Спосіб одержання соєвих напоїв

Корисна модель відноситься до харчової промисловості, а саме до виробництва напоїв з розчину соєвого білку, які використовуються в якості харчових, а також лікувально-профілактичних продуктів. Відомим є спосіб одержання соєвих напоїв [1], який передбачає стадії: підготовка бобів до екстракції (промивання, замочування, подрібнення), екстрагування, дезодорування, фільтрація, віджимання, охолодження, додавання термолабільних компонентів, фасування. Відомим є спосіб одержання соєвого молока [2], що включає стадії: підготовка бобів до екстракції (лущіння, промивка, замочування, подрібнення), волого-теплова обробка (екстрагування), фільтрація, віджимання та пастеризація. Недоліками цих способів є наявність у соєвій харчовій основі розчиненого повітря та ароматичних летючих компонентів, що викликають непотрібний специфічний запах у кінцевому продукті, знижує споживчу якість. Крім того соєва харчова основа є нестабільною неоднорідною системою, і під час зберігання можливе розшарування кінцевого продукту, що також знижує споживчу якість продукту. Недоліком також є, що наведені способи не передбачають тривалого зберігання продукту. Стадія пастеризації у способі [2] не забезпечує повної загибелі спороутворюючих бактерій і спор, що призводить до псування продукту. Найбільш близьким до способу, що заявляється є спосіб одержання соєвого молока [3], що передбачає стадії: підготовка бобів до екстракції (промивання, замочування, подрібнення), проварювання (екстракція), фільтрація, віджимання, розфасування та стерилізація. Перед розфасуванням додають флавоноїди. Цей спосіб має загальні задачі зі способом, що заявляється, які полягають у збільшенні терміну зберігання та підвищенні якості кінцевого продукту. У відомому способі [3] задача вирішується шляхом додавання флавоноїдів, що збільшують седиментаційну стійкість кінцевого продукту, та тепловою обробкою (стерилізацією) розфасованого продукту, що забезпечує звільнення від спороутворюючих бактерій та інактивацію інгібіторів трипсину. Недоліками цього способу є те, що добавлення флавоноїдів не виключає виникнення осаду та зміни смаку появи терпкого присмаку, а добавлення біологічно-активних речовин, якими є флавоноїди, обмежує коло споживачів. Крім того, соєві напої, що розфасовані потребують невідкладної стерилізації з причини наявності спороутворюючих бактерій, тому поломка пакувального обладнання може призвести до значних збитків. І ще проведення стадії стерилізації після стадії розфасовки обмежує можливості пакування в тару з різного матеріалу. В основу корисної моделі, що заявляється поставлено задачу виробництва соєвих напоїв підвищеної якості з тривалим терміном зберігання. Ця задача вирішується в способі одержання соєвих напоїв у наступних стадіях обробки соєвої харчової основи: деаерації, сепарації, гомогенізації, стерилізації та асептичної розфасовки. Стадія деаерації дозволяє звільнити продукт від повітря та неприємних ароматичних летючих речовин, розчинених у вигляді газу у соєвій харчовій основі, та покращити запах напою. Крім того, напій після деаерації має підвищений термін зберігання. Соєва харчова основа, що отримана після центрифугування, містить нерозчинні волокна та клітковину, які є сприятливим субстрактом для розвитку патогенної мікрофлори, у тому числі, і спорових. Для попередження розвитку бактерій та запобігання мучнистого присмаку потрібна стадія тонкої очистки - сепарація. Для підвищення стабільності та попередження відшаровування жиру під час зберігання, соєву харчову основу гомогенізують. Крім того, напої набувають вершкового смаку. Тривалість зберігання соєвих напоїв залежить від швидкості псування, яка обумовлена розмноженням бактерій та наявністю протеолітичних ферментів. Для забезпечення тривалого терміну зберігання от 6 до 12 місяців соєві напої підлягають стерилізації в безперервному режимі при температурі 132...140°С з коротким часом витримки 12 секунд. Після стерилізації відразу виконується пакування в асептичних умовах. Спосіб одержання соєвих напоїв шляхом обробки соєвої харчової основи на стадіях деаерації, гомогенізації, стерилізації та пакування в асептичних умовах дозволяє підвищити споживчу якість та термін зберігання. Спосіб одержання соєвих напоїв, що заявляється, має відрізняючі суттєві ознаки: соєву харчову основу додатково деаерують, сепаратизують та гомогенізують, а отримані напої піддають стерилізації перед пакуванням в асептичних умовах. Приклад можливості здійснення корисної моделі. Соєвий напій отримують з соєвої харчової основи, яку виробляють шляхом екстрагування соєвої білкової суміші на початкових стадіях процесу. Вихідну сировину - боби сої - очищують від домішок, калібрують, лущать, пропарюють, плющать, а далі піддають волого-тепловій обробці. Після екстракції суміш охолоджують та центрифугують. Отриману соєву харчову основу деаерують на вакуумній установці. Далі соєва харчова основа поступає у відділення тонкої очистки на сепаратор. Далі суспензія надається до ванни, де у неї вводять термостабільні компоненти (цукор, сіль або ін.). Після попередніх стадій суспензія надається до гомогенізатору, а далі до реактору, де відбувається змішування з термолабільними компонентами (ароматизатори, вітамінні добавки або інше за рецептурою). Далі напій трубопроводом надається до стерилізатору. Стерилізацію проводять при температурі 132...140°С протягом 12 секунд. Готовий напій фасують в зоні стерильного повітря до упаковки, що пройшла антибактеріальну обробку. Термін зберігання напою, отриманого за наведеним способом, складає 6...12 місяців в залежності від пакувального матеріалу. Заявлений спосіб одержання соєвих напоїв не відомий авторам з рівню техніки, є новим і може бути здійсненим промислово. Посилання: [1] UA 58922 A, A23L1/20, Спосіб одержання соєвих напоїв; [2] UA 47809 A, A 23C11/10, Спосіб одержання соєвого молока; [3] UA 54866 А, А 23C11/10, Спосіб одержання соєвого молока.