першого сорту. Для заварювання такого чаю також необхідно використовувати воду, нагріту до температури 100 °C, і настоювати протягом 15-20 хвилин. Фракція 2-3 мм використовується для одержання чаю другого сорту. Для заварювання такого чаю також необхідно використовувати воду, нагріту до температури 100 °C, а настоювати протягом 7-10 хвилин. Фракція 1-2 мм використовується для одержання чаю третього сорту. Для заварювання такого чаю також необхідно використовувати воду, нагріту до температури 100 °C, а настоювати протягом 5-7 хвилин. Фракцію 0,05-1 мм використовують для одержання гранульованого чаю. Всі сорти чаю відрізняються вираженими приємними смаками і ароматами і високим вмістом біологічно активних речовин. При цьому гранульований чай, зберігаючи всі корисні властивості, є зручним при заварюванні в певних умовах. За рахунок того, що перед грануляцією фракцію 0,05-1 мм просочують натуральним соком винограду, фруктів, овочів, ягід, цитрусових та/або їхньою сумішшю, та/або водною витяжкою із сушених фруктів, ягід, овочів, ізюму в співвідношенні 1-2 літри соку та/або водної витяжки на 1 кг сировини, і піддають сушінню при температурі 45-65 °C до повного висихання, а також за рахунок того, що у суміш фракції 0,05-1 мм із соком та/або водною витяжкою вводять 25-30 г меду або жовтого цукру, попередньо розчинивши його в соку та/або водній витяжці, досягається підвищення смакових і якісних характеристик, а також підвищення кількості біологічно активних речовин, тому що в чай додатково вводяться присутні в цих компонентах вітаміни і мікроелементи. 3 UA 93003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Досягненню технічного результату сприяє і те, що перед грануляцією фракцію 0,05-1 мм просочують виноградним вином у співвідношенні 1,0-1,5 літри вина на 1 кг сировини і 25-30 г меду або жовтого цукру, попередньо розчиненого в вині, перемішують, витримують до повного усмоктування, розкладають отриману суміш шаром 1,5-2 см і піддають сушінню при температурі 45-65 °C до повного висихання. Виноградне вино містить органічні кислоти - винну, яблучну, лимонну, молочну, бурштинову, оцтову, цукор (глюкоза і фруктоза – 30-300 г/л), дубильні, барвні екстрактивні, мінеральні речовини, ферменти, вітаміни (Р, В1, В2, РР, В6, В12 і ін.), які збагачують чай і підвищують його корисні властивості. Технічний результат досягається і за рахунок того, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеним меленим червоним буряком або його соком у співвідношенні 812 г сушеного буряка або 60-120 г соку на 1 кг чаю з листів і стебел винограду, або сушеною меленою морквою або її соком у співвідношенні 90-110 г сушеної моркви або 200-300 г соку на 1 кг чаю з листів і стебел винограду, або сушеною меленою оболонкою червоних сортів винограду в співвідношенні 140-160 г сушеної оболонки на 1 кг чаю з листів і стебел винограду, або сушеною меленою оболонкою темних сортів амурського дикого винограду та/або соком амурського дикого винограду в співвідношенні 140-160 г оболонки на 1 кг чаю з листів і стебел винограду, або здрібненими сухофруктами, сушеним виноградом, ізюмом, цедрою цитрусових, сушеними ягодами і овочами або їхньою сумішшю в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг чаю з листів і стебел винограду. Всі ці компоненти містять різні вітаміни і мікроелементи, які збагачують чай і підвищують його корисні властивості. Оболонка амурського дикого винограду містить ресвератрол, що має нейропротекторну, протизапальну, кардіопротекторну, антидіабетичну, антивірусну і антибактеріальну дію. Крім того, кожний із цих компонентів надає виноградному чаю оригінальний смак і аромат, що дозволяє споживачам вибирати виноградний чай, який відповідає їхнім смакам. При змішуванні листів та/або стебел винограду з настоєм цибульного і часникового лушпиння в співвідношенні 0,3-1 л настою цибульного і часникового лушпиння на 1 кг виноградного чаю і подальшому їхньому сушінню, технічний результат досягається за рахунок того, що виноградний чай додатково збагачується мікроелементами, фітонцидами і біофлавоноїдами, зокрема кверцетином, який міститься також у листях та/або стеблах винограду. Технічний результат досягається і за рахунок того, що після сушіння листя і стебла винограду купажують лікарськими травами, листами плодово-ягідних рослин сушеними та/або ферментованими в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг виноградного чаю. Це дозволяє розширити можливості використання виноградного чаю при збереженні всіх його корисних властивостей. Такий виноградний чай може використовуватися також як засіб народної медицини для лікування або профілактики захворювань. За рахунок того, що після сушіння листя та/або стебла винограду купажуютьчорним чаєм та/або зеленим чаєм, або їхньою сумішшю в співвідношенні 1:1 на 1 кг виноградного чаю, досягається підвищення смакових і якісних характеристик, а також підвищення кількості біологічно активних речовин. Це пояснюється тим, що як зелений, так і чорний чай мають бактерицидні властивості і знищують хвороботворні мікроорганізми в шлунково-кишковому тракті і корисні при розладі шлунка і проблемах із травленням. Чайний танін сприяє нормалізації травлення. Зелений і чорний чай сприяє очищенню організму від токсинів і діє як адсорбент очищає шлунок і кишечник і сприяє очищенню нирок. Зелений і чорний чай, а саме танін, що міститься в ньому, допомагає виведенню важких металів з організму, є ефективним засобом проти променевої хвороби, нейтралізує шкідливий вплив опромінення від побутової техніки комп'ютерних моніторів і телевізійних екранів. Крім того, зелений і чорний чай знижують ризик ракових захворювань, сприяють зміцненню судин, позитивно діють на серцево-судинну систему, зміцнюють кровоносні судини. У чорному і зеленому чаї міститься теофілін, який розширює кровоносні капіляри, поліпшуючи кровообіг. Теофілін стимулює обмін речовин, у результаті чого нормалізується рівень поганого холестерину в крові. А антиоксиданти очищають стінки судин від холестеринових бляшок. У чорному і зеленому чаї міститься фтор, який зміцнює емаль і протистоїть карієсу. Технічний результат досягається і за рахунок того, що після сушіння листя і стебла винограду обприскують сумішшю виноградних соків, сумішшю вин, меду і інших фруктовоягідних соків, після чого листя досушують. Виноградний чай збагачується всіма вітамінами і мікроелементами, які є присутніми у цих компонентах, завдяки чому поліпшуються його смакові і якісні характеристики, підвищується кількість біологічно активних речовин. Досягненню технічного результату сприяє і те, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеними меленими кісточками з темних і світлих сортів винограду в співвідношенні 4 UA 93003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 100-130 г сушених і мелених кісточок на 1 кг виноградного чаю. Виноградні кісточки містять велику кількість біологічно активних речовин, таких як калій, кальцій, вітаміни, зокрема вітамін Е, або токоферол, який знижує рівень токсинів і імовірність захворювання раком, сповільнює процес старіння, охороняє печінку від уражень, стимулює роботу м'язів, особливо серцевої, підвищує стійкість до впливу радіації, має антиканцерогенну дію. У виноградних кісточках містяться дубильні речовини, які знищують віруси і мікроби. Виноградні кісточки містять природні антиоксиданти, такі як поліфеноли проантоціанідинів, танінів і катехінів, здатних блокувати вплив агресивного зовнішнього середовища, запобігати захворюванням серцевосудинної системи, гальмувати процеси старіння організму. Технічний результат досягається і за рахунок того, що після сушіння листя і стебла винограду купажують продуктами бджільництва в співвідношенні 15-50 г на 1 кг чаю з листів і стебел винограду, наприклад, сушеним і меленим підмором бджіл, продуктами життєдіяльності воскової молі. Продукти бджільництва містять велику кількість біологічно активних речовин. Зокрема продукти життєдіяльності воскової молі проявляють противірусну і антибактеріальну активність широкого спектра дії. Вони знищують паличку Коха, оздоровлюють організм людини, підвищують його імунітет. Протитуберкульозний ефект продуктів життєдіяльності воскової молi обумовлений наявністю в їхньому складі ферментів, здатних руйнувати оболонку мікобактерії туберкульозу. Продукти життєдіяльності воскової молі прискорюють процес заліковування туберкульозних каверн у легенях і сприяє їх наступному розсмоктуванню. Застосування виноградного чаю із продуктами життєдіяльності воскової молі сумісне із проведенням антибактеріальної терапії, при цьому підвищується ефективність застосування антибіотиків і зменшується ризик виникнення алергійних реакцій. Як потужний антиоксидант, продукти життєдіяльності воскової молі збільшують опірність тканини легких і інших органів до туберкульозної інфекції, перешкоджаючи її поширенню і утворенню нових вогнищ ураження в організмі. Чай з листів і стебел винограду із продуктами життєдіяльності воскової молі ефективно лікує грибкові захворювання легенів - наслідки застосування антибіотиків. Він ефективний і при лікуванні інших форм туберкульозу - костей, нирок, шкіри, лімфовузлів, а також при лікуванні інших захворювань легенів і бронхів, у тому числі в дітей. Тут проявляється його протизапальний, бронхорозширювальний, муколітичний ефект. Властивість препарату підвищувати імунітет дозволяє застосовувати його з великим успіхом при лікуванні бронхіальної астми і бронхітів з астматичним компонентом. При цьому швидко поліпшується дренажна функція легенів, усувається бронхоспазм, очищається подих. Зникають хрипи, нормалізуються показники крові. Таким чином, спосіб виробництва замінника чаю із рослинної сировини, що заявляється, забезпечує підвищення смакових і якісних характеристик, а також підвищення кількості біологічно активних речовин. Спосіб виробництва замінника чаю із рослинної сировини здійснюється таким чином. Як рослинну сировину використовують здорові свіжі молоді листи та/або стебла винограду. Молоді стебла винограду довжиною до одного метра нарізають разом з листям і відокремлюють листя від стебел. Далі листя і стебла піддають зав'ялюванню, скручуванню, ферментації в ємностях з листяних порід, сушінню, здрібнюванню і купажуванню. Для зав'ялювання листя розсипають під навісом або в закритому приміщенні і витримують їх доти, поки вони не стануть зовсім в'ялими, м'якими. Залежно від жорсткості листя і температури повітря в приміщенні зав'ялювання здійснюють протягом часу від однієї години до декількох діб. Здрібнювання здійснюють після сушіння до фракції 0,05-5,0 мм, а сушіння здійснюють при температурі 6590 °C. У процесі сушіння при такій температурі процеси бродіння припиняються, смакова різкість чаю із листя і стебел винограду підсилюється. Сушіння при більш низькій температурі не забезпечує припинення процесу бродіння, а навпаки, підсилить його, у результаті чого одержують чай із властивостями продукту, який занадто перебродив. При використанні свіжих молодих листів та/або стебел винограду одержують чай із приємним смаком і ароматом. Виноградні листя і стебла є багатим джерелом вітамінів А, К, В 6 і С, марганцю, магнію, заліза, кальцію, клітковини, ніацину і рибофлавіну, а також великої кількості таких біологічно активних речовин (флавоноїдів), як антоціани, кверцетин, ізокверцетин і олігомерні проантоціанідини. Це забезпечує підвищення смакових і якісних характеристик, а також підвищення кількості біологічно активних речовин. При здійсненні подрібнювання листя та/або стебел винограду до фракції 0,05-5,0 мм після сушіння при температурі 65-90 °C і розділенні здрібненого листя та/або стебел винограду на фракції 4-5 мм, 3-4 мм, 2-3 мм, 1-2 мм, 0,05-1 мм забезпечується можливість одержання різних сортів виноградного чаю. Фракція 4-5 мм використовується для одержання виноградного чаю вищого сорту. Фракція 3-4 мм використовується для одержання виноградного чаю першого сорту. Фракція 2-3 мм використовується для одержання чаю другого 5 UA 93003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 сорту. Фракція 1-2 мм використовується для одержання виноградного чаю третього сорту. Фракцію 0,05-1 мм використовують для одержання гранульованого виноградного чаю. Всі сорти чаю відрізняються вираженими приємними смаками і ароматами і високим вмістом біологічно активних речовин. При виробництві замінника зеленого та/або чорного чаю після зав'ялювання свіжі молоді листя та/або стебла винограду щільно укладають у ємності з листяних порід і піддають томлінню в нагрівальній шафі, розігрітій до температури 23-27 °C, або в провітрюваному приміщенні при температурі 25-27 °C протягом 6-48 годин, скручують, піддають ферментації і сушать при температурі 65-90 °C. Як рослинна сировина можуть бути використані сушені листя та/або стебла винограду, які попередньо зволожують, витримують протягом 2-6 годин у закритій ємності при температурі 25-30 °C і потім піддають томлінню і подальшій ферментації в ємності. Для зав'ялювання, томління і ферментації використовують ящики або кошики зі шпони листяних порід дерев, таких як дуб, бук, граб, липа, берест, ясен, клен, осика та інших. При виробництві чорного виноградного чаю листя і стебла винограду після зав'ялювання можна додатково перетирати до появи соку, скачувати, скручувати, розкладати шаром 3-25 см, і, накривши вологою тканиною, піддавати бродінню під гнітом протягом 6-48 годин при температурі 23-27 °C, а потім піддавати сушінню. У складі виноградного чаю може бути використана частина злегка підсмажених листів винограду. Перед грануляцією фракцію 0,05-1 мм просочують натуральним соком винограду, фруктів, овочів, ягід, цитрусових, та/або їхньою сумішшю, та/або водною витяжкою із сушених фруктів, ягід, овочів, ізюму в співвідношенні 1-2 літри соку та/або водної витяжки на 1 кг сировини, і піддають сушінню при температурі 45-65 °C до повного висихання. У суміш фракції 0,05-1 мм із соком та/або водною витяжкою вводять 2530 г меду або жовтого цукру на 1 кг сировини, попередньо розчинивши його в соку та/або водній витяжці. Фракцію 0,05-1 мм також просочують виноградним вином у співвідношенні 1,0-1,5 літра вина на 1 кг сировини і 25-30 г меду або жовтого цукру, попередньо розчиненого в вині. Після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеним меленим червоним буряком або його соком у співвідношенні 8-12 г сушеного буряка або 60-120 г соку на 1 кг сировини, або сушеною меленою морквою або її соком у співвідношенні 90-110 г сушеної моркви або 200-300 г соку на 1 кг сировини, або сушеною меленою оболонкою червоних сортів винограду в співвідношенні 140160 г сушеної оболонки на 1 кг сировини, або сушеною меленою оболонкою темних сортів амурського дикого винограду та/або соком амурського дикого винограду в співвідношенні 140160 г оболонки на 1 кг сировини, або здрібненими сухофруктами, сушеним виноградом, ізюмом, цедрою цитрусових, сушеними ягодами і овочами або їхньою сумішшю в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг сировини. Можливе також змішування листів та/або стебел винограду з настоєм цибульної і часникової лушпайки в співвідношенні 0,3-1 л настою цибульної і часникової лушпайки на 1 кг сировини і подальше їх сушіння. Купажування можна здійснювати також лікарськими травами, листям плодово-ягідних рослин сушеними та/або ферментованими в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг сировини. Купажують листя та/або стебла винограду чорним чаєм та/або зеленим чаєм або їхньою сумішшю в співвідношенні 1:1 на 1 кг сировини. При виробництві замінника зеленого та/або чорного чаю листя і стебла винограду обприскують сумішшю виноградних соків, сумішшю вин, меду і інших фруктово-ягідних соків, після чого листя досушують. Купажують листя та/або стебла винограду також сушеними меленими кісточками з темних і світлих сортів винограду в співвідношенні 100-130 г сушених і мелених кісточок на 1 кг сировини. Купажують листя та/або стебла винограду також продуктами бджільництва в співвідношенні 15-50 г на 1 кг чаю з листів і стебел винограду, наприклад, сушеним і меленим підмором бджіл, продуктами життєдіяльності воскової молі. При купажуванні чай збагачується всіма вітамінами і мікроелементами, що які присутні у цих компонентах, завдяки чому поліпшуються його смакові і якісні характеристики, підвищується кількість біологічно активних речовин. Таким чином, спосіб виробництва замінника чаю із листя і стебел винограду, що заявляється, забезпечує підвищення смакових і якісних характеристик, а також підвищення кількості біологічно активних речовин. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 1. Спосіб виробництва замінника зеленого та/або чорного чаю з рослинної сировини, що включає зав'ялювання, ферментацію, сушіння, подрібнювання і купажування, який відрізняється тим, що як рослинну сировину використовують свіже молоде листя та/або стебла винограду, подрібнювання здійснюють після сушіння до фракції 0,05-5,0 мм, а сушіння здійснюють при температурі 65-90 °C. 6 UA 93003 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при виробництві замінника зеленого та/або чорного чаю після зав'ялювання свіже молоде листя та/або стебла винограду щільно укладають у ємності з листяних порід і піддають томлінню в нагрівальній шафі, розігрітій до температури 23-27 °C, або в провітрюваному приміщенні при температурі 25-27 °C протягом 6-48 годин, скручують, піддають ферментації і сушать при температурі 65-90 °C. 3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що як рослинну сировину використовують сушене листя та/або стебла винограду, які попередньо зволожують, витримують протягом 2-6 годин у закритій ємності при температурі 25-30 °C і потім піддають томлінню і подальшій ферментації в ємності. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при виробництві чорного чаю листя і стебла винограду після зав'ялювання перетирають до появи соку, скачують, скручують, розкладають шаром 3-25 см, кладуть під гніт, накривають вологою тканиною, піддають бродінню протягом 648 годин при температурі 23-27 °C, потім розкладають тонким шаром і піддають сушінню. 5. Спосіб за пп. 1, 4, який відрізняється тим, що частину висушеного листя винограду присмажують. 6. Спосіб за пп. 1, який відрізняється тим, що після подрібнювання листя та/або стебел винограду їх розділяють на фракції 4-5 мм, 3-4 мм, 2-3 мм, 1-2 мм, 0,05-1 мм. 7. Спосіб за пп. 1, 6, який відрізняється тим, що фракцію 0,05-1 мм гранулюють. 8. Спосіб за пп. 1, 6, який відрізняється тим, що перед грануляцією фракцію 0,05-1 мм просочують натуральним соком фруктів, овочів, ягід, зокрема соком винограду, цитрусових, та/або їхньою сумішшю, та/або водною витяжкою із сушених фруктів, ягід, зокрема ізюму, овочів у співвідношенні 1-2 літри соку та/або водної витяжки на 1 кг сировини, і піддають сушінню при температурі 45-65 °C до повного висихання. 9. Спосіб за пп. 1, 6, 7, який відрізняється тим, що в суміш фракції 0,05-1 мм із соком та/або водною витяжкою вводять 25-30 г меду або жовтого цукру, попередньо розчинивши його в соку та/або водній витяжці. 10. Спосіб за пп. 1, 6, 7, який відрізняється тим, що перед грануляцією фракцію 0,05-1 мм просочують виноградним вином у співвідношенні 1,0-1,5 літри вина на 1 кг сировини і 25-30 г меду або жовтого цукру, попередньо розчиненого в вині, перемішують, витримують до повного усмоктування, розкладають отриману суміш шаром 1,5-2 см і піддають сушінню при температурі 45-65 °C до повного висихання. 11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеним меленим червоним буряком або його соком у співвідношенні 8-12 г сушеного буряка або 60-120 г соку на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. 12. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеною меленою морквою або її соком у співвідношенні 90-110 г сушеної моркви або 200-300 г соку на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. 13. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеною меленою оболонкою червоних сортів винограду в співвідношенні 140-160 г сушеної оболонки на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. 14. Спосіб за пп. 1, 13, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду купажують сушеною меленою оболонкою темних сортів амурського дикого винограду та/або соком амурського дикого винограду в співвідношенні 140-160 г оболонки на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. 15. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду змішують із настоєм цибульного і часникового лушпиння в співвідношенні 0,3-1 л настою цибульного і часникового лушпиння на 1 кг чаю з листя і стебел винограду і піддають сушінню. 16. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду купажують лікарськими травами, листям плодово-ягідних рослин сушеним та/або ферментованим в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. 17. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя та/або стебла винограду купажують здрібненими сухофруктами, сушеним виноградом, ізюмом, цедрою цитрусових, сушеними ягодами і овочами або їхньою сумішшю в співвідношенні 0,1-0,5 кг на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. 18. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя та/або стебла винограду купажують чорним чаєм та/або зеленим чаєм або їхньою сумішшю в співвідношенні 1:1. 19. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду обприскують сумішшю виноградних соків, сумішшю вин, меду і інших фруктово-ягідних соків, після чого листи досушують. 7 UA 93003 U 5 20. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду купажують кісточками темних і світлих сортів винограду в співвідношенні 100-130 г сушених і мелених кісточок на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. 21. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після сушіння листя і стебла винограду купажують продуктами бджільництва, а саме сушеним і меленим підмором бджіл або продуктами життєдіяльності воскової молі в співвідношенні 15-50 г на 1 кг чаю з листя і стебел винограду. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8