Спосіб приготування медовмісної настоянки “борматуха”

Реферат: UA 99397 U UA 99397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується харчової промисловості, зокрема лікеро-горілчаного виробництва, і може бути використана для виробництва настоянки. Прототипом запропонованого способу є спосіб виробництва медовмісних алкогольних напоїв (Патент України № 16895 U, Кл. С 12G3/06, публ. 2006 p.), який передбачає фільтрування води через активоване вугілля, її пом'якшення, одержання сортівки шляхом змішування води із спиртом етиловим ректифікованим, фільтрування і очищення сортівки на вугільно-очисній батареї та внесення рецептурних інгредієнтів, серед яких присутній мед, витримування, контрольне фільтрування і розлив. Мед додають у вигляді медового сиропу, одержаного після змішування меду з підготовленою водою у співвідношенні 1:4-8 і нагрівання при температурі 35-45 °C протягом 1-5 годин при ретельному перемішуванні, відстоювання, декантації і фільтрування. У медовмісний алкогольний напій вводять смакоароматичну добавку меду. Водно-медову суміш витримують при температурі 40 °C протягом 2 годин. В медовий сироп додатково вводять ароматний настій хмелю, м'яти перцевої, чебрецю, материнки, кориці або ментолу. Очищення сортівки на вугільно-очисній батареї включає пропускання сортівки послідовно через кварцовий пісок, активоване вугілля БАУА і кварцовий пісок, і/або через систему фільтрувальних елементів з гранульованим активованим вугіллям, імпрегнованим сріблом, і/або через систему фільтрувальних елементів з гранульованим активованим вугіллям, імпрегнованим платиною. Проте цей спосіб має ряд недоліків. Мед, на якому настоюється напій, в процесі її виробництва підігрівається до певної температури. Структура меду при нагріванні руйнується, від чого він втрачає свої цілющі властивості, перетворюючись з цілющого компоненту напою в компонент із вмістом токсичних речовин, які насичують спирт під час його настоювання. Всі трави та трав'яні настої перед додаванням в спиртове середовище проходять етап так званої термохімічної обробки, причому основна маса поживних речовин гине. Пришвидшений час настоювання напою, який досягається завдяки додавання в спирт "теплого" меду, не надає можливості спирту добре настоятись, що спричиняє до відсутності 100 % циклу настоювання та не надає повної м'якості напою. В основу корисної моделі поставлена задача усунути причини руйнування меду та трав'яних настоїв для зниження токсичності, збереження їх цілющих властивостей та придати м'якість напою. Поставлена задача вирішується тим, що у способі приготування медовмісної настоянки, який передбачає пом'якшення води, змішування її зі спиртом та рецептурними інгредієнтами, серед яких присутній мед, та фільтрування сортівки, згідно з корисною моделлю воду для пом'якшення піддають термообробці та охолоджують до температури 5-10 °C, далі змішують мед зі спиртом та одержують спиртове сусло, до якого додають суміш трав, на другу добу додають подрібнені лимони та настоюють 14 діб, далі витяжку зливають, а залишок промивають невеликою кількістю екстрагенту та віджимають, віджатий залишок промивають невеликою кількістю екстрагенту, знову віджимають, а віджату витяжку додають до попередньо злитої витяжки, змішану витяжку доводять до стадії сортівки, яку очищують шляхом відстоювання при температурі не вище 10 °C до одержання прозорої рідини, після відстоювання протягом щонайменше двох діб проводять фільтрацію. Екстрагентом є спирт питний етиловий класу "Люкс" з концентрацією 95 %. Запропонований спосіб настоянки готується з різної сировини та лікарських трав. Їх вміст в процесі настоювання складає не менше ніж 0,2-0,5 % в розрахунку масової частки до об'єму спирту. Настоянку одержують без нагрівання й видалення екстрагенту, методом пропорційного біостимулювання та часткового приєднання до молекул спирту молекул інших речовин, причому таке приєднання здійснюється в звичайній часовій фазі без впливу кріо- та надвисоких температурних факторів. При такому способі настоянка є нетоксичною, м'якою та збережені всі цілющі властивості меду та трав'яних інгредієнтів. Настоянку готують таким чином. Приклад 1. Процес одержання настоянки складається з послідовних стадій: підготовка виробництва, підготовка сировини й екстрагента, одержання витяжок їх очищення, стандартизація, розфасовка, пакування. Настоянку готують при такому співвідношенні інгредієнтів, кг/1 л: 3 спирт етиловий ректифікований "Люкс", дм спирт і вода з розрахунку 3 вода питна пом'якшена, дм на міцність купажу - 40 % м'ята натуральна перцева сушена та подрібнена 0,003 чебрець натуральний сушений та подрібнений 0,003 1 UA 99397 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 меліса натуральна сушена та подрібнена 0,002 кориця натуральна мелена 0,005 лимон цільний натуральний 0,1. Підготовка сировини включає подрібнювання й просіювання відповідно до вимог АНД. Рослинна сировина (суміш м'яти, чебрецю, меліси та кориці) перед екстрагуванням повинна мати певний розмір часток. Подрібнений матеріал просівають, при цьому строго регламентується вміст крупніших часток і пилу. Лимони промивають та нарізають скибками товщиною 5 мм. Тип меду для настоювання - гречаний натуральний, від рідкої натуральної консистенції до кристалізованої твердої маси. Підготовка екстрагенту зводиться до розведення вихідного спирту-ректифікату. При розрахунку кількості екстрагенту, необхідного для одержання необхідного об'єму настойки, ураховують і об'єм спирту, що поглинається й утримується лікарською сировиною. Загальну кількість екстрагенту заданої концентрації для одержання настойки розраховують за формулою: V=V1+PK, де: V - об'єм настоянки (готового виробництва), л V1 - об'єм спирту до початку настоювання, л Р - кількість рослинної сировини, г/л K - коефіцієнт поглинання сировини, для трав'яної суміші - 2.5 Проводять очищення декантацією (тобто без скаламучування осаду) і фільтрують до стадії однорідної рідини, але при цьому може залишатись в такій рідині невеликий залишок натурального меду, що не впливає на якість і цілісність настоянки. Витяжка в даному випадку одержується методом пропорційного біостимулювання, при якому: подрібнену сировину (суміш лікарських трав та корицю) із визначеною кількістю екстрагенту завантажують у бак із нержавіючої харчової сталі і настоюють при температурі 15-20 °C, періодично перемішуючи, протягом 14 діб. На 2 добу після початку настоювання в робоче сусло вводять попередньо підготовлені натуральні лимони. Після настоювання витяжку зливають, залишок сировини віджимають, промивають невеликою кількістю екстрагенту, знову віджимають, віджату витяжку додають до злитої спочатку, після чого об'єднану витяжку доводять водою до необхідного об'єму в пропорційності: на 0,1 л витяжки 1.5 л пом'якшеної та попередньо підготовленої води. Воду для пом'якшення слід використовувати термооброблену з подальшим її охолодженням до температури в границях (від +5 °C до +10 °C). Отримані витяжки являють собою мутні рідини, що містять значну кількість завислих часток. Очищення витяжок проводять відстоюванням при температурі не вище 10 °C до одержання прозорої рідини. При цій температурі зменшується розчинність екстрагованих речовин, і тому надалі, у процесі зберігання настоянок при температурі до +15 °C, імовірність появи осаду невелика. Після відстоювання протягом не менше 2-х діб проводять повторну фільтрацію. Для фільтрації застосовують фільтр-преси, друк-фільтри, центрифуги. Завершальною стадією процесу одержання препаратів із сировини із клітинною структурою є рекуперація екстрагенту із шроту, тобто відпрацьованої сировини. Приклад 2. Процес одержання настоянки складається з послідовних стадій: підготовка виробництва, підготовка сировини й екстрагента, одержання витяжок та їх очищення, стандартизація, розфасовка, пакування. Настоянку готують при такому співвідношенні інгредієнтів кг/1л: 3 спирт етиловий ректифікований "Люкс", дм спирт і вода з розрахунку 3 вода питна пом'якшена, дм на міцність купажу - 40 % м'ята натуральна перцева сушена та подрібнена 0,003 чебрець натуральний сушений та подрібнений 0,003 меліса натуральна сушена та подрібнена 0,002 кориця натуральна мелена 0,005 пелюстки троянди чайної сушені 0,005 лимон цільний натуральний 0,1. Підготовка сировини включає подрібнювання й просіювання відповідно до вимог АНД. Рослинна сировина перед екстрагуванням повинна мати певний розмір часток. Подрібнений матеріал (суміш м'яти, чебрецю, меліси, кориці та пелюсток троянди чайної) просівають, при цьому строго регламентується вміст крупніших часток і пилу. Лимони промивають та нарізають скибками товщиною 5 мм. Тип меду для настоювання - липовий натуральний, від рідкої натуральної консистенції до кристалізованої твердої маси. Підготовка екстрагенту зводиться до розведення вихідного спирту-ректифікату. 2 UA 99397 U 5 10 15 20 25 30 35 При розрахунку кількості екстрагенту, необхідного для одержання необхідного об'єму настойки, ураховують і об'єм спирту, що поглинається й утримується лікарською сировиною. Загальну кількість екстрагенту заданої концентрації для одержання настойки розраховують за формулою: V=V1+РK, де: V - об'єм настоянки (готового виробництва), л V1 - об'єм спирту до початку настоювання, л Р - кількість рослинної сировини, г/л K - коефіцієнт поглинання сировини, для трав'яної суміші - 2.5 Проводять очищення декантацією (тобто без скаламучування осаду) і фільтрують до стадії однорідної рідини, але при цьому може залишатись в такій рідині невеликий залишок натурального меду, що не впливає на якість і цілісність настоянки. Витяжку в даному випадку одержується методом пропорційного біостимулювання, при якому: подрібнену сировину (суміш лікарських трав та корицю) із визначеною кількістю екстрагенту завантажують у бак із нержавіючої харчової сталі і настоюють при температурі 15-20 °C, періодично перемішуючи, протягом 14 діб. На 2 добу після початку настоювання в робоче сусло вводять попередньо підготовлені натуральні лимони. Після настоювання витяжку зливають, залишок сировини віджимають, промивають невеликою кількістю екстрагенту, знову віджимають, віджату витяжку додають до злитої спочатку, після чого об'єднану витяжку доводять водою до необхідного об'єму в пропорційності: на 0,1 л витяжки 1.5 л пом'якшеної та попередньо підготовленої води. Воду для пом'якшення слід використовувати термооброблену з подальшим її охолодженням до температури в границях (від +5 °C до +10 °C). Отримані витяжки являють собою мутні рідини, що містять значну кількість завислих часток. Очищення витяжок проводять відстоюванням при температурі не вище 10 °C до одержання прозорої рідини. При цій температурі зменшується розчинність екстрагованих речовин, і тому надалі, у процесі зберігання настоянок при температурі до +15 °C, імовірність появи осаду невелика. Після відстоювання протягом не менше 2-х діб проводять повторну фільтрацію. Для фільтрації застосовують фільтр-преси, друк-фільтри, центрифуги. Завершальною стадією процесу одержання препаратів із сировини із клітинною структурою є рекуперація екстрагенту із шроту, тобто відпрацьованої сировини. Настоянка приготовлена запропонованим способом має нейтрально насичений запах, що відповідає вмісту основних інгредієнтів, на смак є гармонійно збалансованим продуктом, без солодкого присмаку, з повністю нейтралізованим смаком спирту та меду. Настоянку можна використовувати при вживанні як цілющих напій, із загальностимулюючою дією на організм людини, ефектом заспокійливої та знезаражуючої дії, зняття стресів та нервових синдромів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 55 60 1. Спосіб приготування медовмісної настоянки, який передбачає пом'якшення води, змішування її зі спиртом та рецептурними інгредієнтами, серед яких присутній мед, та фільтрування сортівки, який відрізняється тим, що воду для пом'якшення піддають термообробці та охолоджують, далі змішують мед зі спиртом та одержують спиртове сусло, до якого додають суміш трав, подрібнені лимони, та настоюють, далі витяжку зливають, а залишок промивають невеликою кількістю екстрагенту та віджимають, віджатий залишок промивають невеликою кількістю екстрагенту, знову віджимають, а віджату витяжку додають до попередньо злитої витяжки, змішану витяжку доводять до стадії сортівки, яку очищують шляхом відстоювання до одержання прозорої рідини з невеликим осадом трав'яно-медової суміші та фільтрують. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що воду охолоджують до температури 5-10 °С. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що подрібнені лимони додають до спиртового сусла та суміші трав на другу добу. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що спиртове сусло та суміш трав настоюють 14 діб. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що сортівку відстоюють при температурі не вище 10° С протягом щонайменше двох діб. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що екстрагентом є спирт питний етиловий класу "Люкс" з концентрацією 95 %. 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що мед використовують натуральний, без будь-якої обробки та видозмінення, гречаний або липовий. 8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як суміш трав використовують м'яту натуральну перцеву сушену та подрібнену, чебрець натуральний сушений та подрібнений, мелісу 3 UA 99397 U 5 натуральну сушену та подрібнену, корицю натуральну мелену та пелюстки троянди чайної сушеної. 9. Спосіб за пп. 1, 6, 7, 8, який відрізняється тим, що настоянку готують при такому співвідношенні інгредієнтів, кг/1 л: 3 спирт етиловий ректифікований "Люкс", дм спирт і вода з розрахунку 3 вода питна пом'якшена, дм на міцність купажу - 40 % м'ята натуральна перцева сушена та 0,003 подрібнена чебрець натуральний сушений та подрібнений 0,003 меліса натуральна сушена та подрібнена 0,002 кориця натуральна мелена 0,005 лимон цільний натуральний 0,1. 10. Спосіб за пп. 1, 6, 7, 8, який відрізняється тим, що настоянку готують при такому співвідношенні інгредієнтів кг/1 л: 3 спирт етиловий ректифікований "Люкс", дм спирт і вода з розрахунку 3 вода питна пом'якшена, дм на міцність купажу - 40 % м'ята натуральна перцева сушена та подрібнена 0,003 чебрець натуральний сушений та подрібнений 0,003 меліса натуральна сушена та подрібнена 0,002 кориця натуральна мелена 0,005 пелюстки троянди чайної сушені 0,005 лимон цільний натуральний 0,1. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4