Спосіб одержання штучного молока із бобів сої

Винахід стосується сільського господарства, конкретно способа приготування штучного молока із бобів сої, призначеного для годування тварин (свиней, корів і т і.). Відомий спосіб одержання штучного молока із бобів сої, призначеного для молодняку сільськогосподарських тварин (див. авторське свідоцтво СРСР № 1674776, 1991 р.). У відповідності із вказаним способом боби сої з вологістю 11,4% обчищають від сторонніх домішок, замочують теплою водою (48-50°С) у співвідношенні боби:вода рівно 1:3 і витримують 24 години. Замочені таким чином боби подрібнюють до розміру часток 2-3 мм, змішують з водою, ретельно перемішують і знову подрібнюють до часток розміром 0,1-0,2 мм. Отриману масу підігрівають до 95-98°С і витримують 20 хв. Далі масу охолоджують до 60-65°С, розбавляють водою і знову подрібнюють до часток розміром 7-10 мкм. Суміш охолоджують до кімнатної температури і додають добавки. Після ретельного перемішування продукт готовий до вживання. Дане рішення вибрано прототипом винаходу, що заявляється. Прототип збігається із запропонованим винаходом у тому, що він має такі операції: - очищення бобів від сторонніх домішок; - змочування теплою водою; - подріблення замочених бобів; - розбавлення подрібленої маси рідким компонентом; - термообробку; - введення добавки. Але штучне молоко, отримане за прототипом, має невелику енергетичну та біологічну цінність. Окрім того спосіб складний (замочені боби подрібнюють тричі) і тривалий (тільки замочування проводять протягом 20-24 годин). В основу винаходу поставлено задачу створити спосіб одержання штучного молока із бобів coї, в якому за рахунок зміни послідовності операцій та режимів, а також заміни добавки, забезпечити підвищення енергетичної та біологічної цінності молока, а також скорочення та спрощення способу. Поставлена задача вирішена у способі одержання штучного молока із бобів сої, який включає очищення бобів від сторонніх домішок, замочування, подріблення, розбавлення подрібленої маси рідким компонентом, термообробку, та введення добавки тим, що очищені боби замочують протягом 12-14 годин бланширують у кип'ячій воді протягом 30-40 хвилин і подрібнюють у суміші з молочною сироваткою, а до отриманої таким чином суспензії соєвого молока додають 10-20% меляси. Окрім того, в якості молочної сироватки використовують сирну, або підсирну, або казеїнову. Новим у винаході, що заявляється, є; - тривалість замачування - 12-14 годин; - тривалість бланширування у кип'ячій воді - (30-40 хвилин); - подрібнення замочених бобів разом з молочною сироваткою; - введення у суспензію штучного молока меляси; - кількість меляси, яку додають до суспензії штучного молока; - використання в якості молочної сироватки сирної, або підсирної, або казеїнової сироватки. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю заявлених ознак та досягненим ефектом можна пояснити наступним. Подріблення бланшированих бобів сої у суміші з молочною сироваткою дозволяє більш раціонально використовувати сировинні ресурси молочної промисловості, а також підвищити біологічну і кормову цінності штучного молока із бобів сої. За кормовою якістю молочна сироватка більш багата ніж любий рослинний корм. У сироватці міститься значна кількість білка, який майже на 90% представлений біологічно-цінними білками (лактоальбумін і лактоглобулін), які стимулюють ферментативну діяльність шлунка. Наявність білків молочної сироватки у складі штучного молока сприяє підвищенню біологічної цінності ( засвоюваності протеїнової фракції штучного молока. Окрім того, в молочній сироватці міститься молочний жир і казеїновий пил. Казеїновий пил підвищує рівень білка у штучному молоці на 0,6-1,5%. Важливим значенням для штучного молока є те, що жир молочної сироватки добре диспергований (76% жирових кульок діаметром менше 2 мкм), в наслідок чого жир штучного молока швидше і повніше засвоюється організмом тварини. Важним чинником підвищення цінності сироватки є наявність у ній солей і мікроелементів молока. Крім мінеральних речовин сироватка молока містить водорозчинні вітаміни. Але 70% сухих речовин молочної сироватки складає лактоза, яка погано засвоюється організмом тварин. Якщо додавати до корму велику кількість молочної сироватки, це призведе до зниження темпів росту молодняка. Велика кількість мінеральних речовин викликає шлунково-кишковий розлад. Запобігти вказані недоліки дозволяє введення до штучного молока із бобів сої меляси. Меляса містить у своєму складі в середньому 75-85% сухих речовин, у тому числі 54-63% цукру, 14,8% азотвмістимих речовин, 16,7% безазотистих органічних речовин і 8,5% золі. Цукор представлений в основному сахарозою, але е також і глюкоза, фруктоза, галактоза, а також 0,5% інвертного цукру. Крім того меляса у 1 кг 45 г сирого протеїну, 2,4 г кальцію. 0,57 г фосфору. Внаслідок цього та інших факторів переваримість меляси достатньо висока, наприклад у крупної рогатої худоби вона дорівнює 83%. Таким чином, введення меляси дозволяє усунути негативні властивості молочної сироватки, а також підвищити його цінність. Окрім того наявність меляси у штучному молоці покращує засвоювання живильних речовин, особливо для жуйних тварин. Це пояснюється тим, що меляса е добрим живильним середовищем для мікроорганізмів. Окрім того, меляса допомагає понизити кислотність молочної сироватки. Тривалість замочування, а також бланширування підібрані експериментальне. Скорочення тривалості призводить до наявності у штучному молоці інгібітора трипсину, який негативно впливає на сільськогосподарських тварин. Збільшення тривалості замочування не впливає на наявність інгібітора трипсину, але збільшення тривалості бланширування недоцільно, тому що відбувається руйнування вітамінів та. інших цінних компонентів бобів сої та молочної сироватки. Зменшення кількості введеної меляси не впливає суттєво на біологічну та енергетичну цінності штучного молока. Збільшення (20%) кількості меляси недоцільно тому, що, по-перше, зростає вартість штучного молока, а, подруге, збільшення загальної кількості мінеральних речовин призводить до шлунково-кишкового розладу у тварин. Спосіб здійснюється наступним чином. Боби сої очищають від сторонніх домішок і заливають теплою водою. Замочування триває 12-14 годин. Після цього суміш бобів з водою нагрівають до кип'ячіння, після чого бланширують боби у кип'ячій воді 30-40 хвилин. Оброблені таким, чином боби подрібнюють у суміші з молочною сироваткою (сирною, або підсирною, або казеїновою) до отримання суспензії штучного молока і додають 10-20% меляси. Приклад 1. Отримували 11,5 л штучного молока із бобів сої, яка попередньо очищена від сторонніх органо-мінеральних та металево-магнітних домішок. Для цього узяли 1 кг бобів сої, залили теплою водою з температурою 35°С у кількості 3 л і витримали 13 годин при кімнатній температурі (20±0,5°С). В процесі замочування маса сої збіль шилась у 2 рази. Далі суміш довели до кип'ячіння і бланширували боби сої при кип'ячінні протягом 35 хвилин. Оброблені таким чином боби подрібнювали на машині для протирання Т-1-КП. В процесі подріблення до бобів постійно додавали сирну сироватку у загальній кількості 6 л. Отримали 10 л суспензії штучного молока із бобів сої. до якої додали 1,5 л меляси. Масу ретельно перемішали, відібрали 100 мл молока і перевірили наявність інгібітора трипсину. Результати приведені у Таблиці. Приклади 2-14 здійснювали аналогічно прикладу 1, але використовували різну молочну сироватку і різні режими. Результати приведені в Таблиці. Як видно з таблиці, скорочення тривалості замочування (Приклад 4) призводить до появи у штучному молоці інгібітора трипсину. Збільшувати термін замочування (Приклад 5) недоцільно, тому, що ефект досягається при замочуванні протягом 14 годин. Бланширування при кип'ячінні протягом 25 хвилин (Приклад 6) також призводить до того, що штучне молоко містить у собі інгібітор трипсину. Кип'ятити боби більше 40 хвилин (Приклад 7) недоцільно, тому, що це призводить до руйнування цінних речовин, які містяться у бобах сої (вітаміни, протеїни). Зменшення, або збільшення кількості додаваємої меляси не впливає на наявність інгібітора трипсину. Меляса збільшує енергетичну цінність корму, а для жуйних тварин сприяє також і покращенню засвоюванню питомих речовин корму. Тому зменшення кількості меляси (Приклад 8) не дозволяє отримати бажане підвищення енергетичної цінності, а збільшення (Приклад 9) недоцільне, виходячи з економічної точки зору. Крім того. як вказано раніше, це призводить до шлунково-кишкового розладу. Заявлений спосіб апробірований в Ільінецькому Держплемпідприємстві Вінницької обл. У 1997 році було одержано 10 т штучного молока із бобів сої, яке додавали до раціону годування лактуючих корів кожнодобово по 10 л на голову. Нагляд підтвердив збільшення надоїв на 15%.