Ферментовані харчові продукти, які містять пробіотичні штами, і спосіб їх отримання

1. Застосування щонайменше однієї сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну, в загальній концентрації від приблизно 5 до приблизно 30 мг/л у вільній формі, і заквасок, що містять молочнокислі бактерії, що вибрані з однієї або декількох бактерій роду Lactobacillus spp. і/або бактерій типу Lactococcus cremoris, і/або Streptococcus thermophilus, і/або Lactococcus lactis, і/або однієї або більше бактерій роду Leuconostoc, для здійснення способу отримання ферментованого харчового продукту за допомогою заквасок, що містять біфідобактерії, причому вказаний ферментований харчовий продукт має відсутність небажаного присмаку сірки, містить більше ніж 7 приблизно 5×10 біфідобактерій на грам ферментованого харчового продукту протягом періоду зберігання, який становить щонайменше 30 днів, і містить не більше 0,5 % екстракту дріжджів або автолізату дріжджів, і протягом цього періоду співвідношення кількості біфідобактерій, що містяться в ферментованому харчовому продукті в кінці періоду зберігання, до кількості біфідобактерій, що містяться в ферментованому харчовому продукті на початку періоду зберігання, який становить щонайменше 30 днів, становить приблизно від 0,2 до приблизно 0,8. 2 (19) 1 3 закваски, що містять молочні бактерії, які вибрані з однієї або декількох бактерій роду Lactobacillus spp., що вибрані з Lactobacillus delbrueckii bulgaricus і/або Lactobacillus сasеi, і/або Lactobacillus reuteri, і/або Lactobacillus helveticus, і/або Lactobacillus plantarum, і/або бактерій роду Lactococcus cremoris, і/або Streptococcus thermophilus, і/або Lactococcus lactis, і/або одну або декілька бактерій виду Leuconostoc, і містять 7 більше ніж приблизно 5×10 біфідобактерій на грам ферментованого харчового продукту протягом періоду зберігання, який становить щонайменше 30 днів, і протягом цього періоду співвідношення кількості біфідобактерій, що містяться в ферментованому харчовому продукті в кінці періоду зберігання, до кількості біфідобактерій, що містяться в ферментованому харчовому продукті на початку періоду зберігання, який становить щонайменше 30 днів, становить від приблизно 0,2 до приблизно 0,8, і має загальну концентрацію сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну в вільній формі, від приблизно 5 до приблизно 30 мг/л. 11. Ферментований харчовий продукт за п. 10, 8 який включає більше ніж приблизно 10 біфідобактерій на грам ферментованого харчового продукту. 12. Ферментований харчовий продукт за п. 10 або 11, де вказаний період зберігання становить щонайменше 35 днів. 13. Ферментований харчовий продукт за п. 10 або 11, де загальна концентрація вказаної сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну, відповідно становить від приблизно 10 до приблизно 15 мг/л. 14. Ферментований харчовий продукт за п. 10 або 11, де загальна концентрація вказаної сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну, відповідно становить від приблизно 12 до приблизно 15 мг/л. 15. Ферментований харчовий продукт за п. 10 або 11, де загальна концентрація вказаної сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну, відповідно становить 12, 5 мг/л. 16. Ферментований харчовий продукт за будьяким з пп. 10-15, де вказане співвідношення становить від приблизно 0,3 до приблизно 0,7. 17. Ферментований харчовий продукт за будьяким з п. 10-15, де вказане співвідношення становить від приблизно 0,4 до приблизно 0,5. 18. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-17, що містить від приблизно 5 мг/л до приблизно 50 мг/л цистеїну і/або від приблизно 5 мг/л до приблизно 30 мг/л метіоніну. 19. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-18, що містить менше ніж приблизно 0,5 ваг. % речовин, що містять більше ніж приблизно 1,7 % вільних сірковмісних амінокислот, що вибрані з цистеїну або метіоніну. 20. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-19, що містить менше ніж приблизно 0,5 ваг. % екстракту дріжджів і/або автолізату дріжджів, і/або гідролізату молочного, рослинного або соєвого білків. 96270 4 21. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-20, в якому біфідобактерії належать до типу Bifidobacterium animalis. 22. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-21, в якому біфідобактерії являють собою Bifidobacterium animalis animalis і/або Bifidobacterium animalis lactis, і/або Bifidobacterium breve, і/або Bifidobacterium longum, і/або Bifidobacterium infantis, і/або Bifidobacterium bifidum. 23. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-22 на основі фруктового соку або овочевого соку, такого як соєвий сік, або молочного продукту, що вибраний з коров'ячого молока і/або козячого молока. 24. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-23, в якому кількість біфідобактерій в заквасках становить від приблизно 20 до приблизно 80 %. 25. Ферментований харчовий продукт за п. 24, в якому кількість біфідобактерій в заквасках становить від приблизно 30 до приблизно 70 %. 26. Ферментований харчовий продукт за п. 24, в якому кількість біфідобактерій в заквасках становить від приблизно 40 до приблизно 60 %. 27. Ферментований харчовий продукт за п. 24, в якому кількість біфідобактерій в заквасках становить приблизно 50 %. 28. Ферментований харчовий продукт за одним з пп. 10-27, що представлений у вигляді перемішаного ферментованого харчового продукту або у вигляді питного ферментованого харчового продукту, або у вигляді ферментованого харчового продукту для дитячого харчування. 29. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту з вихідної сировини, який передбачає: стадію заквашування вихідної сировини, необов’язково пастеризованої, шляхом інокуляції ферментів заквасок, які містять біфідобактерії, для отримання заквашеної сировини, стадію ферментації заквашеної сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання ферментованої сировини, стадію введення щонайменше однієї сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну, у вільній формі в концентрації від приблизно 5 мг/л до приблизно 30 мг/л, ця стадія введення може здійснюватися або до стадії заквашування, або по суті одночасно із стадією заквашування, або після стадії заквашування і до стадії ферментації, за умови, що ферментований харчовий продукт містить не більше 0,5 ваг. % екстракту дріжджів і/або автолізату дріжджів. 30. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту з вихідної сировини за п. 29, де вказана сірковмісна амінокислота присутня в концентрації від приблизно 5 до приблизно 20 мг/л. 31. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту з вихідної сировини за п. 29, де вказана сірковмісна амінокислота присутня в концентрації від приблизно 10 до приблизно 15 мг/л. 5 32. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту з вихідної сировини за п. 29, де вказана сірковмісна амінокислота присутня в концентрації від приблизно 12 до приблизно 15 мг/л. 33. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту з вихідної сировини за п. 29, де вказана сірковмісна амінокислота присутня в концентрації 12,5 мг/л. 34. Спосіб за будь-яким з пп. 29-33, який не включає стадію введення додаткових речовин, що містять одну або декілька сірковмісних амінокислот, що вибрані з цистеїну або метіоніну. 35. Спосіб за будь-яким з пп. 29-34, який включає стадію введення додаткових речовин, що містять одну або декілька сірковмісних амінокислот, що вибрані з цистеїну або метіоніну, у вільній формі, причому вміст сірковмісних амінокислот у вільній формі нижчий ніж приблизно 1,7 %, переважно нижчий ніж приблизно 0,5 %, а вміст вказаних додаткових речовин в ферментованому харчовому продукті нижчий ніж приблизно 0,5 %. 36. Спосіб за п. 29 або 35, який включає стадію введення додаткових речовин, що складаються з екстракту дріжджів і/або автолізату дріжджів, і/або гідролізату молочних, рослинних, соєвих білків, в кількості менше ніж приблизно 0,5 ваг. %. 37. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-36, який включає також стадію пастеризації, що проводиться до стадії заквашування, яка дозволяє отримувати пастеризовану вихідну сировину з вихідної сировини. 38. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 36, в якому стадію введення щонайменше однієї сірковмісної амінокислоти проводять до стадії пастеризації, при цьому сірковмісну амінокислоту або амінокислоти, що вибрані з цистеїну або метіоніну, вводять в кількості від приблизно 5 до приблизно 30 мг/л. 39. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-37, в якому стадію введення щонайменше однієї сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну, проводять по суті одночасно із стадією заквашування, при цьому сірковмісну амінокислоту або амінокислоти, що вибрані з цистеїну або метіоніну, вводять в кількості від приблизно 5 до приблизно 30 мг/л. 40. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-37, в якому стадію введення щонайменше однієї сірковмісної амінокислоти, що вибрана з цистеїну або метіоніну, проводять після стадії заквашування і до стадії ферментації, при цьому сірковмісну амінокислоту або амінокислоти, що вибрані з цистеїну або метіоніну, вводять в кількості від приблизно 5 до приблизно 30 мг/л. 41. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-40, який включає стадію введення проміжної композиції одночасно зі стадією заквашування або між стадією заквашування і стадією ферментації, для отримання із заквашеної сировини заквашеної сировини з добавками, або після стадії ферментації для отримання з ферментованої сировини ферментованої 96270 6 сировини з добавками, причому вказана проміжна композиція включає композицію із фруктів і/або злаків, і/або добавок, таких як ароматизатори і барвники, при цьому вказана стадія введення проміжної композиції може проводитися одночасно зі стадією введення щонайменше однієї сірковмісної амінокислоти. 42. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-41, в якому стадія заквашування включає інокуляцію ферментів за6 кваски, які містять від приблизно 10 до приблизно 8 2×10 біфідобактерій на мл вихідної сировини. 43. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 42, в якому стадія заквашування включає інокуляцію ферментів закваски, які 6 7 містять від приблизно 10 до приблизно 10 біфідобактерій на мл вихідної сировини. 44. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-43, в якому біфідобактерії вибирають з бактерій типу Bifidobacterium animalis і/або Bifidobacterium breve, і/або Bifidobacterium longum, і/або Bifidobacterium infantis, і/або Bifidobacterium bifidum. 45. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 44, де вказана Bifidobacterium animalis являє собою Bifidobacterium animalis animalis і/або Bifidobacterium animalis lactis. 46. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-45, в якому біфідобактерії вибирають з бактерій типу Bifidobacterium animalis. 47. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-46, в якому закваски містять молочні бактерії, що вибрані з однієї або декількох бактерій, які належать до роду Lactobacillus spp. і/або бактерій типу Lactobacillus cremoris, і/або Streptococcus thermophilus, і/або Lactococcus lactis, і/або одну або декілька бактерій роду Leuconostoc. 48. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 47, де вказана бактерія, яка належить до роду Lactobacillus spp., являє собою Lactobacillus delbrueckii bulgaricus і/або Lactobacillus сasеi, і/або Lactobacillus reuteri, і/або Lactobacillus helveticus, і/або Lactobacillus plantarum. 49. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-48, в якому кількість біфідобактерій в ферментах закваски становить від приблизно 20 до приблизно 75 %. 50. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-49, в якому вихідна сировина має в своїй основі фруктовий сік або овочевий сік, такий як соєвий сік, або молочний продукт, що вибраний з коров'ячого молока і/або козячого молока. 51. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-50, в якому вихідна сировина є пастеризованою вихідною сировиною, доведеною до певної температури, необов’язково, гомогенізованою і охолодженою, отриманою з необробленої сировини, причому вказаний спосіб включає перед стадією заквашування наступні послідовні стадії: 7 стадію нормалізації необробленої сировини по жиру для отримання нормалізованої сировини, стадію збагачення сухою речовиною нормалізованої сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання збагаченої сировини, стадію попереднього нагрівання збагаченої сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання вихідної сировини, стадію пастеризації і доведення до певної температури вихідної сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання сировини, пастеризованої і доведеної до певної температури, необов’язкову, стадію гомогенізації пастеризованої і доведеної до певної температури сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання пастеризованої і доведеної до певної температури і, необов’язково, гомогенізованої сировини, стадію первинного охолоджування пастеризованої, доведеної до певної температури і, необов’язково, гомогенізованої сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання пастеризованої і доведеної до певної температури, необов’язково, гомогенізованої і охолодженої вихідної сировини. 52. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-51, який включає стадію пакування, здійснювану між стадією заквашування і стадією ферментації, причому вказана стадія пакування дозволяє отримати із заквашеної сировини, отриманої на стадії заквашування, заквашену і упаковану сировину. 53. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-52, який включає: стадію заквашування вихідної сировини, необов’язково пастеризованої, шляхом інокуляції за6 квасок, які містять від приблизно 10 до приблизно 8 6 2×10 , від переважніше приблизно 10 до прибли7 зно 10 біфідобактерій на мл вихідної сировини, для отримання заквашеної сировини, стадію пакування заквашеної сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання упакованої заквашеної сировини, стадію ферментації упакованої заквашеної сировини, отриманої на попередній стадії, причому температура на початку процесу ферментації становить від приблизно 36 до приблизно 43 °С, температура в кінці процесу ферментації становить від приблизно 37 до приблизно 44 °С і тривалість процесу ферментації становить від приблизно 6 до приблизно 11 годин, для отримання ферментованої сировини, стадію кінцевого охолоджування ферментованої сировини, отриманої на попередній стадії, при цьому температура на початку кінцевого охолоджування нижча ніж приблизно 22 °С, а температура в кінці кінцевого охолоджування становить від приблизно 4 до приблизно 10 °С, для отримання ферментованого харчового продукту. 54. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 53, де температура на початку процесу ферментації становить від приблизно 37 до приблизно 40 °С. 55. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 53 або 54, де температура в 96270 8 кінці процесу ферментації становить від приблизно 38 до приблизно 41 °С. 56. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-51, який включає наступні послідовні стадії, здійснювані після стадії ферментації: стадію проміжного охолоджування ферментованої сировини, отриманої на стадії ферментації, для отримання попередньо охолодженої сировини, стадію зберігання попередньо охолодженої сировини для отримання сировини, яка зберігається, стадію кінцевого охолоджування збереженої сировини, отриманої на попередній стадії, для отримання ферментованого харчового продукту. 57. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-51 або 56, в якому стадія ферментації є такою, що температура на початку процесу ферментації становить від приблизно 36 до приблизно 43 °С, температура в кінці процесу ферментації становить від приблизно 37 до приблизно 44 °С і тривалість процесу ферментації становить від приблизно 6 до приблизно 11 годин. 58. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 57, де температура на початку процесу ферментації становить від приблизно 37 до приблизно 40 °С. 59. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 57 або 58, де температура в кінці процесу ферментації становить від приблизно 38 до приблизно 41 °С. 60. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за будь-яким з пп. 56-59, в якому стадія проміжного охолоджування є такою, що тривалість проміжного охолоджування становить від приблизно 1 години до приблизно 4 годин і температура проміжного охолоджування становить від приблизно 4 до приблизно 22 °С. 61. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за п. 60, в якому стадія проміжного охолоджування становить від приблизно 1 години 30 хвилин до приблизно 2 годин. 62. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 56-61, в якому стадія зберігання є такою, що тривалість зберігання менша або дорівнює приблизно 40 годинам. 63. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 56-62, в якому стадія кінцевого охолоджування є такою, що температура на початку кінцевого охолоджування нижча ніж приблизно 22 °С, а температура в кінці кінцевого охолоджування становить від приблизно 4 до приблизно 10 °С. 64. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 29-51 або 56-63, який включає: стадію заквашування вихідної сировини, необов’язково пастеризованої, шляхом введення фе6 рментів закваски, які містять від приблизно 10 до 8 приблизно 2×10 , більш конкретно від приблизно 6 7 10 до приблизно 10 біфідобактерій на мл вихідної сировини, для отримання заквашеної сировини, стадію ферментації заквашеної сировини, отриманої на попередній стадії, таку, що температура 9 96270 10 на початку процесу ферментації становить від приблизно 36 до приблизно 43 °С, температура в кінці процесу ферментації становить від приблизно 37 до приблизно 44 °С, і тривалість процесу ферментації становить від приблизно 6 до приблизно 11 годин, для отримання ферментованої сировини, стадію проміжного охолоджування ферментованої сировини, отриманої на попередній стадії, таку, що тривалість проміжного охолоджування становить приблизно від 1 години до 4 годин, а температура проміжного охолоджування становить від приблизно 4 до приблизно 22 °С, для отримання попередньо охолодженої сировини, стадію зберігання попередньо охолодженої сировини, отриманої на попередній стадії, таку, що тривалість зберігання менша або дорівнює приблизно 40 годинам, для отримання сировини, яка зберігається, стадію кінцевого охолоджування збереженої сировини, отриманої на попередній стадії, таку, що температура на початку кінцевого охолоджування нижча ніж приблизно 22 °С, а температура в кінці кінцевого охолоджування становить від приблизно 4 до приблизно 10 °С, для отримання ферментованого харчового продукту. 65. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 56-64, який включає між стадією ферментації і стадією проміжного охолоджування стадію додаткового перемішування, що дозволяє отримувати з ферментованої сировини, отриманої на стадії ферментації, ферментовану перемішану сировину. 66. Спосіб приготування ферментованого харчового продукту за одним з пп. 56-65, який включає після стадії кінцевого охолоджування стадію зберігання ферментованого харчового продукту при температурі від приблизно 4 до приблизно 10 °С. 67. Ферментований харчовий продукт, приготований способом за одним з пп. 29-66. Винахід належить до ферментованих харчових продуктів, які містять пробіотичні штами і до способу їх отримання. Біфідобактерії є частиною домінуючої анаеробної флори ободової кишки. Основними видами, присутніми в ободовій кишці людини, є Bifidobacterium adolescentis, Bifidobacterium bifidum, Bifidobacterium longum ssp infantis, Bifidobacterium breve, Bifidobacterium longum. Біфідобактерії є переважними пробіотичними бактеріями. У цей час бактерії типу Bifidobacterium використовують в багатьох продуктах, представлених на ринку, і часто додають в молочні продукти, які вже містять традиційні йогуртові бактерії (Streptococcus thermophilus і Lactobacillus bulgaricus). Використання біфідобактерій визнане сприятливим в процесах відновлення нормальної популяції біфідобактерій у людей, які піддались лікуванню антибіотиками. Вони дозволяють, очевидно, також зменшувати запори, попереджувати діарею і зменшувати симптоми нетерпимості лактози. Пробіотики є живими бактеріями. Використання цих живих бактерій у виробництві харчових продуктів, таких як молочні продукти, є складним, зокрема, в зв'язку з проблемами виживаності цих бактерій в продукті. 80% продуктів, які містять біфідобактерії, представлених в цей час на ринку, не відповідають критеріям, які дозволяють стверджувати, що вони істотно поліпшують транзит по кишечнику у людей, які їх споживають. Як мінімальна добова доза для отримання терапевтичного ефекту рекомендуєть8 9 ся прийом щонайменше від 10 до 10 життєздатних клітин (Silva А. М., Barbosa F. Н., Duarte R., Vieira L. Q., Arantes R. М., Nicoli J. R., Effect of Bifidobacterium longum ingestion on experimental salmonellosis in mice, J. Appl. Microbiol. 97 (2004)2937). Необхідна доза може залежати від використовуваного пробіотичного штаму. У разі виробництва біоактивного харчового продукту, який містить біфідобактерії, виникає, таким чином, проблема отримання достатньої популяції цих бактерій в продукті і її підтримки протягом «життя» продукту, не вдаючись при цьому до технічних рішень, здатних погіршити органолептичні властивості продукту. Проблема чисельності популяції пробіотичних штамів у ферментованому молочному продукті відома (див. зокрема, D. Roy, Technological aspects related to the use of bifidobacteria in dairy products, Lait 85 (2005) 39-56. INRA, EDP Sciences). Декілька аспектів цієї проблеми було згадано, в тому числі скорочення популяції під час зберігання, порушення росту цих бактерій, починаючи з певного значення рН, або просто поганий ріст цих біфідобактерій, зокрема в молоці. Відомо, що фруктоолігосахариди, деякі види крохмалю, деякий цукор, гліцерин і деякі екстракти дріжджів володіють значним біфідогенним ефектом. Навпаки, кисень є токсичним для деяких пробіотичних штамів. У зв'язку з цим було описане застосування цистеїну або аскорбату, як пастки кисню (A review of oxygen toxicity in probiotic yogurts: influence on the survival of probiotic bacteria and protective techniques. Talwalkar & Kailasapathy; Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 3(3) 117-124; 2004), проте не було показано, що використання цих речовин дозволяє під час зберігання отримувати і підтримувати популяції біфідобактерій на потрібному рівні. Крім того, була виявлена потенційна негативна дія цистеїну на кінцеві властивості йогурту. Ферментовані харчові продукти, які володіють властивостями відносної підтримки популяцій біфідобактерій під час зберігання вказаних продуктів, описані в літературі, звичайно не мають задовільних органолептичних властивостей, зокрема, в зв'язку з тим, що речовини, такі як екстракт дріжджів, мають високу концентрацію в продуктах. Головна мета винаходу полягає в тому, щоб 11 запропонувати ферментовані харчові продукти, які володіють прийнятними органолептичними властивостями і які містять високу концентрацію біфідобактерій в кінці періоду ферментації і протягом всього терміну зберігання вказаних ферментованих харчових продуктів. Таким чином, метою винаходу є також ферментовані харчові продукти, які містять біфідобактерії, які мають хороший фізіологічний стан і високий ступінь виживаності протягом всього терміну зберігання вказаних ферментованих харчових продуктів, зокрема, до граничної дати вживання продуктів. Іншою метою винаходу є способи отримання, прості в здійсненні, які забезпечують отримання вказаних вище продуктів. Інша мета винаходу полягає в тому, щоб сприяти зростанню біфідобактерій в порівнянні з традиційними симбіозами, присутніми в йогуртах, причому ці симбіози звичайно складаються з одного або декількох штамів Streptococcus thermophilius і Lactobacillus bulgaricus. Цілі винаходу досягаються завдяки тому, що заявники несподівано виявили, що введення сірковмісних амінокислот в сировину в процесі отримання ферментованих харчових продуктів, які містять біфідобактерії в кількості, достатньо малій для того, щоб не змінювати органолептичних властивостей продуктів, дозволяє швидко отримувати 7 після ферментації популяції щонайменше 5x10 , 8 навіть 10 біфідобактерій на грам продукту і підвищувати виживаність біфідобактерій до граничної дати вживання продуктів, не впливаючи при цьому на зростання інших бактерійних штамів. Винахід належить до застосування щонайменше однієї сірковмісної амінокислоти в загальній концентрації від близько 5 до близько 75 мг/л, зокрема, від близько 5 мг/л до близько 50 мг/л, зокрема, від близько 5 мг/л до близько 30 мг/л, зокрема, від близько 5 мг/л до близько 20 мг/л у вільній формі, в способі отримання ферментованого харчового продукту за допомогою заквасок, які містять біфідобактерії, вказаний ферментований харчовий продукт має задовільні органолепти7 чні властивості, містить більше ніж близько 5х10 , 8 зокрема, більше ніж близько 10 біфідобактерій на грам ферментованого харчового продукту протягом періоду зберігання, який складає щонайменше 30 днів, зокрема, щонайменше 35 днів і містить не більше 0,5% екстракту дріжджів або автолізату дріжджів. Під "сірковмісною амінокислотою" розуміють цистеїн (L-цистеїн) або метіонін, а також їх похідні, можливо, у вигляді солі. Зокрема, згідно з винаходом можна використовувати моногідратований хлоргідрат L-цистеїну (моногідратований монохлоргідрат (R)-2аміномеркаптопропіонової кислоти) або Lметіоніну ((S)-2-аміно-4-метилтіобутанова кислота), які мають відповідно наступні формули: Під виразом «у вільній формі» розуміють амі 96270 12 нокислоти, які не пов'язані з іншими амінокислотами пептидним зв'язком в пептидах, поліпептидах або білках. Переважно, сірковмісні амінокислоти за винаходом використовують у відновленій формі, тобто гідросульфідна група -SH є відновленою. Ця переважна форма сірковмісних амінокислот виключає, зокрема, цистин, який є оксидованою формою цистеїну, що являє собою асоціацію двох цистеїнів за допомогою дисульфідного місточкового зв'язку. Оскільки біфідобактерії по суті позбавлені протеолітичної активності, переважним є використання вищезгаданих амінокислот у вільній формі, з тим, щоб вони могли засвоюватися безпосередньо біфідобактеріями. Одну або декілька сірковмісних амінокислот, використовуваних за винаходом, переважно піддають заздалегідь фільтруванню і/або обробці в автоклаві (або пастеризують, тобто обробляють при температурі вище за 50C) і/або опромінюють з тим, щоб дотримуватись вимогам, які пред'являються до вмісту мікробіологічних забруднюючих речовин, тобто щоб вони по суті не містили мікробних забруднюючих речовин. Якщо сірковмісні амінокислоти використовують в концентрації, яка перевищує 75 мг/л, відмічають погіршення органолептичних властивостей харчового продукту. Якщо сірковмісні амінокислоти використовують в концентрації менше 5 мг/л, популяція біфі7 8 добактерій, яка перевищує 5x10 або 10 UFC на грам продукту, звичайно не зберігається під час періоду зберігання продукту. Потрібно зазначити, що концентрація сірковмісних амінокислот, яка застосовуються за винаходом, належить до однієї або декількох сірковмісних амінокислот, які спеціально вводять в процесі виробництва продуктів. Ця концентрація не враховує можливе бактерійне продукування сірковмісних амінокислот в процесі виробництва, ні навіть кількість сірковмісних амінокислот у вільній формі, які природним чином присутні в сировині для виробництва харчового продукту (наприклад, в молоці) або в добавках, які можуть вводитися в процесі виробництва. Звичайно в молоці концентрація сірковмісних амінокислот складає від 100 до 1300 мг/л, з яких 260 мг/л складає цистеїн і 1020 г/л метіонін (Handbook of Milk composition, 1995, Academic Press). Потрібно зазначити, що велика частина цих сірковмісних амінокислот, присутніх в молоці, представлена в зв'язаній формі в пептидних або білкових ланцюжках. Під «ферментами» розуміють сукупність бактерій, зокрема, бактерій, призначених для ферментації, і/або пробіотичних бактерій. Під «задовільними органолептичними властивостями» розуміють, зокрема, відсутність присмаку сірки, який визначається стандартним тестуванням за допомогою органолептичного аналізу відповідно до протоколу, приведеного нижче. Початком органолептичного механізму є поява стимулу в результаті вживання продукту. Цей стимул спричиняє у споживача відчуття, яке залежить від генетичних і фізіологічних чинників. Потім це 13 відчуття переводиться у вербальну форму (споживачеві запропоновано перелік слів) і піддається кількісному аналізу (використання гамм). Споживач дає загальну оцінку продукту, який був вжитий, (оцінка залежить від його культурного рівня, досвіду) і говорить, готовий він купити цей продукт чи ні (в цьому випадку можуть повідомити інформацію про продукт, його ціну). Органолептичний аналіз оснований на відчуттях (фізіологічному і психологічному) з використанням п'яти почуттів (смак, нюх, зір, слух, дотик) і проводиться відповідно до дуже жорстких протоколів. Споживачів, створюючих дегустаційну комісію, які проводять органолептичний аналіз, відбирають відповідно до їх органолептичних здібностей, їх здібностей відносно вербалізації, їх здібностей в користуванні гамм для оцінки і їх здатності працювати в групі (для досягнення консенсусу). Абсолютно необхідно, щоб оцінки членів комісії були повторюваними, відтворюваними, однорідними відносно здатності розрізняти і класифікувати. Тестування, яке дозволяє перевіряти ці попередні вимоги, повторюють декілька разів. Відбір продуктів відбувається за трьома основними критеріями: вік продукту (обирають продукти одного віку) ці продукти представляють анонімно, під кодом, в певному порядку і однаково (однакова температура і т. д.). Важливими є умови, в яких проводять органолептичний аналіз: кондиціонування повітря, освітлення, звук, інтер'єр (якщо можливо, нейтральний), запах в приміщенні, в якому проводиться аналіз, повинні бути стандартизовані. Члени комісії знаходяться в окремих боксах. Вони не повинні ні курити, ні пити каву, ні вживати продукти, які містять ментол, протягом декількох годин до проведення аналізу. Вони не повинні користуватися духами і косметикою. По закінченні цього аналізу продукт вважається таким, що володіє «задовільними органолептичними властивостями», якщо ніхто з членів комісії не виявив неприємного смаку типу сірчаного присмаку в цьому продукті. Термін зберігання ферментованого харчового продукту є періодом, який йде безпосередньо після закінчення процесу виробництва ферментованого харчового продукту і його пакування. Під час цього терміну зберігання ферментований харчовий продукт звичайно зберігається при температурі від близько 4 до близько 10C. Вищезгаданий ферментований харчовий про7 8 дукт містить більше 5x10 , зокрема, більше 10 біфідобактерій на грам ферментованого харчового продукту, зокрема, протягом періоду зберігання, який складає щонайменше 40 днів. Більш конкретно - вищезгаданий ферментований харчовий 7 продукт містить більше 5х10 , зокрема, більше 8 10 біфідобактерій на грам ферментованого харчового продукту до граничної дати вживання продукту. Граничні дати вживання залежать від встановлених чинним законодавством термінів зберігання, які звичайно можуть варіюватися від 15 до 50 днів з дати виготовлення. Як приклад встановле 96270 14 ний термін зберігання звичайно становить 30 днів для свіжих молочних продуктів. Популяція біфідобактерій, яка вища або дорів8 нює 10 UFC/г на граничну дату вживання (ГДВ) продукту, який зберігається при температурі від 4 до 10 С, може розглядатися як достатня популяція біфідобактерій з урахуванням медичних рекомендацій, які стосуються вмісту біфідобактерій в харчовому раціоні. Під виразом «містить не більше 0,5% екстракту дріжджів або автолізату дріжджів», розуміють, зокрема, що вищезгаданий ферментований харчовий продукт містить не більше 0,5% екстракту дріжджів або автолізату дріжджів після закінчення процесу його отримання, і/або що вищезгаданий ферментований харчовий продукт містить не більше 0,5% екстракту дріжджів або автолізату дріжджів під час періоду зберігання щонайменше 30 днів, зокрема, щонайменше 35 днів, зокрема, щонайменше 40 днів, або до граничної дати вживання вищезгаданого ферментованого харчового продукту. Крім того, вищезгаданий ферментований харчовий продукт містить також не більше 0,5% екстракту дріжджів або автолізату дріжджів в процесі отримання продукту і, зокрема, в момент інокуляції бактерій і під час всього процесу ферментації. Під «екстрактом дріжджів» і «автолізатом дріжджів» розуміють концентрати розчинних сполук клітин дріжджів. У зв'язку з цим можна послатися на статтю «Yeast extracts: production, propertis and th components)), автор Rolf Sommer (9 International Symposium on Yeasts), інформація з якої приведена нижче. Екстракти дріжджів отримують головним чином автолізом, тобто клітинний гідроліз проводять без добавлення інших ферментів. Екстракт дріжджів або автолізат дріжджів використовують головним чином у бродильному виробництві або в агрохарчовій промисловості. Основною речовиною, застосованою для виробництва екстракту дріжджів, є дріжджі з високою концентрацією білка (штами Saccharomyces cerevisiae), які культивуються в середовищах на основі малясу, або пивні дріжджі desamerisees (штами Saccharomyces cerevisiae або Saccharomyces uvarum). Іншими основними застосованими речовинами є дріжджі, такі як Kluyveromyces fragilis (які ферментуються на лактосироватці) або Candida utilis (які культивуються на багатих глюцидами відходах деревообробної промисловості або на етанолі) або спеціальні штами пекарських дріжджів для отримання екстракту дріжджів, який містить нуклеотиди 5'. Автоліз є способом дисоціації, який найчастіше застосовується у виробництві екстракту дріжджів. В процесі здійснення цього способу дріжджі розкладаються під дією своїх власних ендогенних ферментів. Спосіб автолізу може ініціюватися контрольованим осмотичним ударом або регульованою температурою, які викликають клітинну смерть без інактивації ендогенних ферментів (зокрема, протеаз). Контрольований рН, температура і тривалість автолізу є вирішальними чинниками стандартного способу автолізу. У порівнянні з «класичним» автолізом добавлення солей або 15 ферментів (наприклад, протеаз або сумішей протеаз і пептидаз) дозволяє контролювати білкове розкладання клітин дріжджів. Крім автолізу екстракт дріжджів можна отримувати термолізом (наприклад, кипінням дріжджів у воді при 100С), плазмолізом (обробка міцними сольовими розчинами при температурі нижче 100C) і механічним розкладанням (гомогенізація при високому тиску або подрібнення). Потім розчинні сполуки відділяють від нерозчинних клітинних стінок і концентрують за допомогою випарного апарату з перемішуванням або зі стікаючим потоком. Потім йдуть можливі стадії фільтрації, концентрації в частковому вакуумі і швидкій стерилізації. Існує три типи екстракту дріжджів: рідкий екстракт дріжджів (суха речовина: 50-65%); екстракт дріжджів типу в'язкої пасти (суха речовина: 70-80%); і екстракт дріжджів у вигляді сухого порошку. Якщо за приклад взяти стандартний порошкоподібний екстракт дріжджів, який застосовується в бродильному виробництві, композиція є наступною: Вміст білків: 73-75% Натрій: менше 0,5% Полісахариди: менше 5% Олігосахариди: менше 1% Ліпіди: менше 0,5% Вміст білків звичайно розподіляється таким чином: Вільні амінокислоти: 35-40% Ди, три і тетрапептиди (MW2х10 UFC/мл. Дослідні випробування росту на молоці, виконані в присутності 0,0015%, тобто 15 мг/л фільтрованого цистеїну, дозволили отримати попу8 ляцію Bifidobacterium I-2494 2,8х10 UFC/мл через 28 днів зберігання при 10C (еволюція популяції по відношенню до контрольного зразку без цистеїну зображена на фіг. 1). З точки зору органолептичного аналізу отримані продукти не мають невластивого смаку в порівнянні зі стандартним. Приклад 3: кінетика підкислення Використовують фермент, описаний у прикладі 2. Показники кінетики підкислення молока в присутності (15 мг/л) оптимальної дози цистеїну і за відсутності цистеїну (контрольний зразок) показують, що цистеїн не діє на загальну кінетику. Приклад 4: Вплив обробки на сірковмісну амінокислоту Оцінюють вплив стерилізації фільтруванням або термізацією цистеїну і метіоніну (використана кінцева концентрація: 50 мг/л). Розчини або фільтрують через фільтр 0,2 мкм, або витримують в автоклаві протягом 5 хвилин при 121C, потім заморожують у вигляді кульок в рідкому азоті. Склад моделі: Знежирене порошковое молоко Міlех фірми Aria food: 120 г Вода: кількість, достатня до 1 кг. Теплова обробка: пастеризація протягом 30 хвилин при 95C на киплячій водяній бані. Цистеїн: постачальник Sigma. Розчин отримують з 500 г/л, фільтрують через фільтр Nalgene 0,2 мкм або стерилізують при 121C протягом 5 хвилин в автоклаві, який контролюється температурним зондом (Fetinge France S. A., K1 60/101). Цей розчин упорскують в умовах стерильності в пастеризовану модель до кінцевої концентрації 50 мг/л. Метіонін: постачальник Sigma. Розчин отримують з 300 г/л, обробка фільтруванням або стерилізацією, ідентична тій, яку проводять відносно розчину цистеїну. Цей розчин упорскують в умовах стерильності в пастеризовану модель до кінцевої концентрації 0,5 мг/л. Дози закваски, які вводяться в модель продукту, зображені в нижченаведеній таблиці 3. 31 96270 32 Таблиця 3 Дози закваски Об'єм на 1 л в мкл I-1630 I-1519+I-1632 I-2494 Фільтрований цистеїн Цистеїн, оброблений в автоклаві Фільтрований метіонін Метіонін, оброблений в автоклаві Контрольний зразок 100 220 95 Фільтрований цистеїн 100 220 95 100 Цистеїн, оброблений в автоклаві Фільтрований метіонін Метіонін, оброблений в автоклаві 100 220 95 100 220 95 100 220 95 100 100 100 6 6 Засів становить 5x10 UFC/мл Streptococcus thermophilus і 5x10 UFC/мл Lactobacillus bulgaricus. Спостереження за популяцією біфідобактерій в моделі при зберіганні при 4С в залежності від різних вказаних вище умов представлені в таблиці 3, а також в наступній таблиці 4: Таблиця 4 Еволюція популяції біфідобактерій Фільтрований цистеїн Цистеїн, оброблений в автоклаві Фільтрований метіонін Метіонін, оброблений в автоклаві Контрольний зразок J0 UFC/мл 8 5,1х10 8 3,1x10 8 4,0x10 8 3,4х10 s 1,7x10 Контрольний час J0 відповідає часу розливу в тару (упаковки). Вимірювання J10, J24, J29 проводять відповідно через 10 днів, 24 дні, 29 днів після вказаного розливу в тару. У всіх випадках популяція біфідобактерій виросла за рахунок введення цистеїну або метіоніну. В умовах проведення дослідного випробування ніякого термічного впливу на ефективність стимуляторів не було відмічено. Термічна обробка цистеїну в концентрації 50 мг/л руйнує його лише частково, при цьому залишкова концентрація (не оцінювалася) є достатньою для поліпшення популяції біфідобактерій. Приклад 5: еволюція популяції біфідобактерій під час зберігання у разі введення цистеїну до пастеризації Доза 12 мг/л цистеїну визнана такою, яка володіє стимулюючою дією, відповідаючою вимозі 8 популяції (2x10 UFC/мл) і органолептичним вимогам (різниця не визначається). Цю концентрацію оцінювали шляхом прямого введення в пастеризовану модель композиції (95С, 30 хвилин). Спостереження за популяцією біфідобактерій в моделі композиції, яке проводиться під час зберігання при 10С, зображене на фіг. 4. 8 Популяція bifidobacterium становить 2,4x10 UFC/мл в J1 (тобто через 24 години з початку J10 UFC/мл 8 4,3х10 8 5,2x10 8 6,2x10 8 3,5x10 7 7x10 J24 UFC/мл 8 4,0x10 8 2,8x10 8 3,4x10 8 3,5x10 8 5x10 J29 UFC/мл 8 2,3x10 8 1,7x10 8 2,3x10 8 2,8x10 7 2x10 зберігання) і залишається стабільною через 44 8 дні зберігання при 10С (більше 1,4x10 UFC/мл). Стимулюючий ефект ясно показаний по відношенню до стандартного контрольного зразку 8 7 (1,6x10 UFC/мл в J1, 7,65х10 UFC/мл в J8; 7 7 2х10 UFC/мл в J28; 1,8х10 UFC/мл в J35; 6 8,5х10 UFC/мл в J44) в цих умовах: популяція в J0 більша, якщо використовують сірковмісні амінокислоти і підтримка популяції протягом життя продукту значно поліпшена. Ця стимулююча дія проте залишається менш ефективною, ніж введення цистеїну, відфільтрованого через 8 фільтр 0,2 мкм, в модель (3x10 UFC/мл), при цьому термічна обробка викликає розкладання цистеїну (залишкова концентрація нижча 15 мг/л). Первинне підвищення дозування цистеїну може бути передбачене у випадку, якщо цистеїн піддають термічній обробці. Висновки, які стосуються умов застосування цистеїну: застосування цистеїну, відфільтрованого на місці (з ферментом), оберігає цистеїн; його введення в композицію моделі, яка піддалась термічній обробці, дає дещо погіршений результат відносно популяції, але потрібно враховувати розкладання цистеїну під час термічної обробки (менш доступний); його введення за допомогою молочного ком 33 96270 поненту (наприклад, глікомакропептид, відповідний фрагменту 106-109 казеїну kappa), після термічної обробки дає менш хороші результати (менш доступний); його введення в замороженому вигляді з ферментом є можливим. Приклад 6: отримання жирного перемішеного йогурту за винаходом в лабораторних умовах (мікровиробництво) 1. Композиція молока і регідратація Перемішений йогурт складається з наступних інгредієнтів: знежирене молоко 0% жирності, вершки 40% жирності і знежирене порошкове молоко (ЗПМ), яке містить 33% білків. На першій стадії всі інгредієнти з'єднують разом для нормалізації молока за вмістом білків (ВБ) до 4,4%, за вмістом жирів (ВЖ) до 3,5% і за вмістом сухої речовини до 15,8% шляхом перемішування середовища протягом 60 хвилин зі швидкістю близько 75 обертів на хвилину за допомогою мішалки HEIDOLPH® для регідратації білків. Контроль нормалізації проводять за допомогою інфрачервоного детектора MILKOSCAN FT 120® фірми FOSS®. Нижче наведені кількості кожного інгредієнту, необхідні для отримання цільових характеристик молока. Інгредієнти В% Знежирене молоко 0% ВЖ 87,5 Вершки 40% ВЖ 8,7 Білків в знежиреному молоці 33% ВБ 3,8 Разом 100 2. Гомогенізація Молоко нагрівають до температури від 50 до 60C до розчинення грудочок жиру. При досягненні вказаної температури 10 літрів молока гомогенізують за допомогою MICROFLUIDIZER® фірми MICROCORPS®. Це дозволяє розбити грудочки жиру шляхом проходження молока в капіляри через сітку під тиском 350 бар. 3. Пастеризація Готують водяну баню фірми MEMMERT® і температуру встановлюють 103С. Молоко переливають у 8 пляшок об'ємом 1 літр з точним зважуванням цієї кількості у кожній пляшці. Пляшки занурюють по нижню частину шийки у водяну баню при 103C на 35 хвилин, потім на 34 10 хвилин при 95С в тій же водяній бані. 4. Охолоджування і зберігання Пляшки охолоджують в холодній воді з постійним струмом, потім зберігають при 4С в холодильній камері від 12 до 24 годин в залежності від протоколу, передбаченого для дослідного випробування. 5. Доведення до температури ферментації Пляшки з молоком виймають з холодильної камери за 45 хвилин до внесення заквасок і занурюють у водяну баню при температурі ферментації, а саме 37С. 6. Ферментація 6 Після внесення заквасок (5х10 UFC/мл 6 Streptococcus thermophilus; 5х10 UFC/мл 6 Lactobacillus bulgaricus; 5х10 UFC/мл біфідобактерій) і L-цистеїну (15 мг/л) при температурі ферментації 37С, пляшки повторно занурюють у водяну баню і за підкисленням стежать за допомогою CINAC® фірми YSEBAERT® до рН 4,8. 7. Розробка кальє і отримання гладкої консистенції Розробку кальє у пляшці здійснюють уручну. Після розробки кальє йогурт перекидають на сітку платформи для отримання гладкої консистенції. Гладку консистенцію отримують за допомогою металевої сітки з розміром пор 500 мікрон і продукт з гладкою консистенцією охолоджують до 20C шляхом проходження системою теплообміну з крижаною водою. 8. Пакування і зберігання Упаковують уручну в тару об'ємом 125 мл і герметично закупорюють за допомогою термозакупорюючого пристрою DNV-100-25 PPV-А® фірми FESTO®. Продукти зберігають в холодильній камері при температурі 10C протягом усього дослідного випробування. Приклад 7: Визначення дози цистеїну, яка вводиться для отримання продукту із задовільними органолептичними якостями і який містить цільову популяцію біфідобактерій Отримували різні продукти, які містять зростаючі дози цистеїну (див. нижче таблицю). Контрольним зразком був класичний молочний продукт, який містить фермент. Гамма Об'єм/1л 3,2 мл 2 мл 0,8 мл 0,4 мл 0,2 мл Доза цистеїну 0,0080% 0,0050% 0,0020% 0,0010% 0,0005% 80 мг/л 50 мг/л 20 мг/л 10 мг/л 5 мг/л Кожний продукт дегустували 4 людини, добре знаючі органолептичні властивості контрольного продукту. Вони висловили свою думку відносно присутності неприємного смаку (присмак сірки, кисла нота), причому контрольним був класичний продукт без цистеїну. 35 96270 36 Результати Дослідне випробування Популяція (UFC/мл) час Т0 1 4,40Е+06 T рН 4,8 Органолептична оцінка (n=4) Tf 495 мин 1.70Е+08 Сірчаний присмак і/або кисла нота виявлені всіма дегустаторами 4,70Е+06 1.90Е+08 2,40Е+08 Сірчаний присмак і/або кисла нота виявлені всіма дегустаторами 3,30Е+06 2,50Е+08 3,10Е+08 Сірчаний присмак і/або кисла нота виявлені щонайменше одним дегустатором 0,008% 2 0,005% 3 0,002% 4 0,0015% 5 0,001% 6 0,0005% Сірчаний присмак і/або кисла нота виявлені щонайменше одним дегустатором 3,10Е+06 1.50Е+08 2,40Е+08 Неприємний присмак не виявлений 3,90Е+06 1,10Е+08 1.20Е+08 Неприємний присмак не виявлений Оскільки доза ще 0,0015% не була оптимальною з точки зору органолептичних властивостей, тестували дозу 0,00125%. Ця доза є дуже хорошим компромісом між вимогою підтримки популяції і вимогою до органолептичної якості. Органолептичний профіль продукту, в який ввели 0,00125% цистеїну, визначало експертне журі, що має досвід дегустації, яке складалося з 15 чоловік. Оцінку проводили двічі. Дегустатори оцінювали продукт за 23 дескрипторами. Результати цих дескрипторів (основних для визначення органолептичної якості продукту в порівнянні з контрольним продуктом) не показали істотної негативної відмінності по цих дескрипторах. Ці дескриптори були наступними: Зовнішній вигляд продукту - Візуалізована сироватка (візуальна оцінка кількості сироватки на поверхні продукту) Текстура, яка визначається за допомогою ложки, до перемішування - Відбиток (вказує на стабільність структури продукту) Текстура, яка визначається за допомогою ложки, після перемішування - густина (опір переміщенню ложки) - Нитка (безперервність нитки при протіканні) - Покривний шар (кількість продукту, яка покриває зворотну сторону ложки) Текстура, яка визначається у роті після пе ремішування - що вислизає (швидкість зникнення продукту у роті) - що обволікає (обволікає рот) - жирна (відчуття жиру у роті) - ніжна (тактильне відчуття ніжності у роті) Смаки - Кислий - Солодкий - Гіркий - Терпкий Аромати молока - неприємні присмаки - вершки - масло - молоко - сир - ацетальдегід - лактосироватка - лактон - лимон - картопля Шуканим результатом є відсутність істотної відмінності між контрольним продуктом і продуктом з добавленням цистеїну. У цьому випадку продукт за винаходом з добавленням 12,5 мг/л цистеїну не має істотних відмінностей від контрольного продукту відносно зовнішнього вигляду, текстури, смаку і присмаків. 37 96270 38 39 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 96270 Підписне 40 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601