Спосіб вдосконалення визначення кислотності зерна

Реферат: Спосіб вдосконалення визначення кислотності зерна, при якому використовують подрібнену пробу зерна у кількості 2,5-2,6 г, екстрагованої теплою дистильованою водою за температури 3 27±2 °C, у кількості 25,0-25,2 см , упродовж 15-16 хв, періодично збовтуючи. У колбу додають 3 0,1-0,2 см спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 0,5 % і подальшим 3 титруванням розчином натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,05 моль/дм постійно перемішуючи до отримання стійкого рожевого забарвлення, що не зникає упродовж 18-20 секунд та вирахуванням кислотності за заданою формулою. UA 90931 U (12) UA 90931 U UA 90931 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до ветеринарної медицини, і може бути використана для визначення кислотності зерна (гречки, ячменя, жита, тритикале, кукурудзи, гороху) у виробничих лабораторіях потужностей з виробництва кормів, кормових добавок, підприємствах по зберіганню зерна, в державних лабораторіях ветеринарної медицини та в лабораторіях ветсанекспертизи на агропродовольчих ринках. За результатами цього методу можна отримати кількісні значення при оцінці якості зерна. Аналогом корисної моделі є метод визначення кислотності борошна [1], який базується на екстрагуванні кислот борошна за обробки дистильованою водою та їх титруванням розчином натрію гідроксиду в присутності індикатору фенолфталеїну до отримання виразного рожевого забарвлення. Недоліком даного методу є те, що він громіздкий та дає похибку у визначеннях від 15 до 25 %. Прототипом корисної моделі є метод визначення кислотності [2], в якому використовують наважку зерна, оброблену дистильованою водою, в подальшому проводять титрування кислот 3 розчином натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,1 моль/дм в присутності спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 1,0 %. Недоліком даного методу є те, що розчини готуються високої концентрації, а тому нестійкі та дорого коштують, використовується також холодна дистильована вода, що зумовлює довготривале настоювання проби зерна до 30 хв. Крім того, даний метод дає похибку у 25-35 % під час проведення аналізу та вирахування кислотності. В основу даної корисної моделі поставлено задачу - вдосконалити спосіб визначення кислотності зерна шляхом зміни кількості та концентрації реактивів при титруванні кислот 3 3 розчином натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,05 моль/дм в присутності 0,1-0,2 см спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 0,5 % постійно перемішуючи до отримання стійкого рожевого забарвлення, що не зникає упродовж 18-20 секунд та вирахуванням кислотності у градусах за формулою, що забезпечить достовірність результатів при визначенні кислотності зерна. Задача вирішується тим, що подрібнену пробу зерна у кількості 2,5-2,6 г поміщають у колбу 3 3 місткістю 100 см , екстрагують її 25,0-25,2 см теплою дистильованою водою за температури 27±2 °C. Вміст колби настоюють упродовж 15-16 хв, періодично збовтуючи, потім у колбу додають 0,1-0,2 см спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 0,5 % і 3 титрують розчином натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,05 моль/дм постійно перемішуючи до отримання стійкого рожевого забарвлення, що не зникає упродовж 18-20 3 секунд. Фіксують використаний об'єм розчину натрію гідроксиду з точністю до 0,05 см . І в подальшому кислотність зерна вираховують у градусах за формулою: 35 K  2a  k 40 45 50 55 (1) K - кислотність, у градусах (°); 3 a - об'єм натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,05 моль/дм , витраченого на 3 титрування, см ; k - коефіцієнт поправки розчину натрію гідроксиду (k=1±0,05). Показником кислотності зерна є середнє арифметичне, одержане від двох паралельних визначень. Різниця між паралельними дослідженнями не повинна перевищувати 0,2°. Етапи вирішення даної задачі наведено у нижчезазначених прикладах. Приклад 1. Для розробки методу використовують подрібнену пробу зерна (гречки, ячменя, жита, тритикале, кукурудзи, гороху) у кількості 4,0-4,1 г, яку поміщають у колбу місткістю 3 3 100 см , екстрагують її 40,0-40,2 см теплою дистильованою водою за температури 20±2 °C. Вміст колби настоюють упродовж 30-31 хв, періодично збовтуючи, потім у колбу додають 0,10,2 см спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 1,5 % і титрують розчином 3 натрію гідроксиду з масовою концентрацією 0,1 моль/дм постійно перемішуючи до отримання стійкого рожевого забарвлення, що не зникає упродовж 20-25 секунд. Фіксують використаний 3 об'єм розчину натрію гідроксиду з точністю до 0,05 см . І в подальшому кислотність зерна вираховують у градусах за формулою (1). Показником кислотності зерна є середнє арифметичне, одержане від двох паралельних визначень. Різниця між паралельними дослідженнями не повинна перевищувати 0,2°. Приклад 2. Для розробки методу використовують подрібнену пробу зерна (гречки, ячменя, жита, тритикале, кукурудзи, гороху) у кількості 3,0-3,1 г, яку поміщають у колбу місткістю 100 3 3 см , екстрагують її 30,0-30,2 см теплою дистильованою водою за температури 32±2 °C. Вміст 3 колби настоюють упродовж 20-21 хв, періодично збовтуючи, потім у колбу додають 0,4-0,5 см спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 0,5 % і титрують розчином натрію 1 UA 90931 U 3 5 10 15 гідроксиду з масовою концентрацією 0,05 моль/дм постійно перемішуючи до отримання стійкого рожевого забарвлення, що не зникає упродовж 25-30 секунд. Фіксують використаний 3 об'єм розчину натрію гідроксиду з точністю до 0,05 см . І в подальшому кислотність зерна вираховують у градусах за формулою (1). Показником кислотності зерна є середнє арифметичне, одержане від двох паралельних визначень. Різниця між паралельними дослідженнями не повинна перевищувати 0,2°. Приклад 3. Для розробки методу використовують подрібнену пробу зерна (гречки, ячменя, жита, тритикале, кукурудзи, гороху) у кількості 2,5-2,6 г, яку поміщають у колбу місткістю 100 3 3 см , екстрагують її 25,0-25,2 см теплою дистильованою водою за температури 27±2 °C. Вміст 3 колби настоюють упродовж 15-16 хв, періодично збовтуючи, потім у колбу додають 0,1-0,2 см спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 0,5 % і титрують розчином натрію 3 гідроксиду з масовою концентрацією 0,05 моль/дм постійно перемішуючи до отримання стійкого рожевого забарвлення, що не зникає упродовж 18-20 секунд. Фіксують використаний 3 об'єм розчину натрію гідроксиду з точністю до 0,05 см . І в подальшому кислотність зерна вираховують у градусах за формулою (1). Показником кислотності зерна є середнє арифметичне, одержане від двох паралельних визначень. Різниця між паралельними дослідженнями не повинна перевищувати 0,2°. Порівняльна оцінка результатів випробування вищезазначених способів вдосконалення визначення кислотності зерна до прототипу наведені в таблиці 1. 20 Таблиця 1 Порівняння методів визначення кислотності зерна до прототипу № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8 25 Показники, що порівнюються Прототип Складові методу: Маса проби, г 5,0-5,1 3 Кількість дистильованої води, см 50,0-50,2 Температура дистильованої води, °C 20±2 Експозиція настоювання вмісту, хв 30-31 Додавання реактиву: Спиртового розчину фенолфталеїну 3 кількість, см 0,4-0,5 концентрація, % 1,0 Титрування: Розчином натрію гідроксиду концентрація, 0,1 3 моль/дм Експозиція стійкого забарвлення, секунди 60-61 Швидкість проведення досліду, хв. 40-450 Стабільність показників по визначенню 80,5 кислотності, % % співвідношення результатів досліджень 86,2-88,5 по вмісту вологи у зерні % співвідношення результатів досліджень 85,5-88,5 до показників вмісту зернової домішки 1 Приклади 2 3 4,0-4,1 40,0-40,2 20±2 30-31 3,0-3,1 30,0-30,2 32±2 20-21 2,5-2,6 25,0-25,2 27±2 15-16 0,1-0,2 1,5 0,4-0,5 0,5 0,1-0,2 0,5 0,1 0,05 0,05 20-25 40-42 25-30 30-32 18-20 26-28 87,7 91,2 99,8 87,0-90,5 89,3-91,4 97,7-99,5 84,8-84,9 87,5-90,5 98,7-99,1 Дані таблиці 1 свідчать, що більш достовірні дані в порівнянні до результатів досліджень по вмісту вологи у зерні - у 97,7-99,5 % [3] та до результатів досліджень по вмісту зернової домішки у зерні - у 98,7-99,1 % [4] були отримані при застосуванні методу за прикладом № 3. Також найвища стабільність показників по визначенню кислотності у зерні була за прикладом № 3 99,8 %. Використовуючи метод за прикладом № 3, ми визначили кислотність зерна у 54 пробах: гречка - 10 проб; ячмінь - 9 проб; жито - 8 проб; тритикале - 7 проб; кукурудза - 11 проб; горох - 9 проб. Результати наведені в таблиці 2. 30 2 UA 90931 U Таблиця 2 Показники кислотності зерна різних видів № п/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 5 10 15 20 25 30 Вид зерна Гречка Ячмінь Жито Тритикале Кукурудза Горох Кількість проб Показники кислотності зерна за прикладом № 3, % Норма згідно діючих стандартів,° 10 9 8 7 11 9 2,82±0,14 3,15±0,08 3,31±0,06 3,04±0,05 3,98±0,02 4,0±0,02 3,0-4,0° Проведеними дослідженнями визначено, що кислотність зерна у різних видах була в межах норми згідно діючих національних стандартів в Україні [5]. Ці дані були стабільними та достовірними, отже метод за прикладом № 3 можна використовувати при визначенні кислотності зерна у різних видах. Крім того, слід зазначити, що метод є ефективним та економним щодо приготування реактивів, а його результати дають конкретні кількісні показники за значеннями кислотності зерна. Метод за прикладом № 3 нами пропонується як кількісний спосіб вдосконалення визначення кислотності зерна поряд з іншими методами визначення якості зерна (вміст зернової домішки, вміст білка, вміст вологи, визначення органолептики [5]). Метод має перевагу перед існуючими методами визначення якості зерна в тому, що результати мають високу достовірність та кількісні значення. Джерела інформації: 1. Богатко Н.М. Ветеринарно-санітарна експертиза продукції рослинного походження: Навчальний посібник/ Н.М. Богатко. - Біла Церква, 2010. - С. 266-281. 2. Комбікорми, комбікормова сировина. Метод визначення загальної кислотності 6 ДСТУ 3698-98 (ГОСТ 13496.12-98). - К.: Держспоживстандарт України, 1998. - 8 с. (Національний стандарт України). 3. Зерно и зернопродукты. Определения влажности (рабочий контрольный метод): ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85). - М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1991. - 7 с. (Межгосударственный стандарт). 4. Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей, содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси: ГОСТ 30483-97. - М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1997. - 16 с. (Межгосударственный стандарт). 5. Букалова Н.В. Ветеринарно-санітарна експертиза кормів, кормових добавок та сировини для їх виробництва: Навчальний посібник/ Н.В. Букалова, Н.М. Богатко, О.А. Хіцька. - К.: Аграрна освіта, 2010. - 461 с. 3 UA 90931 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб вдосконалення визначення кислотності зерна, який відрізняється тим, що використовують подрібнену пробу зерна у кількості 2,5-2,6 г, екстрагованої теплою 3 дистильованою водою за температури 27±2 °C, у кількості 25,0-25,2 см , упродовж 15-16 хв, 3 періодично збовтуючи, потім у колбу додають 0,1-0,2 см спиртового розчину фенолфталеїну з масовою концентрацією 0,5 % і подальшим титруванням розчином натрію гідроксиду з масовою 3 концентрацією 0,05 моль/дм постійно перемішуючи до отримання стійкого рожевого забарвлення, що не зникає упродовж 18-20 секунд та вирахуванням кислотності за заданою формулою. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4