Спосіб вилучення пектину з пектиновмісної сировини

1. Спосіб вилучення пектину з пектиновмісної сировини, що включає стадії набухання та пресування пектиновмісної сировини, гідроліз протопектину та екстрагування розчиненого пектину, розділення твердої та рідкої фаз, концентрування, який відрізняється тим, що гідроліз-екстрагування пектину пропонується проводити за рахунок створення неврівноваженого стану системи: продукт - зов 3 протопектину з високим ступенем гідролізуекстрагування при мінімальній його тривалості та деполімеризації пектинових речовин шляхом використання ультразвукової кавітаційної обробки рослинної сировини. Поставлена задача вирішується тим, що в способі вилучення пектину з пектиновмісної сировини, який включає стадії подрібнення, промивання, набухання та пресування пектиновмісної сировини, гідроліз-екстрагування, розділення твердої та рідкої фаз, концентрування, згідно з корисною моделлю стадію гідролізу протопектину та екстрагування розчиненого пектину проводять при співвідношенні вичавок та води 1:5-1:15, температурі технологічного середовища 40-50°С та розмірі частинок 1-2мм, в ультразвуковому полі інтенсивністю 5-10Вт/см, протягом 45-60хв. Причинно-наслідковий зв'язок між запропонованими ознаками і очікуваним технічним результатом полягає у наступному. Вилучення пектинових речовин з сировини складається з двох взаємопов'язаних стадій: гідролізу протопектину та екстрагування пектину в розчин. Даний процес є визначальним для фізикохімічних показників готового продукту. Основними особливостями запропонованого способу отримання пектинових речовин є ультразвукова обробка рослинного матеріалу у водному розчині. За основу фізико-механічного способу отримання пектину використано ідею використання морфологічних особливостей рослинних стінок сировини. Видалення пектину пропонується проводити за рахунок створення неврівноваженого стану системи: продукт - зовнішнє середовище шляхом накладання ультразвукового поля. У результаті чого на матеріал ззовні чиниться фізико-механічна дія, яка більша межі міцності матриці (протопектину) та менше межі міцності армуючого каркаса (целюлозних волокон). Тобто відбувається механічне руйнування матриці, при цьому армуючий каркас залишається неушкодженим. Як наслідок, два компоненти легко розділяються у результаті порушення між ними хімічного зв'язку. Тривалість процесу складає 45-60хв. для яблучної сировини. При меншій тривалості не повністю проходить процес гідролізу-екстрагування, що підвищує втрати пектину, а при більшій тривалості погіршуються якісні показники отриманого пектину. Інтенсивність ультразвукових коливань стано2 вить 5-10Вт/см . При меншій величині параметру у 47866 4 рідині не спостерігається явища кавітації (І