Спосіб виробництва сухих замінників незбираного молока

Реферат: Спосіб виробництва замінників незбираного молока (ЗНМ) включає підбір оптимального співвідношення інгредієнтів за рахунок дешевих місцевих кормових ресурсів, їх перемелювання, змішування і сушіння. З метою підвищення безпеки, санітарно-ветеринарних і поживних якостей ЗНМ всі зернові інгредієнти перед змішуванням і сушінням піддають мікронізації під галогеновими лампами. UA 99123 U (12) UA 99123 U UA 99123 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до агропромислового виробництва, зокрема до годівлі сільськогосподарських тварин, комбікормової промисловості, виробництва замінників незбираного молока для вирощування молодняку у молочний період розвитку. Головна мета виробництва і використання замінників незбираного молока - скорочення витрат натурального молока для випоювання молодняку тварин в молочний період і підвищення його товарності. Замінник незбираного молока (ЗНМ) на відміну від молока корови має постійний склад, збалансований за протеїном, жиром, вітамінами, макро- та мікроелементами. Використання високоякісних замінників молока в господарствах дозволяє знизити кількість витрат на одиницю приросту і помітно підвищує рівень рентабельності. При цьому зменшуються проблеми, пов'язані з шлунково-кишковими розладами у телят. Натуральне молоко може бути джерелом багатьох вірусних і бактеріальних інфекцій, які передаються з ним. Це, насамперед, інфекції, викликані патогенними штамами бактерій кишкової групи, інфекційний мастит, лейкоз, туберкульоз, бруцельоз та інші. Використання замінників молока дозволяє зупинити їх поширення, і тим самим зберегти молодняк від хвороб, які передаються з молоком. Також знижуються витрати на лікування, профілактику і ліквідацію хвороб, що має неоціненне значення з ветеринарної точки зору. Оскільки замінники випускаються у сухому вигляді, вони тривалий час не псуються і не потребують особливих умов для зберігання, їх легко транспортувати і доставляти до місця використання. Годівля телят при цьому не залежить від часу доїння корів. Економічний ефект від використання замінників молока досягається завдяки збільшенню товарності молока, вартість якого у 1,5-2 рази вища, ніж ЗНМ. Досвід країн з високорозвиненим молочним скотарством свідчить, що завдяки використанню замінників незбираного молока, його товарність становить: у Голландії - 98 %, у США - 97,5 %, тоді як у нашій країні вона значно нижча і становить близько 80 %. Однак ЗНМ повинні мати високу якість, вироблятись з високоякісних за поживністю, але низьких за вартістю інгредієнтів, і тоді не буде розмов про неефективність вирощування телят на ЗНМ, та що на заміннику молока не можна виростити високопродуктивну корову. Адже високопродуктивні голландські чи німецькі корови вирощують тільки на ЗНМ. В літературі є дані про позитивний вплив ЗНМ щодо профілактики у телят шлунковокишкових розладів (диспепсії), легеневих хвороб, збереження поголів'я (100 % проти 91,7 %), що пояснюється їх стабільним складом за фізико-хімічними показниками, більш низькою кислотністю (16 °Т проти 190 °Т для молока), загальним бактеріальним обсіменінням (31-26 3 3 проти 500 тис. КУО/см у молока), кількістю соматичних клітин (181-190 тис./см проти 600 у натурального молока) [1]. Встановлено, що нетелі, вирощені з використанням 150 кг незбираного молока і 250 кг ЗНМ, за показниками приростів маси тіла і лінійного росту не поступалися аналогам, які споживали в молочний період 400 кг незбираного молока. Використання для випоювання телят ЗНМ сприяє одержанню достатньо стабільних середньодобових приростів їх живої маси протягом перших 6 місяців після народження, заощаджує витрати на корми та істотно підвищує економічну ефективність вирощування телят (понад 500 грн. на голову) [2]. Раніше основним компонентом при виробництві ЗНМ було сухе знежирене молоко (СЗМ), кількість якого в ньому становила близько 50-80 %. Включення у великій кількості сухого знежиреного молока до складу ЗНМ веде до збільшення його вартості і до втрат цінного молочного білку для харчової промисловості. В даний час, у зв'язку з високими цінами на сухе знежирене молоко, його кількість у ЗНМ виробники намагаються максимально знизити до мінімуму і замінити його іншими інгредієнтами. Кількість сухого знежиреного молока в ЗНМ можна значно скоротити за рахунок використання сумішей з борошна вівсяного і ячмінного (виготовленого із зернівок без плівок), пшеничного, насіння льону, рапсу з низьким вмістом глюкозинолатів, люпину вузьколистого (низько алкалоїдних сортів), гороху та сої (без ГМО) вітчизняного виробництва. У зв'язку з високою вартістю сухого знежиреного молока в сучасних умовах при виробництві ЗНМ робиться ставка на такі відходи переробки молока як сироватка суха солодка, концентрат протеїну сироватки молочної. Це - порівняно новий продукт, що виготовляється за допомогою мембранної технології. Білок цього концентрату цінний завдяки повноцінному амінокислотному складу. Необхідно відмітити, що білки сироватки близькі до білків крові і є носіями імуноглобулінів, що виконують захисні функції в організмі тварин. Амінокислотний склад білків сироватки за вмістом незамінних амінокислот переважає всі білки тваринного і рослинного походження. Білки молочної сироватки володіють також захисними функціями. Засвоюваність білків молочної сироватки надзвичайно висока. Для заміни молочного жиру в ЗНМ використовують жири тваринного походження (свинячий, яловичий, кістковий), гідрогенізовані жири (маргарин), рослинні жири (рослинний саломас, фосфатидний 1 UA 99123 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 концентрат, соєвий лецитин), риб'ячий вітамінізований і кокосовий жири. При цьому деякі рослинні олії (бавовняна, соняшникова, кукурудзяна, соєва, кокосова) в надмірній кількості можуть викликати у телят порушення травлення, що обмежує їх використання при виробництві ЗНМ. Для телят молочного віку більш природними є жири тваринного походження, в той час, як для поросят більш придатними є рослинні олії з високим вмістом лінолевої кислоти. Збагачення ЗНМ солями дефіцитних макро- і мікроелементів, вітамінами та незамінними амінокислотами, зокрема лізином і метіоніном, дає можливість наблизити його поживність до незбираного цільного молока. Вдало підібраний склад ЗНМ за продуктивною дією не поступається натуральному молоку, а за економічною ефективністю - переважає його. Використання ЗНМ замість натурального молока попереджує поширення багатьох інфекційних та паразитарних хвороб (паратуберкульоз, сальмонельоз, лейкоз та інші). Відомі декілька способів виробництва сухих замінників незбираного молока. Так, відомий спосіб виробництва сухого замінника незбираного молока, що включає згущення знежиреного молока, проведення процесів змішування згущеного знежиреного молока і жирової суміші з подальшим емульгуванням і сушінням отриманої емульсії. З метою зниження енергоємності процесу та підвищення якості продукту, змішування згущеного знежиреного молока і жирової суміші ведуть одночасно з процесом емульгування за тиску 2-10 і 12-10 Па, при цьому температуру згущеного молока і жирової суміші встановлюють відповідно на рівні 5055 і 65-75 °C [3]. Відомий спосіб отримання сухого замінника незбираного молока для телят, що включає змішування рапсового масла, знежиреного молока і молочної сироватки, після її розкислення, і сушіння. З метою підвищення якості замінника незбираного молока, одночасно з процесом змішування рапсового масла, знежиреного молока і молочної сироватки проводять підзгущування отриманої суміші до вмісту в ній сухих речовин 30-40 %, сушіння ведуть при 110120 °C протягом 25-30 хв., причому беруть зазначені компоненти в наступному співвідношенні, мас. %: молочна сироватка - 10-16; ріпакова олія - 14-20; знежирене молоко - 76-64 [4]. Відомий спосіб отримання замінника незбираного молока для телят, що включає приготування білкової основи, її згущення, отримання білково-жирової емульсії, їх змішування і сушіння. З метою зниження витрат при отриманні ЗНМ, білкову основу готують шляхом змішування знежиреного молока з відходами виробництва концентрату сироваткових білків у вигляді фільтрату, метіоніну, лізину і мікробного білку у співвідношенні 2904: 1528: 1: 1,8: 42, а при отриманні білково-жирової емульсії змішують відходи виробництва концентрату сироваткових білків у вигляді фільтрату, мікробний білок, жири немолочного походження, фосфатидний концентрат, жиророзчинні вітаміни в співвідношенні 78,7: 3,6: 13,7: 1: 0,024 [5]. Розроблено спосіб виробництва замінника незбираного молока, що включає згущення вторинних молочних продуктів, змішування з тваринним жиром, фосфатидами та вітамінним преміксом, гомогенізацію суміші, приготування екструдату джерела рослинного білка, внесення його в суміш, сушіння. Як екструдат джерела рослинного білка використовують екструдат сої, приготування якого проводять при температурі 150-180 °C, після чого гарячий екструдат з'єднують зі згущеним вторинним молочним продуктом, змішують і одержану суміш витримують протягом 20-30 хвилин, підтримуючи при цьому температуру 60-70 °C, гомогенізують, додають тваринний жир, вітамінний премікс, фосфатиди, емульгують [6]. Відомий спосіб виробництва замінника незбираного молока "Вітамілк", що включає очищення, миття, розмелювання насіння сої та теплове оброблення суспензії під тиском і отримання замінника молока. Розмелювання насіння сої проводять у середовищі попередньо розкисленої гідрооксидами лужних металів Са(ОН) 2, NaOH, KOH та ін. до рН 6,2-6,8 сироватки казеїнової або сироватки кисломолочного сиру при температурі 70-80 °C, отриману тонко дисперсну суспензію безперервно стерилізують і витримують до зменшення активності уреази не більше 0,1 рН, охолоджують і дезодорують при температурі 80-100 °C, доохолоджують до температури 70-80 °C і зневоднюють відомими способами до кінцевої вологи 3-4 % [7]. Відомий спосіб одержання замінника цільного молока "Вітамілк", що включає теплову обробку сировини, охолодження, подрібнення, введення компонентів. Охолодження здійснюють в технологічній тарі або бункерах до температури не більше 30-40 °C, а після охолодження сировину направляють на дробарки для подрібнення до необхідної фракції, потім у змішувач вводять шляхом сухого змішування усі компоненти відповідно до розробленої рецептури, отримуючи сухий замінник цільного молока [8]. Перелічені способи виробництва замінників незбираного молока приймаються як аналоги нашого винаходу. Недоліком наведених способів є те, що переважна більшість з них ґрунтується на використанні в якості основних складових компонентів ЗНМ дефіцитних і дороговартісних продуктів тваринного походження, які з більшою ефективністю могли б бути 2 UA 99123 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 використані в харчовій промисловості (сухе знежирене молоко, молочна сироватка, концентрат сироваткових білків, тваринних жирів та ін.) або ж дорогих і дефіцитних продуктів рослинного походження (екструдат рослинного білку, в першу чергу, екструдат сої, рапсова олія), а дешеві і доступні високопоживні корми власного виробництва рослинного походження з дієтичними властивостями (ячмінне і вівсяне борошно без плівок, льняний шрот та ін.) практично не використовуються, а соєве борошно, як дешеве і доступне джерело рослинного повноцінного білку, що використовується в деяких з наведених способів виробництва ЗНМ, застосовується після складної технологічної обробки соєвих бобів методом екструзії або ж розмелюванням насіння сої у середовищі попередньо розкисленої гідрооксидами лужних металів сироватки, що значно підвищує енергоресурсні затрати на виробництво ЗНМ, їх собівартість та знижує продуктивність технологічного процесу. Відомий спосіб виробництва замінника незбираного молока, що включає згущення молочного продукту, екструзійну обробку соєвих бобів, внесення їх в молочний компонент, змішування, додавання тваринного жиру, емульгаторів та вітамінного преміксу, гомогенізацію, пакування. Після екструзійної обробки гаряча соєва маса надходить для змішування безпосередньо в об'єм рідкого середовища молочного компонента таким чином, щоб при цьому не відбувався її контакт з повітрям, змішування відбувається до отримання пастоподібного продукту з концентрацією сухих речовин не більше 70 % [9]. Цей спосіб є найбільш близьким до пропонованого способу і приймається за прототип. Недоліком прототипу є те, що обробка соєвих бобів, як основного дешевого і високобілкового інгредієнту при виробництві ЗНМ за цим способом, проводиться методом екструзії, який, в порівнянні з іншими способами високотемпературної обробки зернових компонентів, є більш енергоресурснозатратним при його проведенні, наприклад, в порівнянні з методом інфрачервоного опромінення зернових інгредієнтів (метод мікронізації), і пов'язаний зі складними технологічними процесами. Крім цього, кінцевий продукт - замінник незбираного молока, що виготовляється за цим способом, має пастоподібну консистенцію з концентрацією сухих речовин не більше 70 %, що має певні проблеми з його транспортуванням і використанням. Існує кілька технологічних способів високотермічної обробки зернових кормових інгредієнтів для підвищення їх перетравності, безпеки застосування та якості готового продукту: метод екструзії, метод волого-теплової обробки та метод ІЧО (інфрачервоного опромінення) або метод мікронізації [10]. Метод екструзії - це технологічний процес, що включає підготовку сировини, обробку його в екструдерах, охолодження та подрібнення екструдованого продукту. Режим обробки зерна в екструдері здійснюється при температурі 110-160 °C. Тривалість обробки - 0,2-0,3 хв. В процесі екструдування, тобто під впливом високого тиску і термічної обробки, крохмаль зерна розкладається на прості вуглеводи (декстрини і цукор), підвищується його перетравність і відбувається знезараження від грибкової і мікробної мікрофлори майже до 100 %. Однак, застосування цього способу вимагає значних енергетичних витрат. Спосіб волого-теплової обробки, розроблений в Інституті кормів і сільського господарства Поділля НААН, здійснюється в баротермічній камері порційної дії, яка має велику перспективу для виробництва кормів з знежиреної сої, оскільки має перевагу по глибині інактивації інгібіторів трипсину в порівнянні з існуючими технологіями. При обробці бобів сої у баротермічній камері одночасно здійснюється три технологічних процеси: нагрівання бобів, змішування зернової маси і пропарювання за рахунок власної вологості бобів. Оптимальний режим обробки в баротермічній камері здійснюється при нагріванні бобів до 110 °C протягом 20 хв. При цьому уреазна активність знижується до 0,01-0,02 од., а вміст інгібіторів трипсину становить 1-1,5 мг/г, що забезпечує максимальне знешкодження антипоживних речовин. Більш прогресивним і дешевим способом високотемпературної обробки сировини з метою отримання високоякісного продукту, зокрема для виробництва ЗНМ, є метод інфрачервоного опромінювання (ІЧО). Режим обробки зерна цим способом здійснюється при температурі 140200 °C протягом 1,0-1,5 хв. Цей спосіб термічної обробки зерна одержав широке поширення в США, Англії, Італії, Німеччині і Японії та інших розвинених країнах і відомий під назвою мікронізація зерна [11, 12, 13]. Відомі декілька установок для мікронізації кормових і харчових продуктів. Так, відома установка для мікронізації зернових продуктів, яка відноситься до обладнання для теплової обробки зернових продуктів електрофізичними методами і може бути використана в комбікормовій і харчовій промисловості. Дана установка містить завантажувальний бункер, теплообмінний пристрій, камеру опромінення, витяжний та нагнітаючий вентилятори, замкнуту систему рециркуляції, очищення та підігріву повітря, плющилку-дозатор і пневмотранспортну 3 UA 99123 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 систему. Теплообмінний пристрій створено трьома концентричними вертикально розташованими корпусами. Суцільний зовнішній і перфорований проміжний корпуси у верхній частині теплообмінного пристрою виконані у вигляді зрізаних конусів, з'єднаних із завантажувальним бункером. У нижній частині теплообмінного пристрою дно зовнішнього корпусу і проміжний корпус з'єднані з входом камери опромінення. Внутрішній корпус теплообмінного пристрою своєю перфорованою частиною повторює форму проміжного корпусу і утворює з ним зазор, а верхньою частиною з'єднаний з витяжним повітропроводом замкнутої системи рециркуляції, очищення та підігріву повітря. Остання складається з циклону, з'єднаного з першим патрубком витяжного вентилятора. Вихід вентилятора через теплоелектронагрівач підстикований до зовнішнього корпусу теплообмінного пристрою через рівномірно розподілені підводжувальні повітроводи. Технічний результат полягає в зниженні рівня питомих енерговитрат, підвищення якості готової продукції та спрощення конструкції [14]. Також, відома установка для мікронізації зерна, яка має каркасну раму у вигляді звареної конструкції металевого профілю, на різних ярусах якої розташовані полки з покриттям з неферомагнітного матеріалу, розташовані поярусно і встановлені на полицях на діелектричні опори два генератора СВЧ енергії, розміщений між генераторами СВЧ інфрачервоний опромінювач з галогеновими лампами, встановлений вертикально по центру функціонального модуля установки фторопластовий короб, що проходить послідовно через генератори СВЧ і має вставку з кварцового скла в зоні впливу ІЧ-променів, завантажувальний бункер, тарілчастий дозатор з живильним бункером і прийомний бункер для мікронізованого зерна. Верхній кінець фторопластового короба з'єднаний із завантажувальним бункером, а інший його кінець входить всередину живильного бункера тарілчастого дозатора. Тарілчастий дозатор складається з тарілки, манжети і вивантажувального рукава. Приймальний бункер для мікронізованого зерна встановлений під підживлюючим бункером. Функціональний модуль установки повністю закритий корпусом-екраном, що перешкоджає втраті ІЧ-випромінювань і негативному впливу електричного поля СВЧ на обслуговуючий персонал. Використання винаходу дозволяє підвищити якість мікронізації зерна, збільшити швидкість процесу, а також знизити питомі енерговитрати [15]. СВЧ-індукційна установка для мікронізації зерна має стіл з робочою поверхнею з нержавіючої сталі, над якою встановлено послідовно розташовані генераторні блоки. Між блоками вмонтовані екранні плити. Під робочою поверхнею столу розміщені індукційні плити таким чином, що СВЧ-випромінювачі та індуктори, що утворюють робочу камеру, вирівняні по вертикальній осі. Усередині робочої камери на робочій поверхні столу розташована верхня гілка скребкового транспортера, обмежена з боків алюмінієвими бортами. Для приводу транспортера використані приводні зірочки, розташовані за межами робочої камери, і мотор-редуктор. Всі функціональні елементи знаходяться в загальному екранному корпусі, що містить завантажувальний і прийомний бункера. Використання СВЧ-індукційної установки дозволяє підвищити якість обробки зерна [16]. В основу корисної моделі поставлена задача розробити простий, доступний і екологічний енергоресурсозберігаючий спосіб виробництва замінників незбираного молока з дешевих кормів тваринного і рослинного походження на основі місцевої сировинної бази, як альтернативу дорогим замінникам незбираного молока імпортного виробництва. Місце проведення досліджень з розроблення технології виробництва замінників незбираного молока - приватне підприємство ФОП "Ю.В. Дорошенко" Переяслав-Хмельницького району Київської області. Нами на основі патентного пошуку, огляду вітчизняної і зарубіжної літератури розроблено сучасний екологічний енергоресурсозберігаючий спосіб виробництва замінників незбираного молока для телят молочного періоду з використанням прогресивного інфрачервоного способу оброблення (мікронізації) кормових інгредієнтів. Технологія включає дозоване, відповідно до заданої рецептури замінників незбираного молока, змішування сухої демінералізованої молочної сироватки, молочно-жирового концентрату, цукру, преміксу і оброблених методом інфрачервоного опромінення (мікронізації) і помелу зерна дешевих високоенергопротеїнових сільськогосподарських культур власного виробництва (соя, овес і ячмінь без плівок) та відходів переробки олійного виробництва (льняний шрот) з дієтичними властивостями. За цим способом замінники незбираного молока балансуються за обмінною енергією, протеїном, жиром, незамінними амінокислотами, макро-, мікроелементами і вітамінами. Суть цього способу заключається в тому, що для високотемпературної обробки сировини з метою одержання високоякісного продукту для виробництва ЗНМ використовується інфрачервоне (ІЧ) опромінення. Встановлено, що цей спосіб термічної обробки зерна сприяє його знезараженню грибковою і бактеріальною мікрофлорою, значно підвищує вміст декстринів 4 UA 99123 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 у продукті та його перетравність. Крохмальні гранули зерна піддаються більш глибоким змінам при ІЧ-обробці, ніж за інших способів, в тому числі за методу екструзії. В результаті енергетична цінність зерна підвищується, а оплата корму покращується. ІЧ-обробка (мікронізація) підвищує перетравлюваність сухої речовини зерна на 6-10 %, а перетравлюваність протеїну - на 15-21 %, що значно вище, ніж за екструзії та флакіруванні (термообробка зерна пропарюванням з наступним плющенням). ІЧ-енергопривід забезпечує швидкий нагрів зерна. При досягненні температури 160-180 °C внутрішній тиск пари настільки збільшується, що відбувається "вибух" зернівки, збільшення її об'єму в 1,5-2 рази, зменшення її щільності та зміна біохімічної структури. Нами у приватному підприємстві ФОП "Ю.В. Дорошенко" Переяслав-Хмельницького району Київської області розроблено і впроваджено сучасну екологічну енергоресурсозберігаючу технологію виробництва замінників незбираного молока для молодняку сільськогосподарських тварин за рахунок використання місцевої та закупленої дешевої сировини. Ці замінники за зоохімічним складом і поживністю та продуктивною дією практично не поступаються натуральному незбираному молоку, а за вартістю і економічністю виробництва значно дешевші за їх вітчизняних і зарубіжних аналогів. Схема технологічної лінії з виробництва сухих замінників незбираного молока в підприємстві ФОП "Ю.В. Дорошенко" представлена на кресленні. Рослинна зернова суміш, що входить до складу ЗНМ, в необхідному співвідношенні завантажується в приймальний бункер (1), далі шнековим транспортером (2) подається на систему решіт первинної очистки (3). Після цього очищена зерносуміш шнековим транспортером (4) подається в приймальний бункер (5) мікронізатора (6). Оброблена в процесі мікронізації (інфрачервоного опромінення під галогеновими лампами) суміш подається в саморозвантажувальні візки (7), з яких вона після охолодження розвантажується в приймальний бункер (8), а потім шнековим транспортером (9) подається в дробарку (10), звідки надходить у змішувач (11). Одночасно у змішувач (11) подаються у необхідному співвідношенні компоненти тваринного походження і премікс (12 - бункер і шнек для подачі в змішувач компонентів тваринного походження та преміксів). Після змішування готовий продукт тарується у мішки (13). Суттєвою особливістю цієї технологічної лінії з виробництва замінників незбираного молока є високотемпературна обробка зернових компонентів методом мікронізації (інфрачервоне опромінення зернових компонентів рослинного походження під галогеновими лампами), що не тільки покращує їх поживність і перетравність в організмі молодняку тварин, але й покращує їх санітарно-ветеринарні характеристики та безпеку використання. Таким чином, розроблено і впроваджено в ФОП "Ю.В. Дорошенко" спосіб виробництва замінників незбираного молока (ЗНМ), що включає підбір оптимального співвідношення інгредієнтів за рахунок дешевих місцевих кормових ресурсів, їх перемелювання, змішування і сушіння, який відрізняється тим, що з метою підвищення безпеки, санітарно-ветеринарних і поживних якостей ЗНМ всі зернові інгредієнти перед змішуванням і сушінням піддають мікронізації під галогеновими лампами. Список джерел 1. Кудлай І. Ефективність використання різних замінників молока в технології вирощування теличок / І. Кудлай // Тваринництво України. - 2010. № 1 - С. 13-15. 2. Чумаченко І. За обмеженого використання незбираного молока // І. Чумаченко [та ін.] // Тваринництво України. - 2011. № 5 - С. 13-17. 3. Патент на изобретение № 1308309, Россия. Способ производства сухого заменителя цельного молока / А.А. Долинский, Ю.А. Шурчкова, А.П. Гартвиг, М.Д. Спешилов, А.Ф. Затирка; Інститут технічної теплофізики АН УРСР - 07.05.87, Бюл. № 1, 1987 г. 4. Патент на изобретение № 1681819, Россия. Способ получения сухого заменителя цельного молока для телят / Г.Н. Вяйзенен, Б.М. Гриненко, А.М. Ерин, Б.Б. Гроссман, Г.А. Вяйзенен - 07.10.91, Бюл. № 37, 1991 г. 5. Патент на изобретение № 1768121, Россия. Способ получения заменителя цельного молока для телят / Г.П. Станкявичюс, А.А. Жемайтене, Б.Ю. Малакаускене, А.А. Андрияускас, Н.А. Смекалов; Литовський філіал Всесоюзного науководослідного інституту маслоробної і сироробної промисловості - 15.10.92, Бюл. № 38, 1992 г. 6. Патент на корисну модель № 3600, Україна. Спосіб виробництва замінника незбираного молока для корму сільськогосподарських тварин / А.А. Долінський, Ю.О. Шурчкова, Б.І. Басок, В.В. Ганзенко, Н.О. Шаркова, Т.Р. Гуцуляк, Є.В. Щепкін - 15.12.2004, Бюл. № 12, 2004 р. 7. Патент на корисну модель № 27655, Україна. Спосіб виробництва замінника незбираного молока "Вітамілк" / В.М. Марчевський, М.В. Домбровська, С.В. Зайцев, Р.М. Улітько; Наукововиробничий кооператив "Продект", 2007 р. 5 UA 99123 U 5 10 15 20 8. Патент на корисну модель № 33318, Україна. Спосіб одержання замінника цільного молока "Вітамілк" / О.В. Чернов - 10.06.2008, Бюл. № 11, 2008 р. 9. Патент на корисну модель № 44093, Україна. Спосіб виробництва замінника незбираного молока для корму сільськогосподарських тварин / А.А. Долінський, Ю.О. Шуркова, В.В. Ганзенко, Н.Л. Радченко; Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України 25.09.2009, Бюл. № 18, 2009 р. 10. Обертюх Ю.В. Антипоживні речовини сої, їх інактивація та технології переробки соєвих бобів на промисловій основі й в умовах господарства // Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 2012. - С. 62-71. 11. Брагинец Н.В. Микронизация зерна для кормовых целей. // Механизация и электрификация сельского хозяйства. - 1989. - № 1. - С. 29-31. 12. Тюрев Е.П. Термообработка зерна ИК-излучением. Обзорная информация / Е.П. Тюрев, С.В. Зверев, О.В. Цыгулев. - М.: 1993. - 28 с. 13. Терещенко Б.О. Применение инфракрасного облучения для обеззараживания зерна при хранении / Б.О. Терещенко, Г.А. Токарчук, О.А. Анаевич // Хранение и переработка зерна. 1998. - № 6. - с. 36-37. 14. Патент на изобретение № 2168911, Российская Федерация. Установка для микронизации зерновых продуктов / Н.М. Чекрыгина, В.М. Кононов, А.Ф. Носовец, В.Н. Малчевский, Б.А. Дикарев, В.Н. Пахомов. Опубликовано 20.06.2001. 15. Патент на изобретение № 2389418, Российская Федерация. Установка для микронизации зерна / Н.К. Кириллов, Г.В. Новикова, Е.А. Яруткин. Опубликовано 20.05.2010. 16. Патент на изобретение № 2502450, Российская Федерация. СВЧ-индукционная установка для микронизации зерна / Н.К. Кириллов, Г.В. Новикова, М.В. Белова, А.А. Белов. Опубликовано 27.12.2013. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб виробництва замінників незбираного молока (ЗНМ), що включає підбір оптимального співвідношення інгредієнтів за рахунок дешевих місцевих кормових ресурсів, їх перемелювання, змішування і сушіння, який відрізняється тим, що з метою підвищення безпеки, санітарноветеринарних і поживних якостей ЗНМ всі зернові інгредієнти перед змішуванням і сушінням піддають мікронізації під галогеновими лампами. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6