Гетероциклічна похідна і фармацевтичний засіб

N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(диметиламіно)метил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (58) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(2-метилпропіл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (59) 2-(2-метилпропіл)-N-[2-(трифторметил)бензил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (60) трет-бутил 3-{4-[(3-хлор-2-метилфеніл)карбамоїл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-2-іл}азетидин-1-карбоксилат, (61) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(метиламіно)метил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, 6 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (62) {4-[(3-хлор-2-метилфеніл)карбамоїл]-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-2-іл}метилацетат, (63) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2R)-тетрагідрофуран-2-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (64) 2-[[(2R)-тетрагідрофуран-2-іл]-N-[2-(трифторметил)бензил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (65) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2S)-тетрагідрофуран-2-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (66) 2-[[(2S)-тетрагідрофуран-2-іл]-N-[2-(трифторметил)бензил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (67) 2-(1-ацетилазетидин-3-іл)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (68) трет-бутил (2S)-2-{4-[(3-хлор-2-метилфеніл)карбамоїл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-2-іл}піролідин-1-карбоксилат, (69) трет-бутил (2R)-2-{4-[(3-хлор-2-метилфеніл)карбамоїл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-2-іл}піролідин-1-карбоксилат, (70) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2S)-піролідин-2-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (71) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2S)-1-метилпіролідин-2-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (72) 2-[(2S)-1-ацетилпіролідин-2-іл]-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (73) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2-метоксіетокси)метил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (74) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(1-метокси-2-метилпропан-2-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (75) 2-трет-бутил-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (76) 2-трет-бутил-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-N-{[3-(трифторметил)піридин2-іл]метил}-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (77) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(2-етоксиетил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (78) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(етоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (79) 2-(етоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-N-{[3(трифторметил)піридин-2-іл]метил}-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (80) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(2-метоксіетил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (81) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(2,2-диметилпропіл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (82) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-циклопропіл-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (83) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(2-метилпентан-2-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (84) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(1-метилциклопропіл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (85) 2-трет-бутил-N-(3-хлор-4-метилфеніл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (86) 2-трет-бутил-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (87) 2-трет-бутил-N-(3-хлор-4-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (88) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[1-(трифторметил)циклопропіл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (89) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)-1-метил-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (90) N-(2-хлорбензил)-2-(метоксиметил)-1-метил-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (91) 6-{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, 7 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (92) 6-{[(2-хлор-4-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-метоксиметил-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (93) 6-{[(2-хлор-5-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (94) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2-хлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (95) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2-хлорпіридин-3-іл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (96) 6-{[(2-бромфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (97) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,6-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (98) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (99) 6-{[(2-хлор-3-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (100) 6-{[(2-хлор-3,6-дифторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (101) 6-{[(2-бром-6-хлорфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (102) 6-{[(2-бром-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (103) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2-хлор-6-метилфеніл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (104) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2-хлор-4-метилфеніл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (105) 6-{[(5-бром-2-хлорфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (106) 6-{[(2-бром-5-хлорфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (107) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2-хлор-5-метилфеніл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (108) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)-6-({[5-метил-2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (109) 6-({[2,5-біс(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (110) 6-({[2,4-біс(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (111) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[5-фтор-2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (112) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2-хлор-6-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (113) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-[({2-хлор-5-[2-(пропан-2ілокси)етокси]феніл}карбоніл)аміно]-2-(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (114) 6-({[2-хлор-5-(2-етоксіетокси)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (115) 6-({[2-хлор-5-(3-метоксипропіл)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (116) 6-({[5-(3-трет-бутоксипроп-1-ін-1-іл)-2-хлорфеніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2метилфеніл)-2-(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (117) 6-({[5-(3-трет-бутоксипропіл)-2-хлорфеніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (118) 6-({[2-хлор-5-(3-гідрокси-3-метилбутил)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)2-(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (119) 6-({[2-хлор-5-(етоксиметил)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (120) 6-[({2-хлор-5-[(2-етоксіетокси)метил]феніл}карбоніл)аміно]-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (121) 6-({[2-хлор-5-(2-циклопропілетил)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, 8 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (122) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2-хлор-5-(2-фенілетил)феніл]карбоніл}аміно)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (123) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-циклопентил-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (124) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-циклопентил-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (125) 6-{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-циклопентил-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (126) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2R)тетрагідрофуран-2-іл]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (127) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,6-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-[(2R)тетрагідрофуран-2-іл]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (128) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-[(2R)тетрагідрофуран-2-іл]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (129) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2S)-5-оксопіролідин-2-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (130) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2R)-5-оксопіролідин-2-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (131) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[2-оксо-2-(піролізин-1-іл)етил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (132) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[2-(диметиламіно)-2-оксоетил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (133) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[2-(метиламіно)-2-оксоетил]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (134) 2-хлор-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (135) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2-метоксіетил)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (136) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2-гідроксіетил)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (137) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метиламіно)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (138) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(етиламіно)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (139) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2,2-диметилпропіл)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (140) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(циклопентиламіно)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (141) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(піперидин-1-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (142) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(4-метилпіперазин-1-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (143) 2-[біс(2-гідроксіетил)аміно]-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (144) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(диметиламіно)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (145) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(морфолін-4-іл)етил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (146) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(диметиламіно)етил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (147) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(3-гідроксиазетидин-1-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (148) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3S)-3-(диметиламіно)піролізин-1-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (149) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3S)-3-гідроксипіролізин-1-іл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (150) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(діетиламіно)етил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (151) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(піролізин-1-іл)етил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, 9 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (152) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[3-(диметиламіно)пропіл]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (153) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[3-(диметиламіно)-2,2-диметилпропіл]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (154) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(дипропан-2-іламіно)етил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (155) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(морфолін-4-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (156) 2-аміно-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (157) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3-гідрокси-2,2-диметилпропіл)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (158) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(3-метилоксетан-3-іл)метил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (159) трет-бутил N-{4-[(3-хлор-2-метилфеніл)карбамоїл]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-2-іл}гліцинат, (160) N-{4-[(3-хлор-2-метилфеніл)карбамоїл]-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-2-іл}гліцин, (161) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3-гідрокси-2,2-диметилпропіл)аміно]-1-метил-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (162) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3-метокси-2,2-диметилпропіл)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (163) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(піролізин-1-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (164) 2-(азетидин-1-іл)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (165) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(3-метоксиазетидин-1-іл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (166) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2-гідрокси-2-метилпропіл)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (167) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2S)-тетрагідрофуран-2-ілметил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (168) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2R)-тетрагідрофуран-2-ілметил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (169) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2S)-1-гідрокси-3-метилбутан-2-іл]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (170) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2R)-1-гідрокси-3-метилбутан-2-іл]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (171) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2S)-1-гідрокси-3,3-диметилбутан-2-іл]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (172) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3-метокси-2,2-диметилпропіл)(метил)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (173) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3-метоксипропіл)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (174) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(пропан-2-ілокси)етил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (175) 2-[(2-трет-бутоксіетил)аміно]-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (176) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2-метокси-2-метилпропіл)аміно]-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (177) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(метилсульфаніл)етил]аміно}-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (178) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метилсульфаніл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (179) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метилсульфоніл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (180) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метилсульфініл)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (181) 6-{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(диметиламіно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, 10 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (182) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,6-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(диметиламіно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (183) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,4-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(диметиламіно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (184) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(диметиламіно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (185) 6-{[(2-бром-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(диметиламіно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (186) 6-{[(2-бром-6-хлорфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(диметиламіно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (187) 6-({[2-хлор-5-(циклопропілетиніл)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(диметиламіно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (188) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-[(3-гідрокси-2,2диметилпропіл)аміно]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (189) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-[(3-метокси-2,2диметилпропіл)аміно]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (190) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-[(2-гідрокси-2метилпропіл)аміно]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (191) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-[(2-метокси-2метилпропіл)аміно]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (192) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-{[2-(пропан-2ілокси)етил]аміно}-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (193) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[2-(пропан-2ілокси)етил]аміно}-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (194) 2-[(2-трет-бутоксіетил)аміно]-6-{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2метилфеніл)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (195) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3-метокси-2,2диметилпропіл)аміно]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (196) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(2-метокси-2метилпропіл)аміно]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (197) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2S)тетрагідрофуран-2-ілметил]аміно}-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (198) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2R)тетрагідрофуран-2-ілметил]аміно}-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (199) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-[(3-гідрокси-2,2диметилпропіл)аміно]-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (200) 6-[{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-{[(2S)-1-гідрокси3-метилбутан-2-іл]аміно}-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (201) N-(3-хлор-4-метилфеніл)-2-(диметиламіно)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (202) N-(4-трет-бутилфеніл)-2-(диметиламіно)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (203) N-(2,3-дигідро-1H-інден-5-іл)-2-(диметиламіно)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (204) 6-{[(2-хлор-6-фторфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-4-метилфеніл)-2-(диметиламіно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (205) N-(3-хлор-4-метилфеніл)-6-{[(2,6-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(диметиламіно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (206) N-(3-хлор-4-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(диметиламіно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (207) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-циклопропіл-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (208) N-(3-хлор-4-метилфеніл)-2-циклопропіл-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (209) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(1-метилциклопропіл)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (210) N-(3-хлор-4-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(1-метилциклопропіл)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (211) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)-6-({[2(метилсульфоніл)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, 11 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (212) N-(3-хлор-4-метилфеніл)-6-{[(2,5-дихлорфеніл)карбоніл]аміно}-2-(2-метоксіетил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (213) 2-(метоксиметил)-N-феніл-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (214) 2-(метоксиметил)-N-пропіл-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (215) 2-(метоксиметил)-N-(піридин-3-іл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (216) N-бензил-2-(метоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (217) N-(циклогексилметил)-2-(метоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (218) 2-(метоксиметил)-N-(нафтален-1-іл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (219) 2-(метоксиметил)-N-(тіофен-3-іл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (220) N-(2,1,3-бензотіадіазол-4-іл)-2-(метоксиметил)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (221) N-(1,1-діоксид-1-бензотіофен-6-іл)-2-(метоксиметил)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (222) 2-(метоксиметил)-N-(тіофен-2-ілметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (223) N-(1H-індол-5-іл)-2-(метоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (224) N-(1,3-бензотіазол-2-іл)-2-(метоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (225) N-(2,2-диметилпропіл)-2-(метоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (226) 2-(метоксиметил)-N-(тіофен-2-іл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (227) N-(5-хлор-1,3-бензоксазол-2-іл)-2-(метоксиметил)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (228) N-(2-бензилфеніл)-2-(метоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (229) 2-(метоксиметил)-N-(хінолін-8-іл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (230) N-(циклогептилметил)-2-(метоксиметил)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (231) N-(1,3-бензоксазол-2-іл)-2-(метоксиметил)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (232) N-(6-хлор-1,3-бензоксазол-2-іл)-2-(метоксиметил)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (233) N-[3-хлор-2-(гідроксиметил)феніл]-2-(метоксиметил)-6-({[2(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (234) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(3-фторпіридин-2-іл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (235) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(3-хлорпіридин-4-іл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід, (236) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-{[(3,5-дихлорпіридин-4-іл)карбоніл]аміно}-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (237) 6-{[(5-бутокси-2-хлорфеніл)карбоніл]аміно}-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2-(метоксиметил)1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (238) 6-({[2-хлор-5-(2,2-дифторетокси)феніл]карбоніл}аміно)-N-(3-хлор-2-метилфеніл)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід, (239) N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2-хлор-5-(4,4,4-трифторбутокси)феніл]карбоніл}аміно)-2(метоксиметил)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід. ДОКЛАДНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Нижче приведене докладний опис термінів, використаних у даному описі. Приклади "галогену" включають фтор, хлор, бром і йод. 12 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Приклади "алкілу" включають нерозгалужений або розгалужений алкіл з 1-8 атомами вуглецю, такий як, наприклад, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, н-пентил, ізопентил, н-гексил, ізогексил, н-гептил, ізогептил, н-октил. З них переважним є алкіл з 1-6 атомами вуглецю, і найбільш переважним є алкіл з 1-3 атомами вуглецю. Група алкілу "моноалкіламіно", "діалкіламіно", "моноалкіл амінокарбонілу", "діалкіламінокарбонілу", "алкілкарбонілокси", "алкілоксикарбонілу", "алкілкарбонілу", "алкілтіо", "алкілсульфонілу", "алкілсульфінілу", "алкоксіалкілу", "моногалогеналкілу", "дигалогеналкілу", "тригалогеналкілу" і "алкоксіалкіламіно" визначена вище для "алкілу". Приклади "алкокси" включають нерозгалужений або розгалужений алкокси з 1-8 атомами вуглецю, такий як, наприклад, метокси, етокси, н-пропокси, ізопропокси, н-бутокси, ізобутокси, втор-бутокси, т-бутокси, н-пентилокси, н-гексилокси, н-гептилокси, н-октилокси. Група алкокси "алкоксіалкокси", "алкоксіалкіл" і "алкоксіалкіламіно" визначена вище для "алкокси". Приклади "гетероарилу" включають моноциклічні або бициклічні ароматичні кільця з 1-3 гетероатомами, вибраними з групи, яка складається з атома азоту, атома кисню й атома сірки. Конкретні приклади включають фурил (наприклад, 2-фурил, 3-фурил), тієніл (наприклад, 2тієніл, 3-тієніл), піроліл (наприклад, 1-піроліл, 2-піроліл, 3-піроліл), імідазоліл (наприклад, 1імідазоліл, 2-імідазоліл, 4-імідазоліл), піразоліл (наприклад, 1-піразоліл, 3-піразоліл, 4піразоліл), триазоліл (наприклад, 1,2,4-триазол-1-іл, 1,2,4-триазол-3-іл, 1,2,4-триазол-4-іл), тетразоліл (наприклад, 1-тетразоліл, 2-тетразоліл, 5-тетразоліл), оксазоліл (наприклад, 2оксазоліл, 4-оксазоліл, 5-оксазоліл), ізоксазоліл (наприклад, 3-ізоксазоліл, 4-ізоксазоліл, 5ізоксазоліл), оксадіазоліл (наприклад, 1,3,4-оксадіазол-2-іл), тіазоліл (наприклад, 2-тіазоліл, 4тіазоліл, 5-тіазоліл), тіадіазоліл (наприклад, 1,3,4-тіадіазоліл, 1,2,4-тіадіазоліл, 1,2,3-тіадіазоліл), ізотіазоліл (наприклад, 3-ізотіазоліл, 4-ізотіазоліл, 5-ізотіазоліл), піридил (наприклад, 2-піридил, 3-піридил, 4-піридил), піридазиніл (наприклад, 3-піридазиніл, 4-піридазиніл), піримідиніл (наприклад, 2-піримідиніл, 4-піримідиніл, 5-піримідиніл), піразиніл (наприклад, 2-піразиніл), бензотіадіазоліл (наприклад, 1,2,3-бензотіадіазол-4-іл, 1,2,3-бензотіадіазол-5-іл, 2,1,3бензотіадіазол-4-іл, 2,1,3-бензотіадіазол-5-іл), бензотіазоліл (наприклад, бензотіазол-2-іл, бензотіазол-4-іл, бензотіазол-5-іл, бензотіазол-6-іл, бензотіазол-7-іл), індоліл (наприклад, індол3-іл і індол-4-іл, індол-5-іл, індол-6-іл, індол-7-іл), бензотіофеніл (наприклад, 1-бензотіофен-2-іл, 1-бензотіофен-3-іл, 1-бензотіофен-4-іл, 1-бензотіофен-5-іл, 1-бензотіофен-6-іл, 1-бензотіофен7-іл), 1,1-діоксо-1-бензотіофеніл (наприклад, 1,1-діоксо-1-бензотіофен-2-іл, 1,1-діоксо-1бензотіофен-3-іл, 1,1-діоксо-1-бензотіофен-4-іл, 1,1-діоксо-1-бензотіофен-5-іл, 1,1-діоксо-1бензотіофен-6-іл, 1,1-діоксо-1-бензотіофен-7-іл), хіноліл (хінолін-2-іл, хінолін-3-іл, хінолін-4-іл, хінолін-5-іл, хінолін-6-іл, хінолін-7-іл, хінолін-8-іл) і 1,3-бензоксазол-2-іл. Гетероарильна група "гетероарилметилу" визначена вище для "гетероарилу". Приклади "насиченого циклічного аміно" включають 4-7-членні насичені циклічні аміногрупи з одним або двома атомами азоту, вказане кільце необов'язкове має один атом або кисню сірки і, необов'язково, заміщене оксо. Конкретні приклади включають 1-азетидиніл, 1-піролідиніл, 1імідазолідиніл, піперидинo, 1-піперазиніл, 1-тетрагідропіримідиніл, 4-морфоліно, 4тіоморфоліно, 1-гомопіперазиніл і 2-оксо-оксазолідин-3-іл. Насичена циклічна аміногрупа "насиченого циклічного амінокарбонілу" визначена вище для "насиченого циклічного аміно". Приклади "насиченої гетероциклічної групи" включають 4-6-членну насичену гетероциклічну групу, що має один атом азоту або кисню в кільці. Конкретні приклади включають 2-піролідиніл, 3-піролідиніл, 2-піперидиніл, 3-піперидиніл, 4-піперидиніл, 2-оксетаніл, 3-оксетаніл, 2тетрагідрофураніл і 3-тетрагідрофураніл. Приклади "циклоалкілу" включають циклоалкіл з 3-8 атомами вуглецю. Конкретні приклади включають циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклогептил і циклооктил. Циклоалкільна група "циклоалкілметилу" визначена вище для "циклоалкілу". Приклади "нафтилу" включають 1-нафтил і 2-нафтил. Приклади "піридилу" включають 2-піридил, 3-піридил і 4-піридил. Приклади "алкінілу" включають нерозгалужений або розгалужений алкініл з 2-6 атомами вуглецю. Конкретні приклади включають етиніл, 1-пропініл, 1-бутиніл, 1-пентиніл, 2-пропініл, 2бутиніл, 3-бутиніл, 1-метил-2-пропініл, 2-пентиніл, 3-пентиніл і 4-пентиніл. Варіанти здійснення винаходу Сполука за винаходом може бути отримана відповідно до нижчеподаних методик, робочих прикладів або методик, відомими в даній галузі. Якщо вихідна речовина має замісну групу, яка 13 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 може взаємодіяти в реакції в процесі здійснення методики, то вона може бути захищена відповідною захисною групою відповідно до відомого способу перед проведенням реакції. Наступні абревіатури можуть бути використані в даному описі для його спрощення. п-: пара-, т-: трет-, в-: втор-, м-: мета-, ТГФ: тетрагідрофуран, ДМФ: N, N-диметилформамід, ДМА: N, N-диметилацетамід, HBTU: гексафторфосфат O-(бензотриазол-1-іл)-N, N,N',N'-тетраметилуронію, HATU: гексафторфосфат O-(7-азабензотриазол-1-іл)-N, N,N',N'-тетраметилуронію, ТФО: трифтороцтова кислота, DME: етиленгліколю диметиловий ефір, NMP: N-метил-2-піролідон, ДМСО: диметилсульфоксид, MeOH: метанол, EtOH: етанол. Методика 1 Формула 4 , 1 2 де кільце А, R і R такі, як визначено вище. Дана реакція є конденсацією сполуки [6] і сполуки [7] і може бути здійснена відповідно до способу проведення реакції конденсації, по суті відомому. Сполука за винаходом може бути синтезована шляхом взаємодії карбонової кислоти сполуки [6] або її реакційноздатного похідного з аміновим похідним [7]. Приклади такогореакційноздатного похідного сполуки [6] включають сполуки, широко використовувані в реакції амідної конденсації, такі як, наприклад, галогенангідриди (наприклад, хлорангідрид, бромангідрид), змішані ангідриди, імідазоліди, активні аміди. При використанні сполуки [6] взаємодія може бути проведена, використовуючи конденсуючий агент при температурі в діапазоні від -20 C до 100 °C у присутності або відсутності основи. Приклади конденсуючого агента, який може бути використаний для цієї реакції, включають 1,1'-оксалілдіімідазол, 1-етил-3-(3-диметиламінопропіл)карбодіімід, дициклогексилкарбодіімід, діетил ціанофосфонат, HBTU, HATU, гексафторфосфат 1Hбензотриазол-1-іл-окси-тріс-піролідинo-фосфонію. Приклади основи, яка може бути використана для цієї реакції, включають органічні основи, оскільки триетиламін, N, Nдіізопропілетиламін, N, N-диметиланілін, піридин, 1,8-діазабіцикло[5,4,0]-7-ундецен. Може бути використаний будь-який розчинник, за умови, що він не чинить впливу на взаємодію, і приклади такого розчинника включають прості ефіри, такі як ТГФ, 1,4-діоксан і діетиловий ефір, аміди, такі як ДМФ і ДМА, нітрили, такі як ацетонітрил і пропіонітрил, вуглеводні, такі як бензол і толуол, галогеновані вуглеводні, такі як хлороформ і метиленхлорид, і суміші цих розчинників. Крім того, може бути використаний допоміжний агент, якщо необхідно. Приклади такого допоміжного агента, що може бути використаний, включають 1-гідроксибензотриазол і 1-гідроксі-7-азабензотриазол. Переважний час реакції звичайно знаходиться в діапазоні від 10 хвилин до 24 годин, але може змінюватися залежно від вихідної речовини, температури реакції і тому подібне. Переважні кількості використовуваної сполуки [7] і конденсуючого агента знаходяться в діапазоні від 1 до 3 моль для одного моля сполуки [6]. Переважна кількість використовуваної основи знаходиться в діапазоні від 1 екв. до 10 екв., переважно, від 1 екв. до 4 екв., сполуки [6]. 14 UA 108950 C2 Наприклад, сполука [6] може бути отримана відповідно до методики, описаної нижче. 5 10 15 20 25 30 35 , 2 5 де кільце А і R такі, як визначено вище, X являє собою галоген, і R являє собою алкіл. Стадія 1-A Ця реакція являє собою реакцію конденсації сполуки [8A] і сполуки [9A] із синтезом сполуки [10] відповідно до методики 1, як описано вище. Стадія 1-B Реакція являє собою реакцію зв'язування сполуки [8B] і сполуки [9B], використовуючи паладієвий каталізатор, і реакцію проводять відповідно до способу, по суті відомому. Розчинник, який може бути використаний, не обмежений, за умови, що він не чинить впливу на взаємодію, і приклади такого розчинника включають вуглеводні, такі як толуол і ксилол, прості ефіри, такі як 1,4-діоксан і ТГФ, аміди, такі як ДМФ, ДМА і NMP, і суміші цих розчинників. Реакцію проводять у присутності основи при температурі в діапазоні від 20 °C до 200 °C, необов'язково використовуючи мікрохвильову піч. Приклади паладієвого каталізатора, який може бути використаний, включають тріс(дибензиліденацетон)(хлороформ)дипаладій (0), тріс(дибензиліденацетон)дипаладій (0) і паладій ацетат (II). Придатна кількість такого паладієвого каталізатора знаходиться в діапазоні від 0,001 моль до 0,3 моль, до 1 моль арилгалогеніду. Приклади ліганду для паладієвого каталізатора, який може бути використаний, включають 1,1'-біс(дифенілфосфіно)фероцен, 4,5-біс(дифенілфосфіно)-9,9'-диметилксантен, 2дициклогексилфосфіно-2',4',6'-триізопропілбіфеніл, (±)-2,2'-біс(дифенілфосфіно)-1,1'-бінафтил, 2-(ди-трет-бутилфосфіно)біфеніл, ефір біс[2-(дифенілфосфіно)феніл], три-трет-бутилфосфін і тому подібне. Приклади основи, яка може бути використана, включають натрій т-бутоксид, трикалій фосфат і карбонат цезію. Кількість використовуваної основи знаходиться в діапазоні від 1 екв. до 10 екв., переважно, у діапазоні від 1 екв. до 4 екв., сполуки [8B]. Придатний час реакції звичайно знаходиться в діапазоні від 10 хвилин до 24 годин, але може змінюватися залежно від вихідної речовини, температури реакції і тому подібне. Стадія 2 Сполука [6] може бути отримана шляхом гідролізу сполуки [10] відповідно до відомого способу. Взаємодію, як правило, проводять у присутності кислоти або основи в придатному розчиннику. Приклади кислоти, використовуваної в гідролізі, включають неорганічні кислоти, такі як хлористоводнева кислота і сірчана кислота, а приклади основи включають неорганічні основи, такі як гідроксид натрію і гідроксид калію. Приклади реакційного розчинника включають спирти, такі як MeOH і EtOH, прості ефіри, такі як ТГФ і діоксан, вода і суміш цих розчинників. Реакцію проводять при температурі в діапазоні від 0 °C до 100 °C, і час реакції, як правило, знаходиться в діапазоні від 30 хвилин до 24 годин. Наприклад, сполука [8A] може бути отримана за допомогою наступної методики. 15 UA 108950 C2 Формула 6 5 10 15 20 25 30 , 5 де кільце А і R такі, як визначено вище. Ця реакція являє собою реакцію відновлення сполуки [11] до ароматичного аміну, і реакцію можна проводити загальноприйнятим способом. Наприклад, реакція досягається шляхом каталітичного водневого відновлення сполуки [11], використовуючи каталізатор, такий як нікель Ренея, паладій, родій, платина і тому подібне, у придатному розчиннику в атмосфері газоподібного водню, шляхом відновлення гідридом, використовуючи алюмогідрид літію і тому подібне, шляхом відновлення з залізом, використовуючи агент відновленого заліза і хлорид амонію і тому подібне, або шляхом відновлення з цинком, використовуючи цинковий пил і оцтову кислоту, і тому подібне. Крім того, існує також спосіб, що використовує сульфіди, такі як гідросульфіт натрію, і спосіб відновлення за допомогою форміату амонію, гідразину і тому подібне разом з металевим каталізатором, таким як паладій на вугіллі. Вибір розчинника залежить від використовуваної сполуки або агента, і розчинник може бути використаний самостійно або в суміші. Приклади такого розчинника включають толуол, ТГФ, 1,4-діоксан, 1,2диметоксіетан, етилацетат, ацетон, ацетонітрил, ДМФ або спирти, такі як MeOH, EtOH і третбутанол, і воду. Хоча температура реакції залежить від використовуваної сполуки й агента, вона, як правило, знаходиться в діапазоні від 0 °C до 300 °C, переважно, у діапазоні від 20 °C до 150 °C. Якщо кільце А сполуки [8A] являє собою групу, представлену загальною формулою [2] або [3], то сполука може бути отримана відповідно до способу, описаному у WO2008/65508. Якщо кільце А сполуки [8A] являє собою групу, представлену загальною формулою [4], то сполука може бути отримана відповідно до способу, описаному у літературі (наприклад, EP2226315, J. Org. Chem., 1960, 25,942, і тому подібне). Крім того, сполука може бути отримана відповідно до наступної методики. , 1 5 2 2 де X , R і A такі, як визначено вище, і X являє собою NH2 або OH. Стадія 1 Ця реакція являє собою реакцію ацилування сполуки [12] і сполуки [13] або їх реакційноздатного похідного, і вона може бути проведена відповідно до способу, по суті відомому як реакція ацилування. Приклади реакційноздатного похідного сполуки [13] включають сполуки, звичайно використовувані для реакції ацилування і включають галогенангідриди 16 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (наприклад, хлорангідрид, бромангідрид), суміші ангідридів кислот, імідазоліди, активні аміди і тому подібне. Якщо використовується сполука [13], то реакція може бути проведена, використовуючи конденсуючий агент у присутності або відсутності основи при температурі в діапазоні від -20 °C до 100 °C. Приклади конденсуючого агента, що може бути використаний для цієї реакції, включають 1,1'-оксалілдіімідазол, 1-етил-3-(3-диметиламінопропіл)карбодіімід, дициклогексилкарбодіімід, діетил ціанофосфонат, HBTU, HATU і гексафторфосфат 1Hбензотриазол-1-ілокситрипіролідинoфосфонію. Приклади основи, що може бути використане для цієї реакції, включають органічні основи, такі як триетиламін, N, N-діізопропілетиламін, N, Nдиметиланілін, піридин, 1,8-діазабіцикло[5,4,0]-7-ундецен. Використовуваний розчинник не обмежений, за умови, що він не впливає на взаємодію, і приклади такого розчинника включають прості ефіри, такі як ТГФ, 1,4-діоксан і діетиловий ефір, аміди, такі як ДМФ і ДМА, нітрили, такі як ацетонітрил і пропіонітрил, вуглеводні, такі як бензол і толуол, галогеновані вуглеводні, такі як хлороформ і метиленхлорид, і суміші цих розчинників. Крім того, якщо необхідно, може бути використаний допоміжний агент. Приклади такого допоміжного агента, що може бути використаний, включають 1-гідроксибензотриазол і 1гідроксі-7-аза-бензотриазол. Переважна кількість використовуваної основи знаходиться в діапазоні від 1 екв. до 10 екв., переважно, від 1 екв. до 4 екв., сполуки [13]. Переважний час реакції звичайно знаходиться в діапазоні від 10 хвилин до 24 годин, але може змінюватися залежно від вихідної речовини, температури реакції і тому подібного. Переважні кількості використовуваної сполуки [13] і конденсуючого агента знаходяться в діапазоні від 1 до 3 моль для одного моля сполуки [12]. Стадія 2 Ця реакція являє собою внутрішньомолекулярну циклізацію сполуки [14], використовуючи кислий каталізатор, і вона може бути проведена відповідно до способу, по суті відомому. Взаємодію проводять у придатному розчиннику або у відсутності розчинника, і приклади кислоти, яка може бути використана, включають хлористоводневу кислоту, п-толуолсульфонову кислоту, оцтову кислоту, п-толуолсульфонат піридину, поліфосфорну кислоту, фосфорилхлорид і тому подібне. Реакція може бути проведена, як правило, при температурі в діапазоні від 0 °C до 200 °C. Розчинник, який може бути використаний, не обмежений, за умови, що він не впливає на взаємодію, і приклади такого розчинника включають вуглеводні, такі як толуол і ксилол, спирти, такі як MeOH і EtOH, прості ефіри, такі як 1,4-діоксан і ТГФ, аміди, такі як ДМФ і ДМА, галогенований вуглеводень, такі як хлороформ і дихлорметан, ацетонітрил, або суміші цих розчинників. Час реакції звичайно знаходиться в діапазоні від 30 хвилин до 48 годин, хоча може змінюватися залежно від вихідної речовини і температури реакції. Стадія 3 Ця реакція являє собою реакцію нітрування сполуки [15] і вона може бути проведена відповідно до відомого способу. Звичайно використовують нітруючий агент, такий як азотна кислота, змішана кислота, метал нітрат, ацетил нітрат, пентаоксид діазоту, сіль нітронію (наприклад, тетрафторборат нітронію, трифторметансульфонат нітронію) і тому подібне. Розчинник реакції не обмежений за умови, що він не впливає на взаємодію, і приклад такого розчинника включає галогеновані розчинники, такі як дихлорметан і хлороформ, пентан, ТФО, сульфолан, ацетонітрил і тому подібне. Реакцію проводять у нейтральних або кислих умовах. Якщо реакцію проводять у кислих умовах, то приклади використовуваної кислоти включають сірчану кислоту, азотну кислоту, оцтову кислоту й оцтовий ангідрид. Крім того, як реакційний розчинник може бути використана тільки така кислота, без використання реакційного розчинника, як вказано вище. Температура реакції звичайно знаходиться в діапазоні від -20 °C до кімнатної температури, хоча може змінюватися залежно від використовуваної сполуки й агента. Переважний час реакції звичайно знаходиться в діапазоні від 30 хвилин до 24 годин, хоча може змінюватися залежно від вихідної речовини і температури реакції. Стадія 4 Ця реакція являє собою реакцію відновлення сполуки [16] до ароматичного аміну, і вона може бути проведена з одержанням сполуки [8А'] відповідно до методики, аналогічної методиці одержання сполуки [8A]. Сполука [8B] може бути отримана відповідно до способу, описаному у літературі (наприклад, J. Med. Chem., 1999, 42, 5020, WO2008/65508). Якщо кільце А сполуки [8B] являє собою групу, представлену загальною формулою [4], то сполука також може бути отримана відповідно до наступної методики. 17 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 , 2 1 2 5 де A , X, X , X і R такі, як визначено вище. Стадія 1 Ця реакція являє собою реакцію конденсації сполуки [17] і сполуки [13] або їх реакційноздатного похідного, і вона може бути проведена з одержанням сполуки [18] відповідно до методики, аналогічної методиці стадії 1 одержання сполуки [8А']. Стадія 2 Ця реакція являє собою реакцію внутрішньомолекулярної циклізації ацильної групи й аміногрупи, використовуючи кислотний каталізатор, і вона може бути проведена з одержанням сполуки [8В'] відповідно до методики стадії 2 у вищевказаному способі одержання сполуки [8А']. Наприклад, сполука [17] може бути отримана відповідно до наступної методики. , 5 де X і R такі, як визначено вище. Стадія 1-1 Ця реакція являє собою реакцію галогенування сполуки [19], і вона може бути проведена відповідно до способу, по суті відомому як реакція галогенування. Приклади галогенуючого агента, який може бути використаний, включають N-бромсукцинімід, N-йодсукцинімід, бром, йод і тому подібне, і, звичайно, реакцію можна проводити при температурі в діапазоні від 0 °C до 200 °C. Розчинник, який може бути використаний, не обмежений, за умови, що він не впливає на взаємодію, і приклади такого розчинника включають вуглеводні, такі як толуол і ксилол, прості ефіри, такі як 1,4-діоксан і ТГФ, аміди, такі як ДМФ і ДМА, галогеновані вуглеводні, такі як хлороформ і дихлорметан, ацетонітрил, і суміші цих розчинників. Також може бути додана придатна основа, і приклади такої основи, яка може бути використана, включають піридин, N, Nдіізопропілетиламін і тому подібне. Кількість використовуваної основи, наприклад, знаходиться в діапазоні від 1 екв. до 10 екв., переважно, у діапазоні від 1 екв. до 4 екв., сполуки [19]. Переважний час реакції звичайно знаходиться в діапазоні від 30 хвилин до 24 годин, хоча може змінюватися залежно від вихідної речовини і температури реакції. Стадія 1-2 18 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 Ця реакція являє собою реакцію відновлення сполуки [20] до ароматичного аміну, і вона може бути проведена з одержанням сполуки [17A] відповідно до методики, аналогічної методиці одержання сполуки [8A] вище. Стадія 2-1 Ця реакція являє собою реакцію галогенування сполуки [21], і вона може бути проведена з одержанням сполуки [17B] відповідно до методики, аналогічної методиці стадії 1-1 у способі одержання сполуки [17]. Методика 2 Формула 10 , 1 2 де кільце А, R і R такі, як визначено вище. Ця реакція являє собою реакцію конденсації сполуки [22A] і сполуки [9A], і вона може бути проведена відповідно до методики 1 з одержанням сполуки за винаходом. Також сполука за винаходом може бути отримана відповідно до наступних методик. Формула 11 , 1 2 де кільце А, R , R і X такі, як визначено вище. Ця реакція являє собою реакцію зв'язування сполуки [22B] і сполуки [9B], і вона може бути проведена з одержанням сполуки за винаходом відповідно до методики, аналогічної методиці стадії 1-B у стадії одержання сполуки [6]. Сполука [22A] може бути отримана відповідно до наступної методики, наприклад. , 1 де кільце А і R такі, як визначено вище. Стадія 1 Ця реакція являє собою реакцію гідролізу сполуки [11] як вихідної речовини, і вона може бути проведена з одержанням сполуки [23] відповідно до методики, аналогічної методиці стадії 2 способу одержання сполуки [6]. Стадія 2 19 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Ця реакція являє собою реакцію конденсації сполуки [23] і сполуки [7], і вона може бути проведена з одержанням сполуки [24] відповідно до методики 1. Стадія 3 Ця реакція являє собою реакцію відновлення сполуки [24] до ароматичного аміну, і вона може бути проведена з одержанням сполуки [22A] відповідно до методики одержання сполуки [8A]. Наприклад, сполука [22B] також може бути отримана наступною методикою. Формула 13 , 1 де кільце А, R і X такі, як визначено вище. Ця реакція являє собою реакцію конденсації сполуки [25] і сполуки [7], і вона може бути проведена з одержанням сполуки [22B] відповідно до методики 1. Сполука [25] може бути отримана відповідно до способу, описаному у літературі (наприклад, EP234872B1; US6387938B1; Bioorg. Med. Chem., 1999, 7, 2271; J. Med. Chem., 1999, 42, 5020), і також може бути отримана гідролізом сполуки [8B] відповідно до методики, аналогічної методиці стадії 2 способу одержання сполуки [6]. Методика 3 2 Якщо кільце А являє собою групу, представлену загальною формулою [4], а A являє собою алкілтіо, алкокси або групу, представлену загальною формулою [5], то сполука може бути отримана відповідно до наступної методики. Формула 14 , 1 2 1 0 де R , R і X такі, як визначено вище, і A являє собою галоген, мезилат, тозилат і тому 3 подібне, і A являє собою алкілтіо, алкокси або групу, представлену загальною формулою [5]. Ця реакція являє собою реакцію нуклеофільного заміщення сполуки [26] амінами, метал алкокси або заміщеним тіолом, і вона може бути проведена відповідно до відомого способу. Реакцію проводять або в придатному розчиннику, або у відсутності розчинника, використовуючи надлишкову кількість агентів, або в присутності основи. Приклади придатної використовуваної основи включають піридин, триетиламін, N, N-діізопропілетиламін, карбонат калію, гідрокарбонат натрію і тому подібне. Використовуваний розчинник не обмежений за умови, що він не впливає на взаємодію, і приклади такого розчинника включають прості ефіри, такі як ТГФ і діетиловий ефір, аміди, такі як ДМФ і ДМА, нітрили, такі як ацетонітрил і пропіонітрил, вуглеводні, такі як бензол і толуол, спирти, такі як MeOH і EtOH, або воду суміші цих розчинників. Також у реакції може бути використана надлишкова кількість аміну замість розчинника. Реакцію звичайно проводять при температурі в діапазоні від 0 °C до 200 °C, хоча вона залежить від використовуваної сполуки й агентів. Кількість основи, наприклад, знаходиться в діапазоні від 1 екв. до 10 екв., переважно, у діапазоні від 1 екв. до 4 екв., сполуки [26]. Переважний час реакції звичайно знаходиться в діапазоні від 30 хвилин до 24 годин, хоча може змінюватися залежно від вихідної речовини і температури реакції. Сполука [26] може бути отримана, наприклад, відповідно до наступної методики. 20 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 , 1 1 2 5 0 де X , R , R , R і A такі, як визначено вище. Стадія 1 Ця реакція являє собою реакцію нітрування сполуки [27] як вихідної речовини, і вона може бути проведена відповідно до методики, аналогічної методиці стадії 3 способи одержання сполуки [8А']. Сполука [27] може бути отримана відповідно до способу, описаному у літературі (наприклад, WO2006/116412; J. Med. Chem., 1993, 36, 2182). Стадія 2 Ця реакція являє собою реакцію відновлення сполуки [28] до ароматичного аміну, і вона може бути проведена з одержанням сполуки [29] відповідно до методики, аналогічної методиці одержання сполуки [8A]. Стадія 3 Ця реакція являє собою реакцію конденсації сполуки [29] ісполуки [9A], і вона може бути проведена з одержанням сполуки [30] відповідно до методики, аналогічної методиці 1. Стадія 4 Ця реакція являє собою реакцію гідролізу сполуки [30], і вона може бути проведена з одержанням сполуки [31] відповідно до методики, аналогічної методики стадії 2 одержання сполуки [6]. Стадія 5 Ця реакція являє собою реакцію конденсації сполуки [31] і сполуки [7], і вона може бути проведена з одержанням сполуки [26] відповідно до методики, аналогічної методиці 1. Методика 4 Сполука також може бути отримано наступною методикою, якщо кільце А являє собою групу, представлену загальною формулою [4], і A являє собою алкілсульфініл, алкілсульфоніл. Формула 16 , 1 2 1 4 5 де R , R , і X такі, як визначено вище, A являє собою алкілтіо, і A являє собою алкілсульфініл, алкілсульфоніл. Ця реакція являє собою реакцію окислювання сполуки [32] у вигляді вихідної речовини, і вона може бути проведена відповідно до загальноприйнятого способу. Наприклад, реакція може бути досягнута в придатному розчиннику, використовуючи пероксид, такий як перманганат калію, мета-хлор пербензойна кислота й оксон пермоносульфат. Розчинник варто вибирати відповідно до вихідної речовини і, не обмежуючись, за умови, що він не впливає на взаємодію, і приклади такого розчинника включають дихлорметан, хлороформ, дихлоретан, ТГФ, 1,4 21 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 діоксан, DME, толуол, MeOH і тому подібне, і такий розчинник може бути використаний самостійно або у вигляді суміші розчинників. Кількість окисника знаходиться в діапазоні від 0,5 екв. до 10 екв., переважно, у діапазоні від 0,9 екв. до 3 екв., вихідної речовини. Температура реакції, як правило, знаходиться в діапазоні від -20 °C до 80 °C, переважно, у діапазоні від 0 °C до 50 °C, хоча вона залежить від використовуваної сполуки і агента. Переважна температура реакції, як правило, знаходиться в діапазоні від 30 хвилин до 24 годин, хоча може залежати від використовуваної вихідної речовини і температури реакції. Сполука за винаходом може бути використана сама по собі як фармацевтична сполука, і також може використовуватися як фармацевтично прийнятна сіль, отримана відповідно до відомого способу. Приклади такої солі включають неорганічну сіль кислот, такі як хлористоводнева кислота, бромистоводнева кислота, сірчана кислота і фосфорна кислота, і органічну сіль кислот, такі як оцтова кислота, лимонна кислота, винна кислота, малеїнова кислота, бурштинова кислота, фумарова кислота, п-толуолсульфонова кислота, бензолсульфонова кислота, і метансульфонова кислота. Наприклад, гідрохлорид сполуки за винаходом може бути отриманий шляхом розчинення сполуки за винаходом в розчині хлористоводневої кислоти в спирті, етилацетаті або діетиловому ефірі. Сполука за винаходом може бути асиметричним вуглецем, і кожен такий оптичний ізомер і їхня суміш входять в обсяг даного винаходу. Такий оптичний ізомер може бути отриманий шляхом розділення оптичних ізомерів з рацемічної суміші, як отримані в наступних робочих прикладах, відповідно до відомого способу, використовуючи оптично активну кислоту, таку як винна кислота, дибензоїлвинна кислота, мигдальна кислота, 10-камфорсульфонова кислота і тому подібне, або шляхом використання оптично активної сполуки, попередньо отриманої як вихідна речовина. Альтернативно, така сполука може бути отримана шляхом розділення оптичних ізомерів, використовуючи хіральну колонку або асиметричного синтезу. Деякі сполуки за винаходом можуть існувати у вигляді таутомерів, і кожен такий таутомер і їхню суміш входять в обсяг винаходу. Наприклад, гетероциклічне похідне, представлене загальною формулою [1] (тобто, гетероциклічне похідне, представлене наступною загальною формулою [1X]), де кільце А являє 1 собою групу, представлену загальною формулою [4] і X являє собою NH, можуть утворювати гетероциклічне похідне, представлене наступною загальною формулою [1XA]. Формула 17 , 1 2 2 де R , R , і A такі, як визначено вище. Як показано в прикладах дослідження нижче сполука за винаходом або її фармацевтично прийнятна сіль має інгібіторну активність відносно mPGES-1. Також, оскільки сполука за винаходом або її фармацевтично прийнятна сіль має інгібіторну активність відносно mPGES-1, то вона має інгібуючу дію відносно PGE2, аналгетичну активність і протизапальний ефект. Таким чином, сполука за винаходом або її фармацевтично прийнятна сіль може бути використана як засіб для профілактики або лікування захворювання, пов'язаного з mPGES-1, захворювання, пов'язаного з PGE2, і захворювання, для якого аналгетична або протизапальна дія буде матиефект. Приклади захворювання, при якому можна використовувати сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль, включають запальне захворювання кишечнику (наприклад, див. непатентний документ 11), синдром подразненого кишечнику, мігрень, головний біль, біль у попереку, спінальний стеноз, грижу міжхребцевого диска, порушення скроневонижньощелепного суглоба, шийний синдром, шийний спондильоз, ендометріоз (наприклад, див. непатентний документ 12), аденоміоз, передчасні пологи і погрозу передчасних пологів, дисменорею, гіперактивність сечового міхура, ноктурію (наприклад, див. непатентний документ 13), інтерстиціальний цистит, нейродегенеративне захворювання, таке як хвороба 22 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Альцгеймера, розсіяний склероз (наприклад, див. непатентний документ 14), псоріаз, ревматоїдний артрит (наприклад, див. непатентний документ 15 і непатентний документ 16), ревматичну лихоманку, фібромиалгію, невралгію (наприклад, див. непатентний документ 17), комплексний регіональний болючий синдром, фасціальну дисфункцію, вірусну інфекцію, таку як грип, застуда, оперізувальний лишай і СНІД, бактеріальну інфекцію, мікоз, опік (наприклад, див. непатентний документ 18), запалення і біль після операції, травму і дентальну екстракцію, злоякісну пухлину, таку як рак товстого кишечнику, рак молочної залози, рак легені, рак передміхурової залози і тому подібне (наприклад, див. непатентний документ 19, непатентний документ 20 і непатентний документ 21), атеросклероз (наприклад, див. непатентний документ 22), інсульт (наприклад, див. непатентний документ 23), подагру, артрит, остеоартрит (наприклад, див. непатентний документ 24 і непатентний документ 25), юнацький артрит, анкілозуючий спондиліт, тендовагініт, окостеніння зв'язок, системний червоний вовчак, васкуліт, панкреатит, нефрит (наприклад, див. непатентний документ 26), кон'юнктивіт, ірит, склерит, увеїт, терапію рани, дерматит, екзему, остеопороз, астму (наприклад, див. непатентний документ 27), хронічне обструктивне захворювання легень (наприклад, див. непатентний документ 28), легеневий фіброз (наприклад, див. непатентний документ 29), алергійне захворювання (наприклад, див. непатентний документ 30), сімейний аденоматозний поліпоз (наприклад, див. непатентний документ 31), склеродермію (наприклад, див. непатентний документ 32), бурсит, лейоміому матки, простатит і біль при злоякісній пухлині. При введенні у вигляді фармацевтичного засобу сполуку за винаходом або її фармацевтично прийнятну сіль уводять самостійно або у вигляді фармацевтичної композиції, що містить, наприклад, від 0,001 % до 99,5 %, переважно, від 0,1 % до 90 %, у фармацевтично прийнятному нетоксичному і неактивному носії ссавцю, включаючи людину. У фармацевтичній композиції як носій може використовуватися розріджувач у формі твердої речовини, напівтвердої речовини або рідини, наповнювач, і одна або декілька інших добавок до складу. Переважно, фармацевтичну композицію за винаходом вводять у лікарській формі. Фармацевтичну композицію можна вводити шляхом внутрішньотканинного введення, перорального введення, внутрішньовенного введення, місцевого введення, такого як шкірне введення, введення в око, внутрішньоочеревинне введення, інтраторакальне введення і тому подібне, або трансректальне введення. Звичайно, композицію варто вводити в лікарській формі, що підходить для цих способів уведення. Доза лікарського засобу повинна бути скоректована переважно з урахуванням пацієнтам, а саме віку, маси тіла, природи і тяжкості захворювання, шляху введення, сполуки за винаходом для введення, чи є сполука сіллю чи ні, і виду такої солі. Для перорального введення добова доза сполуки за винаходом або її фармацевтично прийнятної солі як активного інгредієнта для дорослого, переважно, знаходиться в діапазоні від 0,01 мг до 5 г, переважно, від 1 мг до 500 мг для дорослої людини. Однак у деяких випадках може бути достатня доза, нижче вказаного діапазону, або в інших випадках може бути необхідна доза, вище вказаного діапазону. Як правило, добову дозу вводять один раз на добу або може бути введена кілька раз на добу. Альтернативно, добова доза може бути уведена внутрішньовенно швидким введенням або безупинною інфузією протягом 24 годин. Приклад Хоча даний винахід далі описаний детально в наступних посилальних прикладах, прикладах, прикладах досліджень і прикладах сполуки, даний винахід ними не обмежений. Умовами вимірювання мас-спектральної високоефективної рідинної хроматографії; LCMS є наступні. Аналітичний прилад: система ACUITY UPLC MS/PDA (Waters) Мас-спектрометр: детектор Waters 3100 MS Фотодетектор на діодній матриці: детектор ACUITY PDA (210-400 нм) Колонка: Acuity BEH C18, 1,7 мкм, 2,1×50 мм Швидкість потоку: 0,5 мл/хв. Температура колонки: 40 °C Розчинник: Рідина A: 0,1 % мурашина кислота/H2O (об./об.) Рідина B: 0,1 % мурашина кислота/ацетонітрил (об./об.) Градієнтні умови: Спосіб A: 0,0-2,5 хв.; % рідина А /% рідина B=90/10 > 10/90 2,5-3,0 хв.; % рідина А /% рідина B=10/90 3,0-3,5 хв.; % рідина А /% рідина B=0/100 23 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб B: 0,0-2,5 хв.; % рідина А /% рідина B=50/50 > 10/90 2,5-3,0 хв.; % рідина А /% рідина B=10/90 3,0-3,5 хв.; % рідина А /% рідина B=0/100 Значення [MS(m/z)] (MS: мас-спектрометрія), що спостерігаються в мас-спектрометрії, виражали в m/z, а час утримування в Rt (хвилина). Посилальний приклад 1 2-хлор-5-(етоксиметил)бензойна кислота Суміш метил 5-(бромметил)-2-хлорбензоату (отриманий як описано в WO2010/132999) (0,2 г), карбонату калію (0,21 г), EtOH (3 мл) і ТГФ (3 мл) перемішували при 80 °C протягом 4 годин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, потім додавали воду, і суміш екстрагували етилацетатом. Органічний шар розділяли і промивали насиченим сольовим розчином, і сушили над сульфатом магнію і концентрували у вакуумі. Залишок очищали хроматографією на колонці з одержанням етил 2-хлор-5-(етоксиметил)бензоату (0,15 г). Його розчиняли в ТГФ-MeOH-H2O (3:3:2, 8 мл), і додавали гідроксид літію гідрат (0,15 г), і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 14 годин. Реакційну суміш підкислювали 1н хлористоводневою кислотою й екстрагували етилацетатом. Органічний шар промивали насиченим сольовим розчином, сушили над сульфатом магнію і концентрували у вакуумі з одержанням вказаної в заголовку сполуки (0,12 г) у вигляді світло-жовтої олії. Посилальний приклад 2 2-хлор-5-[(2-етоксіетокси)метил]бензойна кислота Вказану в заголовку сполуку одержували відповідно до методики, описаної в посилальному прикладі 1, використовуючи 2-етоксіетанол замість EtOH. Посилальний приклад 3 2-хлор-5-(циклопропілетиніл)бензойна кислота До розчину етил 5-бром-2-хлорбензоату (1,9 г) у ДМФ (12 мл), додавали толуол (0,3 мл), циклопропілацетилен (714 мг), йодид міді (275 мг), дихлор біс(трифенілфосфін)паладій (1,01 г) і триетиламін (20,1 мл), і суміш дегазували, потім перемішували при 100 °C в атмосфері аргону протягом 8 годин, а потім реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і розбавляли етилацетатом. Нерозчинну речовину відфільтровували на целіті. Маточний розчин промивали насиченим сольовим розчином, сушили над сульфатом магнію і концентрували. При очищенні хроматографією на колонці одержували етил 2-хлор-5-(циклопропілетиніл)бензоат (1,86 г) у вигляді коричневої олії. Олію розчиняли в MeOH-ТГФ (1:1, 60 мл), додавали 10 % водний розчин гідроксиду натрію (20 мл), і розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин. Розчинник видаляли при зниженому тиску, до залишку додавали воду, і суміш розділяли діетиловим ефіром. Водний шар розділяли, підкислювали за допомогою 1н хлористоводневої кислоти й екстрагували етилацетатом. Органічний шар сушили над сульфатом магнію і концентрували у вакуумі. Осаджену тверду речовину промивали н-гексаном, і вказану в заголовку сполуку (1,02 г) одержували у вигляді бежевого порошку. Посилальний приклад 4 2-хлор-5-(2-циклопропілетил)бензойна кислота До розчину 2-хлор-5-(циклопропілетиніл)бензойної кислоти (200 мг) у етилацетаті (20 мл) додавали 10 % паладій на вугіллі (40 мг), і суміш потім перемішували в атмосфері водню (0,2MPa)) протягом 14 годин, потім відфільтровували на целіті, і маточний розчин концентрували у вакуумі. Залишок очищали хроматографією на колонці із силікагелем з одержанням вказаної в заголовку сполуки (190 мг) у вигляді жовтої олії. Посилальний приклад 5 2-хлор-5-(2-фенілетил)бензойна кислота Стадія 1 2-хлор-5-(фенілетиніл)бензойна кислота Відповідно до методики, описаної в посилальному прикладі 3, використовуючи фенілацетилен замість циклопропілацетилену, одержували 2-хлор-5-(фенілетиніл)бензойну кислоту у вигляді жовтого порошку. Стадія 2 2-хлор-5-(2-фенілетил)бензойна кислота 24 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді світло-жовтого порошку відповідно до методики, описаної в посилальному прикладі 4, використовуючи 2-хлор-5(фенілетиніл)бензойну кислоту замість 2-хлор-5-(циклопропілетиніл)бензойна кислота. Посилальний приклад 6 5-(3-трет-бутокси-1-пропініл)-2-хлорбензойна кислота Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білого порошку відповідно до методики, описаної в посилальному прикладі 3, використовуючи трет-бутилпропаргіловий ефір замість циклопропілацетилену. Посилальний приклад 7 5-(3-трет-бутоксипропіл)-2-хлорбензойна кислота Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді світло-жовтої олії відповідно до методики, описаної в посилальному прикладі 4, використовуючи 5-(3-трет-бутокси-1-пропініл)-2хлорбензойну кислоту замість 2-хлор-5-(циклопропілетиніл)бензойної кислоти. Посилальний приклад 8 2-хлор-5-(3-гідрокси-3-метилбутил)бензойна кислота Стадія 1 2-хлор-5-(3-гідрокси-3-метил-1-бутиніл)бензойна кислота Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді білого порошку відповідно до методики, описаної в посилальному прикладі 3, використовуючи 2-метил-3-бутин-2-ол замість циклопропілацетилену. Стадія 2 2-хлор-5-(3-гідрокси-3-метилбутил)бензойна кислота Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді світло-жовтої олії відповідно до методики, описаної в посилальному прикладі 4, використовуючи 2-хлор-5-(3-гідрокси-3-метил-1бутиніл)бензойну кислоту замість 2-хлор-5-(циклопропілетиніл)бензойної кислоти. Посилальний приклад 9 3-метокси-N, 2,2-триметилпропан-1-амін Стадія 1 Трет-бутил (3-гідрокси-2,2-диметилпропіл)карбамат Розчин 3-аміно-2,2-диметил-1-пропанолу (6,98 г) і карбонату натрію (7,18 г) у 1,4-діоксанH2O (1:1, 240 мл) перемішували при охолодженні на льоді і додавали ди-трет-бутил дикарбонат (14,77 г), і суміш перемішували протягом 5 годин. Додавали етилацетат і органічний шар розділяли, послідовно промивали водою і насиченим сольовим розчином, сушили над сульфатом магнію і концентрували у вакуумі з одержанням вказаної в заголовку сполуки (12,7 г) у вигляді безбарвної твердої речовини. Стадія 2 3-метокси-N, 2,2-триметилпропан-1-амін Розчин 60 % гідриду натрію (1,89 г) у ДМФ (60 мл) перемішували при охолодженні на льоді, по краплях повільно додавали розчин трет-бутил (3-гідрокси-2,2-диметилпропіл)карбамату (3,84 г) у ДМФ (45 мл) протягом 5 хвилин. Додавали метилйодид (10,73 г) і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 3 годин. У реакційну суміш додавали діетиловий ефір. Органічний шар розділяли, послідовно промивали водою і насиченим сольовим розчином, сушили над сульфатом магнію і концентрували у вакуумі. Залишок очищали хроматографією на колонці з одержанням трет-бутил (3-метокси-2,2-диметилпропіл)метилкарбамату (3,1 г) у вигляді безбарвної олії. Олію перемішували при охолодженні на льоді, додавали ТФО (8 мл), і потім суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години. Суміш перемішували при охолодженні на льоді, і піднімали pН до приблизно pН 9 за допомогою 1н водного розчину гідроксиду натрію й екстрагували діетиловим ефіром. Шар діетилового ефіру сушили і концентрували у вакуумі за допомогою сульфату магнію з одержанням вказаної в заголовку сполуки (2,6 г) у вигляді світло жовтої олії. Посилальний приклад 10 5-бутокси-2-хлорбензойна кислота До розчину 2-хлор-5-фторбензойної кислоти (50 мг) і 1-бутанолу (263 мкл) у ТГФ (0,5 мл) і ДМФ (3 мл) додавали т-бутоксид калію (329 мг), і розчин взаємодіяв при 120 °C протягом 10 хвилин у мікрохвильовому синтезаторі (Biotage, Initiator). Реакційну суміш охолоджували і підкислювали додаванням води і 2M хлористоводневої кислоти, екстрагували діетиловим ефіром, сушили над безводним сульфатом натрію. Розчинник видаляли у вакуумі, і залишок очищали хроматографією на колонці з одержанням вказаної в заголовку сполуки (17 мг) у вигляді білого порошку. Посилальний приклад 11 25 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 2-хлор-5-(2,2-дифторетокси)бензойна кислота Стадія 1 Метил 2-хлор-5-(2,2-дифторетокси)бензоат До суспензії метил 2-хлор-5-гідроксибензоату (50 мг) і карбонату калію (111 мг) в ацетоні (1 мл) додавали 2-йод-1,1-дифторетан (35 мкл), і суспензія взаємодіяла при 120 °C протягом 10 хвилин у мікрохвильовому синтезаторі (Biotage, Initiator). Після реакції при 130 °C протягом додаткових 15 хвилин реакційну суміш безпосередньо очищали хроматографією на колонці із силікагелем з одержанням вказаної в заголовку сполуки (55 мг) у вигляді жовтої олії. Стадія 2 2-хлор-5-(2,2-дифторетокси)бензойна кислота До розчину метил 2-хлор-5-(2,2-дифторетокси)бензоату (55 мг) у MeOH (1 мл) додавали 1M водний розчин гідроксиду літію (0,88 мл), і розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 12 годин. Реакційну суміш перемішували при охолодженні на льоді, повільно додавали 2M хлористоводневу кислоту для підкислення до pН 2-3, і осаджену тверду речовину фільтрували. Тверду речовину послідовна промивали невеликою кількістю води і діетиловим ефіром, сушили при зниженому тиску з одержанням вказаної в заголовку сполуки (28 мг) у вигляді білого порошку. Посилальний приклад 12 2-хлор-5-(4,4,4-трифторбутокси)бензойна кислота Стадія 1 Метил 2-хлор-5-(4,4,4-трифторбутокси)бензоат До суспензії метил 2-хлор-5-гідрокси бензоату (50 мг) і карбонату калію (111 мг) в ацетоні (1 мл) додавали 1-бром-4,4,4-трифторбутан (50 мкл), і суспензія взаємодіяла при 120 °C протягом 10 хвилин у мікрохвильовому синтезаторі (Biotage, Initiator). Реакційну суміш безпосередньо очищали хроматографією на колонці із силікагелем з одержанням вказаної в заголовку сполуки (74 мг) у вигляді безбарвної олії. Стадія 2 2-хлор-5-(4,4,4-трифторбутокси)бензойна кислота До розчину метил 2-хлор-5-(4,4,4-трифторбутокси)бензоату (74 мг) у MeOH (1 мл) додавали 1M водний розчин гідроксиду літію (0,99 мл), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 12 годин. Реакційну суміш перемішували при охолодженні на льоді, і повільно додавали 2M хлористоводневу кислоту для підкислення до pН 2-3. Осаджену тверда речовина фільтрували, промивали водою, і сушили при зниженому тиску з одержанням вказаної в заголовку сполуки (49 мг) у вигляді безбарвного порошку. Приклад 1 N-[2-(Трифторметил)бензил]-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4карбоксамід Стадія 1 Метил 1H-бензімідазол-4-карбоксилат До суспензії метил 2-аміно-3-нітробензоату (1,0 г) у мурашиній кислоті (>87 %) додавали 5 % паладій на вугіллі (100 мг), і суспензію нагрівали при перемішуванні при 100 °C протягом 23 годин. Після того, як реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, каталізатор відфільтровували на целіті, і маточний розчин концентрували у вакуумі. Осаджену тверду речовину промивали діетиловим ефіром при перемішуванні, тверду речовину збирали фільтруванням з одержанням вказаної в заголовку сполуки (872 мг), у вигляді безбарвного порошку. Стадія 2 Метил 6-нітро-1H-бензімідазол-4-карбоксилат Метил 1H-бензімідазол-4-карбоксилат (315 мг) розчиняли в концентрованій сірчаній кислоті (3 мл), і розчин перемішували на крижаній бані. Порціями додавали невелика кількість нітрату калію (199 мг), розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин. Реакційну суміш виливали в лід, підлуговували 3н водним розчином гідроксиду натрію при перемішуванні на крижаній бані, і екстрагували етилацетатом. Етилацетатний шар послідовно промивали водою і насиченим сольовим розчином, сушили над безводним сульфатом магнію. Вказану в заголовку сполуку (334 мг) одержували у вигляді безбарвного порошку, потім віддистильовували розчинник при зниженому тиску. Стадія 3 Метил 6-аміно-1H-бензімідазол-4-карбоксилат Метил 6-нітро-1H-бензімідазол-4-карбоксилат (304 мг) суспендували в MeOH (10 мл), у суспензію додавали 5 % паладій на вугіллі (30 мг) і перемішували в атмосфері водню (1 атм). 26 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Каталізатор відфільтровували на целіті і промивали MeOH, і маточний розчин концентрували у вакуумі з одержанням вказаної в заголовку сполуки (269 мг), у вигляді світло-жовтого порошку. + MS(ESI+) m/z 192(M+H) Стадія 4 Метил 6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксилат До розчину метил 6-аміно-1H-бензімідазол-4-карбоксилату (266 мг) у зневодненому ТГФ (12 мл), додавали N, N-діізопропілетиламін (284 мкл), і розчин перемішували при охолодженні на льоді. До цього розчину повільно по краплях додавали 2-(трифторметил)бензоїлхлорид (284 мкл) у зневодненому ТГФ (5 мл), і перемішували при тій же температурі протягом 3 годин. Після того як додавали крижану воду, ТГФ видаляли при зниженому тиску, і додавали водний насичений розчин бікарбонату натрію, і суміш екстрагували етилацетатом. Органічний шар промивали насиченим сольовим розчином, сушили над безводним сульфатом магнію, і розчинник видаляли при зниженому тиску. Залишок очищали хроматографією на колонці з NH силікагелем (етилацетат(етилацетат/MeOH) з одержанням вказаної в заголовку сполуки (309 мг) у вигляді світло-жовтого порошку. Стадія 5 6-({[2-(Трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбонова кислота Метил 6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксилат (356 мг) розчиняли в MeOH (10 мл) і додавали 1н водний розчин гідроксиду натрію (2 мл), і реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Після того, як MeOH видаляли при зниженому тиску до залишку додавали воду, і розчин підкислювали 1н хлористоводневою кислотою до pН 5 при охолодженні на льоді. Осад збирали фільтруванням з одержанням вказаної в заголовку сполуки (276 мг), у вигляді світлокоричневого порошку. Стадія 6 N-[2-(Трифторметил)бензил]-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4карбоксамід До розчину 6-({[2-(Трифторметил)феніл]карбоніл}аміно-1H-бензімідазол-4-карбонової кислоти (50 мг) у ДМФ (2 мл) додавали гідрохлорид N'-(етилкарбонімідоїл)-N, N-диметил-1,3пропандіаміну (33 мг), 1-гідроксибензотриазол (23 мг) і триетиламін (24 мкл), і 2(трифторметил)бензиламін (24 мкл) при охолодженні на льоді, і розчин перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Суміш виливали в крижану воду й екстрагували етилацетатом. Етилацетатний шар послідовно промивали водою і насиченим сольовим розчином, сушили над безводним сульфатом магнію, і розчинник видаляли при зниженому тиску. Залишок промивали н-гексан/етилацетат (1:1), і збирали фільтруванням з одержанням вказаної в заголовку сполуки (61 мг) у вигляді безбарвного порошку. + MS(ESI+)m/z 507(M+H) Приклад 2 N-циклогексил-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбоксамід Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді безбарвного порошку відповідно до методики, описаної в стадії 6 прикладу 1, використовуючи циклогексиламін замість 2(трифторметил)бензиламіну. + MS(ESI+) m/z 431(M+H) Приклад 3 N-(3-хлор-2-метилфеніл)-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4карбоксамід До розчину 6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1H-бензімідазол-4-карбонової кислоти (приклад 1, стадія 5) (40 мг) у ДМФ (2 мл) додавали HBTU (53 мг), триетиламін (20 мкл). При охолодженні на льоді додавали 3-хлор-2-метиланілін (17 мкл), і розчин перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин. Реакційну суміш виливали в крижану воду, екстрагували етилацетатом. Етилацетатний шар послідовно промивали водою і насиченим сольовим розчином, сушили над безводним сульфатом магнію, і розчинник видаляли при зниженому тиску. Залишок промивали н-гексаном/етилацетатом (1:1) і збирали фільтруванням з одержанням вказаної в заголовку сполуки (33 мг), у вигляді безбарвного порошку. + MS(ESI+)m/z 473(M+H) Приклад 5 N-[(1-Гідроксициклогексил)метил]-6-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-1Hбензімідазол-4-карбоксамід 27 UA 108950 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді безбарвного порошку відповідно до методики, описаної в стадії 6 прикладу 1, використовуючи 1-амінометил-1-циклогексанол замість 2-(трифторметил)бензиламіну. + MS(ESI+)m/z 461(M+H) Приклад 6 N-[2-(Трифторметил)бензил]-5-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1бензофуран-7-карбоксамід) Стадія 1 Етил 5-бром-2,3-дигідро-1-бензофуран-7-карбоксилат До розчину 5-бром-2,3-дигідро-1-бензофуран-7-карбонової кислоти (1,0 г) у EtOH (15 мл), додавали сірчану кислоту (0,5 мл), і розчин нагрівали при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом 30 годин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і видаляли EtOH. До залишку додавали воду, і розчин екстрагували етилацетатом. Етилацетатний шар послідовно промивали насиченим водним розчином бікарбонату натрію і насиченим сольовим розчином, сушили над безводним сульфатом магнію. Розчинник видаляли при зниженому тиску з одержанням вказаної в заголовку сполуки (1,07 г), у вигляді світло-жовтого порошку. Стадія 2 Етил 5-({[2-(Трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1-бензофуран-7-карбоксилат До етил 5-бром-2,3-дигідро-1-бензофуран-7-карбоксилату (600 мг), 2(трифторметил)бензаміду (501 мг), 4,5-біс(дифенілфосфіно)-9,9-диметилксантену (Xantphos) (96 мг), карбонату цезію (1,01 г) і тріс(дибензиліденацетон)дипаладію (114 мг) додавали 1,4діоксан (20 мл). Після дегазування суміш перемішували при 100 °C в атмосфері аргону протягом 24 годин. Реакційну суміш відфільтровували на целіті, розчинник видаляли при зниженому тиску. Отриманий залишок очищали хроматографією на колонці із силікагелем з одержанням вказаної в заголовку сполуки (220 мг) у вигляді злегка жовтого порошку. Стадія 3 5-({[2-(Трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1-бензофуран-7-карбонова кислота До суспензії етил 5-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1-бензофуран-7карбоксилату (220 мг), отриманого на стадії 2, у EtOH (5 мл), додавали 1н водний розчин гідроксиду натрію (1 мл), і суміш перемішували при 80 °C протягом 4 годин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури і при зниженому тиску видаляли EtOH. До залишку додавали воду і підкислювали до pН 3 за допомогою 1н хлористоводневої кислоти при охолодженні на льоді й екстрагували етилацетатом. Органічний шар послідовно промивали водою і насиченим сольовим розчином, сушили над безводним сульфатом магнію, і розчинник видаляли при зниженому тиску з одержанням вказаної в заголовку сполуки (195 мг), у вигляді злегка жовтого порошку. Стадія 4 N-[2-(Трифторметил)бензил]-5-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1бензофуран-7-карбоксамід До розчину 5-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1-бензофуран-7карбонової кислоти (35 мг) у ДМФ (2 мл), додавали гідрохлорид N'-(етилкарбонімідоїл)-N, Nдиметил-1,3-пропандіаміну (23 мг), 1-гідроксибензотриазол (23 мг) і триетиламін (17 мкл). При охолодженні на льоді в суміш додавали 2-(трифторметил)бензиламін (15 мкл) і перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. Реакційну суміш виливали в крижану воду й екстрагували етилацетатом. Етилацетатний шар послідовно промивали водою і насиченим сольовим розчином, сушили над безводним сульфатом магнію, і розчинник видаляли при зниженому тиску. Залишок промивали н-гексан/етилацетатом (1:1) і збирали фільтруванням з одержанням вказаної в заголовку сполуки (43 мг) у вигляді безбарвного порошку. + MS(ESI+) m/z 509 (M+H) , Rt=2,31 хвилин (спосіб A) Приклад 7 N-циклогексил-5-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1-бензофуран-7карбоксамід Вказану в заголовку сполуку одержували у вигляді безбарвного порошку відповідно до методики, описаної в стадії 4 прикладу 6, використовуючи циклогексиламін замість 2(трифторметил)бензиламіну. + MS(ESI+) m/z 433 (M+H) , Rt=2,25 хвилин (спосіб A) Приклад 8 N-(3-Хлор-2-метилфеніл)-5-({[2-(трифторметил)феніл]карбоніл}аміно)-2,3-дигідро-1бензофуран-7-карбоксамід 28