Інгібітори glyt-1

1. Сполука формули І 2 (19) 1 3 75114 4 г) взаємодію проміжної сполуки D з борною кислоOH тою формули Ar1В(ОН)2, де Ar1 приймає значення, вказані вище, у присутності паладієвого (0) каталіBr (B) затора з одержанням проміжної сполуки формули біс(2-метоксіетоксі)алюмогідридом натрію (Red-Al); Е. та 12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що б) обробку одержаної проміжної сполуки йодом з стадія перетворення (б) включає обробку Nодержанням йодиду С. бромсукцинімідом та трифенілфосфіном. 9. Спосіб одержання проміжної сполуки D 13. Спосіб одержання сполуки формули G CO2 tBu N I Ar1 (D) Br при якому здійснюють: а) відновлення проміжної сполуки В OH Br (B) біс(2-метоксіетоксі)алюмогідридом натрію (Red-Al) та обробку одержаної проміжної сполуки йодом з одержанням йодиду С CO2H N (G), Ar2 у якій Ar1 являє собою тієніл, необов'язково заміщений не більше ніж одним метилом або етилом, і Ar2 є вибраним з групи, яка включає тієніл, фурил та заміщений феніл, причому замісники фенілу є вибраними з-поміж С1-6 алкілу, гало, С1-6 галоалкілу, С1-6 алкокси, С1-6 галоалкокси та ціано; при якому здійснюють: а) відновлення проміжної сполуки В OH OH I (C); Br б) перетворення спиртової частини йодиду С на бромід; та в) витіснення броміду саркозин - трет-бутиловим естером з одержанням проміжної сполуки D. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що стадія перетворення (б) включає обробку Nбромсукцинімідом та трифенілфосфіном. 11. Спосіб одержання проміжної сполуки Е CO2 tBu N Br OH I б) перетворення спиртової частини йодиду С на бромід; в) витіснення броміду саркозин - трет-бутиловим естером з одержанням проміжної сполуки D N CO2 tBu (E), у якій Ar1 являє собою тієніл, необов'язково заміщений не більше, ніж одним метилом або етилом, при якому здійснюють: а) відновлення проміжної сполуки В OH Br (B) біс(2-метоксіетоксі)алюмогідридом натрію (Red-Al) та обробку одержаної проміжної сполуки йодом з одержанням йодиду С I г) взаємодію проміжної сполуки D з борною кислотою формули Ar1В(ОН)2, де Ar1 приймає значення, зазначені вище, у присутності паладієвого (0) каталізатора з одержанням проміжної сполуки формули Е N (C); б) перетворення спиртової частини йодиду С на бромід; в) витіснення броміду саркозин - трет-бутиловим естером з одержанням проміжної сполуки D N CO2 tBu Ar1 (E); Br I Br (D); Br OH д) взаємодію проміжної сполуки Е з арилборною кислотою формули Ar2B(OH)2, де Ar2 приймає значення, зазначені вище, у присутності паладієвого (0) каталізатора з одержанням проміжної сполуки F N CO2 tBu CO2 tBu Ar1 I та (C); Br Ar1 Br Br (B) біс(2-метоксіетоксі)алюмогідридом натрію (Red-Al) та обробку одержаної проміжної сполуки йодом з одержанням йодиду С (D); Ar2 та (F); 5 75114 е) гідроліз естерної групи проміжної сполуки F з CO2 tBu N одержанням сполуки формули G. 14. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що I стадія перетворення (б) включає обробку N(D). бромсукцинімідом та трифенілфосфіном. Br 15. Спосіб за п. 13, який відрізняється тим, що 18. Сполука формули Е стадія гідролізу (е) включає обробку мурашиною CO2 tBu N кислотою. 16. Сполука формули С OH 6 Ar1 I Br (E), 17. Сполука формули D де Ar1 являє собою тієніл, необов'язково заміщений не більше ніж одним метилом або етилом. Даний винахід стосується класу заміщених амінів, фармацевтичних композицій, які їх містять, та способів лікування неврологічних та нейропсихіатричних порушень із застосуванням таких сполук. Синаптична передача є складною формою міжклітинного сполучення, в якому задіяно значну кількість спеціалізованих структур як у пре-, так і у постсинаптичному відділах та навколишніх гліальних клітинах [Kanner and Schuldiner, CRC Critical Reviews in Biochemistry, 22, 1987:1032]. Транспортери ізолюють нейротрансмітери від синапсу, таким чином регулюючи концентрацію нейротрансмітерів у синапсі, а також їх тривалість у ньому, які разом впливають на величину синаптичної передачі. Крім того, запобігаючи поширенню нейротрансмітера на сусідні синапси, транспортери підтримують точність синаптичної передачі. І нарешті, завдяки ізоляції вивільненого нейротрансмітера у пресинаптичному відділі транспортери дозволяють повторно застосовувати нейротрансмітер. Перенесення нейротрансмітера залежить від позаклітинного натрію та різниці напруг по різні боки мембрани. За умов інтенсивного нейронального збудження, наприклад, під час нападу, транспортери можуть функціонувати у зворотному напрямку, вивільнюючи нейротрансмітер кальцій незалежно і неекзоцитотично [Attwell et al., Neuron, 11, 1993:401-407]. Фармакологічна модуляція транспортерів нейротрансмітерів, таким чином, забезпечує засіб зміни синаптичної активності, який забезпечує успішну терапію для лікування неврологічних та психіатричних порушень. Амінокислота гліцин є головним нейротрансмітером у нервовій системі ссавців, який функціонує і в інгібіторному, і у збуджувальному синапсах. Що стосується нервової системи, то йдеться і про центральну, і про периферичну частину нервової системи. Ці чіткі функції гліцину опосередковуються двома різними типами рецептора, кожен з яких є пов'язаним зі своїм класом транспортера гліцину. Інгібіторна дія гліцину опосередковується гліциновими рецепторами, які є чутливими до конвульсантного алкалоїду стрихніну і, таким чином, мають назву "чутливих до стрихніну". Такі рецептори містять внутрішній хлоридний канал, який відкривається після зв'язування гліцину з рецептором; шляхом збільшення провідності хлориду збі льшують поріг збудження біоелектричного потенціалу. Чутливі до стрихніну гліцинові рецептори містяться здебільшого у спинному мозку та стовбурі мозку, а фармакологічні засоби, які підвищують активацію таких рецепторів, таким чином, збільшують інгібітору нейротрансмісію у цих ділянках. Гліцин також функціонує у збуджувальній передачі, модулюючи дію глутамату, головного збуджувального нейротрансмітера у центральній нервовій системі [Johnson and Ascher, Nature, 325, 1987:529-531; Fletcher et al., Glycine Transmission, Otterson and Storm-Mathisen, eds., 1990:193-219]. Зокрема, гліцин вважають обов'язковим співагоністом у класі глутаматних рецепторів, які називають рецепторами N-метил-О-аспартату (NMDA). Активація NMDA-рецепторів підвищує провідність натрію та кальцію, що деполяризує нейрон, таким чином збільшуючи можливість збудження біоелектричного потенціалу. NMDA-рецептори у гіпокампальній ділянці мозку відіграють важливу роль у моделі синаптичної пластичності, відомій як довготривале потенціювання (LTP), яке є суттєвим у певних типах навчання та пам'яті [Hebb, D.O (1949) The Organization of Behavior, Wiley, NY; Bliss and Collingridge (1993) Nature 361: 31-39; Morris et al., (1986) Nature 319: 774-776]. Підвищена експресія вибраних елементів NMDA-рецептора у трансгенних мишей в результаті веде до підвищення опосередкованих NMDA-рецептором струмів, збільшення LTP та поліпшення функціонування у деяких тестах навчання та пам'яті [Tang et al., (1999) Nature 401:63]. І навпаки, зниження експресії вибраних елементів NMDA-рецептора у трансгенних мишей спричиняє поведінку, подібну до фармакологічно індукованих тваринних моделей шизофренії, включаючи підвищену рухливість, підвищену стереотипію та дефіцит соціальної / статевої взаємодії [Mohn et al., (1999) Cell 98:427-436]. Така аномальна поведінка може бути покращена завдяки застосуванню антипсихотичних засобів галоперидолу та клозапіну. NMDA-рецептори є дуже поширеними у мозку, з особливо високою густиною у корі головного мозку та гіпокампальній структурі. Молекулярне клонування виявило існування двох класів гліцинових транспортерів у мозку сса Br (C). 7 75114 8 вців, які було названо GlyT-1 та GlyT-2. GlyT-1 є впливають на перенесення гліцину. Також існує присутнім по всьому головному мозку та спинному потреба в одержанні сполук, які впливають на пемозку, і було висловлено припущення, що його ренесення гліцину, але є достатньо нетоксичними розподіл відповідає розподілові глутаматергічних для того, щоб бути застосовуваними у фармацевшляхів та NMDA-рецепторів [Smith, et al., Neuron, тичних композиціях. 8, 1992:927-935]. Молекулярне клонування також Даний винахід стосується сполук, які виявили виявило існування чотирьох варіантів GlyT-1, які свою ефективність в інгібуванні перенесення GlyTбуло названо GlyT-1 a, GlyT-1 b, GlyT-1 с та GlyT-1 1 і є достатньо нетоксичними для медичного заd. Два з цих варіантів (1а та 1b) виявлено у гризустосування. Тобто, сполуки винаходу несподівано нів, і кожен з них має унікальний розподіл у мозку виявляють поліпшений профіль токсичності порівта периферичних тканинах [Borowsky et al., няно з іншими відомими інгібіторами GlyT-1. Згідно Neuron, 10, 1993:851-863; Adams et al., J. з одним аспектом винаходу пропонуються сполуки Neuroscience, 15, 1995:2524-2532]. Третій варіант, Формули І: 1с, було виявлено лише у людських тканинах [Kim, et al., Molecular Pharmacology, 45, 1994:608-617]. l Четвертий варіант було виявлено у людських тканинах [див. Патент США №6,008,015]. Ці варіанти де: виникають у результаті диференційного сплайсинАr1 є тіофеновою групою, яка може включати 2 гу та застосування екзону, і між ними існують розабо 3 тіофени і є необов'язково заміщеною не бібіжності в їх N-кінцевих ділянках. GlyT-2 міститься льше, ніж одним замісником, вибраним з-поміж переважно у стовбурі мозку та спинному мозку, і метилу або етилу; і Аr2 є вибраним з-поміж тіофейого розподіл майже точно відповідає розподілові ну, фурану та заміщеного фенілу, причому замічутливих до стрихніну гліцинових рецепторів [Liu щення на фенільній групі є вибраним з-поміж С1-6 et al., J. Biological Chemistry, 268, 1993:22802алкіл, гало, С1-6 галоалкіл, С1-6 алкокси, С1-6 галоа22808; Jursky and Nelson, J. Neurochemistry, 64, лкокси, ціано, 1995:1026-1033]. Іншою відмітною особливістю та її солі, сольвати або гідрати. перенесення гліцину, опосередкованого GlyT-2, є Згідно з іншим аспектом винаходу, пропонуте, що воно не інгібується саркозином, як у разі ється сполука: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2перенесення гліцину, опосередкованого GlyT-1. Ці метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин. дані відповідають точці зору, згідно з якою через Було виявлено, що сполуки Формули І та спорегулювання синаптичних рівнів гліцину GlyT-1 та лука (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2GlyT-2 селективно впливають на активність NMDAметилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин інгібують перецепторів та чутливих до стрихніну гліцинових ренесення гліцину через GlyT-1, або є попереднирецепторів, відповідно. ками (наприклад, проліками) таких сполук. ІнгібітоВід сполук, які інгібують або активують гліцири перенесення GlyT-1 є корисними для лікування нові транспортери, таким чином, можна очікувати шизофренії, а також інших пов'язаних із ЦНС позміни рецепторної функції через зміну концентрації рушень, таких як когнітивна дисфункція, слабоумсгліцину в синапсі, а отже, і забезпечення терапевтво (включаючи пов'язане з хворобою Альцгейметичних переваг при різних хворобах. ра), дефіцит уваги, депресія та первазивні Наприклад, сполуки, які інгібують опосередкопорушення розвитку, такі як аутизм, хвороба Ретване GlyT-1 перенесення гліцину, можуть підвищута, дитяча розірваність мислення, синдром Аспервати концентрацію гліцину у NMDA-рецепторах, гера та спеціально не вказані первазивні порурозташованих, крім інших місць, у передньому шення розвитку (наприклад, атиповий аутизм). мозку. Це збільшення концентрації, можливо, моЗгідно з іншим аспектом винаходу пропонуєтьже підвищувати активність NMDA-рецепторів і ся композиція, яка включає сполуку формули 1 цим, можливо, послаблювати симптоми шизофреабо сполуку (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2нії і посилювати когнітивну функцію. В альтернаметилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин та носій. тивному варіанті сполуки, які прямо взаємодіють із Згідно з іншим аспектом винаходу пропонуєтьгліциновим компонентом NMDA-рецептора, мося фармацевтична композиція, яка включає сполужуть мати такий самий або подібний вплив, що й ку формули І та фармацевтично прийнятний носій. збільшення або зменшення наявності позаклітинВ іншому аспекті винаходу пропонується фарманого гліцину, викликане інгібуванням або посиленцевтична композиція, яка включає сполуку формуням активності GlyT-1, відповідно. [Див., наприли 1 у кількості, ефективній для інгібування переклад, Pitkanen et al., Eur. J. Pharmacol., 253, 125несення гліцину, та фармацевтично прийнятний 129 (1994); Thiels et al., Neuroscience, 46, 501-509 носій. (1992); і Kretschmer and Schmidt, J. NeuroscL, 16, В іншому аспекті винаходу пропонується фар1561-1569 (1996)]. мацевтична композиція, яка включає сполуку (Z)Було виявлено, що багато сполук, які є ефекN-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ентивними у зв'язуванні з транспортером GlyT-1 та 3-іл)саркозин та фармацевтично прийнятний носій. його інгібуванні, також справляють токсичний У ще одному аспекті винаходу пропонується фарвплив при введенні in vivo. Хоча такі сполуки є мацевтична композиція, яка включає сполуку (Z)корисними фармацевтичними засобами для досN-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-енлідження функції транспортерів, токсичність об3-іл)саркозин у кількості, ефективній для інгібуванмежує застосування таких сполук як фармацевтиня перенесення гліцину, та фармацевтично причних засобів. йнятний носій. Отже, існує потреба в одержанні сполук, які 9 75114 10 В іншому аспекті винаходу пропонуються комУ ще одному оптимальному варіанті втілення Аr2 є позиції, які містять сполуки Формули 1 або сполуку 3-трифторометоксифенілом. У ще одному варіанті (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)пропвтілення Аr2 є 3-трифторометилфенілом. У ще 1-ен-3-іл)саркозин у кількостях, придатних для одному оптимальному варіанті втілення Аr2 є 4фармацевтичного застосування для лікування ізопропілфенілом, і у ще одному оптимальному медичних станів, при яких показано інгібітор переваріанті втілення Аr2 є 3-ціанофенілом. несення гліцину. У придатних варіантах втілення Аr2 є тіофеПеревагу віддають композиціям, які містять ном. В оптимальному варіанті втілення винаходу сполуки, корисні для лікування медичних станів, Аr2 є 2-тіофеном. при яких вимагається опосередковане GlyT-1 інгіІ у ще одному оптимальному варіанті втілення бування перенесення гліцину, наприклад, для ліАr2 є 2-фураном. кування шизофренії або когнітивної дисфункції. Більш оптимальні варіанти втілення винаходу Сполуки Формули 1 або сполука (Z)-N-(1-(4-(3включають: тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1-ен-3(Z)-N-(1-(4-(4-ізопропілфеніл)феніл)-1-(3іл)саркозин можуть бути застосовані для лікування тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука G(i)); пацієнта, який має медичний стан, при якому пока(Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1зано інгібітор перенесення гліцину, і які наведено ен-3-іл)саркозин, (сполука G(ii)); вище. Насамперед це стосується шизофренії. (Z)-N-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1Сполуки також можуть застосовуватися для одерен-3-іл)саркозин, (сполука G(iii)); жання медикаменту для лікування пацієнта, який (Z)-N-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1має медичний стан, при якому показано інгібітор ен-3-іл)саркозин, (сполука G(iv)); перенесення гліцину. (Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3Визначення тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука G(v)); Вжитий авторами термін "алкіл" означає ліній(Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(3ні або розгалужені радикали, що містять вуглець тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука G(vi)); або водень, з 1, 2, 3, 4, 5 або 6 атомами азоту і (Z)-N-(1-(4-(3-(трифторометокси)феніл)феніл)включає метил, етил та ін. 1-(3-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука G(vii)); Вжитий авторами термін С1-6 означає алкіль(Z)-N-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3ний радикал з 1, 2, 3, 4, 5, або 6 атомами вуглецю. тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука G(viii)); Вжитий авторами термін "алкокси" означає лі(Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-тієніл)проп-1нійні або розгалужені алкільні групи, які закінчуен-3-іл)саркозин, (сполука G(ix)); ються оксирадикалами, що містять 1, 2, 3, 4, 5, або (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-(46 атомів вуглецю, і включає метокси, етокси, tметилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука бутокси і т. ін. G(x)); Вжитий авторами термін "гало" означає гало(Z)-N-(1-(4-(3-(трифторометил)феніл)феніл)-1ген і включає фторо, хлоро, бромо і т. ін. (3-(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполуТермін "галоалкіл" стосується алкільної групи, ка G(xi)); заміщеної одним або кількома незалежно вибра(Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4ними галоатомами, такої як -CF3. метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука Подібним чином, термін "галоалкокси" стосуG(xii)); ється алкоксигрупи, заміщеної одним або кількома (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(3незалежно вибраними галоатомами, такої як метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука OCF3. G(xiii)); Оптимальні варіанти втілення Найкращим варіантом втілення винаходу є (Z)Придатні варіанти втілення винаходу охоплюN-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3ють сполуки Формули 1, в яких Аr1 є вибраним зіл)саркозин, (сполука G(iv)). поміж необов'язково заміщеного 2-тіофену або 3Іншим придатним варіантом втілення винахотіофену. У придатному варіанті втілення винаходу ду є сполука (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2Аr1 є 2-тіофеном. В оптимальному варіанті втіленметилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, (сполука ня винаходу Аr1 є 2-(3-алкілтіофеном), краще - 2G(xiv)). (3-метилтіофеном). В іншому оптимальному варіаВ іншому варіанті втілення винаходу сполука нті втілення винаходу Аr1 є 3-тіофеном. У ще одФормули І пропонується у міченій формі, такій як ному оптимальному варіанті втілення An є 3-(4радіоактивно мічена форма (наприклад, мічена алкілтіофеном), краще - 3-(4-метилтіофеном). шляхом включення в її структуру 3Н або 14С або У придатних варіантах втілення винаходу Аr2 є шляхом кон'югації з 125І). В оптимальному аспекті вибраним з-поміж заміщеного фенілу, тіофену та винаходу застосовують сполуки, які вибірково зв'яфурану. У ще кращому варіанті втілення винаходу зуються з GlyT-1, для розпізнання лігандів рецепАr2 є заміщеним фенілом, у якому такі замісники тора GlyT-1 загальноприйнятими серед спеціалісперебувають у 3 або 4 позиції, і замісники є вибтів способами. Цього досягають шляхом раними з-поміж: С1-6 алкілу; гало; С1-6 галоалкілу; інкубування рецептора або тканини у присутності С1-6 алкокси; С1-6 галоалкокси та ціано. В інших можливого ліганду з наступним інкубуванням одеоптимальних варіантах втілення фенільний замісржаної в результаті композиції з еквімолярною ник у 3 або 4 позиції є вибраним з-поміж CF3, Me, кількістю радіоактивно міченої сполуки винаходу. iPr, MeO, CN та CF3O. В оптимальному варіанті Ліганди рецептора GlyT-1, таким чином, виявлявтілення Аr2 є 3-метоксифенілом. В іншому оптиють себе як такі, що значною мірою займають дімальному варіанті втілення Аr2 є 3-метилфенілом. лянку GlyT-1 і перешкоджають зв'язуванню радіоа 11 75114 12 ктивно міченої сполуки даного винаходу. В альтевих сполук типу G. рнативному варіанті можливі ліганди рецептора Застосовуючи описані авторами реакції, отриGlyT-1 можуть бути розпізнані спочатку шляхом мували такі сполуки винаходу: інкубування радіоактивно міченої форми сполуки винаходу, а потім - інкубування одержаної в результаті композиції у присутності можливого ліганду. Більш ефективний ліганд рецептора GlyT-1 в еквімолярній концентрації витісняє радіоактивно мічену сполуку винаходу. Найбільш придатні основні адиційні солі сполук Формули І утворюють із фармацевтично прийнятних кислот. Обсяг винаходу також охоплює кислі адиційні солі, сольвати та гідрати сполук винаходу. Перетворення даної солі сполуки на потрібну сіль сполуки досягають, застосовуючи стандартні способи, добре відомі спеціалістам. Схема 1 (а): пропаргіловий спирт, Pd(PPh3)4, Cul, Et3N, кімн. темп., до наступного дня; (b): Red-ΑΘ, THF, 0°С, 1год., потім ЕtOАс, І2, -78°С до кімн. темп., до наступного дня; (с): NBS, PPh3, СН2Сl2, -40°С, 1год.; (d): t-бутилсаркозин, K2СО3, ΚΘ, MeCN, кімн. темп., до наступного дня; (e): Аr1В(ОН)2, Pd(PPh3)4, 2M Na2CO3, DME, 90°С, 4,5год.; (f): Ar2B(OH)2, Pd(PPh3)4, 2M Na2CO3, DME, A, 3год.; (g): мурашина кислота, 40°С, до наступного дня. Сполуки Формули 1 легко одержують способом, показаним вище на Схемі 1. Проміжну сполуку В одержували шляхом каталізованої паладієм реакції 4-бромойодобензолу з пропаргіловим спиртом. Сполуку В перетворювали на йодид С шляхом обробки натрію біс(2метоксіетокси)алюмогідридом (Red-AI) з наступною обробкою йодом. Двоетапний процес, який складався з перетворення спирту на бромід з наступним витісненням саркозином давав проміжну сполуку D. Проміжна сполука D є особливо корисною проміжною сполукою, оскільки вона дозволяє одержувати багато похідних, у яких арильна група може бути орієнтована з повним стехіометричним контролем. Наприклад, спільну проміжну сполуку D приводять у реакцію з різними борними кислотами для забезпечення продуктів формули Е. Продукти формули Ε також є корисними проміжними хімічними сполуками. Ці продукти дозволяють одержувати багато сполук з 4'-арильними групами (Аr2 групами). Продукти Ε приводять у реакцію з різними борними кислотами для одержання різних продуктів формули F, з яких на останньому етапі, застосовуючи мурашину кислоту, знімають захисну групу для одержання кінце Сполуки винаходу вводять пероральним, під'язиковим, ректальним, назальним, вагінальним, місцевим (включаючи застосування пластиру або іншого засобу крізьшкірного доставления) способами, легеневим шляхом із застосуванням аерозолю, або парентерально, включаючи, наприклад, внутрішньом'язовий, підшкірний, внутрішньочеревинний, внутрішньоартеріальний, внутрішньовенний або інтратекальний способи. Введення здійснюють за допомогою насоса для періодичного або безперервного доставления. Сполуки винаходу вводять окремо або у комбінації з фармацевтично прийнятним носієм або наповнювачем згідно з традиційною фармацевтичною практикою. Для перорального режиму введення сполуки винаходу можуть застосовуватися у формі таблеток, капсул, пілюль, жувальних гумок, порошків, сиропів, елік 13 75114 14 сирів, водних розчинів та суспензій і т. ін. У разі Дози, як правило, вибирають таким чином, щоб таблеток до можливих носіїв належать лактоза, підтримувати рівень сполук винаходу у сироватці цитрат натрію та солі фосфорної кислоти. У табвід приблизно 0,01мкг/см3 до приблизно 3 летках зазвичай використовують різні дезінтегра1000мкг/см , краще - від приблизно 0,1мкг/см3 до тори, такі як крохмаль, та змащувачі, такі як стеаприблизно 100мкг/см3. Для парентерального вверат магнію та тальк. Для перорального введення у дення альтернативна міра оптимальної кількості формі капсул застосовують такі розріджувачі, як становить від приблизно 0,001мг/кг до приблизно лактоза та поліетиленгліколі високої молекулярної 10мг/кг (в альтернативному варіанті - від приблизмаси. Якщо потрібно, додають підсолоджувачі но 0,01мг/кг до приблизно 10мг/кг), краще - від та/або ароматизатори. Для парентерального ввеприблизно 0,01мг/кг до приблизно 1мг/кг (від прибдення зазвичай приготовляють стерильні розчини лизно 0,1мг/кг до приблизно 1мг/кг). Для перорасполук винаходу, і рівень рН цих розчинів відповільного введення альтернативна міра оптимальної дним чином регулюють і буферують. Для внутрішкількості становить від приблизно 0,001мг/кг до ньовенного застосування загальна концентрація приблизно 10мг/кг (від приблизно 0,1мг/кг до приброзчинених речовин повинна контролюватися для лизно 10мг/кг), краще - від приблизно 0,01мг/кг до надання композиції ізотонічності. Для очного ввеприблизно 1мг/кг (від приблизно 0,1мг/кг до прибдення мазі або краплі доставляють за допомогою лизно 1мг/кг). Для введення у формі супозиторіїв відомих спеціалістам систем очного доставления, альтернативна міра оптимальної кількості станотаких як аплікатори або піпетки. Такі композиції вить від приблизно 0,1мг/кг до приблизно 10мг/кг, можуть включати мукоміметики, такі як гіалуронокраще - від приблизно 0,1мг/кг до приблизно ва кислота, хондроїтинсульфат, гідроксипропілме1мг/кг. тилцелюлоза або полівініловий спирт, консерванДля застосування в аналізі активності щодо інти, такі як сорбінова кислота, ЕДТА або гібування перенесення гліцину еукаріотні клітини, бензилхром хлорид, і розріджувачі та/або носії у в оптимальному варіанті - QT-6 клітини, які похозвичних кількостях. Для легеневого введення роздять від фібробластів перепела, трансфікували ріджувачі та/або носії вибирають за придатністю для експресії одного з чотирьох відомих варіантів для утворення аерозолю. людського GlyT-1, тобто, GlyT-1a, GlyT-1b, GlyT-1c Сполуки винаходу у формі супозиторіїв застоабо GlyT-1d, або людського GlyT-2. Послідовності совують для вагінального, уретрального та ректацих транспортерів GlyT-1 [описано в роботі Kim et льного введення. Такі супозиторії, як правило, al., Molec. Pharm. 45:608-617, 1994], і лише посліскладаються з суміші речовин, яка є твердою при довність, що кодує крайній N-кінець GlyT-1 а було кімнатній температурі, але розплавляється при логічно виведено з відповідної послідовності щура. температурі тіла. До речовин, які зазвичай застоНині є підтвердженим, що ця N-кінцева послідовсовують для створення таких наповнювачів, наленість, яка кодує білок, відповідає послідовності, жать олія какао, гліцеринізований желатин, гідровиведеній авторами Kim et al. Послідовність GlyT-1 генізовані рослинні олії, суміші поліетиленгліколів d описано [у патенті США №6,008,015], на який різної молекулярної маси та естери жирних кислот авторами робиться посилання у повному обсязі. поліетиленгліколю. Докладніше дозовані форми Послідовність людського GlyT-2 описано [у патенті супозиторіїв висвітлюються [у Remington's США №5,919,653], на який авторами робиться Pharmaceutical Sciences, 16th Ed., Mack Publishing, посилання у повному обсязі. До прийнятних вектоEaston, PA, 1980, pp.1530-1533]. Аналогічні гелі рів експресії, крім інших, належать pRc/CMV або креми можуть застосовуватися для вагіналь(Invitrogen), Zap Express Vector (Stratagene Cloning ного, уретрального та ректального введення. Systems, LaJolla, CA; далі - "Stratagene"), вектори Спеціалістам у даній галузі стане зрозумілою pBk/CMV або pBk-RSV (Stratagene), Bluescript II SK можливість застосування багатьох різних напов+/-Phagemid Vectors (Stratagene), LacSwitch нювачів, включаючи, крім інших, композиції упові(Stratagene), pMAM та рМАМ neo (Clontech). Прильненого вивільнення, ліпосомні композиції та пойнятний вектор експресії здатен сприяти експресії лімерні матриці. включеної ДНК GlyT у відповідній клітині-хазяїні, в Прикладами фармацевтично прийнятних кисоптимальному варіанті - клітині-хазяїні, яка налелих адиційних солей для застосування у даному жить не ссавцеві і яка може бути еукаріотною, гривинаході є ті, які походять від мінеральних кислот, бковою або прокаріотною. До таких оптимальних таких як соляна, бромистоводнева, фосфорна, клітин-хазяїв належать клітини земноводних, птаметафосфорна, азотна та сірчана кислоти, та орхів, грибків, комах та плазунів. ганічних кислот, таких як винна, оцтова, лимонна, Приклади яблучна, молочна, фумарова, бензойна, гліколева, Приклад 1: 1-(4-бромофеніл)проп-1-ін-3-ол глюконова, сукцинова, р-толуолсульфонова та (Проміжна сполука В): До розчину 4арилсульфонова кислоти. Прикладами фармацевбромойодобензолу (10,0г, 35,3ммоль) у триетилатично прийнятних основних адиційних солей для міні (Et3N, 100мл) додавали пропаргіловий спирт застосування у даному винаході є ті, які походять (2,7мл, 2,57г, 45,9ммоль), Cul (0,81г, 4,24ммоль) та від нетоксичних металів, таких як натрій або калій, Pd(PPh3)4 (1,63г, 1,41ммоль). Суміш перемішували солі амонію та аміноорганічні солі, такі як триетидо наступного дня, потім реакційну суміш концентламінні солі. Спеціалістам відомо багато подібних рували. Колонкова хроматографія (20-35% придатних солей. ЕtOАс/гексани) забезпечувала 1-(4-бромофеніл)-1Лікар або інший професійний медпрацівник пропін-3-ол В (6,58г, 88%) у вигляді жовможе вибрати відповідну дозу та режим лікування тої/оранжевої твердої речовини. 1Н ЯМР (300МГц, на основі маси, віку та фізичного стану суб'єкта. CDCI3) 1,77 (t, 1Н), 4,48 (d, 2H), 7,29 (d, 2H), 7,45 15 75114 16 (d, 2H). 3-іл)саркозин, tбутиловий естер Е(і) (27,06г, 78%) у Приклад 2: (Z)-1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1вигляді жовтої олії. 1Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,43 ен-3-ол (Проміжна сполука С): Розчин 1-(4(s, 9Н), 2,36 (s, 3Н), 3,14 (s, 2Н), 3,28 (d, 2Н), 6,16 бромофеніл)-1-пропін-3-олу В (6,58г, 31,2ммоль) у (7, 1Н), 6,86 (d, 1Н), 7,12-7,14 (m, 3Н), 7,32 безводному тетрагідрофурані (THF, 66мл) охоло(collapsed dd, 1 Η), 7,41 (d, 2H). джували у льодяній ванні. По краплях протягом 15 4-2: (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-тієніл)проп-1хвилин додавали 65% (маса/маса) розчин Red-AI у ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер (Проміжна спотолуолі (PhMe, 18,7мл, 19,4г, 62,4ммоль). Через лука Е(іі)): Подібним чином (Z)-N-(1-(41год. додавали етилацетат (ЕtOАс, 3,0мл, 2,75г, бромофеніл)-1-(2-тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, t 31,2ммоль). Реакційну суміш охолоджували в ванбутиловий естер Е(іі) одержували з (Z)-N-(1-(4ні з сухим льодом/ацетоном. По краплях додавали бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-3-іл)саркозину, t розчин І2 (12,7г, 49,9ммоль) у безводному THF бутилового естеру D та 2-тіофенборної кислоти (66мл). Реакційній суміші давали поступово оходля одержання 243мг (52%) жовтої олії. 1Н ЯМР лонути до кімнатної температури до наступного (300МГц, CDCI3) 1,43 (s, 9Н), 2,39 (s, 3Н), 3,16 (s, дня. Реакційну суміш гасили насиченим Na2SO3 і 2H), 3,38 (d, 2Н), 6,16 (s, 1Н), 6,90 (d, 1Н), 7,04 фільтрували крізь целіт. Осад на фільтрі добре (collapsed dd, 1H), 7,19 (d, 2H), 7,35 (d,1H), 7,42 промивали ЕtOАс. Фільтрат промивали водою та (d,2H). розсолом, висушували (MgSO4), фільтрували і 4-3: (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-(4t концентрували. Колонкова хроматографія (20% метилтієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, бутиловий ЕtOАс/гексани) забезпечувала (Z)-1-(4естер (Проміжна сполука Е(ііі)): Подібним чином бромофеніл)-1-йодопропен-3-ол С (8,82г, 83%) у (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-(4-метилтієніл)проп-1вигляді жовтої твердої речовини. 1Н ЯМР (300МГц, ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер Е(ііі) одержуваCDCI3) 1,82 (t, 1H), 4,37 (collapsed dd, 2H), 6,25 (t, ли з (Z)-N-(1-(4-бромофент)-1-йодопроп-1-ен-31H), 7,34 (d,2H), 7,44 (d,2H). іл)саркозину, tбутилового естеру D та 3-метил-4Приклад 3: (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1тіофенборної кислоти для одержання 574мг (61%) йодопроп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер жовтої олії. 1Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,42 (s, 9H), (Проміжна сполука D): Розчин (Z)-1-(41,85 (s, 3Н), 2,33 (s, 3Н), 3,10-3,12 (m, 4H), 6,35 (t, бромофеніл)-1-йодопропен-3-олу С (8,81г, 1H), 6,99 (d, 1H), 7,03 (d, 1H), 7,10 (d, 2H), 7,38 26,0ммоль) у СН2СІ2 (220мл) охолоджували у ванні (d,2H). з сухим льодом / ацетонітрилом в атмосфері арго4-4: (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-(3t ну. Додавали РРh3 (10,9г, 41,6ммоль) та Nметилтієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, бутиловий бромосукцинімід (NBS, 7,40г, 41,6ммоль). Через естер (Проміжна сполука E(iv)): Подібним чином 1год. реакційну суміш гасили насиченим NaНСО3. (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-(3-метилтієніл)проп-1Суміш промивали насиченим NaНСО3 та розсоен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер E(iv) одержувалом, висушували (Na2SO4), фільтрували і концентли з (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-3рували. Залишок відразу після цього захоплювали іл)саркозину, tбутилового естеру D та 3-метил-2безводним ацетонітрилом (MeCN, 104мл). Додатіофенборної кислоти для одержання 436мг (47%) вали t-бутилсаркозин гідрохлорид (5,20г, жовтої олії. 1Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,43 (s, 9H), 28,6ммоль), K2СО3 (35,9г, 260ммоль) та KІ (21,6г, 1,97 (s, 3Н), 2,35 (s, 3Н), 3,12 (s, 2H), 3,16 (d, 2H), 130ммоль). Суміш перемішували до наступного 6,43 (t, 1H), 6,90 (d, 1H), 7,14 (d, 2H), 7,26 (d, 1H), дня, потім фільтрували і осад на фільтрі промива7,40 (d, 2H). ли ЕtOАс. Фільтрат розподіляли між ЕtOАс та во4-5: (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(2t дою. Органічну фазу промивали розсолом, висуметилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, бутиловий шували (МgSO4), фільтрували і концентрували. естер (Проміжна сполука E(v)): Подібним чином Колонкова хроматографія (20% ЕtOАс/гексани) (Ζ)-Ν-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-метилфеніл)проп-1забезпечувала (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер Ε(ν) одержувайодопроп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер D ли з (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-3(9,63г, 80% у 2 етапи) у вигляді світло бурої олії. іл)саркозину, tбутилового естеру D та 21 Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,48 (s, 9Н), 2,46 (s, 3Н), толуїлборної кислоти для одержання 379мг (66%) 3,23 (s, 2H), 3,43 (d, 2H), 6,12 (t, 1H), 7,34 (d, 2H), жовтої олії. 7,43 (d, 2H). Приклад 5-1: (Z)-N-(1-(4-(4Приклад 4-1: (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер іл)саркозин, tбутиловий естер (Проміжна сполука (Проміжна сполука Е(і)): До розчину (Z)-N-(1-(4F(i)): До розчину (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3бромофеніл)-1-йодопроп-1-ен-3-іл)саркозину, тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, tбутилового естеру t бутилового естеру D (29,86г, 64,06ммоль) у димеЕ(і) (21,14г, 50,05ммоль) у диметоксіетані (210мл) токсіетані (300мл) додавали 3-тіофенборну кислододавали 4-ізопропілбензолборну кислоту (16,41г, ту (9,02г, 70,47ммоль), Pd(PPh3)4 (3,70г, 100,1ммоль), Pd(PPh3)4 (2,89г, 2,50ммоль), та 2М 3,20ммоль) та 2М Na2CO3 (300мл). Реакційну суNa2CO3 (210мл). Інтенсивно перемішувану суміш міш нагрівали до 90°С з інтенсивним механічним нагрівали до дефлегмації протягом 2 годин. Суміш перемішуванням протягом 4,5 години. Суміш охоохолоджували і розподіляли між EtOAc та водою. лоджували і розподіляли між ЕtOАс та водою. ОрОрганічну фазу промивали розсолом, висушували ганічну фазу промивали розсолом, висушували (MgSO4), фільтрували і концентрували. Колонкова (MgSO4), фільтрували і концентрували. Колонкова хроматографія (2-5% ацетон/гексани) з наступною хроматографія (2-5% ацетон/гексани) забезпечудругою хроматографією (2-20% ЕtOАс/гексани) вала (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ензабезпечувала (Z)-N-(1-(4-(4 17 75114 18 ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3вали з (Ζ)-Ν-(1-(4-бромфеніл)-1-(3-тієніл)проп-1іл)саркозин, tбутиловий естер F(i) (18,65г, 81%) у ен-3-іл)саркозину, tбутилового естеру Е(і) та 31 вигляді жовтої олії. Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,29 (трифторометокси)фенілборної кислоти для одер(d, 6H), 1,44 (s, 9Н), 2,39 (s, 3Н), 2,95 (гепт., 1Н), жання 127мг (51%) жовтої олії. 3,16 (s, 2H), 3,30 (d, 2H), 6,26 (t, 1H), 6,93 (d, 1Н), 5-8: (Ζ)-Ν-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3t 7,18 (d, 1Н), 7,26-7,35 (m, 5Н), 7,50-7,54 (m, 4Н). тієніл)проп-1-ен-3-іл) саркозин, бутиловий естер 5-2: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3(Проміжна сполука F(viii)): Подібним чином (Z)-Nтієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер (1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3(Проміжна сполука F(ii)): Подібним чином (Z)-N-(1іл)саркозин, tбутиловий естер F(viii) одержували з (4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3(Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3іл)саркозин, tбутиловий естер F(ii) одержували з іл)саркозину, tбутилового естеру Е(і) та 3(Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3ціанофенілборної кислоти для одержання 57мг іл)саркозину, tбутилового естеру Е(і) та 3(77%) жовтої олії. тіофенборної кислоти для одержання 1,00г (50%) 5-9: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2жовтої олії. тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер 5-3: (Z)-N-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3(Проміжна сполука F(ix)): Подібним чином (Z)-N-(1тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер (4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-тієніл)проп-1-ен-3(Проміжна сполука F(iii)): Подібним чином (Z)-N-(1іл)саркозин, tбутиловий естер F(ix) одержували з (4-(2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3(Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(2-тієніл)проп-1-ен-3іл)саркозин, tбутиловий естер F(iii) одержували з іл)саркозину, tбутилового естеру Е(іі) та 3(Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3тіофенборної кислоти для одержання 152мг (76%) іл)саркозину, tбутилового естеру Е(і) та 2жовтої олії. 1Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,44 (s, 9H), тіофенборної кислоти для одержання 300мг (64%) 2,40 (s, 3Н), 3,18(s, 2H), 3,41 (d, 2Н), 6,24 (t, 1H), жовтої олії. 6,94 (d, 1H), 7,06 (dd, 1H), 7,35-7,39 (m, 4H), 7,46 5-4: (Z)-N-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3(d, 1H), 7,54 (d, 2H). тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер 5-10: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-(4(Проміжна сполука F(iv)): Подібним чином (Z)-N-(1метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий (4-(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3естер (Проміжна сполука F(x)): Подібним чином іл)саркозин, tбутиловий естер F(iv) одержували з (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-(4(Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий t іл)саркозину, бутилового естеру Е(і) та 2естер F(x) одержували з (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)фуранборної кислоти для одержання 216мг (82%) 1-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, 1 t жовтої олії. Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,44 (s, 9Н), бутилового естеру Е(ііі) та 3-тіофенборної кислоти 2,38 (s, 3Н), 3,16 (s, 2H), 3,30 (d, 2H), 6,23 (t, 1H), для одержання 222мг (64%) жовтої олії. 6,48 (d, 1H), 6,64 (d, 1H), 6,90 (d, 1H), 7,16 (d, 1H), 5-11: (Z)-N-(1-(4-(37,26-7,35 (m, 3H),7,46 (s, 1H),7,58 (d, 2H). (трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл)) 5-5: (Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер (Проміt тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, бутиловий естер жна сполука F(xi)): Подібним чином (Z)-N-(1-(4-(3(Проміжна сполука F(v)): Подібним чином (Z)-N-(1(трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий t іл)саркозин, бутиловий естер F(v) одержували з естер F(xi) одержували з (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)(Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-31-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, t іл)саркозину, tбутилового естеру Е(і) та 3бутилового естеру Е(ііі) та 3метоксифенілборної кислоти для одержання 241мг (трифторометил)фенілборної кислоти для одер(99%) жовтої олії. 1Н ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,44 (s, жання 260мг (54%) світло-жовтої олії. 9H), 2,39 (s, ЗН), 3,17 (s, 2Н), 3,30 (d, 2Н), 3,86 (s, 5-12: (Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3ЗН), 6,26 (t, 1H), 6,88-6,93 (m, 2H), 7,12 (s, 1H), (4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, t 7,18-7,19 (m, 2H), 7,33-7,38 (m, 4H), 7,52 (d, 2H). бутиловий естер (Проміжна сполука F(xii)): Подіб5-6: (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(3ним чином (Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер (4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, t (Проміжна сполука F(vi)): Подібним чином (Z)-N-(1бутиловий естер F(xii) одержували з (Z)-N-(1-(4(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3бромофеніл)-1-(3-(4-метилтієніл)проп-1-ен-3іл)саркозин, tбутиловий естер F(vi) одержували з іл)саркозину, tбутилового естеру Е(ііі) та 3(Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3метоксифенілборної кислоти для одержання 193мг іл)саркозину, tбутилового естеру Е(і) та 3(69%) жовтої олії. метилфенілборної кислоти для одержання 150мг 5-13: (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(3(64%) блідо-жовтої олії. 1Н ЯМР (300МГц, CDCI3) метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, tбутиловий 1,45 (s, 9H), 2,40 (s, 3Н), 2,42 (s, 3Н), 3,17 (s, 2H), естер (Проміжна сполука F(xiii)): Подібним чином 3,32 (d, 2H), 6,26 (t, 1H), 6,94 (d, 1H), 7,15-7,19 (m, (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(3t 3Н), 7,30-7,41 (m, 5H), 7,52 (d, 2H). метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин, бутиловий 5-7: (Z)-N-(1-(4-(3естер F(xiii) одержували з (Ζ)-Ν-(1-(4-бромофеніл)(трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-11-(2-(3-метилтієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, t ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер (Проміжна спобутилового естеру E(iv) та 3-метилфенілборної лука F(vii)): Подібним чином (Z)-N-(1-(4-(3кислоти для одержання 176мг (73%) жовтої олії. 1Н (трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1ЯМР (300МГц, CDCI3) 1,44 (s, 9Н), 2,02 (s, 3Н), ен-3-іл)саркозин, tбутиловий естер F(vii) одержу2,37 (s, 3Н), 2,41 (s, ЗН), 3,14 (s, 2H), 3,19 (d,2H), 19 75114 20 6,50 (t, 1H),6,92(d, 1H),7,16(d, 1H), 7,26-7,39 (m, тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(vi)): Подібним 6H), 7,50 (d, 2H). чином (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(35-14: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин G(vi) одержували з t метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин, бутиловий (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)пропестер (Проміжна сполука F(xiv)): Подібним чином 1-ен-3-іл)саркозину, tбутилового естеру F(vi) для 1 (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-метилфеніл)проподержання 127мг (100%) безбарвної олії. Н ЯМР t 1-ен-3-іл)саркозин, бутиловий естер F(xiv) одер(300МГц, метанол-d4) 2,38 (s, 3Н), 2,76 (s, 3Н), 3,56 жували з (Z)-N-(1-(4-бромофеніл)-1-(2(s, 2H), 3,90 (d, 2H), 6,36 (t, 1H), 6,83 (d, 1H), 7,10метилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, tбутилового 7,15 (m, 2H), 7,24-7,33 (m, 6H), 7,46 (d, 2H). естеру E(v) та 3-тіофенборної кислоти для одер6-7: (Z)-N-(1-(4-(3жання 62мг (48%) жовтої олії. (трифторометокси)феніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1Приклад 6-1: (Z)-N-(1-(4-(4ен-3-іл)саркозин (G(vii)): Подібним чином (Ζ)-Ν-(1ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3(4-(3-(трифторметокси)феніл)феніл)-1-(3іл)саркозин (G(i)): (Z)-N-(1-(4-(4тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин G(vii) одержували з ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3(Z)-N-(1-(4-(3-(трифтарометокси)феніл)феніл)-1-(3іл)саркозин, tбутиловий естер F(i) (18,62г, тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, tбутилового естеру 40,3ммоль) розчиняли у 96% мурашиній кислоті F(vii) для одержання 80мг (78%) білого порошку. (200мл). Розчин нагрівали при 40°С до наступного 6-8: (Z)-N-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3дня, потім концентрували. Залишок двічі випарютієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(viii)): Подібним вали разом з СН2СІ2. Колонкова хроматографія (2чином (Z)-N-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(315% МеОН/СН2СІ2) забезпечувала блідо-жовту тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин G(viii) одержували з тверду речовину. Розтирання з метанолом (МеОН) (Z)-N-(1-(4-(3-ціанофеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1забезпечувало чистий (Z)-N-(1-(4-(4ен-3-іл)саркозину, tбутилового естеру F(viii) для ізопропілфеніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3одержання 48мг (84%) білого порошку. іл)саркозин G(i) (11,38г, 70%) у вигляді білої твер6-9: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2дої речовини. 1Н ЯМР (300МГц, метанолі) 1,23 (d, тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(ix)): Подібним 6H), 2,47 (s, 3Н), 2,92 (гепт., 1Н), 3,26 (s, 2H), 3,50 чином (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2-тієніл)проп(d, 2H), 6,22 (t, 1H), 6,94 (d, 1H), 7,32 (d, 4Н), 7,46 1-ен-3-іл)саркозин G(ix) одержували з (Z)-N-(1-(4(d, 1H), 7,57-7,65 (m, 5H). (3-тієніл)феніл)-1-(2-тієніл)проп-1-ен-36-2: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3іл)саркозину, tбутилового естеру F(ix) для одертієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(ii)): Подібним жання 108мг (59%) білого порошку. 1Н ЯМР чином (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп(300МГц, CDCI3) 2,73 (s, 3Н), 3,44 (s, 2H), 3,88 (d, 1-ен-3-іл)саркозин G(ii) одержували з (Z)-N-(1-(42H), 6,14 (t, 1Н), 6,90 (d, 1H), 7,04 (dd, 1H), 7,26(3-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-37,34 (m, 4H), 7,38-7,41 (m, 2H), 7,48 (d, 2Н). іл)саркозину, tбутилового естеру F(ii) для одер6-10: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-(4жання 486мг (61%) білого порошку. метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(x)): Подіб6-3: (Z)-N-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3ним чином (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-(4тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(iii)): Подібним метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин G(x) одержучином (Z)-N-(1-(4-(2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)пропвали з (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(3-(41-ен-3-іл)саркозин G(iii) одержували з (Z)-N-(1-(4метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозину, tбутилового (2-тієніл)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3естеру F(x) для одержання 157мг (82%) білого поіл)саркозину, tбутилового естеру F(iii) для одеррошку. жання 145мг (53%) білого порошку. 6-11: (Z)-N-(1-(4-(36-4: (Z)-N-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3(трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл)) тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(iv)): Подібним проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(xi)): Подібним чином чином (Z)-N-(1-(4-(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп(Z)-N-(1-(4-(3-(трифторометил)феніл)феніл)-1-(31-ен-3-іл)саркозин G(iv) одержували з (Z)-N-(1-(4(4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин G(xi) оде(2-фурил)феніл)-1-(3-тієніл)проп-1-ен-3ржували з (Z)-N-(1-(4-(3іл)саркозину, tбутилового естеру F(iv) для одер(трифторометил)феніл)феніл)-1-(3-(4жання 158мг (97%) безбарвної олії. 1Н ЯМР метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозину, tбутилового (300МГц, метанолі) 2,74 (s, 3H), 3,63 (s, 2H), 3,88 естеру F(xi) для одержання 99мг (73%) білого по(d, 2H), 6,31 (t, 1Н), 6,42 (s, 1H), 6,58 (d, 1H), 6,80 рошку. (d, 1H), 7,10 (s, 1H), 7,25 (d, 2H), 7,31 (collapsed dd, 6-12: (Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(31H), 7,41 (s, 1H), 7,52 (d, 2H). (4-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(xii)): 6-5: (Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3Подібним чином (Z)-N-(1-(4-(3тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(v)): Подібним метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1чином (Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3ен-3-іл)саркозин G(xii) одержували з (Z)-N-(1-(4-(3тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин G(v) одержували з метоксифеніл)феніл)-1-(3-(4-метилтієніл))проп-1(Z)-N-(1-(4-(3-метоксифеніл)феніл)-1-(3ен-3-іл)саркозину, tбутилового естеру F(xii) для t тієніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, бутилового естеру одержання 152мг (69%) білого порошку. F(v) для одержання 156мг (74%) білуватої піни. 1Н 6-13: (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(2-(3ЯМР (300МГц, метанол-d4) 2,76 (s, 3Н), 3,56 (s, метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(xiii)): Поді2H), 3,82 (s, 3H), 3,91 (d, 2H), 6,36 (t, 1H), 6,82-6,88 бним чином (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(2(m, 2H), 7,06-7,11 (m, 3Н), 7,26-7,32 (m, 4Н), 7,46 (3-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозин G(xiii) оде(d, 2H). ржували з (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(26-6: (Z)-N-(1-(4-(3-метилфеніл)феніл)-1-(3(3-метилтієніл))проп-1-ен-3-іл)саркозину, 21 75114 22 бутилового естеру F(xiii) для одержання 129мг піддають ультрацентрифугуванню при (99%) білого порошку. 1Н ЯМР (300МГц, метанол20000об./хв. протягом 15 хвилин та регомогенізації d4) 1,97 (s, 3H), 2,38 (s, 3H), 2,80 (s, 3H), 3,58 (s, між промиваннями. Остаточні гранули після цього 2H), 3,81 (d, 2H), 6,65 (t, 1H), 6,90 (d, 1H), 7,15 ресуспендують у 50мМ Tris-ацетатного буфера (collapsed dd, 1H), 7,26-7,38 (m, 6H), 7,48 (d, 2H). для одержання мембран у концентраціях, придат6-14: (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-{2них для аналізу. Неспецифічне зв'язування визнаметилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин (G(xiv)): Подічають у присутності 1мМ гліцину. Загальне зв'язубним чином (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2вання визначають за присутністю лише Trisметилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозин G(xiv) одерацетатного буфера. жували з (Z)-N-(1-(4-(3-тієніл)феніл)-1-(2Реакційну суміш приготовляють шляхом комметилфеніл)проп-1-ен-3-іл)саркозину, tбутилового бінування 75мкг гомогенізованого препарату гіпоестеру F(xiv) для одержання 37мг (61%) білого кампальної мембрани з [3H]-MDL 105519 до кінцепорошку. вої концентрації 5нМ і гліцином та випробуваною Приклад 7: Аналіз перенесення через GlyT-1 сполукою як розчином у Tris-ацетатному буфері. Цей приклад пояснює спосіб вимірювання погРеакційну суміш збовтують під час інкубації при линання гліцину трансфікованими культивованими кімнатній температурі протягом 30 хвилин. Вміст клітинами. планшетів після цього збирають на фільтри GFC Клітини, стабільно трансфіковані GlyT-1 С за допомогою збирача 48w Brandell Harvester. Фі[див. Kim, ef al., Molecular Pharmacology, 45, льтри GFC протягом принаймні 30 хвилин попере1994:608-617] двічі промивали HEPESдньо обробляють розчином 0,5% BSA у дистильобуферованим розсолом (HBS). Клітини після цього ваній воді для зменшення неспецифічного інкубували протягом 10 хвилин при 37°С або (а) зв'язування гарячого ліганду з фільтром. Лунки без можливого конкурента, або (б) з 10мМ нерадіпромивають 4-5 об'ємами холодного 50мМ Trisоактивного гліцину, або (в) з концентрацією виацетатного буфера. Фільтри після цього перенопробуваних ліків. Діапазон концентрації випробусять до сцинтиляційних пробірок і в кожну пробірку ваних ліків застосовували для отримання даних додають 2мл сцинтилятора. Пробірки залишають для розрахунку концентрації, яка в результаті задо наступного дня, а потім підраховують у βбезпечує 50% ефекту (наприклад, ІС50, тобто, конлічильнику Бекмана. Дані аналізують за допомоцентрації ліків, яка інгібує поглинання гліцину на гою програми Prism. 50%). Після цього додавали розчин, який містив Сполуки даного винаходу не виявляють знач[3Н]гліцин у кінцевій концентрації 50нМ (17,5 ного зв'язування з асоційованою з NMDAКі/ммоль). Клітини після цього інкубували з оберерецептором ділянкою зв'язування гліцину. жним перемішуванням протягом додаткових 30 Приклад 9: Аналіз зв'язування з гліциновим хвилин при 37°С, після чого реакційну суміш відсрецептором моктували і тричі промивали льодяним HBS. КліЦей приклад пояснює аналіз, який застосовутини розчиняли сцинтилятором і давали їм врівноють для вимірювання перехресної реактивності важитись. Радіоактивність у клітинах визначали за сполук з гліциновим рецептором. У цьому аналізі допомогою сцинтиляційного лічильника. Порівнювідомий агент зв'язування з гліциновим рецептовали дані між однаковими клітинами, зв'язаними ром [3Н]-стрихнін застосовують для зв'язування з або не зв'язаними випробуваним агентом, залежно тканиною спинного мозку щура. Після цього ввовід здійснюваного аналізу. дять випробувану сполуку і дають їй витіснити Сполуки даного винаходу були активними як гарячий ліганд. Зв'язування випробуваної сполуки інгібітори GlyT-1. витісняє гарячий ліганд і в результаті дає знижену Приклад 8: Аналіз зв'язування з асоційованою радіоактивність, яка піддається підрахункові. Споз NMDA-рецепторами ділянкою зв'язування гліцилуки, як правило, випробують у двох концентраціну ях, і якщо спостерігають інгібування, сполуки знову Цей приклад пояснює спосіб, який застосовувипробують при різних концентраціях для побудоють для вимірювання взаємодії сполук з гліцинови кривої відповіді на дозу, на основі якої можна вою ділянкою на NMDA-рецепторі. У цьому аналізі визначити ІС50. відомий агент зв'язування з гліциновою ділянкою Випробувані сполуки приготовляють для анаNMDA (тритійований MDL 105519, від Amersham) лізу шляхом розведення у калієвофосфатному застосовують для зв'язування з гіпокампальною буфері. Аліквоти мембрани спинного мозку щура, тканиною щура. Після цього вводять випробувану які використовують для аналізу, промивають двосполуку і дають їй витіснити гарячий ліганд. Зв'яма порціями холодного фосфатного буфера з назування випробуваної сполуки витісняє гарячий ступним мікроцентрифугуванням при 4°С і ліганд і в результаті дає знижену радіоактивність, 14000об./хв. між промиваннями. Остаточні гранули яка піддається підрахункові. Сполуки, як правило, після цього ресуспендують в об'ємі фосфатного випробують у двох концентраціях, і якщо спостерібуфера для одержання концентрації, придатної гають інгібування, сполуки знову випробують при для умов аналізу. Неспецифічне та загальне зв'ярізних концентраціях для побудови кривої відповіді зування визначають за 10мМ кінцевою концентрана дозу, на основі якої можна визначити ІС50. цією лише гліцину та фосфатного буфера, відпоВипробувані сполуки приготовляють для анавідно. лізу шляхом розведення 50мМ Tris-ацетатним буРеакційну суміш приготовляють шляхом комфером. Аліквоти гіпокампальної мембрани щура, бінування 150мкг мембрани спинного мозку щура з які використовують для цього аналізу, двічі проми[3Н]-стрихніном до кінцевої концентрації 7нМ та вають холодним 10мМ Tris-ацетатним буфером і гліцином або випробуваною сполукою. Реакційну t 23 75114 24 суміш інкубують протягом двох годин при збовтугом 5 днів раз на день вводили дозу. Тварини заванні на льоду. Вміст планшетів після цього збилишалися на місці на 3-денний період відновлення рають на фільтри GFC, застосовуючи збирач 48w після періоду хронічного дозування. Brandall Harvester. Фільтр GFC попередньо обробВихідну концентрацію кожної випробуваної ляють протягом принаймні 30 хвилин розчином сполуки одержували в день початку дослідження. 0,5% BSA у дистильованій воді для зменшення Аліквоти розводили до потрібної концентрації для неспецифічного зв'язування. Лунки планшетів щоденного дозування. Вихідні розчини між ввепромивають 4-5 об'ємами холодного фосфатного деннями зберігали в холодильнику. Кожну сполуку буфера. Фільтри після цього переносять до сцинрозчиняли у невеликій кількості дистильованої тиляційних пробірок і в кожну пробірку додають води. Можливим є додавання одного еквівалента 2мл сцинтилятора. Пробірки залишають до настугідроксиду натрію (2N) для сприяння розчиненню пного дня, а потім підраховують у β-лічильнику кожного випробуваного агента. Після цього Бекмана. Дані аналізують за допомогою програми quantum sufficiat додають носій до кінцевого об'єPrism. му. Кінцеві об'єми врегульовували для відобраСполуки даного винаходу не виявляють значження, у відповідному разі, відсотка вільної осноного зв'язування з гліциновим рецептором. ви. Носієм, застосованим у цьому експерименті, Приклад 10: Аналіз вимірювання токсичності у був гідроксипропіл-β-циклодекстрин (HPCD) Acros, мишей партія 011849601, розчинений у дистильованій Цей приклад пояснює випробування хронічної воді для утворення концентрації 10% маса/об'єм. токсичності з 5-денним пероральним введенням Рівень рН регулювали, застосовуючи гідроксид дози інгібіторів GlyT1 Сполуки вводили пероральнатрію (2N), таким чином, щоб він дорівнював рівно (РО) самцям мишей CD-1 протягом 5 днів у неві випробуваних агентів (зазвичай від 8 до 10). дозах 40мг/кг/день. Дані спостережень за поведінУсі приготовлені випробувані сполуки мали кою (клінічні ознаки) та маси тіла записували щоформу або розчину і були прозорими, або суспенденно для всіх випробуваних сполук. Самців мизії і були злегка каламутними. Суспензії змішували шей CD-1 отримували з лабораторії Charles River безпосередньо перед застосуванням. Labs (Kingston, NY). Тварини після прибуття важиУсім тваринам вводили або випробувану споли 20-25 грамів. Тварин акліматизували у віварії з луку, або носій Per Os (PO) через голки 21 розміру контрольованими температурою / вологістю в об'ємах 10,0мл/кг. Щоденні дані маси тіла вико(72°±5°F/50%±5%) з загальним циклом 12год. світристовували для визначення об'ємів індивідуальла / темряви (Lights 0700год) за 5 днів до випробуних доз. Усі випробувані сполуки зважували на вання. Усім тваринам давали їжу (Purina Labdiet® аналітичних вагах Denver Instruments (модель №АRodent chow # 5001) та воду (від Elizabethtown 250). Тварин зважували на портативних вагах Water Company) ad libitum під час періоду аклімаOhaus, модель №LS2000. тизації і протягом усього дослідження. За один Тварин оцінювали на прояви поведінки (клінічдень до початку випробування тварин на випадконі ознаки) безпосередньо після введення випробувій основі розділяли на групи: усі вибрані для виваних агентів, а потім через 4 та 24 години. Тварин пробування тварини важили не менше 20 грамів і оцінювали на 27 окремі клінічні ознаки: на вигляд мали добрий стан. Кожній тварині протяАктивність: Атаксія: Каталепсія: Хроматурія: Хромодакріорея: Стан випорожнень: Судоми: Ціаноз: Смерть: Енофтальм: Носова кровотеча: Екзофтальм: В'ялість: Викривлена постава: Гіперчутливість до дотику: Сльозотеча (обидва ока): Латеральне лежаче положення: Втрата здатності до відновлення: Опишіть, чи є тварина ненормально гіпер- або гіпоактивною. Нестійка хода, нездатність координувати довільні рухи м'язів. Стан, який характеризується воско-подібним закляканням кінцівок у різних позиціях, які утримуються протягом певного часу, відсутність реакції на подразники, ознак пульсу та дихання, блідість шкіри. Червонуваті виділення в сечі. Червонуваті виділення з очей. Рідкий і водянистий, твердий і незначний. Клонічні: генералізований переміжний тонус та релаксація скелетних м'язів. Тонічні: генералізований постійний тонус м'язів, який часто супроводжується розтягненням задніх та/або передніх кінцівок. Синюватий колір зовнішніх тканин (вуха, пальці ніг, хвіст). Вкажіть, чи мала вона спонтанний характер, чи була викликана евтаназією. Ненормальне втягування очей в орбіти. Червоні виділення з носа. Ненормальне випинання очей. Скелетні м'язи виглядають позбавленими тонусу. Тварина ходить, високо піднімаючись на кінцівках над землею. Тварина реагує голосом або стає надмірно активною під час маніпуляцій. Секреція та виділення сліз. Тварина спонтанно набуває лежачого положення. Тварина залишається лежачою при наданні такого положення. 25 Міоз: Мідріаз: Пальпабральний птоз: Пілоерекція: Хрипи (сухі або вологі): Дихання ( ): Заклякання: Слиновиділення (підвищене): Заспокоєння: Стереотипія: Тремор: 75114 26 Надмірне звуження зіниць. Надмірне розширення зіниць. Стосується опущення верхньої повіки обох очей. Наїжування шерсті на спині та шиї. Вологий (слизовий): під час дихання чутно булькаючий звук. Сухий: під час дихання чутно різкий або мелодійний звук. Незвичне підвищення або зниження цієї активності. Воскоподібне: кінцівки залишаються у позиції, якої їм було надано. Свинцева труба: ригідність м'язів, кінцівки важко ворушаться. Утворення та надмірна секреція слини. Тварина повільно реагує на дотик та маніпуляції. Постійне повторення певних безглуздих рухів. Дрібний: постійна швидка вібрація тіла та/або кінцівок. Грубий: швидка вібрація тіла та/або кінцівок, яка з часом зменшується і зростає. Кожну тварину, в якої спостерігали 1) втрату маси тіла зі зниженням до 75% від середньої маси контрольної групи за 2 наступні дні або 2) початок передсмертного стану, коли тварина втрачає здатність нормально приймати їжу або пити, умертвляли до завершення дослідження. Дані щодо токсичності, отримані шляхом опи саного вище аналізу, представлено в Таблицях з 1 по 14 для сполук з Gi no Gxiv включно. Тварин спостерігали відразу після введення, а потім через 4 години та 24 години. Дані спостережень вказуються з використанням кодових номерів представленої нижче таблиці: Таблиця 0 1 2 3 4 Нормальний вигляд Активність (підв./зниж.) Заспокоєння/летаргія Пілоерещія Стереотипія 7 8 9 10 11 Носова кровотеча Ціаноз В'ялість Дихання Викривлена постава 5 М'яке випорожнення 12 Енофтальм 19 Міоз 6 Хромодакріорея 13 Екзофтальм 20 Мідріаз 14 15 16 17 18 Пальпабральний птоз Втрата здатності Хроматурія Слиновиділення Сльозотеча Заклякання Атаксія Тремор Судоми Каталепсія Латеральне лежаче поло26 ження 27 Смерть 21 22 23 24 25 Таблиця 1 Таблиця 3 Сполука G(iii) Сполука G(xiv) 4 години 4 години Тварина № Доза (мг/кг) 1 40 2 40 3 40 24 години 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 4 0 14 0 0 0 14,10 Тварина № Доза (мг/кг) 1 40 2 40 3 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Таблиця 2 Таблиця 4 Сполука G(viii) Сполука G(ix) 4 години 4 години Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 27 75114 28 Таблиця 5 Таблиця 9 Сполука G(ii) Сполука G(xiii) 4 години 4 години Тварина № Доза (мг/кг) 1 40 2 40 1 0 0 2 1 0 3 0 0 3 24 години 0 0 0 40 Тварина № Доза (мг/кг) 1 40 2 40 3 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 4 5 1,22,26,15 1,Н 1,22,24+,26, 1,22, 15,14 15,14 0 0 День 4 0 0 0 3 0 0 0 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Тварина No № 1 2 3 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мгікЛ (м г/кг) 40 40 40 1 2 День 3 4 5 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Η - Биття головою + збудження на дотик Таблиця 10 Таблиця 6 Сполука G(x) 4 години Тварина № 1 2 3 24 години Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 День 3 4 0 0 0 0 0 0 2 0 0 0 1 0 0 0 5 0 0 0 День 3 4 0 0 0 0 0 0 2 0 0 0 5 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 4 години Тварина № 1 2 3 24 години Сполука G(i) Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Таблиця 11 Таблиця 7 Сполука G(v) Сполука G(xii) 4 години 4 години Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 4 0 0 0 5 Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Таблиця 12 Таблиця 8 Сполука G(vi) Сполука G(xi) 4 години 4 години Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 4 0 0 0 5 Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 29 75114 30 Таблиця 13 Таблиця 15 Сполука G(vii) Сполука Η * 4 години День Тварина № 1 2 3 24 години Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 0 0 0 2 0 0 0 День 3 0 0 0 4 0 0 0 5 0 0 0 4 0 0 0 ТваДоза рина (мг/кг) № 1 40 5 0 0 0 1 2 3 40 3 0 0 1,22,10,2 В цьому досліді спостереження за поведінкою записувалися один раз на день. Таблиця 14 Таблиця 16 Сполука G(iv) Сполука І 4 години Тварина Доза № (мг/кг) 1 40 2 40 3 40 1 День 2 3 4 години 4 5 14 0 14 0 14 1,22,14,10, 1,22,15,10 0 1,22,14,Н,10,2 0 2 0 0 14 0 0 1 День 2 3 4 5 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Тварина Доза № (мг/κг Η - Биття головою 16 40 17 40 18 24 години Тварина Доза № (мг/кг) 1 40 2 40 3 40 5 0 1,22,8,14,10,2 1,2 1,26,15,3,10, 0 1,2 2 1,9,26,15,14, 40 1,3,14,2 1,22,14,2 1,22,9,10,2 1,2 10,2 2 0 4 40 1 2 День 3 4 5 1,26, 1,22,26, 1,22,26, 1,22, 1,22, 10 10 10 10,1 10 1,22, 1,22, 1,26,15, 1,26, 1,26, 10 10 10 10 10 1,22,26, 1,22, 1,22,26, 1,22, 1,22, 10 10 10 10 10 24 години Тварина Доза № (мг/кг) 16 40 17 40 18 40 1 2 0 0 0 0 0 0 День 3 0 0 0 4 5 0 0 0 = сильна сверблячка Для порівняння, сполуки формули 1 є менш токсичними, ніж інші інгібітори GlyT1 подібної ефективності. Наприклад, нижченаведені сполуки Н, І, J і K показують вищий профіль токсичності, ніж сполуки даного винаходу, як видно з таблиць 15, 16, 17 і 18. Таблиця 17 Сполука J 4 години Тварина Доза № (мг/кг) 1 10 2 10 3 10 24 години 1 2 День 3 4 5 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Тварина Доза № (мг/кг) 1 25 2 25 1 2 День 3 4 5 0 0 1,2 0 0 2 3 25 1,9,18,26,15,14,10,2* 1,6,9,18,26,15,14,10, 2* 1,9,18,26,15,14,10,2, 23* 31 75114 32 Таблиця 18 Сполука K 4 години День Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 1 0 0 2 1,22,24,15,2 3 4 5 3 4 5 24 години День Тварина № 1 2 3 Доза (мг/кг) 40 40 40 1 1,22,18,26, 15,14,10,23 ,27* 1,26,15,14, 10,27* 1,26 2 1,22,24,15, 14,10,23,27* * Тварина була піддана евтаназії через те, що вона знаходилася в передсмертному стані. Комп’ютерна верстка Т. Чепелева Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601