Спосіб виробництва віскі українського

Реферат: Спосіб виробництва віскі українського включає отримання зернового солоду та сусла і його збродження з подальшою подвійною перегонкою збродженого сусла на кубових апаратах з відділенням головних і хвостових погонів на кожному етапі перегонки та повернення їх на повторну дистиляцію з отриманням дистиляту алкогольного напою, його розрідженням водою та наступною фільтрацією і витримкою розрідженого дистиляту алкогольного напою, який потім купажують та додатково витримують. Отримання зернового солоду включає замочування очищеного зерна та формування солодового шару товщиною у межах 5-7 см з наступним його проростанням протягом 7-10 днів та отриманням солоду, який сушать гарячим димом при спалюванні букових стружок карпатського бука (Faqus sylvatica L.), подрібнюють до борошноподібного стану та у суміші з підігрітою водою витримують у межах 8-12 годин з отриманням сусла, а збродження сусла здійснюють шляхом додавання дріжджів до отриманого сусла та здійсненням бродіння протягом двох діб за температури у межах 35-37°С. При цьому перегонка збродженого сусла включає одержання слабоградусного дистиляту алкогольного напою на першому етапі та укріпленого дистиляту алкогольного напою на другому етапі, а витримку розрідженого дистиляту алкогольного напою здійснюють в контакті з обвугленою дубовою деревиною терміном не менше 3-х років, при цьому витриманий дистилят купажують з цукровим сиропом та водою. UA 114387 U (12) UA 114387 U UA 114387 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель відноситься до лікеро-горілчаної промисловості, зокрема до способів виробництва алкогольного напою типу віскі. Відомий спосіб виробництва віскі, що передбачає перегонку збродженого солодкого сусла із зернової сировини на брагоперегонних апаратах з наступною тривалою витримкою спиртусирцю в дубових бочках з обвугленою деревиною (Технологічна інструкція по лікерогорілчаному виробництву ТІ У 184466-94, затверджена концерном «Укрспирт» 23.12.94). Недоліком відомого способу є те, що віскі, отримане із спиртів, викурку яких здійснюють на брагоперегонних апаратах у безперервному потоці, містить у своєму складі значну кількість легкокип’ячих фракцій погонів, що надають алкогольному напою неприємні сивушні тони в ароматі та грубість у смаку. Досягнення більш якісних показників вимагає застосування довготривалої витримки дистиляту віскі (не менше 4-х років), що приводить до значних матеріальних витрат. Також відомо спосіб виробництва лікеро-горілчаних виробів, у т.ч. типу віскі, із зернових культур та при застосуванні при цьому подвійної перегонки сусла на кубових апаратах, відділенням головних та хвостових погонів та витримку дистиляту віскі в контакті з обвугленою дубовою деревиною (Г. Вюстенфельд, Г. Гезелер. «Производство наливок, настоек, ликеров» М.: «Пищепромиздат», 1959, с.77-85). Застосуванням повного відділення головних та хвостових погонів досягають виведення неприємних у ароматі та смаку речовин спиртів, що переганяють, та відсутності неприємних сивушних тонів в ароматі та грубості у смаку. Проте, повне відділення головних та хвостових погонів призводить також і до виведення цінних ароматоутворюючих складових, таких як енантові ефіри, фурфурол, бутандіол та інші ізомери, які позитивно впливають на органолептичні властивості віскі, надаючи їм пікантність у смаку, тони свіжовипеченого хліба у ароматі та інші необхідні показники якості алкогольного напою потрібного типу. Тому описаний спосіб не дозволяє отримати високі органолептичні властивості алкогольного напою без застосування довготривалої витримки, у процесі якої проходять складні хімічні перетворення для появи необхідних властивостей напою, які потребують значного часу, і, як наслідок, значних матеріальних витрат. Найбільш близьким рішенням до запропонованого, яке є його вдосконаленням та обрано за прототип, є спосіб виробництва алкогольного напою типу віскі, який включає отримання зернового солоду, який сушать гарячим димом при спалюванні букових стружок карпатського бука (Faqus sylvatica L.) та сусла і його збродження з подальшою подвійною перегонкою збродженого сусла на кубових апаратах з відділенням головних і хвостових погонів на кожному етапі перегонки та повернення їх на повторну дистиляцію з отриманням дистиляту алкогольного напою, його розрідженням водою та наступною фільтрацією і витримкою розрідженого дистиляту алкогольного напою, який потім купажують та додатково витримують. При цьому на другому етапі перегонки заключні 40-50 відсотків головного погону відокремлюють і повертають у куб перед початком відбирання хвостового погону, а з останнього відбирають початковий відгін у діапазоні міцності погону від 60-55 об. % до 20-15 об. %. Отриманий дистилят напою розріджують питною водою до міцності 43-47 % об., за необхідності обробляють марганцевокислим калієм, 80 %-ною оцтовою кислотою та двовуглекислим натрієм в кількостях відповідно 1,5/2,3/3,5 та 15-20 грамів на 100 літрів розчину або обробляють активованим вугіллям, фільтрують і направляють на витримку в контакті з обвугленою дубовою деревиною. Приготовлений купаж напою додатково витримують у резервуарах при температурі 30-35°С строком не менше одного місяця. При витримці дистиляту напою використовують обвуглені 2 дубові бруски розміром 5х3х1 см у кількості із розрахунку 900-1000 см поверхні брусків на 1 дал рідини (патент України № 79725, опублікований 10.07.2007). Недоліком способу за прототипом є приготування солоду та його сушка за звичайною технологією, що призводить до підвищення строку отримання інтенсивного кольору та аромату солоду, необхідних для одержання присмаку напою, специфічного для віскі (димного, ванільного тощо), та темно-золотистого кольору. Причому витримка розрідженого дистиляту на обвугленій дубовій деревині, зокрема, обвуглених дубових брусків певного розміру та кількості, дозволяє прискорити процеси фізико-хімічних реакцій та сприяє появі у напої тонів старіння, характерних для віскі з довготривалими термінами витримки, проте не дозволяє отримати м’який та повний смак з солонувато-димним хлібним та ванільним присмаком та темнозолотистий колір з коричневим відтінком. При цьому, необхідність використання дубових брусків певного розміру та кількості ускладнює спосіб приготування напою та збільшує його собівартість. В основу корисної моделі поставлене завдання досягнення органолептичних якостей та кольору готового алкогольного напою для його кваліфікації як алкогольний напій типу віскі з 1 UA 114387 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 одночасним спрощенням способу виробництва алкогольного напою типу віскі для досягнення зазначених поліпшених якостей, зокрема, загального часу виробництва та зменшення собівартості виготовлення напою шляхом зміни способу приготування солоду, його сушки та сировини, яка використовується для цього, а також витримки розрідженого дистиляту. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у відомому способі виробництва алкогольного напою типу віскі, який включає отримання зернового солоду та сусла і його збродження з подальшою подвійною перегонкою збродженого сусла на кубових апаратах з відділенням головних і хвостових погонів на кожному етапі перегонки та повернення їх на повторну дистиляцію з отриманням дистиляту алкогольного напою, його розрідженням водою та наступною фільтрацією і витримкою розрідженого дистиляту алкогольного напою, який потім купажують та додатково витримують, відповідно до корисної моделі, отримання зернового солоду включає замочування очищеного зерна та формування солодового шару товщиною у межах 5-7 см з наступним його проростанням протягом 7-10 днів та отриманням солоду, який сушать гарячим димом при спалюванні букових стружок карпатського бука (Faqus sylvatica L.), подрібнюють до борошноподібного стану та у суміші з підігрітою водою витримують у межах 812 годин з отриманням сусла, а збродження сусла здійснюють шляхом додавання дріжджів до отриманого сусла дріжджі та здійсненням бродіння протягом двох діб за температури у межах 35-37°С, при цьому перегонка збродженого сусла включає одержання слабоградусного дистиляту алкогольного напою на першому етапі та укріпленого дистиляту алкогольного напою на другому етапі, а витримку розрідженого дистиляту алкогольного напою здійснюють в контакті з обвугленою дубовою деревиною терміном не менше 3-х років, при цьому витриманий дистилят купажують з цукровим сиропом та водою. При цьому, після розрідження водою дистилят алкогольного напою можуть додатково обробляти сумішшю марганцевокислого калію, оцтової кислоти та двовуглекислого натрію або активованим вугіллям. При цьому, розрідження дистиляту алкогольного напою можуть здійснювати питною водою. При цьому, витримку розрідженого дистиляту алкогольного напою можуть здійснювати в дубовій ємності з-під коньяку або коньячного спирту тривалої витримки та/або у ємності, завантаженій обвугленими дубовими брусками розміром 5х3х1 см у кількості із розрахунку 9002 1000 см поверхні брусків на 1 дал рідини. При цьому, витриманий дистилят можуть купажувати з цукровим сиропом та природною або пом’якшеною питною водою. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі і технічним результатом, що заявлений, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Як і винаході за прототипом, заявлений технічний результат досягається шляхом регулювання процесів біохімічних та фізико-хімічних перетворень, що протікають у процесі підготовки зернового солоду та сусла і його збродження, а також перегонці збродженого зернового сусла на кубових апаратах та під час витримки на обвугленій дубовій деревині в дубових бочках з під коньяку чи коньячного спирту тривалої витримки. Зокрема, винахідниками було визначено, що замочування очищеного зерна та формування солодового шару товщиною у межах 5-7 см дозволяє покращити пророщування зерна та збільшити його вихід для отримання солоду, що також спрощує спосіб виробництва напою. При цьому, використання гарячого диму при спалюванні букових стружок карпатського бука для сушки солоду не має негативного впливу на його смакові якості та не здійснює насичення канцерогенними або іншими небажаними ароматичними сполуками. При цьому витрати стружки досить помірні та присутнє рівномірне димовиділення, що спрощує спосіб та зменшує його собівартість. Винахідниками було несподівано помічено, що отриманий напій при використанні букових стружок карпатського бука має темно-золотистий з коричневим відтінком колір, характерний для напоїв типу віскі, який не змінюється з часом та при подальшому зберіганні. У способі за прототипом, виробництво напою (див. приклади у описі) починають шляхом відправлення збродженого зернового сусла на подвійну перегонку, припускаючи тим самим, що використовується стандартна процедура підготовки сусла та його збродження, яка відома для алкогольних напоїв, зокрема і для віскі. Проте виявлено, що на якість такого напою підготовка сировини до перегонки має сильний вплив, зокрема, саме цей етап і визначає можливість віднесення отриманого напою до такого типу, як віскі, за органолептичними показниками. Також відомо, що для напою, який кваліфікують як «шотландський» віскі, для сушки зернового солоду застосовують сушений торф та букові стружки, вирощені саме у Шотландії, що надає готовому продукту (напою) тонів «копченості», характерних для віскі. У запропонованому способі винахідниками виявлено, що при використанні для сушки пророщеного зерна лише букових стружок карпатського бука також отримують легкий димний присмак, який також дозволяє 2 UA 114387 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 віднести напій до віскі, при цьому без використання дорогої сировини, яку не виробляють в Україні. При цьому винахідниками було визначено, що отримання сусла з отриманого зазначеним вище способом солоду шляхом подрібнення до борошноподібного стану та витримці у суміші з підігрітою водою у межах 8-12 годин з наступним бродінням сусла протягом двох діб за температури у межах 35-37°С прискорює зброджування сусла та поліпшує органолептичні якості та колір готового алкогольного напою типу віскі. Також перегонка збродженого сусла, яка включає одержання слабоградусного дистиляту алкогольного напою на першому етапі та укріпленого дистиляту алкогольного напою на другому етапі, є класичним етапом для виробництва подібних напоїв (тобто не потребує додаткового обладнання), і при цьому відбір лише середньої фракції дистиляту, як найбільш чистої фракції і найбільш придатної для виготовлення алкогольного напою з необхідними органолептичними якостями, дозволяє поліпшити органолептичні якості та колір готового алкогольного напою. Зокрема, витримка алкогольного напою у процесі виробництва у резервуарах з обвугленою дубовою деревиною у дубових бочках з-під коньяку чи коньячного спирту тривалої витримки дозволяє значно прискорити процеси фізико-хімічних реакцій та сприяє появі у напою тонів старіння, характерних для віскі з довготривалими термінами витримки. Чим довше напій знаходиться у бочці, тим кращими якостями він володіє, і тим більше сивушних масел вбирається в бочку. Відомо про витримку у бочках з-під бурбона, мадери, хересу та інших високоякісних напоїв. Тривала витримка у контакті з деревиною дубу, зокрема з-під коньяку, забезпечить дозрівання напою, поліпшення його якості (видалення сивушних масел) для кваліфікацій напою як віскі та сформує типовий для віскі, але специфічний смак та букет напою як для алкогольного напою. Купажування напою з цукровим сиропом та пом’якшеною водою забезпечить м’якість та гармонію у смаку. Обробка дистиляту віскі марганцевокислим калієм, оцтовою кислотою та двовуглекислим натрієм у певних кількісних показниках та активованим вугіллям сприяє позбавленню від неприємних сивушних тонів, окислювальний вплив марганцевокислого калію несе з собою, подібно озону, визначений ефект старіння. Спосіб виробництва алкогольного напою типу віскі здійснюють наступним чином. Спочатку готують зерновий солод для виробництва напою шляхом замочування перебраного, очищеного, сухого зерна та розсипання його у солодовому шарі товщиною 5-7 см для проростання протягом 7-10 днів. Після пророщене зерно (солод) подають на сушку гарячим димом від згорання букових стружок карпатського бука. Просушений солод подрібнюють до борошноподібного стану, змішують з гарячою водою і витримують 8-12 годин. В отримане сусло додають дріжджі та протягом двох діб за температури 35-37°С здійснюють бродіння сусла. Зброджене зернове сусло направляють на подвійну перегонку на кубових апаратах, при цьому на першому ступені перегонки отримують дистилят слабоградусний міцністю 20-23 % об., а на другому - із нього отримують дистилят алкогольного напою типу віскі міцністю 63,5-71,5 % об. На першому ступені перегонки відбирають головні та хвостові погони згідно з відомими технологічними вимогами, а при перегонці дистиляту слабоградусного заключні 40-50 % головного погону відокремлюють, продовжують процес перегонки і після отримання середньої фракції при міцності дистиляту 60-55% об. перед початком відбору хвостового погону вводять відокремлені раніше 40-50 % головного погону, після чого відбирають початковий відгін хвостової фракції до зменшення міцності дистиляту до 20-15 % об. Отриманий дистилят віскі розріджують питною водою до міцності 43-47 % об., за необхідності обробляють сумішшю марганцевокислого калію у кількості 1,5-2,0 г на 100 літрів розчину, 80-% оцтової кислоти у кількості 3,0-3,5г на 100 літрів розчину та двовуглекислого натрію у кількості 15-20 г на 100 л розчину, обробляють активованим вугіллям і направляють на витримку терміном не менше 3-х років у дубових бочках з під коньяку, або коньячного спирту тривалої витримки, або в ємностях, завантажених обвугленими дубовими брусками розміром 2 5х3х1 см у кількості із розрахунку 900-1000 см поверхні брусків на 1 дал рідини. Не менше ніж через 3 роки дистилят віскі знімають з дубової деревини або дубових бочок і купажують з цукровим сиропом та питною водою. Приготовлений купаж додатково витримують у резервуарах при температурі 30-35°С терміном не менше одного місяця. Приклади конкретного виконання способу виробництва алкогольного напою типу віскі. Приклад 1. Замочували перебране, очищене, сухе зерно та розсипали його у солодовім шарі 5-7 см для проростання протягом 7-10 днів. Пророщене зерно (солод) сушили гарячим димом від згорання букових стружок карпатського бука. Просушений солод подрібнювали до борошноподібного стану, змішували з гарячою водою та витримували 8-12 годин. В отримане 3 UA 114387 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сусло додавали дріжджі та протягом двох діб за температури 35-37°С здійснювали бродіння сусла. Отримане таким чином зброджене зернове сусло направляли на подвійну перегонку на кубових апаратах, при цьому на першому ступені перегонки отримували слабоградусний дистилят міцністю 20 % об., а на другому ступені перегонки з нього отримували дистилят віскі міцністю 63,5 % об. На першому ступені перегонки відбирали головні та хвостові погони згідно з відомими технологічними вимогами, а при перегонці слабоградусного дистиляту заключні 40 % головного погону відокремлювали, продовжували процес перегонки і після отримання середньої фракції при міцності дистиляту 60 % об. перед початком відбору хвостового погону вводили відокремлені раніше 40 % головного погону, після чого відбирали початковий відгін хвостової фракції до зменшення міцності дистиляту до 20 % об. Отриманий дистилят алкогольного напою доводили додаванням питної води до міцності 43 % об., оброблювали сумішшю марганцевокислого калію у кількості 1,5 г на 100 літрів розчину, 80-відсоткової оцтової кислоти у кількості 3,0 г на 100 л розчину та двовуглекислого натрію у кількості 15 г на 100 л розчину та направили на витримку терміном на 3 роки у дубових бочках з під коньяку або у ємностях, завантажених обвугленими дубовими брусками розміром 5х3х1 см у 2 кількості із розрахунку 900-1000 см поверхні брусків на 1 дал рідини. Через 3 роки дистилят віскі знімали з дубової деревини або дубових бочок і купажували з цукровим сиропом та питною водою. Приготовлений купаж додатково витримували урезервуарах при температурі 30-35°С терміном не менше одного місяця. Описаним вище способом отримували алкогольний напій типу віскі з наступними органолептичними властивостями: смак - м’який, гармонійний, злегка пекучий, аромат специфічний, притаманний для віскі з димним, злегка ванільним присмаком, колір напою темно-золотистий. Дегустаційна оцінка - 9,6 балів по 10-бальній шкалі. Приклад 2. Замочували перебране, очищене, сухе зерно та розсипали його у солодовім шарі 5-7 см для проростання протягом 7-10 днів. Пророщене зерно (солод) направляли на сушку гарячим димом від згорання букових стружок карпатського бука. Просушений солод подрібнювали до борошноподібного стану, змішували з гарячою водою та витримували 8-12 годин. В отримане сусло додавали дріжджі та протягом двох діб за температури 35-37°С здійснювали бродіння сусла. Зброджене зернове сусло направляли на подвійну перегонку на кубових апаратах, при цьому на першому ступені перегонки отримували слабоградусний дистилят міцністю 21,5 % об., а на другому ступені з нього отримували дистилят напою типу віскі міцністю 67,5 % об. На першому ступені перегонки відбирали головні та хвостові погони згідно з відомими технологічними вимогами, а при перегонці слабоградусного дистиляту заключні 40 % головного погону відокремлювали, продовжували процес перегонки і після отримання середньої фракції при міцності дистиляту 57,5 % об., перед початком відбору хвостового погону вводили відокремлені раніше 45 % головного погону, після чого відбирали початковий відгін хвостової фракції до зменшення міцності дистиляту до 17,5 % об. Отриманий дистилят напою доводили добавленням питної води до міцності 45 % об., оброблювали сумішшю марганцевокислого калію у кількості 1,75 г на 100 літрів розчину, 80відсоткової оцтової кислоти у кількості 3,25 г на 100 л розчину та двовуглекислого натрію у кількості 17,5 г на 100 л розчину та витримували у дубових бочках з під коньяку або у ємностях, завантажених обвугленими дубовими брусками розміром 5х3х1 см у кількості із розрахунку 950 2 см поверхні брусків на 1 дал рідини терміном 3 роки. Через 3 роки дистилят віскі знімали з дубової деревини або дубових бочок і купажували з цукровим сиропом та питною водою. Приготовлений купаж додатково витримували у резервуарах при температурі 32,5°С терміном не менше 1,5 місяця. Органолептичні властивості отриманого таким чином напою були наступні: смак - м’який, гармонійний, повний, злегка пекучий, аромат - специфічний для напою типу віскі з димним хлібним присмаком, колір напою: темно-золотистий. Дегустаційна оцінка - 9,65 балів за 10бальною шкалою. Приклад 3. Перебране, очищене та сухе зерно замочували та розсипали його у солодовому шарі 5-7 см для проростання протягом 7-10 днів. Пророщене зерно (солод) направили на сушку гарячим димом від згорання букових стружок карпатського бука. Просушений солод подрібнювали до борошноподібного стану, змішували з гарячою водою та витримували 8-12 годин. В отримане сусло додавали дріжджі та протягом двох діб за температури 35-37°С здійснювали бродіння сусла. Зброджене зернове сусло направляли на подвійну перегонку на кубових апаратах, при цьому на першому ступені перегонки отримували слабоградусний дистилят міцністю 23 % об., а 4 UA 114387 U 5 10 15 20 25 на другому з нього отримували дистилят напою типу віскі міцністю 71,5 % об. На першому ступені перегонки відбирали головні та хвостові погони згідно з відомими технологічними вимогами, а при перегонці слабоградусного дистиляту заключні 50 % головного погону відокремлювали, продовжували процес перегонки та після отримання середньої фракції при міцності дистиляту 55 % об., перед початком відбору хвостового погону вводили відокремлені раніше 50 % головного погону, після чого відбирали початковий відгін хвостової фракції до зменшення міцності дистиляту до 15 % об. Отриманий дистилят віскі доводили додаванням питної води до міцності 47 % об., оброблювали сумішшю марганцевокислого калію у розрахунку 2,0 г на 100 літрів розчину, 80відсоткової оцтової кислоти у розрахунку 3,5 г на 100 л розчину та двовуглекислого натрію у кількості 20,0 г на 100 л розчину і направляли на витримку терміном на 3 роки у дубових бочках з під коньяку, або в ємностях, завантажених обвугленими дубовими брусками розміром 5х3х1 2 см у кількості із розрахунку 1000 см поверхні брусків на 1 дал рідини. Через 3 роки дистилят напою знімали з дубової деревини або дубових бочок і купажували з цукровим сиропом та питною водою. Приготовлений купаж додатково витримували у резервуарах при температурі 35°С терміном не менше 2 місяці. Органолептичні властивості отриманого напою: смак - м’який, гармонійний, повний, злегка пекучий, аромат - специфічний для віскі з солонувато-димним хлібним та ванільним присмаком, колір напою: темно-золотистий з коричневим відтінком. Дегустаційна оцінка - 9,7 балів за 10бальною шкалою. Таким чином, застосуванням корисної моделі досягають поліпшення органолептичних якостей та кольору готового алкогольного напою типу віскі з одночасним спрощенням способу виробництва алкогольного напою типу віскі для досягнення зазначених поліпшених якостей, зокрема, загального часу виробництва та зменшення собівартості виготовлення напою у порівнянні з відомими з рівня техніки аналогічними способами. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 45 50 55 1. Спосіб виробництва віскі українського, який включає отримання зернового солоду та сусла і його збродження з подальшою подвійною перегонкою збродженого сусла на кубових апаратах з відділенням головних і хвостових погонів на кожному етапі перегонки та повернення їх на повторну дистиляцію з отриманням дистиляту алкогольного напою, його розрідженням водою та наступною фільтрацією і витримкою розрідженого дистиляту алкогольного напою, який потім купажують та додатково витримують, який відрізняється тим, що отримання зернового солоду включає замочування очищеного зерна та формування солодового шару товщиною у межах 5-7 см з наступним його проростанням протягом 7-10 днів та отриманням солоду, який сушать гарячим димом при спалюванні букових стружок карпатського бука (Faqus sylvatica L.), подрібнюють до борошноподібного стану та у суміші з підігрітою водою витримують у межах 812 годин з отриманням сусла, а збродження сусла здійснюють шляхом додавання дріжджів до отриманого сусла та здійсненням бродіння протягом двох діб за температури у межах 35-37°С, при цьому перегонка збродженого сусла включає одержання слабоградусного дистиляту алкогольного напою на першому етапі та укріпленого дистиляту алкогольного напою на другому етапі, а витримку розрідженого дистиляту алкогольного напою здійснюють в контакті з обвугленою дубовою деревиною терміном не менше 3-х років, при цьому витриманий дистилят купажують з цукровим сиропом та водою. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після розрідження водою дистилят алкогольного напою додатково обробляють сумішшю марганцевокислого калію, оцтової кислоти та двовуглекислого натрію або активованим вугіллям. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що розрідження дистиляту алкогольного напою здійснюють питною водою. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що витримку розрідженого дистиляту алкогольного напою здійснюють в дубовій ємності з-під коньяку або коньячного спирту тривалої витримки та/або у ємності, завантаженій обвугленими дубовими брусками розміром 5х3х1 см у кількості із 2 розрахунку 900-1000 см поверхні брусків на 1 дал рідини. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що витриманий дистилят купажують з цукровим сиропом та природною або пом’якшеною питною водою. 5 UA 114387 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6