Спосіб виробництва харчового продукту лікувально-профілактичної дії на основі пророслого зерна

1. Спосіб виробництва харчового продукту лікувально-профілактичної дії на основі пророслого зерна, отриманого в процесі керованої природної ферментації, що включає лущення, промивання, замочування та перенесення зерна в пророщувальні ємності при періодичному зрошенні його водою та наступною переробкою пророслого зерна шляхом промивання, видалення надлишків крохмалю, ворушіння, продувки, диспергування, змішування та отримання зернової суміші для виготовлення продукту, який відрізняється тим, що для пророщення використовують зерна пшениці, жита та інших злаків, насіння соняшника, гарбуза, гречки, сочевиці, сої або інших рослин, сім'я яких набирає лікувальнопрофілактичні властивості в процесі пророщення завдяки синтезу мікроелементів, вітамінів та амінокислот, а зернову суміш отримують з щонайменше двох видів пророщених зернових, склад та пропорції яких обирають в залежності від того, для лікування/профілактики якого захворювання буде U 2 (19) 1 3 пного їх замочування у воді, видалення води й пророщення зерен у ємностях при періодичному зрошенні їх водою для підтримки вологості 8090%, промивання холодною водою для охолодження й видалення надлишків крохмалю, змішування до утворення густої однорідної розпушеної маси, розділення на шматки, додатково у ємностях для пророщення зерен періодично здійснюють ворошіння зерен та обдув кондиційованим повітрям, а замочування здійснюють у воді на протязі 1 години (Патент UA 47229 U, 25.01.2010). Відомий спосіб виготовлення продукту з зерна, який підданий обдиманню з попередньо пророслого зерна в складі з наповнювачами і/або смаковими добавками. При цьому використовують проростки пшениці, гречки, гарбуза, сочевиці, сої (Патент РФ № 2187945, кл. А23L 1/18, опубл. 27.08.02). Відомий спосіб виробництва харчових продуктів із необробленого зерна, що підданий обдиманню та спіканню (Патент Бельгії 8700173, А21В 5/02, 1998). Однак даним відомим способом отримують цільовий продукт у вигляді вафель, сухарів або крекерів, тобто продуктів, які вживають на десерт. Але в повсякденному харчуванні прийнято вживати хліб або замінюючи зернові продукти. Відомий спосіб виготовлення сухої поживної суміші на зерновій основі, що передбачає термообробку, формування зернової частини та змішування зі смаковими добавками (Патент РФ 2196450, кл. А23L 1/164, 1/18, опубл. 20.01.03). Недоліком відомих способів є неможливість виготовлення харчових продуктів на основі пророслого зерна для лікувально-профілактичної дії, які можна вживати замінюючи в раціоні аналогічний продукт, який не має таких властивостей, наприклад у вигляді хліба, підсушених хлібців, макаронних виробів, вироби із тіста, наприклад галушок і т.п. В основу корисної моделі поставлено технічне завдання, яке полягає у виготовленні харчових продуктів на основі пророслого зерна для лікувально-профілактичної дії, які можна вживати замінюючи в раціоні аналогічний продукт, який не має таких властивостей. Поставлену технічну задачу вирішують тим, що в способі виробництва харчового продукту лікувально-профілактичної дії на основі пророслого зерна, отриманого в процесі керованої природної ферментації, що включає лущення, промивання, замочування та перенесення зерна в пророщувальні ємності при періодичному зрошені його водою та, наступною переробкою пророслого зерна шляхом промивання, видалення надлишків крохмалю, ворушіння, продувки, диспергування, змішування та отримання зернової суміші для виготовлення продукту, для пророщення використовують зерна пшениці, жита та інших злаків, насіння соняшника, гарбуза, гречки, сочевиці, сої або інших рослин, сім'я яких набирає лікувально-профілактичні властивості в процесі пророщення завдяки синтезу мікроелементів, вітамінів та амінокислот, а зернову суміш отримують з щонайменше двох видів пророщених зернових, склад та пропорції яких обирають в залежності від того, для лікуван 54288 4 ня/профілактики якого захворювання буде використовуватись продукт. Згідно корисної моделі, формування набору корисних речовин та властивостей досягають завдяки встановленню фіксованого строку пророщення та утворенню умов, таких як температура повітря, води для зрошення, інтенсивність продувки та зрошення, зрошення посрібленою водою чи водою з додаванням корисних компонентів, наприклад йоду. Згідно корисної моделі, пророщення зерен здійснюють до моменту формування проростків такої висоти, при якій в зернах відбувається накопичення корисних речовин, що забезпечують лікувально-профілактичний ефект виготовленого в подальшому з них продукту. Згідно корисної моделі, отримані в процесі пророщення лікувально-профілактичні властивості зерен чи зернової суміші максимально зберігають в продукті. Згідно корисної моделі, кінцевий продукт може бути виготовлений у вигляді хліба, підсушених хлібців, макаронних виробів, вироби із тіста, наприклад галушок і т.п., які можна вживати замінюючи в раціоні аналогічний продукт, який не має лікувально-профілактичних властивостей. Технічним результатом корисної моделі є підвищення в готовому виробі (зерновому продукті) вмісту цінних біологічно активних речовин, підвищення їх ефективності дії й лікувального ефекту в готовому продукті, підвищення якості продукції, підвищення органолептичних показників виробу. Спосіб дозволяє розширити асортимент готових продуктів, що виготовлені з цільної сировини, збагатити цільовий продукт біологічно активними компонентами, поліпшити ступінь цілісності біологічно активних компонентів початкової сировини, а також органолептичні показники цільового продукту. Загально відомо, що цільне зерно с оболонками (насіння) володіє неймовірним потенціалом. В цільному зерні жодна з корисних складових зерна: висівки, зародиш, ендосперм не видалені в процесі переробки. Цільне зерно містить складні вуглеводи, протеїни, жири, вітаміни та мікроелементи в пропорціях, ідеальних для організму, а також слугує чудовим джерелом клітковини та комплексу вітамінів групи В, Е, А. Зовнішні оболонки (висівки) містять більше 80и % харчових волокон (клітковини), вітамінів, мікроелементів и інших біологічно активних речовин, які містяться у всьому цільному зерні. Наприклад, при лікуванні шлунково-кишкового тракту доцільно добавляти у харчовий продукт завданої лікувально-профілактичної дії пророслі зерна пшениці, овса, жита проросле сім'я соняшника, льону. Для профілактики і лікування захворювань серцево-судинної системи у харчовий продукт додають проросле сім'я гречихи, льону, розторопші. Для профілактики застудних інфекцій доцільно використовувати проросле сім'я сочевиці, гороха нут та гороха маш. Для нормалізації репродуктивної системи жінок та чоловіків можна використовувати проросле сім'я гарбуза. При гострих та хронічних артритах і артрозах, остеохондрозі хребта, остеопорозі, а також при 5 54288 лікуванні переломів і травм кістково-м'язової системи необхідно добавляти у харчовий продукт завданої лікувально-профілактичної дії проросле сім'я кунжуту, льону. Причому використовують тільки ті продукти, які перед процесом виготовлення мають цільну стадію існування, що володіє біоенергетичним потенціалом. До проростків можна добавляти різні наповнювачі, макро- та мікроелементи, вітаміни, клітки корисної мікрофлори, смакові добавки. Спосіб здійснюють наступним чином. Зерно, наприклад, пшениці 4 класу після ретельного очищення від лушпайок, домішок, забруднень у миючій машині поміщають у накопичувальну ванну для попереднього замочування на 1 годину при температурі 30-42°С в посрібленій питній очищеній воді. Після цього зерно поступає в ємності (грядки), висотою не більше 0,8м, де воно замочується в посрібленій питній очищеній воді для необхідного розбухання й зм'якшення. Потім вода з ємностей зливається, зерно ще раз промивається, видаляються лушпайки й мертве зерно. Зерно залишають у ємностях, з яких була злита вода, де при температурі 18-30°С протягом 8-10 годин при періодичному зрошенні водою або в холодний час - паром та періодичній додачі кондиційованого повітря - через кожні 2-3 години для підтримки вологості 80-90% відбувається пророщення зерен. При цьому періодично здійснюють ворошіння зерна у кожній ємності (грядці) за допомогою рамного перегрібача для кращого проросту зерна. Пророслі на 1,0-1,5мм зерна злаків з коефіцієнтом набрякання 1,58-1,65 промивають холодною водою та обдають кондиційованим повітрям для охолодження й видалення надлишків крохмалю, а потім диспергують на спеціальних промислових екструдерах для подрібнювання до фракцій розміром 2,0-3,0мм. Змішують далі такі інгредієнти, які необхідні для виготовлення харчового продукту, а саме лікувально-профілактичного харчового продукту, в залежності від того, який виріб буде з нього виготовлений і яка необхідна завдана Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 лікувально-профілактична дія готового продукту. Попереднє замочування в питній очищеній воді на 1 годину необхідне для набрякання зерна, набирання ним необхідної вологи. При цьому використовується посріблена питна вода для кращого проросту та підвищення якості пророслого зерна злаків, а також може використовуватись вода з додаванням інших корисних компонентів, наприклад йоду. Наступне видалення води й пророщення зерен при періодичному їх зрошенні посрібленою водою та періодичному ворошінні зерна необхідне для підвищення вироблення в зернах змісту цінних біологічно активних речовин та кращого проросту. Пророщення зерен у ємностях не вищих 0,8м дозволить уникнути травмування з нижніх шарів зерен, що проростають, під вагою верхніх шарів. Промивання холодною водою, охолодження кондиційованим повітрям сприяє видаленню надлишків крохмалю, що дозволить забезпечити сприятливі умови переробки крохмалю, що залишився в зерні, у солодовий цукор. Пророслі на 1,0-1,5мм зерна злаків з коефіцієнтом набрякання 1,58-1,65 містять максимальну кількість біологічно активних речовин, що мають лікувальну дію. Подрібнення пророслих зерен до 2,0-3,0мм дозволяє одержати фракції, які добре пропікаються й забезпечують випеченому хлібобулочному виробу необхідні розпущеність, пористість і об'єм. Кінцевий харчовий продукт завданої лікувально-профілактичної дії на основі пророслого зерна, може бути виготовлений у вигляді хліба, підсушених хлібців, макаронних виробів, вироби із тіста, наприклад галушок і т.п., які можна вживати замінюючи в раціоні аналогічний продукт, який не має лікувально-профілактичних властивостей. Незважаючи на те, що винахід описаний у вигляді окремих випадків з посиланням на окремі способи і продукти за варіантами винаходу, слід прийняти до уваги, що на основі данного винаходу можуть бути зроблені різні альтернативи, модифікації і адаптації і вони також входять в об'єм данного винаходу, як визначено формулою винаходу. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601