Піримідинамідні сполуки як інгібітори pgds

1. Сполука формули (І): O R2 C2 2 (19) 1 3 (С1-С6)-алкілен також необов'язково заміщений Р(=О)-(алкокси)2; R4, R5 і R6, кожний незалежно, є воднем або алкілом, 7 R являє собою алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, галоген або алкокси, або арил, гетероарил, арилалкіл або гетероарилалкіл, причому арил, гетероарил або арильна або гетероарильна група арилалкілу або гетероарилалкілу необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, галоген, алкокси або галогеналкокси; і Y1 і Y2, кожний незалежно, є воднем, алкілом, який необов'язково має як замісник: гідрокси, карбокси, галоген, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, циклоалкіламіно, амінокарбоніл, алкіламінокарбоніл, діалкіламінокарбоніл, циклоалкіламінокарбоніл, алкокси, необов'язково заміщений гідрокси, циклоалкіл, гетероцикліл, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген або галогеналкіл, або циклоалкілом, який необов'язково заміщений карбокси, або Y1 і Y2 разом з атомом азоту, з яким вони зв'язані, утворюють гетероцикліл, який необов'язково містить ще один гетероатом, вибираний з кисню, азоту або сірки, де гетероцикліл необов'язково має як замісник алкіл або оксо; за умови, що, коли L1 являє собою зв'язок, R3 не є необов'язково заміщеним фенілом, необов'язково заміщеним нафтилом, необов'язково заміщеним бензоімідазолілом, необов'язково заміщеним бензотіазолілом або необов'язково заміщеним тетразолілом; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 2. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл, п'ятиабо шестичленний гетероарил або (С5-С6)циклоалкіл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)алкокси, (С1-С4)-галогеналкіл або (С1-С4)галогеналкокси; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 3. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл або п'яти- або шестичленний гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1-С4)галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 4. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл, або п'яти- або шестичленний гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1-С4)галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль, за умови, що, якщо R1 являє собою феніл або шестичленний гетероарил, тоді він може бути заміщений тільки в орто- або мета-положенні. 5. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл, піридил, тіазоліл, імідазоліл або оксодіазоліл, кожний з 93213 4 яких необов'язково має як замісник галоген, (С1С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1-С4)галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 6. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл або піридил, кожний з яких необов'язково має як замісник в орто- або мета-положенні галоген, (С1-С6)алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1-С4)галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 7. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1-С4)галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 8. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник в орто- або метаположенні галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)алкокси, (С1-С4)-галогеналкіл або (С1-С4)галогеналкокси; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 9. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник галоген; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 10. Сполука за п. 1, де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник в орто- або метаположенні галоген; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 11. Сполука за п. 1, де R1 являє собою 2фторфеніл або 3-фторфеніл; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 12. Сполука за п. 1, де R2 являє собою водень; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 13. Сполука за п. 1, де R2 являє собою метил; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 14. Сполука за п. 1, де L1 являє собою зв'язок; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 15. Сполука за п. 1, де L1 являє собою (С1-С3)алкілен; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 16. Сполука за п. 1, де L1 являє собою СН2-; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 17. Сполука за п. 1, де R3 являє собою циклоалкіл, циклоалкеніл, арил, гетероарил, гетероцикліл, гетероцикленіл або поліцйклічний алкарил, кожний з яких необов'язково має як замісник ацил, ціано, нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2NC(=O)-, Y1Y2N-C(=O)-O-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, Y1Y2N(С1-С4)-алкіленSО2-(С1-С4)-алкілен-, або алкіл, алкеніл, алкініл, алкокси, алкоксикарбоніл, 5 алкілтіо, алкілсульфініл або алкілсульфоніл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=О)-(алкокси)2, Y1Y2N-, Y1Y2N-SO2-, 7 6 R -SO2-NR -, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген, галогеналкіл, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, карбокси або алкоксикарбоніл, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо або алкіл, або арил, гетероарил, ароїл, гетероароїл, арилокси, гетероарилокси або гетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=О)-(алкокси)2, Y1Y2Nабо Y1Y2N-SO2-, і коли R3 являє собою циклоалкіл, циклоалкеніл, гетероцикліл, гетероцикленіл або поліциклічний алкарил, він також може бути заміщений оксо, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 18. Сполука за п. 1, де R3 являє собою феніл, піридил, тіазоліл, імідазоліл, оксодіазоліл, імідазоліл, піримідиніл, тіофеніл, оксазоліл, циклоалкіл, бензооксазоліл, 1,2,4-тіадіазоліл, 1,3,4-тіадіазоліл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, фураніл, бензо[1,3]діоксоліл, бензотіазоліл, імідазолідиніл, індазоліл, бензоімідазоліл, індоліл, бензофураніл або 1,3-дигідробензо[с]ізотіазоліл, кожний з яких необов'язково має як замісник ацил, ціано, нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-С(=О)-, 1 2 1 2 Y Y N-C(=O)-O-, Y Y N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, Y1Y2N-(С1-С4)алкілен-SО2-(С1-С4)-алкілен- або алкіл, алкеніл, алкініл, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфініл, або алкілсульфоніл, кожний з яких необов'язково має як замісник: галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбо1 2 кси, алкоксикарбоніл, -Р(=О)-(алкокси)2, Y Y N-, 1 2 7 6 Y Y N-SO2-, R -SO2-NR -, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген, галогеналкіл, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, карбокси або алкоксикарбоніл, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо або алкіл, або арил, гетероарил, ароїл, гетероароїл, арилокси, гетероарилокси або гетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=О)-(алкокси)2, Y1 Y2Nабо Y1Y2N-SO2-, і коли R3 являє собою циклоалкіл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, імідазолідиніл або 1,3дигідробензо[с]ізотіазоліл, він також може бути заміщений оксо; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 19. Сполука за п. 1, де R3 являє собою феніл, піридил, тіазоліл, імідазоліл, оксодіазоліл, імідазоліл, піримідиніл, тіофеніл, оксазоліл, циклоалкіл, бензооксазоліл, 1,2,4тіадіазоліл, 1,3,4-тіадіазоліл, тетрагідропіраніл, 93213 6 піперидиніл, фураніл, бензо[1,3]діоксоліл, бензотіазоліл, імідазолідиніл, індазоліл, бензоімідазоліл, індоліл, бензофураніл або 1,3дигідробензо[с]ізотіазоліл, кожний з яких необов'язково має як замісник: нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5OC(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=O)-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфоніл, арил, гетероарил або алкіл, який необов'язково має як замісник галоген, карбокси, алкоксикарбоніл, арил або гетероарил, -Р(=О)-(алкокси)2, Y1Y2N-, Y1Y2NSO2-, R7-SO2-NR6- або гетероцикліл, або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник Y1Y2N-, і коли R3 являє собою циклоалкіл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, імідазолідиніл або 1,3дигідробензо[с]ізотіазоліл, він також може бути заміщений оксо; і Y1 і Y2, кожний незалежно, являють собою водень, циклоалкіл або алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, алкокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, гетероарил або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник алкіл; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 20. Сполука за п. 1, де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник ацил, ціано, нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=O)-, 1 2 1 2 Y Y N-C(=O)-O-, Y Y N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(O)-NR6-, Y1Y2N-(С1-С4)-aлкіленSO2(С1-С4)-алкілен-, або алкіл, алкеніл, алкініл, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфініл або алкілсульфоніл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=О)-(алкокси)2, Y1Y2N-, Y1Y2N-SО2-, R7-SO2-NR6-, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген, галогеналкіл, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, карбокси або алкоксикарбоніл, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо або алкіл, або арил, гетероарил, ароїл, гетероароїл, арилокси, гетероарилокси або гетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=О)-(алкокси)2, Y1Y2Nабо Y1Y2N-SO2-, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 21. Сполука за п. 1, де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-С(=О)-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфоніл, арил, гетероарил або алкіл, який необов'язково має як замісник галоген, карбокси, алкоксикарбоніл, арил або гетероарил, -Р(=О)-(алкокси)2, Y1Y2N-, Y1Y2NSO2, R7-SO2-NR6- або гетероцикліл, або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замі 7 сник оксо, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник Y1Y2N-, і Y1 і Y2 незалежно являють собою водень, циклоалкіл або алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, алкокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, гетероарил, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник алкіл, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 22. Сполука за п. 1, де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник Y1Y2N-SO2-, R7-SO2NR6-, алкілсульфоніл або алкіл, заміщений Y1Y2NSO2-, R7-SO2-NR6-; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 23. Сполука за п. 1, де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, алкілсульфоніл, або алкіл, заміщений Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-; і Y1 і Y2, кожний незалежно, являють собою водень, циклоалкіл або алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, алкокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, гетероарил, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник алкіл; або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. 24. Сполука, що являє собою бензиламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-піридин-4-ілпіримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-піридин-3-ілпіримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-піридин-2-ілпіримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-(4-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-(2-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*бензо[с]ізотіазол-5-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [1-(1H-імідазол-2-ілметилпіперидин-4-іл]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (6-диметиламінопіридин-3-ілметил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [2-(2-піролідин-1-ілетил)бензооксазол-6-іл]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-сульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [2-(4-сульфамоїлфеніл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [4-(2-оксооксазолідин-4-ілметил)феніл]амід (R)-2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (6-ацетиламінопіридин-3-іл)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, (3-карбамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (3-метилкарбамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (4-гідроксициклогексил)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, етиловий ефір 4-метил-2-[(2-фенілпіримідин-5 93213 8 карбоніл)аміно]тіазол-5-карбонової кислоти, етиловий ефір {2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-4-іл}оцтової кислоти, 4-метил-2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-5-карбонова кислота, {2-[(2-фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол-4іл}оцтова кислота, 4-метилсульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, 4-диметилсульфамоїлбензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3,5-дифторфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, піридин-2-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, тіазол-2-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (2-оксо-1,2-дигідропіримідин-4-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (4-сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, піримідин-4-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (1-піридин-3-ілметилпіперидин-4-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [2-(2-оксоімідазолідин-1-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [2-(1Н-імідазол-4-іл)етил]амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (тетрагідропіран-4-ілметил)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, (3-трифторметилфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (2Н-піразол-3-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (1-метилпіперидин-4-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, піримідин-2-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(2,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(4дифторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(2піридил)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3-піридил)-4метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-етилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-етоксіетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-гідроксипропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-циклопропілсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-гідроксипропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-метоксіетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-метоксипропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3 9 фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(4-метоксибутилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-циклогексилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-гідрокси-1,1диметилетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-сульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-морфолін-4-ілетилсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-піперидин-1-ілетилсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[2-(1-метилпіролідин-2іл)етилсульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(1-етилпіролідин-2ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[2-(1H-імідазол-4-іл)етилсульфамоїл]бензиламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[3-(2-метилпіперидин-1іл)пропілсульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-піролідин-1-ілпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-диметиламіноетилсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-діетиламіноетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-диметиламіно-2,2диметилпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(5-диметиламінопентилсульфамоїл)бензиламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-діізопропіламіноетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(метансульфоніламінометил)бензиламід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(пропан-2-сульфоніламіно)метил]бензиламід 2(3-фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлметилбензиламід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-(ізопропілсульфамоїлметил)бензиламід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-(метансульфоніламінометил)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(пропан-2-сульфоніламіно)метил]бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлметилбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(ізопропілсульфамоїлметил)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-метансульфоніламінопіридин-4-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (тетрагідропіран-4-іл)амід 2-(5-метил[1,2,4]оксадіазол-3-іл)піримідин-5-карбонової кислоти, 4-сульфамоїлбензоламід 2-(5-метил[1,2,4]оксадіазол-3-іл)піримідин-5-карбонової кис 93213 10 лоти, (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 2-(5-метил[1,2,4]оксадіазол-3-іл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(морфолін-4-сульфоніл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3,4-диметоксилбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (2-бензо[1,3]діоксол-5-ілетил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (1Н-індазол-5-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (4-[1,2,3]тіадіазол-5-іл)бензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3-фторфеніл)-4метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 4-метил-2-піридин2-ілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-морфолін-4-ілбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, метиловий ефір 6-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]-1H-бензоімідазол-2-карбонової кислоти, 6-[(2-фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]-1Hбензоімідазол-2-карбонова кислота, (бензофуран-5-ілметил)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, 4-метансульфоніламінобензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-карбамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, 3-(2-гідроксіетилсульфамоїл)бензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-(морфолін-4-сульфоніл)бензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, [2-(2-аміно-4-метилтіазол-5-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, діетиловий ефір {4-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]бензил}фосфонової кислоти, діетиловий ефір {4-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]бутил}фосфонової кислоти, діетиловий ефір {4-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]етил}фосфонової кислоти, діетиловий ефір {феніл-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]метил}фосфонової кислоти, (3-метансульфоніл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (1-метансульфонілпіперидин-3-ілметил)амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (1-диметансульфамоїлпіперидин-3-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метансульфоніламінобензиламід 2(феніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-ацетилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-оксопіперазин-1-сульфоніл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-сульфамоїлетил)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (2-диметилсульфамоїлетил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 11 93213 12 (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 4-метил-2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (тетрагідропіран-4-іл)амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-циклогексилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-амінобензиламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3піридил)піримідин-5-карбонової кислоти, 4-сульфамоїлбензиламід 2-піразол-1-ілпіримідин5-карбонової кислоти, (тетрагідропіран-4-іл)амід 2-(2-метилтіазол-4іл)піримідин-5-карбонової кислоти, (тіофен-2-ілметил)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (4-метилоксазол-2-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, етиловий ефір метоксііміно-{2-[(2-фенілпіримідин5-карбоніл)аміно]тіазол-4-іл}оцтової кислоти, (5-метилсульфаніл-[1,3,4]тіадіазол-2-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, етиловий ефір 2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]бензотіазол-5-карбонової кислоти, (1-фенілетил)амід (R)-2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [3-(1H-тетразол-5-іл)феніл]амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, (1-карбамімідоїлпіперидин-4-ілметил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, амід 5-[(2-фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]-1Ніндол-3-карбонової кислоти, [3-(2-амінотіазол-4-іл)феніл]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, {4-[2-(1,3-діоксо-1,3-дигідроізоіндол-2іл)етил]тіазол-2-іл}амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [2-(піролідин-1-сульфоніл)етил]амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, трет-бутиловий ефір [3-({[2-(3-фторфеніл)-4метилпіримідин-5карбоніл]аміно}метил)бензил]карбамінової кислоти, 3-[(піридин-2-ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-гідрокси-2,2диметилпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-гідрокси-2метилпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(тетрагідропіран-4ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(4-гідроксибутилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[2-(2-гідроксіетоксі)етилсульфамоїл]бензиламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(тетрагідрофуран-2ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-ізобутилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (5-ізопропілсульфамоїлпіридин-3-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (5-метилсульфамоїлпіридин-3-ілметил)амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-метилсульфамоїлпіридин-4-ілметил)амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-метилсульфамоїлпіридин-4-ілметил)амід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти або (5-ізопропілсульфамоїлпіридин-3-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, або їх гідрат, сольват або N-оксид, або їх фармацевтично прийнятну сіль. 25. Фармацевтична композиція, що містить сполуку за п. 1 або 24, або її гідрат, сольват або Nоксид, або її фармацевтично прийнятну сіль, і фармацевтично прийнятний носій. 26. Спосіб лікування алергічного або запального розладу у пацієнта, що потребує такого лікування, за допомогою введення пацієнту фармацевтично ефективної кількості сполуки за п. 1 або 24, або її гідрату, сольвату або N-оксиду, або її фармацевтично прийнятної солі. 27. Спосіб за п. 26, де алергічним або запальним розладом є алергічний риніт. 28. Спосіб за п. 26, діє алергічним або запальним розладом є астма. 29. Спосіб за п. 26, де алергічним або запальним розладом є хронічне обструктивне захворювання легень. Даний винахід присвячений піримідинамідним сполукам, їх отриманню, фармацевтичним композиціям, що містять ці сполуки, і їх фармацевтичному застосуванню в лікуванні патологічних станів, які можна модулювати інгібуванням рецептора простагландину D-синтази. Алергічним ринітом, найбільш поширеним атопічним захворюванням, за оцінками страждає від приблизно 5 до приблизно 22 процентів всього населення, і його характерними симптомами є чхання, носові виділення і закладеність носа. Передбачається, що такі симптоми викликаються різними медіаторами, що виділяються мастоцитами і іншими запальними клітинами. Існуючі методи лікування, наприклад антигістамінні препарати, ефективно усувають чхання і носові виділення, але надають слабкий вплив на закладеність, яка є ключовим симптомом, що впливає на якість життя пацієнтів. Показано, що локальна стиіляція алергеном пацієнтів з алергічним ринітом, бронхіальною астмою, алергічним кон'юнктивіт і атопічним дерматитом призводить до швидкого зростання рівня простагландину D2 (PGD2) в назальної і бронхіальної 13 змивної рідини, сльозах і шкіряній порожнинній рідині. PGD2 може надавати різну запальну дію, наприклад підвищувати проникність судин в кон'юнктиві і шкірі, підвищувати опір дихальних шляхів носа, звуження дихальних шляхів і проникнення еозинофілів в кон'юнктиву і трахеї. PGD2 - основний циклооксигеназний продукт арахідонової кислоти, що виробляється мастоцитами при імунологічному стиілюванні [Lewis R.A., Soter N.A., Diamond Р.Т., Austen K.F., Oates J.A., Roberts L.J. II, Prostaglandin D2 generation after activation of rat and human mast cells with anti-IgE, J. Immunol. 129, 1627-1631, 1982]. Активовані мастоцити, одне з головних джерел PGD2, грають одну з ключових ролей у виникненні алергічної реакції при таких захворюваннях, як астма, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт, алергічний дерматит і інші захворювання [Brightling G.E., Bradding P., Pavord I.D., Wardlaw A.J., New Insights into the role of the mast cell in asthma, Clin. Exp. Allergy. 33, 550-556, 2003]. У присутності сульфгідрильних сполук PGD2 утворюється при ізомеризації PGH2, поширеного попередника простаноїдів, при каталітичному впливі простагландин D синтази «(PGDS)». Існує дві ізоформи ферменту PGDS: L-PGDS і H-PGD S. H-PGDS є цитозольним ферментом, який розподіляється в периферичних тканинах і який локалізований в антиген-представляючих клітинах, мастоцитах, мегакаріоцитах і Th2 лімфоцитах. Дія продукту PGD2 опосередкована рецепторами, зв'язаними з G-білком: D простагландином «(DP)» і crТН2. Див. (1) Prostaglandin D Synthase: Structure and Function. Т. Urade and О. Hayaishi, Vitamin and Hormones, 2000, 58, 89-120, (2) J. J. Murray, N. Engl. J. Med., 1986 Sept. 25; 315(13):800, і (3) Urade et al., J. Immunology 168: 443-449, 2002. Автори вважають, що інгібування утворення PGD2 повинно надавати вплив на закладеність носа, а тому виявляти терапевтичний ефект при алергічному риніті. Крім того, автори вважають, що інгібітор PGDS повинен мати терапевтичний ефект для деяких інших показів, наприклад бронхіальної астми. Є дані про інгібітори PGDS. Відомо, що сполука HQL-79 є слабким інгібітором PGDS і виявляє антиастматичну дію в дослідженнях на морських свинках і щурах (Matsusshita, et al., Jpn. J. Pharamcol. 78: 11, 1998). Сполука Tranilast виявляє властивості інгібітора PGDS (Inhibitory Effect of Tranilast on Prostaglandin D Synthetase. K. Ikai, M. Jihara, K. Fujii, and Y. Urade. Biochemical Pharmacology, 1989, 28, 2773-2676). Даний винахід присвячений сполуці формули (І) 93213 14 де R1 являє собою арил, гетероарил або (С5-С6)циклоалкіл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)алкокси, (С1-С4)-галогеналкіл або (С1-С4)галогеналкокси; R2 являє собою водень або (С1-С4)-алкіл; R3 являє собою -Р(=O)-(алкокси)2 або Y1Y2NSO2-, циклоалкіл, циклоалкеніл, арил, гетероарил, гетероцикліл, гетероцикленіл або поліциклічний алкарил, кожний з яких необов'язково має як замісник ацил, ціано, нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=O)-, 1 2 Y Y N-C(O)-O-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, Y1Y2N-(С1-С4)алкілен-SO2-(С1-С4)-алкілен-, або алкіл, алкеніл, алкініл, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфініл, або алкілсульфоніл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген, галогеналкіл, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, карбокси, або алкоксикарбоніл, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо або алкіл, або арил, гетероарил, ароїл, гетероароїл, арилокси, гетероарилокси, або гетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -P(O)-(алкокси)2, Y1Y2N-, або Y1Y2N-SO2-, і 3 коли R є циклоалкілом, циклоалкенілом, гетероциклілом, гетероцикленілом або поліциклічним алкарилом, він також необов'язково заміщений оксо; L1 являє собою зв'язок або (С1-С6)-алкілен, який необов'язково заміщений гідрокси, або коли R3 необов'язково має як замісник циклоалкіл, циклоалкеніл, арил, гетероарил, гетероцикліл, гетероцикленіл або поліциклічний алкарил, тоді (С1С6)-алкілен також може бути заміщений -Р(=O)(алкокси)2; R4, R5 і R6, кожний незалежно, є воднем або алкілом, R7 являє собою алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, галоген або алкокси, або арил, гетероарил, арилалкіл або гетероарилалкіл, причому арил, гетероарил або арильна або гетероарильна група арилалкілу або гетероарилалкілу необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, галоген, алкокси або галогеналкокси; і Y1 і Y2, кожний незалежно, є воднем, алкілом, який необов'язково має як замісник гідрокси, карбокси, галоген, аміно, алкіламіно, 15 діалкіламіно, циклоалкіламіно, амінокарбоніл, алкіламінокарбоніл, діалкіламінокарбоніл, циклоалкіламінокарбоніл, алкокси, необов'язково заміщений гідрокси, циклоалкіл, гетероцикліл, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген або галогеналкіл, або циклоалкілом, який може бути заміщений карбокси, або Y1 і Y2 разом з атомом азоту, з яким вони зв'язані, утворюють гетероцикліл, який необов'язково містить ще один гетероатом, вибираний з кисню, азоту або сірки, де гетероцикліл необов'язково має як замісник алкіл або оксо; або гідрат, сольват або його N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Іншим аспектом даного винаходу є фармацевтична композиція, що включає фармацевтично ефективну кількість сполуки формули (І), або гідрату, сольват або його N-оксид, або її фармацевтично прийнятну сіль, в суміші з фармацевтично прийнятним носієм. Ще один аспект даного винаходу направлений на спосіб лікування алергічних і/або запальних розладів, зокрема таких розладів, як алергічного риніт, астма і/або хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у пацієнта, що потребує такого лікування, за допомогою введення пацієнту сполуки формули (І), або гідрату, сольвату або його N-оксиду, або її фармацевтично прийнятної солі. Визначення термінів Наступні терміни, що використовуються вище і у всьому тексті опису винаходу, якщо не вказано інакше, мають наступні прийняті значення: «Ацил» означає Н-СО-або (аліфатичний або циклічний)-СО-. До конкретних прикладів ацилів відносяться нижчі алканоїли, що містять нижчі алкіли. Прикладами ацилів є форміл, ацетил, пропаноїл, 2-метилпропаноїл, бутаноїл, пальмітоїл, акрилоїл, пропіноїл і циклогексилкарбоніл. «Алкеніл» означає лінійну або розгалужену аліфатичну вуглеводневу групу з подвійним вуглець-вуглецевим зв'язком, що має від 2 до приблизно 15 атомів вуглецю. У конкретному прикладі алкеніл включає від 2 до приблизно 12 атомів вуглецю. У більш конкретному прикладі алкеніл включає від 2 до приблизно 4 атомів вуглецю. "Розгалужений" означає, що до лінійного алкенільного ланцюга приєднана одна або декілька нижчих алкільних груп, таких як метил, етил або пропіл. «Нижчий алкеніл» означає від приблизно 2 до 4 атомів вуглецю в ланцюгу, який може бути лінійним або розгалуженим. Прикладами алкенілів є етеніл, пропеніл, н-бутеніл, ізобутеніл, 3-метилбут2-еніл, н-пентеніл, гептеніл, октеніл, циклогексилбутеніл і децеціл. "Алкокси" означає алкіл-О-. Прикладами алкокси є метокси, етокси, н-пропокси, ізопропокси, нбутокси і гептокси. "Алкоксикарбоніл" означає алкіл-О-СО-. Прикладами алкоксикарбонілу є метоксикарбоніл, етоксикарбоніл і трет-бутилоксикарбоніл. «Алкіл» означає лінійну або розгалужену аліфатичну вуглеводневу групу, що має від 1 до при 93213 16 близно 20 атомів вуглецю. У конкретному прикладі алкіл включає від 1 до приблизно 12 атомів вуглецю. У більш конкретному прикладі алкіл є нижчим алкілом. "Розгалужений" означає, що до лінійного алкільного ланцюга приєднана одна або декілька нижчих алкільних груп, таких як метил, етил або пропіл. «Нижчий алкіл» означає від 1 до приблизно 4 атомів вуглецю в лінійному алкільному ланцюгу, який може бути прямим або розгалуженим. "Алкіламіно" означає алкіл-NH-. В конкретному прикладі алкіламіно є (C1-С6)-алкіламіно. Прикладами алкіламіно є метиламіно і етиламіно. «Алкілен» означає лінійний або розгалужений бівалентний вуглеводень, що має від 1 до приблизно 15 атомів вуглецю. У конкретному прикладі алкіленом є нижчий алкілен з кількістю атомів вуглецю від 1 до приблизно 6. Прикладами алкіленів є метилен, етилен, пропілен і бутилени. "Алкілсульфоніл" означає алкіл-SO2-. В конкретному прикладі алкілсульфонілом є (С1-С6)алкілсульфоніл. Прикладами алкілсульфонілу є CH3-SO2-i CH3CH2-SO2-. "Алкілтіо" означає алкіл-S-. Прикладом алкілтіо є CH3-S-. «Алкініл» означає лінійний або розгалужений аліфатичний вуглеводень з потрійним вуглецьвуглецевим зв'язком, що має від 2 до приблизно 15 атомів вуглецю. У конкретному прикладі алкініл включає від 2 до приблизно 12 атомів вуглецю. У більш конкретному прикладі алкініл включає від 2 до приблизно 6 атомів вуглецю. Розгалужений означає, що до лінійного алкінільного ланцюга приєднана одна або декілька нижчих алкільних груп, таких як метил, етил або пропіл. «Нижчий алкініл» означає від 2 до приблизно 4 атомів вуглецю в прямому алкінільному ланцюгу, який може бути лінійним або розгалуженим. Прикладами алкінілів є етиніл, пропініл, н-бутиніл, 2-бутиніл, 3метилбутиніл, н-пентиніл, гептиніл, октиніл і дециніл. "Ароїл" означає арил-СО-. Прикладами ароїлу є бензоїл і 1-і 2-нафтоїл. «Арил» означає ароматичну моноциклічну або поліциклічну кільцеву систему, що має від 6 до приблизно 14 атомів вуглецю. У конкретному прикладі арил має від приблизно 6 до приблизно 10 атомів вуглецю. Прикладами арилів є феніл і нафтил. "Арилалкокси" означає арилалкіл-О-. Прикладами арилалкокси є бензилокси і 1-або 2нафтиленметокси. "Арилалкоксикарбоніл" означає арилалкіл-ОСО-. Прикладами арилалкоксикарбонілу є феноксикарбоніл і нафтоксикарбоніл. "Арилалкіл" означає арил-алкіл-. В конкретному прикладі арилалкіл містить (С1-С6)-алкільну групу. Прикладами арилалкілу є бензил, 2фенетил і нафтиленметил. "Арилалкілсульфоніл" означає арил-алкіл-SO2. В конкретному прикладі арилалкілсульфоніл містить (С1-С6)-алкільну групу. Прикладом арилалкілсульфонілу є бензилсульфоніл. «Арилциклоалкеніл» означає конденсовані арил і циклоалкеніл. У конкретному прикладі арилциклоалкенілом є такий, в якому арилом є феніл, 17 а циклоалкенільне кільце має від приблизно 5 до приблизно 7 атомів. Арилциклоалкеніл зв'язаний через будь-яку з атомів циклоалкенільної групи, що допускає такий зв'язок. Прикладами арилциклоалкенілів є 1,2-дигідронафтилен і інден. «Арилциклоалкіл» означає конденсовані арил і циклоалкіл. У конкретному прикладі арилциклоалкілом є такий, в якому арилом є феніл, а циклоалкільне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів. Арилциклоалкіл зв'язаний через будь-який з атомів циклоалкільної групи, що допускає такий зв'язок. Прикладом арилциклоалкілів є 1,2,3,4тетрагідронафтилен. «Арилгетероцикленіл» означає конденсовані арил і гетероцикленіл. У конкретному прикладі арилгетероцикленілом є такий, в якому арилом є феніл, а гетероцикленільне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів. Арилгетероцикленіл зв'язаний через будь-який з атомів гетероцикленільної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероцикленільної частини арилгетероцикленілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту арилгетероцикленілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероцикленільної частини арилгетероцикленілу також може бути окислений до відповідного Nоксиду, S-оксиду або S, S-діоксиду. Прикладами арилгетероцикленілів є 3Н-індолініл, 1Н-2оксохіноліл, 2Н-1-оксоізохіноліл, 1,2дигідрохінолініл, 3,4-дигідрохінолініл, 1,2дигідроізохінолініл і 3,4-дигідроізохінолініл. «Арилгетероцикліл» означає конденсовані арил і гетероцикліл. У конкретному прикладі арилгетероциклілом є такий, в якому арилом є феніл, а гетероциклічне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів. Арилгетероцикліл зв'язаний через будь-який з атомів гетероциклічної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероциклічної частини арилгетероциклілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту арилгетероциклілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероциклічної частини арилгетероциклілу також може бути окислений до відповідного N-оксиду, S-оксиду або S, S-діоксиду. Прикладами арилгетероциклілів є індолініл, 1,2,3,4тетрагідроізохінолін, 1,2,3,4-тетрагідрохінолін, 1Н2,3-дигідроізоіндол-2-іл, 2,3-дигідробенз[f]ізоіндол2-іл і 1,2,3,4-тетрагідробенз[g]-ізохінолін-2-іл. "Арилокси" означає арил-О-. Прикладами арилокси є фенокси і нафтокси. "Арилоксикарбоніл" означає арил-О-СО-. Прикладами арилоксикарбонілу є феноксикарбоніл і нафтокcикарбоніл. «Сполуки, які складають предмет даного винаходу» і аналогічні вирази покликані охопити описані раніше в даному описі сполуки формули (І), їх гідрати, сольвати і N-оксиди, а також їх фармацевтично прийнятні солі, де це допускається контекстом. Аналогічним чином посилання на проміжні сполуки, незалежно від того, чи включені вони самі в формулу винаходу, покликане охопити їх солі, N 93213 18 оксиди і сольвати у випадках, де це допускається контекстом. «Циклоалкеніл» означає неароматичну моноабо поліциклічну кільцеву систему, що має від приблизно 3 до приблизно 10 атомів вуглецю, зокрема, від приблизно 5 до приблизно 10 атомів вуглецю, в якій є хоча б один подвійний вуглецьвуглецевий зв'язок. У конкретному прикладі кільця кільцевих систем містять від приблизно 5 до приблизно 6 атомів в кільці; такі окремі приклади розміру кільця також називають «нижчими». Прикладами моноциклічних циклоалкенілів є циклопентеніл, циклогексеніл і циклогептеніл. Прикладом поліциклічного циклоалкенілу є норборніленіл. «Циклоалкеніларил» означає конденсовані арил і циклоалкеніл. У конкретному прикладі циклоалкеніларилом є такий, в якому арилом є феніл, а циклоалкеніл складається з від приблизно 5 до приблизно 6 атомів. Циклоалкеніларил зв'язаний через будь-який з атомів арильної групи, що допускає такий зв'язок. Прикладами циклоалкеніларилів є 1,2-дигідронафтилен і інден. «Циклоалкенілгетероарил» означає конденсовані гетероарил і циклоалкеніл. У конкретному прикладі циклоалкенілгетероарилом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів, а циклоалкенільне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів. Циклоалкенілгетероарил зв'язаний через будь-який з атомів гетероарилу, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної частини циклоалкенілгетероарилу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту циклоалкенілгетероарилу може бути основним атомом азоту. Атом азоту гетероарильної частини циклоалкенілгетероарилу також може бути окислений до відповідного Nоксиду. Прикладами циклоалкенілгетероарилів є 5,6-дигідрохіноліл, 5,6-дигідроізохіноліл, 5,6дигідрохіноксалініл, 5,6-дигідрохіназолініл, 4,5дигідро-1Н бензімідазоліл і 4,5дигідробензоксазоліл. «Циклоалкіл» означає неароматичну моно-або поліциклічну насичену кільцеву систему, що має від приблизно 3 до приблизно 10 атомів вуглецю, зокрема від приблизно 5 до приблизно 10 атомів вуглецю. У конкретному прикладі кільця кільцевих систем містять від приблизно 5 до приблизно 7 атомів в кільці; такі окремі приклади розміру кільця також називають «нижчими». Прикладами моноциклічних циклоалкілів є циклопентил, циклогексил і циклогептил. Прикладами поліциклічного циклоалкілу є 1-декалін, норборніл і адамант-(1-або 2-)іл. «Циклоалкіларил» означає конденсовані арил і циклоалкіл. У конкретному прикладі циклоалкіларилом є такий, в якому арилом є феніл, а циклоалкільне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Циклоалкіларил зв'язаний через будь-який з атомів циклоалкільної групи, що допускає такий зв'язок. Прикладом циклоалкіларилу є 1,2,3,4тетрагідронафтилен. «Циклоалкілен» означає бівалентну циклоалкільну групу, що має від приблизно 4 до приблизно 19 8 атомів вуглецю. У конкретному прикладі циклоалкілен містить від приблизно 5 до приблизно 7 атомів в кільці; такі кільця переважного розміру також називають «нижчими». Характер скріплення циклоалкіленової групи передбачає утворення 1,1, 1,2-, 1,3- або 1,4-структур, причому, коли це застосовне, стереохімічна конфігурація точок утворення зв'язків може бути цис або транс. Прикладами моноциклічних циклоалкіленів є (1,1-, 1,2-або 1,3-)циклогексилен і (1,1- або 1,2-)циклопентилен. «Циклоалкілгетероарил» означає конденсовані гетероарил і циклоалкіл. У конкретному прикладі циклоалкілгетероарилом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів, а циклоалкільне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів. Циклоалкілгетероарил зв'язаний через будь-який з атомів гетероарилу, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної частини конденсованого циклоалкілгетероарилу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту циклоалкілгетероарилу може бути основним атомом азоту. Атом азоту гетероарильної частини циклоалкілгетероарилу також може бути окислений до відповідного N-оксиду. Прикладами циклоалкілгетероарилів є 5,6,7,8тетрагідрохінолініл, 5,6,7,8-тетрагідроізохіноліл, 5,6,7,8-тетрагідрохіноксалініл, 5,6,7,8тетрагідрохіназоліл, 4,5,6,7-тетрагідро-1Нбензімідазоліл і 4,5,6,7-тетрагідробензоксазоліл. "Цикліл" означає циклоалкіл, циклоалкеніл, гетероцикліл або гетероцикленіл. «Діалкіламіно» означає (алкіл)2-N-. В конкретному прикладі діалкіламіногрупою є (С1-С6алкіл)2N-. Прикладами діалкіламіногруп є диметиламіно-, діетиламіно-і метилетиламіногрупи. «Галоген» означає фтор, хлор, бром або йод. У конкретному прикладі галогенами є фтор або хлор. «Галогеналкокси» означає алкоксильну групу, що має від однієї до трьох галогенових груп як замісники. Переважними є нижчі алкоксильні групи, що мають від одного до трьох галогенів як замісники. Найбільш переважними є нижчі алкоксильні групи, заміщені одним галогеном. «Галогеналкіл» означає алкільну групу, що має від однієї до трьох галогенових груп як замісники. Переважними є нижчі алкільні групи, що мають від одного до трьох галогенів як замісники. Найбільш переважними є нижчі алкільні групи, заміщені одним галогеном. "Гетероароїл" означає гетероарил-СО-. Прикладами гетероароїлу є тіофеноїл, нікотиноїл, пірол-2-ілкарбоніл і піридиноїл. «Гетероарил» означає ароматичну моноциклічну або поліциклічну кільцеву систему, що має від приблизно 5 до приблизно 14 атомів вуглецю, в якій один або декілька атомів вуглецю кільцевої системи є гетероатомами, відмінними від вуглецю, наприклад азотом, киснем або сіркою. Переважні ароматичні кільцеві системи мають від приблизно 5 до приблизно 10 атомів вуглецю і від 1 до 3 гетероатомів. Найбільш переважні кільцеві системи розміром від приблизно 5 до 6 атомів. Позначення 93213 20 «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарилу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероарилу може бути основним атомом азоту, а також може бути окисленим до відповідного N-оксиду. Якщо гетероарил заміщений гідроксильною групою, він також включає відповідний таутомер. Прикладами гетероарилу є піразиніл, тієніл, ізотіазоліл, оксазоліл, піразоліл, фураніл, піроліл, 1,2,4-тіадіазоліл, піридазиніл, хіноксалініл, фталазиніл, імідазо[1,2а]піридин, імідазо[2,1-b]тіазоліл, бензофураніл, азаіндоліл, бензімідазоліл, бензотієніл, тієнопіридил, тієнопіримідил, піролопіридил, імідазопіридил, бензоазаіндоліл, 1,2,4-триазиніл, бензотіазоліл, імідазоліл, індоліл, індолізиніл, ізоксазоліл, ізохінолініл, ізотіазоліл, оксадіазоліл, піразиніл, піридазиніл, піразоліл, піридил, піримідиніл, піроліл, хіназолініл, хінолініл, 1,3,4-тіадіазоліл, тіазоліл, тієніл і триазоліл. «Гетероарилалкіл" означає гетероарил-алкіл-. В більш конкретному випадку гетероарилалкіл містить (С1-С4)-алкільну групу. Приклад гетероарилалкілу включає тетразол-5-ілметил. «Гетероарилциклоалкеніл» означає конденсовані гетероарил і циклоалкеніл. У конкретному прикладі гетероарилциклоалкенілом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів, а циклоалкенільне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Гетероарилциклоалкеніл зв'язаний через будь-який з атомів циклоалкенільної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної частини гетероарилциклоалкенілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероарилциклоалкенілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту гетероарильної частини гетероарилциклоалкенілу також може бути окислений до відповідного N-оксиду. Прикладами гетероарилциклоалкенілів є 5,6дигідрохіноліл, 5,6-дигідроізохіноліл, 5,6дигідрохіноксалініл, 5,6-дигідрохіназолініл, 4,5дигідро-1Н-бензімідазоліл і 4,5дигідробензоксазоліл. «Гетероарилциклоалкіл» означає конденсовані гетероарил і циклоалкіл. У конкретному прикладі гетероарилциклоалкілом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів, а циклоалкільне кільце має від приблизно 5 до приблизно 6 атомів. Гетероарилциклоалкіл зв'язаний через будь-який з атомів циклоалкільної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної частини насиченого гетероарилциклоалкілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероарилциклоалкілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту гетероарильної частини гетероарилциклоалкілу також може бути окислений до відповідного N-оксиду. Прикладами гетероарилциклоалкілів є 5,6,7,8тетрагідрохінолініл, 5,6,7,8-тетрагідроізохіноліл, 5,6,7,8-тетрагідрохіноксилініл, 5,6,7,8тетрагідрохіназоліл, 4,5,6,7-тетрагідро-1Н 21 бензімідазоліл і 4,5,6,7-тетрагідробензоксазоліл. «Гетероарилгетероцикленіл» означає конденсовані гетероарил і гетероцикленіл. У конкретному прикладі гетероарилгетероцикленілом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів, а гетероцикленільне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Гетероарилгетероцикленіл зв'язаний через будь-який з атомів гетероцикленільної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної або гетероцикленільної частини гетероарилгетероцикленілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероарилазагетероциклілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероарильної або гетероцикленільної частини гетероарилгетероцикленілу також може бути окислений до відповідного N-оксиду. Атом азоту або сірки гетероарильної частини або гетероциклічної частини гетероарилгетероциклілу може бути окислений до відповідного N-оксиду, S-оксиду або S, Sдіоксиду. Прикладами гетероарилгетероцикленілів є 7,8-дигідро[1,7]нафтиридиніл,: 1,2-дигідро[2,7]нафтиридиніл, 6,7-дигідро-3Н-імідазо [4,5с]піридил, 1,2-дигідро-1,5-нафтиридиніл, 1,2дигідро-1,6-нафтиридиніл, 1,2-дигідро-1,7нафтиридиніл, 1,2-дигідро-1,8-нафтиридиніл і 1,2дигідро-2,6-нафтиридиніл. «Гетероарилгетероцикліл» означає конденсовані гетероарил і гетероцикліл. У конкретному прикладі гетероарилгетероциклілом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів, а гетероциклічне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Гетероарилгетероцикліл зв'язаний через будь-який з атомів гетероциклічної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної або гетероциклічної частини конденсованого гетероарилгетероциклілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту конденсованого гетероарилгетероциклілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероарильної групи гетероарилгетероциклілу може також бути необов'язково окислений відповідним Nоксидом. Атом азоту або сірки гетероарильної або гетероциклічної частини гетероарилгетероциклілу також може бути окислений до відповідного Nоксиду, S-оксиду або S, S-діоксиду. Прикладами гетероарилгетероциклілів є 2,3-дигідро-1Нпірол[3,4-b]хінолін-2-іл, 1,2,3,4тетрагідробенз[b1,7]нафтиридин-2-іл, 1,2,3,4тетрагідробенз[b1,6]нафтиридин-2-іл, 1,2,3,4тетрагідро-9Н-піридо[3,4-b]індол-2-іл, 1,2,3,4тетрагідро-9Н-піридо[4,3-b]індол-2-іл, 2,3-дигідро1Н-піроло[3,4-b]індол-2-іл, 1Н-2,3,4,5тетрагідроазепіно[3,4-b]індол-2-іл, 1Н-2,3,4,5тетрагідроазепіно[4,3-b]індол-3-іл, 1Н-2,3,4,5тетрагідроазепіно[4,5-b]індол-2-іл, 5,6,7,8тетрагідро[1,7]нафтиридил, 1,2,3,4тетрагідро[2,7]нафтиридил, 2,3дигідро[1,4]діоксино[2,3-b]піридил, 2,3дигідро[1,4]діоксино[2,3-b]піридил, 3,4-дигідро-2Н1-окса[4,6]діазанафталініл, 4,5,6,7-тетрагідро-3Н 93213 22 імідазо[4,5-с]піридил, 6,7дигідро[5,8]діазанафталініл, 1,2,3,4тетрагідро[1,5]нафтиридиніл, 1,2,3,4тетрагідро[1,6]нафтиридиніл, 1,2,3,4тетрагідро[1,7]нафтиридиніл, 1,2,3,4тетрагідро[1,8]нафтиридиніл і 1,2,3,4тетрагідро[2,6]нафтиридиніл. "Гетероарилокси" означає гетероарил-О-. Приклад гетероарилокси включає піридилокси. «Гетероцикленіл» означає неароматичну моноциклічну або поліциклічну вуглеводневу кільцеву систему, що має від приблизно 3 до приблизно 10 атомів вуглецю, в якій один або декілька атомів вуглецю кільцевої системи є гетероатомами, відмінними від вуглецю, наприклад азотом, киснем або сіркою, і яка містить щонайменше один подвійний вуглець-вуглецевий зв'язок або подвійний вуглець-азотний зв'язок. Переважні неароматичні кільцеві системи мають від приблизно 5 до приблизно 10 атомів вуглецю і від 1 до 3 гетероатомів. Найбільш переважні кільцеві системи розміром від приблизно 5 до 6 атомів; причому кільцеві системи даного конкретного розміру також позначаються як «нижчі». Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероцикленілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероцикленілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероцикленілу також може бути необов'язково окислений до відповідного N-оксиду, S-оксиду або S, S-оксиду. Прикладами моноциклічного азагетероцикленілу є 1,2,3,4тетрагідрогідропіридил, 1,2-дигідропіридил, 1,4дигідропіридил, 1,2,3,6-тетрагідропіридил, 1,4,5,6тетрагідропіримідин, 2-піролініл, 3-піролініл, 2імідазолініл і 2-піразолініл. Прикладами оксагетероцикленілу є 3,4-дигідро-2Н-піран, дигідрофураніл і фтордигідрофураніл. Прикладом поліциклічного оксагетероцикленілу є 7оксабіцикло[2,2,1]гептеніл. Прикладами моноциклічного тіогетероцикленілу є дигідротіофеніл і дигідротіопіраніл. «Гетероцикленіларил» означає конденсовані арил і гетероцикленіл. У конкретному прикладі гетероцикленіларилом є такий, в якому арил є фенілом, а гетероцикленільне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Гетероцикленіларил зв'язаний через будь-який з атомів арилу, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероцикленільної частини конденсованого гетероцикленіларилу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероцикленіларилу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероцикленільної частини гетероцикленіларилу також може бути окислений до відповідного N-оксиду, S-оксиду або S, S-діоксиду. Прикладами гетероцикленіларилів є 3Н-індолініл, 1H-2-оксохіноліл, 2Н-1-оксоізохіноліл, 1,2-дигідрохінолініл, 3,4-дигідрохінолініл, 1,2дигідроізохінолініл і 3,4-дигідроізохінолініл. «Гетероцикленілгетероарил» означає конденсовані гетероарил і гетероцикленіл. У конкретному прикладі гетероцикленілгетероарилом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 23 до 6 атомів, а гетероцикленільне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Гетероцикленілгетероарил зв'язаний через будь-який з атомів гетероарилу, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної або гетероцикленільної частини гетероцикленілгетероарилу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту азагетероцикленілгетероарилу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероарильної або гетероцикленільної частини гетероцикленілгетероарилу також може бути окислений до відповідного N-оксиду, Sоксиду або S, S-діоксиду. Прикладами гетероцикленілгетероарилів є 7,8-дигідро[1,7]нафтиридиніл, 1,2-дигідро[2,7]нафтиридиніл, 6,7-дигідро-3Німідазо[4,5-с]піридил, 1,2-дигідро-1,5нафтиридиніл, 1,2-дигідро-1,6-нафтиридиніл, 1,2дигідро-1,7-нафтиридиніл, 1,2-дигідро-1,8нафтиридиніл і 1,2-дигідро-2,6-нафтиридиніл. «Гетероцикліл» означає неароматичну насичену моноциклічну або поліциклічну кільцеву систему, що має від приблизно 3 до приблизно 10 атомів вуглецю, в якій один або декілька атомів вуглецю кільцевої системи є гетероатомами, відмінними від вуглецю, наприклад азотом, киснем або сіркою. Переважні кільцеві системи мають від приблизно 5 до приблизно 10 атомів вуглецю і від 1 до 3 гетероатомів. Конкретні розміри кілець в кільцевій системі включать від приблизно 5 до 6 атомів, причому кільцеві системи даного конкретного розміру також позначаються як «нижчі». Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероциклілу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероциклілу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероциклілу також може бути окисленим до відповідного N-оксиду, S-оксиду або S, S-діоксиду. Прикладами моноциклічного гетероциклілу є піперидил, піролідиніл, піперазиніл, морфолініл, тіоморфолініл, тіазолідиніл, 1,3-діоксоланіл, 1,4діоксаніл, тетрагідрофураніл, тетрагідротіофеніл і тетрагідротіопіраніл. «Гетероцикліларил» означає конденсовані арил і гетероцикліл. У конкретному прикладі гетероцикліларилом є такий, в якому арилом є феніл, а гетероциклічне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Гетероцикліларил зв'язаний через будьякий з атомів арильної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероциклічної частини гетероцикліларилу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероцикліларилу може бути основним атомом азоту, Атом азоту або сірки гетероциклічної частини гетероцикліларилу також може бути окислений до відповідного Nоксиду, S-оксиду або S, S-діоксиду. Прикладами гетероцикліларилів є індолініл, 1,2,3,4тетрагідроізохінолін, 1,2,3,4-тетрагідрохінолін, 1Н2,3-дигідроізоіндол-2-іл, 2,3-дигідробенз[f]ізоіндол2-іл і 1,2,3,4-тетрагідробенз[g]-ізохінолін-2-іл. «Гетероциклілгетероарил» означає конденсовані гетероарил і гетероцикліл. У конкретному при 93213 24 кладі гетероциклілгетероарилом є такий, в якому гетероарильне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів, а гетероциклічне кільце має від приблизно 5 до 6 атомів. Гетероциклілгетероарил зв'язаний через будь-який з атомів гетероарильної групи, що допускає такий зв'язок. Позначення «аза», «окса» або «тіо» як префікс в назві гетероарильної або гетероциклічної частини гетероциклілгетероарилу означають, що щонайменше як один з атомів кільця присутній атом азоту, кисню або сірки, відповідно. Атом азоту гетероциклілгетероарилу може бути основним атомом азоту. Атом азоту або сірки гетероарильної частини гетероциклілгетероарилу також може бути окислений до відповідного Nоксиду. Атом азоту або сірки гетероарильної або гетероциклічної частини гетероциклілгетероарилу може бути необов'язково окислений до відповідного N-оксиду, S-оксиду або S, S-діоксиду. Прикладами гетероциклілгетероарилів є 2,3-дигідро-1Нпірол[3,4-b]хінолін-2-іл, 1,2,3,4-тетрагідробенз[b 1,7]нафтиридин-2-іл, 1,2,3,4-тетрагідробенз[b 1,6]нафтиридин-2-іл, 1,2,3,4-тетрагідро-9Нпіридо[3,4-b]індол-2-іл, 1,2,3,4-тетрагідро-9Нпіридо[4,3-b]індол-2-іл, 2,3-дигідро-1Н-піроло[3,4b]індол-2-іл, 1H-2,3,4,5-тетрагідроазепіно[3,4b]індол-2-іл, 1Н-2,3,4,5-тетра-гідроазепіно[4,3b]індол-3-іл, 1Н-2,3,4,5-тетрагідроазепіно[4,5b]індол-2-іл, 5,6,7,8-тетрагідро[1,7]нафтиридил, 1,2,3,4-тетрагідро[2,7]нафтиридил, 2,3дигідро[1,4]діоксино[2,3-b]піридил, 2,3дигідро[1,4]діоксино[2,3-b]піридил, 3,4-дигідро-2Н1-окса[4,6]діазанафталініл, 4,5,6,7-тетрагідро-3Німідазо[4,5-с]піридил, 6,7дигідро[5,8]діазанафталініл, 1,2,3,4тетрагідро[1,5]нафтиридиніл, 1,2,3,4тетрагідро[1,6]нафтиридиніл, 1,2,3,4тетрагідро[1,7]нафтиридиніл, 1,2,3,4тетрагідро[1,8]нафтиридиніл і 1,2,3,4тетрагідро[2,6]нафтиридиніл. «Поліциклічний алкарил» означає поліциклічну кільцеву систему, що має щонайменше одне ароматичне кільце, конденсоване з щонайменше одним неароматичним кільцем, яке може бути насиченим або ненасиченим, і може також містити в кільцевій системі один або декілька гетероатомів, таких як азот, кисень або сірка. Прикладами поліциклічного алкарилу є арилциклоалкеніл, арилциклоалкіл, арилгетероцикленіл, арилгетероцикліл, циклоалкеніларил, циклоалкіларил, циклоалкенілгетероарил, циклоалкілгетероарил, гетероарилциклоалкеніл, гетероарилциклоалкіл, гетероарилгетероцикленіл, гетероарилгетероцикліл, гетероцикленіларил, гетероцикленілгетероарил, гетероцикліларил і гетероциклілгетероарил. У конкретному прикладі поліциклічними алкарильними групами є біциклічні системи, що складаються з одного ароматичного кільця, злитого з одним неароматичним кільцем, які можуть містити в кільцевій системі один або декілька гетероатомів, таких як азот, кисень або сірка. «Пацієнт» означає людину і інших ссавців. «Фармацевтично прийнятні солі» означає нетоксичні, неорганічні і органічні солі сполук, що складають предмет даного винаходу, утворені при приєднанні кислоти і основи. Ці солі можуть бути 25 отримані in situ на кінцевій стадії виділення і очищення сполук або за допомогою окремої реакції очищеної сполук у формі вільної основи з відповідною органічною або неорганічною кислотою і виділенням отриманим таким чином солі. У деяких випадках самі сполук здатні мати самопротоновані основні сайти в молекулі і утворювати внутрішні амфотерні солі. Прикладами солей приєднання кислоти є гідроброміди, гідрохлориди, сульфати, бісульфати, фосфати, нітрат, ацетати, оксалати, валерати, олеати, пальмітати, стеарати, лаурати, борати, бензоати, лактати, фосфати, тозилати, цитрати, малеати, фумарати, сукцинати, тартрати, нафтилати, мезилати, глюкогептонати, лактіобіонати, сульфамати, малонати, саліцилати, пропіонати, метилен-біс--гідроксинафтоати, гентисати, ізетіонати, ди-пара-толуоїлтартрати, метансульфонати, етансульфонати, бензолсульфонати, паратолуолсульфонати, циклогексилсульфамати і лаурилсульфонати. Див., наприклад, S.M. Berge, et al., "Pharmaceutical Salts" J. Pharm. Sci., 66, 1-19 (1977), включену в даний опис як посилання. Солі, утворені при приєднанні основи, можна також отримати незалежним чином внаслідок реакції очищеної сполуки в її кислій формі з відповідною органічною або неорганічною основою і виділенням отриманої таким чином солі. До солей, що утворюються при приєднанні основи, відносяться фармацевтично прийнятні солі металів і амінів. До відповідних солей металів відносяться солі натрію, калію, кальцію, барію, цинку, магнію і алюмінію. Конкретними прикладами солі, утвореної при приєднанні основи, є сіль натрію або сіль калію. Відповідні неорганічні солі, що утворюються при приєднанні основи, отримують з основ металів, до яких відносяться гідрид натрію, гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид кальцію, гідроксид алюмінію, гідроксид літію, гідроксид магнію і гідроксид цинку. Відповідні амінні солі, що утворюються при приєднанні основи, отримують з амінів, основність яких достатня для утворення стабільної солі, і, зокрема, з амінів, що часто використовуються в медичній хімії внаслідок їх низької токсичності і придатності для використання в медичних цілях. Деякими прикладами амінів є аміак, етилендіамін, N-метилглюкамін, лізин, аргінін, орнітин, холін, N, N'-дибензилетилендіамін, хлорпрокаїн, діетаноламін, прокаїн, N-бензилфенетиламін, діетиламін, піперазин, трис(гідроксиметил)амінометан, гідроксид тетраметиламонію, триетиламін, дибензиламін, ефенамін, дегідроабіетиламін, Nетилпіперидин, бензиламін, тетраметиламоній, тетраетиламоній, метиламін, диметиламін, триметиламін, етиламін, основні амінокислоти, наприклад лізин і аргінін, і дициклогексиламін. «Сольват» означає сполуку, що складає предмет даного винаходу, фізично зв'язану з однією або декількома молекулами розчинника. До фізичного зв'язуванню відноситься, зокрема, утворення водневого зв'язку. У певних випадках сольват можна буде виділити, наприклад, коли одна або більше молекул розчинника включені в кристалічну гратку твердої кристалічної речовини. Термін «сольват» розповсюджується як на фазу розчину, так 93213 26 і на сольвати, що ізолюються. Типовими сольватами є гідрати, етаноляти і метаноляти. Конкретні здійснення даного винаходу Одним приватним здійсненням даного винахо1 ду є сполука формули (І), де R являє собою феніл, п'яти- або шестичленний гетероарил або (C5C6)-циклоалкіл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)алкокси, (С1-С4)-галогеналкіл або (С1-С4)галогеналкокси або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл, або п'яти- або шестичленний гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1С4)-галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл, або п'яти- або шестичленний гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1С4)-галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль, за умови, що якщо R1 являє собою феніл або шестичленний гетероарил, тоді його можна заміняти тільки в орто- або мета-положенні. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл, піридил, тіазоліл, імідазоліл або оксодіазоліл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (C1-C6)-алкокси, (С1-С4)-галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл або піридил, кожний з яких необов'язково має як замісник в орто- або мета-положенні галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (C1С4)-галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1-С4)галогеналкіл або (С1-С4)-галогеналкокси, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник в ортоабо мета-положенні галоген, (С1-С6)-алкіл, гідрокси, (С1-С6)-алкокси, (С1-С4)-галогеналкіл або (С1С4)-галогеналкокси, або її гідрат, сольват або Nоксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник галоген, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного ви 27 находу є сполука формули (І), де R1 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник в ортоабо мета-положенні галоген, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R1 являє собою 2-фторфеніл або 3-фторфеніл, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R являє собою водень, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R2 являє собою метил, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де L1 являє собою зв'язок, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де L1 являє собою (С1-С3)-алкілен, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де L1 являє собою CH2-, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R3 являє собою циклоалкіл, циклоалкеніл, арил, гетероарил, гетероцикліл, гетероцикленіл або поліциклічний алкарил, кожний з яких необов'язково має як замісник ацил, ціано, нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=O)-, 1 2 1 2 Y Y N-C(=O)-O-, Y Y N-SO2-, 7 6 R -SO2-NR -, R7-C(=O)-NR6-, Y1Y2N-(С1-С4)алкілен-SO2-(С1-С4)-алкілен-, або алкіл, алкеніл, алкініл, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфініл, або алкілсульфоніл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген, галогеналкіл, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, карбокси, або алкоксикарбоніл, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо або алкіл, або арил, гетероарил, ароїл, гетероароїл, арилокси, гетероарилокси, або гетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N-, або Y1Y2N-SO2-, і коли R3 являє собою циклоалкіл, циклоалке 93213 28 ніл, гетероцикліл, гетероцикленіл або поліциклічний алкарил, він також може бути заміщений на оксо, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятну сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R3 являє собою феніл, піридил, тіазоліл, імідазоліл, оксодіазоліл, імідазоліл, піримідиніл, тіофеніл, оксазоліл, циклоалкіл, бензооксазоліл, 1,2,4-тіадіазоліл, 1,3,4тіадіазоліл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, фураніл, бензо[1,3]діоксоліл, бензотіазоліл, імідазолідиніл, індазоліл, бензоімідазоліл, індоліл, бензофураніл, або 1,3-дигідро-бензо[с]ізотіазоліл, кожний з яких необов'язково має як замісник ацил, ціано, нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=O)-, Y1Y2N-C(=O)-O-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, Y1Y2N-(С1-С4)алкілен-SO2-(С1-С4)-алкілен-, або алкіл, алкеніл, алкініл, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфініл, або алкілсульфоніл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген, галогеналкіл, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, карбокси, або алкоксикарбоніл, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо або алкіл, або арил, гетероарил, ароїл, гетероароїл, арилокси, гетероарилокси, або гетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N-, або Y1Y2N-SO2-, і коли R3 являє собою циклоалкіл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, імідазолідиніл або 1,3-дигідробензо[с]ізотіазоліл, він також може бути заміщений на оксо, або гідрат, сольват або його N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R3 являє собою феніл, піридил, тіазоліл, імідазоліл, оксодіазоліл, імідазоліл, піримідиніл, тіофеніл, оксазоліл, циклоалкіл, бензооксазоліл, 1,2,4тіадіазоліл, 1,3,4-тіадіазоліл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, фураніл, бензо[1,3]діоксоліл, бензотіазоліл, імідазолідиніл, індазоліл, бензоімідазоліл, індоліл, бензофураніл, або 1,3дигідробензо[с]ізотіазоліл, кожний з яких необов'язково має як замісник нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=О)-, 1 2 7 6 7 Y Y N-SO2-, R -SO2-NR -, R -C(=O)-NR6-, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфоніл, арил, гетероарил, або 29 алкіл, який необов'язково має як замісник галоген, карбокси, алкоксикарбоніл, арил або гетероарил, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник Y1Y2N-, і коли R3 являє собою циклоалкіл, тетрагідропіраніл, піперидиніл, імідазолідиніл, або 1,3-дигідробензо[с]ізотіазоліл, він також може бути заміщений на оксо; і Y1 і Y2, кожний незалежно, являють собою водень, циклоалкіл, або алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, алкокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, гетероарил, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник алкіл, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник ацил, ціано, нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=O)-, 1 2 Y Y N-C(=O)-O-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, Y1Y2N-(С1-С4)алкілен-SO2-(С1-С4)-алкілен-, або алкіл, алкеніл, алкініл, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфініл або алкілсульфоніл, кожний з яких необов'язково має як замісник галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -P(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, арил або гетероарил, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галоген, галогеналкіл, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, карбокси, або алкоксикарбоніл, або гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо або алкіл, або арил, гетероарил, ароїл, гетероароїл, арилокси, гетероарилокси, або гетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник алкіл, галогеналкіл, галоген, алкокси, галогеналкокси, гідрокси, карбокси, алкоксикарбоніл, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N-, або Y1Y2N-SO2-, або гідрат, сольват або його N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник нітро, галоген, гідрокси, карбокси, амідино, R5O-C(=O)-C(=N-OR4)-, Y1Y2N-, Y1Y2N-C(=O)-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, R7-C(=O)-NR6-, алкокси, алкоксикарбоніл, алкілтіо, алкілсульфоніл, арил, гетероарил, або алкіл, який необов'язково має як замісник галоген, карбокси, алкоксикарбоніл, арил або гетероарил, -Р(=O)-(алкокси)2, Y1Y2N-, Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, або 93213 30 гетероцикліл або арилгетероцикліл, кожний з яких необов'язково має як замісник оксо, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник Y1Y2N-, і 1 2 Y i Y , кожний незалежно, являють собою водень, циклоалкіл, або алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, алкокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, гетероарил, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник алкіл, або гідрат, сольват або його N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник: Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, алкілсульфоніл, або алкіл, заміщений Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), де R3 являє собою феніл, який необов'язково має як замісник Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-, алкілсульфоніл, або алкіл, заміщений Y1Y2N-SO2-, R7-SO2-NR6-; і Y1 і Y2, кожний незалежно, являють собою водень, циклоалкіл, або алкіл, який необов'язково має як замісник гідрокси, алкокси, аміно, алкіламіно, діалкіламіно, гетероарил, або гетероцикліл, який необов'язково має як замісник алкіл, або її гідрат, сольват або N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. Ще одним приватним здійсненням даного винаходу є сполука формули (І), що являє собою бензиламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, феніламід 2-піридин-4-ілпіримідин-5карбонової кислоти, феніламід 2-піридин-3-ілпіримідин-5карбонової кислоти, феніламід 2-піридин-2-ілпіримідин-5карбонової кислоти, феніламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти, феніламід 2-(4-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти, феніламід 2-(2-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти, (2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2-лямбда*6*бензо[с]ізотіазол-5-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [1-(1Н-імідазол-2-ілметилпіперидин-4-іл]амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (6-диметиламінопіридин-3-ілметил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [2-(2-піролідин-1-ілетил)бензооксазол-6-іл]амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-сульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [2-(4-сульфамоїлфеніл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [4-(2-оксооксазолідин-4-ілметил)феніл]амід (R)-2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (6-ацетиламінопіридин-3-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 31 (3-карбамоїл феніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (3-метилкарбамоїлфеніл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (4-гідроксициклогексил)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, етиловий ефір 4-метил-2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-5-карбонової кислоти, етиловий ефір {2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-4-іл}оцтової кислоти, 4-метил-2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-5-карбонова кислота, {2-[(2-фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол4-іл}оцтова кислота, 4-метилсульфамоїлбензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-диметилсульфамоїлбензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3,5-дифторфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, піридин-2-іламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, тіазол-2-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (2-оксо-1,2-дигідропіримідин-4-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (4-сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, піримідин-4-іламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (1-піридин-3-ілметилпіперидин-4-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [2-(2-оксоімідазолідин-1-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [2-(1Н-імідазол-4-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (тетрагідропіран-4-ілметил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-трифторметилфеніл)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, (2Н-піразол-3-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (1-метилпіперидин-4-іл)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, піримідин-2-іламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(2,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(4дифторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(2піридил)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3-піридил)4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-етилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-етоксіетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-гідроксипропілсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 93213 32 3-циклопропілсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-гідроксипропілсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-метоксіетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-метоксипропілсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(4-метоксибутилсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-циклогексилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-гідрокси-1,1диметилетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-сульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-морфолін-4ілетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-піперидин-1ілетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[2-(1-метилпіролідин-2іл)етилсульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(1-етилпіролідин-2ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[2-(1Н-імідазол-4іл)етилсульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[3-(2-метилпіперидин1іл)пропілсульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-піролідин-1ілпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2диметиламіноетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-діетиламіноетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-диметиламіно-2,2диметилпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(5диметиламінопентилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2діізопропіламіноетилсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(метансульфоніламінометил)бензиламід 2(3-фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(пропан-2сульфоніламіно)метил]бензиламід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлметилбензиламід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-(ізопропілсульфамоїлметил)бензиламід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 33 3-(метансульфоніламінометил)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(пропан-2сульфоніламіно)метил]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлметилбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(ізопропілсульфамоїлметил)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-метансульфоніламінопіридин-4ілметил)амід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти, (тетрагідропіран-4-іл)амід 2-(5-метил[1,2,4]оксадіазол-3-іл)піримідин-5-карбонової кислоти, 4-сульфамоїлбензоламід 2-(5-метил[1,2,4]оксадіазол-3-іл)піримідин-5-карбонової кислоти, (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 2-(5-метил[1,2,4]оксадіазол-3-іл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(морфолін-4-сульфоніл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3,4-диметоксилбензиламід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, (2-бензо[1,3]діоксол-5-ілетил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (1Н-індазол-5-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, 4-[ 1,2,3]тіадіазол-5-іл)бензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 4-метил-2піридин-2-ілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-морфолін-4-ілбензиламід-2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, метиловий ефір 6-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]-1Н-бензоімідазол-2-карбонової кислоти, 6-[(2-фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]-1Нбензоімідазол-2-карбонова кислота, (бензофуран-5-ілметил)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти, 4-метансульфоніламінобензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-карбамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, 3-(2-гідроксіетилсульфамоїл)бензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 4-(морфолін-4-сульфоніл)бензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, [2-(2-аміно-4-метилтіазол-5-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, діетиловий ефір {4-{(2-фенілпіримідин-5карбоніл)[аміно]бензил}фосфонової кислоти, діетиловий ефір {4-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]бутил}фосфонової кислоти, діетиловий ефір {4-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]етил}фосфонової кислоти, 93213 34 діетиловий ефір {феніл-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]метил}фосфонової кислоти, (3-метансульфоніл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (1-метансульфонілпіперидин-3-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (1-диметансульфамоїлпіперидин-3ілметил)амід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти, 3-метансульфоніламінобензиламід 2(феніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-ацетилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-оксопіперазин-1-сульфоніл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-сульфамоїлетил)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (2-диметилсульфамоїлетил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 4-метил-2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (3-феніл-[1,2,4]тіадіазол-5-іл)амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, J (тетрагідропіран-4-іл)амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, Феніламід 2-циклогексилпіримідин-5карбонової кислоти, 3-амінобензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, 3-метилсульфамоїлбензил амід 2-(3піридил)піримідин-5-карбонової кислоти, 4-сульфамоїлбензиламід 2-піразол-1ілпіримідин-5-карбонової кислоти, (тетрагідропіран-4-іл)амід 2-(2-метилтіазол-4іл)піримідин-5-карбонової кислоти, (тіофен-2-ілметил)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (4-метил оксазол-2-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, етиловий ефір метоксііміно-{2-[(2фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол-4-іл} оцтової кислоти, (5-метилсульфаніл-[1,3,4]тіадіазол-2-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, етиловий ефір 2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]бензотіазол-5-карбонової кислоти, (1-фенілетил)амід (R)-2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [3-(1Н-тетразол-5-іл)феніл]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, (1-карбамімідоїлпіперидин-4-ілметил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, амід 5-[(2-фенілпіримідин- 5-карбоніл)аміно]1Н-індол-3-карбонової кислоти, і [3-(2-амінотіазол-4-іл)феніл]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти, {4-[2-(1,3-діоксо-1,3-дигідроізоіндол-2іл)етил]тіазол-2-іл}амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, [2-(піролідин-1-сульфоніл)етил]амід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, трет-бутиловий ефір [3-({[2-(3-фторфеніл)-4метилпіримідин-5-карбоніл] аміно} ме 35 тил)бензил]карбамінової кислоти, 3-[(піридин-2-ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(3-гідрокси-2,2диметилпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(2-гідрокси-2метилпропілсульфамоїл)бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(тетрагідропіран-4ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-(4-гідроксибутилсульфамоїл)бензиламід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[2-(2гідроксіетокси)етилсульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-[(тетрагідрофурант-2ілметил)сульфамоїл]бензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, 3-ізобутилсульфамоїлбензиламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (5-ізопропілсульфамоїлпіридин-3-ілметил)амід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (5-метилсульфамоїлпіридин-3-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-метилсульфамоїлпіридин-4-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти, (2-метилсульфамоїлпіридин-4-ілметил)амід 2(3-фторфеніл)-4метилпіримідин-5-карбонової кислоти, або (5-ізопропілсульфамоїлпіридин-3-ілметил)амід 2-(3-фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти, або гідрат, сольват або його N-оксид, або її фармацевтично прийнятна сіль. У сферу даного винаходу також входить фармацевтична композиція, що містить фармацевтично ефективну кількість сполуки, яка складає предмет даного винаходу, в суміші з фармацевтично прийнятним носієм. Сполуки даного винаходу є інгібіторами PGDS і, таким чином, корисні для лікування алергічних і/або запальних розладів, зокрема таких розладів, як алергічний риніт, астма і/або хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Отже, ще один аспект винаходу, що описується тут, направлений на спосіб лікування пацієнта, що страждає на алергічний риніт і/або астму, за допомогою введення пацієнту фармацевтично ефективної кількості сполуки формули (І). Розуміється, що термін "лікування" розповсюджується як на профілактичну терапію для інгібування PGDS, так і на лікування відомих гострих або хронічних або фізіологічних захворювань, пов'язаних з PGDS, з тим щоб вилікувати пацієнта, що страждає на вказані захворювання, або поліпшити фізіологічний стан, пов'язаний з ними. Фізіологічні стани, що обговорюються тут, включають деякі, але не всі, можливі клінічні ситуації, в яких доречне лікування алергічного риніта і/або астма. Фахівцям, що практикують в даній галузі, добре відомі обставини, що вимагають лікування. На практиці сполуки, що складають предмет даного винаходу, можуть вводитися у вигляді фа 93213 36 рмацевтично прийнятних лікарських форм людині і іншим ссавцям за допомогою місцевого або системного застосування, в тому числі перорального, інгаляційного, ректального, назального, букального, сублінгвального, вагінального, кишкового, парентерального (в тому числі підшкірного, внутрішньом'язового, внутрішньовенного, внутрішньошкірного, інтратекального та епідурального), інтрацистернального і внутрішньочеревинного. Потрібно брати до уваги, що конкретний спосіб введення можна варіювати, наприклад, залежно від фізіологічного стану пацієнта. «Фармацевтично прийнятними лікарськими формами» називаються лікарські форми сполуки, що складає предмет даного винаходу, які включають, наприклад, таблетки, драже, порошки, еліксири, сиропи, рідкі склади, в тому числі суспензії, спреї, інгалянти, таблетки, коржики, емульсії, розчини, гранули, капсули і супозиторії, також рідкі склади для ін'єкцій, в тому числі ліпосомні препарати. Загальний опис методів і складів можна знайти в останньому виданні Remington's Pharmaceutical Sciences, Mack Publishing Co., Easton, PA. Особливим аспектом даного винаходу є сполука, що складає предмет даного винаходу, яка повинна вводитися у формі фармацевтичної композиції. Фармацевтично прийнятні носії мають в своєму складі щонайменше один з компонентів, якими можуть бути фармацевтично прийнятні носії, розріджувачі, оболонки, ад'юванти, ексципієнти, або середовища, такі як консерванти, наповнювачі, розпушувачі, змочувальні речовини, емульгатори, стабілізатори емульсії, суспендувальні речовини, ізотонічні речовини, підсолоджувачі, смакові добавки, ароматизатори, барвники, бактерицидні засоби, протигрибкові засоби, інші терапевтичні речовини, ковзні речовини, речовини, що уповільнюють або прискорюють всмоктування, і дозуючі речовини, залежно від особливостей способу введення і лікарської форми. Прикладами суспендувальних речовин є етоксильовані ізостеарилові спирти, поліоксіетиленсорбіт і складний ефір сорбітану, мікрокристалічна целюлоза, метагідроксид алюмінію, бентоніт, агарагар і трагакант або суміші цих речовин. Прикладами бактерицидних і протигрибкових речовин, що запобігають дію мікроорганізмів, є парабени, хлорбутанол, фенол, сорбінова кислота і подібні їм речовини. Прикладами ізотонічних речовин є цукор, хлорид натрію і подібні їм речовини. Прикладами речовин, що уповільнюють і подовжують всмоктування, є моностеарат алюмінію і желатин. Прикладами речовин, що прискорюють і стимулюють абсорбцію, є диметилсульфоксид і його аналоги. Прикладами розріджувачів, розчинників, носіїв, солюбілізувальних домішок, емульгаторів і стабілізаторів емульсії є вода, хлороформ, сахароза, етанол, ізопропіловий спирт, етиловий ефір вугільної кислоти, етилацетат, бензиловий спирт, тетрагідрофурфуриловий спирт, бензилбензоат, по 37 ліоли, пропіленгліколь, 1,3-бутиленгліколь, гліцерин, поліетиленгліколі, диметилформамід, Tweeno 60, Spano 60, цетостеариловий спирт, міристиловий спирт, гліцерилмоностеарат і лаурилсульфат натрію, складний ефір сорбітану і жирних кислот, рослинні олії (такі як бавовняна олія, арахісова олія, оливкова олія, рицинова олія і кунжутна олія) і ін'єктовані органічні ефіри, такі як етилолеат і йому подібні, або відповідні суміші цих сполук. Прикладами формотворних наповнювачів є лактоза, молочний цукор, цитрат натрію, карбонат кальцію і дикальційфосфат. Прикладами розпушувачів є крохмаль, альгінові кислоти і деякі складні силікати. Прикладами ковзних речовин є стеарат магнію, лаурилсульфат натрію, тальк, а також поліетиленгліколі з високою молекулярною вагою. Вибір фармацевтично прийнятного носія, загалом, визначається відповідно до хімічних властивостей активної сполук, таких як розчинність, метод застосування і запобіжні засоби, яких необхідно дотримуватися в фармацевтичній практиці. Фармацевтичні композиції, що складають предмет даного винаходу, придатні для перорального застосування, можуть являти собою окремі одиниці, такі як тверді лікарські форми, такі як капсули, облатки або таблетки, кожна з яких містить певну кількість активного інгредієнта, або такі як порошки або гранули, або рідкі лікарські форми, такі як розчини або суспензії у водному або неводному рідкому середовищі, або рідкі емульсії масла-в-воді або вода-в-маслі. Активний інгредієнт також необов'язково має форму болюсу, електуарію або пасти. «Тверда лікарська форма» означає лікарську форму сполуки, що складає предмет даного винаходу, у вигляді твердої речовини, наприклад капсули, таблетки, пілюлі, порошки, драже або гранул. У таких твердих лікарських формах сполука, що складає предмет даного винаходу, додана в щонайменше один інертний наповнювач (або носій), що традиційно використовується, наприклад цитрат натрію або дикальційфосфат або (а) наповнювачі або середовища, такі як, наприклад, крохмаль, лактоза, сахароза, глюкоза, маніт і кремнієва кислота, (b) зв'язувальні речовини, наприклад, карбоксиметилцелюлоза, альгінати, желатин, і полівінілпіролідон, сахароза і аравійська камедь, (с) зволожувальні речовини, такі як, наприклад, гліцерин, (d) розпушувачі, такі як, наприклад, агарагар, карбонат кальцію, картопляний або маніоковий крохмаль, альгінова кислота, певні складні силікати і карбонат натрію, (е) розчиниуповільнювачі, такі як, наприклад, парафін, (f) прискорювачі абсорбції, такі як, наприклад, четвертинні амонієві сполуки, (g) зволожувальні речовини, такі як, наприклад, цетиловий спирт і гліцеринмоностеарат, (h) адсорбенти, такі як, наприклад, каолін або бентоніт, (і) ковзні речовини, такі як, наприклад, тальк, стеарат кальцію, стеарат магнію, тверді поліетиленгліколі, лаурилсульфат натрію, (j) замутнювальні компоненти, (к) буферні речовини і агенти, вивільнюючі сполуки, що складають предмет даного винаходу, з відстрочкою, в певній частині кишкового тракту. 93213 38 Таблетка може бути приготована пресуванням або формуванням і необов'язково має один або декілька допоміжних компонентів. Пресовані таблетки можна отримувати пресуванням у відповідному апараті активного інгредієнта в сипкій формі, такій як порошок або гранули, яка необов'язково змішана зі зв'язувальною речовиною, ковзною речовиною, інертним розріджувачем, консервантом, поверхнево-активною або диспергувальною речовиною. Можуть використовуватися такі ексципієнти, як лактоза, цитрат натрію, карбонат кальцію, дикальційфосфат і розпушувачі, такі як крохмаль, альгінові кислоти і певні складні силікати, змішані зі мастильними речовинами, такими як стеарат магнію, лаурилсульфат натрію і тальк. Суміш порошкоподібних сполук, змочену інертним рідким розріджувачем, можна формувати на відповідній установці для отримання формованих таблеток. Таблетки необов'язково можуть мати покриття або насічки, а також можуть мати складі що забезпечує повільне або контрольоване виділення вмісного в них активного інгредієнта. Тверді композиції також можуть використовуватися як наповнювачі в желатинових капсулах з м'яким або твердим наповненням з використанням таких інертних наповнювачів, як лактоза або молочний цукор, а також поліетиленгліколей з великою молекулярною вагою і подібних їм речовин. У разі необхідності, а також для більш ефективного розподілу сполука може бути мікроінкапсульованою в системах повільного або направленого вивільнення, таких як біосумісні, полімерні матриці, які біорозкладаються (наприклад співполімер d,1-лактиду з гліколідом), ліпосоми і мікросфери для підшкірного або внутрішньом'язового ін'єктування методом, званим підшкірною або внутрішньом'язовою ін'єкцією уповільненого всмоктування, що забезпечує повільне вивільнення сполуки(к) протягом 2 тижнів або довше. Сполуки можуть бути стерилізовані, наприклад фільтрацією через фільтр, що затримує бактерії, або додаванням стерилізуючих речовин у формі стерильних твердих композицій, які можуть бути розчинені в стерильній воді або іншому стерильному ін'єктованому середовищі безпосередньо перед застосуванням. «Рідка лікарська форма» означає форму активної сполуки, яка вводиться пацієнту в рідкій формі, наприклад у вигляді фармацевтично прийнятних емульсій, розчинів, суспензій, сиропів або еліксирів. Крім активної сполуки рідкі лікарські форми можуть містити інертні розріджувачі, що зазвичай використовуються у даній галузі, такі як розчинники, солюбілізувальні речовини і емульгатори. Водні суспензії можуть містити емульгатори або речовини, що сприяють утворенню суспензії. Фармацевтичні композиції, придатні для місцевого застосування, - це склади у формі, що допускає місцеве введення пацієнту. Склади можуть мати форму мазей місцевого застосування, бальзамів, порошків, спреїв і інгалянтів, гелів (на водній або спиртовій основі), кремів, що зазвичай використовуються в даній галузі, або бути включеними в матричну основу для застосування як пластиру, 39 що забезпечує контрольоване вивільнення сполуки через шкірний бар'єр. У формі мазі активні інгредієнти можуть використовуватися з парафіновими або водорозчинними основами. У альтернативному варіанті активні інгредієнти можуть мати форму крему на масляно-водній основі. Склади, призначені для місцевого застосування через очі, являють собою очні краплі, в яких активний інгредієнт розчинений або суспендований у відповідному носії, як правило, водному розчиннику. Склади, призначені для місцевого застосування через слизову оболонку рота, включають таблетки, що мають в своєму складі активний інгредієнт у смаковій добавці, як правило, сахарозі і аравійській камеді або трагаканті; пастилки, що мають в своєму складі активний інгредієнт на інертній основі, такій як желатин і гліцерин, або сахароза і аравійська камедь; і склади для полоскання рота, що мають в своєму складі активний інгредієнт у відповідному рідкому носії. Масляна фаза емульсійних фармацевтичних композицій може бути отримана звичайним способом з відомих інгредієнтів. Ця фаза необов'язково має в своєму складі тільки емульгатор (також званий емульгувальною речовиною), однак бажано, щоб до неї також входила суміш щонайменше одного емульгатора з жиром або маслом, або емульгатора з жиром і маслом. У конкретному здійсненні винаходу в склад включений гідрофільний емульгатор поряд з ліпофільним емульгатором, який діє як стабілізатор. Емульгатор(и) разом з стабілізатором(ами) або без нього утворюють віск, що емульгується, а разом з диспергованою фазою кремових складів. При необхідності водна фаза кремової основи може включати, наприклад, не менше 30% ваг./ваг. багатоатомного спирту, тобто спирту з двома або більше гідроксильними групами, наприклад пропіленгліколь, бутан-1,3-діол, маніт, сорбіт, гліцерин або поліетиленгліколь (в тому числі PEG 400) і їх суміші. Склади для місцевого застосування можуть, якщо треба, мати в своєму складі сполуку, що стимулює всмоктування або проникнення активного інгредієнта через шкіру або інші пошкоджені зони. Вибір відповідних масел або жирів для використання в складі залежить від властивостей, які необхідно отримати. Бажано, щоб крем був особливо нежирним, що не залишає плям і продуктом, що змивається, придатної консистенції, що не допускає витікання з тюбиків або інших ємностей. Можуть використовуватися лінійні і розгалужені одно- і двоосновні алкілові ефіри, такі як діізопропілміристат, децилолеат, ізопропілпальмітат, бутилстеарат, 2-етилгексилпальмітат або суміш складного ефіру з розгалуженим ланцюгом, відома як Crodamol CAP. Вони можуть використовуватися окремо або в сумішах, залежно від бажаних властивостей. Як альтернатива можуть використовуватися ліпіди з високою температурою плавлення, такі як білий м'який парафін, і/або рідкий парафін, або інші мінеральні масла. Фармацевтичними композиціями для ректального або вагінального введення називаються склади, форма яких допускає ректальне або вагі 93213 40 нальне введення пацієнту, і які містять щонайменше одну сполуку, що складає предмет даного винаходу. Супозиторії являють собою одну з форм таких складів, яку можна отримати змішуванням сполук, що складають предмет даного винаходу, з відповідними неподразнювальними середовищами або носіями, наприклад олія какао, поліетиленгліколь або воскова основа супозиторію, які знаходяться в твердому стані при звичайних температурах, але стають рідкими при температурі тіла і тому плавляться при ректальному або вагінальному введенні і вивільняють активний інгредієнт. Фармацевтичні склади, що вводяться за допомогою ін'єкції, можуть вводитися внутрішньом'язово, внутрішньовенно, внутрішньочеревинно і/або підшкірно. Склади, що складають предмет даного винаходу, готують в рідких розчинах, зокрема в фізіологічно сумісних буферах, таких як розчин Ханка або розчин Рінгера. Крім того, склади можуть бути приготовані в твердій формі і повторно розчинені або суспендовані безпосередньо перед застосуванням. Можливі також ліофілізовані форми. Склади є стерильними і включають емульсії, суспензії, водні і неводні розчини для ін'єкцій, які можуть містити суспендувальні речовини, загущувачі і антиоксиданти, буфери, бактеріостати і домішки, що роблять склад ізотонічним, і мати правильно підібраний рівень рН, що відповідає показнику крові пацієнта, якому буде вводитися препарат. Фармацевтичними композиціями, що складають предмет даного винаходу, придатними для назального або інгаляційного введення, називаються склади, форма яких придатна для введення пацієнту назально або інгаляційно. Склад може містити носій у формі порошку з розміром частинок, наприклад, в діапазоні від 1 до 500 мікрон (в тому числі з розмірами частинок в діапазоні від 20 до 500 мікрон з кроком 5 мікрон, тобто з розмірами 30 мікрон, 35 мікрон і т.д.). До відповідних складів з рідким носієм для застосування, наприклад, як спрею або крапель для носа, відносяться водні або масляні розчини активного інгредієнта. Склади, придатні для аерозольного введення, можуть бути отримані відповідно до традиційних методів і вводитися з іншими терапевтичними речовинами. Для проведення інгаляційної терапії можуть використовуватися дозуючі інгалятори або будь-які сухі порошкові інгалятори, такі як Eclipse, Spinhaler® або Ultrahaler®, згідно з описом в патентній заявці WO 2004/026380 і в патенті США № 5176132. Дане дозування активного інгредієнта(ів) в складах, що складають предмет даного винаходу, можна варіювати з метою отримання кількості активного інгредієнта(ів), ефективного для отримання бажаного терапевтичного ефекту для певного складу і методу його введення пацієнту. Тому дозування, вибиране для кожного пацієнта, залежить від множини чинників, таких як бажаний терапевтичний ефект, спосіб введення, бажана тривалість лікування, етіологія і тяжкість захворювання, стан пацієнта, вага, стать, дієта і вік, тип і активність кожного активного інгредієнта, швидкості абсорбції, метаболізм і/або виділення і інших чинників. Повна денна доза сполуки, що складає пред 41 93213 42 мет даного винаходу, що вводиться пацієнту у вигляді однієї або декількох доз, може складати, наприклад, від приблизно 0,001 до приблизно 100 мг/кг ваги тіла на день, зокрема, від 0,01 до 10 мг/кг/день. Наприклад, для дорослого дози, як правило, складають від приблизно 0,01 до приблизно 100, зокрема, від приблизно 0,01 до приблизно 10, мг/кг ваги тіла на день при інгаляції, від приблизно 0,01 до приблизно 100, зокрема, від 0,1 до 70, бажано від 0,5 до 10, мг/кг ваги тіла на день при пероральному введенні, і від приблизно 0,01 до приблизно 50, зокрема, від 0,01 до 10 мг/кг ваги тіла на день при внутрішньовенному введенні. Процентний вміст активного інгредієнта може бути різним, але він повинен забезпечувати отримання оптимального дозування. Лікарські форми необов'язково містять кількості або дольні одиниці дози, що дозволяють отримати бажану денну дозу. Очевидно, що можливе майже одночасне введення декількох стандартних доз. Введення доз може бути настільки частим, наскільки необхідне для досягнення бажаного терапевтичного ефекту. Деякі пацієнти можуть швидко реагувати на великі або менші дози, і для них може виявитися адекватною більш низька підтримуюча доза. Для інших пацієнтів може бути потрібне тривале лікування з інтенсивністю від 1 до 4 доз на день відповідно до фізіологічних потреб кожного пацієнта. Само собою зрозуміло, для інших пацієнтів може бути потрібним не більше однієї або двох доз на день. Стандартні дози складів можуть бути отримані будь-яким з традиційно використовуваних методів у фармацевтиці. Такі методи включають стадію зв'язування фармацевтично активного інгредієнта з носієм, що складається з одного або декількох допоміжних інгредієнтів. Як правило, склади отримують однорідним і неповоротним зв'язуванням активного інгредієнта з рідкими носіями, або дрібнозернистими твердими носіями, або обома, з подальшим формуванням продукту, якщо це необхідне. Склади можуть бути в упаковках по одній дозі або по декілька доз, наприклад в запаяних ампулах і пляшечках з еластичними пробками, і можуть зберігатися в ліофілізованому стані, що вимагає тільки додавання стерильного рідкого носія, наприклад води для ін'єкцій, безпосередньо перед застосуванням. Індивідуальні розчини для ін'єкцій і суспензії можуть бути приготовані зі стерильних порошків, гранул або таблеток описаних вище типів. Сполуки, що складають предмет даного винаходу, можуть бути отримані за допомогою застосування або адаптації відомих методів, під якими розуміють методи, що використовувалися раніше або описані в літературі, наприклад, описані R.C. Larock in Comprehensive Organic Transformations, VCH publishers, 1989. У описаних нижче реакціях може виникати необхідність захистити реакційні функціональні групи, наприклад гідроксильні, аміно-, іміно-, тіо- або карбоксильні групи, щоб уникнути їх небажаної участі в реакціях у випадках, коли вони повинні залишитися в кінцевому продукті. Звичайні захисні групи можуть використовуватися відповідно до загальноприйнятої практики, наприклад див. T.W. Greene and P.G.M. Wuts, Protecting Groups in Organic Synthesis, 3rd edition, John Wiley & Sons, Inc., 1999. Сполука формули (I), де R2 являє собою водень, може бути отримана, як показано на схемі І нижче, внаслідок реакції амідинової сполуки, в якій R1 відповідає наведеному тут визначенню, з реагентом формули (А) з утворенням сполуки формули (В), яка безпосередньо або через продукт гідролізу формули (C) приєднується до аміну формули (D), де L1 і R3 відповідають наведеному тут визначенню. Сполука формули (І), де R2 являє собою (С1С4)-алкіл, може бути отримана, як показано на схемі II нижче, внаслідок реакції амідинової сполуки, в якій R1 відповідає наведеному тут визначен 43 93213 44 ню, з реагентом формули (E), з утворенням сполуки формули (F), яка безпосередньо або через продукт гідролізу формули (G) приєднується до аміну формули (D), де L1 і R3 відповідають наведеному тут визначенню. Сполуки, що складають предмет даного винаходу, також можуть бути отримані перетворенням одних сполук, що складають предмет даного винаходу, на інші. Потрібно вказати, що сполуки, які складають предмет даного винаходу, можуть містити асиметричні центри. Ці асиметричні центри можуть незалежно бути або в R- або в S-конфігурації. Для фахівця в галузі очевидно, що певні сполуки, що складають предмет даного винаходу, можуть також виявляти геометричну ізомерію. Потрібно розуміти, що даний винахід розповсюджується на окремі геометричні ізомери і стереоізомери і їх суміші, в тому числі рацемічні суміші сполук з наведеною вище формулою (І). Такі ізомери можна виділити з їх сумішей за допомогою відомих методів або їх модифікацій, наприклад хроматографічних методів або методів перекристалізації, або отримати окремо з відповідних ізомерів проміжних сполук. Сполуки винаходу, методи їх отримання, а також їх біологічна активність будуть більш очевидні з аналізу наступних прикладів, які наводяться виключно як ілюстрація і не повинні розглядатися як такі, що обмежують обсяг винаходу. Сполуки даного винаходу ідентифікуються, наприклад, за допомогою наступних аналітичних методів. Мас-спектри (MC) записували на масспектрометрі Micromass LCT. Метод заснований на позитивній іонізації електророзпиленням і скануванні маси m/z від 100 до 1000. Спектри ядерного магнітного резонансу (1H ЯМР) 300 МГц 1H записують при кімнатній температурі на спектрометрі Varian Mercury (300 МГц) з 5 мм датчиком ASW. У 1H ЯМР хімічні зсуви (5) вказані в мільйонних частках (м.ч.) відносно тетраметилсилану (TMS) як внутрішній стандарт. У наведених далі прикладах і описах синтезу, а також в іншій частині заявки, використовувані терміни мають наступні значення: «кг» - кілограми, «г» - грами, «мг» - міліграми, «мкг » - мікрограми, «моль» - молі, «ммоль» - мілімолі, «М» - молі на літр, «мМ» - мілімолі на літр, «мкМ» - мікромолі на літр, «нМ» - наномолі на літр, «л» - літри, «мл» мілілітри, «мкл» - мікролітри, «°С» - градуси Цельсія, «т. пл.» - точка плавлення, «т. кип.» - точка кипіння, «мм рт. ст.» - тиск в міліметрах ртутного стовпчика, «см» - сантиметри, «нм» - нанометри, «абс.» - абсолютний, «конц.» - концентрований, «с» - концентрація в г/мл, «к.т.» - кімнатна температура, «ТШХ» - тонкошарова хроматографія, «ВЕРХ» - високоефективна рідинна хроматографія, «fc/ч» - внутрішньочеревинно, «в/в» - внутрішньовенно, «с» - синглет, «д» - дублет; «т» - триплет; «кв» - квартет; «м» - мультиплет, «дд» дублет дублетів; «уш.» - уширений, «РХ» - рідинний хроматографія, «МС» - мас-спектрометрія, «ESI/MS» іонізація в електроспреї/масспектрометрія, «RT» - час утримування, «М» - молекулярний іон, «фунтів на кв. дюйм» - фунтів на квадратний дюйм, «ДМСО» - диметил сульфоксид, «ДМФ» - N,N-диметилформамід, «ДХМ» - дихлорметан, «НСl» - соляна кислота, «SPА» - SPAаналіз (сцинтиляційний аналіз з використанням молекулярно імпринтованих полімерів), «EtOAc» етилацетат, «PBS» - фосфатний буферний фізіологічний розчин, «ИЮПАК» - Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії, «МГц» -мегагерц, «МеОН» - метанол, «N» - нормальність, «ТГФ» теграгідрофуран, «хв» - хвилина(и), «N2» - газоподібний азот, «MeCN» або «CH3CN» - ацетонітрил, «Et2O» - етиловий ефір, «ТФО» - трифтороцтова кислота, «~» - приблизно, «MgSO4» - сульфат магнію, «Na2SO4» - сульфат натрію, «NaHCO3» - бікарбонат натрію, «Na2CO3» - карбонат натрію, «МСРВА» - 3-хлоропероксибензойна кислота, 45 «NMP» - N-метилпіролідон, «PS-DCC» - дициклогексилкарбодіімід на полімерному носії, «LiOH» гідроокис літію, «PS-трисамін» - трисамін на полімерному носії, «PGH2» - простагландин Н2, «PGD2» - простагландин D2; «PGE2» - простагландин Е2, «hPGDS» - гематопоетична PGD2 синтаза, «GSH» - глутатіон (відновлений), «ІФА» - імуноферментний аналіз, «KH2PO4» - дигідрофосфат калію, «K2HPO4» - гідрофосфат калію, «FeCl2» хлорид заліза (II), «МОХ» - метоксиламін; «EtOH» етанол. ПРИКЛАДИ Приклад 1 Бензиламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Стадія 1: Тригорлу круглодонну колбу з магнітною мішалкою і зворотним холодильником об'ємом 250 мл продувають N2. У колбу послідовно додають метил-3,3-диметоксипропіонат (5,22 г, 35,3 ммоль), безводний 1,2-диметоксіетан (25 мл), безводний метилформіат (5 мл), 60% гідрид натрію (1,7 г, 42,5 ммоль), і суміш нагрівають до 4050C до припинення виділення газоподібного водню. Реакційну суміш охолоджують на водній бані з льодом і повільно дають нагрітися до кімнатної температури протягом ночі при перемішуванні. Додають безводний ефір (25 мл), і отриману суспензію фільтрують під N2, промивають безводним ефіром (10 мл) і сушать під вакуумом протягом 2 годин, щоб отримати натрієву сіль метилового ефіру 2-диметоксиметил-3-гідроксіакрилової кислоти (3,51 г, 50%) у вигляді порошку. 1H ЯМР (CD3OD):  3,33 (с, 6Н), 3,60 (с, 3Н), 5,31 (с, 1Н), 8,89 (с, 1Н). (див.: P. Zhichkin, D.J. Fairfax, S.A. Eisenbeis, Synthesis, 2002, 720-722.) Стадія 2: До розчину гідрату бензамідингідрохлориду (2 ммоль) в безводному ДМФ (4 мл) додають натрієву сіль метилового ефіру 2диметоксиметил-3-гідроксіакрилової кислоти (0,46 г, 2,32 ммоль), і реакційну суміш нагрівають при 100C під N2 протягом 1 години. Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури і додають воду (15 мл). Після додання води відразу спостерігають осадження продукту. Тверду фазу збирають фільтруванням, промивають водою (2,5 мл) і сушать під вакуумом, щоб отримати метиловий ефір 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти (0,32 г, 74%). (див.: Р. Zhichkin, D.J. Fairfax, S.A. Eisenbeis, Synthesis, 2002, 720-722.) Стадія 3: Розчин метилового ефіру 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти (3,15 г) і LiOH (0,71 г) в суміші MeOH, ТГФ і води (1:1:1 за об'ємом, 120 мл) перемішують протягом ночі при кімнатній температурі. MeOH і ТГФ відганяють, щоб отримати водний розчин. Водний розчин підкисляють 5% соляною кислотою, щоб скорегувати рН в межах між 2,5 і 3. Осад фільтрують і проми 93213 46 вають водою, сушать під вакуумом, щоб отримати 2,94 г (~100%) 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді порошку. MC: 201 (М+Н). Стадія 4: Суміш 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти, (80 мг), 1гідроксибензотриазолу (92 мг) і карбодііміду на полімерному носії (640 мг, 1,25 ммоль/г) в 8 мл ДХМ перемішують при кімнатній температурі протягом 30 хвилин і додають бензиламін (43 мг). Після струшування при кімнатній температурі протягом 1,5 днів додають PS-трисамін (295 мг, 4,08 ммоль/г). Суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 16 годин. Осад фільтрують і промивають ДХМ. Фільтрат концентрують, щоб отримати бензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти (98 мг, 85%) у вигляді твердої речовини. MC: 290 (М+Н); 1H ЯМР (CDCl3):  9,17 (с, 2Н), 8,50 (д, 2Н), 7,52-7,55 (м, 3Н), 7,36-7,40 (м, 5Н), 6,54 (уширений, Н), 4,69-4,71 (д, 2Н); IC50 = 10 нМ. Приклад 2 Феніламід 2-піридин-4-ілпіримідин-5карбонової кислоти Стадія 1. До розчину ізонікотинамідингідрохлориду (1 г, 6,35 ммоль) в безводному ДМФ (12 мл) додають натрієву сіль метилового ефіру 2диметоксиметил-3-гідроксіакрилової кислоти (1,46 г, 7,36 ммоль), і реакційну суміш нагрівають при 100C в атмосфері азоту протягом 1 години. Реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури і додають воду (48 мл). Осад збирають фільтруванням, промивають водою і сушать під вакуумом, щоб отримати метиловий ефір 2піридин-4-ілпіримідин-5-карбонової кислоти (1,2 г, 88%). MC: 216 (М+Н); 1Н ЯМР (300МГц, CD3OD):  4,00 (с, 3Н), 8,44 (д, 2Н), 8,73 (д, 2Н), 9,38 (с, 2Н). Стадія 2. Розчин метилового ефіру 2-піридин4-ілпіримідин-5-карбонової кислоти (1,11 г, 5,18 ммоль) і водний LiOH (1М, 5,18 мл) в MeOH (7,25 мл) перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. MeOH видаляють під вакуумом і водний розчин обробляють 3н HCl, щоб скорегувати рН в межах між 2 і 3. Осад фільтрують і промивають водою, сушать під вакуумом, щоб отримати 2піридин-4-ілпіримідин-5-карбонову кислоту (1 г, 96%) у вигляді твердої речовини. MC: 202 (М+Н). Стадія 3. Суміш 2-піридин-4-ілпіримідин-5карбонової кислоти (100 мг, 0,5 ммоль), 1гідроксибензотриазолу (76,1 мг, 0,56 ммоль) і PSDCC (539 мг, 1,25 ммоль/г, 0,66 ммоль) в ДМФ (8 мл) струшують при кімнатній температурі протягом 15 хв і додають анілін (31 мг, 0,33 ммоль). Після струшування при кімнатній температурі протягом 18 годин додають PS-трисамін (398 мг, 3,75 ммоль/г, 1,49 ммоль), і суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Осад фільтрують і промивають ДХМ. Фільтрат концентрують, щоб отримати феніламід 2-піридин-4ілпіримідин-5-карбонової кислоти (15 мг, 16%) у вигляді твердої речовини. MC: 277 (М+Н). 47 Приклад 3 Феніламід карбонової кислоти 93213 2-піридин-3-ілпіримідин-5 Стадія 1. До розчину нікотинамідингідрохлориду (1 г, 6,35 ммоль) в безводному ДМФ (12 мл) додають натрієву сіль метилового ефіру 2диметоксиметил-3-гідроксіакрилової кислоти (1,46 г, 7,36 ммоль), і реакційну суміш нагрівають при 100C в атмосфері азоту протягом 3 годин. Після цього реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури і додають воду (48 мл). Осад збирають фільтруванням, промивають водою і сушать під вакуумом, щоб отримати метиловий ефір 2піридин-3-ілпіримідин-5-карбонової кислоти (0,7 г, 51%). MC: 216 (М+Н). Стадія 2. Розчин метилового ефіру 2-піридин3-ілпіримідин-5-карбонової кислоти (0,73 г, 3,32 ммоль) і 1M водного LiOH (3,32 мл) в MeOH (5 мл) перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. MeOH видаляють під вакуумом і водний розчин обробляють 3н HCl, щоб скорегувати рН в межах між 2 і 3. Осад фільтрують і промивають водою, сушать під вакуумом, щоб отримати 2піридин-3-ілпіримідин-5-карбонову кислоту (0,2 г, 30%) у вигляді твердої речовини. MC: 202 (М+Н). Стадія 3. Суміш 2-піридин-3-ілпіримідин-5карбонової кислоти (110 мг, 0,55 ммоль), 1гідроксибензотриазолу (83,5 мг, 0,62 ммоль) і PSDCC (568 мг, 1,28 ммоль/г, 0,73 ммоль) в ДМФ (8 мл) струшують при кімнатній температурі протягом 15 хв і додають анілін (34 мг, 0,36 ммоль). Після струшування при кімнатній температурі протягом 18 годин додають PS-трисамін (436 мг, 3,75 ммоль/г, 1,64 ммоль), і суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Осад фільтрують і промивають ДХМ. Фільтрат концентрують, щоб отримати феніламід 2-піридин-3ілпіримідин-5-карбонової кислоти (41,2 мг, 41%) у вигляді твердої речовини. MC: 277 (М+Н). Приклад 4 Феніламід 2-піридин-2-ілпіримідин-5карбонової кислоти Суміш 2-піридин-2-ілпіримідин-5-карбонової кислоти (100 мг, 0,5 ммоль, отримана загальним методом, описаним в прикладі 2, стадії 1 і 2), 1гідроксибензотриазол (76,1 мг, 0,56 ммоль) і PSDCC (518 мг, 1,28 ммоль/г, 0,66 ммоль) в 8 мл ДМФ струшують при кімнатній температурі протягом 15 хв і додають анілін (31 мг, 0,33 ммоль). Після струшування при кімнатній температурі протягом 18 годин додають PS-трисамін (400 мг, 3,75 ммоль/г, 1,5 ммоль), і суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Осад фільтрують і промивають ДХМ. Фільтрат концент 48 рують, щоб отримати феніламід 2-піридин-2ілпіримідин-5-карбонової кислоти (21 мг, 23%) у вигляді твердої речовини. MC: 277 (М+Н). Приклад 5 Феніламід 2-(3-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти Суміш 2-(3-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти (107 мг, 0,49 ммоль, отримана загальним методом, описаним в прикладі 2, стадії 1 і 2), 1гідроксибензотриазол (75 мг, 0,56 ммоль) і PSDCC (511 мг, 1,28 ммоль/г, 0,65 ммоль) в ДМФ (8 мл) струшують при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додають анілін (30,4 мг, 0,33 ммоль). Суміш струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Додають PS-трисамін (392 мг, 3,75 ммоль/г, 1,47 ммоль), і суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Осад фільтрують і промивають EtOAc. Фільтрат концентрують, щоб отримати феніламід 2-(3фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини з кількісним виходом. MC: 294 (М+Н). Приклад 6 Феніламід 2-(4-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти Суміш 2-(4-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти (107 мг, 0,49 ммоль, отримана загальним методом, описаним в прикладі 2, стадії 1 і 2), 1гідроксибензотриазол (75 мг, 0,56 ммоль) і PSDCC (511 мг, 1,28 ммоль/г, 0,65 ммоль) в ДМФ (8 мл) струшують при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додають анілін (30,4 мг, 0,33 ммоль). Суміш струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Додають PS-трисамін (392 мг, 3,75 ммоль/г, 1,47 ммоль), і суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Осад фільтрують і промивають EtOAc. Фільтрат концентрують, щоб отримати феніламід 2-(4фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти (83,4 мг, 86%) у вигляді твердої речовини. MC: 294 (М+Н). Приклад 7 Феніламід 2-(2-фторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти Суміш 2-(2-фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти (105 мг, 0,48 ммоль, отримана загальним методом, описаним в прикладі 2, стадії 1 і 2), 1гідроксибензотриазол (74 мг, 0,54 ммоль) і PS 49 DCC (501 мг, 1,28 ммоль/г, 0,64 ммоль) в ДМФ (8 мл) струшують при кімнатній температурі протягом 15 хв. Додають анілін (29,9 мг, 0,32 ммоль). Суміш струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Додають PS-трисамін (385 мг, 3,75 ммоль/г, 1,44 ммоль), і суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Осад фільтрують і промивають EtOAc. Фільтрат концентрують, щоб отримати феніламід 2-(2фторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти (60 мг, 63%) у вигляді твердої речовини. MC: 294 (М+Н). Приклад 8 (2,2-Діоксо-2,3-дигідро-1Н-2-лямбда*6*бензо[с]ізотіазол-5-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Суміш 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти (60 мг, 0,3 ммоль), 1-гідроксибензотриазолу (69 мг, 0,51 ммоль) і PS-DCC (469 мг, 1,21 ммоль/г, 0,6 ммоль) в ДМФ (8 мл) струшують при кімнатній температурі протягом 60 хв. Додають 2,2-діоксо-2,3дигідро-1Н-2-лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін (55 мг, 0,3 ммоль). Суміш струшують при кімнатній температурі протягом 2 днів. Додають PS-трисамін (221 мг, 4,08 ммоль/г, 0,9 ммоль), і суміш постійно струшують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Осад фільтрують і промивають MeOH. Фільтрат концентрують, щоб отримати (2,2-діоксо2,3-дигідро-1Н-2-лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5іл)амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти (57 мг) у вигляді твердої речовини. MC: 367 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, CD3OD):  4,58 (с, 2Н), 6,86 (д, Н), 7,53-7,65 (м, 4Н), 7,76 (с, Н), 8,46 (т, 2Н), 9,33 (д, 2Н), 10,41 (уширений, Н), 10,54 (м, Н); ІС50=2,5 нМ. Приклад 9 [1-(1Н-Імідазол-2-ілметилпіперидин-4-іл]амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 1 -(1Hімідазол-2-ілметил)піперидин-4-іламін отримують [1-(1Н-імідазол-2-ілметилпіперидин-4-іл]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти (74 мг) у вигляді твердої речовини. MC: 363 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, ДМСО-d6):  1,80-1,89 (м, 2Н), 2,05-2,16 (м, 2Н), 3,21-3,37 (м, 2Н), 3,50-3,60 (м, 2Н), 4,14 (м, Н), 4,66 (с, 2Н), 7,49-7,58 (м, 3Н), 7,80 (с, 2Н), 8,44 (м, 2Н), 8,69 (д, Н), 9,23 (с, 2Н); ІС50=2 нМ. Приклад 10 (6-Диметиламінопірідін-3-ілметил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти 93213 50 Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 6диметиламінопіридин-3-ілметиламін (0,3 ммоль) отримують (6-диметиламінопіридин-3-ілметил)амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 334 (М+Н). Приклад 11 [2-(2-Піролідин-1-ілетил)бензооксазол-6іл]амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Стадія 1: Розчин 2-метил-6-нітробензоксазолу (30 ммоль), диметилацеталю диметилформаміду (60 ммоль) і піролідину (60 ммоль) в ДМФ (45 мл) перемішують при 100C протягом 16 годин. Реакційну суміш концентрують під вакуумом. Залишок розчиняють в EtOAc, промивають водою і сольовим розчином, сушать (Na2SO4) і фільтрують. Фільтрат концентрують. Залишок промивають охолодженим EtOAc, щоб отримати 6-нітро-2-(2піролідин-1-ілвініл)бензоксазол у вигляді твердого залишку. 1H ЯМР (300 МГц, CDCl3):  1,80-2,25 (уширений, 4Н), 3,10-3,80 (уширений, 4Н), 5,06 (д, Н), 7,44 (д, Н), 7,96 (д, Н), 8,21 (м, 2Н). Стадія 2: Розчин 6-нітро-2-(2-піролідин-1ілвініл)бензоксазолу (8,5 ммоль) і паладій-навуглеці (10%) (0,85 ммоль) в етанолі (100 мл) гідрують під тиском 50 фунтів на кв. дюйм при кімнатній температурі протягом 18 годин. Суміш фільтрують і фільтрат концентрують під вакуумом, щоб отримати 2-(2-піролідин-1-ілвініл)бензоксазол-6іламін у формі твердого залишку. 1H ЯМР (300 МГц, CDCl3):  1,82 (м, 4Н), 3,2 (уширений, 4Н), 3,65 (уширений, 2Н), 4,92 (д, Н), 6,49 (д, Н), 6,64 (д, Н), 7,19 (д, Н), 7,60 (д, Н). Стадія 3: До розчину 2-(2-піролідин-1ілвініл)бензоксазол-6-іламіну (3,2 ммоль) в MeOH (40 мл) додають ціаноборогідрид натрію (6,4 ммоль) при кімнатній температурі. Реакційну суміш нагрівають із зворотним холодильником протягом 18 годин. Реакційну суміш концентрують, і залишок розчиняють в ДХМ. Розчин промивають водою і сольовим розчином і сушать (MgSO4). До розчину додають невелику кількість активованого вугілля і суміш фільтрують. Фільтрат концентрують, щоб отримати 2-(2-піролідин-1-ілетил)бензоксазол-6іламін у вигляді твердого залишку. 1H ЯМР (300 МГц, CDCl3):  1,79 (м, 4Н), 2,61 (м, 4Н), 3,00-3,18 (м, 4Н), 4,78 (уширений, 2N-H), 6,68 (кв, Н), 6,80 (д, Н), 7,43 (д, Н). 51 Стадія 4: Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро1Н-2-лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 2-(2піролідин-1-ілетил)бензоксазол-6-іламін (0,3 ммоль) отримують [2-(2-піролідин-1ілетил)бензооксазол-6-іл]амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 414 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, ДМСО-d6):  1,70 (уширений, 4Н), 2,44-2,78 (м, 2Н), 2,95-3,30 (м, 6Н), 7,55-7,75 (м, 5Н), 8,27 (с, Н), 8,5 (кв, 2Н), 8,38 (с, 2Н), 10,8 (с, Н); ІС50=18 нМ. Приклад 12 4-Сульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 4амінометилбензолсульфонамід (0,3 ммоль) отримують 4-сульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 369 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, ДМСО-d6):  4,60 (д, 2Н), 7,34 (с, 2Н), 7,54-7,64 (м, 5Н), 7,78 (д, 2Н), 8,45 (м, 2Н), 9,30 (с, 2Н), 9,46 (т, Н). Приклад 13 [2-(4-Сульфамоїлфеніл)етил] амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 4-(2аміноетил)бензолсульфонамід (0,3 ммоль) отримують [2-(4-сульфамоїлфеніл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 383 (М+Н). Приклад 14 [4-(2-Оксо-оксазолідин-4-ілметил}феніл]амід (R)-2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 4-(4амінобензил)оксазолідин-2-он (0,3 ммоль) отримують [4-(2-оксо-оксазолідин-4-ілметил}феніл]амід 93213 52 (R)-2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 375 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, CD3OD):  2,85-2,94 (м, 2Н), 4,13-4,24 (м, 2Н), 4,36 (м, Н), 7,30 (д, 2Н), 7,46-7,60 (м, 3Н), 7,70 (д, 2Н), 8,44-8,56 (м, 2Н), 9,23 (д, 2Н). Приклад 15 (6Ацетиламінопіридин-3-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на N-(5амінопіридин-2-іла)ацетамід (0,3 ммоль) отримують (6-ацетиламінопіридин-3-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 334 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, ДМСО-d6):  2,09 (с, 3Н), 7,47-7,66 (м, 3Н), 8,09 (с, 2Н), 8,40-8,53 (м, 2Н), 8,72 (с, Н), 9,36 (с, 2Н), 10,29 (с, N-H), 10,70 (с, N-H). Приклад 16 (3-Карбамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 3амінобензамід (0,3 ммоль) отримують (3карбамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовинні. MC: 319 (М+Н). Приклад 17 (3-Метилкарбамоїлфеніл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 3-аміно-Nметилбензамід (0,3 ммоль) отримують (3метилкарбамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 333 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, ДМСО-d6):  2,79 (д, 3Н), 7,47 (т, Н), 7,54-7,65 (м, 3Н), 7,96 (д, 2Н), 8,23 (с, Н), 8,37-8,54 (м, 3Н), 9,37 (с, 2Н), 10,70 (с, 1Н). 53 Приклад 18 (4-Гідроксициклогексил)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 4аміноциклогексанол (0,3 ммоль) отримують (4гідроксициклогексил)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 298 (М+Н). Приклад 19 Етиловий ефір 4-метил-2-[(2-фенілпіримідин5-карбоніл)аміно]тіазол-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на етиловий ефір 2-аміно-4-метилтіазол-5-карбонової кислоти (0,3 ммоль) отримують етиловий ефір 4-метил-2[(2-фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 369 (М+Н). Приклад 20 Етиловий ефір (2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-4-іл}оцтової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на етиловий ефір (2-амінотіазол-4-іл)оцтової кислоти (0,3 ммоль) отримують етиловий ефір {2-[(2фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол-4іл}оцтової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 369 (М+Н). Приклад 21 4-Метил-2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-5-карбонова кислота Суміш етилового ефіру 4-метил-2-[(2фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол-5 93213 54 карбонової кислоти (0,15 ммоль) і 10% водного розчину NaOH (4 мл) в ТГФ (10 мл) перемішують при 60C протягом 18 годин. ТГФ упарюють і залишок підкислюють 5% соляною кислотою до рН ~2,0-2,5. Осад фільтрують і сушать, щоб отримати 4-метил-2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-5-карбонову кислоту у вигляді твердої речовини. MC: 341 (М+Н). Приклад 22 {2-[(2-Фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол4-іл}оцтова кислота Методами, аналогічними описаним в прикладі 21, але замінюючи етиловий ефір 4-метил-2-[(2фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол-5карбонової кислоти на етиловий ефір {2-[(2фенілпіримідин-5-карбоніл)аміно]тіазол-4-іл} оцтової кислоти отримують {2-[(2-фенілпіримідин-5карбоніл)аміно]тіазол-4-іл}оцтову кислоту у вигляді твердої речовини. MC: 341 (М+Н). Приклад 23 4-Метилсульфамоїлбензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на гідрохлорид 3-амінометил-N-метилбензолсульфонаміду (1,5 ммоль) отримують 4метилсульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 383 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, CD3OD):  3,36 (с, 3Н), 4,51 (с, 2Н), 7,48-7,57 (м, 3Н), 7,59 (д, 2Н), 7,84 (д, 2Н), 8,50 (м, 2Н), 9,25 (с, 2Н). Приклад 24 4-Диметилсульфамоїлбензиламід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Суміш сульфамоїлбензаміду 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти (приклад 12, 0,3 ммоль), йодметану (0,3 ммоль) і карбонату калію (0,9 ммоль) в ДМФ (8 мл) перемішують при кімнатній температурі протягом 18 годин. Суміш концентрують під вакуумом, і залишок розчиняють в EtOAc (30 мл). Отриманий розчин промивають водою, сольовим розчином, сушать (Na2SO4), фільтрують і концентрують. Залишок очищують ко 55 лонковою хроматографією, елююючи 5-10% EtOAc в ДХМ, щоб отримати 4диметилсульфамоїлбензиламід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. 1 MC: 397 (М+Н); H ЯМР (300 МГц, CD3OD):  2,70 (с, 6Н), 4,74 (с, 2Н), 7,46-7,57 (м, 3Н), 7,65 (д, 2Н), 7,77 (д, 2Н), 8,43-8,56 (м, 2Н), 9,25 (с, 2Н). Приклад 25 (3,5-Дифторфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 3,5дифторанілін (0,3 ммоль) отримують (3,5дифторфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 312 (М+Н). Приклад 26 Піридин-2-іламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 2амінопіридин (0,3 ммоль) отримують піридин-2іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 277 (М+Н). Приклад 27 Тіазол-2-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 2амінотіазол (0,3 ммоль) отримують тіазол-2-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 283 (М+Н). Приклад 28 (3-Сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти 93213 56 Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 3амінобензолсульфонамід (0,3 ммоль) отримують (3-сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 355 (М+Н). Приклад 29 (2-Оксо-1,2-дигідропіримідин-4-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 4-аміно1Н-піридмин-2-он (0,3 ммоль) отримують (2-оксо1,2-дигідропіримідин-4-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 294 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, ДМСO-d6):  7,17 (ушир.с, N-H), 7,47-7,68 (м, 4Н), 7,90 (д, Н), 8,46 (д, 2Н), 9,35 (с, 2Н), 11,65 (ушир.с, N-H); ІС50=15 нМ. Приклад 30 (4-Сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6:*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 4амінобензолсульфонамід (0,3 ммоль) отримують (4-сульфамоїлфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 355 (М+Н). ІС50=5 нМ. Приклад 31 Піримідин-4-іламід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 4амінопіридин (0,3 ммоль) отримують піридин-4іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 278 (М+Н). Приклад 32 (1-Піридин-3-ілметилпіперидин-4-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти 57 Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 1-піридин3-ілметилпіперидин-4-іламін (0,3 ммоль) отримують (1-піридин-3-ілметилпіперидин-4-іл)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 374 (М+Н). Приклад 33 [2-(2-Оксоімідазолідин-1-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6)*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 1-(2аміноетил)імідазолідин-2-он (0,3 ммоль) отримують [2-(2-оксоімідазолідин-1-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 312 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, CDCl3):  3,47-3,58 (м, 4Н), 4,60-4,73 (м, 4Н), 4,52 (с, N-H), 7,46-7,57 (м, 3Н), 8,02 (ушир.с, N-H), 8,53 (м, 2Н), 9,24 (с, 2Н); ІС50=32 нМ. Приклад 34 [2-(1Н-Імідазол-4-іл)етил]амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 2-(1Німідазол-4-іл)етиламін (0,3 ммоль) отримують [2(1Н-імідазол-4-іл)етил]амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини; MC: 294 (М+Н); 1050=35 нМ. Приклад 35 (Тетрагідропіран-4-ілметил)амід 2фенілпіримідин-5-карбонової кислоти 93213 58 Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на (тетрагідропіран-4-іл)метиламін (0,3 ммоль) отримують (тетрагідропіран-4-ілметил)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 298 (М+Н). Приклад 36 (3-Трифторметилфеніл)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 3трифторметиланілін (0,3 ммоль) отримують (3трифторметилфеніл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 344 (М+Н). Приклад 37 (2Н-Піразол-3-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 2Нпіразол-3-іламін (0,3 ммоль) отримують (2Нпіразол-3-іл)амід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 266 (М+Н). Приклад 38 (1-Метилпіперидин-4-іл)амід 2-фенілпіримідин5-карбонової кислоти Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 1метилпіперидин-4-іламін (0,3 ммоль) отримують (1-метилпіперидин-4-іл)амід 2-фенілпіримідин-5карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. 59 MC: 297 (М+Н); ІС50=96 нМ. Приклад 39 Піримідин-2-іламід карбонової кислоти 93213 2-фенілпіримідин-5 Методами, аналогічними описаним в прикладі 8, але замінюючи 2,2-діоксо-2,3-дигідро-1Н-2лямбда*6*-бензо[с]ізотіазол-5-іламін на 2амінопіримідин (0,3 ммоль) отримують піримідин2-іламід 2-фенілпіримідин-5-карбонової кислоти у вигляді твердої речовини. MC: 278 (М+Н). Приклад 40 3-Метилсульфамоїлбензиламід 2-(3,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти Суміш 2-(3,5-дифторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти (118 мг, 0,5 ммоль, отриману загальним методом, описаним в прикладі 2, стадії 1 і 2), O-(7-азабензотриазол-1-іл)-N,N,N,Nтетраметилуроній гексафторфосфату (190 мг, 0,5 ммоль) в сухому ДМФ (5 мл) обробляють діізопропілетиламіном (0,09 мл) і перемішують при кімнатній температурі протягом 30 хв. Додають розчин 3метилсульфамоїлбензиламіну (150 мг, 0,75 ммоль) в сухому ДМФ (1 мл), і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 24 годин. Розчинник видаляють, і залишок струшують з EtOAc і водою. Органічну фазу відділяють і промивають насиченим NaHCO3, водою і сольовим розчином, сушать (MgSO4), фільтрують і концентрують під вакуумом. Залишок очищують колонковою хроматографією, елююючи 30% EtOAc в ДХМ, щоб отримати 3-метилсульфамоїлбензиламід 2-(3,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти (125 мг, 62%) у вигляді твердої речовини. MC: 419 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, HMCO-d6):  2,41 (д, 3Н), 4,64 (д, 2Н), 7,43-7,75 (м, 5Н), 7,80 (с, 1Н), 8,05 (д, 2Н), 9,37 (с, 2Н), 9,60 (т, 1Н); ІС50=49 нМ. Приклад 41 3-Метилсульфамоїлбензиламід 2-(2,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти 60 Суміш 2-(2,5-дифторфеніл)піримідин-5карбонової кислоти (118 мг, 0,5 ммоль, отриману загальним методом, описаним в прикладі 2, стадії 1 і 2), O-(7-азабензотриазол-1-іл)-N,N,N,Nтетраметилуроній гексафторфосфату (190 мг, 0,5 ммоль) в сухому ДМФ (5 мл) обробляють 0,09 мл діізопропілетиламіном і перемішують при кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Додають розчин 3-метилсульфамоїлбензиламіну (150 мг, 0,75 ммоль) в сухому ДМФ (1 мл), і суміш перемішують при кімнатній температурі протягом 24 годин. Розчинник видаляють, і залишок струшують з EtOAc і насиченим NaHCO3. Органічну фазу відділяють і промивають водою і сольовим розчином, сушать (MgSO4), фільтрують і концентрують під вакуумом. Залишок очищують колонковою хроматографією, елююючи 20% EtOAc в ДХМ, щоб отримати 3метилсульфамоїлбензиламід 2-(2,5дифторфеніл)піримідин-5-карбонової кислоти (135 мг, 65%) у вигляді твердої речовини. MC: 419 (М+Н); 1H ЯМР (300 МГц, HMCO-d6):  2,41 (д, 3Н), 4,64 (д, 2Н), 7,43-7,78 (м, 5Н), 7,89 (с, 1H), 7,90 (т, 1Н), 9,37 (с, 2Н), 9,60 (т, 1Н). Приклад 42 3-Метилсульфамоїлбензиламід 2-(4фторфеніл)-4-метилпіримідин-5-карбонової кислоти Стадія 1: 4-Фторбензамідин гідрохлорид (1,25 г, 7,16 ммоль) додають до розчину металевого натрію (0,17 г, 7,39 ммоль) в сухому етанолі (25 мл) і перемішують при кімнатній температурі протягом 20 хв. Додають етил-2-ацетил-3(диметиламіно)акрилат (1,35 г, 7,16 ммоль). Реакційну суміш нагрівають із зворотним холодильником протягом 3 годин. Розчинник видаляють під вакуумом. Залишок розчиняють в EtOAc, промивають водою і сольовим розчином, сушать (MgSO4), фільтрують і концентрують під вакуумом, щоб отримати етил-2-(4-фторфеніл)-4метилпіримідин-5-карбоксилат (1,65 г, 87%) у вигляді твердої речовини. MC: 261 (М+Н) 261. Стадія 2: Розчин етил-2-(4-фторфеніл)-4метилпіримідин-5-карбоксилату (1,65 г, 6,35 ммоль) в MeOH (75 мл) обробляють 2н водним гідроксидом натрію (10 мл) і нагрівають із зворотним холодильником протягом 30 хв. MeOH видаляють під вакуумом і залишок розчиняють у воді (50 мл). Розчин підкисляють до рН ~2, додаючи 2М соляну кислоту. Осад збирають фільтруванням, промивають водою і сушать під вакуумом, щоб отримати 2-(4-фторфеніл)-4-метилпіримідин-5карбонову кислоту (1,3 г, 88%) у вигляді твердої речовини. MC: 233 (М+Н). Стадія 3: Суміш 2-(4-фторфеніл)-4