Спосіб визначення фальсифікації м’яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою

Реферат: Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою. 3 Використовують м'язову тканину площею розміром 2,0×2,5 см, на яку наносять 0,5-0,6 см 3 3 розчину натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,1 моль/дм та 0,1-0,2 см індикатору спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 1 % і через 0,5-1,0 хвилин встановлюють наявність або відсутність рожевого кольору. UA 102019 U (12) UA 102019 U UA 102019 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема, до ветеринарної медицини, і може бути використана для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою при визначенні їх якості та безпечності у виробничих лабораторіях на потужностях з переробки м'яса, супермаркетах, оптових базах, у державних лабораторіях ветеринарної медицини та у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропромислових ринках. За результатами цього метода можна отримати якісні показники за оцінки м'яса забійних тварин та птиці. Аналогом корисної моделі є метод визначення інтенсивності кольору м'яса за допомогою приладу монохромату УМ-2 [1], в якому використовують зняття спектрів відображення селеновим фотоелементом кольору м'яса і м'ясних продуктів при різних довжинах хвилі 545 нм, 582, 650 нм. В якості еталону для побудови градуйованого графіку і проведення аналізу використовують молочне скло із відомим коефіцієнтом відображення, що відкалібрований по свіжоприготованому оксиду магнію. Недоліком даного методу є те, що він громіздкий та довготривалий у підготовці, виконанні та підрахунку, оксид магнію не стійкий. Крім того, метод дає похибку у визначенні 25-30 %. Прототипом корисної моделі є метод визначення ступеня свіжості м'яса забійних тварин і птиці за допомогою реакції з міді сульфатом [2], в якому використовують витяжку з свіжих м'язів забійних тварин та розчин міді сульфату з масовою концентрацією 5 %. По інтенсивності забарвлення м'ясної витяжки встановлюють ступінь свіжості м'яса. Недоліком даного методу є те, що дослідження повинні проводити відразу після забою тварин. Крім того, метод дає похибку у визначенні 40-45 %. В основу даної корисної моделі покладено задачу - визначити фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці за обробки їх оцтовою кислотою для довготривалого зберігання та усунення ознак псування за допомогою використання натрію гідроксиду та індикатора фенолфталеїну, що забезпечить достовірність результатів при визначенні якості та безпечності м'яса. Задача корисної моделі вирішується тим, що на поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та на тушку птиці площею розміром 2,0 × 2,5 см 3 3 наноситься 0,5-0,6 см розчину натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,1 моль/дм та 0,13 0,2 см індикатору спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 1 % і через 0,5-1,0 хвилин встановлюють зміну кольору. Етапи вирішення даної задачі наведено у нижчезазначених прикладах. Приклад 1. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 1,0 × 1,5 см, на яку 3 3 наносять 0,1-0,2 см розчину натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,05 моль/дм та 0,13 0,2 см індикатору спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 0,5 % і через 1,0-2,0 хвилин встановлюють наявність або відсутність рожевого кольору. Приклад 2. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 2,5 × 3,5 см, на яку 3 3 наносять 0,8-0,9 см розчину натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,2 моль/дм та 0,4-0,5 3 см індикатору спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 1 % і через 1,0-2,0 хвилин встановлюють наявність або відсутність рожевого кольору. Приклад 3. Для розробки методу використовують поверхню м'язової тканини свинини, яловичини, баранини, козлятини, конини та тушку птиці площею розміром 2,0 × 2,5 см, на яку 3 3 наносять 0,5-0,6 см розчину натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,1 моль/дм та 0,1-0,2 3 см індикатору спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 1 % і через 0,5-1,0 хвилин встановлюють наявність або відсутність рожевого кольору. Порівняльна оцінка результатів випробування вищезазначених способів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою до прототипу представлена в таблиці 1. 50 1 UA 102019 U Таблиця 1 Порівняння методів визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою до прототипу № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 5 10 Показники, що порівнюються Кількість проби м'язів Площа м'язів, см Кількість дистильованої води, см Додавання реактиву: 3 Розчин міді сульфату, см концентрація, % 3 Розчин натрію гідроксиду, см 3 концентрація, моль/дм Спиртовий розчин 3 фенолфталеїну, см концентрація, % Експозиція появи кольору, хв. Швидкість визначення досліду, хв Стабільність показників інтенсивності кольору, % % співвідношення результатів досліджень до вмісту аміноаміачного азоту в м'ясі % співвідношення результатів досліджень до вмісту сірководню в м'ясі Приклади 1 1,0×1,5 Прототип 10,0 г 2 2,5×3,5 3 2,0×2,5 30,0 0,3 5,0 0,1-0,2 0,05 0,8-0,9 0,2 0,5-0,6 0,1 0,1-0,2 0,4-0,5 0,1-0,2 5,0 0,5 1,0-2,0 1,0 1,0-2,0 1,0 0,5-1,0 25,0 3-4 3-4 2-3 52,5 65,5 84,8 99,8 62,3-54,5 83,5-89,3 79,5-84,7 98,4-99,5 46,7-52,4 90,8-92,5 91,6-93,5 98,8-99,6 Дані таблиці 1 свідчать, що стабільність показників інтенсивності кольору при встановленні фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою була найвищою у прикладі № 3-99,8 %. Також більш достовірні дані - у 98,4-99,5 % були отримані в порівнянні до методу визначення вмісту аміно-аміачного азоту в м'ясі [3] та у 98,8-99,6 % до методу визначення вмісту сірководню в м'ясі [4]. Використовуючи метод за прикладом № 3, ми визначили фальсифікацію м'яса забійних тварин та птиці оцтовою кислотою за інтенсивністю кольору на 42 пробах: 12 пробах свинини; 10 пробах яловичини, 5 пробах баранини; 4 пробах козлятини; 4 пробах конини; 7 пробах тушок птиці. Результати представлено у таблиці 2. 2 UA 102019 U Таблиця 2 Показники фальсифікації м'яса при обробці оцтовою кислотою за інтенсивністю кольору № п/п Види м'яса Показники інтенсивності кольору за прикладом № Кількість проб 3 за фальсифікації м'яса оцтовою кислотою (позитивна реакція) 1. 30 5 Козлятина 4 Конина 4 6. 25 Баранина 5. 20 10 4. 15 Яловичина 3. 10 12 2. 5 Свинина Тушки птиці 7 Наявність кольору n=3 Наявність кольору n=4 Наявність кольору n=1 Наявність кольору n=1 Наявність кольору n=0 Наявність кольору n=6 рожевого рожевого рожевого рожевого рожевого рожевого Показники інтенсивності кольору за прикладом № 3 за відсутності фальсифікації м'яса оцтовою кислотою (негативна реакція) Відсутність рожевого кольору n=9 Відсутність рожевого кольору n=6 Відсутність рожевого кольору n=4 Відсутність рожевого кольору n=3 Відсутність рожевого кольору n=4 Відсутність рожевого кольору n=1 Проведеними дослідженнями визначено, що за фальсифікації оцтовою кислотою м'яса різних видів забійних тварин та тушок птиці відмічалось наявністю рожевого кольору (позитивна реакція) у 3 пробах свинини; у 4 пробах яловичини; у 2 пробах баранини та козлятини та у 6 пробах тушок птиці, а за відсутності фальсифікації оцтовою кислотою - відсутність рожевого кольору (негативна реакція) у 9 пробах свинини; у 6 пробах яловичини; у 4 пробах баранини; у 3 пробах козлятини та у 1 пробі тушки птиці. Ці дані по наявності інтенсивності рожевого кольору були стабільними та достовірними, отже ці показники можна використовувати при визначенні якості та безпечності м'яса забійних тварин та птиці. Крім того, слід зазначити, що метод є експресним, простим у виконанні, а його результати дають конкретні якісні показники по наявності інтенсивності рожевого кольору при визначенні фальсифікації м'яса забійних тварин і птиці за їх обробки оцтовою кислотою. Метод за прикладом № 3 нами пропонується як якісний спосіб для визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою поряд з іншими методами визначення даних якостей (вміст аміно-аміачного азоту, сірководню, аміаку, величина рН, органолептика) [3, 4, 5]. Метод має перевагу перед існуючими методами визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці в тому, що результати мають конкретні, достовірні якісні показники за інтенсивністю кольору. Джерела інформації: 1. Антипова Л.В., Глотова И.А., Рогов И.А. Определение цветности мяса и мясных продуктов // Методы исследования мяса и мясных продуктов. - М.: Колос, 2001. - С. 204-211. 2. ГОСТ 23392-78 Мясо. Методы химического и микроскопического анализа свежести мяса. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1978. - 8 с. - (Межгосударственный стандарт). 3. Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин та ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів. Наказ держ. департаменту вет. мед № 28, 2002. - 68 с. 4. Богатко Н.М. Біохімічні та мікроскопічні дослідження м'яса та м'ясопродуктів за визначення їх ветеринарно-санітарної оцінки: Методичні рекомендації / Н.М. Богатко. - Біла Церква, 2014. - 52 с. 5. Методичні рекомендації з ветеринарно-санітарної експертизи м'яса свійської птиці (для слухачів ІПНКСВМ, студентів та магістрантів ФВМ) / Н.М. Богатко, В.В. Власенко, П.Д. Константінов [та ін.]. - Біла Церква, 2009. - 75 с. 35 3 UA 102019 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб визначення фальсифікації м'яса забійних тварин та птиці за обробки оцтовою кислотою, який відрізняється тим, що використовують м'язову тканину площею розміром 2,0×2,5 см, на 3 3 яку наносять 0,5-0,6 см розчину натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,1 моль/дм та 3 0,1-0,2 см індикатору спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 1 % і через 0,5-1,0 хвилин встановлюють наявність або відсутність рожевого кольору. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4