Спосіб виробництва антоціанового барвника з рослинної сировини

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб виробництва антоціанового барвника з рослинної сировини який передбачає її підготовку, екстрагування, відділення і концентрування, який відрізняється тим, що екстракт обробляють гідроксидом або хлоридом лужноземельного металу при рН не менше 8,5, осад, який утворився відділяють і регенерують 10 - 15%-м спиртовим розчином суміші органічної та мінеральної кислот при їх співвідношенні 1:(1 - 2) відповідно з наступним нанесенням виділеного таким чином барвника на сорбент.

2. Спосіб по п.1, який відрізняється тим, що як лужноземельний метал використовують кальцій, або магній, або барій.

3. Спосіб по п.1, який відрізняється тим, що як органічну кислоту використовують лимонну, або аскорбінову, або яблучну, а як мінеральну хлористоводневу, або фосфорну кислоту.

4. Спосіб по п.1, який відрізняється тим, що як сорбент використовують сахарозу, і/або лактозу, і/або мальтозу, і/або целобіозу, і/або крохмаль, і/або целюлозу, і/або геміцеллюлози, і/або пектин, і/або ксиліт, і/або сорбіт.

Текст

1. Спосіб виробництва антоціанового барвника з рослинної сировини, який передбачає її підготовку, екстрагування, відділення і концентрування, який відрізняється тим, що екстракт обробляють гідроксидом або хлоридом лужноземельного металу при рН не менше 8,5, осад, який утворився 30868 В основу винаходу поставлена задача створити спосіб, у якому за рахунок введення операцій осадження, регенерації і нанесення виділеного барвника на сорбент, забезпечити підвищення виходу, якості і стабільності, а також антимутагенної активності цільового продукту. Поставлена задача вирішена у способі виробництва антоціанового барвника з рослинної сировини, який передбачає її підготовку, екстрагування, відділення і концентрування тим, що екстракт обробляють гідроксидом або хлоридом лужноземельного металу при рН не менше 8,5, осадок, який утворився відділяють і регенерують 10-15%-м спиртовим розчином суміші органічної та мінеральної кислот при їх співвідношенні 1(1-2) відповідно з наступним нанесенням виділеного таким чином барвника на сорбент. Як лужноземельний метал використовують кальцій або магній, або барій. Як органічну кислоту використовують лимонну або аскорбінову, або яблучну, а як мінеральну хлористоводневу або фосфорну кислоту. Як сорбент використовують сахарозу або лактозу, або мальтозу, або целобіозу, або крохмаль, або целюлозу, або геміцелюлози, або пектин, або ксиліт, або сорбіт. Новим у пропонованому винаході є наявність операцій осадження, регенерації і нанесення виділеного барвника на сорбент. Крім того, новизна полягає у осаджувачі, і режимі осадження, органічних та мінеральних кислотах, їх співвідношенні , а також у сорбентах, які використовуються для нанесення на них барвника. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що пропонуються, і досягненим результатом можна пояснити наступним. Осадження барвника у лужному середовищі відбувається при значеннях активної кислотності середовища вище 8,5. Це залежить від інгредієнтного складу барвника з кожного виду рослинної сировини. Процес осадження починається при вказаному значенні рН, але повне осадження пігментів в залежності від виду сировини відбувається при більш високих значеннях рН. Розроблений спосіб передбачає використання для регенерації осаду суміші мінеральної та органічної кислот у співвідношенні 1:1-2:1 відповідно. Поєднання кислот різної природи необхідно в зв'язку з тим, що органічна кислота, яка утворює аніон з досить великою молекулярною масою, приймає участь в утворенні комплексу з катіоном оксонію, що сприяє стабілізації пігментів за рахунок утворення істинних солей. Мінеральна кислота в зв'язку з підвищеним рівнем константи іонізації у порівнянні з органічною кислотою, утворює певне кисле середовище, у якому ці комплекси знаходяться у стабілізованому стані. Вказаний діапазон співвідношення мінеральної та органічної кислот обумовлено тим, що при меншій, ніж 1:1, кількості мінеральної кислоти важче відбувається нейтралізації лужного середовища у процесі регенерації осаду і спостерігаються підвищені витрати органічної кислоти, що недоцільно. При більшому, ніж 2:1 співвідношенні мінеральної та органічної кислот стабільність антоціанового барвника знижується за рахунок недостатньої кількості комплексоутворювача. Види кислот, що використовуються у способі виробництва барвника (як органічної так і мінеральної), підбираються з врахуванням призначення та відповідності до вимог, що висуваються до харчових продуктів та домішок. Зокрема, якщо мова йде про забарвлення кремів, морозива та ін. продуктів, недоцільно в якості органічної кислоти використовувати оцтову або масляну кислоти, з мінеральних не можна використовувати осмієву або інші кислоти, що не мають дозволу органів охорони здоров'я на їх використання. Доцільніше у цьому випадку використовувати, наприклад, хлористоводневу кислоту. Для регенерації осаду використовували 1015% розчин суміші кислот. Це обумовлено тим, що менша, ніж 10% концентрація кислот у спирті не дає змогу одночасно нейтралізувати лугу та перевести у розчин антоціани. При нейтралізації луги витрачається підвищена кількість спирту, розчин антоціанів стає менш концентрованим. При концентрації кислот вище 15% для нейтралізації луги йде невелика кількість спиртового розчину кислот і кількість спирту стає недостатньою для утворення антоціанового розчину після регенерації його з осаду. Вибір в якості осаджувачів хлоридів та гідроксидів лужноземельних металів обумовлено наступним. При значеннях рН вище 8,5 різні види антоціанідинів утворюють негативно заряджені частки, які можуть взаємодіяти з катіонами. В залежності від виду катіона можуть утворюватись комплекси з різними константами стійкості. При цьому стійкість сполук кисневмісних іонів з металами підвищується при переході до металів з більшою валентністю, наприклад, для літію (+1) менше, ніж для барію (+2) і т.д. Враховуючи медико-санітарні норми та формулу збалансованого харчування, а саме кількість споживання окремих видів металів за добу, доцільно було в якості осаджувачів використовувати лужноземельні метали. Експериментальними дослідженнями була встановлена максимальна ефективність осадження антоціанового барвника хлоридом або гідроксидом магнію. Це, напевне, можливо пояснити їх здатністю утворювати комплекси з константою стійкості 2,6, тоді як для кальцію лише 1,46, а барію - 0,85. Проведені експериментальні дослідження стійкості антоціанового комплексу в процесі зберігання барвників з рослинної сировини показали, що у водних розчинах вони менш стійкі, ніж у сухому стані. Вивчення різних груп сполук як потенційних стабілізаторів у розчинах показало негативну дію деяких амінокислот, індиферентне відношення жиророзчинних антиоксидантів та ін., позитивний вплив вуглеводів. Це стосується в деякій мірі олігомірних їх видів - сахарози, лактози та більше до полімірних їх видів - крохмалю, пектину, а також поліолів - ксиліту, сорбіту. Спосіб здійснюється таким чином. Спочатку проводять екстракцію антоціанового комплексу з сировини водним розчином кислоти, далі - відділення та фільтрування екстракту від осаду, а потім за допомогою гідроксиду натрія доводять рН вище 8,5, додають осаджувач, відділяють осад з антоціанами, регенерують пігменти з осаду шляхом переводу їх у спиртовий 10...15% розчин суміші органічної та мінеральної кислот у 2 30868 хлорид магнію концентрацією 10% до візуального утворення осаду та його чіткого відділення від рідкої фази. Проводили розділення фаз шляхом фільтрування. До осаду додавали 10% спиртовий розчин суміші лимонної та хлористоводневої кислот до розчинення осаду і встановлення кислого середовища (рН 1,5). Розчин, що містить антоціани, фільтрували, наносили на твердий носій - сахарозу, який брали у кількості 11 г. Носій підсушували у вакуум-сушильній шафі при температурі 40±0,5°С протягом 30 хв. У отриманого таким чином барвника вивчали антимутагенну активність, а також індекс деградації і стабільність при зберіганні протягом 40 діб. Результати наведені в таблиці. Прикл. 2-10 ілюструють отримання барвника з різних рослин (бузина і чорниця) при різних умовах. В прикл. 1-7 використана суміш лимонної і хлористоводневої кислот. В прикл. 8 - суміш лимонної і фосфорної кислот. В прикл. 9 - суміш аскорбінової і фосфорної кислот. В прикл. 10 - суміш яблучної і фосфорної кислот. Прикл. 11 - характеристика барвника, отриманого за прототипом. Характеристики барвників, які отримані за прикл. 1-11, приведені в таблиці. Як видно з таблиці, вихід за межі запропонованих режимів приводить до зниження виходу барвника, а також погіршенню його якості, стабільності та антимутагенної активності. співвідношенні 1:1-2:1, фільтрують, а потім стабілізують нанесенням на сухі сорбенти оліго-, полісахаридної та поліольної природи. Одержані за описаним способом антоціанові барвники з рослинної сировини характеризували за комплексом показників. Вихід барвних речових розраховували у відсотках до вихідної їх кількості у сировині. Індекс деградації (ІД) підраховували за формулою ОПрН1,0 ІД = , ОПрН1,0 - ОПрН4,5 де ОП - максимальна адсорбція зразків. Цей показник може використовуватись для характеристики об'єктів з невідомим якісним складом антоціанів, або з невизначеними екстракційними коефіцієнтами ідентифікованих антоціанів, а також для зразків з жовто-коричневими продуктами деградації. Показник приводили у відсотках до вихідного значення для пігментів сировини. Антимутагенну активність встановлювали за тестом Еймса. Стабільність при зберіганні встановлювали у відсотках до начального значення концентрації пігментів при закладці на зберігання. Термін зберігання - 40 діб, температура - 30°С. Приклад 1 Брали 105 г вичавок з чорниці, які подрібнювали на лабораторному гомогенізаторі для рослинних тканин і екстрагували п'ять разів водою, підкисленою НСІ до рН 3,5 при гідромодулі 1:1. 525 см3 екстракту доводили до рН вище 8,5 (до рН 10,3 - при якому для чорниці спостерігається максимальний вихід антоціанів), потім додавали Таблиця Вплив режимів способу на вихід і якість антоціанового барвника Чорниця Чорниця Чорниця Чорниця Чорниця Чорниця Чорниця Бузина Бузина Бузина Прототип ксиліт 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 крохмаль Сировина Носії пігментів Співвідношення мінеральн. та орган. кислот сахароза № п/п Концентрація спиртового розчину кислот, % 10 12 15 8 18 10 15 10 10 10 1:1 2:1 1:1 1:1 1:1 0,7:1 2,5:1 1:1 1:1 1:2 + + + + + + + + + + 3 Вихід барвних речовин, % до сировини 92,0 92,7 93,0 88,5 86,9 88,0 89,1 94,6 93,9 94,0 76,1 Індекс деград., % до сировини (ІД) 5,2 4,4 4,8 9,9 8,6 14,2 17,3 5,0 3,8 4,3 22,6 Антимутагенна активність, % 61 63 63 54 59 47 51 65 68 67 50 Стабільність при зберіганні, % до вихідного при закладці на зберігання 64,2 60,7 57,9 49,3 50,2 46,4 42,4 79,8 82,4 80,9 52,1 30868 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 4

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

A process for preparation of anthocyanin dye-stuff from vegetable raw material

Автори англійською

Pylynenko Liudmyla Mykolaivna, Kozhukhar Volodymyr Vasyliovych, Tiurikova Inna Stanislavivna

Назва патенту російською

Способ производства антоцианового красителя из растительного сырья

Автори російською

Пилипенко Людмила Николаевна, Кожухарь Владимир Васильевич, Тюрикова Инна Станиславовна

МПК / Мітки

МПК: C09B 61/00

Мітки: рослинної, барвника, антоціанового, спосіб, сировини, виробництва

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-30868-sposib-virobnictva-antocianovogo-barvnika-z-roslinno-sirovini.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб виробництва антоціанового барвника з рослинної сировини</a>

Подібні патенти