Сполуки та композиція як інгібітори активуючої канали протеази

1. Сполука Формули (1): R2 3 95502 х є 0-4; 4 3 за умови, що R є піперидилом, якщо NH-Y-R разом утворюють NH2; і 5 також, за умови, що R є піперидилом, якщо В є 5 (CR2)k-R . 2. Сполука за п. 1, у якій J є тіофенілом, тіазолілом, фенілом, піридилом, індазолілом, піперидинілом або піролідинілом. 1 3. Сполука за п. 1, у якій R є гало, С1-6алкілом, 6 7 CF3, OCF3, фенілом, -(CR2)1-NR R , -(CR2)16 7 6 7 C(=NR)-NR R , -C(O)-(CR2)1-NR R , -(CR2)1-NR6 6 6 7 SO2R , -(CR2)1-NR-C(O)-R , -(CR2)1-SO2NR R або 6 (CR2)1-OR ; де кожен 1 є 0, 1; і 6 7 R, R та R незалежно є Н або С1-6алкілом. 2 4. Сполука за п. 1, у якій R є фенілом або циклогексилом, кожен з яких є необов'язково заміщеним гало, SO2(C1-6алкілом) або необов'язково галогенізованим С1-6алкілом або С1-6алкокси. 4 5. Сполука за п. 1, у якій R є необов'язково заміщеним піперидинілом, циклогексилом, фенілом, 4 1 Cl H N O NH O O S H F 2 Br H N O NH O або S N H F Br H N O N (CR2)p O O R3 Y N N O (CR2)n J (R1)x , (2) 2 де R та J незалежно є необов'язково заміщеним 3 6-членним арилом; R є С1-6алкілом, С25 алкенілом, С2-6алкінілом або -(CR2)1-R ; або NH-Y6 3 R разом утворюють NH2; кожен R у (CR2) є Н або С1-6алкілом; і m, n та р незалежно є 1, 2, або її фармацевтично прийнятні солі. 2 8. Сполука за п. 7, у якій R та J незалежно є необов'язково заміщеним фенілом. 9. Сполука за п. 7, у якій х є 1-3. 10. Сполука за п. 7, у якій Y є SO2. 3 11. Сполука за п. 7, у якій R є С1-6алкілом або необов'язково заміщеним бензилом. 4 12. Сполука за п. 7, у якій R є необов'язково заміщеним піперидинілом. 13. Сполука за п. 1, яка вибрана з групи, яка складається з: O Br H N H NH2 H 4 O S NH O N H3C H A S H N N O N NH2 O R2 (CR2)m S O 3 . 6. Сполука за п. 1, у якій Y є зв'язком, SO2 або -О(СО)-. 7. Сполука за п. 1, яка являє собою сполуку Формули (2): H N N H3C R4 NH2 O O NH S O N H3 C CH CH H N N O NH O O S H N N NH2 O N H3C S O H Cl 5 Cl H N O NH N O O H3C S H N O N O H S NH2 5 95502 F 6 6 11 Cl Cl H N H N O O NH NH N O O S H N NH2 7 CH3 OCF3 H N O NH NH O O O S H N N O S O NH2 S NH2 O H F 13 H S O N H3C O H N N O O N H3C NH2 H 12 H S O N O O H N N O O N H3 C S H N F 8 CF3 H N H N O O NH NH O O S H N N N O NH2 O O N H3C S O S H F Br Cl H N O N O O S H N H3C S NH NH NH2 O O 10 O H Cl H N Cl O NH O O H3C S H N N O N O H S NH2 O 15 Cl S O N H3C H H N S H N N O O N O NH N NH2 O 14 9 S O N H3C H H N NH2 N O O H3C S H N O N O H S NH NH2 7 95502 16 21 Cl H N N O O NH2 NH2 O O S H 17 H N N O N H3C Cl H N N O O N O NH S Cl H N O H N 8 O H 22 O O O S H N N N O O H S Br S NH2 O N H3C F H N H N NH2 O 18 O NH N O N H3C H N NH S O H 23 O N O O S O NH O N H3C H N NH2 H N O O O H 19 S S O H 24 H N Cl O O S H N N O NH NH2 S O 25 S H N NH2 H N O NH H N O O H CH3 O N N NH2 O H2 N O O S O H H N H N N Br H3 C NH O 20 O O H N O N H3C S NH2 O N H3C Cl H N N N O O H3C S O N O H S NH2 9 95502 26 Br O N O O S H3 C H N NH S NH2 O H H N H N F H N O N NH2 O N H3 C H Br H N N O H S H3C Cl H N N O O 28 O 32 O O S O N H3C Cl S S H N N O O 27 O O NH2 O N F 31 Cl H N 10 O N O H F 33 Br H N O H N NH H N N S O Cl NH2 O N O O 29 O Cl S H N N O NH NH2 O N O S O O H F 34 Br H N O H 30 Cl O H N N O N O H S NH NH2 H3C S H N N O O H3C O N H3C O H N O N O H N 11 95502 F 35 12 F 39 Br H N Br H N O O O S H N N O O F Cl O N H3C H 36 S H N N O O N H3C S O O H F 40 Br H N Br H N O O F N O O S H N O N H3C O O O O H F 41 F Br Br H N CF3 O N H3 C H 37 S H N N H N O O F N O O S H N O O O N H3C F O O N H3 C H O H F 42 F 38 S H N N Br Br H N H N O O F N O O H3C S H N N O H O O O F H3 C S H N N O N O H OCH3 13 95502 F 43 14 F 47 Br H N H N O S H3 C H N N O O Br OCF3 O O H O N H3 C F 44 S CF3 O H F 48 Br H N N O O N O Br H N O S O N H3 C O O S O N H3 C F Cl O H F 49 Br H N N O Br H 45 O H N N O O H N Br H N O S O N H3 C O H S O N H3 C F F O H F 50 Br H N N O O 46 O H N N O O H N Br H N O H3C S O N O H O H N N O O H N OCF3 O O H3 C S H N N O N O H Cl Cl 15 95502 F 51 16 55 Cl Br H N S H N N O O H N O H3 C O O O N H3C H Cl O H 56 F 52 S H N N O Br O N Cl O Cl Br H N H N O O F N O O S H N O O N H3C O Cl S H O H 57 Cl F 53 Br H N H N O O N O O S Cl O N H3C O O H 58 O Cl H N F NH2 O N H3C H 54 S H N N O H N Cl O N H3C O H N N O Br H N O O H3C S H N N O N O O S H3C Cl NH2 H N O N O H 59 Cl O N O H H N H3C S H N N O O Cl O O N O H 17 95502 60 64 Cl H N O S H3C O O O O S H3C H S NH2 O O O N O O H H N F Cl O S H N N O O O NH2 O Cl H N N H S H N N 67 Cl O N Cl O Me Cl O Cl O O N H H N 63 Me O H N H S O N 66 Cl N H N S H N N Me O Me O O O O Br O O NH Cl O Cl H N 62 H N H H N O N O 65 O N F O N Me H Cl O S H N N O 61 H N Br O NH H N N N Cl H N O O 18 N Me O O N H O H 68 S O CH3 Cl H N Me S H N N O O Cl O O N O H O N H Me 19 95502 69 Cl H N H N N O O Cl O S Me O O N O S O H 70 NH2 Cl H N H N N O O Cl O S O N OH O Me H або їх фармацевтично прийнятних солей. 14. Сполука за п. 1, яка являє собою Cl H N O N O O S H3C NH2 H N O N O H або її фармацевтично прийнятну сіль. 15. Сполука за п. 1, яка являє собою Cl H N H3C S H N N O O Cl O O N O NH2 20 або її фармацевтично прийнятну сіль. 16. Фармацевтична композиція, яка містить терапевтично ефективну кількість сполуки за будьяким з пп. 1-15. 17. Застосування сполуки за будь-яким з пп. 1-15 для інгібування активуючої канали протеази у клітинній або тканинній системі або в організмі ссавця, причому активуючою канали протеазою є простазин, PRSS22, TMPRSS11 (наприклад, TMPRSS11B, TMPRSS11E), TMPRSS2, TMPRSS3, TMPRSS4 (MTSP-2), матриптаза (MTSP-1), CAP2, САР3, трипсин, катепсин А або еластаза нейтрофілів. 18. Застосування сполуки за будь-яким з пп. 1-15 у виробництві медикаменту для лікування стану, опосередкованого активуючою канали протеазою у клітинній або тканинній системі або в організмі ссавця; причому активуючою канали протеазою є простазин, PRSS22, TMPRSS11 (наприклад, TMPRSS11B, TMPRSS11E), TMPRSS2, TMPRSS3, TMPRSS4 (MTSP-2), матриптаза (MTSP-1), CAP2, САР3, трипсин, катепсин А або еластаза нейтрофілів. 19. Застосування за п. 18, у якому сполуку за будьяким з пп. 1-15 застосовують у комбінації з другим терапевтичним агентом. 20. Застосування за п. 18, у якому стан пов'язаний з перенесенням рідини через епітелій, що переносить іони, або накопиченням слизу та мокротиння у дихальних тканинах, або їх комбінація. 21. Застосування за п. 18, у якому станом є кістозний фіброз, первинна циліарна дискінезія, рак легенів, хронічний бронхіт, хронічна обструктивна хвороба легенів, астма або інфекція дихального тракту. 22. Застосування за п. 19, у якому другий терапевтичний агент є протизапальним, бронхорозширювальним, антигістамінним, протикашлевим, антибіотичним або ДНКазним агентом і його вводять до, одночасно або після сполуки за будь-яким з пп. 1-15. 23. Застосування за п. 17 або 18, у якому активуючою канали протеазою є простазин. 24. Застосування за п. 17 або 18, у якому клітинна або тканина система включає бронхіальні епітеліальні клітини. 25. Комбінація, що містить сполуку за будь-яким з пп. 1-15 або її фармацевтично прийнятну сіль та другий терапевтичний агент, вибраний з протизапального, бронхорозширювального, антигістамінного, протикашлевого, антибіотичного або ДНКазного агента. 26. Комбінація за п. 25 для лікування кістозного фіброзу. H Ця заявка стосується попередньої заявки США під реєстраційним номером 60/891,474, поданої 23 лютого 2007 р., та попередньої заявки США під реєстраційним номеромбО/884,334, поданої 10 січня 2007 p., кожна з яких включається авторами шляхом посилання у повному обсязі. 21 95502 Винахід в цілому стосується інгібіторів активуючої канали протеази (CAP). Простазин є трипсиноподібною серинпротеазою, яка є присутньою у різних тканинах ссавців. Вона є мембранозв'язаною протеазою, яка експресується на позаклітинній мембрані клітин, але також може секретуватися в рідини організму, такі, як сперма, сеча та рідина поверхні дихальних шляхів. Простазин (PRSS8), разом з протеазами, такими, як матриптаза, САР2, САР3, трипсин, PRSS22, TMPRSS11, катепсин А та еластаза нейтрофілів, можуть стимулювати активність амілорид-чутливого епітеліального натрієвого каналу (ENaC). Інгібування цих ферментів може викликати зміни перенесення іонів в епітелії, а отже, гомеостазі рідини по обидві сторони епітеліальних мембран. Наприклад, вважається, що інгібування CAP і нирках сприяє діурезові, а інгібування САР у дихальних шляхах сприяє кліренсові слизу та мокротиння у легенях. Інгібування САР у нирках, таким чином, може мати терапевтичне застосування для лікування гіпертонії. Інгібування САР у дихальних шляхах запобігає застоєві виділень дихальних шляхів, який інакше призводив би до уразливості суб'єкта перед вторинними бактеріальними інфекціями. Винахід забезпечує сполуки, фармацевтичні композиції та способи застосування таких сполук для модулювання активуючих канали протеаз (CAP). Наприклад, сполуки та композиції згідно з Ъннйходом можуть бути корисними для модулювання простазину, PRSS22, TMPRSS11 (наприклад, TMPRSS11B, TMPRSS11E), TMPRSS2, TMPRSS3, TMPRSS4 (MTSP-2), матриптази (MTSP-1), CAP2, САР3, трипсину, катепсину А та еластази нейтрофілів. В одному аспекті даний винахід забезпечує сполуки Формули (1): 22 6 7 6 -C(O)-(CR2)r-NR R , -(CR2)r-NR-SO2R , -(CR2)r6 6 7 NR-C(O)-R , -(CR2)r-SO2NR R або 6 -(CR2)r-OR , або необов'язково заміщеним C1-6 алкокси, С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом або С2-6 алкінілом; або необов'язково заміщеним карбоциклічним кільцем, гетероциклічним кільцем, арилом або гетероарилом; 3 R є С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом, С2-6 алкінілом 5 або -(CR2)r-R ; 3 в альтернативному варіанті NH-Y-R разом утворюють ΝΗ2; 2 4 5 R , R та R незалежно є необов'язково заміщеним 5-12-членним карбоциклічним кільцем, гетероциклічним кільцем, арилом або гетероарилом; 4 або R є Н, С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом, С2-6 алкінілом або , де Ρ є С або Ν, і кільце Ε разом з Ρ утворюють необов'язково заміщене 5-12-членне моноциклічне або злите кільце; 6 7 R тa R незалежно є Н, С1-6 алкілом, С2-6 ал5 кенілом, С2-6 алкінілом або -(CR2)r-R ; кожен з R є Η або С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом або С2-6 алкінілом; 1 є 0-6; k, m, n та p незалежно є 1-6; x є 0-4; 4 3 за умови, що R є піперидилом, якщо NH-Y-R разом утворюють ΝΗ2; і 5 також за умови, що R є піперидилом, якщо В є 5 (CR2)k-R . У вищенаведеній Формулі (1) J може бути тіофенілом, тіазолілом, фенілом, піридилом, індазолілом, піперидинілом або піролідинілом. В інших 2 прикладах R може бути фенілом або циклогексилом, кожен з яких може бути необов'язково заміщеним гало, SO2(С1-6 алкілом) або необов'язково заміщеним С1-6 алкілом або С1-6 алкокси, наприклад, необов'язково галогенізованим С1-6 алкілом або С1-6 алкокси. В одному варіанті втілення винахід забезпечує сполуки Формули (2): (1) або їх фармацевтично прийнятні солі, у яких 2 O-(CR2)р-R є замісником у будь-якій позиції на кільці А; J є 5-12-членним моноциклічним або злитим карбоциклічним кільцем, гетероциклічним кільцем, яке включає Ν, Ο та/або S; арильним або гетероарильним кільцем, за умови, що J не є триазолілом; Υ є зв'язком, -SO2-, -NHCO- або -О-(СО)-; 1 6 7 R є гало, -(CR2)r-NR R , -(CR2)r-NRC(=NR)6 7 6 7 NR R , -(CR2)r-C(=NR)-NR R , (2) 2 дe R та J незалежно є необов'язково заміщеним 6-членним арилом; 3 R є С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом, С2-6 алкінілом 5 3 або -(CR2)r-R ; або NH-Y-R разом утворюють NH2; кожен R у (CR2) є Η або С1-6 алкілом; і m, n та p незалежно є 1-2. У вищенаведених Формулах (1) та (2) Υ може бути зв'язком, SO2 або -О-(СО)-. В інших прикла1 дах R є гало, С1-6 алкілом, CF3, OCF3, фенілом, 6 7 6 7 (CR2)r-NR R , -(CR2)r-C(=NR)-NR R , -C(O)-(CR2)r6 7 6 6 NR R , -(CR2)r-NR-SO2R , -(CR2)r-NR-C(O)-R , 23 6 7 95502 6 (CR2)r-SO2NR R або -(CR2)r-OR , де кожен 1 є 0-1; 6 7 і R, R та R незалежно є Н або С1-6 алкілом. 4 У вищенаведених Формулах (1) та (2) R може бути необов'язково заміщеним 5-6-членним карбоциклічним кільцем, гетероциклічним кільцем, арилом, гетеро арилом або , де Ρ є С або Ν, і кільце Ε разом з Ρ утворюють необов'язково заміщене 5-6-членне моноциклічне кільце. 4 Наприклад, R може бути необов'язково заміщеним піперидинілом, циклогексилом, фенілом, . 3 У конкретних прикладах R у Формулі (2) є С1-6 алкілом або необов'язково заміщеним бензилом. У 4 деяких прикладах Υ є SO2. В інших прикладах R є необов'язково заміщеним піперидинілом. В інших 2 прикладах J та R незалежно є необов'язково заміщеними фенілом. Наприклад, J може бути замі1 2 щеним 1-3 R (тобто, x є 1-3), і R необов'язково може бути заміщений гало. В іншому аспекті даний винахід забезпечує фармацевтичні композиції, які включають сполуку Формул (1) або (2) та фармацевтично прийнятний наповнювач. Винахід також забезпечує способи модулювання активуючої канали протеази, включаючи введення у систему ссавця терапевтично ефективної кількості сполуки, яка має Формулу (1) або (2) або її фармацевтично прийнятних солей або їх фармацевтичних композицій, з модулюванням, таким чином, активуючої канали протеази. В одному варіанті втілення винахід забезпечує спосіб інгібування активуючої канали протеази, який включає введення у клітинну або тканинну систему або в організм ссавця терапевтично ефективної кількості сполуки, яка має Формулу (1) або (2), або її фармацевтично прийнятних солей або фармацевтичних композицій; причому вищезгаданою активуючою канали протеазою є простазин, PRSS22, TMPRSS11 (наприклад, TMPRSS11B, TMPRSS11E), TMPRSS2, TMPRSS3, TMPRSS4 (MTSP-2), матриптаза (MTSP-1), CAP2, САР3, трипсин, катепсин А або еластаза нейтрофілів, з інгібуванням, таким чином, вищезгаданої активуючої канали протеази. У конкретних прикладах винахід забезпечує спосіб інгібування простазину. В іншому аспекті винахід забезпечує спосіб полегшення або лікування стану, опосередкованого активуючою канали протеазою, включаючи введення у клітинну або тканинну систему або в організм ссавця ефективної кількості сполуки, яка має Формулу (1) або (2), або її фармацевтично прийнятних солей або фармацевтичних композицій, необов'язково у комбінації з другим терапевтичним агентом; причому вищезгаданою активуючою канали протеазою є простазин, PRSS22, TMPRSS11 (наприклад, TMPRSS11B, TMPRSS11E), TMPRSS2, TMPRSS3, TMPRSS4 (MTSP-2), матриптаза (MTSP-1), CAP2, САР3, трипсин, катепсин А або еластаза нейтрофілів, і, таким чином, забезпечується лікування вищезгаданого стану. Крім того, даний винахід забезпечує сполуки Формули (1) або (2) для застосування згідно зі 24 способом лікування стану, опосередкованого активуючою канали протeазою. Даний винахід також передбачає застосування сполуки Формули (1) або (2), необов'язково у комбінації з другим терапевтичним агентом, у виробництві медикаменту для лікування стану, опосередкованого активуючою канали протеазою. У конкретних прикладах сполуки згідно з винаходом застосовують для лікування опосередкованого простазином стану. В одному варіанті втілення другий терапевтичний агент може бути протизапальним, бронхорозширювальним, антигістамінним, протикашлевим засобом, антибіотиком або ДНКазою і вводиться до, одночасно або після сполуки Формули (1) або (2). У деяких прикладах сполуки згідно з винаходом вводять у бронхіальні епітеліальні клітини, зокрема, людські бронхіальні епітеліальні клітини. Прикладами станів, які можуть поліпшуватися або лікуватися з застосуванням сполук згідно з винаходом, крім інших, є стан, пов'язаний з перенесенням рідини через епітелій, що переносить іони, або накопиченням слизу та мокротиння у дихальних тканинах, або їх комбінація. У деяких прикладах станом, який може бути опосередкований з застосуванням сполук згідно з винаходом, є кістозний фіброз, первинна циліарна дискінезія, рак легенів, хронічний бронхіт, хронічна обструктивна хвороба легенів, астма або інфекція дихального тракту. Визначення "Алкіл" означає компонент і структурний елемент інших груп, наприклад гало-заміщений-алкіл та алкокси, і може бути лінійним або розгалуженим. У контексті даного винаходу необов'язково заміщений алкіл, алкеніл або алкініл може бути необов'язково галогенізованим (наприклад, CF3) або може мати один або кілька атомів вуглецю, які можуть бути заміщені або замінені на гетероатом, такий, як NR, О або S (наприклад, - ОСН2СН2О-, алкілтіоли, тіоалкокси, алкіламіни і т. ін.). "Арил" означає моноциклічне або злите біциклічне ароматичне кільце, яке містить атоми вуглецю. Наприклад, арил може бути фенілом або нафтилом. "Арилен" означає двовалентний радикал, який походить від арильної групи. Вжитий авторами термін "гетероарил" означає арил, як визначено вище, у якому один або кілька членів кільця є гетероатомом. Прикладами гетероарилів, крім інших, є піридил, індоліл, індазоліл, хіноксалініл, хінолініл, бензофураніл, бензопіраніл, бензотіопіраніл, бензо[1,3]діоксол, імідазоліл, бензо-імідазоліл, піримідиніл, фураніл, оксазоліл, ізоксазоліл, триазоліл, тетразоліл, піразоліл, тієніл та ін. Вжитий авторами термін "карбоциклічне кільце" означає насичене або частково ненасичене, моноциклічне, злите біциклічне або поліциклічне кільце з містком, яке містить атоми вуглецю, які необов'язково можуть бути заміщені, наприклад, =О. Прикладами карбоциклічних кілець, крім інших, є циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклопропілен, циклогексанон і т. ін. Вжитий авторами термін "гетероциклічне кільце" означає карбоциклічне кільце, як визначено 25 вище, у якому один або кілька атомів вуглецю є гетероатомами. Наприклад, гетероциклічне кільце може містити N, О, S, -N=, -S-, -S(O), -S(O)2- або NR-, причому R може бути воднем, С1-4 алкілом або захисною групою. Прикладами гетероциклічних кілець, крім інших, є морфоліно, піролідиніл, піролідиніл-2-он, піперазиніл, піперидиніл, піперидинілон, 1,4-діокса-8-аза-спіро[4.5]дец-8-ил та ін. Якщо не вказано іншого, у разі, коли замісник вважається "необов'язково заміщеним", це означає, що замісник є групою, яка може бути заміщена однією або кількома групами, окремо й незалежно вибраними, наприклад, з-поміж необов'язково галогенізованого алкілу, алкенілу, алкінілу, алкокси, алкіламіну, алкілтіо, алкінілу, аміду, аміно, включаючи моно- та двозаміщені аміногрупи, арил, арилокси, арилтіо, карбоніл, карбоцикл, ціано, циклоалкіл, галоген, гетероалкіл, гетероалкеніл, гетероалкініл, гетероарил, гетероцикл, гідрокси, ізоціанато, ізотіоціанато, меркапто, нітро, Окарбаміл, N-карбаміл, О-тіокарбаміл, Nтіокарбаміл, С-амідо, N-амідо, S-сульфонамідо, Nсульфонамідо, С-карбокси, О-карбокси, пергалоалкіл, перфтороалкіл, силіл, сульфоніл, тіокарбоніл, тіоціанато, тригалометансульфоніл та їх захищені сполуки. Захисні групи, які можуть утворювати захищені сполуки вищезгаданих замісників, є відомими спеціалістам у даній галузі і згадуються у таких публікаціях, як Greene and Wuts, Protective rd Groups in Organic Synthesis, 3 Ed., John Wiley & Sons, New York, NY, 1999, та Kocienski, Protective Groups, Thieme Verlag, New York, NY,. 1994, які включаються авторами шляхом посилання у повному обсязі. Вжиті авторами терміни "паралельне введення" або "комбіноване введення" або інші подібні терміни охоплюють введення вибраних терапевтичних агентів одному пацієнтові і включають режими лікування, згідно з якими агенти не обов'язково вводять однаковим шляхом введення або одночасно. Вжитий авторами термін "фармацевтична комбінація" означає продукт, одержаний в результаті змішування або комбінування активних інгредієнтів, і охоплює як фіксовані, так і не фіксовані комбінації активних інгредієнтів. Термін "фіксована комбінація" означає, що активні інгредієнти, наприклад, сполука Формули (1) та допоміжний агент, вводяться пацієнтові одночасно у формі єдиної порції або дози. Термін "нефіксована комбінація" означає, що активні інгредієнти, наприклад, сполука Формули (1) та допоміжний агент, вводять пацієнтові окремими порціями, одночасно, паралельно або послідовно без конкретних обмежень часу, причому таке введення забезпечує терапевтично ефективний рівень активних інгредієнтів в організмі пацієнта. Останнє також стосується коктейльної терапії, наприклад, введення трьох або більшої кількості активних інгредієнтів. Термін "терапевтично ефективна кількість" означає кількість даної сполуки, яка викликає у клітині, тканині, органі, системі, організмі тварини або людини біологічну або медичну реакцію, яка вимагається дослідником, ветеринаром, лікарем або іншим медичним працівником. 95502 26 Термін "введення" по відношенню до даної сполуки слід розуміти як доставления сполуки згідно з винаходом, включаючи проліки сполуки згідно з винаходом, суб'єктові, який потребує лікування. Вжиті авторами терміни "лікувати" та "лікування" стосуються способу полегшення або послаблення хвороби та/або супровідних симптомів. Термін "простазин" також може означати: активуюча канали протеаза людини (hCAP); активуюча канали протеаза-1; та PRSS8, MERPOPS ID SOL 159. Способи втілення винаходу Винахід забезпечує сполуки, фармацевтичні композиції та способи застосування таких сполук для модулювання активуючих канали протеаз (CAP). В одному аспекті даний винахід забезпечує сполуки Формули (1): (1) або їх фармацевтично прийнятні солі, у яких 2 O-(CR2)р-R є замісником у будь-якій позиції на кільці А; J є 5-12-членним моноциклічним або злитим карбоциклічним кільцем, гетероциклічне кільце, яке включає N, О та/або S; арильним або гетероарильним кільцем, за умови, що J не є триазолілом; Υ є зв'язком,-SO2-, -NHCO-або -О-(СО)-; 1 6 7 R є гало, -(CR2)r-NR R , -(CR2)r-NRC(=NR)6 7 6 7 NR R , -(CR2)r-C(=NR)-NR R , 6 7 6 -C(O)-(CR2)r-NR R , -(CR2)r-NR-SO2R , -(CR2)r6 6 7 NR-C(O)-R , -(CR2)r-SO2NR R , або 6 -(CR2)r-OR , або необов'язково заміщеним С1-6 алкокси, С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом або С1-6 алкінілом; або необов'язково заміщеним карбоциклічним кільцем, гетероциклічним кільцем, арилом або гетероарилом; 3 R є С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом, С2-6 алкінілом 5 або -(CR2)r-R ; 3 в альтернативному варіанті NH-Y-R разом утворюють NF^; 2 4 5 R , R та R незалежно є необов'язково заміщеним 5-12-членним карбоциклічним кільцем, гетероциклічним кільцем, арилом або гетероарилом; 4 або R є Н, С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом, С2-6 алкінілом або , де Ρ є С або Ν, і кільце Ε разом з Ρ утворюють необов'язково заміщене 512-членне моноциклічне або злите кільце; 27 6 95502 7 R та R незалежно є Н, С1-6 алкілом, С2-6 ал5 кенілом, С2-6 алкінілом або -(CR2)r-R ; кожен з R є Η або С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом або С2-6 алкінілом; 1 є 0-6; k, m, n та p незалежно є 1-6; x є 0-4; 4 3 за умови, що R є піперидилом, якщо NH-Y-R разом утворюють NH2; і 5 також за умови, що R є піперидилом, якщо В є 5 (CR2)k-R · В інших варіантах втілення винахід забезпечує сполуку Формули (2): 28 2 де R та J незалежно є необов'язково заміщеним 6-членним арилом; 3 R є С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом, С2-6 алкінілом 5 3 або -(CR2)r-R ; або NH-Y-R разом утворюють NH2; кожен R у (CR2) є Η або С1-6 алкілом; і m, n та p незалежно є 1-2. В альтернативному варіанті k, m, n та p у вищенаведеній Формулі (1) та (2) незалежно можуть бути 0-6. У конкретних прикладах k у Формулi (1) є 2-3, і J є гетероарилом, таким, як тіофеніл. В інших альтернативних варіантах втілення Υ у Формулі (1) та (2) може бути -СО-. У кожній з вищезгаданих формул J також може бути вибраний з групи, яка складається з (2) 1 2 3 4 5 6 7 де один або кілька Ζ , Ζ , Ζ , Ζ , Ζ , Ζ та Z є гетероатомом, вибраним з-поміж N, NR, О або S, 1 7 де R є Η або С1-6 алкілом, а інші атоми Ζ -Ζ є СН. 1 2 3 У деяких прикладах принаймні два з Ζ , Ζ , Ζ , 4 5 6 7 Ζ , Ζ , Ζ та Ζ є гетероатомом, вибраним з-поміж N, NR, О або S, де R є Η або С1-6 алкілом, а інші 1 7 атоми Ζ -Ζ є СН. У вищенаведених Формулах (1) та (2), де кожен необов'язково заміщений компонент може бути заміщений гало, =O аміно, гуанідинілом, амідино, необов'язково заміщеним С1-6 алкокси; С1-6 алкілом, С2-6 алкенілом або С2-6 алкінілом, кожен з яких необов'язково може бути галогенізований або необов'язково може мати атом вуглецю, який може бути замінений або заміщений Ν, Ο або S; 8 CO2R , 8 8 8 -O-(CR2)r-C(O) -R ; -(CR2)r-R , -(CR2)r-C(O)-R 8 або -(CR2)r-SO2-R ; або їх комбінація, де кожен R є Н, С1-6 алкілом або необов'язково заміщеним карбоциклічним кільцем, гетероциклічним кільцем, арилом або гетероарилом. Даний винахід також охоплює всі ізотопні варіанти сполук згідно з винаходом або їх фармацевтично прийнятних солей. Ізотопний варіант сполуки згідно з винаходом або її фармацевтично прийнятної солі визначається як такий, у якому принаймні один атом замінено атомом, який має таке саме атомне число, але атомну масу, відмінну від атомної маси, яка зазвичай трапляється у природі. Прикладами ізотопів, які можуть бути включені у сполуки згідно з винаходом та їх фармацевтично прийнятні солі, крім інших, є ізотопи 2 3 13 водню, вуглецю, азоту та кисню, такі, як Н, Н, С, 14 15 17 18 С, N, O, O, S, F та СІ. Деякі ізотопні варіанти сполук згідно з винаходом та їх фармацевтично прийнятних солей, наприклад, такі, що включають 3 14 радіоактивний ізотоп, такий, як Н або С, застосовують у дослідженнях розподілу медикаменту та/або субстрату у тканині. У конкретних прикла3 14 дах ізотопи Н та С можуть застосовуватися для полегшення приготування та виявлення. В інших 2 прикладах заміщення ізотопами, такими, як Н, може забезпечувати певні терапевтичні переваги, які виникають завдяки більшій метаболічній стійкості, наприклад, збільшення півперіоду in vivo або знижена потреба у дозі. Ізотопні варіанти сполук згідно з винаходом або їх фармацевтично прийнятних солей зазвичай одержують за допомогою традиційних процедур з застосуванням відповідних ізотопних варіантів прийнятних реагентів. Сполуки та композиції згідно з винаходом можуть бути корисними для модулювання активуючої канали протеази. Прикладами активуючих канали протеаз, які можуть бути модульовані з застосуванням сполук та композицій згідно з винаходом, крім інших, є простазин, PRSS22, TMPRSS11 (наприклад, TMPRSS11B, TMPRSS11E), TMPRSS2, TMPRSS3, TMPRSS4 (MTSP-2), матриптаза (MTSP-1), CAP2, САР3, трипсин, катепсин А або еластаза нейтрофілів. Сполуки згідно з цим винаходом також можуть інгібувати активність протеаз, які стимулюють активність іонних каналів, таких, як епітеліальний натрієвий канал, і можуть застосовуватися для лікування пов'язаних з CAP хвороб. Фармакологія та корисність 29 Сполуки згідно з винаходом модулюють активність активуючої канали протеази, зокрема, трипсиноподібних серинпротеаз, таких, як простазин, і, як такі, є корисними для лікування хвороб або порушень, при яких, наприклад, простазин сприяє патології та/або симптомології хвороби. До хвороб, опосередкованих інгібуванням активуючої канали протеази, зокрема, трипсиноподібної серинпротеази, такої, як простазин, належать хвороби, пов'язані з регулюванням об'ємів рідини по обидві сторони епітеліальних мембран. Наприклад, об'єм рідини поверхні дихальних шляхів є ключовим регулятором мукоциліарного кліренсу та підтримання здоров'я легенів. Інгібування активуючої канали протеази сприяє накопиченню рідини з боку слизової оболонки епітелію дихальних шляхів, такими чином, сприяючи кліренсові слизу і запобігаючи накопиченню слизу та мокротиння у дихальних тканинах (включаючи легеневі шляхи). До таких хвороб належать респіраторні захворювання, такі, як кістозний фіброз, первинна циліарна дискінезія, хронічний бронхіт, хронічна обструктивна хвороба легенів (COPD), астма, інфекції дихального тракту (гострі та хронічні; вірусні та бактеріальні) та рак легенів. До хвороб, опосередкованих інгібуванням активуючих канали протеаз також належать хвороби, відмінні від респіраторних захворювань, які є пов'язаними з відхиленням у регулюванні рідини по обидві сторони епітелію, можливо, пов'язані з відхиленнями у фізіології захисних поверхневих рідин на його поверхні, наприклад ксеростомія (сухість у роті) або кератокон'юнктивіт (сухе око). Крім того, регулювання САР у ENaC нирок може застосовуватися для сприяння діурезові, а отже, викликання гіпотензивного ефекту. Хронічна обструктивна хвороба легенів включає хронічний бронхіт або пов'язане з ним диспное, емфізему, а також загострення підвищеної реактивності дихальних шляхів внаслідок іншої фармакотерапії, зокрема, терапії з застосуванням інших інгаляційних засобів. Винахід також може бути застосований для лікування бронхіту будьякого типу або походження, включаючи, наприклад, гострий, арахіновий, катаральний, крупозний, хронічний або гнійний туберкульозний бронхіт. Астма включає ендогенну (неалергічну) астму та екзогенну (алергічну) астму, м'яку астму, помірну астму, важку астму, бронхіальну астму, викликану фізичним навантаженням астму, професійну астму та астму, яка виникає внаслідок бактеріальної інфекції. Астма також включає стан, який називається "дитячий синдром задишки", який охоплює суб'єктів віком до 4 або 5 років, які мають симптоми задишки, і у яких діагностується або може бути діагностована "дитяча задишка" - чітко визначену категорію пацієнтів, які мають серйозні медичні проблеми і часто визначаються як астматики початкової або ранньої фази. Придатність інгібітора активуючої канали протеази, такого, як інгібітор простазину, для лікування хвороби, опосередкованої інгібуванням активуючої канали протеази, може бути випробувана шляхом визначення інгібіторного впливу інгібітора 95502 30 активуючої канали протеази згідно з аналізами, описаними нижче, та способами, відомими спеціалістам у даній галузі. Згідно з вищевикладеним, даний винахід також забезпечує спосіб профілактики або лікування будь-яких описаних вище хвороб або порушень у суб'єкта, який потребує такого лікування, причому спосіб включає введення вищезгаданому суб'єктові терапевтично ефективної кількості сполуки Формули (1) або (2) або її фармацевтично прийнятної солі. Для будь-якого з вищезазначених випадків застосування потрібна доза може коливатися залежно від режиму введення, конкретного стану, який підлягає лікуванню, та потрібного ефекту (див. "Введення та фармацевтичні композиції" нижче). Введення та фармацевтичні композиції Зазвичай сполуки згідно з винаходом вводять у терапевтично ефективній кількості будь-якими звичними і визнаними способами, відомими спеціалістам у даній галузі, окремо або у комбінації з одним або кількома терапевтичними агентами. Інгібітори активуючої канали протеази згідно з винаходом також є корисними як котерапевтичні агенти для застосування у комбінації з іншим терапевтичним агентом. Наприклад, інгібітор активуючої канали протеази може застосовуватись у комбінації з протизапальним, бронхорозширювальним, антигістамінним або протикашлевим, антибіотичним або ДНКазним терапевтичним агентом. Інгібітор активуючої канали протеази та інший терапевтичний агент можуть бути в одній або різних фармацевтичних композиціях. Інгібітор активуючої канали протеази може бути змішаний з іншим терапевтичним агентом у фіксованій фармацевтичній композиції або може вводитись окремо, до, одночасно або після іншого терапевтичного агента. Комбінація може бути корисною, зокрема, у лікуванні кістозного фіброзу або обструктивних або запальних хвороб дихальних шляхів, таких, як ті, що згадуються в цьому описі вище, наприклад, як посилювачі терапевтичної активності таких медикаментів або як засоби зниження необхідної дози або можливих побічних ефектів таких медикаментів. До прийнятних протизапальних терапевтичних агентів належать стероїди, зокрема, глюкокортикостероїди, такі, як будесонід, беклометазон дипропіонат, флутиказон пропіонат, циклесонід або мометазон фуроат, або стероїди, описані у міжнародних патентних заявках WO 02/88167, WO 02/12266, WO 02/100879, WO 02/00679 (наприклад, Приклади 3, 11, 14, 17, 19, 26, 34, 37, 39, 51, 60, 67, 72, 73, 90, 99 та 101), WO 03/35668, WO 03/48181, WO 03/62259, WO 03/64445, WO 03/72592, WO 04/39827 та WO 04/66920; нестероїдні агоністи глюкокортикоїдних рецепторів, такі, як ті, що описуються у DE 10261874, WO 00/00531, WO 02/10143, WO 03/82280, WO 03/82787, WO 03/86294, WO 03/104195, WO 03/101932, WO 04/05229, WO 04/18429, WO 04/19935 та WO 04/26248; антагоністи LTD4, такі, як монтелукаст та зафирлукаст; інгібітори PDE4, такі, як циломіласт (ARIFLO® GlaxoSmithKline), ROFLUMILAST® (Byk Gulden),V-11294А (Napp), BAY19-8004 31 (Bayer), SCH-351591 (Schering-Plough), AROFYLLINE® (Almirall Prodesfarma), PD189659 / PD168787 (Parke-Davis), AWD-12-281 (Asta Medica), CDC-801 (Celgene), SelCID(TM) CC-10004 (Celgene), VM554/UM565 (Vernalis), T-440 (Tanabe), KW-4490 (Kyowa Hakko Kogyo) та ті, що описуються у WO 92/19594, WO 93/19749, WO 93/19750, WO 93/19751, WO 98/18796, WO 99/16766, WO 01/13953, WO 03/104204, WO 03/104205, WO 03/39544, WO 04/000814, WO 04/000839, WO 04/005258, WO 04/018450, WO 04/018451, WO 04/018457, WO 04/018465, WO 04/018431, WO 04/018449, WO 04/018450, WO 04/018451, WO 04/018457, WO 04/018465, WO 04/019944, WO 04/019945, WO 04/045607 та WO 04/037805; та антагоністи аденозинового рецептора А2В, такі, як ті, що описуються у WO 02/42298, кожен з яких включено авторами у повному обсязі. До прийнятних бронхорозширювальних терапевтичних агентів належать агоністи бета-2 адренорецептора, такі, як альбутерол (сальбутамол), метапротеренол, тербуталін, сальметерол, фенотерол, прокатерол, формотерол, кармотерол або їх фармацевтично прийнятні солі; та сполуки (у чистій формі або формі солі або сольвату) Формули (1), як описано у WO 00/75114, сполука формули: сполуки Формули (1) згідно з WO 04/16601 (у чистій формі або формі солі або сольвату) та сполуки згідно з ЕР 1440966, JP 05025045, WO 93/18007, WO 99/64035, US 2002/0055651, WO 01/42193, WO 01/83462, WO 02/66422, WO 02/ 70490, WO 02/76933, WO 03/24439, WO 03/42160, WO 03/42164, WO 03/72539, WO 03/91204, WO 03/99764, WO 04/16578, WO 04/22547, WO 04/32921, WO 04/33412, WO 04/37768, WO 04/37773, WO 04/37807, WO 04/39762, WO 04/39766, WO 04/45618 WO 04/46083 та WO 04/80964 або їх фармацевтично прийнятні солі згідно з зазначеними джерелами, кожне з яких включено авторами у повному обсязі. До прийнятних бронхорозширювальних терапевтичних агентів також належать антихолінергічні або антимускаринові агенти, зокрема, іпатропій бромід, окситропій бромід, солі тіотропію та CHF 4226 (Chiesi) і глікопіролат, а також ті, які описуються у ЕР 424021, US 3714357, US 5171744, WO 01/04118, WO 02/00652, WO 02/51841, WO 02/53564, WO 03/00840, WO 03/33495, WO 03/53966, WO 03/87094, WO 04/018422 та WO 04/05285, кожен з яких включено авторами у повному обсязі. До прийнятних подвійних протизапальних та бронхорозширювальних терапевтичних агентів належать подвійні агоністи бета-2адренорецептора / мускаринові антагоністи, такі, 95502 32 як ті, що описуються у US 2004/0167167, WO 04/74246 та WO 04/74812. До прийнятних антигістамінних терапевтичних агентів належать цетиризин гідрохлорид, ацетамінофен, клемастин фумарат, прометазин, лоратидин, деслоратидин, дифенгідрамін та фексофенадин гідрохлорид, активастин, астемізол, азеластин, ебастин, епінастин, мізоластин та тефенадин, а також ті, що описуються у публікаціях JP 2004107299, WO 03/099807 та WO 04/026841, кожну з яких включено авторами у повному обсязі. До прийнятних антибіотиків належать макролідні антибіотики, наприклад тобраміцин (ТОВІ™). До прийнятних ДНКазних терапевтичних агентів належать дорназа альфа (PULMOZYME™), високоочищений розчин рекомбінантної людської дезоксирибонуклеази І (рлДНКази), яка селективно розщеплює ДНК. Дорназу альфа застосовують для лікування кістозного фіброзу. Іншими корисними комбінаціями інгібіторів активуючої канали протеази з протизапальними терапевтичними агентами є комбінації з антагоністами рецепторів хемокінів, наприклад, CCR-1, CCR-2, CCR-3, CCR-4, CCR-5, CCR-6, CCR-7, CCR-8, CCR-9 та CCR10, CXCR1, CXCR2, CXCR3, CXCR4, CXCR5, зокрема, антагоністами CCR-5, такими, як антагоністи від Schering-Plough SC351125, SCH-55700 та SCH-D, антагоністи від Takeda, такі, як N-[[4-[[[6,7-дигідро-2-(4-метилфеніл)-5Н-бензо-циклогептен-8іл]карбоніл]аміно]феніл]-метил]тетрагідро-Ν,Νдиметил-2Н-піран-4-аміній хлорид (ТАК-770) та антагоністи CCR-5, описані у публікаціях US 6166037, WO 00/66558, WO 00/66559, WO 04/018425 та WO 04/026873, кожну з яких включено авторами у повному обсязі. При лікуванні хвороб, опосередкованих інгібуванням простазину, згідно з винаходом інгібітор активуючої канали протеази згідно з винаходом, у чистій формі або у формі фармацевтично прийнятної солі, вводять будь-яким прийнятним шляхом, наприклад, перорально, наприклад, у таблетках, капсулах або рідкій формі, парентерально, наприклад, у формі придатних для ін'єкцій розчину або суспензії, або інтраназально, наприклад, у формі аерозолю або іншої розпилюваної композиції, з застосуванням прийнятного пристрою для інтраназального введення, наприклад, назального аерозолю, відомого спеціалістам у даній галузі, або шляхом інгаляції, зокрема, для застосування з розпилювачем. Інгібітор активуючої канали протеази вводять у фармацевтичній композиції разом з фармацевтично прийнятним розріджувачем або носієм. Такі композиції можуть бути сухими порошками, таблетками, капсулами та рідинами, а також ін'єкційними розчинами, розчинами для інфузій або інгаляційними суспензіями, які можуть бути приготовлені з застосуванням інших інгредієнтів для композицій та способів, відомих спеціалістам у даній галузі. Доза інгібітора активуючої канали протеази у чистій формі або у формі фармацевтично прийнятної солі може залежати від різних чинників, таких, як активність та тривалість дії активного інгредієнта, тяжкість стану, який підлягає лікуванню, режим 33 введення, вид, стать, етнічне походження, вік та маса суб'єкта та/або його індивідуальний стан. Типова денна доза для введення, наприклад, перорального введення теплокровній тварині, зокрема, людині масою приблизно 75 кг, становить від приблизно 0,7 мг до приблизно 1400 мг, зокрема, від приблизно 5 мг до приблизно 200 мг. Ця доза може вводитися, наприклад, як одинична доза або окремими частковими дозами, наприклад, від 5 до 200 мг. Якщо композиція включає аерозольну композицію, вона може включати, наприклад, пропелент гідрофтороалкан (HFA), такий, як HFA134a або HFA227 або їх суміш, і може містити один або кілька співрозчинників, відомих спеціалістам у даній галузі, таких, як етанол (до 20мас. %), та/або одну або кілька поверхнево-активних речовин, таких, як олеїнова кислота або триолеат сорбіту, та/або один або кілька наповнювачів, таких, як лактоза. Якщо композиція включає сухий порошок, вона може містити, наприклад, інгібітор активуючої канали протеази, який має діаметр частинок до 10 мікрон, необов'язково разом з розріджувачем або носієм, таким, як лактоза, з потрібним гранулометричним складом, та сполукою, яка сприяє захистові від погіршення ефективності продукту через вологу, наприклад, стеаратом магнію. Якщо композиція включає розпилену композицію, вона може містити, наприклад, інгібітор активуючої канали протеази, розчинений або суспендований у наповнювачі, який містить воду, співрозчинник, такий, як етанол або пропіленгліколь, та стабілізатор, який може бути поверхнево-активною речовиною. У конкретних варіантах втілення винахід забезпечує сполуки Формули (1) або (2) у придатній для інгаляції формі, наприклад, у формі аерозолю або іншої розпилюваної композиції або у формі макрочастинок для інгаляції, наприклад, у тонко подрібненій формі. Винахід також забезпечує медикамент для інгаляції, який включає сполуки згідно з винаходом у придатній для інгаляції формі; фармацевтичнийпродукт, який включає сполуки згідно з винаходом у придатній для інгаляції формі разом з пристроєм для інгаляції; та пристрій для інгаляції, який включає сполуки згідно з винаходом у придатній для інгаляції формі. Спосіб одержання сполук згідно з винаходом Сполуки згідно з винаходом можуть бути одержані згідно з процедурами, наведеними у Прикладах. В описаних реакціях реакційноздатні функціональні групи, якщо вони є бажаними у кінцевому продукті (наприклад, гідрокси, аміно, іміно, тіо або карбокси-групи), можуть бути захищені з застосуванням захисних груп, відомих спеціалістам у даній галузі, для уникнення їх небажаної участі у реакціях. Традиційні захисні групи можуть застосовуватися згідно зі стандартною практикою, див., наприклад, T.W. Greene and P. G. M. Wuts, "Protective Groups in Organic Chemistry", John Wiley and Sons, 1991. Сполуки згідно з винаходом також можуть бути одержані як фармацевтично прийнятні кислі адиційні солі шляхом реакції сполуки у формі чистої основи з фармацевтично прийнятною неорганіч 95502 34 ною або органічною кислотою. В альтернативному варіанті фармацевтично прийнятна основна адиційна сіль сполуки згідно з винаходом може бути одержана шляхом реакції сполуки у формі вільної кислоти з фармацевтично прийнятною неорганічною або органічною основою. В альтернативному варіанті форми солей сполук згідно з винаходом одержують, застосовуючи солі вихідних матеріалів або проміжних сполук. Форми вільної кислоти або чистої основи сполук згідно з винаходом можуть бути одержані з відповідної форми основної адиційної солі або кислої адиційної солі, відповідно. Наприклад, сполука згідно з винаходом у формі кислої адиційної солі може бути перетворена на відповідну чисту основу шляхом обробки прийнятною основою (наприклад, розчином гідроксиду амонію, гідроксид натрію і т. ін.). Сполука згідно з винаходом у формі основної адиційної солі може бути перетворена на відповідну вільну кислоту шляхом обробки прийнятною кислотою (наприклад, хлористоводневою кислотою і т. ін.). Сполуки згідно з винаходом у неокисненій формі можуть бути одержані з N-оксидів сполук згідно з винаходом шляхом обробки відновним агентом (наприклад, сіркою, діоксидом сірки, трифенілфосфіном, борогідридом літію, борогідрид натрію, трихлоридом, трибромідом фосфору або іншою подібною сполукою) у прийнятному інертному органічному розчиннику (наприклад, ацетонітрилі, етанолі, водному діоксані або іншій подібній сполуці) при 0-80°С. Проліки сполук згідно з винаходом можуть бути одержані способами, відомими спеціалістам у даній галузі (наприклад, додаткові деталі містяться у публікації Saulnier et al., (1994), Bioorganic and Medicinal Chemistry Letters, Vol. 4, p. 1985). Наприклад, прийнятні проліки можуть бути одержані шляхом реакції недериватизованої сполуки згідно з винаходом з прийнятним карбамілуючим агентом (наприклад, 1,1-ацилоксіалкілкарбамохлоридатом, пара-нітрофенілкарбонатом або іншою подібною сполукою). Захищені похідні сполуки згідно з винаходом можуть бути одержані способами, відомими спеціалістам у даній галузі. Детальний опис способів, які можуть застосовуватися для створення захисних груп та їх видалення, міститься у публікації Т. W. Greene, "Protecting Groups in Organic rd Chemistry", 3 edition, John Wiley and Sons, Inc., 1999. Сполуки згідно з даним винаходом можуть бути одержані традиційним шляхом або утворені у процесі втілення винаходу як сольвати (наприклад, гідрати). Гідрати "' сполук згідно з даним винаходом можуть бути одержані традиційним способом шляхом рекристалізації з суміші водних/органічних розчинників з застосуванням органічних розчинників, таких, як діоксин, тетрагідрофуран або метанол. Сполуки згідно з винаходом можуть бути одержані як їх окремі стереоізомери шляхом реакції рацемічної суміші сполуки з оптично активним розщеплювальним агентом для утворення пари діастереоізомерних сполук, відокремлення діастерео 35 мерів та одержання оптично чистих енантіомерів. Хоча розщеплення енантіомерів може відбуватися з застосуванням ковалентних діастереомерних похідних сполук згідно з винаходом, перевагу віддають комплексам, які піддаються дисоціації (наприклад, кристалічним діастереомерним солям). Діастереомери мають конкретні фізичні властивості (наприклад, точку плавлення, точку кипіння, розчинність, реакційну здатність і т. ін.) і можуть бути легко відокремлені завдяки перевазі цих розбіжностей. Діастереомери можуть бути відокремлені шляхом хроматографії або за допомогою способів відокремлення/розщеплення на основі розбіжностей у розчинності. Після цього одержують оптично чистий енантіомер разом з розщеплювальним агентом будь-якими практичними засобами, які не призводять до рацемізації. Більш детальний опис способів, які можуть застосовуватися для відщеплення стереоізомерів сполук від їх рацемічної суміші міститься у публікації Jean Jacques, Andre Collet, Samuel Η. Wilen, "Enantiomers, Racemates and Resolutions", John Wiley And Sons, Inc., 1981. Таким чином, сполуки згідно з винаходом можуть бути одержані, як наведено у Прикладах, і Формула (1) та (2) може забезпечуватися способом, який включає: (a) необов'язкове перетворення сполуки згідно з винаходом на фармацевтично прийнятну сіль; (b) необов'язкове перетворення форми солі сполуки згідно з винаходом на несольову форму; 95502 36 (c) необов'язкове перетворення неокисненої форми сполуки згідно з винаходом на фармацевтично прийнятний N-оксид; (d) необов'язкове перетворення N-оксидної форми сполуки згідно з винаходом на її неокиснену форму; (е) необов'язкове відщеплення окремого ізомеру сполуки згідно з винаходом від суміші ізомерів; (f) необов'язкове перетворення недериватизованої сполуки згідно з винаходом на фармацевтично прийнятну похідну у формі проліків; та (g) необов'язкове перетворення похідної сполуки згідно з винаходом у формі проліків на її недериватизовану форму. Оскільки одержання вихідних матеріалів окремо не описується, сполуки є відомими або можуть бути приготовлені способами, аналогічними тим, які є відомими спеціалістам у даній галузі або описуються далі у Прикладах. Спеціалістові у даній галузі стане зрозуміло, що описані вище перетворення є лише прикладами способів одержання сполук згідно з даним винаходом, і що існує можливість подібного застосування інших загальновідомих способів. Даний винахід далі пояснюється на необмежувальних прикладах представлених нижче проміжних сполук (Контрольних сполук) та Прикладах які пояснюють одержання сполук згідно з винаходом. Контрольна сполука 1 1-В: 4-піперидин етанол: (1-А) (5 г, 39,7 ммоль) розчиняють у THF (12(1 мл). Додають триетиламін (5,6 мл, 40 ммоль) і розчин охолоджують до 0 ?С. Додають Вос2О (9,59 г, 44 ммоль) і реакційну суміш перемішують до наступного дня при кімнатній температурі. Розчинник видаляють in vacuo і необроблений залишок розчиняють в етилацетаті (120 мл). Розчин промивають 0,1 N НСІ (3×100 мл) та сольовим розчином (1×100 мл), висушують за допомогою MgSО4, фільтрують і розчинник випарюють in vacuo для утворення 1-В у вигляді прозорої олії. 1-С: Трихлороізоціанурову кислоту (2,66 г, 11,46 ммоль) додають до розчину спирту 1-В (2,39 37 г, 10,42 ммоль) у DCM і розчин перемішують і підтримують при 0 ?С з наступним додаванням каталітичної кількості TEMPO. Після додавання суміш нагрівають до кімнатної температури і перемішують протягом години, а потім фільтрують на Celite®. Органічну фазу промивають насиченим водним Nа2СО3, а потім IN HCl та сольовим розчином. Органічний шар висушують (MgSO4) і розчин1 ник випарюють для утворення 1-С. H ЯМР (CDCl3, 400 МГц) δ 9,72 (1H, s), 4,07-4,01 (2H, m), 2,70-2,57 (2H, m), 2,35-2,31 (2H, m), 2,05-1,94 (1H, m), 1,641,46 (2H, m), 1,39 (9H, s), 1,30-1,02 (2H, m). 1-D: До розчину Cbz-αфосфоногліцинтриметилового естеру (2,8 г, 8,45 ммоль) у THF при -78 ?С додають 1,1,3,3тетраметилгуанідин (1,022 мл, 8,14 ммоль). Через 10 хвилин додають альдегід 1-С (1,76 г, 7,76 ммоль). Після цього розчин поміщають у льодяну ванну при 0 ?С на 1 годину, а потім дають нагрітися до кімнатної температури і перемішують ще протягом однієї години. Розчин розводять ЕtOАс, промивають 1М NaHSO4, висушують (MgSO4) і концентрують in vacuo. Залишок очищують шляхом флеш-хроматографії на силікагелі з етилацетатом/гексаном від Одо 100% для утворення 1-D у вигляді білої твердої речовини. MS m/z 333,2 (Μ + 1 1), Η ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ, 7,35-7,33 (5Н, m), 6,63 (1Н, t, J= 8 Гц), 6,30 (1H, bs), 5,12 (2H, s), 4,104,04 (2H, m), 3,73 (3H, s), 2,67-2,62 (2H, m), 2,14 (2H, t, J= 6,8 Гц), 1,63-1,46 (3H, m), 1,43 (9H, s), 1,14-1,06 (2H, m). 1-Е: У посудину Парра поміщують 1-D (1 г, 2,31 ммоль) та МеОН (100 мл) в атмосфері азоту. Розчин піддають 3 циклам вакууму та барботування азотом і додають каталізатор (R,R)-етилDuPHOS-Rh(COD) трифлат (30 мг, 0,04 ммоль). Суміш поміщають у газоподібний водень, 60 psi, при кімнатній температурі на 24 год. Перетворення на 1-Е завершується через 24 год з >99% е.е., розчинник видаляють in vacuo і необроблений продукт очищують шляхом хроматографії на силікагелі (гексани/EtOAc). 1-F: Проміжну сполуку 1-Е розчиняють у МеОН. Розчин промивають азотом і додають Pd/вугілля (5 мас. %, Degussa). Суміш поміщають у газоподібний водень, 50 psi, при кімнатній температурі і збовтують протягом 24 год. Суміш промивають азотом і фільтрують крізь Celite®. Осад на фільтрі промивають МеОН і комбінований органічний розчин концентрують у вакуумі. Додають гексани, а потім випарюють до азеотропної суміші решту метанолу для утворення 1-F у вигляді олії, яку потім використовують на наступному етапі без подальшого очищення. MS m/z 201,4 (Μ + 1 - Воc), 1 Н ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 4,06-3,97 (2Н, m), 3,63 95502 38 (3Н, s), 3,36-3,31 (1H, m), 2,63-2,50 (2Н, m), 1,701,61 (1H, m), 1,61-1,43 (3Н, m), 1,36 (3Н, s), 1,55 (6Н, s), 1,34-1,15 (3Н, m), 1,02-1,97 (2Н, m). 1-G: Необроблений 1-F (0,6 г, 1,99 ммоль) розчиняють у THF (10 мл), до розчину додають 2,4,6колідин (315 мг, 2,38 ммоль) та метансульфонілхлорид (0,170 мл, 2,19 ммоль) і перемішують протягом 2 годин. Реакційну суміш розводять ЕtOАс (50 мл) і розчин промивають 1М NaHSO4 (2 ? 25 мл), сольовим розчином (25 мл) і висушують (MgSO4). Розчинник видаляють in vacuo і необроблений залишок очищують шляхом флеш-хроматографії з застосуванням градієнта гексанів та ЕtOАс для 1 утворення 1-G. MS m/z 279.4 (Μ + 1 - Вос), H ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 5,60-5,42 (1Н, m), 3,99-3,96 (3H, m), 3,68 (3H, s), 2,86 (3H, m), 2,60-2,54 (2H, m), 1,79-1,77 (1H, m), 1,60-1,45 (2H, m), 1,35 (9H, s), 1,35-1,26 (3H, m), 1,16-0,95 (2H, m). 1-H: Сполуку 1-G (0,70 r, 1,84 ммоль) розчиняють у діоксані (7 мл) і додають LiОН-Н2О (232 мг, 5,55 ммоль), розчинений у воді (4 мл). Реакційну суміш перемішують протягом 1 год. Розчинник випарюють; залишок розводять ЕtOАс (25 мл), промивають 1N NaHSO4 (25 мл) та сольовим розчином (25 мл) і висушують (MgSO4). Розчинник видаляють in vacuo і необроблений залишок очищують шляхом хроматографії на силікагелі (градієнт гексани/ЕtOАс) для утворення Контрольної сполуки 1 у вигляді білої твердої речовини. MS m/z 1 265,4 (Μ + 1 - c, Η ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 8,97 (1Н, шир. s), 5,44 (1Н, d,J= 8,8 Гц), 4,15-3,90 (3H, m), 2,94 (3Н, s), 2,77-2,55 (2Н, m), 1,88-1,87 (1Н, m), 1,78-1,58 (ЗН), 1,42-1,37 (12H, m), 1,16-0,94 (2H, m). Контрольна сполука 2 Проміжну сполуку 1-Е омилюють LiОН-Н2О за такою самою процедурою, як та, яку застосовують для одержання сполуки 1-Н. MS m/z 421,5 (Μ + 1), 1 Η ЯМР (CDCl3, 400 МГц) δ. 9,75 (1Н, шир. s), 7,267,41 (5H, m), 5,39 (1H, s), 5,10 (2H, s), 4,41-4,34 (1H, m), 4,46-4,03 (2H, m), 2,68-2,61 (2H, m), 1,34 1,82 (1H, m), 1,78-1,53 (3H, m), 1,44 (9H, s), 1,44^ 1,19 (3H, m), 1,09-1,03 (2H, m). 39 95502 40 Контрольна сполука 3 3-B: Сполуку 3-А (2 г, 9,28 ммоль) комбінують з СВr4 (4,46 г, 13,47 ммоль) та трифенілфосфіном (3,28 г, 12,54 ммоль) у THF (0,2 М) і розчин перемішують до наступного дня. Реакційну суміш після цього фільтрують і розчинник випарюють. Велику частину оксиду трифенілфосфіну осаджують шляхом повільного додавання необробленої суміші до великого об'єму етеру. Після фільтрації та концентрування залишок очищують шляхом хроматографії (градієнт ЕtOАс:гексани) для утворення сполу1 ки 3-В. Н-ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 4,05-3,99 (1Н, m), 3,83-3,78 (1H, m), 3,27-3,24 (2H, m), 2,84-2,77 (1H, m), 2,66-2,59 (1H, m), 1,91-1,74 (2H, m), 1,671,56 (1H, m), 1,42 (9H, s), 1,32-1,20 (2H, m). 3-C: Суміш 3-B (1 г, 3,6 ммоль) та KCN (281 мг, 4,3 ммоль) у безводному DMF (20 мл) перемішують при дефлегмації до наступного дня. Залишок розчиняють у ЕtOАс (50 мл), послідовно промивають 1N NaHSO4 (2? 50 мл) та сольовим розчином (2? 50 мл) і висушують над MgSO4. Розчинник випарюють і необроблений матеріал очищують шляхом хроматографії (градієнт EtOAc: гексани) для 1 утворення сполуки 3-С у вигляді олії. Н-ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 3,83-3,78 (1H, m), 3,78-3,69 (1H, m), 2,87-2,73 (2H, m), 2,28-2,15 (2H, m), 1,841,72 (2H, m), 1,61-1,52 (1H, m), 1,42-1,15 (11H, m). 3-D: До розчину 3-C (750 мг, 3,34 ммоль) у THF (20 мл) додають DIBAL (розчин 1М у THF, 5 мл) при -78?С. Цій суміші дають досягти кімнатної температури і перемішують при кімнатній температурі протягом 1 год. Суміш охолоджують до 0?С і послідовно додають воду (0,2 мл) і 15% NaOH водн. (0,2 мл) та воду (0,5 мл). Після додавання MgSO4 суміш інтенсивно перемішують і фільтрують. Випарювання розчинників забезпечує сполуку 3-D у вигляді безбарвної олії. Цю сполуку застосовують на наступному етапі без подальшого очи1 щення. Н-ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 3,78-3,67 (1H, m), 3,67-3,64 (1H, m), 2,81-2,71 (1H, m), 2,71-2,50 (1H, m), 2,24-2,09 (2H, m), 1,79-1,66 (2H,m), 1,561,48 (1H, m), 1,39-1,13 (11H, m). 3-Е: Цю сполуку одержують із 3-D, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 1-D. 3-F: Цю сполуку одержують із 3-Е, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 1-F. 3-G: Цю сполуку одержують із 3-F, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 1-G. 3-Н: Цю сполуку одержують із 3-G, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 1-Н. Контрольна сполука 4 4-В: Гідрохлорид етилового естеру Dгомофенілаланіну (5,00 г, 20,5 ммоль) та DIEA (8,7 мл, 51,25 ммоль) розчиняють у THF (100 мл) і перемішують при кімнатній температурі. По краплях додають мезилхлорид (1,67 мл, 21,52 ммоль) і реакційну суміш перемішують протягом 6 год при кімнатній температурі. THF випарюють; і необроблений залишок розчиняють в ЕtOАс (100 мл), промивають водою (100 мл), 1N НСl (2 ? 100 мл) та сольовим розчином (100 мл) і висушують (MgSO4). Розчинник видаляють in vacuo і необроблений 41 матеріал очищують шляхом флеш-хроматографії (гексани:ЕtOАс) для утворення етилового естеру. 4-С: Етиловий естер 4-В розчиняють у діоксані (50 мл) і перемішують при кімнатній температурі. Додають LiОН-Н2О (1,00 мг, 24 ммоль), розчинений у воді (20 мл) і реакційну суміш перемішують до зникнення етилового естеру (згідно з TLC та LCMS). Розчинник видаляють in vacuo і необроблений матеріал розподіляють між EtOAc (50 мл) та 1N HCl (50 мл). Водний шар екстрагують EtOAc (2 ? 50 мл) і комбіновані органічні фази промивають 1М NaHSO4 (2 ? 50 мл) та сольовим розчином (50 мл) і висушують за допомогою MgSO4. Розчинник випарюють і необроблений матеріал очищують шляхом флеш-хроматографії (градієнт EtOAc :гексани) для утворення Контрольної сполуки 4 у вигляді білого порошку. Контрольна сполука 5 95502 42 Boc-D-гомофенілаланін (1,0 г, 3,58 ммоль) розчиняють у THF (10 мл) і воду (18 мкл, 0,72 ммоль) додають до суспензії NaH (60% дисперсія у мінеральній олії; 10,0 ммоль) у тетрагідрофурані (12 мл) по краплях протягом періоду 20 хв при підтриманні внутрішньої температури 20°С. Суміш перемішують при незмінній температурі протягом 10 хв і диметилсульфат (1,05 мл, 6,44 ммоль) додають протягом періоду 20 хв при підтриманні температури 20 °С. Реакційну суміш перемішують протягом 2 год перед гасінням 30% гідроксиду амонію (6 мл) протягом періоду 10 хв при підтриманні внутрішньої температури 20 °С. Перемішування продовжують ще протягом 1 год (для забезпечення повного руйнування диметилсульфату). Суміш розводять EtOAc (20 мл) та водою (20 мл). Органічний шар відокремлюють, промивають водою (10 мл), висушують (MgSO4) і випарюють in vacuo для утворення Контрольної сполуки 5 у вигляді білої твердої речовини. Контрольна сполука 6 6-В; Гідрохлорид етилового естеру Dгомофенілаланіну (6-А) (25,0 г, 102,5 ммоль) розчиняють у 10% водному ЕtOН (500 мл). Додають каталітичну кількість 5% Rh/C і реакційну суміш поміщають в атмосферу Н2 (1000 psi), перемішують і нагрівають до 50?С. Через 18 год реакційну суміш охолоджують до кімнатної температури, газ Н2 видаляють і тиск у резервуарі доводять до атмосферного. Каталізатор фільтрують крізь Celite® і розчинник видаляють in vacuo для утворення гідрохлориду етилового естеру Dгомоциклогексилаланіну у вигляді білого порошку. 6-С: Цю сполуку одержують із 6-В, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 4-В. 6-D: Цю сполуку одержують із 6-С, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 4-С. Контрольна сполука 7 7-А: Гідрохлорид етилового естеру Dгомоциклогексилаланіну (3,83 г, 18,0 ммоль) та N(бензилоксикарбонілокси)сукцинімід (Cbz-OSu) (4,49 г, 18.0 ммоль) додають у колбу з круглими дном, яка містить THF (60 мл) та воду (20 мл). Суміш перемішують при кімнатній температурі, додають Еt3N (10,1 мл, 72,0 ммоль) і реакційну суміш перемішують до наступного дня при кімнатній температурі. Прозорий розчин розводять ЕtOАс (200 мл), промивають 1N HCI (3 × 100 мл) та сольовим розчином (1 × 100 мл) і висушують за допомогою MgSO4. Розчинник випарюють in vacuo для утворення потрібного продукту у вигляді білої твердої 43 речовини, яку застосовують без подальшого очищення. 95502 44 7-В; Цю сполуку одержують із 7-А, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 4-С. Контрольна сполука 8 8-В: Тонко подрібнений КОН (19,4 г, 0,346 моль) розчиняють у DMSO і перемішують при кімнатній температурі протягом 20 хв, а потім охолоджують до 0?С. N-Вос-транс-4-гідрокси-L-пролін (Вос-Нур-ОН, 8-А) (10 г, 43,3 ммоль) розчиняють у DMSO (10 мл) і додають, реакційну суміш перемішують протягом додаткових 10 хв при 0?С. Потім додають 4-хлоробензилхлорид (33 г, 0,204 моль) і реакційну суміш перемішують при 0?С протягом додаткових 15 хв. Після цього льодяну ванну видаляють, реакційній суміші дають нагрітися до кімнатної температури і перемішують протягом 4 год. Реакційну суміш виливають у воду (300 мл) і реакційну посудину промивають додатковою аліквотною кількістю води (300 мл). Комбінований водний шар екстрагують етером (2 ? 300 мл) і зливають. Водний шар підкислюють за допомогою 87% Н3РО4 до рН 2,3, а потім екстрагують етером (3 ? 300 мл). Комбіновані етерні екстракти промивають водою (2 ? 400 мл) та сольовим розчином (2 ? 400 мл), а потім висушують над MgSO4, фільтрують і концентрують in vacuo. Залишок очищують ^^ шляхом хроматографії на силікагелі з ЕtOАс/гeксанами (градієнт від 0 до 100%) для одержання сполуки 8-В у вигляді прозорої олії. MS m/z 1 256.1 (Μ + 1 - Воc); H ЯМP (DMSO-D6, 400 МГц) δ Контрольна сполука 9 7,39-7,31 (4Н, m), 4,52-4,40 (2Н, m), 4,16-4,10 (2Н, m), 3,48-3,41 (2Н, m), 2,40-2,30 (1H, m), 2,03-1,94 (1H, m), 1,39-1,34 (9H, m). 8-C: Розчин TFA у дихлорометані (50/50) додають до 8-В і суміш перемішують до повного видалення Вос. Реакційну суміш після цього концентрують in vacuo і необроблений залишок застосовують на наступному етапі без подальшого 1 очищення. MS m/z 256,1 (Μ + 1); Н ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 8,32 (1H, шир. s), 7,16-6,93 (4Н, m), 4,41-4,12 (4Н, m), 4,10-3,75 (2Н, m), 3,70-3,53 (1H, m), 3,51-3,30 (1H, m), 2,38-2,24 (1H, m), 2,06-1,88 (1H, m). 8-D; Проміжну сполуку 8-С розчиняють у 200 мл розчину 1,4-діоксану/Н2О (1:1). Додають NaHCO3 (17,9 г, 0,213 моль) з наступним додаванням Fmoc-Cl (12 г, 46,3 ммоль). Суміш перемішують до наступного дня. Після цього розчин.підкислюють за допомогою 1N HCІ і осад фільтрують і висушують (MgSO4) для, утворення 1 8-D у вигляді білої твердої речовини. Н-ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ. 8,11 (1Н, шир. s), 7,77-7,66 (2H, m), 7,58-7,52 (2H, m), 7,42-7,21 (8H, m), 4,544,26 (4H, m), 4,24 (1H, t, J= 7,2 Гц), 4,23-4,10 (1H, m), 3,69-3,61 (2H, m), 2,50-2,38 (1H, m), 2,24-2,12 (1H, m). 45 Реагенти та умови для представленої вище схеми реакції є такими: (a) SOCl2 (3,0 екв.), МеОН, 0°С, 100%; (b) мезилхлорид (1,2 екв.), Et3N (3,0 екв.), кат. DMAP, THF, 23°С, 79%; (с) каталізатор реакції обміну Hoveyda-Grubbs (8 мол. %), N-Boc4-метиленпіперидин (3,0 екв.), DCM, 40°С, 51%; (d) LiOH, діоксани, Н2О, 23°С, 100%. 9-А; D-алілгліцин (5,03 г, 43,73 ммоль, 1,0 екв.) домішують до суспензії метанолу (70 мл) у воднольодяній ванні. По краплях протягом 10 хвилин додають тіонілхлорид (9,6 мл, 131,19 ммоль, 3,0 екв.). Реакційну суміш нагрівають до кімнатної температури і завершення реакції визначають за допомогою LC/MS. Розчинник випарюють і утворену в результаті білу тверду речовину 9-А використовують безпосередньо на наступному етапі. 9-В: Гідрохлорид метилового естеру Dалілгліцину (9-А, 7,20 г, 43,73 ммоль), Et3N (18 мл, 131,19 ммоль, 3,0 екв.) та DMAP (10 мг, каталітичн.) розчиняють у THF (110 мл) і перемішують при кімнатній температурі. По краплях додають мезилхлорид (4,0 мл, 52,48 ммоль, 1,2 екв.) і реакційну суміш перемішують протягом 6 год при кімнатній температурі. THF випарюють; необроблений залишок розчиняють в ЕtOАс (100 мл) і промивають водою (100 мл), 1N HCI (2 ? 100 мл) та сольовим розчином (100 мл) і висушують (MgSO4). Розчинник видаляють in vacuo і необроблений матеріал очищують шляхом флешхроматографії (гексани :ЕtOАс) для утворення 7 9В у вигляді жовтої оліЇ. Приклад 1 95502 46 9-С: Безводний дихлорометан (10 мл, 0.1 М) додають через шприц до 9-В (2,15 г, 10,37 ммоль, 1,0 екв.) та каталізатора реакції 2-го покоління обміну Hoveyda-Grubbs [(1,3-біс-(2,4,6триметилфеніл)-2-імідазолідиніліден) дихлоро (оізопропоксифенілметилен) рутенію II дихлориду) (510 мг, 0,815 ммоль, 8 мол. %)] в атмосфері азоту. N-Boc-4-метиленпіперидин (6 мл, 31,11 ммоль, 3,0 екв.) додають через шприц, реактор оснащують дефлегматором і нагрівають до 40°С протягом 12 годин. Після завершення реакції, яке визначають за допомогою LC/MS, реакційну суміш безпосередньо очищують шляхом автоматичного очищення на силікагелі (0-100% етилацетату в гексанах) для забезпечення 9-С у вигляді темнозеленої олії. MS m/z 277,2 (М-Вос + 1). Контрольна сполука 9: Омилення 9-С здійснюють, застосовуючи процедуру, описану вище для приготування Контрольної сполуки 4. Контрольна сполука 10 Контрольну сполуку 10 приготовляють, застосовуючи способи, аналогічні тим, що описуються для одержання Контрольної сполуки 8. 47 1-А: Завантаження смоли PAL: 5-ціано-2метиламіно-тіофен (3 екв.) додають до розчину смоли (1 мекв./г) у DMF у присутності АсОН (8 екв.)· Суміш струшують протягом 1 год перед додаванням NaH(AcO)3 (3 екв.) та піддаванням суміші реакції до наступного дня. Після цього смолу промивають DMF (?2), DCM (?2), МеОН (?2) та DCM (?2). 1-В: Fmoc-захищену амінокислоту 8-D (3 екв.) додають до 200 мг смоли 1-А у DMF у присутності HOBt (3,5 екв.) та DIC (3,5 екв.). Суміш струшують протягом 3 год. Смолу промивають DMF (?2), DCM (?2), МеОН (?2) та DCM (?2). 1-С: Смолу струшують у розчині 20% піперидину у DMF протягом 30 хв і промивають DMF (? 2) та DCM (? 2). 1-D: Амінокислоту з'єднують зі смолою 1-С, застосовуючи таку саму процедуру, як для 1-В. 1-Е: Розчин гідроксиламін гідрохлориду (40 екв.) та DIE А (40 екв.) у DMF додають до смоли 1D і суміш струшують до наступного дня. Смолу промивають DMF (?2), DCM (?2), МеОН (?2) та DCM (?2). 1-F: До розчину смоли 1-Е у DCM додають оцтовий ангідрид (10 екв.). Суміш струшують протя 95502 48 гом 2 год, а потім промивають DCM (?2), DMF (?2) тa DCM (?2). 1-G: Смолу 1-F промивають безводним THF (?2) перед додаванням розчину Smb (0,1 Μ у THF) в атмосфері азоту. Суміш струшують протягом 2 год і смолу промивають DMF (?2), MeOH (?2) DMF (?2) та DCM (?2). 1-Н: Кінцеву сполуку 1-Н одержують після відщеплення від смоли у присутності розчину TFA/DCM/H2O (45:45:10). Фільтрат концентрують in vacuo, розчиняють в ацетонітрилі й очищують шляхом HPLC з оберненням фаз (градієнт Н2ОACN). Після ліофілізації одержують сіль 1-Н з TFA 1 у вигляді білого порошку. MS m/z 639,5 (Μ + 1); HЯМР (CD3CN, 400 МГц) δ 9,30 (1H, s), 7,89 (1H, s), 7,72 (1H, d, J= 4 Гц), 7,36-7,26 (4H, m), 7,09 (1H, d, J= 4 Гц), 6,06 (1H, d, J= 8 Гц), 4,60-4,41 (5H, m), 4,33-4,21 (1H, m), 4,11-4,05 (1H, m), 3,82-3,65 (2H, m), 3,29-3,27 (2H, m), 2,86 (3H, s), 2,86-2,76 (2H, m), 2,46-2,36 (1H, m), 2,15-2,07 (1H, m), 1,75-1,68 (2H, m), 1,63-1,46 (2H, m), 1,46-1,31 (2H, m), 1,311,27 (3H,m). Приклади 2-31 Приклади 2-31 синтезують, застосовуючи способи, аналогічні тим, які описуються для синтезу Прикладу 1. Приклад 32 Реагент 32-А приготовляють з бензиламіну та Pal-смоли, застосовуючи способи, аналогічні тим, які описуються для приготування Прикладу 1-А. Проміжну сполуку 32-В приготовляють з іммобілізованого 32-А, застосовуючи способи, аналогічні тим, які описуються для приготування Прикладу 1В. Проміжні сполуки 32-С та 32-D приготовляють зі зв'язаного з основою 32-В та 32-С, відповідно, застосовуючи способи, аналогічні тим, які описують ся для Прикладу 1-С та 1-D, відповідно. Кінцеву сполуку 32-Е одержують шляхом відщеплення 32D від смоли, застосовуючи способи, аналогічні тим, які застосовують для приготування Прикладу 1-Н. Приклади 33-54 Приклади 33-54 синтезують, застосовуючи способи, аналогічні тим, які описуються для синтезу Прикладу 32. 49 95502 50 Приклад 55 55-А: Сполуку 1-Н (1,9 г, 5,2 ммоль) додають до розчину солі з НСI метилового естеру 8-С (1,6 г, 5,2 ммоль), РуВОР (3,79 г, 7,28 ммоль) та DIEA (2,7 мл, 15,6 ммоль) у DCM (50 мл). Суміш перемішують до наступного дня, потім промивають розчином 1М NaHSO4 (2 ? 50 мл), насиченим NaHCO3 (2 ? 50 мл) та сольовим розчином (1 ? 50 мл). Органічну фазу висушують на MgSO4 і концентрують in vacuo. Залишок очищують шляхом флеш-хроматографії (гексани:ЕtOАс) і сполуку 55А одержують у вигляді білої твердої речовини. MS m/z 616,2 (Μ + 1). 55-В: Метиловий естер 55-А (2,2 г, 3,72 ммоль) розчиняють у діоксані (20 мл) і перемішують при кімнатній температурі. Додають LiOH-H2O (467 мг, 11,12 ммоль), розчинений у воді (50 мл) і реакційну суміш перемішують до зникнення метилового естеру (згідно з TLC та LCMS). Розчин підкислюють шляхом додавання 1М NaHSO4 і екстрагують ЕtOАс (2 ? 50 мл). Комбіновані органічні фази промивають сольовим розчином (50 мл) і висушують за допомогою MgSO4. Розчинник випарюють для утворення сполуки 55-В у вигляді білого по1 рошку. MS m/z 602,2 (Μ + 1); Η ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ 7,33 (2Η, d,J = 8,4 Гц), 7,22 (2Н, d, J= 8,4 Гц), 5,87 (1H, d, J= 9,6 Гц), 4,43-4,57 (4H, m), 4,294,32 (1H, m), 3,95-4,17 (4H, m), 3,87-3,93 (1H, m), 3,60-3,64 (1H, m), 2,89 (3H, s), 2,58-2,64 (2H, m), 2,45-2,51 (1H, m), 2,15-2,51 (1H, m), 1,48-1,70 (3H, m), 1,44 (9H, s), 1,22-1,35 (2H, m), 0,95-1,10 (2H, m). 55-C: До розчину сполуки 55-В (60 мг, 0,1 ммоль) у дихлорометані (10 мл) додають HATU (55 мг, 0,14 ммоль), DIEA (0,035 мл, 0,2 ммоль) та 2,5-дихлоробензиламін (23 мг, 0,13 ммоль). Суміш перемішують до наступного дня при кімнатній температурі, потім послідовно промивають 1М NaHSO4 (10 мл), насиченим NaHCO3 (10 мл) та сольовим розчином (10 мл). Розчин висушують на MgSO4, фільтрують, випарюють і безпосередньо застосовують на наступному етапі. MS m/z 659,2 (Μ + 1 - Воc). 55-D: До розчину 55-С у DCM повільно додають розчин 50% TFA у DCM. Суміш перемішують протягом 30 хвилин, потім розчинники випарюють і залишок розчиняють в ацетонітрилі й очищують шляхом HPLC з оберненням фаз. Після ліофілізації розчинників одержують сіль сполуки 55-D з TFA 1 у вигляді білого порошку. MS m/z 659,2 (Μ + 1); Н ЯМР (CDCI3, 400 МГц) δ 9,30 (1H, bs), 8,56 (1H, bs), 7,3.1 (1H, d, J= 2 Гц), 7,07-7,27 (6H, m), 5,88 (1H, d, J= 8,4 Гц), 4,26-4,57 (6H, m), 3,93-4,02 (1H, m), 3,77-3,86 (1H, m), 3,47-3,86 (1H, m), 3,21-3,34 (5H, m), 2,74 (3H, s), 2,49-2,88 (4H, m), 2,17-2,36 (2H, m), 1,18-1,73 (9H, m). Приклади 55-70 Приклади 56-70 синтезують, застосовуючи способи, аналогічні тим, які описуються для синтезу Прикладу 55. У Таблиці 1 показано сполуки Формули (1), як описано у Прикладах 1-70. 51 95502 52 53 95502 54 55 95502 56 57 95502 58 59 95502 60