Розчин барвника

Реферат: Винахід належить до біологічно сумісного не цитотоксичного препарату на водній основі для селективного забарвлення Membrana limitans interna (ВПМ) і/або епітеринальних мембран (ЕРМ) в оці людини або тварини і до набору, який містить зазначений препарат на водній основі. UA 103066 C2 (12) UA 103066 C2 UA 103066 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь, до якої відноситься винахід Винахід відноситься до біологічно сумісного препарату на водній основі для селективного забарвлення внутрішньої пограничної мембрани (ВПМ) (Membrana limitans interna) і/або епіретинальних мембран (ЕРМ) в оці людини або тварини і до набору, який містить зазначений вище біологічно сумісний препарат на водній основі згідно з винаходом. Передумови для створення винаходу Захворювання ока, такі як помутніння кришталика (катаракта), глаукома, вікова дегенерація жовтої плями й обумовлена діабетом ретинопатія, а також зміни сітківки відповідно відшарування сітківки стають все більш розповсюдженими, обумовлені в тому числі збільшуваною середньою тривалістю життя. Для лікування цих і інших захворювань очей часто показана вітректомія. При цьому повинне бути гарантоване, що сітківка піддасться як можна меншому ушкодженню. Один запобіжний захід полягає в тому що, при вітректомії слід видалити внутрішню пограничну мембрану (ВПМ) і при необхідності епіретинальні мембрани сітківки, щоб звільнити макулу від передбачуваних інтравітреальних тяг. Для цього мембрани за допомогою пінцета знімають з сітківки. Для хірургів є обов'язковим, щоб він міг як можна точніше розпізнавати сітківку і мембрану, яку видаляють. Для цього мембрани, які видаляються по можливості повинні бути видимими через специфічне забарвлення. Придатні для забарвлення барвники повинні відповідати багатьом критеріям. Вони повинні бути біологічно сумісними і нетоксичними і не повинні ушкоджувати клітини, вони повинні бути розчинними у воді, повинні офарблювати як можна більш специфічно й знову легко вимиватися. Вже були описані барвники і способи забарвлення зазначених мембран, однак вони все ще не є повністю задовільними. Так документ US 7,014,991 описує спосіб забарвлення окулярних структур в оці людини, причому забарвлення відбувається шляхом упорскування барвника індиготиндисульфат у відповідну тканину. Тем не менш, індиготиндисульфат є цитотоксичним. Рівним чином для застосування в оці були запропоновані інші барвники, такі як блискучий синій G, блискучий синій R, патентований синій V, або метиленовий синій. Під час вітректомії або хірургічного втручання очну западину промивають промивною рідиною. В даний час проблема відомих донині розчинів барвників полягає в тому, що завдяки промивній рідині розчин барвника розподіляється, розріджується і виполіскується. Це має багато недоліків. З одного боку хірургу затуманюється видимість, якщо забарвлюється промивний розчин. З іншого боку потрібно більше розчину барвника, ніж було б потрібно тільки для забарвлення мембрани. Щоб подолати ці недоліки, вже було запропоновано додавати до розчину барвника загусник, такий як, наприклад, гіалуронова кислота, який підвищує в'язкість розчина барвника. Підвищення в'язкості повинно привести до того, що барвник через знижену рухливість, відповідно, внаслідок стеричного утруднення, не так сильно переходить до промивного розчину і скоріше знаходиться поблизу від мембрани, яку забарвлюють. Звичайно, висока в'язкість розчину барвника приводить до того, що після цього барвник може погано переходити з нього на мембрану, так що знову потреба у розчині барвника є вищою, ніж кількість, яка була б необхідною для забарвлення мембрани. Тому задача винаходу полягала в тому, щоб надати препарат, який може специфічно забарвлювати мембрани, який зокрема може селективно забарвлювати мембрани, які видаляють, такі як внутрішня погранична мембрана (ВПМ) і/або епіретинальні мембрани (ЕРМ), в оці людини або тварини, який може бути добре застосовним, безпосередньо після застосування переходить до мембрани і там розподіляється, сильно не забарвлює промивний розчин. Крім того, повинен бути наданий препарат, який не приводить ні до місцевих подразнень, ні до ушкоджень сітківки, є не цитотоксичним і добре переноситися. Ця задача вирішується за допомогою препарату, який визначений у формулі винаходу, зокрема в пункті 1. Залежні пункти формули винаходу містять переважні удосконалені варіанти. Докладний опис винаходу Несподівано було винайдено, що препарат, який містить, щонайменше, один барвник, вибраний з трифенілметанових барвників, і/або азобарвників і/або ціанінових барвників і/або природних барвників, таких як антоціани і антоціанідини в такому випадку забезпечує ефективне і селективне забарвлення ВПМ і/або ЕРМ, якщо густина препарату встановлюється в 3 3 3 3 діапазоні від 1,01 г/см до 1,5 г/см , переважно від 1,01 г/см до 1,3 г/см . Було винайдено, що розчин барвника в порівнянні з водою підвищеної густини осідає тоді, коли в рамках хірургічного лікування на оці його впорскують в область очної западини, внаслідок чого уникають швидкого змішування з промивним розчином, і після осідання він 1 UA 103066 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 розподіляється на мембрані і забарвлює її. Завдяки цьому уникають того, що барвник швидко змиється разом з промивним розчином і також, що барвник погіршить зону видимості. Препарат згідно з винаходом має водну основу як розчинник, причому при необхідності можуть міститися інші розчинники в незначних долях, оскільки вони є гомогенно змішуваними з водою і біологічно сумісними. В даному випадку приймають до уваги одноатомні і багатоатомні спирти, які використовуються в галузі медицини. Якщо застосовується інший розчинник, то особливо переважно він представляє собою гліколь або гліцерин. Також враховують суміші зазначених розчинників. У випадку якщо до води домішують розчинник, то він повинен застосовуватися в долі не більше ніж 20 мас.-%, переважніше не більше ніж 10 мас.-%. Перевага надається препарату ізотонічного розчину. Крім води як розчинника і барвника, який докладніше викладений нижче, препарат згідно з винаходом як важливий компонент містить регулюючий густину засіб. Регулюючий густину засіб повинний бути біологічно сумісним, не повинний бути токсичним і повинний бути однорідно змішуваним з водою, при необхідності після додавання незначної кількості агента розчинності, такого як спирт, так що утворюється світлий прозорий розчин. Крім того, він повинний бути сумісним з барвником, тобто не повинний в значній мірі порушувати розчинність барвника. При приготуванні препарату також слід приймати до уваги осмолярність, щоб не викликати зумовлені осмосом ушкодження в тканині. Осмолярність повинна знаходитися в межах від 280330 мосмоль/л, переважно при 300 мосмоль/л. Тому приймають до уваги сумісні з водою рідини, густина яких знаходиться вище густини води. Переважним засобом для підвищення густини є важка вода, D2O, за допомогою якою значення густини може бути встановлено до бажаного діапазону. Важка вода відрізняється виключною сумісністю. В воді допускається концентрація у 20 % еукаріотів і вона не викликає подразнень в області застосування. Вона змішується з водою в будь-якій концентрації, не має схильності до осадження або до розділення і відносно розчинності не має очевидних відмінностей у порівнянні з водою. Доля вмісту важкої води в препараті може встановлюватися 3 3 3 так, що бажане значення густини досягає від 1,01 г/см до 1,5 г/см , переважно від 1,01 г/см до 3 1,3 г/см . Прийнятна кількість, яка також залежить від інших інгредієнтів, може бути знайдено шляхом простих дослідів або розрахунків. Якщо важка вода є регулюючим густину засобом, то переважно вона застосовується в кількості 5-20 %. Одержання препарату з важкої водою також є дуже простим і може відбуватися просто шляхом змішування, виходячи з гарної змішуваності обох компонентів. Тому з води, важкої води і барвника можна просто і швидко виготовити препарат, стійко стабільний і цілком придатний для цілей селективного забарвлення мембран. Іншим засобом, за допомогою якого можна регулювати густину, є дисахарид або полісахарид. Полісахариди придатні для підвищення густини і є цілком доступними. Крім того вони є токсикологічно безпечними і біологічно сумісними. В даному випадку під полісахаридами розуміються молекули, які складаються з більш ніж двох, переважно більш ніж 5, особливо переважно більш ніж 10 сахаридних одиниць. Хоча, загалом, моносахариди і дисахариди можуть підвищувати густину, але згідно з винаходом для підвищення густини використовують тільки невідновлювальні дисахариди. Застосування моносахаридів і відновлювальних дисахаридів може привести до небажаних ефектів, так, наприклад, в необхідній для підвищення густини кількості вони можуть бути цитотоксичними. Згідно з винаходом придатними невідновлювальними дисахаридами є сахароза або трегалоза. Як придатні полісахариди можуть бути названі розчинні похідні крохмалю, такі як гідроксіетиловий крохмаль і декстран. Як полісахариди придатні такі сполуки, які є нейтральними, не мають відновлювальної дії і не розкладаються у водному розчині. Іншим засобом для регулювання густини є нейтральні полімери, такі як простий поліефір, полівініловий спирт, складний поліефір, співполімер поліакрилової кислоти, полівінілпіролідон. Також цілком придатними є комбінації з перерахованих засобів для того, щоб регулювати густину препарату згідно з винаходом, наприклад, комбінація з важкої води і одного або декількох полісахаридів. При цьому кількість важкої води і/або додаткових або інших регулюючих густину засобів вибирають таким чином, що густина готового одержаного препарату знаходиться в необхідному 3 3 3 3 діапазоні від 1,01 г/см до 1,5 г/см , переважно від 1,01 г/см до 1,3 г/см . Густина препарату при цьому може бути визначена відповідно до будь-якого розповсюдженого методу, який, загалом, є відомим спеціалісту в даній галузі техніки. 3 Виявилося, що підвищення густини до 1,01 г/см вже викликає бажаний ефект, а саме, що розчин барвника після введення в очну западину швидко осідає вниз і потім може там розподілятися на мембрані. Завдяки цьому вдається селективне забарвлення мембрани, без 3 погіршення видимості хірургу. Різність густини менш ніж 0,01 г/см в перерахунку на воду більше 2 UA 103066 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 не є достатньою, щоби не допустити цілеспрямованого осідання препарату барвника. Тоді осідання відбувається також повільно, як і в препаратах з рівня техніки і приводить до 3 зазначених вище проблем. Якщо густина препарату більше, ніж 1,5 г/см , то з-за густини це може привести до ушкодження дуже чутливої сітківки. Іншим важливим компонентом препарату згідно з винаходом є барвник. Як барвник можуть використовуватися ті сполуки, які можуть специфічно і цілеспрямовано забарвлювати ВПМ і/або ЕРМ, так що мембрана оптично відрізняється від сітківки. Крім того барвник повинен бути розчинним в воді відповідно в суміші з води і іншого розчинника. Він не повинен бути ні токсичним, зокрема цитотоксичним відповідно таким, що ушкоджує клітини, ні викликати ушкоджень сітківки або внаслідок реакцій на світло мати токсичний вплив, як ICG (індоціаніновий зелений) або трипановий синій барвник. Крім того, він повинен мати гарну фарбувальну здатність, щоби можна було зберігати кількість барвника незначною. Особливо сприятливими виявилися барвники з групи трифенілметанових барвників, такі як блискучий синій G (Brilliant Blau G), блискучий синій R (Brilliant Blau R), блискучий синій FCF (Brilliant Blau FCF), патентований синій V (Patentblau V), бромфенол синій, лісамін зелений SF (Lissamine Grün SF), лісамін зелений G (Lissamine Grün G), тривкий зелений (Fast Green), метиловий зелений, блискучій кислотний зелений, кумасі фіолетовий R 200 (Commassie Violet R 200), розанілін; з групи азобарвників відповідно діазобарвників, таких як оранжевий G, червоногарячий 2R (Ponceau 2R), хромотроп 6R, червоногарячий 6R, татразин, азофлоксин, червоногарячий B, барвник Еванса синій (Evans Blau), Чикаго синій (Chicago Blau); з групи ціанінових барвників, таких як 3,3`-діетилтиаціанін йодид, 3,3`-діетилтіакорбоціанін йодид, 3,3`діетил-9-метилтіакарбоціанін йодид, 1,1`-діетил-4,4`-ціанін йодид і/або з групи природних барвників, таких як орсеїн, лавсон, індиготин, кантаксантин, гематоксилін, індигокармін і/або антоціани і антоціанідини, а також їх суміші, тобто суміші з декількох представників однієї з зазначених груп, а також з представників різних груп. Переважно застосовують блискучий синій G, блискучий синій R, блискучий синій FCF, патентований синій V, метиловий зелений, кумасі фіолетовий R 200, бромфенол синій і/або Чикаго синій. З трифенілметанових барвників особливо переважними є блискучий синій G, кумасі фіолетовий R 200 і Чикаго синій. З блискучих синіх барвників особливо перевага надається блискучому синьому G через його гарну фарбувальну здатність. Він може використовуватися в концентрації менше ніж 0,3 г/л. Ця незначна концентрація вже приводить до достатнього селективного забарвлювання ВПМ і/або ЕРМ. Іншими придатними барвниками є лісамін зелений SF, лісамін зелений G, тривкий зелений, блискучій кислотний зелений, оранжевий G, червоногарячий 2R, хромотроп 6 R, червоногарячий 6 R, татразин, азофлоксин, червоногарячий B, Чикаго синій, барвник Еванса синій, 3,3`-діетилтиаціанін йодид, 3,3`діетилтиакарбоціанін йодид, 3,3`-діетил-9-метилтіакарбоціанін йодид, 1,1`-діетил-4,4`-ціанін йодид, орсеїн, лавсон, індиготин, кантаксантин, гематоксилін, індигокармін і різні антоціани. Для того щоб ще покращити сприятливі засоби препарату згідно з винаходом, додатково до препарату ще можна додати регулюючий в'язкість засіб. Виявилось, що додавання засобу, який підвищує в'язкість препарату згідно з винаходом, може сприяти покращенню зв'язувальної здатності, так що ще більше підсилюються переваги, одержані за допомогою препарату згідно з винаходом. Застосовний препарат, який на основі високої густини швидше осідає, розподіляється ще менше в промивному розчині, тому що через підвищену в'язкість він утримується до попадання на мембрану. Тому що вже сприятливого ефекту досягають шляхом регулювання густини, то в'язкість не повинна підвищуватися настільки сильно, щоб це привело до проблем, які існують в рівні техніки. Вже навіть незначне підвищення в'язкості приводить до того, що краплі, які виходять з пристрою для введення, утворюють стійку одиницю і тим самим розріджуються менш легко, що перешкоджає вимиванню барвника, який міститься в препараті. Внаслідок цього барвник вивільняється шляхом капілярного ефекту тільки в місці застосування на мембрані, яка тим самим забарвлюється. Таким чином, барвник може бути доставлений прицільно до мембрани. Як регулюючими в'язкість біологічно сумісними засобами, відповідно, засобами, які встановлюють в'язкість, можуть використовуватися один або декілька з наступної групи: простий поліефір, полівініловий спирт, складний поліефір, cпівполімер поліакрилової кислоти, полівінілпіролідон, і інші полімери, багатоатомні спирти, такі як гліцерин, пропіленгліколь, бутиленгліколь, водорозчинні похідні целюлози, такі як метилцелюлоза, ксантанова смола, крохмаль, гіалуронова кислота і її відповідні похідні, хондроїтинсульфат і сульфат натрію. Як регулюючі в'язкість засоби також можуть використовуватися такі, які підвищують не тільки в'язкість, але і одночасно густину. В цьому випадку важливо звернути увагу на те, що обидва параметри, тобто як в'язкість, так і густина, знаходяться в бажаному діапазоні. Іншими словами 3 UA 103066 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 засіб, який впливає на густину і який регулює в'язкість не повинний використовуватися в такій 3 кількості, що тоді готовий препарат має густину більш ніж 1,5 г/см . Однак придатні кількості можуть бути легко встановлені спеціалістом в даній галузі техніки, при необхідності за допомогою звичайних дослідів, і відповідні значення встановлені в препараті. Особливо придатними регулюючими в'язкість засобами є такі, які мають певну спорідненість до застосовного згідно з винаходом барвника і відрізняються високою здатністю до розтікання. Несподівано було винайдено, що бутиленгліколь представляє собою засіб, за допомогою якого можна регулювати в'язкість і який сприяє гарній здатності до розтікання. И тому додавання бутиленгліколю може забезпечити те, що застосовний препарат осідає вниз і, як тільки він досяг мембрани, він там розтікається і швидко забарвлює мембрану. Не прив'язуючись до теорії, це пояснюється тим, що з одного боку бутиленгліколь має спорідненість до мембран і з іншого боку за рахунок ліпофільних груп добре адсорбує барвник. Коли препарат, який містить бутиленгліколь і барвник досягає мембрани, то бутиленгліколь забезпечує те, що барвник може швидко розподілитися на мембрані. В'язкість препарату згідно з винаходом переважно встановлюється таким чином, що -1 в'язкість при зсуві при 25 °C і швидкості зсуву в 10 с знаходиться в діапазоні від 1 до 500 мПас. -1 Переважно в'язкість при зсуві при 25 °C і швидкості зсуву в 10 с встановлюється в діапазоні від 50 до 275 мПас. Регулювання в'язкості може досягатися за допомогою уже наведених регулюючих в'язкість засобів. Якщо в'язкість при зазначених умовах вимірювання знаходиться в діапазоні від 1 до 500 мПас, то за допомогою препарату згідно з винаходом чітко посилюються одержані ефекти. Препарат, який містить селективно забарвлювальний барвник, швидко осідає, при цьому барвник не вимивається промивним розчином в суттєвому об'ємі. Таким чином, спочатку барвник виділяється в місці застосування шляхом капілярного ефекту на мембрані, яка внаслідок цього забарвлюється. Якщо в'язкість при зазначених умовах вимірювання складає менш, ніж 1 мПас, то ефект швидкого осідання препарату згідно з винаходом не посилюється додатково. Існує можливість, що, щонайменше, одна частина барвника перед забарвленням мембрани виводиться разом з промивним розчином і тим самим вже не служить для -1 забарвлення мембрани. Якщо динамічна в'язкість при 25 °C і швидкості зсуву в 10 с напроти знаходиться вище 500 мПас, то в'язкість препарату є настільки високою, що барвник не може оптимально вивільнятися з крапельок, які утворюються. Внаслідок цього суттєво знижується здатність препарату барвника до розповсюдження, що сприяє швидкому, однорідному забарвленню мембрани. Мембрана не просочується оптимально препаратом барвника і тим самим забарвлюється також не так чітко. Особливо гарний результат забарвлення досягається -1 тоді, коли динамічна в'язкість при 25 °C і швидкості зсуву в 10 с знаходиться в діапазоні від 50 до 275 мПас. Було винайдено, що при введенні розчинів барвника в око можуть виникати проблеми. Якщо розчин барвника вводиться за допомогою звичайно застосовних шприців, то тиск, який встановлюється при впорскуванні, стає настільки високим, що барвник може потрапити за сітківку. Проблема вирішується згідно з винаходом тим, що застосовують шприци, у яких діаметр канюлі, співвідношення діаметра циліндра до діаметру канюлі і аспектне співвідношення узгоджені так, що можна уникнути ушкоджень. Згідно з винаходом переважно застосовують шприци, в яких діаметр канюлі є дуже малим, щоб звести до мінімуму ушкодження в оці. Далі діаметр циліндра припасовують до діаметру канюлі так, що в значному ступені уникають виникнення ефекту Вентурі. Іншими словами в передбачуваному для введення шприці діаметр циліндра також повинен бути як можна менше, так щоб співвідношення діаметра циліндра до діаметру канюлі знаходилось в межах від 10 до 2 к від 1 до 0,2, переважно від 20 к 1 до 4 к 1, особливо переважно від 16 к 1 до 8 к 1. Крім того, циліндри шприца повинні мати аспектне співвідношення, тобто співвідношення довжини циліндра до діаметру циліндра, в діапазоні від 15 до 5 до 1. Тому іншим об'єктом винаходу є набір, який включає один шприц з циліндром і канюлею, який містить препарат барвника для селективного забарвлення внутрішньої пограничної мембрани (Membrana limitans interna) і/або епіретинальних мембран в оці людини або тварини, причому співвідношення діаметра циліндра до діаметру канюлі знаходиться в межах від 10-2 до 1-0,2, переважно від 20:1 до 4:1, особливо переважно від 16:1 до 8:1. Переважно співвідношення довжини циліндра до діаметру циліндра знаходиться в діапазоні від 15 до 5 до 1. Тому згідно з винаходом важливим компонентом набору є шприц, діаметр циліндра якого припасований до діаметру канюлі. Було винайдено, що при меншому співвідношенні діаметра в порожнині перед канюлею може не створюватися тиск, так що гарантується рівномірне введення, відповідно, введення з рівномірним тиском і постійною швидкістю препарату згідно з 4 UA 103066 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 винаходом. Переважно набор згідно з винаходом містить препарат барвника, який описаний вище. Для набору, відповідно його шприца переважно застосовується канюля з від 19 до 27 гейдж, особливо переважно 23 або 25 гейдж. Канюлі з від 19 до 27 гейдж придатні для впорскування в око. Її вихідний отвір є настільки малим, що вона не наносить суттєвих ушкоджень в місці упорскування, але, тим не менш, є достатньо великим, щоб ввести препарат згідно з винаходом в око з необхідною швидкістю. Якщо циліндр шприца в діаметрі припасований відповідним чином, то уникають того, що усередині шприца відповідно канюлі створюється тиск, який при впорскуванні вводить в око препарат під сильним тиском, так що препарат розподіляється за межами місця застосування, наприклад, за сітківкою. Особливо придатними відносно бажаного застосування виявились канюлі з 20, 23, 25 або 27 гейдж, зокрема такі з 23 або 25 гейдж. В одній переважній формі здійснення використовують канюлю такого роду разом зі шприцом з діаметром циліндра від 3 до 10 мм. Особливо переважними є канюлі з 23 або 25 гейдж, якщо -1 динамічна в'язкість препарату при 25 °C і швидкості зсуву в 10 с знаходиться в діапазоні від 1 до 500 мПас. Саме тоді узгодженість між канюлею і препаратом є настільки гарною, що з достатньо високою швидкістю задовільно велику кількість препарату згідно з винаходом може рівномірно осідати в місці застосування, не приводячи при цьому до вибухоподібного виходу препарату з канюлі внаслідок застою тиску. Тем самим запобігають тому, що препарат буде впорскнутий позаду необхідного місця застосування, завдяки чому можна досягти оптимального забарвлення мембрани. Описані вище препарати згідно з винаходом і підготовлені для їх введення шприци дозволяють цілеспрямовано забарвлювати мембрани в оці – ВПМ і/або ЕРМ. Залежно від використовуваного барвника можна забарвлювати або тільки один вид мембрани, тобто тільки ВПМ або тільки ЕРМ, або же обидва виді. В одній формі здійснення препарат згідно з винаходом може бути застосовним для того, щоб досягти негативного забарвлення епіретинальних мембран, щоби потім їх можна було видалити. В цій формі здійснення використовується розчин барвника, наприклад, блискучий синій G, який селективно забарвлює ВПМ, але не забарвлює ЕРМ. Таким чином, можна відрізнити незабарвлену мембрану (ЕРМ) від забарвленої мембрани (ВПМ) і тому її можна якісно видалити. Також винахід пояснюється за допомогою наступних прикладів, які описують розчини барвників з підвищеною густиною і їх одержання, при цьому не обмежується ними. Приклад 1 Точно відважують 0,025 г блискучого синього G, 5 г сахарози, 0,19 г динатрію гідрофосфату, 0,03 г натрію дигідрофосфату і 0,82 г хлористого натрію і дистильованою водою доводять до 100 г. Вихідні матеріали обробляють в скляній пляшці протягом 1 год. максимально при 60 °C, причому утворюється гомогенний розчин з концентрацією барвника в 0,25 г/л і густиною у 1,023 3 г/см . Приклад 2 Точно відважують 0,025 г блискучого синього G, 5 г трегалози, 0,19 г динатрію гідрофосфату, 0,03 г натрію дигідрофосфату і 0,82 г хлористого натрію і дистильованою водою доводять до 100 г. Вихідні матеріали обробляють в скляній пляшці протягом 1 год. максимально при 60 °C, причому утворюється гомогенний розчин з концентрацією барвника в 0,25 г/л і 3 густиною у 1,023 г/см . Приклад 3 Точно відважують 0,025 г блискучого синього G, 0,19 г динатрію гідрофосфату, 0,03 г натрію дигідрофосфату і 0,82 г хлористого натрію і сумішшю з дистильованої води і D 2O доводять до 100 г. Вихідні матеріали обробляють в скляній пляшці протягом 1 год. максимально при 60 °C, причому утворюється гомогенний розчин з концентрацією барвника в 0,25 г/л, густиною у 1,018 3 г/см . Приклад 4 барвник+гліцерин Точно відважують 0,025 г блискучого синього G, 0,19 г динатрію гідрофосфату, 0,03 г натрію дигідрофосфату і 0,82 г хлористого натрію і доводять сумішшю з дистильованої води і 10 % гліцерину. Вихідні матеріали обробляють в скляній пляшці протягом 1 год. максимально при 60 °C, причому одержують гомогенний розчин з концентрацією барвника в 0,25 г/л, густиною у 3 1,027 г/см . Приклад 5 Способом, описаним в прикладах з 1 по 4, одержували розчин барвника з наступним складом 60 5 UA 103066 C2 Речовина полівінілпіролідон блискучий синій G Na2HPO4*2H2O NaH2PO4*2H2O NaCl вода 5 Необхідне навішення в г 6 0,0125 0,095 0,015 0,41 до 50 г Одержували гомогенний розчин з густиною 1,028 г/см³ і в'язкістю 7,38 мПас. Приклад 6 Способом, описаним в прикладах з 1 по 4, одержували розчин барвника з наступним складом Речовина Потрібне навішення в г метилцелюлоза E 10 M (2 ваг. %) 25 блискучий синій G 0,0125 Na2HPO4*2H2O 0,095 NaH2PO4*2H2O 0,015 NaCl 0,41 вода до 50 г 10 Наявне навішення в г 6,0067 0,0125 0,0950 0,0159 0,4100 до 50 г Наявне навішення в г 24,9986 0,0125 0,0956 0,0151 0,4099 до 50 г Одержували гомогенний розчин з густиною 1,007 г/см³ і в'язкістю 142,79 мПас. Одержані в прикладах з 1 по 6 розчини барвника застосовували для забарвлення внутрішньої пограничної мембрани (Membrana limitans interna) в оці людини або тварини. Було винайдено, що всі шість розчинів дуже добре наносилися і після введення одразу осідали і забарвлювали ВПМ. При однаковій кількості барвника забарвлення було ще більш інтенсивним, ніж шляхом нанесеного для порівняння розчину блискучого синього G, який відомий з документу DE 10255601. 15 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 1. Біологічно сумісний препарат на водній основі для селективного забарвлення внутрішньої пограничної мембрани (ВПМ) і/або епіретинальних мембран (ЕРМ) в оці людини або тварини, який містить щонайменше один барвник, вибраний з групи, яка складається з трифенілметанових барвників, азобарвників, ціанінових барвників, природних барвників і їх сумішей, і регулюючий густину препарату засіб, який містить важку воду і/або нейтральний полімер, вибраний з групи, яка складається з простого поліефіру, полівінілового спирту, складного поліефіру, співполімеру поліакрилової кислоти, полівінілпіролідону, причому 3 3 препарат має густину в межах від 1,01 г/см до 1,5 г/см . 2. Препарат за пунктом 1, який відрізняється тим, що барвник являє собою блискучий синій G або трипановий синій. 3. Препарат за пунктом 2, який відрізняється тим, що концентрація блискучого синього G в препараті складає до 0,3 г/л, переважно 0,25 г/л. 4. Препарат за будь-яким з попередніх пунктів для застосування як барвника для негативного зображення епіретинальних мембран. 5. Препарат за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що препарат як регулюючий густину препарату засіб містить гідроксіетиловий крохмаль або декстран. 6. Препарат за будь-яким з попередніх пунктів, який додатково містить щонайменше один регулюючий в'язкість засіб, вибраний з групи, яка складається з простого поліефіру, полівінілового спирту, складного поліефіру, співполімеру поліакрилової кислоти, полівінілпіролідону, багатоатомних спиртів, таких як гліцерин, етиленгліколь, пропіленгліколь і бутиленгліколь, целюлоза, ксантанова смола, крохмалю, гіалуронової кислоти і її відповідних похідних, хондроїтинсульфату і сульфату натрію. 7. Препарат за будь-яким з пунктів 1-6, який відрізняється тим, що препарат при 25 °C і -1 швидкості зсуву в 10 с має динамічну в'язкість в межах від 1 до 500 мПас, переважно в діапазоні від 50 до 275 мПас. 8. Препарат за будь-яким з пунктів 1-7 який відрізняється тим, що осмолярність одержаних розчинів знаходиться в межах від 280-330 мосмоль/л, переважно 300 мосмоль/л. 9. Набір, який включає один шприц з циліндром і канюлею і один препарат на водній основі за будь-яким з пунктів 1-8 для селективного забарвлення внутрішньої пограничної мембрани 6 UA 103066 C2 5 10 15 20 25 30 (Membrana limitans interna) (ВПМ) і/або епіретинальних мембран (ЕРМ) в оці людини або тварини, причому співвідношення діаметра циліндра до діаметру канюлі складає від 10 до 2:1 до 0,2, переважно від 20:1 до 4:1. 10. Набір за пунктом 9, який відрізняється тим, що співвідношення діаметра циліндра до діаметру канюлі складає від 16:1 до 8:1. 11. Набір за пунктом 9 або 10, який відрізняється тим, що співвідношення довжини циліндра до діаметру циліндра знаходиться в діапазоні від 15 до 5:1. 12. Набір за будь-яким з пунктів 9-11, який відрізняється тим, що шприц має канюлю з від 19 до 27 гейдж, переважно 23 або 25 гейдж. 13. Набір за пунктом 12, який відрізняється тим, що шприц має діаметр циліндра від 3 до 10 мм. 14. Набір за будь-яким з пунктів 9-13, який відрізняється тим, що барвник являє собою блискучий синій (Brilliant Blau) G, блискучий синій R, блискучий синій FCF, патентований синій V (Patentblau), метиловий зелений, кумасі фіолетовий R 200, бромфеноловий синій і/або Чикаго синій. 15. Набір за будь-яким з пунктів 9-14, який відрізняється тим, що препарат при 25 °C і -1 швидкості зсуву в 10 с має динамічну в'язкість в межах від 1 до 500 мПас, переважно в діапазоні від 50 до 275 мПас. 16. Набір за будь-яким з пунктів 9-15, який відрізняється тим, що концентрація блискучого синього G в препараті складає до 0,3 г/л, переважно 0,25 г/л. 17. Препарат за будь-яким з пунктів від 1 до 7, який додатково містить барвник, вибраний з групи, яка складається з азобарвників, ціанінових барвників, природних барвників і їх сумішей. 18. Застосування біологічно сумісного препарату на водній основі для виготовлення лікарського засобу для лікування захворювань очей, причому лікування включає введення препарату для селективного забарвлення внутрішньої пограничної мембрани (ВПМ) і/або епіретинальних мембран (ЕРМ) в оці людини або тварини, і причому препарат містить щонайменше один барвник, вибраний з групи, яка складається з трифенілметанових барвників, азобарвників, ціанінових барвників і/або природних барвників або їх сумішей; регулюючий густину препарату засіб, причому регулюючий густину препарату засіб не є моносахаридом і/або відновленим дисахаридом; і необов'язково один або декілька прийнятних в офтальмології наповнювачів і/або 3 3 буферів; причому препарат має густину в межах від 1,01 г/см до 1,5 г/см . Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7