Спосіб визначення термінів призначення гепатопротекторів при муковісцидозі

Спосіб визначення термінів призначення гепатопротекторів при муковісцидозі шляхом оцінки наявності біохімічних ознак холестазу, який відрізняється тим, що додатково проводять визначення рівнів лужної фосфатази та гаммаглутамілтрансферази та, якщо виявляють підвищення цих показників на 15,5 % і вище вікової норми при незмінних рівнях білірубіну та активності печінкових трансаміназ, хворому призначають препарати урсодезоксихолієвої кислоти. (19) (21) u200800170 (22) 03.01.2008 (24) 25.03.2008 (46) 25.03.2008, Бюл.№ 6, 2008 рік (72) ГРЕЧАНІНА ОЛЕНА ЯКІВНА, UA, ОЗЕРОВА ЛІДІЯ СТЕПАНІВНА, UA, ВАСИЛЬЄВА ОКСАНА ВАСИЛІВНА, UA (73) ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA (56) 3 призначення гепатопротекторів при муковисцідозі шляхом визначення функціонального стану печінки [див., наприклад, Kerem E., Conway S., Heijerman H. Standards of care for patients with cystic fibrosis: a European consensus. - Journal of cystic fibrosis. - 2005. - Vol. 4. - P.7-26]. Він полягає у тому, що кожному хворому на муковісцидоз раз на рік визначають показники функції печінки (амінотрансферази, білірубін, холестерин, загальний білок, альбумін, протромбіновий час, глюкозу), а також проводять ультразвукове дослідження печінки (з бальною оцінкою нерівномірності печінкової паренхіми, наявності перипортального фіброзу та вузлів у печінці) та ультразвукову доплерографію для визначення стану портального кровотоку. Якщо знаходять зміни чотирьох чи більше біохімічних показників у сполученні зі стійкими змінами у печінці, що виявляються при ультразвуковому дослідженні, хворому призначають препарати урсодезокихолієвої кислоти. Недоліком вищеназваного способу є велика кількість біохімічних показників, які потрібно визначати, та необхідність проведення ультразвукової доплерографії для визначення стану портального кровоточу, що є технічно складним. Найбільш близьким до корисної моделі по суті і результату, який досягається, є спосіб визначення термінів призначення гепатопротекторів при муковисцидозі шляхом оцінки наявності біохімічних ознак холестазу [див., Горовенко Н. Г. Узгоджені рекомендації щодо діагностики, лікування і профілактики муковісцидозу // Укр. пульмон. журнал. - 1999. №1 – С.14.-17]. Він полягає у тому, що при наявності біохімічних ознак холестазу при муковисцідозі, а саме гіпербілірубінемії та збільшення активності печінкових трансаміназ, хворим призначається урсодезоксихолієва кислота в дозі 10мг/кг на день протягом 6-24 місяців до зменшення розмірів конкрементів або їх зникнення. Недоліком цього способу є те, що підвищення вище перерахованих біохімічних ознак холестазу виникає вже при наявності значних порушень з боку гепатобіліарної системи. Тому не існує можливості раннього призначення гепатопротекторів на доклінічних стадіях враження гепатобіліарної системи у хворих на муковісцидоз. В основу корисної моделі покладено задачу визначення термінів раннього призначення гепатопротекторів при муковісцидозі. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі визначення термінів призначення гепатопротекторів при муковісцидозі шляхом оцінки наявності ознак холестазу, згідно з корисною моделлю, додатково проводять визначення рівнів лужної фосфатази та гаммаглутамілтрансферази, та якщо виявляють підвищення цих показників на 15,5% і вище вікової норми при незмінних рівнях білірубіну та активності печінкових трансаміназ, хворому призначають препарати урсодезоксихолієвої 31248 4 кислоти. Технічний ефект корисної моделі, а саме визначення термінів раннього призначення гепатопротекторів при муковісцидозі, досягають за рахунок того, що розширюють кількість діагностичних критеріїв за рахунок лужної фосфатази та гаммаглутамілтрансферази, що є доклінічними критеріями метаболічних змін гепатобіліарної системи. Сукупність діагностичних ознак виявлена експериментальним шляхом за допомогою багатофакторного аналізу. Спосіб виконують наступним чином. Хворому на муковісцідоз проводять біохімічне обстеження крові з визначенням рівнів лужної фосфатази та гаммаглутамілтрансферази. Якщо виявляють підвищення цих показників на 15,5% вище вікової норми (норма для лужної фосфатази: 0-2 місяців = 120-275Од/л, 2-12 місяців - 95-335Од/л, 1-3 роки = 120-275Од/л, 3-15 років = 108-360Од/л, жінки = до 104Од/л, чоловіки = до 117Од/л; норма для гаммаглутамілтрансферази: 7-32Од/л), хворому призначають урсодезоксихолієву кислота в дозі 10мг/кг на день. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад Хвора Н., 10 років, знаходиться на обліку в Харківському спеціалізованому медикогенетичному центрі на протязі 5 років з діагнозом: Муковісцидоз з панкреатичною недостатністю. Хронічна колонізація синьогнойної інфекції. При молекулярному дослідженні виявлено мутацію у гені трансмембранного регуляторного білка муковісцидозу del F 508 у гетерозиготному стані. Хвора є інвалідом дитинства за спадковим генним захворюванням, що має прогресуючий перебіг. Отримує висококалорійну їжу, муколітики, бронхолітики, ферментні препарати, полівітамини постійно, проходить курси антибіотикотерапії 2 рази на рік. При біохімічному обстеженні крові у березні 2006р. виявлено збільшення рівню лужної фосфатази до 435Од/л та гаммаглутамілтрансферази до 39Од/л, що перевищувало показники вікової норми >15,5%. Інші біохімічні показники (амінотрансамінази, загальний білок, білірубін, холестерин) були у межі фізіологічної норми. При проведенні абдомінальної ехографії виявлено ознаки панкреатопатії, ознаки холестазу відсутні. До плану лікування хворої було вирішено додатково призначити препарати урсодезоксихолієвої кислоти (урсохол) по 1 капсулі (500мг) на ніч постійно. Після півроку лікування урсохолом хворій повторно визначили рівні лужної фосфатази та гаммаглутамілтрансферази, а також інших показників функції печінки. Всі показники були у межах фізіологічної норми. При проведенні повторної абдомінальної ехографії через рік - не має змін з боку гепатобіліарної системи у порівнянні з попереднім дослідженням.