Комплекс молочного жиру з молочними протеїнами для покращення засвоєння кальцію

Реферат: Винахід належить до комплексу, до складу якого входить щонайменше один молочний жир та принаймні один молочний протеїн та/або принаймні один продукт гідролізу молочного протеїну, для виготовлення засобу для покращення засвоєння кальцію, причому вагове співвідношення між молочним жиром та молочним протеїном складає від 0,0625 до 5, переважним чином від 0,5 до 4 і ще більш переважно від 1 до 3. UA 99614 C2 (12) UA 99614 C2 UA 99614 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до застосування комплексу молочного жиру з молочними протеїнами для покращення засвоєння кальцію в організмі людини. Надходження кальцію до організму людини наразі вважається однією з найважливіших цілей, оскільки вважається, що стани, обумовлені дефіцитом кальцію, можуть бути відповідальними за деякі типові цивілізаційні хвороби. Важливо забезпечувати надходження кальцію до організму людини протягом усього її життя. Якщо в ранньому дитинстві та в юності кальцій не надходив до організму людини в достатній кількості, то вже відносно рано спостерігатиметься його дефіцит у кістках, а з віком людина захворіє на так званий остеопороз. Недостатнє надходження кальцію до організму призводить до зниження щільності кісткової тканини. Однак ще до того, як почнуть спостерігатися прояви захворювання на остеопороз, дефіцит кальцію викличе численні порушення обміну речовин. Їх симптомами є підвищене нервове збудження та подразнення мускулів, які можуть мати наслідком судороги. Вже давно відомо, що молоко є одним з найважливіших джерел надходження кальцію до організму людини. Оскільки молоко містить відносно багато кальцію, то задля постачання кальцію в організм регулярне вживання молока або молочних продуктів рекомендують всі довідники з питань харчування. Однак молочний жир і досі розглядають як, скоріше, не зовсім бажаний компонент, тому що, в числі іншого, завдяки цілеспрямованій інформаційній кампанії, яку провадить промисловість, природньо зацікавлена в збільшенні споживання рослинних жирів, молочний жир вважається джерелом таких речовин, як холестерин та насичені жирні кислоти, яким начебто властиві певні негативні риси. Останнім часом, однак, роль холестерину в харчуванні завдяки досягненням найновіших наукових досліджень почали оцінювати більш диференційовано, й дедалі більшого визнання набуває думка, що помірне вживання холестерину в складі продуктів харчування необхідно розцінювати як доцільне, особливо з урахуванням того, що значна частина холестерину виробляється саме в організмі людини. Що стосується насичених жирних кислот, у яких довжина ланцюжка складає від 12 до 16 атомів вуглецю, то їх негативний вплив, зокрема, на виникнення судинних захворювань, не підлягає сумніву. Із цих міркувань молочний жир (як джерело цих жирних кислот), як і раніше, вважається трохи сумнівним продуктом. З попереднього стану техніки видно, що досі не надто вже було прийнято рахуватися з тим фактом, що молочний жир, виходячи з його природи, містить в собі структури, які не зустрічаються в рослинних жирах і які можна цілеспрямовано виготовляти з рослинних жирів лише зі значними затратами шляхом відповідних модифікацій (переетерифікації): це - так звані "структуровані ліпіди". Під "структурованими ліпідами" маються на увазі жири й олії, у яких структура тригліцеридів цілеспрямовано змінюється таким чином, що три зв'язані з молекулою гліцерину жирні кислоти відповідно до їх положення (це останнє позначають як sn-1, sn-2 та sn-3, причому sn-1 і sn-3 майже ідентичні, оскільки знаходяться зовні, в той час як sn-2 завжди займає середнє положення) цілеспрямовано переетерифіковують з таким розрахунком, щоб певні жирні кислоти знаходилися переважно в позиції sn-2. Для цього існують різні способи та відповідні їм продукти, наприклад, BETAPOL фірми Loders Croklaan B.V. Wormerveer, що в Нідерландах. Останній продукт, який виробляють з рослинних олій шляхом ензиматичної переетерифікації, було спеціально розроблено для харчування немовлят, і доведено, що він покращує у немовлят засвоєння кальцію більш ніж на 30 %. Вказаний продукт визначається тим, що пальмітинова кислота (С-16), яка в рослинних жирах зазвичай зустрічається переважно в положенні sn-1/sn-3, у цьому продукті завдяки переетерифікації приблизно на 45 % знаходиться в положенні sn-2. На відміну від цього, рослинні жири та олії мають такий склад, що пальмітинова кислота зустрічається не у вигідному положенні sn-2 (а переважно в положенні sn-1/sn-3) (Porsgaard, Т. та Hoy, СЕ, J. Nutr. 130: 1619-1624 (2000); Weber, N. et al. J.Nutr. 133:435-441 (2003)). Ці вищезгадані механізми призводять у харчуванні людини до (небажаної) і дуже невигідної ситуації з постачанням в організм кальцію: з причин описаних вище "недоліків" молочного жиру більшість людей, що переймаються здоровим способом життя, нині замість молочного жиру віддають перевагу рослинним жирам. А щоб водночас робити щось корисне й для побудови та збереження кісток, приймають кальцій (наприклад, у вигляді солі, що входить до складу харчових додатків); однак за цих умов кальцій з причини утворення у кишечнику кальцієвого мила засвоюється організмом лише приблизно на 60 %. У дещо більш сприятливому випадку вживають також багаті кальцієм молочні продукти, віддаючи, однак, перевагу знежиреним. Внаслідок цього щоразу повторюється одна й та ж сама малосприятлива комбінація, коли саме люди, які свідомо ставляться до питань свого харчування, приймають кальцій і водночас рослинні жири (з пальмітиновою кислотою в положенні sn-1/sn-3). Адже саме ця комбінація й 1 UA 99614 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 обумовлює неможливість засвоєння організмом значної частки кальцію, що до нього таким чином надходить. Незважаючи на те, що принцип запобігання утворенню кальцієвого мила в кишечнику в колах фахівців з питань харчування немовлят відомий вже протягом багатьох років (Lucas, A. et al. Arch. Dis. Child 77: F178-F184 (1997); Nelson, CM and Innis SM. Am. J. Clin. Nutr. 70:6269(1999); Ostrom KM. et al. J. Am. Coll. Nutr. 21: 564-569(2002)), він, як це не дивно, не знайшов собі практично жодного застосування у практиці щоденного харчування людини. У фаховій літературі, щоправда, описується, що кальцій внаслідок утворення кальцієвого мила в кишечнику робить неможливим усмоктування жирів, що має наслідком зниження резорбції жиру в кишечнику (Jacobsen, R.; Lorenzen, J. K.; Toubro, S.; Krog-Mikkelsen, L.; Astrup, A.; Intern. J. Obesity 29: 292-301 (2005)). Крім того, в літературі ще постійно звертають увагу на те, що кальцій необхідно завжди вживати лише з молочними продуктами, щоб досягти кращого його засвоєння в організмі людини. Молочний жир (коров'ячого, а не лише материнського молока!) у цьому зв'язку може являти собою значний внесок до вирішення існуючої проблеми, однак із попереднього рівня техніки не видно, щоб його цілеспрямовано вивчали й описували, та й бракує відомостей про його практичне використання в харчуванні людини. А тому завдання цього винаходу полягає в тому, щоб розробити продукт, який можна було б використовувати для оптимізації засвоєння кальцію людським організмом. Предметом цього винаходу є застосування комплексу, до складу якого входить щонайменше один молочний жир, для виготовлення засобу для покращення засвоєння кальцію в організмі людини. Винахід відрізняється тим, що шляхом прийому цього комплексу вдається покращити засвоєння кальцію в людському організмі. Це дозволяє відмовитися від додаткових прийомів кальцію. Молочний жир являє собою фізично відсепарований молочно-жировий компонент, як, наприклад, вершкове масло, або ж збагачену молочним жиром фракцію молока, зокрема, сметану. Переважним чином при цьому мається на увазі молочний жир, відсепарований із коров'ячого молока. Альтернативно згідно з винаходом може бути використане й молоко від інших видів свійських тварин, як, наприклад, козяче, овече, верблюдяче й т. ін. Додатково молочно-жировий компонент може бути вдосконалено з точки зору фізіології харчування із застосуванням відповідних заходів: корів можна відбирати за певними генетичними ознаками, цілеспрямовано їх годувати та/або піддавати молочний жир фракціонуванню (шляхом цілеспрямованої його кристалізації, тощо). Відповідно, у вигляді застосовуваного згідно з винаходом молочного жиру може використовуватись молочний жир, що вже міститься в одному з молочно-жирових компонентів (наприклад, сметана, тощо), або ж молочно-жировий продукт, що його виробляють з молока із застосуванням методів фізичного сепарування (наприклад, вершкове масло). Молочний жир, переважним чином, являє собою фізично відсепарований молочно-жировий компонент. Цей останній може ще також піддаватися хімічним модифікаціям, наприклад, переетерифікації. Молочний жир шляхом застосування відповідних природних засобів впливу можна модифікувати таким чином, що спектр жирних кислот у ньому та/або розподіл жирних кислот у структурах тригліцеридів набудуть більш досконалих фізіологічних характеристик. Особливою мірою це стосується тих випадків, коли у тригліцериді міститься сумарно менше пальмітинової кислоти та/або коли пальмітинова кислота знаходиться в положенні sn-2. Це дозволяє шляхом цілеспрямованого відбору породи корів (голштинська, джерсейська, фрізська та ін.) досягати змін у вказаних параметрах. Однак ще більш ефективним є цілеспрямоване годування тварин рослинними кормами, котрі містять в собі бажані жирні кислоти, тому що багато які з жирних кислот з кормів практично безпосередньо переходять в молоко. Стосовно вищесказаного було виконано чимало широкомасштабних досліджень (Palmquist, D. L. et al. J. Dairy Sci. 76:17531771 (1993); DePeters E. J. et al. J. Dairy Sci. 84:929-936 (2001); Bell, J. A. et al. J. Dairy Sci. 89:733-748 (2006); Alfred S. L. et al. J. Dairy Sci. 89:234-248 (2006); Nielsen, T. S. et al. Reprod. Nutr. Dev. 46:699-712 (2006)). На практиці, зокрема, реальним є застосування рапсу, сої та гібридного соняшнику в якості кормів з метою справляння такого впливу на спектр жирних кислот, щоб вміст менш сприятливих з точки зору фізіології харчування насичених жирних кислот (С12-С16) можна було зменшити, а вміст, наприклад, кон'югованих лінолевих кислот суттєво підвищити. Пальмітинова кислота (С16), яка в абсолютному вимірі міститься в молочному жирі у невеликій кількості, вбудовується в молочний жир переважно в положенні sn 2 UA 99614 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 2. Стосовно цього також уже провадились дослідження (DePeters E. J. et al. J. Dairy Sci. 84:929936 (2001); Porsgaard, T. and Hoy, CE J. Nutr. 130: 1619-1624 (2000)). Зовсім іншим різновидом технології є фракціонування молочного жиру шляхом його цілеспрямованого викристалізування (Lai, Н.-С. et al. J. Dairy Sci. 78:794-803 (1995)). Згадана технологія також надає можливість отримувати рідку фракцію молочного жиру, яка відзначається набагато нижчим вмістом пальмітинової кислоти. Ця фракція також більш сприятлива для людини з точки зору фізіології харчування. Шляхом вказаного вище модифікування молочного жиру вдається уникнути всіх недоліків, які заважають його широкому застосуванню як важливої складової частини здорового харчування та повністю використовувати переваги "структурованих ліпідних властивостей" молока для оздоровчих продуктів харчування з покращеним засвоєнням кальцію. Молочний жир застосовуваного згідно з винаходом комплексу містить у собі переважно від 10 до 50 % етерифікованої пальмітинової кислоти (у відсотках до ваги молочного жиру). У застосовуваному згідно з винаходом тригліцериді містяться переважно від 18 до 35 вагових відсотків, а найбільш переважним чином від 22 до 28 вагових відсотків пальмітинової кислоти. Ця пальмітинова кислота у кількості випадків від 20 до 75 % знаходиться в положенні sn-2 гліцерину (в перерахунку на всю пальмітинову кислоту, що міститься в тригліцериді). Переважно від 35 до 50 %, а ще більш переважним чином від 40 до 45 % пальмітинової кислоти знаходяться в положенні sn-2. За рахунок цього вдається досягти того, що в кишечнику (де в першу чергу відщеплюються жирні кислоти в положенні sn-1/sn-3) пальмітинова кислота залишається в гліцерині в етерифікованому стані (в положенні sn-2) і, таким чином, не вивільняється, а засвоюється як моногліцерид. Адже вільна пальмітинова кислота утворює в кишечнику так звані кальцієві мила, які не засвоюються організмом людини і призводять до того, що значна частина кальцію (понад 30 %) із продуктів харчування в організмі не засвоюється. Вказаний принцип протидії утворенню кальцієвих мил було запозичено у материнського молока людини, в якому пальмітинова кислота чи не на 80 % зв'язана в положенні sn-2, а про цю жирову структуру відомо, що вона значною мірою покращує засвоєння кальцію, який міститься у материнському молоці. Але цей принцип зберігає свою актуальність також у відношенні до молока свійських тварин. Так, наприклад, у коров'ячому молоці від 35 до 55 % пальмітинової кислоти також знаходяться в позиції sn-2. На жаль, на цю особливість коров'ячого молока науковці досі (на відміну від материнського молока людини) практично не звернули належної уваги. Молоко свійських тварин (а коров'яче молоко для людей, що належать до європейської культури, справедливо вважається щонайважливішим продуктом харчування) містить у значних кількостях кальцій, який повинен якомога ефективніше засвоюватися молодняком, так що з цієї точки зору природі вдалося шляхом цілеспрямованого зв'язування пальмітинової кислоти в позиції sn-2 молочного жиру отримати структурований ліпід природнього походження, який сприяє кращому засвоєнню кальцію з молока організмом. Крім того, зовсім неочікувано було встановлено, що комплекс згідно з винаходом призводить до суттєво кращого засвоєння кальцію в організмі (більш ніж на 20 % краще), якщо в його складі водночас з молочним жиром споживають також молочні протеїни (та/або підфракції останніх), порівняно з випадками, коли організм в якості джерела харчування отримує лише кальцій, кальцій та лише молочний протеїн або ж кальцій та лише жир. До того ж, з метою суттєво кращого визнання продуктів споживачем вважається за доцільне комбінувати молочний жир з молочними протеїнами. А тому відповідно до варіанту виконання винаходу, якому віддається перевага, засіб для кращого засвоєння організмом кальцію виготовляють із застосуванням комплексу згідно з винаходом, до складу якого входять: - щонайменше один молочний жир та - принаймні один молочний протеїн та/або принаймні один продукт гідролізу молочного протеїну. Молочний протеїн отримують з молока шляхом сепарування протеїнів, що входять до його складу. В якості молочних протеїнів згідно з винаходом можуть бути застосовані, зокрема, казеїни, глікомакропептиди та/або протеїни сироватки, отримані у вигляді простих фракцій (шляхом ізоелектричного осадження). Що ж стосується молочно-протеїнового компоненту, то, крім ізольованої казеїнової фракції та/або ізольованої фракції сироватки, можуть застосовуватися також підфракції цих молочних протеїнів або ж відповідні продукти гідролізу протеїнів. Казеїни, як протеїни природнього походження, є складовою частиною молочних протеїнів, які приблизно на 20 % складаються з протеїнів сироватки та приблизно на 80 % - з казеїнів. 3 UA 99614 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Кальцій, що міститься в молоці, якраз і зв'язується переважно з казеїнами. Причому казеїни мають здатність зв'язувати великі кількості кальцію. Завдяки цій обставині кальцій рівномірно розподіляється в рідині, а не скупчується на дні посудини у вигляді донного осаду. До недоліку казеїнів належить те, що за кислого значення рН вони випадають в осад, так що зв'язаний казеїнами кальцій не підходить для кислих продуктів. Різні науково-дослідні групи протягом останніх років займались більш детальним вивченням зв'язування кальцію казеїном, і при цьому було з'ясовано механізм дії пептидів, що зв'язують кальцій. З'ясувалося, що певні ділянки казеїнів зв'язують кальцій особливо ефективно, а також що до складу цих ділянок входять протеїнзв'язані фосфатні групи. А в процесі гідролізу казеїнів утворюються, в числі інших, казеїнфосфопептиди (СРР), які особливо ефективно зв'язують кальцій. З хімічної точки зору, казеїнфосфопептиди являють собою групу пептидів, які є похідними казеїнів або ж фрагментів казеїнів і містять в собі щонайменше одну фосфатну групу. Завдяки застосуванню казеїнфосфопептидів наразі вдається отримувати значною мірою прозорі розчини кальцію. Такі казеїнфосфопептиди нині вже пропонуються до придбання на комерційних засадах (наприклад, СРР DMV). Глікомакропептид (ГМП) вивільняється з казеїнів під час виробництва сиру під дією сичужного ферменту, і після відділення сирного згустку залишається в так званій сироваточній фракції. З хімічної точки зору глікомакропептид, як гідрофільна частина каппа-казеїну, являє собою фрагмент каппа-казеїну з амінокислотною послідовністю 106-169. З цієї причини його ще називають казеїнглікомакропептидом або просто казеїнмакропептидом. Глікомакропептид трапляється в 11 різних генетичних варіантах, причому його найбільш поширеними генетичними варіантами є різновиди А та В. Крім того, глікомакропептиди можуть також містити в собі глікозидно зв'язані вуглеводневі ланцюжки. Як правило, приблизно 30-50 % глікомакропептиду містять в собі глікозидно зв'язані вуглеводневі ланцюжки. Глікомакропептид не містить в собі ароматичних амінокислот, і, крім того, як правило, містить також фосфатну групу, через яку може відбуватися зв'язування кальцію. Казеїн молока утворює з кальцієм стабільні структури (їх ще називають казеїновими міцелами). З казеїну із застосуванням методів гідролізу можуть бути вивільнені казеїнфосфопептиди (СРР) та глікомакропептид (ГМП). Так, наприклад, відповідно до патентної заявки ФРГ № DE 10 2005 033 630.2, повне розкриття змісту якої включено до цієї заявки шляхом посилання на неї, згідно з винаходом, можуть застосовуватися такі компоненти, як казеїнфосфопептиди та/або глікомакропептиди. Щодо них у рамках широкомасштабних досліджень вже були доведені краще засвоєння кальцію, а також суттєво краща здатність зв'язувати кальцій. У процесі масштабних випробувань, крім того, вдалося з'ясувати, в яких саме кількостях протеїни найвигідніше представлені у тій чи іншій фракції молочного протеїну. Здобуті результати дозволяють дійти висновку про бажані кількості протеїнів та їх відповідне співвідношення з молочним жиром. Відповідно, перевага надається наступним протеїнам (наведена рекомендована добова доза в розрахунку на дорослого): ГМП (5-10 г) та/або СРР (2-10 г) та/або казеїни (20-40 г) та/або збагачені ГМП протеїни (солодкої) молочної сироватки (40-60 г). Особливої уваги заслуговує той факт, що наразі з'ясувалося, що в якості альтернативи або ж доповнення для зв'язування кальцію придатні також протеїни молочної сироватки та продукти їх гідролізу. Однак це зв'язування далеко не таке ефективне, як у попередньо згаданих казеїнів і продуктів їх гідролізу. Та при достатньо великому кількісному співвідношенні протеїни молочної сироватки і продукти їх гідролізу також можуть ефективно застосовуватись для зв'язування кальцію; просто їх для цього потрібно більше, ніж казеїнів. Однак для багатьох продуктів кількість застосовуваних протеїнів не так критична, завдяки чому альтернативно - у залежності від призначення - можуть застосовуватися й казеїни (та/або продукти їх гідролізу), або ж протеїни молочної сироватки (та/або продукти їх гідролізу) у більших кількостях. Зокрема, в якості молочних протеїнів можуть застосовуватися протеїни молочної сироватки або продукти їх гідролізу, що пропонуються для придбання на комерційних засадах. У останньому випадку, однак, кількісно - задля забезпечення ефективного зв'язування кальцію протеїнів молочної сироватки потрібно брати в 2-4 рази більше, аніж казеїнів. При цьому далеко не всі протеїни молочної сироватки та продукти їх гідролізу придатні для цього однаковою мірою. На практиці з'ясувалося, що найкраще для цього придатні так звані кислі фракції (у яких ізоелектрична точка знаходиться нижче за рН 6,0). Вагове співвідношення між молочним жиром та молочним протеїном у комплексі згідно з винаходом повинно складати від 0,0625 до 5, переважним чином від 0,5 до 4 і ще більш переважною мірою від 1 до 3. У кожному конкретному випадку це залежить від різновиду протеїну та готового до вживання продукту. 4 UA 99614 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Однак кількісне співвідношення між молочним жиром та відповідним молочним протеїном у комплексі згідно з винаходом для покращення засвоєння кальцію цілком може знаходитися в діапазонах, характерних для нормальних молочних продуктів, що не виготовлені шляхом рекомбінації окремих компонентів молока. При всьому цьому предметом винаходу завжди є комплекси, до складу яких входять рекомбіновані продукти, виготовлені з різних фракцій молока, отриманих фізичними методами. Під рекомбінованим молоком при цьому розуміють рідке молоко, відновлене з сухого обезжиреного молока шляхом додавання до нього води та окремого додавання молочного жиру в такій кількості, щоб дотримуватися встановленої жирності (див. "Довідник з молочного виробництва і технології переробки молока" (Handbuch der Milch-und Molkereitechnik), Verlag Th. Mann GmbH & Co, KG, 45894 Gelsenkirchen, 2003, cтор. 412). Аналогічним способом виготовляють також продукти з рекомбінованого молока (наприклад, морозиво) із попередньо сепарованих його компонентів. У принципі, ще більш переважним вважається застосування комплексу, до складу якого входять водночас молочний жир, молочний протеїн і кальцій у формі комбінованого засобу, оскільки це дозволяє якнайнадійніше забезпечувати оптимальне співвідношення компонентів з метою щонайкращого засвоєння кальцію. Однак кальцій можна приймати також у формі відповідних харчових додатків. А тому відповідно до ще одного варіанту виконання винаходу комплекс згідно з винаходом приймають разом з кальцієм у формі щонайменше однієї солі кальцію, дозволеної для використання законодавством, яке регулює виробництво й продаж продовольчих товарів та/або допущеної для використання у фармацевтичній промисловості. При цьому на кожних 1000 мг кальцію (це водночас відповідає рекомендованій добовій дозі для дорослого) необхідно приймати від приблизно 60 до приблизно 400 г комплексу молочного жиру з молочними протеїнами згідно з винаходом. Переважним чином на 1000 мг кальцію приймають від приблизно 80 до приблизно 150 г, а ще більш переважною мірою - приблизно 100 г комплексу згідно з винаходом. Щонайменше одна сіль кальцію при цьому може міститись або в тому ж самому продукті, тобто в тій же самій формі застосування, що й комплекс згідно з винаходом, або ж її можна з по можливості мінімальним проміжком у часі приймати разом із запропонованим згідно з винаходом комплексом, до складу якого входить молочний жир та, за відомих умов, молочний протеїн. У принципі, джерело надходження кальцію та добова кількість комплексу молочного жиру з молочними протеїнами для щоденного вживання повинні перебувати в певному кількісному співвідношенні. В якості джерела кальцію можуть виступати всі дозволені для використання законодавством, що регулює виробництво й продаж продовольчих товарів, та/або допущені для використання в фармацевтичній промисловості солі, що містять в собі кальцій. Без обмеження суті винаходу тут можуть бути перераховані деякі з них: карбонат кальцію, хлорид кальцію, цитрати кальцію, глюконат кальцію, гліцерофосфат кальцію, лактат кальцію, ортофосфат кальцію, оксид кальцію та/або гідроксид кальцію. Відповідно до одного з варіантів виконання винаходу цілком здійснимим є додавання мінеральних речовин та/або мікроелементів до комплексу згідно з винаходом. Без обмеження суті винаходу в якості можливих мінеральних речовин або мікроелементів можуть застосовуватись: магній, мідь, залізо, селен, фтор, йод, марганець. Щоб уникнути проблем, пов'язаних із відкладеннями кальцію в кровоносних судинах, до комплексу згідно з винаходом може бути додано, наприклад, магній. При цьому додавати можна будь-які солі магнію, дозволені до використання законодавством, яке регулює виробництво й продаж продовольчих товарів. В якості добової дози рекомендується максимально 250 мг в перерахунку на магній, що відповідає рекомендованій добовій дозі для дорослої людини. До рекомендованого для застосування згідно з винаходом комплексу можуть також переважно додаватися вітаміни, зокрема переваги надають вітаміну D, який, в числі інших, є відповідальним за всмоктування кальцію у тонкому кишечнику. Як інші можливі вітаміни можуть додаватися, наприклад, вітаміни групи В (В1, В6, В12), вітаміни Е, А або K. До застосовуваного згідно з винаходом комплексу переважно можуть іще також додаватися розчинні баластні речовини, як, наприклад, олігофруктоза, галактоолігосахариди та/або фітостерини. З метою стабілізації комплексу згідно з винаходом можуть застосовуватися традиційні емульгатори, як, наприклад, лецитини, моно- або дігліцериди та інші емульгатори, допущені для застосування в харчових продуктах. Комплекс згідно з винаходом може застосовуватися як додаток у продуктах харчування, як відповідний харчовий додаток або ж як фармацевтичний препарат. 5 UA 99614 C2 5 10 15 20 25 У принципі, комплекс згідно з винаходом може застосовуватись для виготовлення засобів або продуктів у рідкому, твердому, порошкоподібному, пресованому або й будь-якому іншому агрегатному стані. Із агрегатного стану продукту випливає і форма його застосування. Перевагу віддають пероральному застосуванню. Точно так же можливим є його інтрагастральне (безпосередньо в шлунок), назогастральне (зондом через ніс у шлунок), парентеральне (безпосередньо в організм, поза шлунково-кишковим трактом) або й внутрішньовенне (безпосередньо у вену) введення. Так, можуть бути вироблені продукти, призначені для нормального або ж для дієтичного харчування. Можна також отримувати продукти, що відносяться до фармацевтичних засобів або препаратів для самолікування. Комплекс згідно з винаходом може застосовуватися у найрізноманітніших формах. Без обмеження суті винаходу комплекс згідно з винаходом придатний, зокрема, для застосування у вигляді молокоподібних продуктів у формі емульсії (включно з дитячим харчуванням для немовлят), у вигляді заквашувальних препаратів для йогуртів, в якості підсолоджувача, в порошкоподібній, таблетованій або пресованій формі, у вигляді батончика, желе або емульсії. Типовими прикладами використання є застосування у молочних продуктах, дитячому харчуванні для немовлят, сирково-йогуртових сумішах, напоях з молочної сироватки, десертах, вершковому морозиві, фруктових батончиках, таблетках, капсулах, спреях або порошках в упаковці, що містить однократну дозу. Повне розкриття суті всіх згадуваних вище і далі за текстом заявок, патентів і публікацій включено до цієї заявки у вигляді відсилання. І без подальших обґрунтувань можна виходити з того, що фахівець може використовувати наведений вище опис винаходу у щонайширшому розумінні. Тому переважні варіанти виконання й приклади повинні сприйматися лише як описове, і ні в якому разі не як обмежувальне розкриття суті винаходу. Приклад 1: Передбачений для застосування згідно з винаходом комплекс може мати склад, вказаний у наведеній нижче таблиці 1 (для прикладу вказана рекомендована добова доза для дорослої людини). 30 Таблиця 1: Можливий склад комплексу, передбаченого для застосування відповідно до винаходу Вагове співвідношення 40,0г Приблизно 1 Приблизно 0,06 Приблизно 0,12 В якості молочного жиру: - жирова фракція вершкового масла В якості молочного протеїну: - протеїни молочної сироватки - казеїнфосфопептид - глікомакропептид Приклад (добова доза*) Приблизно 1 Індивідуальний компонент 40,0г 2,5г 5,0г *) Вказану добову дозу рекомендується приймати разом з кальцієм у кількості 1000 мг. 35 40 Приклад 2: Із перерахованих нижче рецептурних компонентів готують напій, призначений для застосування згідно з винаходом дорослими людьми: знежирене молоко 208,5 г суха солодка молочна сироватка 81г вершки 37 г казеїнфосфопептид 3,45 г У цьому продукті, виходячи з його сировинних матеріалів, є достатньо кальцію, що дозволяє відмовитися від застосування сполук, які містять кальцій. Вживана за один прийом кількість складає 330 мл на порцію, а добова доза не повинна перевищувати 800 мл на добу. Приклад 3: Із перерахованих нижче рецептурних компонентів готують дитяче харчування для немовлят, призначене для застосування згідно з винаходом (наведено інгредієнти в розрахунку на 100 мл готового дитячого харчування для немовлят): 6 UA 99614 C2 5 вода (демінералізована) 70,5 г знежирене молоко 21г суха молочна сироватка (демінералізована) 5,2 г рослинні олії 1,8 г лактоза 2,5 г вершкове масло 1,7 г ГМП (глікомакропептид) 170 мг СРР (казеїнфосфопептид) 90 мг Додаткові інгредієнти: емульгатори, мінеральні речовини та вітаміни відповідно до законодавчого врегулювання директив Європейського Союзу стосовно дитячого харчування для немовлят раннього віку та дієтичного харчування. Вживана за один прийом кількість залежить від віку немовляти й складає приблизно 1 літр на добу. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 20 25 30 35 40 1. Застосування комплексу, до складу якого входить щонайменше один молочний жир та принаймні один молочний протеїн та/або принаймні один продукт гідролізу молочного протеїну, для виготовлення засобу для покращення засвоєння кальцію, причому вагове співвідношення між молочним жиром та молочним протеїном складає від 0,0625 до 5, переважним чином від 0,5 до 4 і ще більш переважно від 1 до 3. 2. Застосування комплексу згідно з пунктом 1, яке відрізняється тим, що молочний жир являє собою фізично відсепарований та хімічно не змінений компонент молока. 3. Застосування комплексу згідно з пунктом 1 або 2, яке відрізняється тим, що молочний жир містить у собі від 10 до 50 ваг. %, переважно від 18 до 35 ваг. %, а ще більш переважно від 22 до 28 ваг. % етерифікованої пальмітинової кислоти. 4. Застосування комплексу згідно з пунктом 3, яке відрізняється тим, що пальмітинова кислота етерифікована від 20 до 75 %, переважно від 5 до 50 %, а ще більш переважно від 40 до 45 %, у положенні sn-2 гліцерину. 5. Застосування комплексу згідно з пунктом 1, яке відрізняється тим, що молочний протеїн являє собою фізично відсепарований компонент молока. 6. Застосування комплексу згідно з одним із пунктів 1-5, яке відрізняється тим, що його приймають разом із щонайменше однією сіллю кальцію, дозволеною для використання законодавством, яке регулює виробництво й продаж продовольчих товарів, та/або допущеною для використання у фармацевтичній промисловості, причому на 1000 мг кальцію необхідно вживати від 60 до 400 г комплексу. 7. Застосування комплексу згідно з одним із пунктів 1-6, яке відрізняється тим, що щонайменше одна із солей кальцію вибрана з групи карбонату кальцію, хлориду кальцію, цитрату кальцію, глюконату кальцію, гліцерофосфату кальцію, лактату кальцію, ортофосфату кальцію, оксиду кальцію та/або гідроксиду кальцію. 8. Застосування комплексу згідно з одним із пунктів 1-7, яке відрізняється тим, що додають мінеральні речовини, мікроелементи та/або вітаміни й емульгатори. 9. Застосування комплексу згідно з одним із пунктів 1-8, яке відрізняється тим, що додають розчинні баластні речовини. 10. Застосування комплексу згідно з пунктом 9, яке відрізняється тим, що додають олігофруктозу, галактоолігосахариди та/або фітостерини. 11. Застосування комплексу згідно з одним із пунктів 1-10, яке відрізняється тим, що додають емульгатори. 12. Застосування комплексу згідно з одним із пунктів 1-11 як додатку до продуктів харчування, у відповідних харчових добавках. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7