Композиція вищих жирних кислот

Реферат: Композиція вищих жирних кислот отримана з жирової сировини. Масова частка загального жиру складає не менше 95 %, а залишок - сумарно становить не більше 5 % і містить: сліди жирних кислот не більше 2 %, вологу і/або неомилювані речовини, і/або леткі речовини, і/або механічні домішки. UA 113855 U (12) UA 113855 U UA 113855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до вищих жирних кислот, а саме до композиції вищих жирних кислот та її використання. Композиція вищих жирних кислот може бути використана в лакофарбовій промисловості як пластифікатор, емульгатор для мастильно-охолоджуючих рідин, замаслюючі засоби для хімічних волокон, флотореагентів, в миловарінні, виробництві біопалива, синтетичного каучуку, піногасників, в харчовій промисловості, як стабілізатор піни та для збалансування кормових раціонів тварин, хутрових звірів і птахів. Рівень техніки Із рівня техніки відомо, до вищих жирних кислот відносять природні та синтетичні одноосновні карбонові кислоти аліфатичного ряду, які містять не менше 6 атомів карбону. Відомо, що природні вищі жирні кислоти, на відміну від синтетичних, є структурами нормальної будови із парним числом атомів карбону. Залежно від природи вуглеводневого радикала розрізняють насичені та ненасичені вищі жирні кислоти. Із рівня техніки відомо, що природні вищі жирні кислоти одержують гідролізом гліцеридів жирів й олій, індивідуальні вищі жирні кислоти виділяють з їх суміші дробною дистиляцією у вакуумі, дробною кристалізацією, селективними розчинниками та хроматографічними методами. Відомо також, що синтетичні вищі жирні кислоти одержують у результаті окиснення парафінів та гідрокарбоксилювання олефінів. Відоме технічне рішення "Антиоксидантна жирова або масляна композиція зі стабільним смаком" (Патент Російської Федерації на винахід № 2332445 від 27.08.2008, Бюл. № 24), яка містить 3-9 ваг. ч. олеїнової кислоти, 5-15 ваг. ч. лінолевої кислоти та 0,1-1,5 ваг. ч. ліноленової кислоти на одну ваг. ч. високо ненасичених довголанцюгових жирних кислот. Однак, вказане технічне рішення відноситься до вузької спрямованості - видалення запаху риб'ячого жиру і створення жирової або олійною композиції (суміш масел). Зазначені жирні кислоти не індивідуальні, а входять до складу рослинних масел (тригліцеридів, тобто з'єднань жирних кислот з гліцерином. Жирні кислоти у вільному вигляді не фігурують. Із рівня техніки також відома "Композиція жирних кислот, спосіб її отримання та застосування" (Патент Російської Федерації на винахід № 2332442 від 27.08.2008, Бюл. № 24), за яким композиція жирних кислот, що має змащувальну здатність, яка характеризується тим, що містить (1) більше 10 % С18;3 жирних кислот, (2) більше 30 % С18;2 жирних кислот, (3) менше 35 % С18;1 жирних кислот, (4) менше 3 % насичених жирних кислот і (5) більше 90 % ненасичених жирних кислот, при чому жирні кислоти придають композиції підвищену низькотемпературну стабільність, температура помутніння композиції жирних кислот нижче 4 °C. Однак, вказане технічне рішення передбачає виділення специфічних жирних кислот (які мають низьку температуру застигання), в основному, з талового масла шляхом дистиляції (поділ суміші по фракціям поетапно при певних температурах під вакуумом в плівковому випарнику) або використання суміші товарних індивідуальних жирних кислот, а також ефірів жирних кислот (продукт взаємодії жирних кислот з метиловим спиртом). Використання обмежене областю створення палив з низькою температурою замерзання. Із рівня техніки відоме технічне рішення "Жирова композиція, що не містить лауринову кислоту та жирних кислот транс-ізомерної структури, не потребує темперирування (НЕ-ЛТТ), спосіб її отримання та застосування, та жирова композиція, що її містить" (Патент Російської Федерації на винахід № 2303363 від 27.07.2007, Бюл. № 21), за яким жирова композиція містить фракцію, отриману з переетерифікованої тригліцеридної суміші, в якій мінімум 90 % (по масі) жирних кислот, що входять у склад, представлені пальмітиновою (С16:0), стеариновою (С18:0), арахіновою (С20:0), бегеновою (С22:0), олеїновою (С18:1) та лінолевою (С18:2) кислотами, причому загальний вміст арахінової та бегенової кислот складає 3-40 % (по масі), а загальний вміст пальмітинової та стеаринової кислот складає 25-60 % (по масі). Однак, технічне рішення направлене на створення тугоплавких жирових сумішей для кондитерської промисловості. Необхідні для цієї мети жирні кислоти знаходяться в композиції жирів в пов'язаному вигляді у вигляді тригліцеридів. Поставлена задача реалізується шляхом переетерифікації жирів на каталізаторі під тиском. Жирні кислоти, як такі, не виробляються та не використовуються. З рівня техніки відоме "Масло, що містить одну або більше довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у формі фосфоліпідів, отриманих з біомаси" (Заявка Російської Федерації на винахід № 2011108981 від 20.09.2012, Бюл. № 26), за яким масляна композиція на 100 г містить приблизно 2-4 г пальмітинової кислоти, приблизно 0,5-4 г стеаринової кислоти, приблизно 8-12 г олеїнової кислоти, приблизно 14-22 г лінолевої кислоти, приблизно 0-0,5 г 1 UA 113855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ліноленової кислоти, приблизно 0,3-4 г ейкозаенової кислоти и приблизно 0,3-4 г докозагексаенової кислоти. Однак, зазначене "Масло" відноситься створенню суміші масел з фосфоліпідами, що екстрагуються з подрібненої і пресованої біомаси (зоопланктон, ракоподібні, відходи рибної промисловості). В основу технічного рішення, яке заявляється, встановлена технічна задача, створення композиції вищих жирних кислот, отриманої з жирової сировини, в якій масова частка загального жиру складає не менше 95 %, а залишок - сумарно становить не більше 5 % і містить сліди жирних кислот не більше 2 %, вологу і/або неомилювані речовини, і/або леткі речовини, і/або механічні домішки, при цьому композиція вищих жирних кислот, в якій за рахунок того, що композиція містить, %: 15-85 лінолевої кислоти, 1-60 олеїнової кислоти, 1-10 гадолеїнової кислоти, 0,5-10 пальмітолеїнової кислоти, 0,5-10 ліноленової кислоти, 0,2-15 стеаринової кислоти, 0,2-10 міристинової кислоти, 0,2-20 пальмітинової кислоти, поставлена технічна задача вирішена. Композиція вищих жирних кислот характеризується тим, що сліди жирних кислот не більше 2 % включають акрилову кислоту, арахідонову кислоту, арахінову кислоту, бегенову кислоту, вінілоцтову кислоту, дигомо-γ-ліноленову кислоту, каприлову кислоту, капринову кислоту, капронову кислоту, кротонову кислоту, лауринову кислоту, лауроолеїнову кислоту, лігноцеринову кислоту, маргаринову кислоту, масляну кислоту, метакрилову кислоту, міристоолеїнову кислоту, монтанову кислоту, нервонову кислоту, пеларгонову кислоту, петроселінову кислоту, сорбінову кислоту, тимнодонову кислоту, транс-вакценову кислоту, цервонову кислоту, церотинову кислоту, цис-вакценову кислоту, елаїдинову кислоту, ерукову кислоту. Композиція вищих жирних кислот характеризується тим, що жировою сировиною є рослинні олії і/або продукти їх переробки (соапсток), і/або фуз, і/або гідрофуз, і/або інші жировмісні продукти. Як видно із опису рівня техніки технічне рішення, яке заявляється, є новим. Промислова придатність "Композиція вищих жирних кислот" отримана з жирової сировини, з ряду рослинних олій, і/або продуктів їх переробки (соапстоків), і/або фузу, і/або гідрофузу, і/або інших жировмісних продуктів. "Композицію вищих жирних кислот" отримують послідовним проведенням наступних етапів: лужного гідролізу, який проводять для жирової сировини з ряду рослинних олій, і/або фуза, і/або гідрофуза, і/або інших жировмісних продуктів із застосуванням 20-30 %-го водного розчину NaOH, або 20-30 %-го водного розчину KОН, та або проводять, або не проводять для продуктів переробки рослинних олій (соапстоків); кислотного гідролізу, який проводять для жирової сировини з ряду рослинних олій, і/або продуктів їх переробки (соапстоків), і/або фузу, і/або гідрофузу, і/або інших жировмісних продуктів із застосуванням 40-60 %-го водного розчину H2SO4, або 20-30 %-го водного розчину НСl, або 20-30 %-го водного розчину HNO3; відстоювання з розкладанням реакційної маси до розділення на жирні кислоти і технологічну воду; висолювання жирних кислот з відстоюванням проводять 5-15 %-м водним розчином NaCl (кухонної солі) з наступним промиванням композиції вищих жирних кислот технічною водою, а сушіння при температурі 90-120 °C. До складу жирних кислот з жирової сировини переходять супутні речовини: слиз, воск, неомилювані речовини, механічні домішки, продукти сульфатування жирів кислотами, окислені компоненти, залишки мінеральних кислот, сульфату натрію та інші, які, згодом, можуть вступати в побічні реакції з виділеними кислотами і не дозволять отримати необхідний набір кислот із заданими властивостями. Для усунення зазначених недоліків, та остаточного формування композиції вищих жирних кислот, жирні кислоти отримані після розкладання піддають висолюванню 5-15 %-м водним розчином NaCl (повареною сіллю). Проведенням зазначених етапів отримують композицію вищих жирних кислот з масовою часткою загального жиру, що складає не менше 95 %, а залишок - сумарно становить не більше 5 % і містить сліди жирних кислот не більше 2 %, вологу і/або неомилювані речовини, і/або леткі речовини, і/або механічні домішки. Оптимальні фізико-хімічні показники та властивості отриманої "Композиції" дають змогу використовувати її в різноманітних галузях промисловості, завдяки тому, що композиція вищих жирних містить наступні жирні кислоти у зазначених інтервалах: 15-85 % лінолевої кислоти, 160 % олеїнової кислоти, 1-10 % гадолеїнової кислоти, 0,5-10 % пальмітолеїнової кислоти, 0,5 2 UA 113855 U 5 10 15 20 25 10 % ліноленової кислоти, 0,2-15 % стеаринової кислоти, 0,2-10 % міристинової кислоти, 0,220 % пальмітинової кислоти. Крім того, так як композиція вищих жирних кислот отримана з різної жирової сировини, наприклад, рослинних олій, продуктів їх переробки (соапстоків), фузу, гідрофузу або інших жировмісних продуктів, то містить сліди жирних кислот, які включають: акрилову кислоту, арахідонову кислоту, арахінову кислоту, бегенову кислоту, вінілоцтову кислоту, дигомо-γліноленову кислоту, каприлову кислоту, капринову кислоту, капронову кислоту, кротонову кислоту, лауринову кислоту, лауроолеїнову кислоту, лігноцеринову кислоту, маргаринову кислоту, масляну кислоту, метакрилову кислоту, міристоолеїнову кислоту, монтанову кислоту, нервонову кислоту, пеларгонову кислоту, петроселінову кислоту, сорбінову кислоту, тимнодонову кислоту, транс-вакценову кислоту, цервонову кислоту, церотинову кислоту, цисвакценову кислоту, елаїдинову кислоту, ерукову кислоту. Сліди жирних кислот складають не більше 2 % та не впливають на якісні показники отриманої "Композиції". Наявність в отриманій композиції слідів жирних кислот обумовлена природним походженням рослинних масел, селекцією, погодними умовами, місцем зростання, умовами зберігання насіння, масла отриманого з нього та жирової сировини в цілому, та іншими факторами, що в кінцевому підсумку впливають на жирокислотний склад композиції та при хімічному аналізі відображається як сліди жирних кислот, які становлять не більше 2 %. Наведені нижче таблиці (1, 2, 3, 4) містять узагальнені дані (показники) "Композиції". Таблиця 1 включає органолептичні показники композиції вищих жирних кислот. Таблиця 2 включає фізико-хімічні показники композиції вищих жирних кислот. Таблиця З включає мікробіологічні показники композиції вищих жирних кислот. Таблиця 4 включає показники допустимих норм радіонуклідів, мікротоксинів, пестицидів та токсичних елементів у композиції вищих жирних кислот. Таблиця 1 Найменування показника Колір за йодометричною шкалою Запах Значення 50-200 Специфічний, притаманний жирним кислотам Таблиця 2 Найменування показника Масова частка загального жиру, %,не менше Масова частка вільних жирних кислот, %, не менше Масова частка механічних домішок, %, не більше Масова частка вологи та легко летючих речовин, %, не більше Масова частка золи, %, не більше Масова частка неомилюваних, %, не більше Температура застигання, °C Кислотне число, мгKОН/г Йодне число, гJ/100г Число нейтралізації, мгKОН/г Число омилювання, мгKОН/г Щільність при 20 °C, г/см куб Розчинність Вміст нітратів, мг/кг, не більше Вміст нітритів, мг/кг, не більше Значення 95 80 1 3 1 2 15-35 20-200 80-120 160-200 160-210 0,85-0,95 В спирті, діетиловому ефірі 100,0 10,0. Таблиця 3 Найменування показника Ентеробактерії в 1 г Гриби плісняви та дріжджі в 1 г, КУО Сальмонела в 25 г Норма N=5, С=2, m=10, М=300 10000 N=5, С=0, m=0, М= 0 30 3 UA 113855 U Таблиця 4 Найменування показника Радіонукліди Вміст радіонуклідів Cs-137, Бк/кг, не більше Вміст радіонуклідів, Sr-90, Бк/кг, не більше Мікротоксини Афлатоксин В1, мг/кг, не більше Пестициди 4,4 ДДТ, мг/кг, не більше 4,4 ДДЕ, мг/кг, не більше 4,4 ДДД, мг/кг, не більше Альдрин, мг/кг, не більше Гексахлорбензол, мг/кг, не більше Гептахлор, мг/кг, не більше ГХЦГ (альфа-ізомер, мг/кг, не більше ГХЦГ (бета-ізомер), мг/кг, не більше ГХЦГ (гамма-ізомер), мг/кг, не більше Дильдрин, мг/кг, не більше Ендосульфан-альфа, мг/кг, не більше Ендосульфан-бета, мг/кг, не більше Ендрин, мг/кг, не більше Камфехлор, мг/кг, не більше Хлордан (сума ізомерів), мг/кг, не більше Токсичні елементи Масова частка свинцю, мг/кг, не більше Масова частка кадмію, мг/кг, не більше Масова частка арсену, мг/кг, не більше Масова частка ртуті, мг/кг, не більше Масова частка меді мг/кг, не більше Масова частка я цинку, мг/кг, не більше Діоксини (ngWHO-PCDD/F-TEQ/rg(2005), не більше 5 10 15 20 25 Норма 600 100 0,005 0,5 0,5 0,5 0,1 0,2 0,2 0,2 0,1 2,0 0,1 1,0 1,0 0,5 0,2 0,05 5,0 0,5 2,0 0,1 80,0 150,0 0,75 В "Композиції", що заявляється сальмонела - відсутня, ентеробактерія - відсутня, пліснява та дріжджі - відсутні. Показники діоксинів в "Композиції" (сума ПХДД і ПХДФ), нг/кг WHO-PCDD/F-TEQ (2005) - не більше 0,75. Крім того заявлена "Композиція" характеризується наступними показниками: сума діоксинів і діоксиноподібних ПХБ (конгенери: 77, 81, 105, 114, 118, 123, 126, 156, 157, 167, 169, 189), нг/кг WHO-PCDD/F-TEQ (2005) - не більше 1,5; недіоксиноподібні ПХБ (конгенери: 28, 52, 101, 138, 153, 180), цг/кг - не більше 10,0. Композиція вищих жирних кислот характеризується таким показником, як кислотне число, яке становить 20-200 мг KОН/г. Із рівня техніки відомо тлумачення показників, які використані у заявці. Кислотне число - кількість міліграмів KОН, необхідне для нейтралізації всіх кислих компонентів, що містяться в 1 г досліджуваної речовини. Кислотне число є мірою суми карбонових кислот у суміші сполук. Кислотне число показує ступінь розщеплення жиру, тобто характеризує вміст у ньому вільних жирних кислот та інших тітруємих лугом речовин (в перерахунку на олеїнову кислоту). Кислотність також є одним з показників торгової цінності масел, оскільки вона збільшується в результаті гідролітичного розкладання нейтральної молекули тригліцеридів (масла) до вільних жирних кислот. Жирні кислоти - аліфатичні одноосновні карбонові кислоти з відкритим ланцюгом, що містяться в етерифікованих формі в жирах, маслах і восках рослинного і тваринного походження. Йодне число є мірою не насиченості кислот жирів. Воно особливо важливо для оцінки якості висихаючих масел. Температура застигання. Температура застигання жирів залежить від хімічного складу і служить характеристикою ступеня чистоти жирів і жирних кислот. 4 UA 113855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В'язкість жирів залежить від молекулярної ваги жирних кислот, що входять до їх складу гліцеридів. Зі збільшенням молекулярної ваги жирних кислот в'язкість жиру збільшується. Жирні кислоти можуть бути насиченими (стеаринова, пальмітинова, міристинова) і ненасиченими: алкенового ряду з одним подвійним зв'язком між вуглецями їх молекул олеїнова, пальмітолеїнова, гадолеїнова; алкенполієнові - лінолева, ліноленова. У насичених і ненасичених жирних кислотах можуть перебувати додаткові функціональні групи - гідроксильні і карбонільні. Загальна формула насичених кислот СnН2nО2, де n - число вуглецевих атомів в ланцюгу. Формула кислот алкенового ряду СnН2n-2О2. Формула алкенполіенових кислот CnH2n-2mO2, де m - число подвійних зв'язків. Щільність характеризує склад жирних кислот. У міру збільшення молекулярної маси щільність насичених кислот зменшується. Щільність ненасичених кислот більше щільності насичених кислот. Щільність, кг/м куб: міристинова - 844, пальмітинова - 841, стеаринова - 835, оленів - 895, лінолева - 903, ліноленова - 914. В'язкість насичених кислот підвищується при збільшенні їх молекулярної маси. При нагріванні знижується. Узагальнений приклад виконання корисної моделі Виробництво композиції вищих жирних кислот проводять у декілька послідовних операцій. Жирова сировина проходить обов'язковий вхідний аналітичний контроль, після якого з ємностей для зберігання з допомогою насосу її перекачують у реактор ємнісного типу, який представляє собою вертикально встановлений апарат, що обігрівається паром, для нагрівання сировини, та який оснащений механічним перемішуючим пристроєм. Паралельно з обігрівом і перемішуванням, як тільки температура жирової сировини досягла 40 °C протягом 0,5-1,5 годин в реактор дозувальним насосом подають 20-30 %-й водний розчин NaOH. Причому, для лужного гідролізу можуть використовувати 20-30 %-й водний розчин KОН. При досягненні реакційною масою рівномірної консистенції та температури 95-105 °C нагрівання реакційної маси припиняють, перемішування при цьому продовжують протягом 1-1,5 години. При досягненні відібраної проби рН=10-12 лужний гідроліз вважають завершеним. Перемішуючий пристрій вимикають. Лужному гідролізу піддають жирову сировину з ряду рослинних олій і/або фузу, і/або гідрофузу, і/або інших жировмісних продуктів. В разі використання як жирової сировини продуктів переробки рослинних олій (соапстоків) з високим вмістом мил лужних металів лужний гідроліз можна не проводити. Після лужного гідролізу реакційну суміш піддають кислотному гідролізу, для якого в реакційну суміш дозують 40-60 %-й водний розчин H2SO4. Кислотний гідроліз проводять без нагрівання, протягом 1-2 годин при постійному перемішуванні. Завершення реакції характеризується досягненням відібраної проби рН=2-3. Причому, для кислотного гідролізу можуть використовувати 20-30 %-й водний розчин НСl або 20-30 %-й водний розчин HNO3. Кислотному гідролізу піддають жирову сировину з ряду рослинних олій, і/або продуктів їх переробки (соапстоків) і/або фузу, і/або гідрофузу, і/або інших жировмісних продуктів. Реакційну масу, отриману при кислотному гідролізі, залишають для відстоювання протягом 1-2 годин для розкладання. Розкладання реакційної маси проводять до розділення на жирні кислоти (верхній шар) і технологічну воду (нижній шар). Після розділення технологічну воду відводять на утилізацію, а жирні кислоти, що залишилися в реакторі, піддають висолюванню. Висолювання жирних кислот проводять 5-15 %-м водним розчином NaCl (повареної солі), обробку проводять протягом 0,5-1 години при постійному перемішуванні, що дозволяє позбутися від небажаних домішок і сформувати освітлену композицію вищих жирних кислот необхідного складу. Після висолювання жирні кислоти відстоюють протягом 1-2 годин без перемішування, після чого технічна вода відводиться з реактора на утилізацію. Отриману композицію вищих жирних кислот промивають технічною водою температури 80 °C при постійному перемішуванні протягом 0,5 години. Після відстоювання до 2 годин, при вимкненому перемішуванні та повному розділенню фаз, воду, що залишилася зливають. В разі перевищення вмісту вологи в отриманій композиції вищих жирних кислот, вмикають перемішуючий пристрій реактора та обігрів реактора для видалення вільної вологи до 5 UA 113855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 необхідних норм. Висушування композиції вищих жирних кислот проводять при температурі 90120 °C. Наступним проводять вихідний аналітичний контроль на якому композицію вищих жирних кислот аналізують на відповідність нормативним вимогам, після якого композицію відводять шестеренчастим насосом в ємність для зберігання готової продукції. Отримана композиція вищих жирних кислот має масову частку загального жиру не менше 95 % і залишок, що сумарно становить не більше 5 %, і містить сліди жирних кислот не більше 2 %, вологу і/або неомилювані речовини, і/або леткі речовини, і/або механічні домішки. Композиція вищих жирних кислот включає, %: 15-85 лінолевої кислоти, 1-60 олеїнової кислоти, 1-10 гадолеїнової кислоти, 0,5-10 пальмітолеїнової кислоти, 0,5-10 ліноленової кислоти, 0,2-15 стеаринової кислоти, 0,2-10 міристинової кислоти, 0,2-20 пальмітинової кислоти. Сліди жирних кислот в композиції жирних кислот складають не більше 2 % і включають: акрилову кислоту, арахідонову кислоту, арахінову кислоту, бегенову кислоту, вінілоцтову кислоту, дигомо-γ-ліноленову кислоту, каприлову кислоту, капринову кислоту, капронову кислоту, кротонову кислоту, лауринову кислоту, лауроолеїнову кислоту, лігноцеринову кислоту, маргаринову кислоту, масляну кислоту, метакрилову кислоту, міристоолеїнову кислоту, монтанову кислоту, нервонову кислоту, пеларгонову кислоту, петроселінову кислоту, сорбінову кислоту, тимнодонову кислоту, транс-вакценову кислоту, цервонову кислоту, церотинову кислоту, цис-вакценову кислоту, елаїдинову кислоту, ерукову кислоту. Готову продукцію зберігають в герметично закритих ємностях з нержавіючої сталі. Приклад 1 В доповнення до узагальненого опису прикладу "Композиції" можна сказати наступне. Масова частка загального жиру в композиції вищих жирних кислот складає не менше 97 %, а залишок - сумарно становить не більше 3 % і містить: сліди жирних кислот не більше 1,5 %, вологу 0,5, неомилювані речовини 0,8. Приклад 2 В доповнення до узагальненого опису прикладу "Композиції" можна сказати наступне. Масова частка загального жиру в композиції вищих жирних кислот складає не менше 99 %, а залишок - сумарно становить не більше 1 % і містить: сліди жирних кислот не більше 0,5 %, вологу 0,35. Приклад 3 В доповнення до узагальненого опису прикладу "Композиції" можна сказати наступне. Композиція вищих жирних кислот містить 42,5 % лінолевої кислоти, 22,5 % олеїнової кислоти, 10 % гадолеїнової кислоти, 5 % пальмітолеїнової кислоти, 0,6 % ліноленової кислоти, 8 % стеаринової кислоти, 5 % міристинової кислоти, 6,4 % пальмітинової кислоти. Приклад 4 В доповнення до узагальненого опису прикладу "Композиції" можна сказати наступне. Композиція вищих жирних кислот містить 17 % лінолевої кислоти, 60 % олеїнової кислоти, 1 % гадолеїнової кислоти, 1 % пальмітолеїнової кислоти, 10 % ліноленової кислоти, 0,5 % стеаринової кислоти, 10 % міристинової кислоти, 0,5 % пальмітинової кислоти. Приклад 5 В доповнення до узагальненого опису прикладу "Композиції" можна сказати наступне. Композиція вищих жирних кислот містить 69 % лінолевої кислоти, 10 % олеїнової кислоти, 3 % гадолеїнової кислоти, 7 % пальмітолеїнової кислоти, 0,5 % ліноленової кислоти, 4 % стеаринової кислоти, 0,5 % міристинової кислоти, 6 % пальмітинової кислоти. Приклад 6 В доповнення до узагальненого опису прикладу "Композиції" можна сказати наступне. Композиція вищих жирних кислот містить 27,5 % лінолевої кислоти, 25 % олеїнової кислоти, 5 % гадолеїнової кислоти, 10 % пальмітолеїнової кислоти, 3,5 % ліноленової кислоти, 15 % стеаринової кислоти, 4 % міристинової кислоти, 10 % пальмітинової кислоти. Приклад 7 В доповнення до узагальненого опису прикладу "Композиції" можна сказати наступне. Композиція вищих жирних кислот містить 83,9 % лінолевої кислоти, 2 % олеїнової кислоти, 4,71 % гадолеїнової кислоти, 2,19 % пальмітолеїнової кислоти, 1,1 % ліноленової кислоти, 3,9 % стеаринової кислоти, 0,2 % міристинової кислоти, 2 % пальмітинової кислоти. "Композиція вищих жирних кислот" може бути використана на виробництвах хімічної, автомобільної, косметичної та харчової промисловості. Як видно із опису корисної моделі, вона є промислово придатною та може бути використана у виробництві. 60 6 UA 113855 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 25 1. Композиція вищих жирних кислот, отримана з жирової сировини, яка відрізняється тим, що масова частка загального жиру складає не менше 95 %, а залишок - сумарно становить не більше 5 % і містить: сліди жирних кислот не більше 2 %, вологу і/або неомилювані речовини, і/або леткі речовини, і/або механічні домішки. 2. Композиція вищих жирних кислот за п. 1, яка відрізняється тим, що містить, %: 15-85 лінолевої кислоти, 1-60 олеїнової кислоти, 1-10 гадолеїнової кислоти, 0,5-10 пальмітолеїнової кислоти, 0,5-10 ліноленової кислоти, 0,2-15 стеаринової кислоти, 0,2-10 міристинової кислоти, 0,2-20 пальмітинової кислоти. 3. Композиція вищих жирних кислот за п. 1, яка відрізняється тим, що сліди жирних кислот не більше 2 % включають: акрилову кислоту, арахідонову кислоту, арахінову кислоту, бегенову кислоту, вінілоцтову кислоту, дигомо--ліноленову кислоту, каприлову кислоту, капринову кислоту, капронову кислоту, кротонову кислоту, лауринову кислоту, лауроолеїнову кислоту, лігноцеринову кислоту, маргаринову кислоту, масляну кислоту, метакрилову кислоту, міристоолеїнову кислоту, монтанову кислоту, нервонову кислоту, пеларгонову кислоту, петроселінову кислоту, сорбінову кислоту, тимнодонову кислоту, транс-вакценову кислоту, цервонову кислоту, церотинову кислоту, цис-вакценову кислоту, елаїдинову кислоту, ерукову кислоту. 4. Композиція вищих жирних кислот за п. 1, яка відрізняється тим, що жировою сировиною є рослинні олії і/або продукти їх переробки (соапсток), і/або фуз, і/або гідрофуз, і/або інші жировмісні продукти. Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7