Спосіб одержання лікопіну

Спосіб одержання лікопіну, що включає подрібнення вичавків томатів, їх попередню обробку, екстракцію лікопіну рослинною олією та очищення екстракту, який відрізняється тим, що подрібнені вичавки томатів піддають попередньому фермен 3 те, що подрібнені вичавки томатів піддаються ферментолізу мацеруючими ферментними препаратами - препаратом Пектофоетидин П10х із розрахунку 3,9 одиниць пектолітичної активності на 1г вичавків томатів та ферментним препаратом Целюлаза-100 із розрахунку 0,4 одиниць целюлозної активності на 1г вичавків томатів при температурі 50°С і рН=5,0 протягом 40 хвилин при співвідношенні сировини і розчину ферментних препаратів 1:20 в перерахунку на абсолютно суху речовину. Зв'язок між суттєвою ознакою способу, що заявляється, та досягненням результату, що заявляється, пояснюється тим, що мацеруючі ферменти розщеплюють біополімери клітинних стінок томатних вичавків Пектофоетидин П10х гідролізує пектинові речовини, а Целюлаза-100 гідролізує целюлозу. Внаслідок сумісної дії ферментних препаратів відбувається часткова руйнація клітинних стінок томатних вичавків, що полегшує екстракцію лікопіну. Ферментні препарати та параметри ферментолізу томатних вичавків були обрані експериментально. В дослідах використовували томатні вичавки, що містили 322мг лікопіну на 1кг сировини. Отримані результати порівнювали з результатами контрольного експерименту, в якому замість ферментолізу використовували попередню термічну обробку томатних вичавків при температурі 6070°С. Вихід лікопіну у контролі складав 131±0,4мг лікопіну на 100г вичавків. З двох досліджених ферментних препаратів пектолітичної дії - препарату Мацеробацилін і препарату Пектофоетидин П10х був відібраний препарат Пектофоетидин П10х як більш ефективний. Найбільший вихід лікопіну був досягнутий при обробці томатних вичавків препаратом Пектофоетидин П10х в кількості 4 одиниці пектиназної активності на 1г вичавків при температура 45°С, рН 5,0, протягом 40 хвилин при співвідношенні сировини і розчину ферментного препарату 1:20 в перерахунку на абсолютно суху речовину. Вихід лікопіну становив 250±0,3мг на 100г сухих вичавків, що на 91% більше, ніж у способі за найближчим аналогом. З двох досліджених ферментних препаратів целюлолітичної дії - Целюлази-100 та Целокандіну Г10х, як більш ефективний був відібраний препарат Целюлаза-100. Найбільший вихід лікопіну був досягнутий при обробці томатних вичавків препаратом Целюлаза-100 в кількості 0,5 одиниць целюлозної активності на 1г вичавків при температурі 50°С, рН 5,0, протягом 120 хвилин при співвідношенні сировини і розчину ферментного препарату 1:20 в перерахунку на абсолютно суху речовину. Вихід лікопіну становив 230±0,1мг на 100г сухих вичавків, що на 76% більше, ніж у способі за найближчим аналогом. Для досягнення максимального виходу лікопіну томатні вичавки були ферментовані одночасно двома обраними ферментними препаратами. За допомогою метода математичного планування експерименту були встановлені оптимальні параметри ферментолізу, а саме: кількість ферментного препарату Пектофоетидин П10х - 3,9 од.акт/г вичавків, кількість ферментного препарату Целю 45119 4 лаза-100 - 0,4 од.акт/г вичавків, температура 50°С, рН=5,0, час ферментації 40 хвилин при співвідношенні сировини і розчину ферментних препаратів 1:20 в перерахунку на абсолютно суху речовину. В разі використання цих параметрів вихід лікопіну становив 259±0,1, що на 98% більше ніж у способі за найближчим аналогом. Для екстракції лікопіну використовували соняшникову олію. Оптимальними параметрами екстракції були визнанні: співвідношення маси томатних вичавків і соняшникової олії 1:6, температура 25-35°С, тривалість 60 хвилин. Економія енерговитрат у способі, що заявляється, порівняно зі способом-найближчим аналогом, досягається завдяки зниженню температури технологічних процесів. У способі за найближчим аналогом попередню обробку сировини проводять при температурі 100-125°С, у способі, що заявляється на цьому етапі проводиться при температурі 50°С. У способі за найближчим аналогом екстракція лікопіну здійснюється за участю водяної пари при 100°С, у способі, що заявляється на цьому технологічному етапі екстракцію проводять при температурі 25°С. Спосіб здійснюють наступним чином. Вичавки томатів подрібнюють на дезінтеграторі, проводять обробку томатної маси мацеруючими ферментами - ферментним препаратом Пектофоетидин П10х із розрахунку 3,9 одиниць пектолітичної активності на 1г вичавків томатів та ферментним препаратом Целюлаза-100 із розрахунку 0,4 одиниць целюлозної активності на 1г вичавків томатів при температурі 50°С і рН 5,0 протягом 40 хвилин при співвідношенні сировини і розчину ферментного препарату 1:20 в перерахунку на абсолютно суху речовину. Після цього ферментовану масу центрифугують, осад висушують та екстрагують лікопін рослинною олією при співвідношень томатної маси та олії 1:6 при температурі 25-35°С протягом 60 хвилин, екстракт очищують шляхом центрифугування та фільтрування. Оптимальність обраних параметрів ферментолізу вичавків томатів мацеруючими ферментами підтверджують приклади виконання способу, що заявляється. Приклад 1. 1кг вичавків томатів 80-90% вологості, що містять 322мг лікопіну на 1кг вичавків, подрібнюють на дезінтеграторі до розміру часток 2-4мм та проводять обробку мацеруючими ферментами - ферментним препаратом Пектофоетидином П10х (з пектолітичною активністю 650од/г білку) із розрахунку 3,9 одиниць пектолітичної активності на 1г вичавків томатів та ферментним препаратом Целюлаза-100 (з целюлазною активністю 100од/г білку) із розрахунку 0,4 одиниць целюлазної активності на 1г вичавків томатів при температурі 50°С і рН 5,0 протягом 40 хвилин при співвідношенні сировини і розчину ферментних препаратів 1:20 в перерахунку на абсолютно суху речовину. Інактивують ферменти прогрівом до 80°С. Після цього ферментовану масу центрифугують при 5000об/хв. протягом 10 хвилин. Осад висушують при температурі 60-70°С, протягом 120 хвилин та екстрагують лікопін соняшниковою олією при співвідношенні томатної маси та олії 1:6 5 45119 при 25-35°С протягом 60 хвилин. Далі на протязі 20-30 хвилин проводять центрифугування екстракту при 2000-2500об/хв., після чого екстракт фільтрують. Вихід лікопіну становить 259±0,1мг/г, що на 98% більше ніж у способі за найближчим аналогом. Приклад 2 здійснюють аналогічно прикладу 1 при цьому кількість ферментного препарату Пектофоетидин П10х складає 3,9 одиниць пектолітичної активності на 1г вичавків томатів, а Целюлази100 - 0,2 одиниць целюлазної активності на 1г вичавків. Вихід лікопіну становить 224±0,3мг/г, що на 71% більше ніж у способі за найближчим аналогом. Приклад 3 здійснюють аналогічно прикладу 1 при цьому кількість ферментного препарату Пектофоетидин П10х складає 2,6 одиниць пектолітичної активності на 1г вичавків томатів, а Целюлази100 - 0,4 одиниць целюлазної активності на 1г вичавків. Вихід лікопіну становить 214±0,2мг/г, що на 63% більше ніж у способі за найближчим анало Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 гом. Приклад 4 здійснюють аналогічно прикладу 1 при цьому кількість ферментного препарату Пектофоетидин П10х складає 2,6 одиниць пектолітичної активності на 1г вичавків томатів, а Целюлази100 - 0,2 одиниць целюлазної активності на 1г вичавків томатів. Вихід лікопіну становить 181±0,1мг/г, що на 38% більше ніж у способі за найближчим аналогом. Приклад 5 здійснюють аналогічно прикладу 1 при цьому кількість ферментного препарату Пектофоетидин П10х складає 4,5 одиниць пектолітичної активності на 1г вичавків томатів, а Целюлази100 - 0,75 одиниць целюлазної активності на 1г вичавків томатів. Вихід лікопіну становить 259±0,2мг/г, що на 98% більше ніж у способі за найближчим аналогом. Таким чином зниження концентрації мацеруючих ферментів призводить до зменшення виходу лікопіну, а перевищення концентрації ферментів, що заявляється, не збільшує вихід лікопіну. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601