Інгібітори протеїнкінази с, спосіб їх одержання, фармацевтична композиція та спосіб лікування мікросудинних діабетичних ускладнень

1 Мезилат формули N(CH 3 > та сольвати цієї солі 2 Сіль за п 1, яка має формулу ТА та и сольвати 3 Сіль за п 1 або п 2, яка є, по суті, кристалічною 4 Сіль за п 3, яка є (3)-13-[(диметиламшо)метил]10,11,14,15-тетрапдро-4,9 16,21 -диметено-1 Н,1 ЗНдибензо[Е,К]піроло[3,4Н][1,4,13]оксадіазациклогексадецин-1,3(2Н)дюнметансульфонатмонопдратом 5 Сіль за будь-яким з пп 1-4, до складу якої входить менш ніж приблизно 5% в'яжучих речовин 6 Спосіб лікування мікросудинних діабетичних ускладнень, при якому ссавцю, який потребує цього, вводять фармацевтично ефективну КІЛЬКІСТЬ сполуки за будь-яким з пп 1-5 7 Спосіб за п 6, де фармацевтично ефективна КІЛЬКІСТЬ становить від 0,05 мг/кг/день до 0,25 мг/кг/день 8 Фармацевтична композиція, яка містить фармацевтично ефективну КІЛЬКІСТЬ солі за будь-яким з пп 1-5 і один або декілька фармацевтично прийнятних розріджувачів, наповнювачів або носив 9 Фармацевтична композиція за п 8, яка відрізняється тим, що фармацевтично ефективна КІЛЬКІСТЬ становить від приблизно 1 мг до приблизно 20 мг 10 Сіль за будь-яким з пп 1-5 для використання як лікарського засобу 11 Сіль за будь-яким з пп 1-5 для використання при лікуванні мікросудинних діабетичних ускладнень 12 Спосіб одержання солі за будь-яким з пп 1-5, при якому проводять реакцію сполуки, яка має формулу Н О N(CH3)2 N(CH 3 ) 2 . CH3SO3H з метансульфоновою кислотою у нереактивному органічному розчиннику О 1 00 (О 13 Спосіб за п 12, де як розчинник використовують ацетон-воду 14 Спосіб за п 13, де як розчинник використовують ацетон-воду у співвідношенні за об'ємом від приблизно 5 1 до приблизно 10 1 Протеїнкіназа С (РКС) утворює сімейство близькоспоріднених ферментів, які функціонують, як кінази cepHHyfrpeoHmy Протеїнкіназа С відіграє важливу роль у передачі МІЖКЛІТИННИХ сигналів, експресуванні генів та у контролюванні диференціювання та росту клітин На цей час відомо, щонайменше, десять ізоферментів РКС, які відрізняються за їх розподілом у тканинах, ферментною специфічністю та регуляцією Нішізука І (Nishizuka Y)Annu Rev Biochem 58 31-44 (1989), Nishizuka Y Science 258 607-614(1992) Ізоферменти протешкінази С є поліпептидами з одним ланцюгом, довжина якого складає від 592 до 737 амінокислот До складу ізоферментів входить регуляторний домен та каталітичний домен, пов'язані лінкерним пептидом Регуляторний та каталітичний домени можуть далі підрозділятись на константні та варіабельні ділянки Каталітичний домен протешкінази С дуже схожий на домен, який мають ІНШІ протешкінази, у той час як регуляторний домен є унікальним для ізоферментів РКС Ізоферменти РКС демонструють 40-80% гомологію на рівні амінокислот у межах групи Однак, гомологія поодинокого ферменту між різними видами, загалом, перевищує 97% Протеїнкіназа С є ферментом мембрани, який алостерично регулюється рядом факторів, до яких належать фосфоліпіди мембрани, кальцій та певні ЛІПІДИ мембрани, наприклад, діацилгліцероли, які 61897 15 Спосіб за п 14, де як розчинник використовують ацетон-воду у співвідношенні за об'ємом приблизно 9 1 16 Сполука, одержана способом за будь-яким з пп 12-15 вибірково фосфорилюється РКС бета Це фосфорилювання пов'язують зі зміною функціонування рецептору Сі (Hsieh) та ІНШІ, Proc Natl Acad Sci USA 88 9315-9319(1991), Сі та ІНШІ, J Biol Chem, 268 15118-15126 (1993) На додаток до цього, у останній роботі було показано, що ізофермент бета-2 відповідає за проліферацію еритролейкемічних клітин, у той час, як альфа ізофермент залучено до диференціювання мегакаріоцитів у тих же самих клітинах Мюррей (Murray) та ІНШІ, J Biol Chem 268 15847-15853(1993) Убіквітарна природа ізоферментів РКС та їх важлива роль у фізіологи є стимулом до продукування високовибіркових інгібіторів РКС (протешкінази С) Приймаючи до уваги свідчення, які демонструють зв'язок певних ізоферментів з хворобливими станами, можна зробити цілком обґрунтований висновок проте, що шпбіторні сполуки, селективні по відношенню до одного або двох ізоферментів РКС, порівняльно до інших ізоферментів РКС та інших протешкшаз, є чудовими терапевтичними агентами Такі сполуки демонструють підвищену ефективність та знижену токсичність внаслідок їх специфічності Клас N.N'-містечкових бісшдолілмалеімідів було розкрито у Європейському патенті № 0657458 (заявка США №08/413735) (на ім'я Хіта (Heath) та ІНШІ), опублікованому 14 червня 1995р Переважною сполукою у цьому N,N'-MicTO4KOBOMy ряді є сполука формули І вивільнюються у ВІДПОВІДЬ на ДІЯЛЬНІСТЬ фосфолі паз Белл Р М (Bell R М) та Берне ДДж (Burns D J ) J Biol Chem 266 4661-4664 (1991), Нішізука І Science 258 607-614 (1992) Ізоферменти РКС альфа, бета-1, бета-2 та гамма для повної активації потребують мембранного фосфоліпіду, кальцію та діацилгліцеролового/форболового ефірів Делта, епсілон, ета та тета форми РКС є кальційнезалежними щодо свого режиму активації Дзета та ламбда форми РКС незалежні як від кальцію, так і від діацилгліцерину і для своєї активації, як гадають, потребують лише мембранних фосфоліпідів До даного хворобливого стану може бути залучено лише один або два ізоферменти РКС Наприклад, наслідком підвищених рівнів глюкози у крові, які реєструються при діабеті, є ізоферментепецифічне підвищення рівня ізофермента бета-2 у судинних тканинах Іногучі (Inoguchi) та ІНШІ, Proc Natl Acad Sci USA 89 11059-11065(1992) Пов'язане з діабетом підвищення бета ізоферменту у тромбоцитах людини корелює зі зміною їх реакції на агоністи Бастир III E Дж (Bastyr III E J ) та Лу Дж (Lu J ) Diabetes 42 (Додаток 1) 97А (1993) Було показано, що рецептор вітаміну D людини (І) •ШСНзЬ Цей винахід надає сполуку формули І у вигляді нової сильнодіючої солі Вкрай несподівано, згадана сіль має поліпшену розчинність та значно поліпшену бюдоступність для пацієнту Крім того, сіль легко одержують та очищують у кристалічній формі Таким чином, згадана сіль є більш фармацевтично придатним та набагато поліпшеним терапевтичним агентом Згадана сіль є придатною для лікування станів, пов'язаних з цукровим діабетом та його ускладненнями, ішемії, запалень, розладів центральної нервової системи, серцевосудинних хвороб, дерматологічних захворювань та 61897 раку Винахід надає мезилатну сіль сполуки формули І Таким чином, цей винахід надає сполуки формули Іа la) , CH3SO3H та и сольвати Додатковим аспектом цього винаходу є спосіб шпбірування РКС, який включає введення ссавцю, який потребує такого лікування, фармацевтично ефективної КІЛЬКОСТІ сполуки формули Іа Цей винахід додатково надає способи лікування станів, у патології яких відіграє роль РКС, наприклад, ішемм, запалень, розладів центральної нервової системи, серцево-судинних хвороб, дерматологічних захворювань та раку, які включають введення ссавцю, який потребує такого лікування, фармацевтично ефективної КІЛЬКОСТІ сполуки формули Іа Цей винахід особливо придатний, як фармацевтичний і, зокрема, при лікуванні мікросудинних діабетичних ускладнень, зокрема, діабетичної ретинопатії, нефропатії та невропатії Таким чином, цей винахід додатково надає спосіб лікування цукрового діабету та його ускладнень, який включає введення ссавцю, який потребує такого лікування, фармацевтично ефективної КІЛЬКОСТІ сполуки формули Іа Заключним аспектом цього винаходу є фармацевтичні лікарські форми, до складу яких входить сполука формули Іа разом з одним або більше фармацевтично прийнятними наповнювачами, носіями або розріджувачами Для цілей цього винаходу, який розкривається та заявляється у цьому описі, подальші терміни та скорочення визначаються таким чином Термін "фармацевтично ефективна КІЛЬКІСТЬ", який використовують у цьому описі, означає КІЛЬКІСТЬ сполуки, що здатна до шпбірування активності РКС у ссавців Конкретна доза сполуки, введеної ВІДПОВІДНО до цього винаходу, буде, звичайно, визначатись конкретними обставинами випадку, у тому числі, сполукою, яку введено, шляхом введення, конкретним станом, який піддається лікуванню та іншими обставинами Сполука може вводитись різними шляхами, у тому числі перорально, ректально, черезшкірно, підшкірно, місцево, внутрішньовенно, внутрішиьом'язово або штраназально У переважному випадку сполуку вводять перорально Для всіх показань типова денна доза буде містити приблизно від 0,01мг/кг до 20мг/кг активної сполуки за цим винаходом Переважні денні дози будуть містити приблизно від 0,01 до 10мг/кг, більш переважні - менш, ніж 1мг/кг і найбільш переважні - приблизно від 0,05 до 0,5мг/кг Термін "лікування", який використовують у цьому описі, описує допомогу та обслуговування пацієнту з метою подолання хвороби, стану або розладу, і включає введення сполуки за цим винаходом для попередження появи симптомів або ускладнень, полегшення симптомів або ускладнень, або ліквідації хвороби, стану або розладу Термін "загальні пов'язані речовини", який використовують у цьому описі, означає ВІДНОСНІ КІЛЬКОСТІ ДОМІШОК у кінцевому продукті До домішок належать, але ними не обмежуються, проміжні продукти попередньої реакції або небажані побічні продукти реакції у кінцевому продукті Загальні пов'язані речовини є мірилом чистоти Як зазначалось перед тим, цей винахід надає сполуки формули Іа, які вибірково шпбірують протешкіназу С Іа) . CH3SO3H та їх сольвати Сполуки формули Іа можуть існувати, як сольвати, наприклад, з водою (гідрати), метанолом, етанолом, диметилформамідом, етилацетатомта іншими Можна також одержувати суміші таких гідратів та сольватів Джерелом такого гідрату та/або сольвату може бути розчинник кристалізації, який входить до складу розчиннику для одержання або кристалізації, або ж сторонній до такого розчиннику Такі гідрати та сольвати входять до обсягу цього винаходу У переважному випадку, сполуки формули Іа одержують, як моногідрати аботрипдрати Визнається, що можуть існувати різні стереоізомерні форми сполук формули Іа Переважними сполуками цього винаходу є сполуки формул ІЬ та Іс (ІЬ) N(CH3)2 . CH3SO3H ІС) •Н!СН 3 ) 2 , CH3SO3H Однак, рацемати та окремі енантюмери та їх 61897 8 азоту, або реагування спирту з бромом у присутсуміші утворюють частину цього винаходу ності трифенілфосфшу або трифенілфосфіту та Препарат вільної основи, формула І, описано піридину у метиленхлориді, THF або ацетонітрилі, у Європейському патенті №0657458, опубліковаабо іншому придатному розчиннику Сполуку VI ному 14 червня 1995р (на ім'я Хіта), який включеперетворюють на диметиламін, сполуку І, шляхом но до цього опису як посилання У переважному реагування сполуки VI з диметиламіном у полярваріанті, сполуку одержують таким чином ному розчиннику, наприклад, DMF, THF/воді, диметилацетаміді або за інших умов, відомих у цій галузі техніки Мезилатну сіль, що заявлена, одержують шляхом реагування сполуки формули І з метансульфоновою кислотою у нереактивному органічному розчиннику, переважно, суміші органічної кислоти/води, найбільш переважно, води-ацетону Придатними є ІНШІ розчинники, наприклад, метанол, ацетон, етилацетат та їх суміші Співвідношення розчиннику та води не є критичним і, взагалі, визначається розчинністю реактивів Переважні співвідношення розчиннику до води складають, взагалі, від 0,1 1 до 100 1 розчиннику до води за об'ємом Переважним співвідношенням є 1 1-20 1 і найбільш переважним 5 1-10 1 Оптимальне співвідношення залежить від обраного розчиннику, яким є, переважно, ацетон, і складає 9 1 (співвідношення розчинник вода) До реакції, звичайно, залучають - О-мезил або Br Pi - гідроксильна захисна група, переважно, третбутилдифенілсилілокси (TBDPS), третбутилдиметилсилілокси (TBDMS), трифенілметил (тритил), моно- або диметокситритил, або алкіловий або ариловий ефір Lвідщеплювана група, наприклад, хлор, бром, йод, мезил, тозил та ІНШІ У переважному випадку L-Oмезил або Вг Реакція для одержання сполуки IV здійснюється будь-якими відомими способами одержання Nзаміщених ІНДОЛІВ До реакції, звичайно, залучають приблизноеквімолярні КІЛЬКОСТІ реактивів II та III, хоча придатними є ІНШІ співвідношення, особливо ті, де алкілуючий реактив використовують у надлишковій КІЛЬКОСТІ Реакцію найкраще проводити у полярному апротонному розчиннику з використанням солі лужного металу або інших умов алкілування, відомих у цій галузі техніки До реакційних умов належать наступні калію гексаметилдисилазид у диметилформаміді або тетрапдрофурані, натрію гідрид у диметилформаміді У переважному випадку, реакцію здійснюють за умов повільного зворотного додавання карбонату цезія у ацетонітрилі або диметилформаміді (DMF) Температура реакційної суміші, у переважному випадку, коливається у межах, приблизно, від температури довколишнього середовища до температури перегонки Сполуку IV перетворюють на сполуку V за способами, відомими у цій галузі техніки для позбавлення захисту гідрокси Сполуку V, звичайно, перетворюють на сполуку VI шляхом реагування сполуки V з метансульфоновим ангідридом та піридином у THF або метиленхлориді у атмосфері приблизноеквімолярні КІЛЬКОСТІ ДВОХ реактивів, хоча придатними є ІНШІ співвідношення, особливо ті, де метансульфонову кислоту використовують у надлишковій КІЛЬКОСТІ ШВИДКІСТЬ додавання метансульфонової кислоти не є критичною для реакції Вона може додаватись швидко (100%) 1,1',1"-[[[2-(2-пропенілокси)-4пентеніл]окси]метилідин]трис[бензолу] у вигляді масла жовтого кольору 1,1',1"-[[[2-(2пропенілокси)-4пентеніл]окси]метилідин]трис[бензол] (39,3г, 0,102 моль) розчиняли у розчині 390мл безводного метилового спирту та 60мл СН2СІ21 охолоджували до -40° - -50°С з одночасним барботуванням N2 через в'язкий реакційний розчин Озон барботували через реакційну суміш при температурі від -50°С до 40°С впродовж 80 хвилин, доки колір реакційної суміші не став блідо-голубим Одержану реакційну суміш витримували до нагрівання до 0°С у атмосфері N2, після чого для зупинки реакції повільно додавали розчин борогідриду натрію (23,15г, 0,612 моль, бекв) у 85мл етанолу/85мл води з одночасним підтримуванням температури реакційної суміші нижче Ю°С Реакційну суміш перемішували на льодяній бані впродовж ЗО хвилин, після чого витримували до нагрівання до кімнатної температури і перемішували впродовж ночі Температура 1М THF розчину вшілмагнійброміду (50мл, 50 після нагрівання підвищувалась до 31 °С Реакційммоль, 2,0екв) охолоджували до -20°С у атмосну суміш розводили 400мл водного насиченого фері N2 і додавали каталітичну КІЛЬКІСТЬ йодиду розчину хлориду амонію і екстрагували 800мл МІДІ (0,24г, 1,26 ммоль, 0,05екв) Одержану суміш етилацетату Органічний шар промивали 400мл перемішували при -20°С впродовж 5 хвилин, після води і водні шари піддавали зворотному екстрагучого впродовж 15 хвилин при -20°С прикраплюваванню 150мл етилацетату Змішаний органічний ли 12 розчин тритилгліцидного спирту (7,91г, 25,0 шар промивали 200мл розсолу, сушили (MgSO4) і ммоль) у 40мл сухого THF Реакційну суміш перевипарювали in vacuo до одержання каламутного мішували впродовж 3 годин при -20°С, після чого масла Це масло перекристалізовували з (2/1) геквитримували до нагрівання до кімнатної темперасанів/етилацетату трьома заходами до одержання тури і перемішували впродовж 15 хвилин Реакцію 28,9г 3-(2-пдроксиетокси)-4-(трифенілметокси)-1припиняли охолодженням реакційної суміші до бутанолу (72%) 30°С і повільно додавали 125мл водного насичета ЕЮАс, ВІДПОВІДНО Терміни "NMR" та "MS" вказують нате, що спектр відповідає необхідній структурі Препарат 1 3-(2-[(метилсульфоніл)окси]етокси]-4(трифенілметокси)-і-бутанолметансульфонат Тритилхлорид (175,2г, 0,616 моль) розчиняли у 500мл СН2СІ2 у атмосфері N2 Додавали триетиламін (71,9г, ЮОмл, 0,710 моль), потім R,Sгліцидний спирт (50,0г, 0,648 моль), і реакційну суміш нагрівали у колбі зі зворотним холодильником при температурі 42°С впродовж 4 годин Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і ДВІЧІ екстрагували 250мл водного насиченого розчину хлориду амонію та 250мл розсолу Водні шари піддавали зворотному екстрагуванню ЮОмл СН2СІ2, органічний шар сушили (MgSO4) та випарювали in vacuo до одержання тритилгліцидного спирту у вигляді масла, яке перекристалізовували з етанолу до одержання 104,4г (54%) тритилгліцидного спирту у вигляді твердої речовини ного розчину хлориду амонію Одержану суміш екстрагували 200мл етилацетату Після цього органічний шар екстрагували водним розчином 0,93г (2,50 ммоль, 0,1екв) дипдрату динатрієвої солі етилендіамштетраоцтової кислоти (EDTA) у 125мл деюнізованої води для видалення будь-яких металів Водні шари піддавали зворотному екстрагуванню 50мл етилацетату, змішані органічні шари A промивали ЮОмл розсолу, сушили (MgSO випарювали in vacuo до одержання масла, яке фільтрували через дюксид кремнію (76 г) з застосуванням 1,2 л (3/1) гексанів/етилацетату Фільтрат випарювали in vacuo до одержання 9,07г 1 -0(трифенілметил)-2-пдроксипентанолу у формі масла світло-жовтого кольору (100%) 60% суспензію гідриду натрію у мінеральному маслі (6,13г, 0,153 моль, 1,5екв) суспендували у 175мл сухого THF, який додавали при кімнатній температурі Утворену суміш перемішували при кімнатній температурі впродовж 1,5 години, після чого за допомогою шприца додавали 17,7мл (0,204 ммоль, 2,0екв) свіжодистильованого алілброміду Реакційну суміш нагрівали до 45°С впродовж 1 години Розвиток реакції контролювали за допомогою TLC або HPLC Реакційну суміш охолоджували до 0°С і для гасіння надлишкової основи повільно додавали 400мл водного насиченого розчину хлориду амонію Утворену суміш екстрагували 800мл етилацетату і органічний шар промивали 500мл води Водні шари піддавали зворотному екстрагуванню ЮОмл етилацетату, змішані 3-(2-пдроксиетокси)-4-(трифенілметокси)-1бутанол (14,0г, 35,7 ммоль) розчиняли у 140мл СН2СІ2, охолоджували до 0°С у атмосфері N2 і додавали триетиламш (10,8г, 14,9мл, 0,107 моль, З.Оекв) Після ЦЬОГО при