Спосіб протирання рослинної сировини

6 A 23 L 3/00 Спосіб протирання рослинної сировини. Винахід стосується консервної галузі харчової промисловості і може бути використаний при виробництві протертих рослинних напівфабрикатів. Відомі кілька способів протирання рослинної сировини, котрі включають у себе ряд загальних операцій (подріблення та розварювання сировини) і відрізняються заключною операцією протирання, котра реалізується у відповідних конструкціях протиральних машин. Розглянемо деякі з них. У класичних протиральних машинах сировина притискується до нерухомого плоского сита бичами, котрі обертаються із швидкістю до 850 об/хв (див. [1] стор. 78-84). За рахунок зусилля тиску бичими, притиснута сировина втрачає свою рідинну фазу, котра просякає крізь отвори перфорації робочого сита, а відходи переміщуються вздовж бичів. До недоліків цього способу слід віднести низьку продуктивність та необхідність попереднього подріблення або розварювання сировини. Другий спосіб здійснюється у так званих "інверсивних" машинах ([2],стор.66-68). Цей спосіб пропонує протирання продукту без допомоги бичів за рахунок дії на нього відцентрової сили значної величини. Продукт знаходиться у перфорованному барабані, що обертається з великою швідкістю. Рідка складова рослинноі пульпи доцентровою силою протискується крізь отвори перфорації в середину барабана, а відтіля по нерухомій трубі видаляється з машини. Відходи спеціальними шкребачками знімаються з зовнішньої поверхні барабана і направляються в нижню частину камери барабана , а потім шнековим механізмом також видаляються з машини. Ці машини поки-що не застосовуються у промисловості, тому що існують певні труднощі технічного характеру. >\ Ще один, найбільш розповсюджений зараз, і прийнятий за прототип спосіб здійснюється у протиральних бичових машинах з циліндричним ситом. Частота обертання бичів складає 2000 об/хв, чим досягається величина критерій розділу F = 300...350. У цьому випадку протирання здійснюється за рахунок відцентрової сили. Бичі не притискують продукт, а лише дають йому розгін до необхідної частоти обертання, переміщуючи його вздовж перфорованого барабана (циліндричного сита), та очищують його поверхність від часток відходів. Цей спосіб дозволяє підвищити продуктивність та полегшити вилучення відходів з барабана ([2], стор.72). До недоліків слід віднести недостатнє очищення отворів перфорації, що знижує продуктивніть машини. Задачою винаходу є підвищення продуктивності процесу протирання, котра досягаєтся за рахунок додавання у подріблену сировинну пульпу перед протиранням 1...50 об'ємних відсотків наповнювача з густиною, в ІД...15 разів перевищує густину сировини, яка протирається, і з розміром частинок, котрі в_ 2... 10 разів більші, ніж відстань між бичами та ситом протиральної машини. Авторам та позивачеві невідомі способи протирання за пропонованою сукупністю ознак. Додавання в подріблену сировину наповнювача дозволить інтенсифікувати процес протирання за допомогою додаткових робочих органів, якими є сам наповнювач. Його частинки, хаотично рухаючись перед бичами і будуть сприяти інтенсивному очищенню отворів перфорації, що призведе до поліпшення дренажування рідкої фази, і як наслідок, до зростання виходу і продуктивності. Частинки наповнювача, що додаються, будуть створювати додатковий тиск на продукт, протискуючи і розтираючи його по поверхні барабана. Крім того, вони будуть сприяти більш інтенсивному перемішуванню продукта і пересуванню відходів подовж бичів, перешкоджаючи утворенню нерухомих "жгутів" перед бичами, що також сприятиме зростанню виходу напівфабриката.Кількість наповнювача (1...50 об'ємних відсотків) залежить від виду сировини, що протирається. Чим більше рідкої фази містить рослинна пульпа сировини, тим менше наповнювача потрібно для введення, і навпаки. Введення наповнювача у кількості,що менша як 1 об'ємний відсоток від рослинної пульпи, не виявляє помітного впливу на ріст виходу напівфабрикату, бо наповнювача замало для зміни характеру здійснення процесу. Збільшйення кількості наповнювача, котрий вводиться, більш як 50 об'ємніх відсотків призводить до зниження продуктивності процесу, бо помітно зменшується корисний простір машини. Для інтенсифікації очищення перфорованої поверхні наповнювач має ковзати по ній перед бичом. Щоб наповнювач пройшов крізь шар сировини під дією відцентрової сили, його густина має бути більшою за густину сировини, котра переробляється. Але для того,щоб частинки наповнювача не могли здійснювати помітну силову дію на сито і скоротити термін його використання, необхідно, щоб густина наповнювача була менша, ніж густина матерьялу з которого виготовлено рабоче сито. Беручи до уваги те, що рослинна сировина має густину меншу, ніж вода, вказаний діапазон (1.1 - 15 разів більше густиности сировини) відповідає обом вимогам. Наприклад, густина пульпи з яблук складає близько 1000 кг/м', отже для нормального протікання процесу потрібен наповнювач густиною від 1100 кг/м3 до густини меншьоі густини материалів робочого сита на 5... 10 відсотків. Розміри часток наповнювача мають перевищувати величину зазору між бичом і робочим ситом в 2... 10 разів, щоб запобігти заклинюванню часток наповнювача у вказаному ущілнені. При цьому частки наповнювача можуть мати будь-яку форму геометричного тіла обертання. Як наповнювач можуть бути використані кісточки вишні, абрикосу, сливи, персика або металеви кульки з густиною менше густини матеріалу робочого сита. Розглянемо приклад застосування способу, що пропонується, при переробці томатів. У працюючу бичову протиральну машину подавали томатну пульпу, в яку попередньо додали наповнювач у кількості 15 об'ємних процентів від продукту. Наповнювачем використовивали кісточки вишні (густина 1200-1250 кг/м 3). Густина томатної пульпи складала 1050... 1060 кг/м3. Дією відцентрованої сили томатна пульпа притискалась до поверхні перфорованого барабана. Частинки наповнювача, рухаючись перед бичом, перешкоджали утворенню "жгута", відходів і очищували поверхню перфорації. Пульпа більш інтенсивно розділялася на напівфабрикат і відходи. Відходи сприймали більшу, ніж звичайно силову дію завдяки частинкам наповнювача, котрі були додатковими робочими органами протиральної машини. Відходи віддали додатково 3...5% напівфабрикату. Його дренаж був полегшений завдяки більш високому ступеню очищення отворів перфорації і помітному розрихленню "жгута" відходів частинками наповнювача. На виході з перфорованого барабана був встановлений спеціальний уловлювач. Це дозволило збирати частинки наповнювача і використовувати їх богаторазово. Продуктивність процесу протирання завдяки зазначеному способу зростала в середньому на 7... 12%. За рахунок цього досягається економічний ефект. Частинки наповнювача можуть бути виготовленими з будь-якого матеріалу, стійкого до стирання и не агресивного при контакті з харчовими середовищами. 1. Дикие М.Я.,Мальский А.Н. Технологічне обладнання консервних заводів -М.Харч.пр-сть, 1973р. 2. Технологічне обладнання консервних заводів М.С.Амінов, М.Я.Дикис, А.Н.Мальский,А.К.Гладушняк - МАгропромвидав, 1986р.. 3. А.С. № 805990 МКИ A23L 15/00, надруков. 23.02.81 бюл.№>7.