Спосіб одержання аналога ікри осетрових та лососевих порід риб

1. Спосіб одержання аналога ікри осетрових та лососевих порід риб у формі сферичного продукту шляхом введення внутрішнього умісту олійного матеріалу в розчині солі кальцію в водно C2 2 (19) 1 3 тих або коричнюватих відтінків, від світлопомаранчевого до красного. Ікринки мають кулясту або близьку до неї форму, діаметр яких становить 1,5... 7,0 мм, складаються з оболонки та внутрішнього умісту. За своєю структурою винахід є капсулою, яка характеризується наявністю текучого або в'язкого внутрішнього умісту і вкрита ззовні еластичною гелеподібною оболонкою з кальцію альгінату, тобто має структуру «в'язка рідина в гелі». Внутрішній уміст ікринок представляє собою в'язку рідиноподібну колоїдну систему, в якій водна складова містить щонайменше одну кальцієву сіль, речовину-загусник, обрану з групи гідроколоїдів (ксантан, карагенан, гарофін, гуміарабік, геланова, гуарова, агарова, міскитова камеді, похідні целюлози, метилакрилові сополімери, камеді подорожника, тамаринда, ріжкового дерева та інш.) або їх суміші, здатний до клейстеризації натуральний або модифікований крохмаль, що до капсулювання знаходиться у неоклейстеризованому стані, а в готовому продукті повністю клейстеризований, барвник та консерванти (за потребою). Відомий спосіб одержання аналогу ікри [1], який полягає в тому, що із суміші, до складу якої входять іонотропні гелеутворювачі (пектин, натрію альгінат або їх суміш), сіль кухонна а також ізольовані білки сої, екструзійно формують гранули у 5% охолодженому до температури 0...8°С розчині кальцію хлориду протягом 10 хвилин. Після відмивання гранули пастеризують за температури 60°С та обробляють смако-ароматичною емульсією. Продукт являє собою суцільні гелеподібні гранули, що імітують за смаком ікру риб, однак за структурно-механічних показників значно відрізняється від неї. Зазначений спосіб одержання структури гранул має той недолік, що іони кальцію здатні дифундувати всередину гранули до вирівнювання концентрацій іонів за всім об'ємом продукту. В результаті цього спочатку утворюється псевдо гранула, що має тонку альгінат-кальцієву оболонку, яка надалі зникає, а текстурні властивості продукту стають однорідними. Дифузійний рух іонів кальцію призводить до того, що гранули гелюють за всім об'ємом, утворюється термостійкий, пружний, високоеластичний гель. Такий гель не здатний за своїми структурно-механічними властивостями імітувати натуральний продукт. Авторами запропоновано спосіб виробництва аналогу ікри [2], згідно якого одержують продукт, що має пружну, еластичну гелеподібну оболонку та внутрішнє середовище з консистенцією «м'якого гелю». Згідно розробленого способу здійснюють соекструзію не менш, ніж двох сумішей до розчину, що містить іони Са, Mg, Al. В результаті іонотропного гелеутворення зовнішній шар капсул твердіє і фіксується кулеподібна форма продукту. До складу внутрішнього середовища поряд з желатином вводять камеді, крохмаль, декстрини, казеїн, зовнішнього шару - пектин, альгінову кислоту, казеїн, соєвий білок, натрію поліакрилат. Одержання тришарової структури продукту здійснюється шляхом екструзії через насадку з трьох концентричних кілець рослинної олії за температури 15°С, 4% 91426 4 розчину желатини, 0,8% розчину натрію альгінату до 3% розчину кальцію хлориду. Продукт, одержаний за технологією, що базується на іонотропному гелеутворенні натрію альгінату, відрізняється тривалими термінами зберігання, термостійкістю, але структурно-механічні характеристики продукту не відповідають натуральній ікрі. Також недоліком цього способу є багатоступеневі сть технологічного процесу, використання олії в якості формуючого середовища, оскільки застосування олії ускладнює процес виготовлення ікри, викликає необхідність утилізації використаної олії або її очищення внаслідок накопичення в ній сторонніх речовин, операцій відмивки продукту від олії, а також значною мірою впливає на вартість виробництва. Розроблено спосіб виробництва ікри з використанням пектину [3]. Згідно даного способу одержують суміш для гранулювання шляхом змішування за температури 55...60°С водного розчину пектину буряку (7... 10%) та водного розчину желатини (3...4%). Одержану суміш краплинами екструдують до рослинної олії, охолодженої до температури 5...10°С. Далі гранули підлягають обробці водним екстрактом чаю, що містить 0,1... 1% танінів та 0,1... 1% кальцію хлориду протягом 20...30 хвилин. Процес фарбування здійснюють протягом 2...5 хвилин у водному розчині хлориду заліза за температури 5...10°С. Після цього гранули промивають водою, відділяють від води центрифугуванням та здійснюють кулінарну обробку для надання продукту специфічного смаку та аромату. Недоліком цього способу є те, що структурномеханічні властивості одержаного продукту не відповідають властивостям натуральної ікри, оскільки не має вираженої гелеподібної оболонки та рідкого внутрішнього умісту. Також продукт досить високо чутливий до вологи та температурного впливу, має багатоступеневий технологічний процес. Недоліком також є те, що одержаний аналог ікри, сформований на основі термотропного гелеутворювача - желатини, не може підлягати пастеризації внаслідок високої лабільності його оболонки до впливу температури. Це зумовлює низьку мікробіологічну стабільність продукту та обмежений термін зберігання. Авторами [4] запропоновано спосіб виробництва аналогу натуральної зернистої ікри, при якому мідійний бульйон, одержаний при бланшуванні мідій, уварюють до вмісту сухих речовин 10...20%. Охолоджений бульйон змішують з желатином, натрію казеїнатом, рослинною дезодорованою рафінованою олією, додають пастоподібний барвник, одержаний шляхом осадження екстракту чаю хлоридом заліза. Суміш ретельно перемішують, нагрівають до температури 45...50°С та фільтрують. З цієї суміші формують гранули імітованої ікри у середовищі рослинної олії за температури 6...10°С. Сформовані гранули відділяють від олії, промивають водою, обробляють 0,2% розчином пектину та 0,25% розчином кальцію оцтовокислого. Надалі проводять кулінарну обробку гранул у білково-олійній емульсії, що складається з мідійного бульйону та вітамінно-олійної суміші. 5 Недоліком цього способу є те, що структурномеханічні показники продукту не відповідають властивостям натуральної ікри, оскільки не мають вираженої гелеподібної оболонки та рідкого внутрішнього умісту. Зазначений аналог ікри, сформований на основі суміші термотропних гелеутворювачів, не може підлягати пастеризації внаслідок високої лабільності оболонки до впливу температури, що зумовлює низьку мікробіологічну стабільність продукту та обмежений термін зберігання. Недоліком також є екстракція речовин до формуючого середовища, що призводить до його забруднення, занадто щільна структура одержаного продукту, його мікробіологічна нестабільність, відносно висока собівартість виробництва. Запатентовано спосіб виробництва ікри чорної зернистої з природних продуктів «Фіто ЛП» [5]. Цей спосіб відрізняється тим, що желатин замочують разом з молочною сироваткою, агаром, натрію альгінатом або пектином. Сформовані в олії гранули обробляють так званими «коктейлями». До складу коктейлів вводять вітаміни, антиоксиданти, селен, ціанкоболамін, β-каротин, риб'ячий жир, а також екстракти на основі крилю. Замочування желатини та полісахаридів морських водоростей здійснюють у розчинах лікарських рослин (кореня пирею повзучого, череди, кропиви, безсмертника, кореня лопуха, листя полуниці). Продукт має лікувально-профілактичну дію, але недоліком є структурно-механічні показники продукту, що не відповідають властивостям натуральної ікри, оскільки не мають гелеподібної оболонки та рідкого внутрішнього умісту. Застосування олії в якості формуючого середовища ускладнює процес виготовлення ікри, викликає необхідність утилізації використаної олії або її очищення внаслідок накопичення в ній сторонніх речовин, операцій відмивки продукту від олії, а також значною мірою впливає на вартість виробництва та суттєво обмежує спектр речовин, що можуть бути інкапсульовані. Найбільш близьким технічним рішенням - є спосіб виробництва їстівного ікроподібного багатошарового сферичного продукту, що нагадує рибну ікру, а саме ікру лососевих риб [6], який полягає у наступному. Внутрішній шар капсул виготовляють шляхом додавання до води солі кальцію, водно-зольного матеріалу (ксантану, гуару, желатини, карагенану тощо) та олійного матеріалу (тваринних та/або рослинних жирів), одержану емульсію вводять краплинами до водного розчину натрію альгінату. При цьому на поверхні краплин утворюються оболонки з кальцію альгінату. Одержані таким чином капсули відділяють з розчину натрію альгінату, промивають та нагрівають у гарячій воді для розділення внутрішньої емульсії на водну та жирову фазу. Недоліком цього способу є те, що внутрішній уміст капсул містить емульсію тваринних або рослинних жирів, що ускладнює спосіб. Також присутність тваринних або рослинних жирів значною мірою впливає на збільшення собівартості готової продукції. Додатковим обмеженням щодо застосування даного способу є вимоги до «олії» (внутрішньої складової): вона повинна складатися з триа 91426 6 цилгліцеридів і не містити жиророзчинних поверхнево-активних речовин, до яких відносяться фосфоліпіди жирів риб, тому що їх вміст згідно зі способом не дозволяє емульсії розшаруватися під час нагрівання. Також недоліком способу є здатність продукту втрачати внутрішній уміст, що знаходиться у вигляді водної та жирової фази, що є об'єктивним фактом за рахунок витікання водної фази крізь оболонку внаслідок її капілярно-пористої структури. Запобігти цьому можливо, якщо після одержання капсул суттєво підвищити в'язкість умісту внутрішнього середовища, що дозволить зв'язати рухому вологу. Підвищення в'язкості з одержанням «не текучих» значень рецептурної суміші до процесу капсулювання неможливе, тому що це не дозволить капсулювати рецептурну суміш. Тому, єдино можливим є підвищення в'язкості внутрішнього умісту лише в сформованих капсулах, що є суттю способу. Для одержання винаходу передбачається існування двох рідких водних середовищ - формуючого середовища у вигляді розчину натрію альгінату та рецептурної суміші для капсулювання внутрішнього умісту у вигляді розчину водорозчинної солі кальцію, інших компонентів, в т.ч. гідроколоїдів, та суспендованого в ньому неоклейстеризованого крохмалю. Зазначені середовища тимчасово ізольовані один від одного до контакту та змішування. Кожен з цих розчинів має як мінімум один компонент з високим хімічним потенціалом, наявність якого призводить до хімічної реакції при змішуванні з виникненням нової речовини кальцію альгінату з низьким хімічним потенціалом та спорідненістю до розчинника, що призводить до його виділення в окрему фазу. Одним з компонентів є здатна до полімеризації високомолекулярна сполука - натрію альгінат, а іншою сполукою є речовина, що містить іони Са2+, джерелом яких є, наприклад, розчинна сіль кальцію хлориду або інша водорозчинна сіль кальцію. За взаємодії вищезазначених речовин в технологічному потоці виникає кальцію альгінат - речовина не розчинна у воді, що здатна виділятися в окрему фазу й характеризується низьким хімічним потенціалом. У розчинному стані натрію альгінат та водорозчинні солі кальцію володіють високою хімічною спорідненістю, яка під час змішування визначає перебіг хімічної реакції, пов'язаної зі зміною складу системи. Під час взаємодії розчинів цих речовин в системі порушується термодинамічна та хімічна рівновага, що спричиняє виникнення іонообмінного процесу, який призводить до певного структурування системи та з хімічної точки зору цей процес є іонообмінною реакцією, під час перебігу якої іони натрію заміщуються на двозарядні іони кальцію. Основними етапами одержання винаходу за зазначеним способом у формі капсул, є наступні: - переведення речовин, що вступають до реакції іонообміну, у розчинний стан за обґрунтованих концентрацій і структурно-механічних показників, створення на їх основі композицій, що імітують смак, колір та запах ікри, на базі розчину водороз 7 чинної солі кальцію утворення суспензії здатного до клейстеризації крохмалю; - екструзійне введення краплин внутрішнього умісту до формуючого середовища - водного розчину натрію альгінату, приведеного у рухомий стан, який забезпечує обертання капсул навкруги своєї осі; - формування капсул та контрольоване масоперенесення іонів кальцію шляхом витримування капсул в середовищі розчину натрію альгінату протягом певного часу; - відділення капсул від формуючого середовища; - проведення додаткових операцій, пов'язаних з наданням винаходу необхідних показників - перемішування зі зв'язуючою речовиною, додавання жирів, вітамінів. - термообробка капсул за температури та протягом певного часу, що забезпечують клейстеризацію крохмалю всередині капсул з одержанням стійкого продукту. Для приготування формуючого середовища для капсулювання готують водний розчин натрію альгінату 0,5...3,0%, до якого додають за необхідністю консерванти та барвники. Водорозчинний уміст для капсулювання готують наступним чином. Водорозчинну сіль кальцію в концентрації 0,2...2,0% розчиняють у воді питній. Можливе використання відварів, бульйонів, розчинів амінокислот. У розчині солі кальцію розчиняють речовину-загусник в концентрації 0,1...10,0мас.%. Потім за потреби додають смакоароматичні компоненти, консерванти та барвники. В якості речовин-загусників використовують речовини, обрані з групи гідроколоїдів або їх суміші. У якості речовини-загусника також може бути використаний попередньо клейстеризований крохмаль в концентраціях, що забезпечують необхідну для капсулювання в'язкість. Після цього в розчині суспендують 1,0...10,0мас.% крохмалю за температури, нижчої температури його клейстеризації. За цих умов крохмаль знаходиться у вигляді суспензії та не підвищує в'язкість внутрішнього умісту, що дозволяє екструдувати краплини-дози. Одержана суспензія представляє собою суміш для капсулювання. Обов'язковою умовою способу є приведення формуючого середовища - розчину натрію альгінату до руху. Формуюче середовище призводять до руху таким чином, щоб краплини-дози внутрішнього умісту, що потрапляють до формуючого середовища та покриваються оболонкою з кальцію альгінату, оберталися навколо своєї осі. Це може бути забезпечено спеціальними технічними пристроями і є обов'язковою умовою формування капсули, оскільки без такого обертання неможливо одержати правильну сферичну форму, що імітує ікринку, а утворюється безформна структура. До рухливого формуючого середовища у крапельному режимі вводять внутрішній уміст для капсулювання, що містить введені компоненти та розчин водорозчинної солі кальцію. Екструзійну подачу внутрішнього умісту виконують «через повітря», при попаданні останнього до формуючого середовища, що містить натрію 91426 8 альгінат, на поверхні краплин на першому етапі виникає складна пошарова система, продуктом реакції якої є нерозчинна гідрофобна речовина кальцію альгінат, яка з часом трансформується в одношарову. Навкруги суміші для капсулювання утворюється оболонка, яка під час руху формуючого середовища трансформується у сферу (капсулу). Якщо не забезпечити рух капсул навколо своєї осі, сферична форма, що є умовою способу, не утворюється. Термін знаходження одержаної сфери (капсули) в рухомому формуючому середовищі -20...600 сек. Сформовані капсули механічно відділяють від формуючого середовища, промивають питною водою або розчином повареної солі для усунення злипання та поміщають до функціональних ємностей для наступних операцій, в т.ч. посолу, для чого до капсул додають 3,0...7,0мас.% повареної або морської солі. Для придания винаходу органолептичних властивостей натуральної ікри, капсули перемішують із зв'язуючим середовищем, смако-ароматичними та жировими компонентами. Для створення зв'язуючого середовища речовину-загусник, що може бути вибрана з групи гідроколоїдів або білків, диспергують з рослинними оліями та/або рибними жирами та/або жирами морських гідробіонтів за співвідношенням 1 : 50...200г/г та додають в концентрації 2,0...5,0мас.% від маси капсул. Одержані капсули перемішують із зв'язуючим середовищем, фасують до споживчої тари та піддають термообробці за температури, що перевищує температуру клейстеризації крохмалю, що входить до складу внутрішнього умісту. Термообробка капсул за режимом може співпадати з пастеризацією або стерилізацією продукту, а може проводитися як додаткова операція. Більш детально спосіб пояснюється на наступних прикладах. Приклад 1. У 99,5г (99,5мас.%) води питної розчиняють 0,5г (0,5мас.%) натрію альгінату. Одержаний розчин використовують як формуюче середовище. Для приготування суміші для капсулювання у 97,4г (97,4мас.%) води питної розчиняють 0,2г (0,2мас.%) кальцію хлориду, додають 0,4г (0,4мас.%) барвника чорного кольору з каракатиці, 1,0г (1,0мас.%) неоклейстеризованого картопляного крохмалю та 1,0г (1,0мас.%) натрійкарбоксиметилцелюлози. Суміш піддають диспергуванню протягом 2х60сек з одержанням суспензії, що представляє собою суміш для капсулювання. В функціональній ємності формуюче середовище в кількості 100,0г за допомогою магнітної мішалки приводять до кругового руху. Суміш для капсулювання через філ'єру крапельним шляхом подають до рухомого формуючого середовища, що має круговий обертальний рух, з утворенням краплин діаметром близько 1,0 мм. Навкруги внутрішнього умісту, що має в ємності круговий обертальний рух і одночасно рухається навколо своєї осі, утворюється оболонка, яка під час руху формуючого середовища трансформується у сферу (капсулу). Термін знаходження одержаної сфери (капсули) в рухомому формуючому середовищі 20 сек. Сформовані капсули відділяють від фор 9 муючого середовища з одержанням капсул діаметром 1,5 мм чорного кольору, що мають тонку оболонку і за своєї структури імітують ікру осетра. Всередині капсул знаходиться суспензія крохмалю, що робить капсулу непрозорою. Потім капсули промивають питною водою для усунення злипання, додають поварену сіль в концентрації 3,0мас.% від маси капсул та рівномірно перемішують. Посолені капсули за температури 0...+6°С поміщають до перфорованих ємностей та експонують 3 години. Для придания винаходу органолептичних властивостей натуральної ікри, а саме смаку, запаху та консистенції, до 98,0г (98,0мас.%) капсул додають 2,0г (2,0мас.%) зв'язуючого середовища, що складається із суспензії ксантану в рідкому жирі печінки катрану за співвідношенням 1:200г/г. Одержаний аналог ікри фасують до споживчої тари та піддають термообробці. Термообробку виконують за температури 98°С, що перевищує температуру клейстеризації картопляного крохмалю - 52...65°С, протягом 1 хвилини. Після клейстеризації крохмалю за рахунок води внутрішнього умісту капсули зникає мутність, характерна для суспензії, ікринки набувають прозорості і блиску, характерних для натуральної ікри осетра. Внутрішній уміст капсул перетворюється у в'язку не текучу масу, що не витікає із середини капсул. Мета способу досягається. Приклад 2. У 97,0г (97,0мас.%) рибного бульйону розчиняють 3,0г (3,0мас.%) натрію альгінату. Одержаний розчин використовують як формуюче середовище. Для приготування суміші для капсулювання у 87,8г (87,8мас.%) води питної розчиняють 2,0г (2,0мас.%) кальцію хлориду, додають 0,1г (0,1 мас.%) барвника червоно-помаранчевого кольору, 0,1г (0,1 мас.%) гуарової камеді та 10,0г (10,0мас.%) крохмалю кукурудзяного у вигляді зерен. Суміш піддають диспергуванню протягом ЗхбОсек до утворення суспензії. Ця суспензія представляє собою суміш для капсулювання. Формуюче середовище у вигляді 3,0% розчину натрію альгінату подають до похилої площини, що забезпечує її безперервний рух при стіканні. Суміш для капсулювання через філ'єру крапельним шляхом подають до формуючого середовища з утворенням краплин діаметром 6,5 мм. Краплини, що попадають до площини, завдяки її нахилу рухаються по поверхні методом перекочування, що забезпечує їх рух навколо своєї осі. Навкруги суміші для капсулювання утворюється оболонка, яка під час руху формуючого середовища трансформується у сферу (капсулу). Термін знаходження одержаної сфери (капсули) в рухомому формуючому середовищі - 600 секунд. Сформовані капсули, що за формою та зовнішнім виглядом імітують ікру лососевих порід риб і мають діаметр 7,0 мм, відділяють від формуючого середовища, промивають питною водою для усунення злипання, додають морську сіль в концентрації 7,0% від маси капсул та рівномірно перемішують. Посолені капсули за температури 0...+6°С поміщають до перфорованих ємностей та експонують 6 годин. Для придания винаходу органолептичних властивостей натуральної ікри, а саме смаку, запаху 91426 10 та консистенції, до 95,0мас.% капсул додають 5,0мас.% зв'язуючого середовища, що складається з суспендованої натрійкарбоксиметилцелюлози в рибному жирі за співвідношенням 1:50. Капсули фасують до споживчої тари та пастеризують за температури 66°С протягом 45 хвилин. Після повної клейстеризації крохмалю внутрішній уміст капсул за рахунок поглинання води набуває характерної в'язкості внутрішнього умісту ікри лососевих порід риб та не проникає назовні з капсул, а самі капсули набувають характерних для натуральної ікри блиску та прозорості. Одержують продукт червоно-помаранчевого кольору, який за органолептичних та структурномеханічних показників імітує ікру лососевих порід риб. Мета способу досягається. Приклад 3. Теж саме, що у прикладі 1, але відрізняється тим, що одержують формуюче середовище з концентрацію натрію альгінату 1,0мас.%, внутрішній уміст готують на водному розчині амінокислот та вітамінів з концентрацію кальцію хлориду - 1,0мас.%, маїсового крохмалю 5,0мас.%, краплі діаметром 4,0 мм витримують у формуючому середовищі протягом 100 секунд, до відділених та промитих капсул додають 3,0% зв'язуючого середовища, що містить гуар-гум, суспендований в жирі печінки тріски за співвідношенням 1:100. Термообробку проводять за температури 75°С впродовж 30 хвилин. Одержують продукт, що за органолептичних показників імітує ікру білуги. Мета способу досягається. Приклад 4. Теж саме, що у прикладі 1, але відрізняється тим, що одержують формуюче середовище з концентрацію натрію альгінату 0,4мас.%, внутрішній уміст готують з концентрацією кальцію хлориду - 2,1 мас.%, крохмалю 0,9мас.%, краплі діаметром 6,0 мм витримують у формуючому середовищі протягом 19 секунд, а термообробку проводять за температури 99°С впродовж 20 хвилин. За рахунок низької концентрації натрію альгінату та недостатнього часу формування одержують капсули, що не набувають правильної сферичної форми. Під час пастеризації значна частка ікри руйнується. Мета способу не досягається. Приклад 5. Теж саме, що у прикладі 1, але відрізняється тим, що одержують формуюче середовище з концентрацію натрію альгінату - 3,1 мас.%, внутрішній уміст готують з концентрацію кальцію хлориду - 0,1 мас.%, крохмалю - 8,0мас.%, краплі діаметром 3,0 мм витримують у формуючому середовищі протягом 620 секунд, а термообробку проводять за температури 60°С впродовж 0,5 хвилини. За рахунок високої концентрації натрію альгінату капсули не видаляються з формуючого середовища, злипаються. За температури термообробки, нижчої температури клейстеризації крохмалю та короткого часу термообробки не зникає мутність, є відчуття неоклейстеризованих крохмальних зерен. Мета способу не досягається. Приклад 6. Теж саме, що у прикладі 1, але відрізняється тим, що краплини подаються до нерухомого формуючого середовища. Сферична фор 11 91426 ма капсул не утворюється. Мета способу не досягається. ЛІТЕРАТУРА 1. Пат. 57-043647 Япония, МПК А 23 L 1/04, А 23 L 1/325. Production of spawn-like food product / Kasahara Fumio, Kuroiwa Isamitsu, Kasahara Manpei, Takamura Masatoshi, Toyama Takahisa; Kimitsu Kagaku Kenkyusho, Nisshin Oil Mills LTD. -№ 55-117759; Заявл. 28.08.1980; Опубл. 11.03.1982. 2. Пат. 4341808 США, МПК А 23 L 1/04. Process for production of rol-like multilayer spherical structure / Kuwabara Kioyoaki, Jyoraku Massanori, Nippon Garbide Kogyo K. -№ 170286; Заявл. 18.08.80; Опубл. 27.07.83; НКИ 426/573. 3. Пат. СССР 1634239 МПК5 А 23 L 1/328. Способ производства пищевой зернистой икры / Н.С. Карпович, Е.Х. Кизлер, О.С. Гааг, A.M. Дриз, Б.А. Залманов, Н.С. Салий, В.И. Смоляр и В.И. Джеванов; Винницкий проектно-конструкторский технологический институт и Киевский научно Комп’ютерна верстка І. Скворцова 12 исследовательский институт гигиены питания. - № 4489383/13; Заявл. 16.08.88; Опубл. 15.03.91. 4. Пат. РФ 2035171 МПК6 А 23 L 1/328. Способ производства пищевой зернистой икры из белоксодержащего сырья животного происхождения. / З.А. Яковлева; Южный научно-исследовательский институт морского рыбного хозяйства и океанографии. -№ 5015500/13; Заявл. 09.12.91; Опубл. 20.05.93. 5. Пат. 38355 Україна, МПК7 А 23 L 1/328. Спосіб виготовлення ікри чорної зернистої з натуральних продуктів «Фіто ЛП-6» / Пронін І.В. - № 2000063735; Заявл. 26.06.2000; Опубл. 15.05.2001. 6. Пат. 1512471 СССР, МПК4 А 23 L 1/328. Способ получения съедобного икроподобного многослойного сферического продукта, напоминающего рыбную икру / Цунесуке Уеда (JP), Кью Пи Корпорейшн (JP). - № 3999947/30-13; Заявл. 06.01.86; Опубл. 30.09.89; Бюл. № 36 - 6 с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601