Спосіб виробництва сиропу холосас

Реферат: Спосіб виготовлення сиропу холосас, в технологічному процесі якого використовують плоди маловітамінного виду шипшини - Rosa canina (аскорбінової кислоти в середньому 0,5 %), проте багатого на флавоноїди, цукор, вода для екстракції подається відцентровим насосом, екстракцію проводять у ємкостях із нержавіючої сталі, упарюють водний екстракт плодів шипшини до необхідної консистенції. В технології виробництва сиропу холосас відсутнє ферментативне бродіння. UA 113910 U (54) СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА СИРОПУ ХОЛОСАС UA 113910 U UA 113910 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Ця корисна модель належить до способу виробництва сиропів і, особливо ефективно може бути використана для дрібносерійного виробництва сиропу холосас (малий та середній бізнес), де не має можливості або економічно недоцільно виділяти великі виробничі площі та закупати велику кількість дорогого обладнання, яке буде більшість виробничого часу простоювати. Відомий сироп холосас (спосіб виробництва якого опубліковано в "Технологии лекарств" И.А. Муравьеваю. - изд. второе. - М.: Медицина, 1971. - C. 301), для виробнитва якого використовують плоди маловітамінного виду шипшини - Rosa canina (аскорбінової кислоти в середньому 0,5 %), проте багатого на флавоноїди. З вальцьового подрібнювача подрібнені плоди шипшини ковпаковим елеватором подаються в бункер, звідки розподільним шнеком подаються в батарею із 12 дифузорів. Дифузори із нержавіючої сталі з паровими сорочками з'єднані комунікаціями так, що є можливість переміщувати екстракт із любого дифузора в любий інший шляхом переключення запірних вентелів. У міру повного виснаження сировини екстракт зливається в приймальне корито, а відходи виробництва спускаються в розміщений нижче підлоги шнек і ковпаковим елеватором подається в бункер, де вода відфільтровується і відходить в каналізацію. Шрот вивозиться автомашинами, які під'їжджають прямо під бункер. Вода для екстракції подається відцентровим насосом. Злитий в приймальне корито екстракт відцентровим насосом передається в ферментаційні баки, фільтруючись через пластинчатий фільтр. Після бродіння і фільтрації екстракт надходить в проміжний бачок, проходячи попередньо через фільтр, а звідси для упарювання до потрібної консистенції засмоктується в вакуум-апарат. Вакуум-насос відсмоктує пари із вакуум-апарата через пастки та трубчатий конденсатор. Упарений концентрат відцентровим насосом перекачується в збірники, звідки екстракт надходить через фільтр в збірник, розміщений на вагах. Після зважування екстракт надходить в вакуум-апарат для варіння холосасу. Із підсобного приміщення в цей же апарат вакуумом засипається відважена кількість цукру. Після уварювання до потрібної консистенції готовий продукт (після проходження фільтра відцентровим насосом) продавлюється вдруге через фільтр і подається в збірні баки. Але для екстракції діючих речовин із плодів шипшини в даному випадку використовується багато громіздких ємкостей, відбувається ферментативне бродіння, яке довготривале та додає енерго- та трудозатрати, кошти на закупівлю ферментів, кошти на спеціальні фільтри або центрифугу для видалення залишків ферментів із готового екстракту (що дуже важливо для якості холосасу, так як при недостатньому видаленні ферментів готовий сироп може піддаватися подальшому бродінню, що приведе до браку продукції). В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу виготовлення сиропу холосас для дрібносерійного виробництва. Вдосконалюючи та спрощуючи процес, ми отримуємо сироп холосас належної якості, використовуючи в процесі виробництва необхідний мінімум спеціального обладнання, яке компактно розміщується у виробничих приміщеннях. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб виробництва сиропу холосас, згідно з винаходом, в якому використовують плоди маловітамінного виду шипшини - Rosa canina (аскорбінової кислоти в середньому 0,5 %), проте багатого на флавоноїди. Подрібнені на вальцьовому подрібнювачі плоди шипшини зважують на вагах та завантажують в ємкість із нержавіючої сталі із паровою сорочкою, вода для екстракції подається відцентровим насосом, екстракцію проводять без ферментативного бродіння, що значно економить час, енерго- та трудозатрати. Для екстракції використовується лише одна ємкість та екстракція проводиться двічі по 10-12 годин, при температурі 70-80 °С, екстракт фільтрують та упарюють до необхідної консистенції, в упарений екстракт додають порціями необхідну кількість цукру, та отриману суміш доводять до кипіння, (температура 103-104 °C.) і кип'ятять протягом однієї години, потім в сироп у варильному котлі додають лимонну кислоту для кращої інверсії цукру, що робить сироп якіснішим і більш стійким при зберіганні. Запропонований спосіб виробництва сиропу холосас - це спосіб, технологія якого перш за все орієнтована на налагодження дрібносерійного виробництва сиропу холосас (малий та середній бізнес), де не має можливості або економічно недоцільно виділяти великі виробничі площі та закупати велику кількість дорогого обладнання, яке буде більшість виробничого часу простоювати. Вдосконалюючи та спрощуючи процес, не застосовуючи ферментативного бродіння, проводячи екстракцію двічі по 10-12 годин та додаючи лимонну кислоту в упарений сироп, ми отримуємо сироп холосас належної якості та більш стійкий при зберіганні. А в процесі виробництва використовуємо необхідний мінімум спеціального обладнання, яке компактно розміщується у виробничих приміщеннях. Спосіб виробництва сиропу холосас представлений на схемі виробництва сиропу холосас. Спосіб виробництва сиропу холосас, в технології якого використовують плоди маловітамінного виду шипшини - Rosa canina (аскорбінової кислоти в середньому 0,5 %), проте багатого на 1 UA 113910 U 5 10 15 20 25 30 флавоноїди. Подрібнені на вальцьовому подрібнювачі (1) плоди шипшини зважують на вагах (2) та завантажують в ємкість із нержавіючої сталі із паровою сорочкою (4), туди ж подається вода очищена, отримана на установці зворотного осмосу (3) для екстракції. Плоди шипшини з водою очищеною нагрівають в ємкості до 80 °C при постійному перемішуванні, контролюючи температуру води термометром (5), після чого проводять екстракцію водорозчинних діючих речовин при постійному перемішуванні та температурі 70-80 °C протягом 10-12 год. По завершенні першої екстракції отриманий водний екстракт самопливом зливається на фільтр (6), з якого він надходить в проміжну ємкість (7). До плодів шипшини в ємкість (4) додають другу порцію води очищеної, нагрівають до 80 °C при постійному перемішуванні, контролюючи температуру води термометром (5), після чого проводять другу екстракцію при постійному перемішуванні та температурі 70-80 °C протягом 1012 год. Після повного виснаження сировини готовий екстракт зливається самопливом через фільтр (6) в проміжну ємкість (7), залишки води з плодів шипшини відфільтровують через фільтр (8) і зливають в каналізацію, а шрот, як відходи виробництва, накопичують в спеціальних контейнерах (9) та вивозять автотранспортом. Готовий водний екстракт в проміжній ємкості (7) перемішують до однорідності та зважують на вагах (10) розраховану кількість водного екстракту шипшини і завантажують відцентровим насосом (11) в варильний котел із паровою сорочкою (12) і нагрівають до 60-70 °C (контролюють за допомогою термометра (5)) при постійному перемішуванні і упарюють його при цій температурі до потрібної консистенції. В упарений екстракт додають порціями по 1 кг відважену на вагах (10) необхідну кількість цукру при перемішуванні. Отриману суміш доводять до кипіння (103-104 °C, контролюють термометром (5)) і кип'ятять протягом 1 години, потім додають зважену на вагах (13) лимонну кислоту (близько 0,25 %) для інверсії цукру та витримують сироп при температурі 80-90 °C (контролюють термометром (5)) 30-40 хвилин. Приготований сироп охолоджують до 40-45 °C (контролюють термометром 5)) і самопливом подають на фільтр (14), з якого відфільтрований сироп надходить в збірну ємкість для сиропу (15)), звідки його подають відцентровим насосом (11) на стадію фасування. Технологія способу виробництва сиропу холосас не має потреби в дорогому ферментаційному бродінні, так як після двократної екстракції за даних умов отримуємо водний екстракт плодів шипшини належної якості, що дає можливість виробляти якісний сироп холосас. Температура кипіння 103-104 °C протягом години дає можливість краще розчинити цукор у екстракті. Додавання лимонної кислоти проводиться для кращої інверсії цукру в сиропі (гідролітичного розпаду сахарози на суміш із рівних частин глюкози і фруктози), що робить сироп холосас якіснішим і більш стійким при зберіганні. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 1. Спосіб виготовлення сиропу холосас, в технологічному процесі якого використовують плоди маловітамінного виду шипшини - Rosa canina (аскорбінової кислоти в середньому 0,5 %), проте багатого на флавоноїди, цукор, вода для екстракції подається відцентровим насосом, екстракцію проводять у ємкостях із нержавіючої сталі, упарюють водний екстракт плодів шипшини до необхідної консистенції, який відрізняється тим, що в технології виробництва сиропу холосас відсутнє ферментативне бродіння. 2. Спосіб виготовлення сиропу холосас за п. 1, який відрізняється тим, що для екстракції використовується лише одна ємкість. 3. Спосіб виготовлення сиропу холосас за п. 1, який відрізняється тим, що екстракція проводиться двічі по 10-12 годин при температурі 70-80 °C. 4. Спосіб виготовлення сиропу холосас за п. 1, який відрізняється тим, що в упарений екстракт додають порціями необхідну кількість цукру, та отриману суміш доводять до кипіння, t - 103104 °C, і кип'ятять протягом однієї години. 5. Спосіб виготовлення сиропу холосас за п. 1, який відрізняється тим, що в сироп у варильному котлі додають лимонну кислоту. 2 UA 113910 U 3 UA 113910 U 4 UA 113910 U Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5