Спосіб приготування приправочного продукту

Реферат: Винахід належить способу приготування приправочного продукту, який передбачає стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу, стадію термічної реакції, причому стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в одній і тій самій реакційній ємності. UA 112305 C2 (12) UA 112305 C2 UA 112305 C2 ГАЛУЗЬ ВИНАХОДУ Даний винахід стосується способу приготування приправочних продуктів і пристрою для втілення способу. Зокрема, даний винахід стосується способу, який передбачає стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції, які здійснюють в одному пристрої. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Приправочні продукти - це сильні добавки для покращення кольору, запаху, смаку страви і стимуляції апетиту. Такі харчові продукти є добре відомими і загальновживаними в харчовій промисловості. Приправочні продукти можуть включати: соуси, наприклад, соєвий соус, Вустерширський (Вустерский) соус, пасти, наприклад, паста місо, підливи, бульйони і інші аналогічні смако-ароматичні агенти. Це можуть бути харчові продукти, які можна додавати безпосередньо до готової страви або до страви, яка готується. Це можуть бути приправ очні продукти-напівфабрикати, які відомі як перероблені харчові продукти, готові для подальшого застосування для одержання насиченої приправочного продукту з бажаним профілем смаку і аромату. Такі напівфабрикати включають: м`ясні екстракти, овочеві екстракти і інші перероблені ароматизатори. Як правило, спосіб приготування приправочного продукту або приправочного продуктунапівфабрикату із застосуванням технології мікробіологічної ферментації передбачає три стадії, а саме: стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції. Стадія твердофазної ферментації, як правило, є більш переважною, ніж стадія рідкофазної (або глибинної) ферментації. Це пояснюється тим, що під час твердофазної ферментації можуть вирости гриби. На відміну від твердофазної, для рідкофазної ферментації характерним є утворення бактерій. Проте гриби виробляють більше ферментів. Бактерії, в свою чергу, відносно обмежені за типом і кількістю вироблених корисних ферментів. Крім того, гриби вважають більш безпечними з мікробіологічної точки зору, ніж бактерії. Отже, вироблення ферментів грибами, як правило, є більш бажаним, ніж вироблення ферментів бактеріями. В традиційних способах, які передбачають твердофазну ферментацію три стадії (ферментацію, гідроліз, термічну реакцію) потрібно здійснити в різних реакційних контейнерах або реакційних установках. Отже, стадію твердофазної ферментації здійснюють в ферментаторі, стадію гідролізу здійснюють в контейнері для гідролізу або здійснюють під час ферментації, а стадію термічної реакції здійснюють в термореакційному контейнері. В результаті окремого здійснення цих стадій в різних реакційних контейнерах, може постати потреба в неодноразовому переміщенні реакційних матеріалів, повторному їх нагріванні або охолодженні, а також у зберіганні проміжних продуктів протягом деякого часу. Крім того, матеріали, які застосовують, і реакційні контейнери потрібно стерилізувати окремо, що може призвести до небажаного термічного навантаження. Відтак, традиційні способи мають ряд недоліків. А саме: на їх здійснення витрачається багато часу, крім того, можна втратити важливі аромосполуки (наприклад, H2S), скоріш за все матеріали перебуватимуть у нестерильних умовах, а також потрібні значні витрати на обладнання і технічне забезпечення. Заявник пропонує спосіб приготування приправочних продуктів-напівфабрикатів, який можна здійснити в одній реакційній ємності, відтак, уникаючи однієї або більше незручностей традиційних способів. Отже, мета даного винаходу - запропонувати спосіб приготування приправочного продукту, який принаймні частково компенсує один або більше вищезазначених недоліків, або принаймні пропонує корисну альтернативу. СУТЬ ВИНАХОДУ В першому аспекті даного винаходу пропонують спосіб приготування приправочного продукту, який передбачає стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції, який відрізняється тим, що стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в одній реакційній ємності. Стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції можна здійснювати послідовно або одночасно. Після стадії твердофазної ферментації спосіб переважно передбачає стадію перемелювання для зменшення розміру часток до стадії гідролізу. Розмір частокпереважно зменшують до менш, ніж приблизно 1 мм в діаметрі. Переважно, щоб тиск в реакційній ємності зберігався в діапазоні від 0 до 1.2 бар (відносний тиск). Переважно реакційну ємність і матеріали, які поміщають в ємність для приготування приправочного продукту, стерилізують разом. 1 UA 112305 C2 В переважних варіантах втілення відповідно до винаходу температуру, вологість і швидкість перемішування для приготування приправочного продукту контролюють за допомогою комп'ютерної системи. В другому аспекті пропонують пристрій для приготування приправочного продукту, який включає: a) реакційну ємність з завантажувальним впускним отвором, здатним відкриватися і закриватися для введення реакційних матеріалів в реакційну ємність, і паровпускний отвір, здатний відкриватися і закриватися для введення пари в реакційну ємність; b) блок перемелювання для перемелювання реакційних матеріалів після стадії ферментації; c) змішувач, виконаний всередині реакційної ємності, який призначений для перемішування в ній реакційних матеріалів; d) ущільнювач для герметизації реакційної ємності; e) газовідвідний отвір, призначений для відводу газу з реакційної ємності і контролю тиску в ємності; f) випускний отвір; g) регулятор температури для регулювання температури в реакційній ємності; і h) вимірювач температури і/або вологості, призначений для вимірювання температури і/або вологості в реакційній ємності. Переважно регулятор температури - це корпус, який оточує поверхню зовнішньої стінки реакційної ємності, який має впускний отвір для нагріваючого середовища, здатний відкриватися і закриватися, і випускний отвір для нагріваючого середовища, здатний відкриватися і закриватися, причому корпус призначений регулювати температуру в реакційній ємності за допомогою циркуляції отвору для нагріваючого середовища в корпусі. КОРОТКИЙ ОПИС ФІГУР Фігура 1 показує пристрій, призначений для втілення способу відповідно до винаходу. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Даний винахід стосується способу приготування приправочного продукту, який передбачає стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції, який відрізняється тим, що стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в одній і тій самій реакційній ємності реакційного пристрою. Стадію твердофазної ферментації і стадію гідролізу можна здійснювати послідовно або одночасно. Вихідні матеріали для приготування приправочного продукту поміщають в реакційну ємність і стерилізують одночасно зі стерилізацією самого реакційного контейнера. Так як гідроліз великих порцій матеріалу твердофазної ферментації не можна здійснити ефективно, важливо подрібнювати тверді частки після стадії ферментації для одержання часток з розміром, придатним для стадії гідролізу. Частки переважно подрібнюють до розміру, який становить приблизно 1 мм в діаметрі або менше. Отже, ключовою ознакою даного винаходу, яка уможливлює здійснення всіх трьох стадій способу в одній реакційній ємності, є введення блоку перемелювання, який дозволяє подрібнювати тверді частки в самій реакційній ємності. Без цього блоку перемелювання твердий матеріал необхідно було б виймати з реакційної ємності після стадії ферментації, подрібнювати в окремому пристрої, а потім знову повертати в реакційну ємність для здійснення гідролізу і термічної реакції. Тиск в реакційній ємності можна регулювати. Проте, з метою безпеки тиск в реакційній ємності переважно не перебільшує 1.2 бар. Температуру, вологість і швидкість перемішування, які необхідні для приготування приправочного продукту можна автоматично регулювати за допомогою комп'ютерної системи. Важливою перевагою даного винаходу є те, що, якщо всі три стадії: стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в одній і тій самій реакційній ємності, немає ані потреби в переміщенні будь-яких проміжних продуктів реакції з одного пристрою в інший, ані необхідності в забезпеченні тимчасового зберігання проміжних продуктів. Отже, спосіб є енергозберігаючим, короткотривалим і дозволяє мінімізувати втрату летких аромосполук. Відтак, вдосконалено ефективність стерилізації при способі, так як всі реакційні матеріали можна помістити в реакційну ємність і простерилізувати разом із реакційною ємністю за одну стадію стерилізації. Цього досягають шляхом введення пари в реакційну ємність при достатньо великій температурі в присутності реакційних матеріалів. Крім того, здійснення стадії твердофазної ферментації, стадії гідролізу і стадії термічної реакції в одній і тій самій реакційній ємності дозволяє зменшити витрати на додаткове обладнання і технічне обслуговування. 2 UA 112305 C2 Додатковою перевагою способу відповідно до винаходу є те, що твердофазна ферментація є більш ефективною технологією ферментації, ніж технологія глибинної ферментації (дозволяє одержати проміжні продукти з високою густиною в твердій матриці). Відтак, уможливлено застосування в способі більш різноманітних форм мікробіологічних штамів і субстратів, порівняно з традиційними способами харчової ферментації. Даний винахід також стосується пристрою для втілення способу, який включає: a) реакційну ємність з завантажувальним впускним отвором, здатним відкриватися і закриватися для введення реакційних матеріалів в реакційну ємність, і паровпускний отвір, здатний відкриватися і закриватися для введення пари в реакційну ємність; b) блок перемелювання для перемелювання реакційних матеріалів після стадії ферментації; c) змішувач, виконаний в реакційній ємності, який призначений для перемішування в ній реакційних матеріалів; d) ущільнювач для герметизації реакційної ємності; e) газовідвідний отвір, призначений для відводу газу з реакційної ємності і контролю тиску в реакційній ємності; f) випускний отвір; g) регулятор температури для регулювання температури в реакційній ємності; і h) вимірювач температури і/або вологості, призначений для вимірювання температури і/або вологості в реакційній ємності. Температуру, вологість і швидкість перемішування в реакційній ємності можна автоматично регулювати за допомогою комп'ютерної системи, а також адаптувати для різних параметрів приготування різноманітних приправочних продуктів. Реакційна ємність також може мати вимірювач тиску (для вимірювання тиску в ємності). В якості випускного отвору можна застосовувати будь-який з отворів, який є загальновживаним в галузі техніки, наприклад, випускний отвір з клапаном, який знижує тиск, і застосовується, наприклад, в скороварці. Реакційна ємність також може мати впускний отвір для повітря, здатний відкриватися і закриватися, який призначений для введення повітря в реакційну ємність. Переважно регулятором температури може бути корпус, який оточує поверхню зовнішньої стінки реакційної ємності. Цей корпус має впускний отвір для нагріваючого середовища, здатний відкриватися і закриватися, і випускний отвір для нагріваючого середовища, здатний відкриватися і закриватися, причому корпус призначений регулювати температуру в реакційній ємності шляхом циркуляції отвору для нагріваючого середовища в корпусі. Нагрівне середовище, яке застосовують в корпусі, може бути одним з тих, що є загальновживаним в галузі техніки, включаючи: воду, пару, силіконову олію, етиленгліколь тощо. Корпус переважно оточує поверхню зовнішньої стінки реакційної ємності по спіралі. Корпус може бути виконаний з різноманітних металевих матеріалів, але для оптимальної антикорозійної стійкості і регулювання температури корпус переважно виконаний з нержавіючої сталі. В переважних варіантах втілення відповідно до винаходу температуру, вологість, швидкість перемішування і інші параметри роботи реакційної ємності контролюють за допомогою комп'ютеру, уможливлюючи обирання чіткого режиму роботи при приготуванні відповідної приправочного продукту. В одному варіанті втілення способу стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції безперервно здійснюють послідовно в одній і тій самій реакційній ємності. Отже, на першій стадії матеріали, які призначені для ферментації ферментують в реакційній ємності для одержання продукту ферментації. Твердий продукт ферментації подрібнюють для одержання часток з розмірами, придатними для стадії гідролізу, переважно середній розмір частки в діаметрі становить принаймні менш, ніж 1 мм. Потім в реакційну ємність додають воду і/або гідролазу з наступним гідролізом продуктів ферментації для одержання продукту гідролізу. Нарешті, продукт гідролізу піддають термічній реакції в аналогічній реакційній ємності для одержання приправочного продукту. В іншому варіанті втілення стадію ферментації і стадію гідролізу одночасно здійснюють в одній і тій самій реакційній ємності, а потім продукти гідролізу піддають стадії термічної реакції. В деяких варіантах втілення даного винаходу в реакційну ємність вводять пару для стерилізації матеріалів, призначених для ферментації, і стерилізації реакційної ємності до стадії ферментації. Пару також можна вводити в реакційну ємність після стадії ферментації для стерилізації продуктів ферментації і реакційної ємності. Приклади типових реакційних матеріалів, які можна застосовувати для втілення способу, включають: джерела білку, наприклад, пшеничну клейковину, соєві боби, м'ясо і м`ясні 3 UA 112305 C2 екстракти, овочі і овочеві екстракти, а також джерела вуглеводу, наприклад, сахарозу, фруктозу, глюкозу і крохмаль. Приклади мікроорганізмів, які сприяють ферментації і які можна застосовувати, включають: Aspergillus oryzae, Saccharomyces sp., Lactobacillus sp., і Bifidobacterium adolescentis. Наразі даний винахід буде детально описаний з посиланням на Фігуру 1. Реакційна ємність (1) показана з завантажувальним впускним отвором (6) і випускним отвором (9). Обидва отвори можуть відкриватися і закриватися для регулювання подачі матеріалів в реакційну ємність (1) або випуску матеріалів з реакційної ємності (1). Завантажувальний впускний отвір (6) виконаний в ущільнювачі (5) в верхній частині реакційної ємності (1). Паровпускний отвір (4) уможливлює введення пари. Змішувач (2) застосовують для перемішування матеріалів в реакційній суміші (1). Змішувач (2) включає вісь з лопаттю для перемішування, яка приєднана до одного кінця вісі і яку приводить до руху електродвигун, розташований в верхній частині реакційної ємності (1). Блок перемелювання (10) розташований таким чином, що принаймні частина блоку перемелювання (10) проходить в реакційну ємність (1) або розташована в реакційній ємності (1), уможливлюючи подрібнення матеріалу твердофазної ферментації після стадії ферментації і до стадії гідролізу для одержання часток з придатними розмірами. Показаний регулятор температури (3), а також вимірювач (7) температури і рівня вологості. Реакційна ємність (1) також обладнана впускним отвором для повітря (8) для введення повітря в реакційну ємність (1). В переважних варіантах втілення відповідно до винаходу відкриття і закриття паровпускного отвору (4), завантажувального впускного отвору (6) і випускного отвору (9), отвору для впуску повітря (8), а також випускного отвору автоматично регулюються за допомогою комп'ютерної системи. Як правило, температуру, вологість і швидкість перемішування в реакційній ємності (1) регулюють, відповідно, в діапазоні 0-200 °C, 60-100 % ВВ (відносної вологості) і при 0-60 обертах за хвилину. В нижченаведених прикладах для приготування приправочного продукту в реакційну ємність (1) через завантажувальний впускний отвір (6) поміщають різноманітні матеріали. Окремо в реакційну ємність (1) через паровпускний отвір (4) або впускний отвір для повітря (8) вводять пару або повітря. Температуру, вологість і швидкість перемішування в реакційній ємності (1) автоматично регулюють за допомогою комп'ютерної системи регулюванням регулятора температури (3), паровпускного отвору (4) і змішувача (2). Температуру і вологість в реакційній ємності (1) відстежують в режимі реального часу за допомогою вимірювача (7) температури і вологості. Крім того, тиск в реакційній ємності (1) зберігають приблизно на рівні атмосферного тиску (приблизно 1 бар при 20 °C) шляхом регулювання випускного отвору за допомогою клапану для зменшення тиску. Результати експерименту показують, що зовнішній вигляд приправочних продуктів, виготовлених відповідно до способу, згідно даного винаходу, є аналогічним до зовнішнього вигляду приправочних продуктів, виготовлених за традиційними способами, але вони мають більш насичений м`ясний смак. ПРИКЛАДИ Даний винахід додатково описаний з посиланнями на наступні приклади. Слід відзначити, що даний винахід, який охоплений формулою винаходу, не слід розглядати як такий, що обмежується даними прикладами. Приклад 1: приготування концентрованої супової основи В реакційну ємність поміщають структуровану пшеничну клейковину (6 кг) і перемішують. Потім в реакційну ємність вводять пару при 100 °C, доки вміст вологості в клейковині не досягне 40 % мас./мас. Суміш і реакційну ємність разом стерилізують протягом 10 хвилин за допомогою пари, яка зберігається при 100 °C. В реакційну ємність поміщають порошок закваски Aspergillus oryzae (0,03 % мас./мас.) і ферментують суміш в аеробних умовах і в умовах твердофазної ферментації при температурі 30 °C протягом 40 годин, одночасно перемішуючи суміш при 5 обертах за хвилину за допомогою кондиціонованого повітря (100 % ВВ, 30 °C). Тверду суміш подрібнюють на частки з розміром приблизно від 0,2 до 0,9 мм, придатних для наступного гідролізу. Потім в реакційну ємність додають воду (60 мас./мас %) для гідролізу суміші при температурі 55 °C і швидкості перемішування 45 обертів за хвилину протягом 36 годин. Потім починають термічну реакцію шляхом додавання ксилози, солі і пальмової олії в реакційну ємність. В реакційній ємності підтримують температуру 70 ˚C протягом 120 хвилин під час перемішування при 50 обертах за хвилину, щоб забезпечити утворення аромату. Суміш видаляють з реакційної ємності і додають мальтодекстрин до висушування гарячим повітрям для одержання концентрованої супової основи у формі порошку. З`ясували, що зовнішній вигляд концентрованої супової основи аналогічний до зовнішнього вигляду концентрованих 4 UA 112305 C2 супових основ, виготовлених за традиційними способами (в яких стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в різних реакційних ємностях), але концентрована супова основа даного прикладу має більш насичений м`ясний смак. Приклад 2: приготування рідкого приправочного продукту В реакційну ємність поміщають цукор (6 кг), подрібнені соєві боби (6 кг) і перемішують. Потім в реакційну ємність вводять пару при 100 °C, доки вміст вологості в суміші не досягне 60 мас./мас %. Суміш і реакційну ємність разом пастеризують протягом 10 хвилин за допомогою пари, яка зберігається при температурі 80 °C. В реакційну ємність додають Saccharomyces sp. (0,02 % мас./мас.) з активністю пептидази і ферментують суміш в аеробних умовах ферментації при температурі 30 °C протягом 48 годин, одночасно перемішуючи суміш при 10 обертах за хвилину за допомогою кондиціонованого повітря (100 % ВВ, 30 °C). Потім в реакційну ємність вводять пару при 80 °C і суміш разом з реакційною ємністю пастеризують протягом 30 хвилин за допомогою пари при температурі 80 °C. Тверду суміш подрібнюють на частки з розміром приблизно 0,8 мм, придатними для наступного гідролізу. В реакційну ємність додають фосфоліпазу (0,3 мас./мас. %) і целюлазу для гідролізу суміші при температурі 50 °C і швидкості перемішування 35 обертів за хвилину протягом 36 годин. Термічну реакцію починають додаванням в реакційну ємність глюкози і солі. В реакційній ємності підтримують температуру 90 °C протягом 60 хвилин, одночасно перемішуючи суміш при 45 обертах за хвилину для розвитку смаку. Суміш виймають з реакційної ємності і додають крохмаль для одержання рідкого приправочного продукту. З'ясували, що зовнішній вигляд рідкого приправочного продукту аналогічний до зовнішнього вигляду рідких приправочних продуктів, виготовлених за традиційними способами (в яких стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в різних реакційних ємностях), але рідкий приправочний продукт відповідно до даного прикладу демонструє кращий смак. Приклад 3: приготування концентрованого бульйону зі свинини В реакційну ємність поміщають цукор (3 кг), подрібнену свинину (4 кг) і перемішують. Потім в реакційну ємність вводять пару при 100 °C, доки вміст вологості в суміші не досягне 30 мас./мас. %. Суміш і реакційну ємність разом пастеризують протягом 30 хвилин за допомогою пари при температурі 127 °C. В реакційну ємність додають Lactobacillus sp. (0,04 % мас./мас.) з протеолітичною активністю і ферментують суміш в аеробних умовах при температурі 30 °C і рівнем вологості 90 % ВВ протягом 24 годин, одночасно перемішуючи суміш при 5 обертах за хвилину. Тверду суміш подрібнюють на частки з розміром приблизно 0,6 мм, придатними для наступного гідролізу. В реакційну ємність додають воду (60 мас./мас. %) для гідролізу суміші при температурі 50 °C і швидкості перемішування 40 обертів за хвилину протягом 36 годин. Термічну реакцію починають додаванням декстрину і солі в реакційну ємність. В реакційній ємності підтримують температуру 105 °C протягом 90 хвилин, одночасно перемішуючи суміш при 50 обертах за хвилину для розвитку смаку. Суміш виймають з реакційної ємності, додають крохмаль до вакуумної сушки для одержання концентрованого бульйону зі свинини. З'ясували, що зовнішній вигляд концентрованого бульйону зі свинини аналогічний до зовнішнього вигляду концентрованих бульйонів зі свинини, виготовлених за традиційними способами (в яких стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в різних реакційних ємностях), але концентрований бульйон зі свинини відповідно до даного прикладу демонструє більш насичений смак свинини. Приклад 4: приготування концентрованого приправочного продукту в гранулах В реакційну ємність поміщають екстракт пажитника (3 кг), порошок любистку сичуанського (0,6 кг), цукрозу (2 кг), воду і перемішують. Потім в реакційну ємність вводять пару при 100 ˚C, доки вміст вологості в суміші не досягне 70 мас./мас. %. Суміш і реакційну ємність разом пастеризують протягом 30 хвилин за допомогою пари при температурі 90 °C. В реакційну ємність поміщають алкалазу (фермент, наявний на ринку, 0,5 мас./мас. %), фосфоліпазу (0,5 8 мас./мас. %), целюлазу (0,5 % мас./мас.), культуру закваски (Bifidobacterium adolescentis: 10 КУО/мл, 1 мас./мас. %) і одночасно ферментують і гідролізують суміш в аеробних умовах при температурі 30 ˚C з рівнем вологості 99 % ВВ, одночасно перемішуючи суміш при 30 обертах за хвилину протягом приблизно 2 днів. Потім суміш нагрівають при температурі 90 °C протягом 30 хвилин, одночасно перемішуючи її при швидкості 45 обертів за хвилину. Суміш виймають з реакційної ємності і додають сіль (30 мас./мас. %) та глутамат натрію (40 мас./мас. %). Суміш перемелюють протягом 0,5 хвилин при температурі 5 °C для одержання пасти, а потім гранулюють для одержання гранул з розміром 2 мм і висушують в псевдозрідженому шарі гарячим повітрям протягом 0,5 хвилин при температурі 105 °C. Вміст вологості в готовому харчовому продукті концентрованого приправочного продукту в гранулах становить 2,5 %. Порівнюючи концентровані приправочні продукти в гранулах з харчовими продуктами, 5 UA 112305 C2 виготовленими за традиційними способами (в яких стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в різних реакційних ємностях), з'ясували, що концентровані приправочні продукти в гранулах мають аналогічний зовнішній вигляд, але більш насичений м'ясний смак. Слід відзначити, що, хоча даний винахід описаний з посиланням на певні варіанти втілення, різні зміни і модифікації можуть бути здійснені в межах об`єму і суті винаходу, не зменшуючи притаманних йому переваг. Тому передбачено, що такі зміни і модифікації будуть охоплені формулою винаходу. Крім того, якщо для певних характеристик існують відомі еквіваленти, тоді в даному описі є спеціальні посилання на такі еквіваленти. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 1. Спосіб приготування приправочного продукту, який передбачає стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу, стадію термічної реакції, який відрізняється тим, що стадію ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють в одній і тій самій реакційній ємності. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють послідовно. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що стадію твердофазної ферментації, стадію гідролізу і стадію термічної реакції здійснюють одночасно. 4. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що тиск в реакційній ємності становить від 0 до 1,2 бар (відносний тиск). 5. Спосіб за будь-яким із пп. 1-4, який відрізняється тим, що стадію твердофазної ферментації здійснюють в реакційній суміші, вміст вологості в якій становить від 15 % до 75 мас. %, переважно від 30 % до 70 мас. %. 6. Спосіб за будь-яким із пп. 1-5, який відрізняється тим, що передбачає стадію подрібнення після стадії твердофазної ферментації для зменшення розміру частинок до стадії гідролізу. 7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що розмір частинок зменшений до менш ніж приблизно 1 мм в діаметрі. 8. Спосіб за будь-яким із пп. 1-7, який відрізняється тим, що реакційну ємність і матеріали, які поміщають в реакційну ємність для приготування приправочного продукту, стерилізують разом. 9. Спосіб за будь-яким із пп. 1-8, який відрізняється тим, що температуру, вологість і швидкість перемішування для приготування приправочного продукту регулюють за допомогою комп'ютерної системи. 6 UA 112305 C2 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7