Спосіб діагностики харчового несприйняття

Спосіб діагностики харчового несприйняття, що включає дослідження крові, який відрізняєть 3 В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб діагностики харчового несприйняття шляхом використання принципу імунотермістометрії, тобто змін коефіцієнту теплопровідності біологічної рідини (крові) у відповідь на контакт з екстрактами (алергенами), отриманими із харчових продуктів. Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає в підвищенні безпеки та точності діагностики харчового несприйняття неінвазивним шляхом. Технічний результат, що досягається, буде полягати в своєчасному встановленні наявності харчового несприйняття, а також визначенні ступеня вираженості негативних реакцій на продукти харчування. Перевагою способу, що заявляється, є можливість його проведення незалежно від соматичного стану пацієнта, швидкому визначенні реакцій відразу на великий спектр продуктів харчування, відсутності впливу суб'єктивного чинника за рахунок використання уніфікованої програмної обробки отриманих результатів. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі діагностики харчового несприйняття, який включає дослідження крові, згідно корисної моделі, реєструють імунологічні реакції за допомогою мікротерморезистора прямого підігріву, вміщеного в біологічне середовище, визначають зміни напруги струму у вигляді графічних кривих або цифрових значень на табло мультиметра, отримують коефіцієнт теплопровідності середовища і при наявності відхилень в 1 сигму, реакція на продукт відповідає помірному ступеню харчового несприйняття, в 2 та більше сигм - вираженому ступеню харчового несприйняття відповідно. Спосіб виконують наступним чином: У хворого натщесерце беруть зразок венозної крові (9 мл), додають 1,0 мл 3,2-3,8% розчину цитрату натрію, обережно змішують. Отриманий розчин розкапують за допомогою мікродозатора у окремі ємності в кількості по 50 мкл, розташовані на спеціальній діагностичній панелі. Навпроти кожного дослідного зразка крові в такі ж самі ємності додають розчин алергенів у кількості по 65 мкл, отриманих із різних продуктів харчування. Після цього діагностична панель термостатується з метою нагрівання біологічних рідин до температури в 34°С. Наступним кроком дослідження є переміщення розчину алергену до відповідного дослідного зразка крові. Окрім алергенів таким самим чином і в тій же кількості етап підготовки проходить тест-контрольна рідина, яку після підігрівання також додають до 1 зразка крові. Далі у всі ємності з сумішами кров + алерген та кров + тестконтрольна рідина одночасно вводять мікрорезисторні датчики і протягом 2-х хвилин відбувається вимірювання. Отримані результати зчитують та обробляють програмним шляхом. Саме дослідження проводить з використанням імунотермісторного аналізатора. Таким чином суть способу базується на реєстрації імунологічної реакції за допомогою мікротерморезистора прямого підігріву, вміщеного в біологічне середовище. При проходженні через 58440 4 термістор електричного струму починається процес теплопередачі, інтенсивність якого залежить як від потужності струму, так і від термічних властивостей середовища. Цей процес визначає температуру термістора, а також його електричний опір. Якщо в рідині відбувається імунологічна реакція, то внаслідок взаємодії антигена з антитілом виникають зміни колоїднодисперсних властивостей білкових макромолекул. Поступове утворення і накопичення в середовищі все більших і більших агрегатів комплексів змінюють не тільки її теплопровідність, але і в'язкість. Внаслідок цих змін зменшується коефіцієнт теплопровідності середовища, що призводить до змін опору термістора і напруги струму в колі імунотермісторного пристрою. Реєструючи зміни напруги струму в діагоналі мостової схеми пристрою, які залежать від тепловіддачі, у вигляді графічних кривих (термістограм або цифрових значень на табло мультиметра, можна робити висновок про наявність або відсутність біологічних реакцій, а відповідно несприйняття даного продукту харчування. Спосіб імунотермістометрії надає можливість реєструвати зміни коефіцієнту теплопровідності до 1%, що відповідає імунологічним реакціям, які проходять при низькій концентрації антитіл у сироватці крові, при якій звичайними серологічними методами їх не завжди вдається виявити. Апробацію запропонованого способу проведено на кафедрі внутрішньої медицини №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця у 78 хворих (45 зсиндромом роздратованого кишечника та 33 хворих з хронічним панкреатитом), контрольну групу склали 18 здорових добровольців, у яких анамнестично за останні 6 місяців не спостерігалось ніяких негативних реакцій на вживання різних продуктів харчування і був необтяжений алергологічний анамнез. Всім пацієнтам проводилось дослідження на 17 найбільш поширених продуктів харчування. Отримані результати дослідження формувались у вигляді термістограм, приклади яких наведено відповідно на Фіг.1 (результати імунотермістометрії у здорових добровольців) та Фіг.2 (результати імунотермістометрії при наявності харчового несприйняття). Як видно на Фіг.1 зміни коефіцієнта теплопровідності в часі графічно формуються в один джгут, що відповідає нормі, оскільки відсутні відхилення від контролю (кров + тест-контрольна рідина, відповідно ряд 1). На Фіг.2 графічно нормальні показники сформували джгут кривих №1, відхилення від норми представлені на кривих, що сформувались у джгути №2 (відхилення в 1 сигму) та 3 (відхилення в 2 та більше сигм), що відповідає помірному та вираженому ступеню харчового несприйняття відповідно. Таким чином при дослідженні контролю (кров + тест-контрольна рідина) для кожного дослідження, отриманий коефіцієнт теплопровідності вважається показником норми. При наявності відхилень в 1 сигму, реакція на продукт відповідає помірному ступеню харчового несприйняття, в 2 та більше 5 сигм - вираженому ступеню харчового несприйняття відповідно. Для корекції виявленого харчового несприйняття необхідні дієтологічні рекомендації, направлені на вилучення відповідних продуктів з раціону хворого. Наводимо приклад застосування корисної моделі. Приклад Хвора P., 21 рік, амб. карта №2124 звернулась із скаргами на погіршення апетиту, відчуття важкості в ділянці шлунку, що виникає після їжі, урчання та здуття кишечника, закрепи, слабкість, втомлюваність, сонливість, зниження працездатності. Вважає себе хворою близько 1 року. При огляді шкіра та видимі слизові оболонки чисті, рожевого кольору. Язик обкладений жовтим нальотом. При пальпації - живіт м'який, спостерігається чутливість в ділянці сигмоподібної кишки. Проведений загальний аналіз крові, сечі, біохімічне дослідження (печінкові та ниркові проби) відхилень від норми не виявили. На УЗД та верхній ендоскопії - варіант норми. Було встановлено діагноз синдрому роздратованого кишечника з переважанням закрепів. Проведене дослідження на предмет виявлення харчового несприйняття дало змогу встановити негативну реакцію помірного ступеню на 6 та вираженого ступеню на 4 продукти повсякденного харчування. Було проведено корекцію харчового статусу з урахуванням отриманих даних. Через два тижні стан покращився, зменшились прояви вищезазначених симптомів, а через 3 місяці на 58440 6 фоні зміненого харчового статусу пацієнтка відчувала себе практично здоровою. При цьому симптоматичне лікування проводилось лише на першому тижні спостереження. Таким чином, застосування запропонованого способу дає можливість встановити наявність та ступінь вираженості харчового несприйняття по відношенню до найбільш розповсюджених продуктів харчування. В подальшому це дозволяє ефективно проводити корекцію харчового статусу пацієнтів, що позитивно впливає на соматичний стан хворих, а в деяких випадках призводить до повного їх одужання. Все вищезазначене дозоляє рекомендувати даний спосіб для використання в дієтології та загальній медичній практиці. Джерела інформації: 1. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Одесса 1999: 392-580. 2. Randolph TG. Masked Food Allergy as a Factor in the Development and Persistence of Obesity. Proceedings of the 20th Annual Meeting of Central Society for Clinical Research 1547-1549. 3. Egger J. Brostoff J, Challacombe SJ, Eds. Food Allergy and Intolerance. London, Bailliere, Tindall. 2003:674-687. 4. Pasula MF, Puccio SG. Multiple Pathogenic Mechanisms in Food Sensitivity Reactions In Vitro. Fourth International Symposium on Immunological and Clinical Problems of Food Allergy. Milano, Italy. Nov. 5-9, 2006. Abstract Symposium Book, p. 37. 7 Комп’ютерна верстка А. Рябко 58440 8 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601